3 вересня 2018 р.
Огляд-екскурсія розкопок у Національному Києво-Печерському заповіднику. Проведе захід канд. іст. наук Сергій Тараненко, завсектору археології заповідника.
20 жовтня 2018 р.
Лекція «Пізній палеоліт Криму – час ранніх сапієнсів». Читатиме ст. наук. співр. відділу археології кам’яної доби ІА НАНУ канд. іст. наук Олександр Яневич.
12:00, Археологічний музей ІА НАНУ, вул. Богдана Хмельницького, 15.
200 тисяч років тому у Східній Африці з’явилась людина розумна – Homo sapiens. 70 тисяч років тому ми почали освоювати Європу. Один із найцікавіших епізодів нашого історичного шляху стосується Криму. На стоянці Буран-Кая-3 були знайдені не лише археологічні свідоцтва, але й одні з найдавніших археологічних решток Homosapiens. Археологічні розкопки стоянки дозволили уявити не тільки побут, але й сакральну діяльність мешканців стоянки – ритуальний канібалізм.
17 листопада 2018 р.
До 100-річчя Національної Академії наук України. Урочисте засідання.
Лекція «Кургани скіфських царів». Читатиме заввідділу «Польовий комітет» ІА НАНУ, канд. іст. наук Юрій Болтрик.
12:00, Археологічний музей ІА НАНУ, вул. Богдана Хмельницького, 15.
Поміж сотень і тисяч курганів у понтійському степу є кілька, що належать царям Європейської Скіфії. Вони датуються V—IV ст. до н.е. мають певні тенденції в розташуванні в тому числі по відношенню до центра Скіфії і сухопутних шляхів, які, є підстави думати, від цього центру відходять.
Встановлення факту наявності важливого перехрестя біля кургану Огуз дотичним чином посилює сприйняття царя Атея як загальноскіфськогодинаста, оскільки згадане перехрестя пов'язує головний торгівельний шлях Скіфії з низкою на ньому курганів-гігантів та вірогідним центром держави біля Микитського броду на Дніпрі не лише з Боспором, але й виводить до Північно-Західного Криму. В лекції також ітиметься про попередника Муравського шляху.
15 грудня 2018 р.
Лекція «Римська військова присутність у Північному Причорномор’ї». Читатиме наук. співр. відділу античної археології ІА НАНУ, канд. іст. наук Марія Новиченкова.
12:00, Археологічний музей ІА НАНУ, вул. Богдана Хмельницького, 15.
На зміну періоду еллінізма, коли греко-варварські контакти визначали соціальні, економічні і політичні процеси у Понтійському регіоні, прийшов час впливу Римської імперії. Під впливом Риму проходило життя і на Півночі Понту.У лекції піде мова про етапи и характер римської військової присутності у Північному Причорномор’ї. Розглядатимуться основні напрями зовнішньої військової політики Римської Імперії на Північному сході у І-IV ст. н.е. згідно з письмовими джерелами та даними матеріальної культурі за матеріалами Боспору, Харакса, Херсонеса, Тири і Ольвії.
19 січня 2019 р.
Лекція «Підводні археологічні дослідження біля узбережжя Чорного моря у 2016—2018 рр.». Читатиме наук. спів. відділу археології Північно-Західного Причорномор’я і Криму ІА НАНУ, канд. іст. наук В’ячеслав Герасимов.
12:00, Археологічний музей ІА НАНУ, вул. Богдана Хмельницького, 15.
Мало хто знає, що на глибині 3-4 м у менш ніж кілометрі від берега можна знайти давньогрецьке затонуле судно. І це не острови Егеїди у Середземномор'ї, а наша Миколаївщина і Херсонщина. Цього року Чорноморською міжнародною підводною археологічною експедицією відкрито залишки античного торгівельного судна ІІІ ст. до н.е. Унікальність об'єкта полягає в відмінній збереженості частини дерев'яного корпуса судна. Частково зберігся і вантаж. про це і ніше в роботі підводних археологів йтиметься у лекції.
16 лютого 2019 р.
Лекція «Палеолітичні етюди Дністра». Читатиме заввідділу «Археологічний музей» ІА НАНУ, канд. іст. наук Лариса Кулаковська.
12:00, Археологічний музей ІА НАНУ, вул. Богдана Хмельницького, 15.
16 березня 2019 р.
Лекція «Археологія Києво-Печерської Лаври». Читатиме завсектору археології Національного Києво-Печерського заповідника, канд. іст. наук Сергій Тараненко.
12:00, Археологічний музей ІА НАНУ, вул. Богдана Хмельницького, 15.
За більш ніж сторічний період проведення археологічних досліджень на території Києво-Печерського монастиря отримано потужний масив даних, який характеризує як базове давньоруське архітектурне ядро Лаври, так і чисельні археологічні об’єкти подальших періодів. Вся територія Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника є складною багатошаровою пам’яткою, до складу якої входять об’єкти різної культурно-хронологічної приналежності (від енеоліту до новітнього часу), різнобічного функціонального призначення (сакральні, побутові, виробничі, оборонні, інженерно-технічні споруди тощо) і, відповідно, різної історико-культурної значимості.
20 квітня 2019 р.
Лекція «Античне місто Ольвія (до 120-річчя археологічних розкопок)». Читатиме заввідділу античної археології, докт. іст. наук Алла Буйських.
12:00, Археологічний музей ІА НАНУ, вул. Богдана Хмельницького, 15.
Загадкова Ольвія має одну із найдовших історій дослідження серед археологічних пам’яток Півночі Понту, якій цього річ нараховується 120 років. Протягом останніх десяти років Ольвійською археологічною експедицією Інституту археології НАНУ було отримано чимало нової інформації про це античне місто.
Ольвія є видатною пам'яткою античної культури, заснованою вихідцями з Мілету на зламі 7-6 ст. до н.е. Впродовж майже тисячі років існування місто слугувало центром транзитної торгівлі з варварським населенням лісостепового регіону сучасної України, було посередником в культурному обміні між античною чорноморсько-середземноморською цивілізацією та оточуючим її варварським світом. В Ольвії щорічно здобувають фахову підготовку більше сотні майбутніх істориків та археологів.
Травень 2019 р.
Планується екскурсія (пропозиції вітаються)
