Олена Євгенівна Фіалко

 

Доктор історичних наук, провідний науковий співробітник;

Відділ археології раннього залізного віку
пр-т Володимира Івасюка, 12
Київ - 04210
12 поверх, кімната 1208

Тел.: +380 (44) 254 11 96 

E-mail: 

ORCID: 0000-0002-4976-3266

 Фіалко 

Профіль

Наукові інтереси:
Історія населення Північного Причорномор’я за доби раннього заліза; поховальний обряд та матеріальна культура скіфів; соціальна стратифікація Скіфії; витвори елліно–скіфського мистецтва; амазонки в контексті історії кочового суспільства; османські пам’ятки півдня України в контексті історія населення Причорномор’я за доби раннього середньовіччя.

Поточні дослідження й проекти:
«Кочовики раннього залізного віку та їхні сусіди на півдні Східної Європи»; розділ «Поховальні пам’ятки скіфських амазонок»;
Проект Республіки Литви «Protection of the historical heritage of Ukraine and Lithuania on the territory of the Kherson region», співвиконавець археологічної частини.

Гранти та міжнародні проекти:
2018 — проект Міністерства Закордонних справ Республіки Литви «Protection of the historical heritage of Ukraine and Lithuania on the territory of the Kherson region». Локалізація: Вільнюс, Литва. Співвиконавець археологічної частини проекту;
2006—2010 — проект Британського Інституту в Анкарі Британської Академії Наук «Historical-archaeological investigations at Akkerman (Bilhorod-Dnistrovsky) fortress”, співвиконавець;
2005—2009 — міжнародний проект «Archaeological investigations at Akkerman fortress» за грантом Фонду Макс Ван Берчема (Швейцарія), співвиконавець;
2004—2006 — проект Турецького управління співробітництва та розвитку (ТІКА) «Археологічні дослідження Аккерманської фортеці», співвиконавець;
1999—2002 — проект Турецької історичної асоціації «Археологічні дослідження Аккерманської фортеці», співвиконавець.

Експедиційна діяльність:
2018—2020 — участь у роботі Арабатської археологічної експедиції ІА НАНУ Проведено розвідку та розкопки кургану біля с. Щасливцево Геніческого р-ну Херс. обл. (керівник Болтрик Ю. В.);
2017—2021 — заступник керівника Міжнародної Південної середньовічної археологічної експедиції ІА НАН України; дослідження городища Тягинка Бериславського р-ну Херонської обл. (керівник Біляєва С. О.);
2004—2017, 2021 — заступник керівника Міжнародної Південної археологічної експедиції ІА НАН України; дослідження у м. Очаків, Аккерманської фортеці у м. Білгород–Дністровський, турецької фортеці на Кінбурнській косі (керівник Біляєва С. О.);
2011 — участь у роботі Донузлавської експедиції на пос. Кульчук (Крим) (керівник Ланцов С. Б.);
2004 — участь у роботі Сугуклейської археологічної експедиції ІА НАН України (керівник Болтрик Ю. В.);
2000 — участь у роботі Трахтемирівської археологічної експедиції ІА НАН України по дослідженню Трахтемирівського городища (керівник Болтрик Ю. В.);
1997 — участь у роботі Рижанівської археологічної експедиції ІА НАН України по дослідженню Рижанівського кургану (керівник Скорий С. А.);
1993—1995 — участь у роботі археологічної експедиції «Сула» ІА НАН України по дослідженню Басівського городища (керівник Болтрик Ю. В.);
1992 — керівник Ботієвського загону Приазовської археологічної експедиції ІА НАН України (керівник. Болтрик Ю. В.);
1983—1991 — участь у роботі Приазовської археологічної експедиції ІА АН УРСР (керівник Болтрик Ю. В.);
1979—1981 — участь у роботі Таврійської археологічної експедиції ІА АН УРСР по дослідженню кургану Огуз (керівник Болтрик Ю. В.);
1977—1978 — участь у роботі Приазовської археологічної експедиції ІА АН УРСР по дослідженню Бердянського кургану (керівник Чередниченко М. М.);
1975—1976 — участь у роботі Херсонської археологічної експедиції ІА АН УРСР (керівник Кубишев А. І.);
1974 — участь у роботі Березанської археологічної експедиції ІА АН УРСР (керівник Лапін В. В.);
1973—1974 — участь у роботі Ольвійської археологічної експедиції ІА АН УРСР (керівник Крижицький С. Д.).

Педагогічна діяльність:
1994—1996 — старший викладач кафедри культурології факультету гуманітарних наук Національного університету «Києво–Могилянська Академія».

Наукові організації й товариства:
Історико–культурна асоціації «Україна–Туреччина» (співзасновник, відповідальний секретар).

Дисертаційні дослідження:
2020 — «Скіфські амазонки в археологічних реаліях», дисертація на здобуття наукового ступеню доктора історичних наук за спеціальністю «археологія».
1994 — «Скіфський царський курган Огуз», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий керівник — д. і. н. Є. В. Черненко.

Освіта:
1970—1975 — Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка), історичний факультет, кафедра археології та музеєзнавства, спеціальність «історія», кваліфікація «історик–археолог, музеєзнавець, викладач історії та суспільствознавства».