Гінцівська палеолітична експедиція ІА НАНУ впродовж багатьох років проводить дослідження верхньопалеолітичної стоянки Гінці на р. Удай у Лубенському р-ні Полтавської обл.

Останнім часом було розкопано велику споруду із кісток мамонта (житло № 6).

Gontsy expedition 2sРазом з розкопками впродовж всього року проводяться дослідження та роботи з подальшої консервації раніше розкопаних жител, які зберігаються in situ у збудованому над розкопом великому ангарі розміром
25 х 40 м.

Ці заходи мають на меті подальшу музеєфікацію цієї унікальної археологічної пам’ятки.

Розкопані за новітніми європейськими методиками житла з кісток мамонтів стоянки Гінці є унікальними археологічними об’єктами палеоліту Східної Європи.

Керівники експедиції: ст.н.с. відділу археології кам'яного віку, к.і.н. Л.А. Яковлева та французький археолог Франсуа Джінджан

 

 

 

 

 


Нижньопалеолітична експедиція ІА НАНУ (раніше — Меджибізька палеолітична експедиція ІА НАНУ) продовжує започатковані в 2008 р. дослідження нижнього палеоліту поблизу смт Меджибіж Летичівського р-ну Хмельницкої області.

В 2016 році спільно з Державним історико-культурним заповідником “Межибіж” вивчалися нижні культуровмісні горизонти (V та VI шари) багатошарової пам’ятки Меджибіж А, що ймовірно корелюються з широкинським етапом. Тут виявлено колекцію кам’яних виробів, що свідчать про олдованський, гальковий, характер індустрій пам’ятки. В її околицях виявлено та розпочато дослідження ще кількох пунктів з рештками фауни (Ласкарєва) та масовими колекціями нижньопалеолітичних виробів (Головчинці). 

На місцезнаходженні Головчинці-1 кам’яні знаряддя знайдені у сформованих не менш ніж 900—Medjibizh expedition 2s1200 тис. років тому викопних субаеральних ґрунтах широкинського етапу та фаціях, що безпосередньо їм передують.

Таким чином, місцезнаходження Меджибіж та Головчинці наразі є найдавнішими пам’ятками нижнього палеоліту України на територіях на схід від Карпат. Археологічні рештки наймолодших епізодів заселення датуються тут близько 400 тис., найдавніших — близько
1,2 млн. років тому.

В роботах експедиції традиційно брали участь фахівці-четвертинники з різних науково-дослідних установ України. Були відібрані зразки ґрунтів, археологічні і геологічні зразки для опрацювання в лабораторіях України та зарубіжжя.

Польові дослідження 2016 р. частково підтримувалися НАНУ-PICS 3-16. 

Керівник експедиції: д.і.н. В.М. Степанчук  

Medjibizh expedition 3

Medjibizh expedition 4

Medjibizh expedition 5

 

 

 

 

 

 




Волинська експедиція ІА НАНУ у 2015 р. здійснювала об’їзд відомих і пошуки нових стоянок фінального палеоліту, мезоліту та неоліту у Рівненському Поліссі по річкам Горинь, Прип’ять, Стоход.Volynian expedition 2

З метою порятунку цінних артефактів на стоянках, фактично знищених природними факторами, здійснювався збір підйомного матеріалу, зокрема шляхом пересівання верхнього шару ґрунту через сито.

Особливо численні і цінні матеріали здобуто на стоянках Нобель І-3, Переволоки 4. Також експедицією на значній площі розкопано відому ранньонеолітичну стоянку Крушники, розташовану на р. Уж у Народичському р-ні Київської обл.

Отримана тут виразна колекція крем’яних виробів та кераміки проливає світло на ранні етапи неолітизації Київщини.

 

Керівник експедиції: д.і.н., проф. Л.Л. Залізняк

 

 

 

 


Овруцька палеолітична експедиція ІА НАНУ у 2016 р. провела обстеження відомих і пошуки нових стоянок кам’яної доби на Овруцькому кряжі в межах Овруцького р-ну Житомирської обл.

Шурфуванням та зборами підйомного матеріалу обстежено сім стоянок, раніше відкритих Житомирською експедицією ІА НАНУ під керівництвом А. П. Томашевського, а також відкрито нову показову стоянку Келембет.

В результаті проведених робіт отримані яскраві матеріали, узагальненню яких присвячено кілька статей. Однотипні фінальнопалеолітичні пам’ятки Овруччини об’єднані в окремий овруцький локальний варіант епігравету, що датується фінальним палеолітом (14–12 тис. р. тому).

Особливо численні і цінні матеріали здобуті на стоянках Желонь, Келембет, Козулі.

Керівник експедиції: д.і.н., проф. Л. Л. Залізняк

 

 


Новомиргородська експедиція Інституту археології НАН України разом з Археологічною експедицією НаУКМА з 2006 р. веде багаторічні дослідження палеолітичних пам’яток у басейні р. Велика Вись в межах Новомиргородського р-ну Кіровоградської обл. Зокрема, досліджується двошарова мустьєрська стоянка Андріївка 4, для якої одержано радіокарбонову дату близько 40 тис. р. тому.

Унікальним археологічним об’єктом стоянки є похований яр, який неандертальці схоже використовували в якості примітивного житла.

Експедицією тривалий час розкопуються стоянка ранньої пори верхнього палеоліту Коробчине-Курган, унікальна селетська стоянка Вись, граветські стоянки Троянове 4А, 4В, Озерове.

Багаторічними роботами експедиції відкрито і досліджено новий, раніше невідомий науці регіон палеолітичних стоянок, яскраві матеріали яких суттєво збагатили палітру палеолітичних пам’яток Східної Європи і лягли в основу періодизації палеоліту Центральної України. 

У роботі експедиції активну участь беруть співробітники відділу к.і.н. Д.О. Вєтров та О.І. Нездолій.

 

Керівник експедиції: д.і.н., проф. Л.Л. Залізняк