4 вересня – лекція-екскурсія до Національного музею архітектури і побуту України в Пирогові «На гостину до ковалів». Захід проводитиметься співробітником музею Антоном Шатовим і керівником лекторію Евеліною Кравченко.

16 жовтня – лекція-екскурсія до Вишгородського історико-культурного заповідника. Захід проводитиметься завідувачем Історичного музею Дмитром Шевченком.

21 листопада – лекція докт. іст. наук, професора кафедри історії мистецтв КНУ ім. Т.Г.Шевченко Геннадія Казакевича «Давні кельти на сході Європи»
(12.00, Археологічний музей ІА НАНУ, вул. Богдана Хмельницького, 15, цокольний поверх Природничого музею, метро "Театральна").

В останні століття до нашої ери на землях від Атлантики до Чорного моря панували племена, відомі греко-римському світу як «кельти», «галати» або «галли». Саме з ними пов’язують творення латенської культури, що докорінно змінила археологічну карту Європи. Дослідження кельтської спадщини триває вже не одне століття, але чимало питань залишається далеким від розв’язання. Звідки походили кельти й чи становили вони єдину «цивілізацію»? Якою мірою кельти вплинули на формування етнокультурної мозаїки Східної Європи і що пов’язує їх з історією України? Ці та інші питання будуть висвітлені у лекції.           

19 грудня – лекція старшого наукового співробітника Національного Києво-Печерського заповідника Дмитра Пефтеця «Феномен геометричного орнаменту»
(12.00, Археологічний музей ІА НАНУ, вул. Богдана Хмельницького, 15, цокольний поверх Природничого музею, метро Театральна).

Орнамент є одним з найдавніших проявів людської свідомості, його глибоке коріння в історії людства підтверджується археологічними джерелами. Природа цього феномену зумовлена усвідомленням циклічності процесів у Всесвіті, необхідністю оцінки та прогнозування ритмів «світового порядку». Така потреба визначає ключові характеристики орнаменту – ритмічність та симетрію, завдяки яким він вирізняється серед інших різновидів зображень. Симетричність візерунків є основним принципом їх організації, якому підкорені всі інші функції орнаменту.

На початку доби раннього заліза на теренах Східної Європи формується геометричний стиль, об’єднаний стилістичними рисами, набором технік та мотивів. Він є результатом утворення спільного «інформаційного простору», що виникає внаслідок посилення міжкультурних контактів, одним з чинників якого був перехід степових племен до номадизму. Розвиток орнаментального стилю мав складний та нелінійний характер, в ньому можна прослідкувати певні етапи та локальні особливості.

16 січня – лекція кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Інституту археології НАН України Олени Фіалко «Амазонки – міф чи реальність»
(12.00, Археологічний музей ІА НАНУ, вул. Богдана Хмельницького, 15, цокольний поверх Природничого музею, М Театральна).

Амазонки – жінки-войовниці, добре відомі як безстрашні персонажі давньогрецьких міфів. Про них залишили згадки чимало давніх авторів, їх зображення втілені майстрами на багатьох витворах образотворчого мистецтва. Тож виникає питання: амазонки були лише художнім вигаданим персонажем чи такі жінки існували в реальності?

Відповідь на це питання варто шукати, перш за все, в археологічних матеріалах, пов’язаних з кочовиками доби раннього заліза. Огляд різночасових археологічних та історичних джерел Європейської Скіфії та інших територій засвідчив наявність жінок‑воїнів від мезоліту і до новітнього часу. Отже, амазонки – жінки‑войовниці ‑ реально існували, причому вони є не вузьколокальним або вузькохронологічним, а загальноісторичним явищем.

20 лютого – лекція канд. іст. наук, наукового співробітника Інституту археології НАН України Марії Новіченкової «Святилище Гурзуфське Сідло» (12.00, Археологічний музей ІА НАНУ, вул. Богдана Хмельницького, 15, цокольний поверх Природничого музею, М Театральна).

В 1981-1993 рр. в одній з найвищих точок Кримських гір було відкрито та досліджено унікальну археологічну пам'ятку Гірської Таврики – святилище біля перевалу Гурзуфське Сідло. Хронологія пам’ятки відображає етапи зміні історичних епох від неоліту до Нового часу. Етнокультурна приналежність святилища античного часу асоціюється з населенням Гірської Таврики, яке письмові джерела (Геродот, Аппіан) називали таврами, на рубежі нашої ери - скифо-таврамі (Плиний Старший). Матеріали, пов'язані з цим періодом, свідчать про активну роль військової еліти Гірської Таврики у військово-політичних контактах як з оточуючим варварським, так і з античним світом – Понтом, Боспором, Римом. У ритуальних обрядах були пожертвувані тисячі предметів, серед яких срібні та бронзові статуетки богів греко-римського пантеону, статери лисимаховського типу, монети Мітрідата Євпатора, Октавіана Августа. Розглянуті особливості устрою та обрядовості святилища – питання системи планування, що виходила із космогонічних уявлень носіїв даної культури, використання в обрядах варварів масових жертвоприношень тварин, культу вогню, ритуального принесення в жертву захопленої трофейної зброї. У лекції йтиметься про ці та інші аспекти найменш вивченої, загадкової культуру кримських горців.            

20 березня – лекція канд. іст. наук, ст. наук. співр. Інституту археології НАН України Евеліни Кравченко «Пізні скіфи і Крим»
(12.00, Археологічний музей ІА НАНУ, вул. Богдана Хмельницького, 15, цокольний поверх Природничого музею, М Театральна).

Першим тубільним народом, який створив у Криму свою державу, були пізні скіфи. Попри те, що Кримська Скіфія проіснувала недовго, вона об’єднала навколо себе чимало різних племен і народів, заклавши підмурок історичним процесам навколо всіх кримських держав сучасних їй і майбутніх на тисячоліття вперед. Тож, хто такі пізні скіфи, як формувалася їх культура і як вони опинилися у Криму – ці та інші питання будуть висвітлені у ході лекції.

17 квітня – лекція завідувача Науково-дослідної археологічної лабораторії Херсонського державного університету Сергія Нємцева «Антична торгівля»
(12.00, Археологічний музей ІА НАНУ, вул. Богдана Хмельницького, 15, цокольний поверх Природничого музею, М Театральна). 

Які можливості мають археологічні джерела в питанні вивченні давньої торгівлі? Здавалося б, невеликі, і це при дуже обмеженій кількості писемних і епіграфічних джерел про наші землі. Проте вони величезні і дуже далекі від вичерпання. Із лекції ми дізнаємось чому греки надавали перевагу морській торгівлі перед сухопутною, які товари були предметом торгівлі і транспортувалися в амфорах, як давній грек міг розпізнати товар одного центра виробництва від іншого, чи існував промисловий дизайн в античності, чим відрізняється торгівля класичної, елліністичної та римської доби.            

Травень – планується екскурсія (пропозиції вітаються).

В роботі лекторію можливі зміни, будь ласка, стежте за анонсами.