15 вересня 2017 р. завершила польові дослідження Ольвійська міжнародна археологічна експедиція, яка працювала на території Національного історико-археологічного заповідника «Ольвія» НАН України.
Наукові дослідження в Ольвії традиційно спрямовані на виконання планових тем Відділу античної археології ІА НАНУ і Відділу археології Нижнього Побужжя НІАЗ «Ольвія» НАНУ та, останніми роками, ще й на виконання двох міжнародних проектів. Українсько-німецький проект виконується з 2015 р., партнер – Університет ім. Гете, Франкфурт-на-Майні, ФРН (керівник проекту з німецького боку – професор Й. Форназьє), за фінансової підтримки Німецького Дослідницького товариста (DFG) (див. сайт проекту: https://www.uni-frankfurt.de/54032914/Olbia). Роботи спрямовані на всебічне дослідження ольвійського передмістя.
В поточному році роботи велися на двох ділянках, «Некрополь-4» та «Некрополь-7»; з українського боку роботами на розкопі керував к.і.н. О.Г. Кузьміщев. На першій було завершено дослідження житлово-господарського комплексу пізньоархаїчного часу, що складався з житла, господарчої і культової споруд, заглиблених в материк, а також наземних житлових і культових об’єктів класичного часу. На другій ділянці продовжено вивчення оборонної споруди – рову, глибиною близько 2,5 м. Таку споруду тут виявлено вперше, вона відділяла територію перемістя від міського некрополя. На передмісті було завершено масштабні геофізичні дослідження (др. А. Патцельт), які дозволили встановити розмір території, окресленої оборонними спорудами. Крім того, вже другий рік поспіль, проводиться Польова археологічна школа, участь в якій беруть студенти-практиканти Харківської академії мистецтв (керівники – к.і.н. А.Л. Щербань і д.ф.н. Г.Д. Панков), студенти та докторанти Університету ім. Гете (керівник – професор Й. Форназьє) та Інститут археології НАНУ (керівник – д.і.н. А.В. Буйських).
Українсько-польський проект виконується з 2016 р., партнер – Національний музей в Варшаві (керівник проекту з польської сторони – доктор А. Твардецький), за фінансової підтримки гранту Міністерства культури Польщі (див. сайт проекту: http://blackseaproject.mnw.art.pl/). Роботи за проектом спрямовані на вивчення античних та пізньоантичних нашарувань на території римської цитаделі Ольвії, в її східній частині; детальному опрацюванні численних археологічних артефактів; визначенні місця римського та пізньоантичного періодів в історії Ольвії. З української сторони роботами на розкопі керувала м.н.с. М.В. Новіченкова, з польської – доктор П. Яворський. Цьогорічні дослідження на розкопі, площею 150 кв.м, дозволили пройти шар руйнувань та селянських перекопів 19 – початку 20 ст. та зафіксувати численні будівельні об’єкти, що належать до найпізнішого етапу життя на городищі, – залишки наземних приміщень, вогнищ, ям тощо.
Попереднє опрацювання колективом фахівців керамічних та інших знахідок, в тому числі монет, дає можливість говорити, що загальна характеристика матеріальної культури населення, яке тут мешкало, близька до черняхівської культури – її пізнього етапу існування в цьому регіоні. Крім польових досліджень, одним з завдань цьогорічної роботи польської місії було завершення складання ортофометричної документації з використанням квадрокоптера, переважно в південній частині городища, що наближена до місця роботи польської місії (доктор Ш. Ленарчик).
Наукові розкопки також велися на тих ділянках городища і некрополя, де вони традиційно продовжуються багато років поспіль. На ділянці «Р-25» в південно-східній частині Ольвії (керівники – д.і.н. А.В. Буйських, к.і.н. І.М. Шейко) продовжувалося вивчення об’єктів, пов'язаних з функціонуванням Південного теменосу. Відкриту стіну, що огороджувала територію ранньоелліністичного теменоса з півдня, та культурні нашарування цього часу; завершено дослідження стіни, що огороджувала внутрішнє подвір’я монументальної багатофункціональної споруди 2-3 ст. н.е. – часу існування тут римської цитаделі; продовжено вивчення пізньоантичних культурних нашарувань у вигляді низки господарських ям. Вперше в Ольвії вдалося повністю дослідити землянкову споруду, глибиною до 1,7 м, вимощену бутом на рівні підлоги, матеріали з якої дозволяють датувати її функціонування завершальним періодом життя на городищі і співвіднести її з черняхівською культурою.
На території міського некрополя, ділянка «Орієнт» (керівник м.н.с. А.В. Івченко), продовжувалося дослідження насипу некрополя та різночасових поховальних споруд. Частина поховань виявилася зруйнованою в давнину. Виділяється частково пограбований склеп 1 ст. н.е., який пошкодив поховання класичного часу; декілька дитячих поховань пізньоархаїчного часу, а також ймовірно тризни, що дає нове розуміння про поминально-поховальниі обряди, які відбувалися на цій ділянці.
Розкопки поточного року принесли також імпортовані посудини третьої чверті 6 ст. до н.е., які було свідомо залучено до поховального ритуалу. Вони вказують на використання цієї території для потреб некрополя у час раніший, ніж вважалося дотепер, що суттєво коригує сучасні уявлення про топографію некрополя та використання позаміської території в 6 ст. до н.е.
