Категорія: Відділ "Археологічний музей"   Опубліковано: 2023-01-21

Сектор Музей археології Києва

Співробітники

Категорія: Відділ "Археологічний музей"   Опубліковано: 2023-01-21

Археологічний музей був організований у 1966 р. як науковий відділ Інституту археології АН УРСР, а вже 19 травня 1969 р. відкрив свої двері для відвідувачів. Першим завідувачем був д.і.н., професор Іван Гаврилович Шовкопляс.

У чотирьох залах музею експонується більше 7000 оригінальних експонатів поданих за культурно-хронологічним принципом, комплексами, які дають змогу відтворити давню історію України з часу появи тут людини до пізнього середньовіччя. Експозиція, що відображає результати наукових досліджень колективу Інституту археології НАН України є вдалим взірцем поєднання фундаментальних розробок з їх практичним застосуванням.

Музей щорічно поповнюється експонатами з нових розкопок співробітників Інституту археології НАН України.

Щорічно в музеї проводиться 2–3 тематичні виставки, присвячені окремим розділам археологічної науки, відомим вченим, з нагоди наукових заходів, які проводить Інститут археології. Кожної третьої суботи місяця (з вересня по травень) в музеї проводиться археологічний лекторій «Про що розповідає археологія».

Завідувач сектора: Кулаковська Лариса Віталіївна

Учений секретар: Кононенко Олеся Миколаївна

Експозиція музею

Напрямки діяльності

Теми НДР

Дослідницькі програми

Експедиції

Співробітники

Історія

Контакти

Категорія: Відділ "Археологічний музей"   Опубліковано: 2021-05-15

Українсько-британський проект «Адаптації неандертальця та людини сучасного типу (Neanderthal and Modern Human Adaptations ― NEMO-ADAP)».

Керівники досліджень
з української сторони – к.і.н., завідувач відділуАрхеологічний музей Лариса Кулаковська (Інститут археології НАН України)
з британської сторони – PhD Філіп Нігст (Кембрижський університет, Великобританія).

Термін дії проекту – 2012-2017 рр.

Учасники проекту від Інституту археології – к.і.н., с.н.с. Віталій Усик, к.і.н. н.с. Олеся Кононенко 

До виконання проекту залучені фахівці з Київського Національного університету ім. Тараса Шевченка, Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича, Королівського інституту природничих наук (Брюсель, Бельгія).

 У рамках проекту проведено моніторинг палеолітичних пам’яток у зоні Дністровського водосховища (Сокирянський р-н Чернівецької області), відкрито та комплексно досліджено верхньопалеолітичну стоянку Кормань 9 (верхній палеоліт, гравет, епігравет) та палеолітичної стоянки Непоротово 7 (верхній (гравет) та середній (левалуа) палеоліт. На стоянці Непороте 7 у чітких стратиграфічних умовах (дніпровське зледеніння, MIS 6) вдалося зафіксувати палеолітичний шар 7. В результаті проведених робіт було підтверджено досить раннє заселення Середнього Подністров’я – 150 тис. років назад. Ця інформація кардинально змінює уявлення про вік так званого молодовського левалуа та значно подавнює час існування левалуазького технокомплексу у Східній Європі.

Категорія: Відділ "Археологічний музей"   Опубліковано: 2021-04-27

(№ 2018/31/B/HS3/03125)

Керівники досліджень
з польської сторони – д-р габілітований Марта Полтович-Бобак (Інститут археології Жешувського університету),
з української – к.і.н., завідувач відділу Лариса Кулаковська (Інститут археології НАН України).

Термін дії проекту – 2019-2021 рр.

Учасники проекту від Інституту археології НАН України – к.і.н., с.н.с. Віталій Усик, к.і.н., н.с. Олеся Кононенко, к.і.н., н.с. Дмитро Гаскевич. 

Партнери. До виконання проекту залучені фахівці з Інституту археології Познанського університету ім. Адама Міцкевича (Познань, Польща), Люблінського університету ім. Марії Кюрі-Склодовської (Люблін, Польща), Жешувського археологічного центру (Жешув, Польща), Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Національного музею природознавства (Париж, Франція).

Основним завданням проекту є дослідження верхньопалеолітичних стоянок Середнього Подністров’я, зокрема, стоянки Дорошівці ІІІ, протягом LGM. Передбачається вивчення структури поселень, аналіз кам’яної та кістяної індустрії. Активно розробляється напрямок залучення палеоекологічних реконструкцій на підставі вивчення фауністичних решток, малакологічних досліджень, результатів палінологічних аналізів. Проводиться опрацювання вже добутих матеріалів, та аналізу попередніх палеоекологічних досліджень.

Категорія: Польовий комітет   Опубліковано: 2021-02-13

Археолог, який здійснює археологічне дослідження на території України, надає до початку наступного польового сезону науковий звіт про виконані в попередньому польовому сезоні археологічні роботи органу, що видав дозвіл, та визначеним Кабінетом Міністрів України державній архівній установі чи архівному підрозділу державної наукової установи (стаття 11 ЗУ «Про охорону археологічної спадщини»).

Виконавець археологічних розвідок, розкопок зобов'язаний: забезпечити збереження виявлених під час досліджень об'єктів культурної спадщини; своєчасно здати звіт про дослідження органам, що видали дозвіл та кваліфікаційний документ; передати всі знайдені під час досліджень рухомі предмети, пов'язані з нерухомими об'єктами культурної спадщини (антропогенні, антропологічні, палеозоологічні, палеоботанічні та інші об'єкти, що мають культурну цінність), на постійне зберігання визначеній у дозволі установі для занесення до державної частини Музейного фонду України; передати польову документацію та звіт про проведені роботи до архівного підрозділу державної наукової установи у порядку, визначеному законодавством; забезпечити належну консервацію об'єктів культурної спадщини, що мають культурну цінність, упорядкування території після завершення робіт (частина друга статті 35 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»).

Звіт є обов’язковим науковим документом, який складається після проведення польових досліджень археологічної спадщини та подається до Польового комітету Інституту археології НАН України до 1 квітня наступного після проведення досліджень року.

ІНСТРУКЦІЯ З ПІДГОТОВКИ ТА ОФОРМЛЕННЯ НАУКОВОГО ЗВІТУ ПРО ПОЛЬОВІ АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

БЛАНКИ:

• Архівна картка автоматизованого обліку
• Акт прийому наукової документації з дослідження археологічної спадщини
• Акт списання археологічного матеріалу
• Бланк рецензії Наукового звіту про польові археологічні дослідженняБланк рецензії Наукового звіту про польові археологічні дослідження

До 31 грудня поточного року наукові працівники, які проводили дослідження за кваліфікаційними документами, подають коротку інформацію до Польового комітету Інституту археології НАН України та Державної служби охорони культурної спадщини України Міністерства культури та інформаційної політики України (МКІП) за спеціальними формами:

• за Кваліфікаційними документами по формі 1, 4, 5 – Короткий звіт про проведені польові дослідження (розкопки, нагляд) археологічної спадщини України;
• за Кваліфікаційними документами по формі 2, 3, 6 – Короткий звіт про попередні археологічні дослідження на території України (розвідка, експертиза об’єктів (пам’яток) археології, земельних ділянок).

Якщо зазначені у кваліфікаційному документі роботи з певних причин не здійснено у запланований термін, до нього додається супровідний лист установи (організації) – заявника Кваліфікаційного документа, із зазначенням причин непроведення досліджень.

ЗРАЗКИ ЗАПОВНЕННЯ БЛАНКІВ:

• Короткий звіт про проведені науково-археологічні експертизи на території України;
• Короткий звіт про проведені розвідки на території України;
• Короткий звіт про проведені розкопки (нагляд) об’єктів археологічної спадщини України;
• Короткий звіт щодо відсутності культурного шару;
• Короткий звіт щодо не проведення робіт;
• Лист установи щодо не проведення робіт;
• Архівна картка автоматизованого обліку;
• Акт прийому наукової документації (звіту).Акт прийому наукової документації (звіту).

Категорія: Співробітники Археологічного музею   Опубліковано: 2019-03-07

Ганна Олександрівна Кисленко   Кандидат історичних наук, науковий співробітник Сектор експозиції відділу Археологічний музей ІА НАН України вул. Богдана Хмельницького, 15 Київ - 01030 Тел.: +380 (44) 235 62 86 Факс: +380 (44) 418 33 06 E-mail: @iananu.org.ua ORCID: 0000-0001-7888-2216

Категорія: Співробітники Археологічного музею   Опубліковано: 2019-03-07

Марія Анатоліївна Васильєва    Молодший науковий співробітник Сектор експозиції віддулу Археологічний музей ІА НАН України вул. Богдана Хмельницького, 15 Київ - 01030 Тел.: +380 (44) 235 62 86 Факс: +380 (44) 418 33 06 E-mail: @iananu.org.ua ORCID: 0000-0001-7050-2151

Категорія: Співробітники Археологічного музею   Опубліковано: 2019-03-07

Віталій Васильович Рижий    Молодший науковий співробітник Відділ давньоруської та середньовічної археології вул. Володимирська, 3 Київ - 01001 Тел.: +380 (44) 235 62 86 Факс: +380 (44) 418 33 06 E-mail: @iananu.org.ua ORCID: 0000-0002-8576-5947

Категорія: Співробітники   Опубліковано: 2019-02-06

Ірина Олексіївна Чечуліна   Доктор філософії, науковий співробітник Відділ античної археології пр-т Володимира Івасюка, 12 Київ - 04210 12-й поверх, кімната 1202 E-mail: ORCID: 0000–0003–3783–6277

Категорія: Відділ археології Криму та Пн.-Зх. Причорномор'я   Опубліковано: 2019-02-02

Чорноморська Міжнародна підводна археологічна експедиція Інституту археології НАН України була створена у 2011 р. на базі Міжнародного підводного загону Гірсько-Кримської археологічної експедиції Кримської Філії ІА НАН України, який проводив підводні археологічні дослідження спільно з Інститутом археології Варшавського Університету (Польща) на Чорноморському шельфі Південного Берега Криму починаючи з 2007 року.

До 2013 року експедицією були проведені дослідження на території Алуштинської та Ялтинської міськрад АР Крим, а також у Північно-Західному Криму. Зокрема, роботи проводилися на наступних об'єктах: Семидвір'я, Професорський Куточок (Алушта), Малі Адалари, мис Плака, Утес-Карасан, Карасанська бухта, бухта Панаїр (гора Аю-Даг), Білий Камінь (гора Аю-Даг), акваторія у гори Аю-Даг, біля скель Адалари - Білі Скелі (Артек), Алупка, мис Трійці (Понизівка), аерофотозйомка акваторії Північно-Західного Криму від смт. Чорноморське до озера Донузлав. Результати досліджень відображені в публікаціях і звітах.

З 2016 р дослідження продовжилися в акваторії Північно-Західного Причорномор'я в районах острова Тендрівська Коса, острова Березань і Кінбурнської коси. У результаті проведених досліджень зроблені батиметричні карти акваторії вищезазначених районів, виявлено місце аварії корабля римського періоду у Тендрівської коси і останки затонулого античного судна кінця IV початку III ст. до н.е. Підводні археологічні роботи на даних об'єктах тривають.

Керівник експедиції:
молодший науковий співробітник відділу археології Криму та Північно-Західного Причорномор'я, к. і. н. В. Є. Герасімов

Категорія: Відділ археології енеоліту—бронзової доби   Опубліковано: 2019-02-02

Східноподільська археологічна експедиція (СПАЕ) Інституту археології НАН України створена у 2014 р. з метою польових досліджень пам’яток культурного комплексу Кукутень-Трипілля (КККТ) на території Східного Поділля. За роки діяльності співробітники СПАЕ провели різнопланові роботи на понад 80 різночасових поселеннях КККТ, приблизно половина з яких виявлено вперше. Вивчення проводилися переважно в південній частині Вінницької області, а також на заході Кіровоградської області.

У 2016 р. до роботи експедиції долучаються співробітники Graduate School “Human Development in Landscapes” of Kiel University на чолі з аспірантом Rene Ohlrau. Під час спільної діяльності отримано перші геофізичні плани пам’яток (Тростянчик, Війтівка) КККТ Буго-Дністровського межиріччя. З 2016 р. СПАЕ розпочинає співпрацю з Institute of Pre- and Protohistoric Archaeology of Kiel University (співкерівник Robert Hofmann) в рамках діяльності CRC 1266: "Scales of Transformation - Human-Environmental Interaction in Prehistoric and Archaic Societies". Спільні польові дослідження проводяться паралельно у двох тестових мікрорегіонах півдня Вінниччини та мають на меті з’ясувати систему їхнього заселення у часи енеоліту, а також в інші історичні періоди. Задля цього проведено масштабні польові розвідки в мікрорегіонах та здійснено геофізичну зйомку 12-ти поселень (Білий Камінь, Вільшанка, Гарячківка, Заболотне, Кісниця, Кринички та ін.) КККТ із загальною площею зйомки майже 150 га. На більшості геофізично досліджених поселеннях проведено тестові розкопки споруд та ям. У 2017 р. на поселенні Тростянчик розкопано низку ям та два паралельно розташовані рови, які оточували поселення. У 2018 р., після 90-річної перерви у дослідженнях, поновлено комплексні польові вивчення найбільшого поселення КККТ на захід від Південного Бугу – Білий Камінь, площею близько 100 га. Експедицією розкопано одне житло та проведено тестові розкопки інших об’єктів у різних частинах поселення.
До діяльності СПАЕ долучаються археологи різних наукових та освітніх установ України. Серед найактивніших — представники Національного університету «Києво-Могилянська академія» та Київського університету ім. Б. Грінченка. Два роки поспіль на базі експедиції проходять практику студенти-історики Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського під керівництвом к. і. н. Віктора Косаківського.

Керівник експедиції:
науковий співробітник відділу археології енеоліту — бронзової доби, к. і. н. В. С. Рудь

Процес геофізичної зйомки, поселення Кринички, 2017 р. (фото В. Рудь)

Р. Хофманн документує профіль пошкодженої кар’єром ями, поселення Вільшанка, 2017 р. (фото В. Рудь)

Дослідження ровів на поселені Тростянчик, 2017 р. (фото В. Рудь)

Розкопки житла на поселенні Білий Камінь, 2018 р. (фото В. Рудь)

Посуд з поселення Тростянчик (5 посудин на передньому плані) в експозиції ДІКЗ «Трипільська культура»
у с. Легедзине, Тальнівський р-н, Черкаська обл.
(реставратор С. Федоров та С. Сесь, фото В. Косаківський).

Категорія: Відділ археології Києва   Опубліковано: 2019-01-12

Проект археологічного дослідження старожитностей уличів на території Побужжя. Дослідження відновлено Інститутом археології НАН України спільно з Вінницьким обласним краєзнавчим музеєм. Середньовічні пам’ятки цієї людності тривалий час досліджувалися к. і. н. Павлом Івановичем Хавлюком, доцентом Вінницького педагогічного інституту ім. М. Островського. За десятиліття роботи ним накопичена солідна база археологічної інформації, яка потребує опрацювання, упорядкування та доповнення сучасними дослідженнями.

Проект реалізується Археологічною експедицією ІА НАН України «Уличі». Начальник експедиції — к. і. н. Ольга Манігда, науковий співробітник Інституту археології НАН України. З боку Вінницького обласного краєзнавчого музею співвиконавцем та координатором проекту є к. і. н. Ольга Грабовська — завідувач науково-дослідного сектору археології Відділу охорони пам’яток історії та культури Вінницького обласного краєзнавчого музею. Науковим консультантом проекту є Михайло Потупчик — завідувач сектору охорони культурної спадщини Управління культури і мистецтв Вінницької обласної державної адміністрації.

У грудні 2018 року Археологічна експедиція «Уличі» розпочала роботу на території Калинівського району Вінницької області з верифікації та локалізації пам’яток, а також з упорядкування археологічних колекцій та архіву з розкопок та розвідувальних досліджень пам’яток уличів. Матеріали зберігаються у фондах Вінницького обласного краєзнавчого музею. Авторами проекту заплановано створення археологічної карти ареалу існування уличів; проведення археологічних досліджень, у тому числі неінвазивними методами; підготовку необхідної наукової документації для ведення пам’яткоохоронної діяльності відповідними службами. Розробляється система моніторингу стану археологічних пам’яток. Усі аналітичні завдання реалізуються за допомогою створення археологічної геоінформаційної системи «Уличі. Археологічна карта».

Проект «Уличі. Археологічна карта» реалізується за технічного та методичного сприяння Архітектурно-археологічної експедиції ІА НАН України. За роки роботи Архітектурно-археологічної експедиції к. і. н. Ольгою Манігдою напрацьована комплексна методика досліджень у галузі просторової археології, що дає можливість упевнено застосовувати цей підхід для дослідження поселенських пам’яток різних регіонів України.

Категорія: Відділ археології Києва   Опубліковано: 2019-01-12

У грудні 2018 року в межах проекту "Уличі. Археологічна карта" Археологічна експедиція "Уличі" розпочала роботу на території Калинівського району Вінницької області з верифікації та локалізації пам’яток, а також з упорядкування археологічних колекцій та архіву з розкопок та розвідувальних досліджень пам’яток уличів. Матеріали зберігаються у фондах Вінницького обласного краєзнавчого музею. Авторами проекту заплановано створення археологічної карти ареалу існування уличів; проведення археологічних досліджень, у тому числі неінвазивними методами; підготовку необхідної наукової документації для ведення пам’яткоохоронної діяльності відповідними службами. Розробляється система моніторингу стану археологічних пам’яток. Усі аналітичні завдання реалізуються за допомогою створення археологічної геоінформаційної системи «Уличі. Археологічна карта».

Начальник експедиції — к. і. н. Ольга Манігда, науковий співробітник Інституту археології НАН України.

Категорія: Відділ археології Києва   Опубліковано: 2018-04-16

Археологічний проект розроблений і розпочатий у 2017 р. співробітниками відділу археології Києва ІА НАНУ спільно з колегами з відділу давньоруської та середньовічної археології.

Проект розрахований на планові дослідження унікального для України археологічного комплексу, який є матеріальним свідченням зв’язків середньовічної Русі-України з балтським населенням.

Комплекс складається з балтського могильника «Острів» та середньовічного городища і прилеглого до нього селища в урочищі Старі Сухоліси (приналежність останніх до балтських етнічних груп ще належить встановити).

Могильник Острів знаходиться у Рокитнянському районі Київської області, на правому березі р. Рось та займає площу близько 10 га. Він був виявлений у 2017 р. у ході розвідувальних робіт. На сьогоднішній день вивчено 24 поховання, виявлені артефакти, характерні для культури західних балтів - фібули, браслети, предмети озброєння.

Городище в урочищі Старі Сухоліси розташоване 500 м. північніше могильника, на протилежному березі р. Рось, неподалік від с. Сухоліси Білоцерківського району Київської області. Площа городища складає близько одного гектару, збереглися потужні оборонні вали та залишки рову. Відноситься до т. зв. «болотних городищ», розташованих у заплавах рік, що не дуже характерно для давньоруської фортифікації, хоча у зоні Полісся відомі і такі городища. З напільної сторони до городища примикає неукріплене поселення. Городище відомо за розвідувальними роботами М. П. Кучери та Р. С. Орлова, але розкопки ані на території городища, ані на території поселення не проводилися.

Городище Бушеве розташоване в 20 км нижче за течєю ріки Рось, біля с. Бушеве Рокитнянського району. З огляду на місце розташування та будову його дослідження є частиною дослідницького проекту. До 1946 р. с. Бушево мало назву «Прусси» що опосередковано може свідчити про обставини його виникнення та функціонування. Площа городища близько п'яти гектарів, збереглися потужні оборонні споруди. Так само належить до «болотних городищ». Поблизу городища відомо кілька сільських поселень давньоруського часу. Городище відоме за обстеженнями М. П. Кучери та Р. С. Орлова. М. П. Кучера здійснив дослідження валу городища.

У рамках реалізації проекту здійснюються археологічні дослідження широкою площею на території могильника, розкопки городища та плануються дослідження сільського поселення у Сухолісах та Бушеве. Крім того, частково проведено сучасну інструментальну геодезичну зйомку та аерофотозйомку обох городищ, селищ та некрополя.

Учасники проекту «Острів»:

Співробітники Інституту археології НАН України:
к.і.н., с.н.с. Всеволод Івакін
н.с. В’ячеслав Баранов (керівник проекту)
к.і.н., н.с. Олександра Козак
к.і.н., н.с. Ольга Манігда
к.і.н., н. с. Дмитро Бібіков
м.н.с. Артем Борисов
м.н.с. Іван Зоценко
к.і.н., н.с. Володимир Гнера

Співробітники Архітектурно-археологічної експедиції ІА НАН України:
Микола Беленко
Лілія Брацейко
Леонід Горобець
Дмитро Дяченко
Максим Курзенков
Михайло Пелехатий
Андрій Сорокун
Юрій Цимбал

Співробітники ZBSA (Центр балтійської та скандинавської археології):
Prof. Dr. Dr. h.c. Claus von Carnap-Bornheim
Dr. Roman Shiroukhov 

Перші результати дослідження некрополя епохи пізніх вікінгів «Острів» в Україні

Археологічний контекст поховань

Археологічний контекст поховань

Інгумаційні поховання північної орієнтації (на сьогоднішній день - 67 могил) є унікальними завдяки артефактам, представленим, здебільшого, рисами, характерними для балтійських археологічних культур 10-12 ст. н.е., насамперед, для прусів, куршів та скальвів. Серед таких артефактів були виявлені шийні гривні, фібули різних типів, браслети із зооморфними завершеннями, різноманітні ланцюжки, скроневі кільця та каблучки.

Фібула із розширеними завершеннями  з поховання некрополя Острів

Інвентар поховань некрополя Острів

Серед іншого, на некрополі дослідженні чоловічі поховання зі зброєю – сокирами, списами, сулицями.

Інвентар поховань некрополя Острів

В цілому, озброєння, виявлене на некрополі Острів, вказує на переважання воїнів-піхотинців у громаді, яка залишила могильник Острів. Сокири, якими переважно були озброєні чоловіки, являли собою зброю ближнього бою пішого війська.

Антропологія поховань

Антропологія поховань

Згідно з дослідженнями співробітниці ІА НАН України антрополога Олександри Козак, перші результати морфологічного дослідження скелетних останків продемонстрували, що палеопопуляція з некрополя «Острів» була досить молодою (середній вік померлих - 35 років) з дуже низькою часткою дітей у похованнях. Населення має низький рівень адаптації, що може бути характерним для тих, хто входить у перші хвилі міграції. Те саме можна сказати і про декілька видів фібул типів характерних для західних балтів, які зазвичай мають ознаки ремонту у місцях свого походження, але не тут, не на «Острові». Це також може вказувати на перше покоління балтійських мігрантів.

 

Методи природничих наук

Методи природничих наук

Для уточнення датування некрополя було проведено низку аналізів методами природничих наук.

Перші дати радіокарбонного датування з «Острова» продемонстрували датування, близьке до балтійських артефактів - 980-1020 рр. (2 поховання) та 1010-1040 (6 поховань). Для порівняння хронологічних особливостей некрополя з аналогіями Балтійського регіону було використано 86 проб з 17-ти могильників Європи: 47 кремацій та 26 інгумацій (у тому числі 9 проб з могил «Острова»). Отримано радіокарбонні дати з восьми різних типів матеріалів: кремованої та неспаленої людської кістки, кінських кісток / зубів, деревного вугілля, текстилю, рогу, шкіри та дерева. Усі згадані дати були отримані в рамках проекту Олександра фон Гумбольдта «Нові методи датування пізнього залізного віку Південного Сходу Балтійського регіону» та пілотного дослідження ZBSA (Центру балтійської та скандинавської археології) та ІА НАН України «Балти та Київська Русь» (2017-2020 рр.). Результати оброблено за допомогою програми OxCal 4.3.

У лабораторії Ляйбніца університету м. Кіль (Німеччина) було відібрано 101 пробу для аналізу AMS 14C (метод прискореної мас-спектрометрії) та 18 для досліджень стабільних ізотопів.

Однією з важливих цілей дослідження було порівняння радіокарбонних дат з кремацій та інгумаційних поховань де були виявлені однакові предмети (фібули) як у Східній Балтії, так і за її межами – на некрополі «Острів». Оскільки кремована кістка виявилася одним із найбільш стабільних матеріалів для датування AMS 14C, вона була використана як орієнтир для порівняльного аналізу з матеріалами з балтських могильників Литви, Латвії та України («Острів»). У більшості випадків закриті комплекси з тими ж фібулами з таких віддалених територій, як Латвія, Литва та Україна, давали синхронні дати, незважаючи на відстань понад 1000 км між цими могильниками, що свідчить про спільність культурних впливів та напрямки поширення мігрантів.

На сьогоднішній день отримані матеріали лабораторних та антропологічних досліджень фахівців з Києва, Кіля, Вільнюса, Риги для подальшого вивчення.

У квітні 2020 р. Інститутом археології НАН України спільно з двома провідними інституціями Німеччини у галузі середньовічної археологогії (ZBSA – Центр балтійської та скандинавської археології, м. Шлезвіг та RGZM – Романо-германський центральний музей, м. Майнц) подано заявку на участь у українсько-німецькій програмі зі створення Центрів наукових інновацій, ініційованій Федеральним міністерством освіти та наукових досліджень Німеччини та Міністерством освіти та науки України.

Партнери – ІА НАН України, ZBSA, RGZM планують створення в Україні «Київського центру східних студій Епохи вікінгів» / «Kyiv Centre for Eastern Viking Age Studies», що діятиме як складова частина у структурі Інституту археології НАН України.

Попередні опубліковані наукові результати проекту 

ЗМІ про проект «Острів

ЗМІ про проект «Острів

 

2017 — Під Білою Церквою археологи виявили унікальний середньовічний некрополь 
2018 — Нововиявлений балтський могильник ХІ ст. на Пороссі: попередні результати досліджень та проблеми охорони унікальної пам’ятки 
2018 — За Часів Ярослава Мудрого: українські археологи зробили найвидатніше відкриття останніх десятиліть
2018 — Археологи розповіли про знайдені унікальні поховання ХІ століття на Київщині

 

Категорія: Відділ археології енеоліту—бронзової доби   Опубліковано: 2017-07-20

Приазовська експедиція Інституту археології НАН України у 2010 році відновила дослідження археологічного комплексу, що розташований на території НІАЗ "Кам’яна Могила", розпочаті співробітниками інституту ще у 30 роки минулого століття. Матеріали, що походять з цієї пам’ятки дозволяють доповнити уявлення про шляхи та напрямки процесів неолітизації Старого Світу. З 2011 її дослідження є частиною українсько-швейцарського проекту"The reaction of the plant world and human society on climate fluctuations in Ukraine" (SCOPES IZ73Z0_152732).  Результатами попередніх досліджень знайшли висвітлення у збірці наукових праць "Археологія та палеоекологія степової України", яка вийшла у 2017 році.

Керівник експедиції: 
пров. н. с. відділу енеоліту — бронзової доби,  д. i. н. Н. С. Котова