Повна назва:
Міжнародний науково–дослідницький проект: «Комарів — склоробна майстерня Барбарікума» («Komariw — Eine Glassproduktionstätte im Barbaricum»)  (Україна та Німеччина).

Резюме:
Проект присвячений комплексному вивченню унікальної склоробної факторії пізньоримського часу на території європейського Барбарікума. Виробництво скла в цей час відбувалося виключно в межах римської імперії. Склоробна майстерня біля Комарова на Дністрі (Кельменецький район Чернівецької області) залишається єдиним центром на території варварів з виробництва скляних виробів поза межами імперії. Пам’ятка була відкрита і досліджувалася в 195060 рр. українським археологом М. Ю. Смішком. З 2012 р. відділ археології ранніх слов’ян ІА НАН України відновив дослідження цієї пам’ятки. Проект є довгостроковим, комплексним та міжнародним і передбачає широкомасштабне застосування геофізичних досліджень, археологічних розкопок, техніко–технологічних аналізів зразків скла та ін. До виконання проекту залучено фахівців з різних галузей гуманітарних та природничих наук.

Метою проекту є продовження наукового дослідження унікальної факторії з виробництва скла біля с. Комарів, введення в науковий обіг отриманих матеріалів та матеріалів розкопок попередніх років, музеєфікація решток виробничої та житлової діяльності на місці пам’ятки, популяризація серед населення України знань про стародавню культуру.

Керівники та учасники проекту:
Проект виконується спільними зусиллями відділу археології ранніх слов’ян та регіональних польових досліджень та НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України. Керівники проекту О. В. Петраускас та Т. Р. Милян.
З 2014 року роботи проводяться в рамках спільного українськонімецького проекту, учасниками якого стали Інститут археології НАН України та Вільний університет Берліна/Freie Universität BerlinFreie Universität Berlin, Німеччина (дослідницька група A-6 Центру передових наукових досліджень TOPOI).
Керівники проекту з німецької сторони Ханс-Йорг Нюссе та Мортен Хегевіш.
В рамках виконання проекту залучено фахівців з різних наукових центрів України (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Національний музей історії України, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна) та Європи (Берлін, Варшава).

Сайт проекту:
Інформацію про історію дослідження пам’ятки, актуальний стан виконання проекту та основні підсумки представлено на сайті КОМАРІВ – виробнича факторія варварської Європи пізньоримського часу. На сторінці розміщено і контактну інформацію.
Додаткову інформацію можливо знайти на сайті TOPOI та НДЦ «Рятівна археологічна служба».