Сергій Анатолійович Скорий
Доктор історичних наук, професор, завідувач відділу Відділ археології раннього залізного віку E-mail: ORCID: 0000-0002-7842-890X |
 |
Профіль
Наукові інтереси:
Скіфській час на теренах Середньої Європи. Етнокультурна історія населення доскіфської та скіфської доби лісостепової зони Східної Європи. Кіммерійці, скіфи. Крим в скіфську епоху.
Поточні дослідження й проекти:
„Ранній залізний вік в Україні: новітні дослідження та архивні матеріали (2022-2026)”. Розділ: „Ранньоскіфські кургани біля селища Караван в басейні Сіверського Донця (Лісостеп Лівобережної України)”.
Експедиційна діяльність:
2021 — Науковий консультант Скіфської Лісостепової експедиції ДП «НДЦ «Охоронна археологічна служба України» ІА НАН України (м. Харків). Начальник експедиції В.М. Окатенко. Розкопки курганів Люботинського курганного могильнику скіфської доби в басейні Сіверського Дінця (Дніпровський Лівобережний Лісостеп).
2020 — Керівник Скіфської Середньодніпровської експедиції ІА НАН України; розкопки курганів в басейні Тясмину (Дніпровський Правобережний Лісостеп).
2019 — Керівник Скіфської Середньодніпровської експедиції та науковий консультант археологічної експедиції Історико-культурного заповіднику „Більськ”.
2018 — Керівник Кіровоградської археологічной експедиції ІА НАНУ.
2017 — начальник Кіровоградської експедиції ІА НАНУ. Розкопки курганів на півдні Кіровоградщині.
2016 — науковий консультант експедиції «Слобожанської археологічної служби» (м. Харків). Начальник експедиції В.М. Окатенко. Розкопки кургану скіфської еліти Турецька Могила.
2010–2017 — науковий консультант експедиції Істориико-культурного заповіднику «Більск». Масштабні розвідки в межах Великого укріплення Більского городища, на теренах Полтавщини і Сумщини. Розвідки в Сумській області.
2000–2009 — науковий консультант Полтавської археологічної експедиції (начальник к.і.н. Супруненко). Розкопки курганів різного часу (в тому числі – скіфських) на півдні Полтавської області, біля м.Горішні Плавні.
2000-2002 —начальник спільної Українсько-Польскої експедиції «Мельники-Холодний Яр» ІА НАНУ і Інституту археології Ягелонського університету (з польского боку – начальник проф. Я. Хохоровські). Розкопки поховальної пам’тки скіфської еліти кургану Скіфська Могила, низки інших курганів Мотронинського могильника.
1999--2006. — начальник загону спільної Українсько-Німецької експедиції ІА НАН України і Гамбургзького університету. Розкопки на селищі скіфського часу Лісовий Кут, в межах Великого укріплення Більского городища на Полтавщині-Сумщині.
1995–1998 — начальник спільної Українсько-Польскої експедиії «Мельники-Холодний Яр» ІА НАНУ і Інституту археології Ягелонського університету (з польского боку – начальник проф. Я. Хохоровські). Розкопки поховальної пам’ятки скіфської еліти Великого Рижанівського кургану. Відкриття непограбованного поховання скіфського вождя.
1996 — участь у дослідженні курганого могильнику античного міста Аргамум (Добруджа, Румунія). Начальник експедиції В.Лунгу.
1994-1995 — сташий науковий співробітник спільної Українсько-Німецької експедиції ІА НАН України і Гамбугзького університету. Розкопки курганів скіфського часу на Більскому городищі (могильник „Б”) та в урочищі Перещепино, в межах Полтавської області
1988–1994 — заступник начальника експедиції „Холодний Яр” ІА АН УРСР. Розкопки в Черкаській області: на Мотронинському городищі і курганному могильнику скіфського часу.
1987 — заступник начальника Скіфського загону новобудовної експедиції „Дністр-II” ІА АН УРСР . Розкопки поселення доскіфського часу біля с.Козлів Вінницької області, на Середньому Дністрі.
1983–1986 — замначальника Лісостепової Правобережної експедиції ІА АН УРСР. Масштабні археологічні дослідження — розвідки на багатьох городищах Правобережного Лісостепу, розкопки курганів в Київській, Черкаській областях (біля сс. Іванівка, Цвітково, Яснозір’я тощо).
1980–1981 — молодший науковий співробітник Акташської експедиції ІА АН УРСР; дослідження скіфських курганів в Східному Криму.
Наукові організації та товариства:
1997 — Member of Funerary Archaeology Studies Assosiation;
2005 –Член міжнародної Консультативної Ради “Corpus Tumulorum Scythicorum et Sarmaticorum”.
Відзнаки:
Ювілейна почесна грамота Президії НАН України (2018 р.).
Дисертаційні дослідження:
1997 — «Кочевники предскифской и скифской поры в Днепровской Правобережной Лесостепи (вопросы этнокультурной истории)», дисертація на здобуття наукового ступеню доктора історичних наук за спеціальністю «археологія».
1982 — «Вооружение скифского типа в Средней Европе (к вопросу о связях Скифии с населением Средней Европы)», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія». Науковий керівник к.і.н. Черненко Є.В.
Освіта:
1975–1979 — Сімферопільський державний університет ім. М. В. Фрунзе (нині Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського), історичний факультет, спеціальність «музеєзнавство та археологія».
