Нинішній 2024 рік — ювілейний для відділу археології раннього залізного віку Інституту археології НАН України, провідного центру з вивчення історії стародавніх народів, імена яких ми знаємо (кіммерійці, скіфи, сармати, таври), а також безіменних племен, що мешкали на території України за доби раннього заліза. Цей науковий підрозділ є одним із найстаріших у зазначеному профільному Інституті НАН України: виповнилося 80 років від часу його створення.

Цій важливій події було присвячено ІІІ Всеукраїнську наукову конференцію „Путивльські читання”, що відбулася в Харківському Національному університеті ім. В. Н. Каразіна 1—2 листопада цього року. Науковий форум проходив у форматах офлайн та онлайн через ZOOM.

Організаторами конференції стали Інститут археології НАН України, Департамент культури, туризму та релігій Сумської обласної державної адміністрації, Комунальний заклад Сумської обласної ради „Державний історико-культурний заповідник у м. Путивлі” та Музей археології Каразинського університету.
.
До конференції, своєчасно, було видано „Матеріали III Всеукраїнської археологічної конференції “Путивльські читання”.

На пленарному засіданні з вітальним словом виступили декан історичного факультету Каразінського університету к.і.н. Сергій Литовченко, завідувач кафедри історіографії, джерелознавства та археології Каразінського університету д. і. н. Сергій Посохов, завідувач відділу археології раннього залізного віку Інституту археології НАН України проф. Сергій Скорий, директор Державного історико-культурного заповідника в м. Путивль Сергій Тупик.

Основні теми доповідей на конференції були такі:
– Археологія в умовах сучасних викликів
– Нові дослідження та відкриття в галузі археології раннього залізного віку
– Спадщина скіфського «звіриного стилю» та інші археологічні артефакти.

Доповіді зробили представники кількох наукових інституцій України: к. і. н. Дмитро Каравайко, к. і. н. Олена Дзнеладзе, м. н. с. Майя Хоружа, аспірант Олексій Потоцький (Київ, Інститут археології НАН України), к. і. н. Юрій Полідович (Київ, Скарбниця Національного музею історії України), к. і. н. Ірина Шрамко, Станіслав Задников, Костянтин Пеляшенко (Харків, Археологічний музей Каразінськгого університету), Леонід Бабенко (Харків, історичний музей імені М. Ф. Сумцова), Віталій Окатенко (Харків, ДП «НДЦ “Охоронна археологічна служба України”), к. і. н. Євген Осадчий (Суми, Державний педагогічний університет ім. А. А. Макаренка), Сергій Тупик, Олена Качура (Путивль, історико-культурний заповідник), Ігор Корост (Історико-культурний заповідник «Більськ»).

Доповіді, присвячені зазначеній вище проблематиці, викликали значний інтерес, про що свідчили запитання, які ставили авторам, і жвавий обмін думками. Відрадно, що, незважаючи на вельми складну воєнно-політичну ситуацію, археологи України намагаються, як і колись, працювати плідно, в усіх напрямках.

Скорий С. А.