Короткий звіт про реалізацію Програми стабілізації та консервації пам’ятки археології національного значення "Городище-дитинець літописного міста Городець-на-Острі" IX—XIII ст., м. Остер, Чернігівська область (охоронний номер 250012-Н)
З 11 по 15 травня 2025 р. на городищі-дитинці літописного міста Городець-на-Острі (Остер, Чернігівщина) було проведено комплекс консерваційних робіт з метою збереження унікальних пам’яток давньоруського часу. Зокрема, обстежено та зафіксовано залишки давньоруської Михайлівської церкви (Юр’євої божниці XI ст.) та прилеглих укріплень.
Місто Остер, відоме в літописах як Городець на Острі, засноване в 1098 р. Володимиром Мономахом. Розташоване на стратегічному підвищенні правого берега річки Остер, воно слугувало форпостом Переяславського князівств, розташоване на перехресті важливих торговельних шляхів між Києвом та Черніговом. У XII ст. місто перейшло під контроль князя Юрія Долгорукого, який укріпив фортецю та використовував її як опорний пункт у боротьбі за київський престол. У 1152 р. в результаті міжусобної боротьби місто було зруйноване Ізяславом Мстиславичем, а в 1240 р. — спустошене монголо-татарською ордою.
Юр’єва божниця, також відома як Михайлівська церква, є залишком давньоруського храму, збудованого наприкінці XI ст. Первісно це була хрестовокупольна, одноапсидна церква з одним куполом. Будівництво велося з використанням техніки «opus mixtum» — поєднання каменю та плінфи на цем'янковому розчині. Збереглася лише апсида та частина північної стіни, що примикає до апсиди.
Збережена частина божниці
Фрагмент кладки церкви на поверхні
У вівтарній частині Юр’євої божниці залишилися фрагменти розписів рубежу XI—XII ст., центральним елементом яких є композиція в конхі — постать Богородиці‑Оранти, по обидва боки від неї — архангели Михаїл і Гавриїл. Під нею міститься сцена «Євхаристія», а ще нижче — чотири святителі, що підкреслює три рівні богословської та ієрархічної структури храмового простору. Після мозаїк Софії Київської в руїнах колишньої Михайлівської церкви у колишньому Городку Остерському існує другий за часом збережений ансамбль таких же вівтарних зображень. Збереглися також фрагменти орнаментів, що оточували ці сцени.
Фрагмент фрескового розпису (Богоматір Оранта та Архангели)
Юр’єва божниця розташована на території городища-дитинця літописного міста Городець на Острі, яке має статус археологічної пам’ятки національного значення. У XX ст. проводилися реставраційні та консерваційні роботи, зокрема у 1907, 1924, 1950 та 1977—1980 рр.
У 2022 р. співробітниками Моніторингової археологічної експедиції (керівник чл.-кор. Буйських А. В.) на пам'ятці було зафіксовано руйнування культурного шару внаслідок військової агресії російської федерації. Пошкодження фіксувались на площі близько 400 м², з глибиною пошкоджень від 1,7 до 3 м. Тому основним завданням археологів стало запобігання подальшому руйнуванню памятки. Роботи проводилися з 11 по 15 травня 2025 р. спільно за участі Інституту археології НАН України, ГО «Лабораторія моніторингу української спадщини «НеМо», Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОВА, Остерської громади, ГО «Науково-дослідна лабораторія «Архаїка».
Реконструкція храму та план з виділеною пошкодженою частиною
Зруйнований фрагмент кладки
Координацію проєкту здійснювали співробітники Інституту археології — Всеволод Івакін, Іван Зоценко та засновник громадської організації «Лабораторія моніторингу української спадщини «НеМо» Василь Рожко. Представники «НеМо» налагодили тісну комунікацію зі Smithsonian Cultural Rescue Initiative — міжнародною ініціативою Смітсонівського інституту зі збереження спадщини. «НеМо» сприяла залученню американських експертів і ресурсів (обладнання, консультантів) до стабілізаційних та консерваційних заходів на Острі. В рамках співробітництва було проведено семінар спільно із Смітсонівським інститутом (США) «Влаштування тимчасового покриття на об’єктах археології» із доповіддю Кента Северсона (США) «Захист археологічних об'єктів тимчасовим накриттям».
Іван Зоценко та військовий капелан м. Десна
Науковий археологічний супровід програми здійснював Інститут археології НАН України. Польові роботи проведені співробітниками Лівобережної археологічної експедиції (керівник робіт В’ячеслав Скороход, Віталій Жигола, Віталій Рижий) та за участю співробітників Архітектурно-археологічної експедиції (Віктор Квітковський, Михайло Пелехатий). Археологи провели розчистку північного стовпа Юр’євої божниці, який було пошкоджено у 2022 р. У процесі розчистки виявлено численні уламки фрескового розпису ХІ—ХІІ ст. та фрагментів горщиків «голосників». Співробітники відділу археології Києва Інституту археології створили фотограмметричну модель (Катерина Ільчишина), поєднану з геодезичними вимірами (Михайло Пелехатий). Після проведення робіт архітектурні конструкції було законсервовано геотекстильним покриттям та насипним ґрунтом.
Керівник археологіних робіт Вячеслав Скороход та виконуючий обов’язки начальника відділу охорони культурної спадщини Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Олександр Богуш
Лаборант відділу археології Києва М. Пелехатий в процесі геодезичної зйомки
Процес розчистки пошкодженого фрагменту
Фрагмент розчищеної кладки
Фрагмент розчищеної кладки
Фрагмент розчищенної кладки
Фрагмент розчищенної кладки
Фрагменти фресок
Лаборантка відділу археології Києва Катерина Ільчишина під час створення фотограметричної моделі
Хмара точок пошкодженої ділянки (процес створення фотограметричної моделі)
Процес консервації фундаментів
Процес консервації фундаментів
Процес консервації фундаментів
Ділянка після завершення робіт
Храм та місце пошкодження після завершення робіт
Департамент культури і туризму Чернігівської ОВА виконував ключові адміністративні функції. Виконуючий обов’язки начальника відділу охорони культурної спадщини Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Олександр Богуш організував процедуру погодження проєкту з центральною владою. У листопаді 2024 р. фахівці департаменту провели попереднє обстеження технічного стану пам’ятки, після чого було складено відповідний акт та отримано дозвіл від Міністерства культури та стратегічних комунікацій України. Департамент також координував взаємодію з Чернігівською ОВА та районними адміністраціями, забезпечував інформування громадськості та контролював використання норм діючого законодавства.
З боку Остерської міської ради та місцевого історико-краєзнавчого музею проєкт отримав практичну допомогу й підтримку. Міська рада сприяла виділенню необхідного обладнання (надала будівельну техніку) і забезпечила зв’язок із комунальними службами. Остерський музей виступив консультантом з історії пам’ятки, надав тимчасові приміщення для розміщення геотекстильного волокна.
З метою детальної фіксації архітектурних залишків залучили експертку науково-дослідної лабораторії «Архаїка» — Олександру Іванову. За допомогою мобільного лазерного 3D сканера відзняли поверхню вцілілої частини давньоруської церкви та пошкодженого фрагменту. Ця технологія дозволила отримати тривимірну модель рельєфу та зовнішніх контурів стін із високою точністю. Ці дані дадуть змогу зафіксувати сучасний стан вцілілого фрагменту храму та забезпечити його збереження, вивчення та поширення у форматі точної 3D моделі.
Членкиня ГО Архаїка Олександра Іванова під час 3D зйомки в середині божниці
Процес створення 3D моделі вцілілої частини храму на основі LIDAR сканування
Також висловлюємо вдячність викладачам і студентам кафедри археології КНУ імені Тараса Шевченка за методичний супровід робіт.
Злагоджена робота всіх залучених інституцій (експедиції ІА НАН України, координатора «НеМо», НГО «Архаїка», місцевих органів охорони культурної спадщини, музейних установ) є успішним прикладом професійного проведення консерваційних заходів на пам’ятці археології національного значення "Городище-дитинець літописного міста Городець-на-Острі".
