6–8 листопада 2024 року в Галле-Віттенберзькому університеті імені Мартіна Лютера (Німеччина) тривала міжнародна наукова конференція «Життя науковця між Сходом та Заходом. Дослідник античних старожитностей з Галле Ернст фон Штерн (1859—1924)», присвячена діяльності видатного археолога Ернста фон Штерна та приурочена до сотих роковин від дня його смерті. Участь у заході взяли науковці Національної академії наук України — Інституту археології НАН України, Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського й Одеського археологічного музею НАН України.

Ця подія мала велике значення і для німецької, і для української археології. Адже класичний філолог, історик і археолог Ернст фон Штерн від 1884 року тривалий час був приват-доцентом, згодом — професором і, нарешті, деканом історико-філософського факультету Новоросійського університету, який тепер називається Одеським національним університетом імені І. М. Мечникова. 1891 року Ернста фон Штерна обрали дійсним членом Одеського товариства історії та старожитностей — організації, яка плідно вивчала спадок античної культури на півдні сучасної України, організовувала розкопки античних пам’яток і започаткувала періодичне наукове видання «Записки Одеського товариства історії та старожитностей», де публікувала результати досліджень. У 1895—1910 роках Ернст фон Штерн обіймав посаду директора Одеського музею історії та старожитностей (зараз це Одеський археологічний музей НАН України). За час його керівництва музей отримав від міста споруду, в якій розташовується дотепер, а його колекції збагатилися багатьма рідкісними знахідками. Крім того, було впорядковано зберігання колекцій і нових надходжень.

В історію української науки Ернст фон Штерн увійшов не лише завдяки педагогічній та організаційно-музейній діяльності, а і як археолог, який здійснював перші задокументовані розкопки найранішої пам’ятки античної доби у Північно-Західному Причорномор’ї — Борисфена (це острів Березань, який належить до Національного історико-архітектурного заповідника «Ольвія» НАН України) — у 1894 і 1908 роках. Він також здійснював розкопки на території Аккерманської фортеці у Білгороді-Дністровському, відкрив залишки античного міста Тіра, а у 1902—1903 роках відкрив поселення трипільської культури Петрени. Ернст фон Штерн виховав Бориса Фармаковського, який став першим керівником археологічної експедиції в Ольвії Понтійській (зараз це Національний історико-архітектурний заповідник «Ольвія» НАН України).

Пізніше науковця запросили до Галле-Віттенберзького університету в Німеччині, де він і працював спершу на посаді професора (у 1911—1920 роках), а згодом — ректора (у 1921—1924 роках).

Вітальне слово професора Йохена Форнасьє на відкритті конференції

Пам’ять про всебічну діяльність Єрнста фон Штерна було вшановано на міжнародній науковій конференції, участь у якій — за запрошенням професора Галле-Віттенберзького університету імені Мартіна Лютера Йохена Форнасьє — взяли участь науковці трьох установ Відділення історії, філософії та права Національної академії наук України.

Зокрема, заступниця директора з наукової роботи Інституту археології НАН України, завідувачка відділу античної археології Інституту член-кореспондент НАН України Алла Буйських доповіла про результати десятилітнього українсько-німецького проєкту з вивчення так званого передмістя Ольвії (у співпраці з Ольвійською експедицією Інституту археології НАН України).

Відкриття конференції. Учасників вітає член-кореспондент НАН України Алла Буйських

Науковий співробітник відділу античної археології Інституту археології НАН України доктор філософії Ірина Чечуліна зосередилася на дослідженнях Ернста фон Штерна у галузі античної керамології.

Діяльності Ернста фон Штерна в Одеському університеті присвячувалася доповідь наукового співробітника відділу античної археології Інституту археології НАН України кандидата історичних наук Олександра Кузьміщева.

Розкопок Ернста фон Штерна на острові Березань стосувався виступ наукового співробітника відділу археології Криму та Північно-Західного Причорномор’я Інституту археології НАН України кандидата історичних наук Анжеліки Колесниченко.

Про розкопки Ернста фон Штерна в античній Тірі (місто Білгород-Дністровський Одеської області) розповів науковий співробітник відділу археології Криму та Північно-Західного Причорномор’я Інституту археології НАН України кандидат історичних наук Олег Савельєв.

На здійснених дослідженнях Ернестом фон Штерном античних теракот зупинилася старший науковий співробітник сектору наукових фондів відділу «Археологічний музей» кандидат історичних наук Інституту археології НАН України Тетяна Шевченко.

Доповідає кандидат історичних наук Тетяна Шевченко

Національну бібліотеку України імені В. І. Вернадського на цій конференції представляла завідувачка відділу фондів рукописної спадщини Інституту рукопису Ірина Корчемна, яка виголосила доповідь про київський рукописний та документальний архів Ернста фон Штерна.

Директор Одеського археологічного музею НАН України кандидат історичних наук Ігор Піструіл і науковий співробітник відділу фондів цього ж Музею Людмила Поліщук висвітлили роботу Ернеста фон Штерна в Одеському археологічному музеї та організацію колекцій у цьому Музеї.

Науковий співробітник відділу фондів Одеського археологічного музею НАН України кандидат історичних наук Олена Шевченко розкрила діяльність Ернста фон Штерна в Одеському товаристві історії та старожитностей та інші аспекти його наукової праці.

Науковий співробітник відділу експозиції Одеського археологічного музею НАН України Юрій Чернієнко розповів про значення робіт Ернста фон Штерна з вивчення відомого Бесарабського скарбу другої половини ІІ тисячоліття до нашої ери, знайденого в сучасному Тарутинському районі на Одещині, який містив предмети озброєння з кольорових і дорогоцінних металів.

У межах конференції учасники також відвідали освітній археологічний музей Галле-Віттенберзького університету імені Мартіна Лютера і знаменитий Музей праісторії та археології в Галле (Landesmuseum für Vorgeschichte), де ознайомилися з історією формування колекції та новітніми методами музейного експонування предметів археології.

Екскурсія до освітнього археологічного Галле-Віттенберзького університету імені Мартіна Лютера.
Ірина Чечуліна оглядає колекцію античної кераміки

Екскурсія до Музею праісторії та археології в Галле. Справа наліво: Алла Буйських, Йохен Форнасьє, Юрій Чернієнко

У бібліотеці Інституту класичних старожитностей Галле-Віттенберзького університету імені Мартіна Лютера.
Йохен Форнасьє, Алла Буйських, Тетяна Шевченко й Ірина Корчемна обговорюють конференцію

Оригінал новини на сайті НАН України