27 вересня 2018 року в с. Пугачівка на півдні Київщини відбулась міжнародна конференція "Поросся у системі міжетнічних контактів Східної Європи: південний фронтир давньоруської держави"

Захід організовано спільно Інститутом археології НАН України та Міністерством культури України. Гаслом конференції стали слова: "спільна історія - збереження і дослідження археологічних пам'яток". Саме тому окрім дослідників археології та історії на заході були присутні представники пам'яткоохоронних структур, місцевої, районної, обласної влади та народні депутати.

Завданням конференції було об'єднати дослідників, чиновників та громадськість в спільному діалозі щодо охорони археологічної спадщини. 

Перед початком роботи конференції учасники і гості оглянули городище біля с.Сухоліси на території якого працював один з загонів експедиції на чолі з доктором Міхалом Джіком (Michal Dzik) віце-директором Інституту археології Жешувського університету (Польша).

Частина учасників конференції під час екскурсійного огляду городища біля с.Сухоліси.

Наступною зупинкою на екскурсійному маршруті став розкоп на могильнику Острів 1 між селами Острів та Пугачівка Рокитнянського району Київської області. Грунтовну екскурсію з елементами короткої лекції про роботи та знахідки на могильнику давньоруського часу здійснив старший лаборант експедиції Андрій Сорокун. Для огляду учасників конференції було представлено декілька спеціальним чином підготовлених для огляду поховань.

Приємно, що на цю коротку екскурсію прибули й вчителі з місцевих шкіл, зокрема с.Сухоліси. Відеозйомку події здійснювали журналісти з районного центру - Рокитне.

Колективне фото учасників екскурсії на фоні розкопу могильника Острів 1

Після закінчення огляду могильника ми перемістились на базу експедиції в с.Пугачівка де й розпочалася робоча частина конференції.

Доктор історичних наук, член-корреспондент НАНУ, директор Інституту археології НАН України Чабай Віктор Петрович у своєму вітальному слові до учасників конференції вказав на наукову та пам'яткоохоронну необхідність подібних досліджень, та активну участь Інституту археології в справі захисту культурної спадщини України.

З вітальними словами виступив представник посольства Литовської Республіки в Україні, зазначивши, що роботи на археологічній пам'ятці Острів 1 відкривають нові невідомі досі сторінки спільної історії наших двох держав.

Подолянець Ігор Іванович - Начальник управління культури, національностей та релігій Київської обласної державної адміністрації висловив захоплення з приводу побаченого під час екскурсії та наголосив на потрібності підтримки таких досліджень. Суголосні думки висловила в своєму виступі депутатка верховної ради України, перша заступниця голови комітету з питань культури і духовності Верховної Ради України Подоляк Ірина Ігорівна. Кандидат юридичних наук, начальник управління охорони культурної спадщини Міністерства культури України Єпіфанов Олександр Володимирович наголосив на актуальності подібних рятівних досліджень археологічних пам'яток та на запобіганні їх знищеня і грабування. Пилипець Леонід Миколайович сільський голова с.Острів (на землях якого розташовано могильник Острів 1) від імені місцевої влади висловив підтримку археологічним дослідженням.

В перерві між вступною та робочою частиною була можливість ознайомитись з окремими зразками археологічних матеріалів отриманих в результаті дослідження могильника Острів 1.

Огляд матеріалів з поселення черняхівської к-ри Острів 1                 В.І.Баранов окреслює основні здобутки експедиційного сезону 2018 року

Наукову частину роботи конференції відкрито доповіддю член-корреспондента НАН України, доктора історичних наук, професора, завідуючого відділом давньоруської та середньовічної археології Олександра Петровича Моці. В своєму виступі окрім панорамного огляду археологічних досліджень басейну р.Рось вказано на роль Поросся як певного фронтиру, між давньоруським територіями та степом. Дослідник висловив аргументоване припущення про існування певної стратегії розселення різноетнічних груп в прикордонному просторі на півдні давньоруської держави. Вагомими були аргументи щодо подібності просторової структури комплексу пам'яток біля городища Сухоліси та комплексу пам'яток біля горродища Миколаївка (Корсунь-Шевченківський р-н, Черкаської області).

Всеволод Глібович Івакін, к.і.н., виконуючий обов'язки завідуючого відділу археології Києва ІА НАН України представив доповідь щодо археологічних досліджень середньовічного балтського могильника біля с.Острів. Співавторами цієї доповіді є члени археологічної експедиції В.І.Баранов, Д.В.Бібіков, І.В.Зоценко, А.А.Сорокун.

Доктор Роман Олександрович Широухов науковий співробітник Центру Балтійської й скандинавської археології (Zentrum für baltische und skandinavische archäologie, Шлезвіг, Німеччина) виступив з доповіддю "Новые методы датирования позднего железного века юго-востока Балтийского региона"

Попередні підсумки антропологічних досліджень матеріалів могильника Острів 1 та майбутні перспективи представлено в доповіді к.і.н., співробітниці відділу біоархеології ІА НАН України Олександри Деонізіївни Козак.

Важливою була доповідь щодо археологічних досліджень городища біля с.Сухоліси доктора Міхала Джіка (Інститут археології Жешувського університуту - Instytut Archeologii Uniwersytetu Rzeszowskiego). Ряд доповідей всебічно розкривали результати та процес дослідження комплексу пам'яток біля городища Сухоліси. Авторами цих доповідей були співробітники відділу археології Києва: к.і.н. В.А.Гнера, к.і.н. О.В.Манігда, І.В.Зоценко. На матеріалах дистанційного зондування землі, зокрема зйомки з квадрокоптерів було продемонстровано ефективність моніторингу стану археологічнихї об'єктів протягом значних відрізків часу (к.і.н.Гнера, І.В.Зоценко). к.і.н. О.В.Манігда, В.І.Баранов та А.В.Борисов виголосоли доповідь "Використання ГІС для потреб створення сучасної облікової документації археологічного комплексу Острів - могильник та городище середньовічного часу".

Співробітник відділу давньоруської та середньовічної археології ІА НАН України А.В.Борисов представив доповідь "Давньоруське заселення річки Узин на сході Юріївської волості" в якій окреслив дструктуру давньоруського заселення мікрорегіону, здійснив перередню реконструкцію палеоприродного тла, та окреслив шляхи майбутніх досліджень системи заселення та господарювання в регіоні середнього Поросся.

У доповіді "Давньоруська спадщина Поросся в актовому матеріалі другої половини XVI- першої половини XVIIст." к.і.н. співробітника відділу Археології Києва Козюби Віталія Констянтиновича йшлося про населені пункти території Поросся, за матеріалами люстрацій, та кілька гіпотез про походження назв та топонімів краю.

Співробітник відділу давньоруської та середньовічної археології ІА НАН України С.В.Павленко та Д.В.Бібіков в доповіді "До питання про етнокультурну приналежність курганів з кам'яною обкладкою на території Житомирського Полісся" вказали на певні обставини взаємодії балтських компонентів з давньоруським середовищем в межах західної частини Київського князівства.

Загалом, на конференції виголошено більше 11 доповідей з подальшим їх обговоренням.

В кінці роботи конференції, її учасники схвалили підсумкову резолюцію, в якій закликали органи влади та пам'яткоохоронні структури звернути особливу увагу на проблему запобіганню та припиненню знищення археологічної спадщини України. 

А.Б.