2025–2029 рр.
«Збереження і вивчення археологічної спадщини в Археологічному музеї ІА НАН України»

Керівник: к. і. н. Л. В. Кулаковська.

Резюме: Археологічні пам’ятки України охоплюють значний хронологічний діапазон історії: від раннього палеоліту (1 400 000 років тому) до раннього модерного (XVI–XVIII ст.) часу і є достовірними джерелами для відтворення історії людства в цій частині європейського континенту. Головним завданням відділу є виконання одного з пріоритетних напрямків фундаментальних наукових досліджень – збереження історико-культурної спадщини. При виконанні НДР, авторські підрозділи якої охоплюють узагальнюючі дослідження практично всього хронологічного діапазону археології України (палеоліт – енеоліт – ранній залізний вік – античність – середньовіччя – новий час), передбачається проведення міждисциплінарних досліджень з застосуванням сучасних вітчизняних та зарубіжних методів досліджень, які спрямовані на здійснення історичних реконструкцій різноманітних сторін життєдіяльності давніх суспільств, розвитку їх матеріальної та духовної культури, економіки та торгівлі. Напрацювання при виконанні цього завдання стануть базою для створення оновленої експозиції АМ. Окрім цього передбачається розробка та застосування сучасних напрацювань у сфері збереження археологічної спадщини, обліку, поповнення і каталогізації археологічних колекцій, а також популяризації археології України, як частини світової археологічної спадщини.

Індивідуальні розділи:

«Палеоліт від Тиси до Дністра» (к. і. н. Л. В. Кулаковська).

«Технологія первинного розколювання в середньому та верхньому палеоліті» (к. і. н. В. І. Усик).

«Середньопалеолітичні індустрії України з двобічними формами за матеріалами Сектору експозиції Археологічного музею ІА НАН України» (к. і. н. О. Л. Вотякова).

«Верхній палеоліт Житомирського Полісся та Дністра» (к. і. н. О. М. Кононенко).

«Пам’ятки раннього залізного віку за матеріалами Сектору експозиції Археологічного музею ІА НАН України» (к. і. н. Г. О. Кисленко).

«Експозиційний кабінет Археологічного музею ІА НАН України» (м. н. с. М. А. Васильєва).

«Консервація та реставрація археологічних артефактів – методи та практика» (рест. І кат. І. Д. Розенберг).

2020–2024 рр.
«Наукова класифікація, інтерпретація та популяризація матеріалів Археологічного музею ІА НАН України»

Керівник: к. і. н. Л. В. Кулаковська.

Резюме:Тема зорієнтована на вивчення фундаментальних проблем взаємодії людини та довкілля, хронології, варіабельності матеріальної культури, технології кам’яного та ювелірного виробництва. Заплановано польові дослідження палеолітичних стоянок басейну Дністра, Тиси, Десни та по шукові роботи у Побужжі. Музейна робота спрямована на наукове опрацювання та аналіз, облік, збереження, використання та популяризацію археологічних колекцій з науково-освітньою метою, зокрема створення дитячих інтерактивних програм.

Індивідуальні розділи:

«Організація та комплектація колекції Експозиційного кабінету АМ ІА НАН України» (м. н. с. М. А. Васильєва).

«Середній та верхній палеоліт Карпатського регіону: хронологія, довкілля, матеріальна культура» (к. і. н. Л. В. Кулаковська).

«Технологія первинного розколювання в середньому та верхньому палеоліті» (к. і. н. В. І. Усик).

«Середньопалеолітичні індустрії Закарпаття» (к. і. н. О. Л. Вотякова).

«Група Радомишльських стоянок» (к. і. н. О. М. Кононенко).

«Варіабельність крем’яного інвентаря пам’яток пушкарівського типу» (к. і. н. П. М. Васильєв).

«Економіка трипільської культури Буго-Дніпровського межиріччя (ВІІ — СІІ) за матеріалами крем’яного виробництва» (м. н. с. Є. В. Пічкур).

«Типологія скляних та кам’яних прикрас з жіночих поховань східно-європейського степу» (к. і. н. Г. О. Кисленко).

Міжнародний проект: «Довкілля та матеріальна культура граветських та епіграветських мисливців Середнього Подністров’я» (в рамках угоди про співпрацю між Інститутутом археології НАН України та Інститутом археології Жешувського університету) (к. і. н. Л. В. Кулаковська, к. і. н. В. І. Усик, к. і. н. О. М. Кононенко).

2017–2019 рр.
«Культурно–хронологічна систематизація археологічних джерел (за матеріалами Археологічного музею)»

Керівник: к. і. н. Л. В. Кулаковська.
Резюме: Тема зорієнтована на вивчення фундаментальних проблем взаємодії людини та довкілля, хронології, варіабельності матеріальної культури, технології кам’яного та ювелірного виробництва. Заплановано польові дослідження палеолітичних стоянок басейну Дністра, Тиси, Десни та пошукові роботи у Побужжі. Музейна робота спрямована на наукове опрацювання та аналіз, облік, збереження, використання та популяризацію археологічних колекцій з науково-освітньою метою, зокрема створення дитячих інтерактивних програм.

Підрозділи:

«Технологія розколювання каменю в палеоліті» (к. і. н. В. І. Усик).
Реконструкція технології обробки каменю ранньо- та середньопалеолітичних шарів багатошарової стоянки Королево. Дослідження проблеми переходу від середнього до верхнього палеоліту за матеріалами розкопок в Закарпатті.

«Пам’ятки шарантського типу в середньому палеоліті Закарпаття» (м. н. с. О. Л. Вотякова).
Джерельною базою дослідження є кам’яні колекції палеолітичних стоянок: Королево І, ІІ, Рубань, Малий Раковець. Основна увага приділяється всебічному аналізу кам’яних колекцій (методичні підходи опрацювання матеріалу, класифікація, ремонтаж, технологія кам’яного виробництва, тощо). Наразі аналізується техніко–типологічна специфіка пам’яток, визначається їх місце у середньому палеоліті регіону.

«Пам’ятки пушкарівського типу у верхньому палеоліті північної України» (м. н. с. П. М. Васильєв).
В рамках дослідження опрацьовуються колекції та ведуться археологічні дослідження поселень Пушкарі І, Погон та Клюси. Метою даного дослідження є інтерпретація пам’яток пушкарівського типу у контексті палеоліту України та Східної Європи і цілому.

«Стоянка Радомишль та її місце у верхньому палеоліті України» (м. н. с. О. М. Кононенко).
Джерельною базою дослідження є кам’яна колекція верхньопалеолітичної стоянки Радомишль І (м. Радомишль, Житомирська область). Основною увага приділяється техніко–типологічній характеристиці комплексу (термінологія, методичні підходи опрацювання колекцій, технологія кам’яного виробництва, тощо). За новими сучасними підходами, із залученням даних суміжних природничих дисциплін (археозоологія, палеогеографія), визначена структура цього поселення. Наразі основна увага зосереджена на питаннях інтерпретації пам’ятки, визначенню її місця у верхньопалеолітичному просторі України та суміжних територій.

«Кераміка бондарихинської культури» (к. і. н. А. В. Корохіна).
Дослідження має на меті упорядкування керамічного комплексу бондарихинської культури заключного періоду доби пізньої бронзи та визначення його можливостей як джерела для культурно–хронологічної інтерпретації. Увага приділяється спеціальним методам дослідження кераміки (аналіз технології, морфології, орнаментації). На інтерпретаційному рівні розроблюються питання хронології, контактів із навколишнім культурним середовищем та витоків бондарихинської керамічної традиції.

2014–2016 рр.
«Археологічні пам’ятки України: культурно–хронологічна атрибуція (за матеріалами Археологічного музею)»

Керівник: к.і.н. Л. В. Кулаковська.
Резюме: Основною метою та завданням є всебічний науковий (типологічний, хронологічний) аналіз колекцій відділу «Археологічний музей». Ця робота передбачає класифікацію пам’яток (стоянка, поселення, могильник, курган тощо) в хронологічному порядку, типологічну класифікацію артефактів, підготовку історіографічної довідки (автор, рік розкопок, архівні дані, основні публікації), географічного покажчика та довідки про місця зберігання колекцій. Все це дасть змогу уточнити та доповнити єдиний реєстр наявних у відділі колекцій, а також провести більш детальну культурно–хронологічну атрибуцію колекцій науково–допоміжного фонду відділу, зокрема, з палеоліту, енеоліту, епохи бронзи.