Профіль
Наукові інтереси:
Основна сфера наукових інтересів — кременеобробне виробництво племен Трипільсько-Кукутенської спільності (ТКС); економічні зв’язки племен ТКС (на матеріалах кам’яного інвентарю); сировинні ресурси, видобуток і транспортування кременю; технологія обробки кам’яної сировини.
Поточні дослідження й проекти:
«Збереження і вивчення археологічної спадщини в Археологічному музеї ІА НАН України».
Експедиційна діяльність:
2020 — участь в роботі проекту «Острів», Київська обл. (Архітектурно-археологічна експедиція ІА НАН України, керівник — В. Івакін);
2018 — Участь у розкопках багатошарового середньовічного поселення по вул. Цитадельній, 3 в м. Києві (керівник — В. Козюба);
2017 — участь у роботі Пастирської археологічної експедиції ІА НАН України;
2014 — участь в роботі Пушкарівської палеолітичної експедиції: розкопки верхньопалеолітичної стоянки Погон;
2011 — участь у розвідкових роботах Меджибізької трипільської експедиції по обстеженню пам’яток археології в околицях Меджибожа;
2010–2011 — участь у роботі Деснянської експедиції Кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка по обстеженню, виявленню та картографуванню пам’яток археології на лівому та правому берегах р. Десна;
2009–2010, 2012 — участь у роботі Дністровської комплексної експедиції ІА НАНУ: розвідки в зоні будівництва Дністровської ГЕС (Вінницька, Чернівецька обл.); розкопки на трипільських поселеннях Бернашівка І-ІІ, Ожеве (Острів);
2007–2009, 2013, 2015 — участь у роботі Дністровської палеолітичної та Закарпатської палеолітичної постійно діючої експедицій відділу «Археологічний музей» ІА НАН України: розкопки стоянок Берегово І, Дорошівці, Королево ІІ, Непоротово 7;
2007 — керівництво проведенням археологічних розвідок на території Канівського р-ну Черкаської обл. по виявленню та обстеженню пам’яток трипільської культури; участь в археологічних розвідках на території Тальнівського р-ну Черкаської обл. та Новоархангельського р-ну Кіровоградської обл.;
2006 — участь в розкопках трипільського «поселення-майстерні» Бодаки;
2005–2006, 2017 — участь у роботі архітектурно-археологічної експедиції ІА НАНУ: розкопки Десятинної церкви у Києві; рятівні розкопки багатошарового поселення у Феофанії (Київ);
2004 — участь в розкопках трипільських поселень Підзамочок І, Піщана; рятівних розкопках багатошарового поселення в с. Великі Дмитровичі Обухівського р-ну Київської обл.;
2003 — участь в археологічних розвідках на території Канівського, Тальнівського та Уманського р-нів Черкаської обл.;
2001–2006, 2015 — участь у роботі Трипільської комплексної експедиції по дослідженню поселень-гігантів трипільської культури: розкопки на пам’ятках Доброводи, Таллянки;
2001–2002 — участь в розкопках на трипільському поселенні Пекарі ІІ;
2000–2007 — участь у роботі Канівської експедиції кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Наукові організації й товариства:
ГО Центр палеоетнологічних досліджень імені Хведора Вовка
Дисертаційне дослідження:
«Кременева індустрія Трипільської культури Буго-Дніпровського межиріччя (ВІІ-СІІ)», науковий керівник — к.і.н. Корвін-Піотровський О.Г.
Освіта:
2004–2007 — аспірантура ІА НАН України;
1999–2004 — Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет, кафедра археології та музеєзнавства, спеціальність «історик, викладач історії».
Публікації
Пічкур, Є. В. 2021. Нові дані стосовно кременеобробного виробництва східнотрипільських племен Буго-Дніпровського межиріччя. Vita Antiqua, 13, с. 113-128. https://www.doi.org/10.37098/VA-2021-13-113-128.
Манігда, О. В., Борисов, А. В., Беленко, М. М., Пічкур, Є. В. 2021. Городища Пороської оборонної лінії Бушеве та Піщана. Топографічні та стратиграфічні дослідження. Археологія та давня історія України, 1 (38), с. 113-124. https://www.doi.org/10.37445/adiu.2021.01.10.
Кулаковська, Л. В., Пічкур, Є. В., Кисленко, Г. О., Васильєва, М. А. 2021. Речі і час: експонати Археологічного музею. Каталог. Київ: Видавництво «Майдан».
Пічкур, Є. В. 2019. Складові кременевої індустрії кукутень-трипільської спільноти: видобуток і поширення кременю. Археологія і давня історія України, 3 (32), с. 37-49. https://doi.org/10.37445/adiu.2019.03.03.
Хофманн, Р., Шатіло, Л. О., Пічкур, Є. В. 2019. Нові розвідки на трипільських поселеннях Буго-Дніпровського межиріччя: колекція крем’яних знахідок. Vita Antiqua, 11, с. 144-158. https://doi.org/10.37098/VA-2019-11-144-158.
Пичкур, Е.В. 2017. Индикаторы «импортов» в трипольской культуре (по материалам «кладов» кремневых пластин). Vita Antiqua, 9, с. 206-222. https://doi.org/10.37098/VA-2017-9-206-221.
Пічкур, Є. В. 2017. Реконструкція процесу видобутку кременю трипільськими племенами розвиненого етапу (ВІІ-СІ). В: Горбаненко, С. А., Гречко, Д. С., Корохіна, А. В. (ред.). Інтерпретація археологічних джерел: здобутки та виклики. Матеріали наукової конференції молодих вчених, 16—17 листопада 2017 року. Київ: Стародавній світ, с. 36-39.
Шидловський, П. С., Лисенко, С. Д., Кириленко, О. С., Сорокун, А. А., Пічкур, Є. В. 2016. Первісна археологія Нижнього Подесення. Київ: НВП «Інтерсервіс».
Пічкур, Є. В. 2016. До питання про фактор сировини в кременеобробній індустрії трипільської культури (на матеріалах Буго-Дніпровського межиріччя). В: Шидловський, П.С. та ін. (ред.). ЛЮДИНА ТА ЛАНДШАФТ: географічний підхід в первісній археології. Тези доповідей міжнародної наукової конференції, 3-5 лютого 2016, Київ. Київ, с. 70—71.
Пічкур, Є. В. 2015. Кременеві скарби трипільської культури. Археологія і давня історія України, 3(16), с. 65—76.
Пічкур, Є. В. 2015. Деякі особливості кременеобробного виробництва трипільських племен володимирівської генетичної лінії розвитку трипільської культури. В: Відейко, М. Ю. та ін. (ред.). На східній межі Старої Європи. Матеріали міжнародної наукової конференції, 12-14 травня 2015 року, Кіровоград – Небелівка. Кіровоград, с. 62—63.
Пічкур, Є. 2012. Кам’яний інвентар трипільської пам’ятки Русанівці. В: Погорілець, О.Г. та ін. (ред.). Науковий вісник «Меджибіж»: Матеріали VІ науково-краєзнавчої конференції «Стародавній Меджибіж в історико-культурній спадщині України». Меджибіж-Хмельницький, с. 276—285.
Пичкур, Е. В., Шидловский, П. С., Лысенко, С. Д. 2012. Памятники трипольской культуры и эпохи бронзы левобережья Нижнего Подесенья (по материалам археологических разведок). В: Конвалюк, Н. В. та ін. (ред.). Археологічні дослідження на Київщині. Матеріали І обласної наукової конференції 24-25 жовтня 2011 року, Ч. 1. Трипілля, с. 49—72.
Іванченко, Л. І., Корохіна, А. В., Кулаковська, Л. В., Пічкур, Є. В. 2012. Археологічний музей Інституту археології НАН України. Альбом. Київ: КНТ.
Pichkur, Ye.V. 2018. Mining and distribution of flint by the tribes of Cucuteni-Trypillian community. Vita Antiqua, 10, p. 105—118. https://doi.org/10.37098/2519-4542-2018-1-10-105-117.
Pichkur, Ye. 2017. Mining and Transportation of Flintstone by Cucuteni-Trypillyan Tribes. In: Morozova, Y., Shydlovskyi, P. (eds.). Wetland Archaeology and Prehistoric Networks in Europe. NEENAWA International Scientific Conference, 15th-18th september 2017, Kyiv – Kaniv. Kyiv, p. 56—58. http://vitaantiqua.org.ua/uk/archives/965
Pichkur, E. 2012. The flint tools of Andreevka, the Tripolian settlement on the Bolshaya Vys River. In: Menotti, F., Korvin-Piotrovskiy, A. G. (eds.). The Tripolye culture giant-settlements in Ukraine: formation, development and decline. Oxford: Oxbow Books, p.169-182.