Серед сучасних засобів вивчення й охорони археологічної спадщини чільне місце посідають матеріали аерокосмічного моніторингу. Окремі типи такої зйомки використовуються в археології протягом майже ста років. Проте не розробленими досі залишаються певні правові аспекти використання цих матеріалів у науковій і особливо пам’яткоохоронній діяльності. Молоді вчені НАН України заповзялися розробити теоретичне підґрунтя для комплексного правового регулювання й організаційного забезпечення відносин у сфері аерокосмічної зйомки з урахуванням закордонного досвіду і взятих Україною міжнародних зобов’язань, а також підготувати конкретні пропозицій з удосконалення чинного законодавства у відповідній сфері.

Для досягнення цієї мети науковці промоніторили два об’єкти археологічної спадщини і під час практичної (польової) частини робіт не лише виявили й описали певні правові та організаційні проблеми, а й здійснили цілком конкретні наукові пам’яткоохоронні дослідження.

Перший моніторинговий полігон розташовано на археологічній пам’ятці національного значення «Городище літописного Торчеська» (залишки укріпленого населеного пункту ХІ–ХІІІ століть) поблизу с. Ольшаниця Рокитнянської громади у Київській області. Це міське поселення відігравало роль локального центру південної Київщини князівських часів – літописного Поросся.

Панорама на урочище Шаргород біля с. Ольшаниця (2021 рік). Автор фото – Анатолій Король

Моніторинг стану пам’ятки здійснювався за допомогою космічних знімків видимого діапазону високої роздільної здатності й ортофотознімків (геометрично скоректованих аерофотографій), виготовлених за допомогою безпілотних літальних апаратів.

У підсумку вчені зафіксували на пам’ятці слідів діяльності «копачів» (археологічних мародерів) протягом щонайменше трьох сезонів. Слід зауважити, що конкретні кількісно-якісні параметри такої діяльності на конкретній пам’ятці отримано вперше в українській археології. Скажімо, восени 2021 року на площі 28 гектарів лише протягом 21 дня зафіксовано появу 5156 окремих слідів покопок. Наземні дослідження ідентифікували ці покопки як місця виймання ґрунту й, імовірно, вилучення предметів археологічної спадщини. Загалом за 4 неповні сезони спостережень на площі пам’ятки зафіксовано 16 573 (!) слідів покопок.

Розташування покопок за результатами моніторингу урочища Шаргород восени 2021 року

Схема розташування покопок, зафіксованих на території археологічної пам’ятки у межах молодіжного наукового проєкту

Епізод польових робіт молодих учених Академії на городищі літописного Торчеська (осінь 2021 року). На фото – кандидат юридичних наук Олександр Малишев (ліворуч) і кандидат історичних наук Артем Борисов

Ще один епізод польових робіт. На фото – кандидат юридичних наук Олександр Малишев і доктор юридичних наук Веста Малолітнева

Цим доведено практичну неможливість фіксації таких видів пошкоджень об’єктів археологічної спадщини використовуваним сьогодні наземним способом, передбаченим нормативно-правовими актами у сфері охорони об’єктів археологічної спадщини. Зважаючи на особливості окремих загроз для археологічних пам’яток, моніторингу наземним способом у таких випадках є неефективним і видається недоцільним з організаційно-практичного погляду, адже зафіксувати кожну з понад 5 тисяч покопок (із позначеннями на карті) складно – це потребує значних людських і часових ресурсів. Результати роботи академічної молодіжної дослідницької групи вкотре підтвердили, що моніторинг має бути систематичним, а від інспектування окремих пам’яток слід переходити до всеохопного моніторингу археологічного довкілля.

Другий моніторинговий полігон розташовано в зоні розмиву Кременчуцького водосховища (північна частина водойми).

Вигляд зони розмиву Кременчуцького водосховища

Моніторинг здійснювався за допомогою понад 90 космічних знімків 1980- 2000 років – з метою дослідження стану та зміни затоплених територій, на яких розташовані численні археологічні пам’ятки. Концентрація об’єктів нерухомої археологічної спадщини зумовлена інтенсивним освоєнням найближчих до Дніпра територій протягом кількох тисяч років.

Археологічні артефакти в зоні розмиву Кременчуцького водосховища (з архіву Черкаської лісостепової археологічної експедиції)

У підсумку дослідники склали картосхеми, що допомагають чіткіше картографувати стан затоплених ландшафтів, а в поєднанні з даними рівня води – прогнозувати доступність певних ділянок для археологічного обстеження.

Космічний знімок зонодослідження акваторії Кременчуцького водосховища

Результат перекласифікації космічного знімку з позначенням окремих типів угідь на досліджуваній території

Під час камерального опрацювання отриманих результатів і кабінетних досліджень виконавці проєкту підготували пропозиції організаційного та правового характеру. Серед іншого, пропонується:

1. У новій редакції Закону України «Про космічну діяльність» передбачити основні сфери застосування діяльності з дистанційного зондування Землі (ДЗЗ), однією з яких має бути виявлення та охорона об’єктів археологічної спадщини.

2. Запровадити нову модель інституційно-правового механізму забезпечення публічних закупівель в Україні продуктів, створених у результаті ДЗЗ.

3. На підставі встановлених переваг космічних знімків перед іншими видами ДЗЗ у контексті допустимості доказів впроваджувати практику використання таких знімків як доказів правопорушень у сфері охорони археологічної спадщини.

4. Визначати періодичність моніторингу (візуального обстеження пам’ятки) на основі розробленої системи групи ризиків для об’єктів культурної спадщини: що вищий ризик, то частіше необхідно здійснювати такий моніторинг. Тобто пропонується встановити залежність періодичності візуального обстеження від групи ризику, до якої віднесено пам’ятку. Такі групи ризику можуть визначатися на основі різних критеріїв і/або їх поєднання, залежно від особливостей пам’ятки: наприклад, площі території пам’ятки, фізичної доступності та природніх умов, в яких знаходиться пам’ятка, найтиповіших видів і способів пошкодження пам’ятки тощо.

За інформацією Інституту економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова НАН України