У 1936–1940 рр. Інститут очолював Микола Іванович Ячменьов. Оскільки він не був професійним археологом, відомостей про нього вціліло мало.

Народився в с. Ніколаївка (нині Орловської обл., РФ). Закінчив Ленінградський комвуз і два курси Інституту червоної професури. Учасник громадянської війни. Нагороджений орденом Червоного прапора.
У 1935 р. прибув із Москви до Києва на посаду заступника директора із загальних питань Інституту історії матеріальної культури АН УСРР. Після арешту директора Ф. А. Козубовського весною 1936 р. став виконувати обов’язки директора Інституту, а 1938 р., після реорганізації ІІМК в Інститут археології, М. І. Ячменьов став його директором.
Восени 1940 р. його направили на роботу до Західної України (Львів), де він працював директором торгівельної школи. Після війни М. І. Ячменьов повернувся до Києва, де й завершилося його життя.

Автор кількох праць, зокрема:
Археологічні експедиції Інститу­ту історії матеріальної культури в 1936 р. // Вісті АН УРСР. — 1937. — № 1; Нові археологічні розкопки у Києві // Соціалістичний Київ. — 1936. — № 7/8 (обидві в співавт.).

Література:
Колеснікова В. А. Ячменьов Микола Іванович (1893–1947/1948) // Інститут археології Національної академії наук України. 1918–2014. — К., 2015. — С. 295.