Науковий журнал «Археологія» є офіційним друкованим органом Інституту археології Національної Академії наук України (НАНУ), де публікуються наукові здобутки вчених Інституту, науковців України та зарубіжжя.

Ідея такого видання з’явилася після реорганізації в 1924 р. офіційної наукової археологічної установи в Україні — Археологічної комісії на Археологічний комітет при Академії наук УРСР (ВУАК). Протягом діяльності Комітету вийшли друком 2 номери «Коротких звідомлень за діяльність Всеукраїнського Археологічного комітету при УАН в галузі археологічних дослідів». Ці видання містили короткі ілюстровані звіти про археологічні розкопки та розвідки на Україні, повідомлення про організаційну та пам’яткоохоронну діяльність ВУАК. Їх упорядником був М.Я. Рудинський, а відповідальним за видання — відомий український археолог — О.П. Новицький. Видання стало першим офіційним науковим друкованим органом української археології.

Протягом наступних років спершу Комітет, а згодом Інститут історії матеріальної культури (з 1938 р. — Інститут археології АН УРСР) видавав окремі збірки наукових праць. На зламі 1920-х — 1930-х років Археологічний комітет зробив спробу започаткувати систематичне офіційне наукове видання — «Записки Всеукраїнського археологічного комітету». В бібліотеці Інституту археології зберігається єдиний том «Записок ВУАК за 1930 р.», що вийшов друком у 1931 р., присвячений пам’яті проф. В.Б. Антоновича та проф. Ф.К. Вовка. В передмові зазначається, що цим томом розпочинається систематична публікація матеріалів експедиційних здобутків ВУАК, що об’єднуватиме в собі археологічні та мистецтвознавчі студії.

Лише після війни в 1947 р. започатковано щорічне видання, яке отримало назву «Археологія», що ставило на меті публікацію наукових праць Інституту археології Академії наук УРСР. Серед голів та членів редколегії щорічника «Археологія» з 1947 до 1970 р. були такі знані вчені, як академік П.П. Єфименко, член-кореспондент АН С.М. Бібіков, член-кореспондент АН Л.М. Славін, д.і.н. В.А. Богусевич, д.і.н. А.В. Добровольський, д.і.н. В.Й. Довженок, д.і.н. М.П. Кучера, к.і.н. Є.В. Максимов, д.і.н. М.Я. Рудинський, д.і.н. О.І. Тереножкін, д.і.н. І.Г. Шовкопляс.

З 1970 р. «Археологія» стає періодичним щоквартальним виданням, маючи статус республіканського міжвідомчого збірника наукових праць, заснованого Інститутом археології АН УРСР та Українським товариством охорони пам’ятників історії та культури. Спрямованість видання при цьому не змінюється, воно містить наукові статті та публікації археологічних матеріалів, повідомлення про археологічні конференції та з’їзди тощо, приділяючи чималу увагу теорії археології.

У 1989 р. видання пройшло перереєстрацію і сьогодні є науковим журналом, заснованим Інститутом археології НАНУ. Воно цілком перейняло традиції свого попередника, збільшивши при цьому свій обсяг спочатку до 14, а пізніше до 17 друкованих аркушів, та міститься в переліку академічних видань Вищої академічної комісії України. Головний редактор журналу — член-кореспондент В.П. Чабай.

До редакційної колегії щоквартальної збірки, а згодом журналу «Археологія» в різні роки входили академік П.П. Толочко, члени-кореспонденти І.І. Артеменко, В.Д. Баран, С.М. Бібіков, С.Д. Крижицький, О.П. Моця, Л.М. Славін, доктори та кандидати наук К.П. Бунятян, І.С. Винокур, С.О. Висоцький, В.Ф. Генінг, М.І. Гладких, В.Й. Довженок, Л.Л. Залізняк, Ю.М. Захарук, В.М. Зубар, В.І. Кадєєв, П.О. Каришковський, М.П. Кучера, Є.В. Максимов, В.К. Міхеєв, В.Ю. Мурзін, В.В. Отрощенко, С.А. Скорий, С.В. Смирнов, В.Н. Станко, О.І. Тереножкін, Р.В. Терпиловський, Д.Я. Тєлєгін, Г.М. Тощєв, В.М. Цигилик, Є.В. Черненко, О.П. Черниш, І.Т. Черняков, І.Г. Шовкопляс, Б.А. Шрамко.