Проєкт Наукової бібліотеки ІА НАН України «Українські археологічні файли: Частина 1. Публікації Інституту археології НАН України» покликаний розширити доступ до інформації про культурно-історичну спадщину України для різних аудиторій. Метою проєкту є оприявлення масиву публікацій Інституту археології НАН України та її співробітників через оцифрування та оприлюднення цих публікацій. На сьогодні оцифровано частину доробку співробітників провідної установи в галузі археології з більш ніж 100-річною історією.
Результатом проєкту є електронна бібліотека ІА НАН України на платформі zenodo. До неї було завантажено переважно роботи, створені до 1991 року, або ж більш пізні публікації з дозволу їх авторів. Таким чином з березня 2022 року на ресурс було завантажено 38 монографій та 17 збірників статей відповідно та 214 окремих статей що входили до них. Загалом додано твори 224 авторів.
Розробка проєкту: к. і. н. Артем Борисов, науковий співробітник відділу давньоруської та середньовічної археології
Електронна бібліотека ІА НАН України
І. Концепція проєкту
План-проспект проєкту
Проєкт «Українські археологічні файли: 1. Публікації Інституту археології НАН України» (далі УАФ: 1) покликаний розширити доступ до інформації про культурно-історичну спадщину України для різних аудиторій. Метою проєкту є оприявлення масиву публікації Інституту археології НАН України та її співробітників (далі публікації) через оцифрування та оприлюднення цих публікацій.
На сьогодні оцифровано невелику частину доробку співробітників провідної установи в галузі археології з більш ніж 100-річною історією. Електронні копії публікацій у різній якості розрізнені і присутні на багатьох платформах. Переважно вони розміщені у соціальних мережах для науковців (https://www.academia.edu, https://www.researchgate.net тощо) і різноманітних «сірих ресурсах» з обміну файлами. Більшість з цих ресурсів не забезпечують необхідні метадані про авторів, саму публікацію та установу у якій було здійснено дослідження. Ситуація ускладнюється тим, що частина публікацій Інституту розміщено на російських ресурсах і позиціонуються як частина археології Російської імперії, Радянського Союзу, Російської Федерації.
З 2014 року в Україні відбуваються стійкі євроінтеграційні зміни. Угода про асоціацію між Україною та Європейським союзом та Угода між Україною і Європейським Союзом про участь України у програмі ЄС «Горизонт — 2020» закріпили рух у напрямку інтеграції до Європейського простору. Наказ Міністерства освіти і науки України № 167 від 10.02.2021 «Про затвердження дорожньої карти з інтеграції науково-інноваційної системи України до європейського дослідницького простору» визначив певні пріоритети у цьому русі. Зокрема, Пріоритет 5б «Відкрита наука та цифрові інновації». Таким чином, впровадження практик відкритої науки стало необхідною передумовою розвитку та посилення інституційної спроможності кожної наукової установи в Україні.
Загалом, відкрита наука — це набір практик спрямованих на удоступнення наукових знань для кожного на благо як вчених так і людства в цілому. Розгортання російсько-української війни з 2014 року та епідемія COVID-19 посилили потребу в інтенсифікації відкритого обміну даними в Україні. Проблема збереження та доступу до результатів досліджень виокремилась в окремий напрям інституційних зусиль. До цього спрямовують і вимоги різноманітних оцінювань та акредитацій установ та окремих співробітників. Видимість роботи і результатів досліджень є одним з факторів впливу на статус науки і відповідно, на її фінансування.
Актуальність проєкту
Актуальність проєкту обумовлюється необхідністю для Інституту археології НАН України:
- утверджувати свою долученість до захисту українських національних інтересів через розкриття складності та багатоманітності української археологічної спадщини;
- оприлюднення масиву наукових робіт присвячених археології України надасть необхідної ґрунтовності українським культурним та науковим продуктам;
- налагодження безперебійного широкого доступу до археологічних видань це один із кроків до створення майбутньої наукової інфраструктури;
- доступ до наукових публікацій це стратегічно необхідність для розвитку української археологічної науки та дистанційного навчання здобувачів освіти;
- такий складний і довготривалий проєкт має бути ініційований провідною археологічною установою країни як одним з найбільших розпорядників і зберігачів археологічних даних.
Мета проєкту
Метою проєкту є розвиток української археологічної науки через надання доступу до українських археологічних публікацій.
Цілі проєкту
Ціль 1. Здійснити облік наявних публікацій.
Завдання: Скласти тематичні переліки, бібліографії.
Результат 1. Створені та оприлюднені окремі бібліографічні покажчики робіт окремих наукових співробітників, та установи в цілому.
Ціль 2. Здійснити оцифрування паперових публікацій з метою збереження та обміну.
Завдання: Розробити та впровадити механізми планового оцифрування археологічних публікацій.
Результат 1. Налагодження процесу сталого планомірного оцифрування.
Результат 2. Оцифрування більшості аналогових публікацій.
Ціль 3. Оприлюднення публікацій співробітників інституту та його видань.
Завдання: Організувати сталий безпечний, регульований доступ до публікацій ІА НАН України та його співробітників.
Цільова аудиторія
Цільова аудиторія проєкту — це безпосередньо науковці у галузі археології та давньої історії і українське суспільство загалом.
Довгострокові результати проєкту
- підвищення видимості публікацій співробітників інституту для інших науковців та суспільства,
- зміцнення ролі установи як провідної у галузі.
- демонстрація дієвої долученості Інституту археології НАН України до впровадження елементів відкритої науки та інтеграції в європейське наукове співтовариство згідно з законодавчими підставами реалізації проєкту (див.наступний розділ).
ІІ. Законодавча та правова база
Законодавчі підстави реалізації проєкту
Реалізація проєкту «Українські археологічні файли: 1. Публікації Інституту археології НАН України» ґрунтується, і здійснена на виконання наступних постанов Президії НАН України, що описують роль, значення та мету реалізації європейських принципів відкритої науки в НАН України.
Галузеві та загальнонаціональні документи відповідно до чинного законодавства:
Зокрема, Президія НАН України Постановою №400 від 29.11.2023 затвердила «Концепцію реалізації європейських принципів відкритої науки в НАН України на 2024-2030 роки». Ця Концепція визначає політику НАН України з упровадження відкритої науки: мету, принципи, пріоритетні завдання та основні напрями діяльності НАН України. Концепція розроблена з урахуванням «Національного плану щодо відкритої науки», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 892-р, і спрямована на реалізацію постанови НАН України від 02.11.2022 № 327 «Щодо участі НАН України в реалізації європейських принципів відкритої науки». Відповідно до затвердженої Концепції реалізації європейських принципів відкритої науки в НАН України на 2024-2030 роки, розпорядженням Президії НАН України від 12.06.2024 № 350 затверджено Положення про відкриту науку в НАН України.
Постанова Верховної Ради України «Про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо заборони використання джерел інформації держави-агресора або держави-окупанта в освітніх програмах, в науковій та науково-технічній діяльності» від 1 грудня 2022 року № 2798-IX
Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 286-р.
Концепція розвитку Національної академії наук України на 2021–2025 роки Зокрема п. 1.1. – координація наукових досліджень, п. 1.2. – науково-експертна діяльність, п.6 – взаємодія з освітянською галуззю, п.7 – науково-видавнича діяльність, 11 – міжнародне наукове та науково-технічне співробітництво тощо.
Стратегія розвитку культури в Україні на період до 2030 року (Схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 березня 2025 р. № 293-р.) зокрема в частині системних стратегічних рішень у сфері культури, які забезпечать інтеграцію культурної спадщини у сучасний розвиток суспільства.
Стратегія сталого розвитку України до 2030 року (забезпечення всеохоплюючої і справедливої якісної освіти та заохочення можливості навчання впродовж усього життя для всіх; зміцнення засобів здійснення й активізація роботи в рамках глобального партнерства в інтересах сталого розвитку; сприяння побудові миролюбного і відкритого суспільства в інтересах сталого розвитку)
Законодавчі підстави оприлюднення творів, створених радянський період
Археологічні звіти, та твори, що були створені за часів Української РСР у рамках державних тем та державного фінансування виконувалися на замовлення наукової установи і є службовими творами. Зважаючи на це, до правовідносин щодо виникнення авторських прав автора застосовується законодавство чинне на момент виникнення правовідносин, а саме Цивільний Кодекс Української РСР від 18.07.1963 року.
У радянському законодавстві, коло об’єктів авторського права наведено у статті 472, Розділу IV «Авторське право» ЦК Української РСР «Твори, на які поширюється авторське право»:
«Авторське право поширюється на твори науки, літератури чи мистецтва незалежно від форми, призначення і цінності твору, а також від способу його відтворення.
Авторське право поширюється на твори, випущені у світ або не випущені у світ, але виражені в будь-якій об’єктивній формі, що дозволяє відтворювати результат творчої діяльності автора (рукопис, креслення, зображення, публічне проголошення або виконання, плівка, механічний чи магнітний запис та ін. )».
Таким чином, у ст. 472 ЦК Української РСР широко окреслене коло об’єктів, що охороняли норми авторського права. Ця стаття у першій частині дублювала ст. 96 Розділу IV «Авторское право» Закону «Об утверждении основ гражданского законодательства Союза ССР и союзных республик» від 8.10.1961 року. Однак у другій частині наводила широкий перелік об’єктів авторського права. Там вказані і наукові твори.
Згідно ст. 481 ЦК Української РСР, авторові твору, створеного в порядку виконання службового завдання в науковій або іншій організації, належить авторське право на цей твір. Порядок використання організацією такого твору і випадки виплати винагороди авторові встановлюються законодавством Союзу РСР і постановами Ради Міністрів Української РСР. Таким чином, виходячи з логіки статті всі права повинні належати автору, однак, радянське законодавство чітко не виокремлювало майнових і немайнових прав. У ч.3 ст. 475 ЦК Української РСР передбачене право на винагороду, яке у розумінні тодішнього законодавця і було майновим. Отже, у ст. 481 ЦК Української РСР, мова йде саме про немайнові права, що належать автору.
Автор твору, як правило, створював твір на замовлення, та за погодженням конкретної організації, що оплачувала польові чи лабораторні дослідження, заробітну плату і можливу авторську винагороду (скоріше за все вона була виплачена у тій чи іншій формі). Проте, застосування сучасного розуміння майнових прав до радянських суспільних відносин та законодавства є некоректним, оскільки Цивільний Кодекс Української РСР не передбачав ринковий тип відносин, де майнові права мають широку оборотоздатність у розумінні сучасного ЦК ст. 440-441 та Закону України «Про авторське право і суміжні права».
Зважаючи на те, що автор скоріше за все, на той час отримав авторську винагороду, з точки зору радянського авторського права він вичерпав свої майнові права вже тоді, а твір і право на нього належить організації, в якій працював автор і через яку проходило фінансування археологічних досліджень. Щодо творів створених у 30-х 40- рр., обмеження щодо їх розповсюдження відсутні, оскільки щодо них термін охорони авторських прав переважно вичерпаний.
ІІІ. Результати пілотного проєкту (2022—2024 рр.)
Хід реалізації проєкту
Перед початком розгортання повноцінного проєкту ініціаторами було ухвалене рішення здійснити кількарічний пілотний проєкт з оцифрування та оприлюднення публікацій Інституту археології НАН України та його співробітників. Цей пілотний проєкт розгортався в кілька етапів.
І етап передбачав збір бібліографій окремих співробітників установи з подальшим оцифруванням та оприлюдненням всіх доступних публікацій. Так, співробітниками Відділу давньоруської та середньовічної археології було оцифровано публікаційну спадщину доктора історичних наук Михайла Петровича Кучери (травень 2019 — жовтень 2022 р., 111 публікацій) та Руслана Сергійовича Орлова (грудень2023-жовтень 2024 р. 108 публікацій). Ці оцифровані праці оприлюднювались за допомогою ресурсу https://figshare.com. Figshare — це онлайн-репозиторій з відкритим доступом орієнтований на дослідників, що можуть зберігати та ділитися результатами своїх досліджень. Під час завантаження матеріалів на платформу їм надається DOI (цифровий ідентифікатор об’єкту), що полегшує на практиці пошук та цитування завантажених публікацій. Усі файли опубліковані за ліцензією Creative Commons , CC-BY для більшості файлів. Figshare має інтеграцію з профілем науковця ORCID. Спостереження за використанням завантажених матеріалів продемонструвало значний інтерес користувачів. Так, роботи М. П. Кучери переглянуто більше 36 тисяч разів, завантажено більше 15 тисяч разів. Р. С. Орлова переглянуто більше 8 тис. разів та завантажено близько двох тисяч разів. Обраний ресурс виявився досить зручним для персонального архівування публікацій дослідниками. Його перевагами скористались, зокрема чл.кор. НАН України О. П. Моця, кандидати історичних наук А. П. Томашевський, В. А. Гнера, А. В. Борисов. Використанню ресурсу сприяла політика установи з отримання співробітниками цифрових ідентифікаторів науковців (ORCID). Проте, ресурс використаний на першому етапі проєкту мав і свої недоліки. Він налаштований для безкоштовного архівування окремих дослідників. Спостерігається слабка індексація завантажених статей в інтернет-пошуковиках. Під час завантаження для додавання пропонується досить обмежений набір метаданих.
ІІ етап проєкту було зосереджено на пошуку та тестуванні платформи для інституційного архівування публікацій з перспективою завантаження сетів даних. Такою платформою став ресурс https://zenodo.org. Zenodo — це відкритий репозиторій загального призначення який розроблено в рамках європейської програми OpenAIRE та адмініструється CERN. Інструменти що надає платформа значно розширили можливості з опису завантажених документів, регуляції їх ліцензування, зв’язку між ними та авторами. Тому у рамках проєкту було створено цифрову колекцію під управлінням Наукової бібліотеки ІА НАН України — Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine. До неї було завантажено у відкритий доступ переважно роботи створені до 1991 року, або роботи з дозволу їх авторів. Таким чином з березня 2022 року на ресурс було завантажено 38 монографій та 17 збірників статей відповідно та 214 окремих статей що входили до них. Загалом додано твори 224 авторів.
Логіка додавання ґрунтується на оприлюднені точної електронної копії видання з палітуркою у форматі А-PDF та паралельному завантаженні кожної авторської роботи, що входить до видання. Ці окремі завантаження пов’язані між собою покликаннями, що дозволяє користувачу переходити від збірника статей до окремих статей і навпаки. Кожне завантаження отримує окреме doi. У метаданих завантаження додається список літератури, що в перспективі дозволить прослідковувати зв’язки між публікаціями.
ІІІ етап розгортання проєкту передбачає активну промоцію ресурсу, та цілеспрямоване підвантаження найбільш затребуваних з точки зору користувачів публікацій ІА НАН України. Для визначення потреб користувачів буде залучено статистику використання наукової бібліотеки ІА НАН України. Також планується орієнтування на перелік видань інституту з наданням пріоритету рідкісним та фундаментальним виданням першоджерел. Додаткову увагу пропонується зосередити на зібранню бібліографій співробітників інституту та суцільного оцифрування їх робіт. Пріоритет надаватиметься колегам, що в даний час перебувають у силах безпеки та оборони України. Окремим напрямком є робота із закритими бібліографіями дослідників внаслідок їхньої смерті чи відходу від професійної діяльності.
Окремим завданням є якісне оцифрування та оприлюднення періодичних та серійних видань ІА НАН України. В цьому напрямку спершу будуть проведені додаткові консультації з редакціями відповідних видань.
