Українсько-британський проект «Адаптації неандертальця та людини сучасного типу (Neanderthal and Modern Human Adaptations ― NEMO-ADAP)».

Керівники досліджень
з української сторони
– к.і.н., завідувач відділуАрхеологічний музей Лариса Кулаковська (Інститут археології НАН України)
з британської сторони – PhD Філіп Нігст (Кембрижський університет, Великобританія).

Термін дії проекту – 2012-2017 рр.

Учасники проекту від Інституту археології – к.і.н., с.н.с. Віталій Усик, к.і.н. н.с. Олеся Кононенко 

proj2До виконання проекту залучені фахівці з Київського Національного університету ім. Тараса Шевченка, Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича, Королівського інституту природничих наук (Брюсель, Бельгія).

 У рамках проекту проведено моніторинг палеолітичних пам’яток у зоні Дністровського водосховища (Сокирянський р-н Чернівецької області), відкрито та комплексно досліджено верхньопалеолітичну стоянку Кормань 9 (верхній палеоліт, гравет, епігравет) та палеолітичної стоянки Непоротово 7 (верхній (гравет) та середній (левалуа) палеоліт. На стоянці Непороте 7 у чітких стратиграфічних умовах (дніпровське зледеніння, MIS 6) вдалося зафіксувати палеолітичний шар 7. В результаті проведених робіт було підтверджено досить раннє заселення Середнього Подністров’я – 150 тис. років назад. Ця інформація кардинально змінює уявлення про вік так званого молодовського левалуа та значно подавнює час існування левалуазького технокомплексу у Східній Європі.

 


(№ 2018/31/B/HS3/03125)

Керівники досліджень
з польської сторони – д-р габілітований Марта Полтович-Бобак (Інститут археології Жешувського університету),
з української – к.і.н., завідувач відділу Лариса Кулаковська (Інститут археології НАН України).

Термін дії проекту – 2019-2021 рр.

Учасники проекту від Інституту археології НАН України – к.і.н., с.н.с. Віталій Усик, к.і.н., н.с. Олеся Кононенко, к.і.н., н.с. Дмитро Гаскевич

Партнери. До виконання проекту залучені фахівці з Інституту археології Познанського університету ім. Адама Міцкевича (Познань, Польща), Люблінського університету ім. Марії Кюрі-Склодовської (Люблін, Польща), Жешувського археологічного центру (Жешув, Польща), Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Національного музею природознавства (Париж, Франція).

Основним завданням проекту є дослідження верхньопалеолітичних стоянок Середнього Подністров’я, зокрема, стоянки Дорошівці ІІІ, протягом LGM. Передбачається вивчення структури поселень, аналіз кам’яної та кістяної індустрії. Активно розробляється напрямок залучення палеоекологічних реконструкцій на підставі вивчення фауністичних решток, малакологічних досліджень, результатів палінологічних аналізів. Проводиться опрацювання вже добутих матеріалів, та аналізу попередніх палеоекологічних досліджень.

 


Археолог, який здійснює археологічне дослідження на території України, надає до початку наступного польового сезону науковий звіт про виконані в попередньому польовому сезоні археологічні роботи органу, що видав дозвіл, та визначеним Кабінетом Міністрів України державній архівній установі чи архівному підрозділу державної наукової установи (стаття 11 ЗУ «Про охорону археологічної спадщини»).

Виконавець археологічних розвідок, розкопок зобов'язаний: забезпечити збереження виявлених під час досліджень об'єктів культурної спадщини; своєчасно здати звіт про дослідження органам, що видали дозвіл та кваліфікаційний документ; передати всі знайдені під час досліджень рухомі предмети, пов'язані з нерухомими об'єктами культурної спадщини (антропогенні, антропологічні, палеозоологічні, палеоботанічні та інші об'єкти, що мають культурну цінність), на постійне зберігання визначеній у дозволі установі для занесення до державної частини Музейного фонду України; передати польову документацію та звіт про проведені роботи до архівного підрозділу державної наукової установи у порядку, визначеному законодавством; забезпечити належну консервацію об'єктів культурної спадщини, що мають культурну цінність, упорядкування території після завершення робіт (частина друга статті 35 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»).

Звіт є обов’язковим науковим документом, який складається після проведення польових досліджень археологічної спадщини та подається до Польового комітету Інституту археології НАН України до 1 квітня наступного після проведення досліджень року.

ІНСТРУКЦІЯ З ПІДГОТОВКИ ТА ОФОРМЛЕННЯ НАУКОВОГО ЗВІТУ ПРО ПОЛЬОВІ АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

БЛАНКИ:

До 31 грудня поточного року наукові працівники, які проводили дослідження за кваліфікаційними документами, подають коротку інформацію до Польового комітету Інституту археології НАН України та Державної служби охорони культурної спадщини України Міністерства культури та інформаційної політики України (МКІП) за спеціальними формами:

Якщо зазначені у кваліфікаційному документі роботи з певних причин не здійснено у запланований термін, до нього додається супровідний лист установи (організації) – заявника Кваліфікаційного документа, із зазначенням причин непроведення досліджень.

ЗРАЗКИ ЗАПОВНЕННЯ БЛАНКІВ:

 


Олексій Олександрович Крютченко 

 

Молодший науковий співробітник

Відділ археології раннього залізного віку
пр-т Героїв Сталінграда, 12
Київ - 04210
12 поверх, кімната 1207

Тел.: +380 (44) 254 11 96
Факс: +380 (44) 418 33 06

E-mail: 

ORCID: 0000-0001-8518-4168

Kriutchenko.jpg 

Профіль

Наукові інтереси:
Розвиток фортифікаційної справи у Європі за доби раннього заліза.

Поточні дослідження й проекти:
Захисні споруди півдня Східної Європи доби раннього заліза.

Експедиційна діяльність:
2016–2018 — заступник начальника Більської археологічної експедиції ІА НАН України;
2016, 2018 — участь у роботі експедицій НДЦ «Рятівна археологічна служба;
2016 — участь у роботі Канівської археологічної експедиції;
2014 — участь у роботі Куземинської археологічної експедиції ІА НАН України;
2014 — керівник Таранівської археологічної експедиції ХНУ імені В.Н. Каразіна;
2012 — керівник Таранівської археологічної експедиції ХНУ імені В.Н. Каразіна;
2011–2013 — участь у роботі Верхньосалтівської археологічної експедиції ХІМ;
2007–2010 участь у роботі Циркунівської експедиції ДП ОАСУ «Слобідська археологічна служба»;
2007–2009 — участь у роботі Цареборисівської експедиції ДП ОАСУ «Слобідська археологічна служба»;
2006–2007 — участь у роботі Гришківської археологічної експедиції Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна;
2005–2009, 2015–2016 — участь у рятівних розкопках та наукових експертизах ДП ОАСУ «Слобідська археологічна служба»;
2005–2015 — участь у роботі Більської археологічної експедиції ХНУ імені В.Н. Каразіна;2005-2007 —участь у роботі Сіверськодонецької археологічної експедиції ХНУ імені В.Н. Каразіна;
2005 — участь у роботі палеолітичної експедиції ХІМ;
2001–2004 — участь у роботі Більської археологічної експедиції Харківського обласного палацу дитячої та юнацької творчості.

Педагогічна діяльність:
2008–2012 — керівник археологічного гуртка Харківського обласного палацу дитячої та юнацької творчості.

Наукові організації й товариства:
ВГО “Спілка археологів України”
Харківське обласне історико–археологічне товариство

Відзнаки:
2015 — медаль «Захиснику вітчизни»
2016 — нагрудний знак «Учасник бойових дій»
2018 — нагрудний знак «Учасник АТО»

Освіта:
2015–2019 — аспірантура, Інститут археології НАН України, спеціальність «археологія».
2004–2009 — Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, історичний факультет, спеціальність «археологія».

 


Ганна Олександрівна Кисленко

 

Кандидат історичних наук, науковий співробітник

Відділ Археологічний музей
вул. Богдана Хмельницького, 15
Київ - 01030

Тел.: +380 (44) 235 62 86
Факс: +380 (44) 418 33 06

E-mail: @iananu.org.ua

ORCID: 0000-0001-7888-2216

Kyslenko sm 

Профіль

Наукові інтереси:
Ранній залізний вік, сарматська, зокрема, пізньосарматська культура, типологія, хронологія, еволюція давнього намиста.

Поточні дослідження й проекти:
«Наукова класифікація, інтерпретація та популяризація матеріалів Археологічного музею ІА НАН України»
«Типологія скляних та кам’яних прикрас з жіночих поховань східно-європейського степу»

Експедиційна діяльність:
2019 – участь у роботі Канівської експедиції ОАСУ ІА НАН України під керівництвом Ю. В. Болтрика; розкопки поселення РЗВ (Канівський р-н, Черкаська обл.);
2016 – участь у роботі експедиції Інституту археології та етнології Польської академії наук під керівництвом Томаша Бороня; розкопки могильника в Вільчиці (с. Вільчиця, Лодзинське воєводство);
2014, 2016 – участь у роботі Подольсько-Причорноморської експедиції ОНУ ім. І. І. Мечникова та ОАМ НАНУ під керівництвом Д. В. Кіосака; розкопки поселення Кам’яне-Завалля (поблизу смт Завалля, Гайворонський р-н, Кіровоградська обл.);
2014 – участь у роботі Кошарської археологічної експедиції ОАМ НАНУ під керівництвом Є. Ф. Редіної; розкопки поселення поблизу с. Кошари (Лиманський р-н, Одеська обл.);
2012 – участь у роботі Подольсько-Причорноморської експедиції ОНУ ім. І. І. Мечникова та ОАМ НАНУ під керівництвом Д. В. Кіосака; розкопки поселення Мельнична Круча (поблизу с. Сабатинівка, Благовіщенський р-н, Кіровоградська обл.);
2012–2013 – участь у роботі Приазовської археологічної експедиції ІА НАНУ під керівництвом Н.С. Котової; розкопки на території Національного історико-археологічного заповідника «Кам’яна могила» (Мелітопольський р-н, Запорізька обл.);
2011 – участь у роботі Феодосійської археологічної експедиції Кримського філіалу ІА НАНУ під керівництвом О.В. Гаврилова; розкопки могильника городища Куру Баш (Феодосійська міська рада, АРК);
2010 – участь у роботі Кримської передгірської археологічної експедиції ІАЗ «Неаполь Скіфський» під керівництвом Ю.П. Зайцева; розкопки поселення Бурлюк (с. Віліне, Бахчисарайський р-н, АРК).

Дисертаційне дослідження:
2021 – «Скляне та кам’яне намисто пізніх сарматів Дунайсько-Донського степу», науковий керівник – д.і.н., проф. О. М. Дзиговський.

Освіта:
2014–2017 – аспірантура, Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, історичний факультет, кафедра археології та етнології України, спеціальність «Археологія»;
2009–2014 – Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, історичний факультет, кафедра археології та етнології України, спеціальність «Археологія», кваліфікація «археолог, молодший науковий співробітник».



Марія Анатоліївна Васильєва 

 

Молодший науковий співробітник

Відділ Археологічний музей
вул. Богдана Хмельницького, 15
Київ - 01030

Тел.: +380 (44) 235 62 86
Факс: +380 (44) 418 33 06

E-mail: @iananu.org.ua

ORCID: 0000-0001-7050-2151

Vasilieva sm 

Профіль

Наукові інтереси:
Археологія і історія давньоруського та середньовічного Києва, музейна справа.

Поточні дослідження й проекти:
«Наукова класифікація, інтерпретація та популяризація матеріалів Археологічного музею ІА НАН України»; розділ «Організація та комплектація колекції Експозиційного кабінету АМ ІА НАН України»

Експедиційна діяльність:
2018-2020 — участь у роботі Острозької палеолітичної експедиції ІА НАН України під керівництвом В. П. Чабая;
2015-2018 – співробітник Архітектурно-археологічної експедиції ІА НАН України;
2015, 2017-2018 – участь у роботі Пушкарівської палеолітичної експедиції ІА НАН України під керівництвом П. М. Васильєва; дослідження поблизу с. Пушкарі (Новгород-Сіверський р-н, Чернігівська обл.);
2014 – участь у міжнародній експедиції «Lisiec Maly 2014», дослідження поблизу м. Конін, Польща;
2014-2015 – участь у роботі Вишгородської археологічної експедиції ІА НАН України;
2013 – участь у роботі Деснянської палеолітичної експедиції ІА НАН України під керівництвом Д. В Ступака; дослідження поблизу с. Бужанка та с. Оболоння (Коропський р-н, Чернігівська обл.);
2013 – участь у роботі Подільської постійно діючої археологічної експедиції ІА НАН України, під керівництвом М. А. Сайгайдака.

Освіта:
2016-2018 – Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, історичний факультет, кваліфікація магістр історії, історик, викладач історії.
2012-2016 – Київський університет імені Бориса Грінченка, кваліфікація бакалавр історії, історик, вчитель історії та правознавства.


Віталій Васильович Рижий 

 

Молодший науковий співробітник

Відділ давньоруської та середньовічної археології
вул. Володимирська, 3
Київ - 01001

Тел.: +380 (44) 235 62 86
Факс: +380 (44) 418 33 06

E-mail: @iananu.org.ua

ORCID: 0000-0002-8576-5947

 Ryzhyi

Профіль

Наукові інтереси:
Проблеми забудови та планування середньовічного Чернігова. Матеріальна культура середньовічного населення міст.

Поточні дослідження й проекти:
«Матеріальна основа ранньоукраїнської цивілізації»

Експедиційна діяльність:
2013 – 2018 — участь у роботі Лівобережної археологічної єкспедиції під керівництвом О. П. Моці.
2006 — участь у роботі Путивльської археологічної експедиції під керівництвом О. В. Сухобокова.
З 2002 – 2013 —  участь у роботі Чернігово-Сіверської археологічної експедиції під керівництвом А.Л. Казакова. Розвідки та дослідження на території м. Чернігова, Чернігівської та Сумської областях.

Педагогічна діяльність:
2011–2017 — Викладач історії, правознавства та географії Чернігівського професійного ліцею побуту.

Наукові організації й товариства:
Українське товариство охорони пам’яток історії та культури (УТОПіК);

Дисертаційне дослідження:
«Міська забудова давньоруського Чернігова», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія», керівник — к.і.н. А.Л. Казаков.

Освіта:
2011–2012  — Чернігівський національний педагогічний університет ім. Т. Г. Шевченка, спеціальність «Історія», кваліфікація історик. Вчитель історії та правознавства.
2004–2010 — Чернігівський державний інститут права, соціальних технологій та праці, спеціальність «Правознавство», кваліфікація юрист.
1999–2003 — Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т. Г. Шевченка, історичний факультет, спеціальність «Історія та українознавство», кваліфікація «бакалавр».


Ірина Олексіївна Чечуліна

 

Лаборант 1 кат.

Відділ античної археології
пр-т Героїв Сталінграда, 12
Київ - 04210
12-й поверх, кімната 1202

Тел.: +380 (44) 254 11 90 

E-mail:

ORCID0000–0003–3783–6277

Chechulina1sm 

Профіль

Наукові інтереси: 
Антична археологія, археологія античних міст Північного Причорномор’я, торгівельні зв’язки Ольвії з античними центрами давнього світу, аттична чорнолакова кераміка класичного часу. 

Експедиційна діяльність:
з 2008 — участь у розкопках Ольвійської археологічної експедиції ІА НАН Україна; розкопки полісу античного часу Ольвії під керівництвом А. В. Буйських (с. Парутине, Миколаївської області);
2012, 2015 — участь у розкопках археологічної експедиції Київського національного університету імені Тараса Шевченка верхнього палеоліту під керівництвом Шидловського П.С. (Киівська область, с.Межирічі);

Освіта:
2017 — Київський Національний університет імені Тараса Шевченка, аспірантура, спеціальність «археологія»;
2015-2017 — Київський Національний університет імені Тараса Шевченка, магістерська програма «Історія та археологія», магістр археології;
2011–2015 — Київський Національний університет імені Тараса Шевченка, спеціальність «історія та археологія», бакалавр історії.


Чорноморська Міжнародна підводна археологічна експедиція Інституту археології НАН України була створена у 2011 р. на базі Міжнародного підводного загону Гірсько-Кримської археологічної експедиції Кримської Філії ІА НАН України, який проводив підводні археологічні дослідження спільно з Інститутом археології Варшавського Університету (Польща) на Чорноморському шельфі Південного Берега Криму починаючи з 2007 року.

Ch mor 1

До 2013 року експедицією були проведені дослідження на території Алуштинської та Ялтинської міськрад АР Крим, а також у Північно-Західному Криму. Зокрема, роботи проводилися на наступних об'єктах: Семидвір'я, Професорський Куточок (Алушта), Малі Адалари, мис Плака, Утес-Карасан, Карасанська бухта, бухта Панаїр (гора Аю-Даг), Білий Камінь (гора Аю-Даг), акваторія у гори Аю-Даг, біля скель Адалари - Білі Скелі (Артек), Алупка, мис Трійці (Понизівка), аерофотозйомка акваторії Північно-Західного Криму від смт. Чорноморське до озера Донузлав. Результати досліджень відображені в публікаціях і звітах.

З 2016 р дослідження продовжилися в акваторії Північно-Західного Причорномор'я в районах острова Тендрівська Коса, острова Березань і Кінбурнської коси. У результаті проведених досліджень зроблені батиметричні карти акваторії вищезазначених районів, виявлено місце аварії корабля римського періоду у Тендрівської коси і останки затонулого античного судна кінця IV початку III ст. до н.е. Підводні археологічні роботи на даних об'єктах тривають.

Керівник експедиції:
молодший науковий співробітник відділу археології Криму та Північно-Західного Причорномор'я, к. і. н. В. Є. Герасімов

 

 


Східноподільська археологічна експедиція (СПАЕ) Інституту археології НАН України створена у 2014 р. з метою польових досліджень пам’яток культурного комплексу Кукутень-Трипілля (КККТ) на території Східного Поділля. За роки діяльності співробітники СПАЕ провели різнопланові роботи на понад 80 різночасових поселеннях КККТ, приблизно половина з яких виявлено вперше. Вивчення проводилися переважно в південній частині Вінницької області, а також на заході Кіровоградської області.

У 2016 р. до роботи експедиції долучаються співробітники Graduate School “Human Development in Landscapes” of Kiel University на чолі з аспірантом Rene Ohlrau. Під час спільної діяльності отримано перші геофізичні плани пам’яток (Тростянчик, Війтівка) КККТ Буго-Дністровського межиріччя. З 2016 р. СПАЕ розпочинає співпрацю з Institute of Pre- and Protohistoric Archaeology of Kiel University (співкерівник Robert Hofmann) в рамках діяльності CRC 1266: "Scales of Transformation - Human-Environmental Interaction in Prehistoric and Archaic Societies". Спільні польові дослідження проводяться паралельно у двох тестових мікрорегіонах півдня Вінниччини та мають на меті з’ясувати систему їхнього заселення у часи енеоліту, а також в інші історичні періоди. Задля цього проведено масштабні польові розвідки в мікрорегіонах та здійснено геофізичну зйомку 12-ти поселень (Білий Камінь, Вільшанка, Гарячківка, Заболотне, Кісниця, Кринички та ін.) КККТ із загальною площею зйомки майже 150 га. На більшості геофізично досліджених поселеннях проведено тестові розкопки споруд та ям. У 2017 р. на поселенні Тростянчик розкопано низку ям та два паралельно розташовані рови, які оточували поселення. У 2018 р., після 90-річної перерви у дослідженнях, поновлено комплексні польові вивчення найбільшого поселення КККТ на захід від Південного Бугу – Білий Камінь, площею близько 100 га. Експедицією розкопано одне житло та проведено тестові розкопки інших об’єктів у різних частинах поселення.
До діяльності СПАЕ долучаються археологи різних наукових та освітніх установ України. Серед найактивніших — представники Національного університету «Києво-Могилянська академія» та Київського університету ім. Б. Грінченка. Два роки поспіль на базі експедиції проходять практику студенти-історики Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського під керівництвом к. і. н. Віктора Косаківського.

Керівник експедиції:
науковий співробітник відділу археології енеоліту — бронзової доби, к. і. н. В. С. Рудь

SPAE 1

Процес геофізичної зйомки, поселення Кринички, 2017 р. (фото В. Рудь)

 

SPAE 2s
Р. Хофманн документує профіль пошкодженої кар’єром ями, поселення Вільшанка, 2017 р. (фото В. Рудь)

 

SPAE 3s

Дослідження ровів на поселені Тростянчик, 2017 р. (фото В. Рудь)

 

SPAE 4s

Розкопки житла на поселенні Білий Камінь, 2018 р. (фото В. Рудь)

 

SPAE 5s

Посуд з поселення Тростянчик (5 посудин на передньому плані) в експозиції ДІКЗ «Трипільська культура»
у с. Легедзине, Тальнівський р-н, Черкаська обл.
(реставратор С. Федоров та С. Сесь, фото В. Косаківський).

 

 


ulychi1Проект археологічного дослідження старожитностей уличів на території Побужжя. Дослідження відновлено Інститутом археології НАН України спільно з Вінницьким обласним краєзнавчим музеєм. Середньовічні пам’ятки цієї людності тривалий час досліджувалися к. і. н. Павлом Івановичем Хавлюком, доцентом Вінницького педагогічного інституту ім. М. Островського. За десятиліття роботи ним накопичена солідна база археологічної інформації, яка потребує опрацювання, упорядкування та доповнення сучасними дослідженнями.

Проект реалізується Археологічною експедицією ІА НАН України «Уличі». Начальник експедиції — к. і. н. Ольга Манігда, науковий співробітник Інституту археології НАН України. З боку Вінницького обласного краєзнавчого музею співвиконавцем та координатором проекту є к. і. н. Ольга Грабовська — завідувач науково-дослідного сектору археології Відділу охорони пам’яток історії та культури Вінницького обласного краєзнавчого музею. Науковим консультантом проекту є Михайло Потупчик — завідувач сектору охорони культурної спадщини Управління культури і мистецтв Вінницької обласної державної адміністрації.

У грудні 2018 року Археологічна експедиція «Уличі» розпочала роботу на території Калинівського району Вінницької області з верифікації та локалізації пам’яток, а також з упорядкування археологічних колекцій та архіву з розкопок та розвідувальних досліджень пам’яток уличів. Матеріали зберігаються у фондах Вінницького обласного краєзнавчого музею. Авторами проекту заплановано створення археологічної карти ареалу існування уличів; проведення археологічних досліджень, у тому числі неінвазивними методами; підготовку необхідної наукової документації для ведення пам’яткоохоронної діяльності відповідними службами. Розробляється система моніторингу стану археологічних пам’яток. Усі аналітичні завдання реалізуються за допомогою створення археологічної геоінформаційної системи «Уличі. Археологічна карта».

Проект «Уличі. Археологічна карта» реалізується за технічного та методичного сприяння Архітектурно-археологічної експедиції ІА НАН України. За роки роботи Архітектурно-археологічної експедиції к. і. н. Ольгою Манігдою напрацьована комплексна методика досліджень у галузі просторової археології, що дає можливість упевнено застосовувати цей підхід для дослідження поселенських пам’яток різних регіонів України.

ulychi2

ulychi3


У грудні 2018 року в межах проекту "Уличі. Археологічна карта" Археологічна експедиція "Уличі" розпочала роботу на території Калинівського району Вінницької області з верифікації та локалізації пам’яток, а також з упорядкування археологічних колекцій та архіву з розкопок та розвідувальних досліджень пам’яток уличів. Матеріали зберігаються у фондах Вінницького обласного краєзнавчого музею. Авторами проекту заплановано створення археологічної карти ареалу існування уличів; проведення археологічних досліджень, у тому числі неінвазивними методами; підготовку необхідної наукової документації для ведення пам’яткоохоронної діяльності відповідними службами. Розробляється система моніторингу стану археологічних пам’яток. Усі аналітичні завдання реалізуються за допомогою створення археологічної геоінформаційної системи «Уличі. Археологічна карта».

Начальник експедиції — к. і. н. Ольга Манігда, науковий співробітник Інституту археології НАН України.

ulychi1

ulychi2

ulychi3

 


Археологічний проект розроблений і розпочатий у 2017 р. співробітниками відділу археології Києва ІА НАНУ спільно з колегами з відділу давньоруської та середньовічної археології.

 06  03  05 1 04

Проект розрахований на планові дослідження унікального для України археологічного комплексу, який є матеріальним свідченням зв’язків середньовічної Русі-України з балтським населенням.

Комплекс складається з балтського могильника «Острів» та середньовічного городища і прилеглого до нього селища в урочищі Старі Сухоліси (приналежність останніх до балтських етнічних груп ще належить встановити).

Могильник Острів знаходиться у Рокитнянському районі Київської області, на правому березі р. Рось та займає площу близько 10 га. Він був виявлений у 2017 р. у ході розвідувальних робіт. На сьогоднішній день вивчено 24 поховання, виявлені артефакти, характерні для культури західних балтів - фібули, браслети, предмети озброєння.

Городище в урочищі Старі Сухоліси розташоване 500 м. північніше могильника, на протилежному березі р. Рось, неподалік від с. Сухоліси Білоцерківського району Київської області. Площа городища складає близько одного гектару, збереглися потужні оборонні вали та залишки рову. Відноситься до т. зв. «болотних городищ», розташованих у заплавах рік, що не дуже характерно для давньоруської фортифікації, хоча у зоні Полісся відомі і такі городища. З напільної сторони до городища примикає неукріплене поселення. Городище відомо за розвідувальними роботами М. П. Кучери та Р. С. Орлова, але розкопки ані на території городища, ані на території поселення не проводилися.

Городище Бушеве розташоване в 20 км нижче за течєю ріки Рось, біля с. Бушеве Рокитнянського району. З огляду на місце розташування та будову його дослідження є частиною дослідницького проекту. До 1946 р. с. Бушево мало назву «Прусси» що опосередковано може свідчити про обставини його виникнення та функціонування. Площа городища близько п'яти гектарів, збереглися потужні оборонні споруди. Так само належить до «болотних городищ». Поблизу городища відомо кілька сільських поселень давньоруського часу. Городище відоме за обстеженнями М. П. Кучери та Р. С. Орлова. М. П. Кучера здійснив дослідження валу городища.

У рамках реалізації проекту здійснюються археологічні дослідження широкою площею на території могильника, розкопки городища та плануються дослідження сільського поселення у Сухолісах та Бушеве. Крім того, частково проведено сучасну інструментальну геодезичну зйомку та аерофотозйомку обох городищ, селищ та некрополя.

01

02


Учасники проекту «Острів»:

Співробітники Інституту археології НАН України:
к.і.н., с.н.с. Всеволод Івакін
н.с. В’ячеслав Баранов (керівник проекту)
к.і.н., н.с. Олександра Козак
к.і.н., н.с. Ольга Манігда
к.і.н., н. с. Дмитро Бібіков
м.н.с. Артем Борисов
м.н.с. Іван Зоценко
к.і.н., н.с. Володимир Гнера

Співробітники Архітектурно-археологічної експедиції ІА НАН України:
Микола Беленко
Лілія Брацейко
Леонід Горобець
Дмитро Дяченко
Максим Курзенков
Михайло Пелехатий
Андрій Сорокун
Юрій Цимбал

Співробітники ZBSA (Центр балтійської та скандинавської археології):
Prof. Dr. Dr. h.c. Claus von Carnap-Bornheim
Dr. Roman Shiroukhov 


Перші результати дослідження некрополя епохи пізніх вікінгів «Острів» в Україні

 

Ostriv 1sm

Археологічний контекст поховань

Інгумаційні поховання північної орієнтації (на сьогоднішній день - 67 могил) є унікальними завдяки артефактам, представленим, здебільшого, рисами, характерними для балтійських археологічних культур 10-12 ст. н.е., насамперед, для прусів, куршів та скальвів. Серед таких артефактів були виявлені шийні гривні, фібули різних типів, браслети із зооморфними завершеннями, різноманітні ланцюжки, скроневі кільця та каблучки.

Ostriv 1

Фібула із розширеними завершеннями  з поховання некрополя Острів

Ostriv 2

Інвентар поховань некрополя Острів

Серед іншого, на некрополі дослідженні чоловічі поховання зі зброєю – сокирами, списами, сулицями.

Ostriv 3

Інвентар поховань некрополя Острів

В цілому, озброєння, виявлене на некрополі Острів, вказує на переважання воїнів-піхотинців у громаді, яка залишила могильник Острів. Сокири, якими переважно були озброєні чоловіки, являли собою зброю ближнього бою пішого війська.

Ostriv vkl2

Антропологія поховань

Згідно з дослідженнями співробітниці ІА НАН України антрополога Олександри Козак, перші результати морфологічного дослідження скелетних останків продемонстрували, що палеопопуляція з некрополя «Острів» була досить молодою (середній вік померлих - 35 років) з дуже низькою часткою дітей у похованнях. Населення має низький рівень адаптації, що може бути характерним для тих, хто входить у перші хвилі міграції. Те саме можна сказати і про декілька видів фібул типів характерних для західних балтів, які зазвичай мають ознаки ремонту у місцях свого походження, але не тут, не на «Острові». Це також може вказувати на перше покоління балтійських мігрантів.

Ostriv vkl2 in

 

Ostriv vkl3

Методи природничих наук

Для уточнення датування некрополя було проведено низку аналізів методами природничих наук.

Перші дати радіокарбонного датування з «Острова» продемонстрували датування, близьке до балтійських артефактів - 980-1020 рр. (2 поховання) та 1010-1040 (6 поховань). Для порівняння хронологічних особливостей некрополя з аналогіями Балтійського регіону було використано 86 проб з 17-ти могильників Європи: 47 кремацій та 26 інгумацій (у тому числі 9 проб з могил «Острова»). Отримано радіокарбонні дати з восьми різних типів матеріалів: кремованої та неспаленої людської кістки, кінських кісток / зубів, деревного вугілля, текстилю, рогу, шкіри та дерева. Усі згадані дати були отримані в рамках проекту Олександра фон Гумбольдта «Нові методи датування пізнього залізного віку Південного Сходу Балтійського регіону» та пілотного дослідження ZBSA (Центру балтійської та скандинавської археології) та ІА НАН України «Балти та Київська Русь» (2017-2020 рр.). Результати оброблено за допомогою програми OxCal 4.3.

У лабораторії Ляйбніца університету м. Кіль (Німеччина) було відібрано 101 пробу для аналізу AMS 14C (метод прискореної мас-спектрометрії) та 18 для досліджень стабільних ізотопів.

Однією з важливих цілей дослідження було порівняння радіокарбонних дат з кремацій та інгумаційних поховань де були виявлені однакові предмети (фібули) як у Східній Балтії, так і за її межами – на некрополі «Острів». Оскільки кремована кістка виявилася одним із найбільш стабільних матеріалів для датування AMS 14C, вона була використана як орієнтир для порівняльного аналізу з матеріалами з балтських могильників Литви, Латвії та України («Острів»). У більшості випадків закриті комплекси з тими ж фібулами з таких віддалених територій, як Латвія, Литва та Україна, давали синхронні дати, незважаючи на відстань понад 1000 км між цими могильниками, що свідчить про спільність культурних впливів та напрямки поширення мігрантів.

На сьогоднішній день отримані матеріали лабораторних та антропологічних досліджень фахівців з Києва, Кіля, Вільнюса, Риги для подальшого вивчення.

У квітні 2020 р. Інститутом археології НАН України спільно з двома провідними інституціями Німеччини у галузі середньовічної археологогії (ZBSA – Центр балтійської та скандинавської археології, м. Шлезвіг та RGZM – Романо-германський центральний музей, м. Майнц) подано заявку на участь у українсько-німецькій програмі зі створення Центрів наукових інновацій, ініційованій Федеральним міністерством освіти та наукових досліджень Німеччини та Міністерством освіти та науки України.

Партнери – ІА НАН України, ZBSA, RGZM планують створення в Україні «Київського центру східних студій Епохи вікінгів» / «Kyiv Centre for Eastern Viking Age Studies», що діятиме як складова частина у структурі Інституту археології НАН України.


Попередні опубліковані наукові результати проекту 


 

 


Приазовська експедиція Інституту археології НАН України у 2010 році відновила дослідження археологічного комплексу, що розташований на території НІАЗ "Кам’яна Могила", розпочаті співробітниками інституту ще у 30 роки минулого століття. Матеріали, що походять з цієї пам’ятки дозволяють доповнити уявлення про шляхи та напрямки процесів неолітизації Старого Світу. З 2011 її дослідження є частиною українсько-швейцарського проекту"The reaction of the plant world and human society on climate fluctuations in Ukraine" (SCOPES IZ73Z0_152732).  Результатами попередніх досліджень знайшли висвітлення у збірці наукових праць "Археологія та палеоекологія степової України", яка вийшла у 2017 році.

 

Керівник експедиції: 
пров. н. с. відділу енеоліту — бронзової доби,  д. i. н. Н. С. Котова

 

KM 2


У 2014—2015 рр. Західноукраїнська трипільська експедиція працювала на пам’ятках Кургани-Дубова поблизу Острога (Рівненська область), та у 2016 р. (у 2015—2016 рр. фінансувалися з гранту NCN Opus 8 2014/15/B/HS3/02486, керівник проекту — Малгожата Рибіцька, Жешув, Польща) на багатошаровому поселенні Вінники-Жупан у межах м. Львів. Обидві пам’ятки раніше досліджувалися експедиціями Львівського університету під керівництвом М. А. Пелещишина, проте нові дослідження суттєво змінили уявлення про трипільські пам’ятки Західної України. В Курганах-Дубовій досліджено залишки одноповерхового трипільського житла – раніше вважалося, що трипільським пам’яткам регіону властиві лише напівземлянки, хоча М. Ю. Відейком та К. П. Бунятян висловлювалися здогади про наявність на них площадок. Що підтвердили матеріали розкопок. Крім того, отримані матеріали дозволили доповнити хронологію трипільських пам’яток регіону та синхронізувати їх із пам’ятками культури лійчастого посуду та Баденського кола. За матеріалами досліджень видано монографію (Diaczenko, A., Król, D., Kyrylenko, A., Rybicka, M., Werteletski, D. Nowomalin-Podobanka i Kurgany-Dubowa – Osiedla kultury trypolskiej na zachodnim Wolyniu. Rzeszow: Zimowit, 2016). Розвідки та розкопки на поселенні Вінники-Жупан проводилися з огляду на наявність явно діахронної кераміки класичної фази культури лійчастого посуду та фінального Трипілля (з баденськими впливами), яку М. А. Пелещишин вважав за синхронну, у матеріалах попередніх досліджень. Розкопки показали наявність двох шарів: нижній відноситься до культури лійчастого посуду, а верхній — до гордінештської групи фінального Трипілля. В керамічному комплексі верхнього шару також відзначено значні впливи лійчасто-баденського горизонту, а також вперше на пам’ятках Львівщини досліджено трипільський майданчик. Відтак трипільське поселення Вінники-Жупан є найбільш західним із відомих нині поселень Кукутень-Трипільського культурного комплексу.

 

Керівник експедиції:
н. с. відділу археології енеоліту — бронзової доби к. і. н. О. В. Дяченко

 

ZUTE 2

Вінники-Жупан, 2016, робочий момент — підготовка до зняття фотоплану верхнього шару (фото: Д. Круль)

 


Меджибізька трипільська експедиція Інституту археології НАН України працює в одному з майже недосліджених мікрорегіонів культурного комплексу Кукутень-Трипілля — у Верхньому Побужжі. Основну увагу було сконцентровано на поселеннях в околицях Меджибожа.

На трипільському поселенні Русанівці 1 у 2010—2012 роках були проведені стаціонарні розкопки. Вивчено залишки трьох наземних будівель, які могли бути одно- і двокамерними. Житлові приміщення звогнищами та стаціонарно встановленими піфосами розташовувалися на рівні нижнього ярусу. Серед знахідок переважає кераміка з біхромним розписом — малюнками, що виконані темно-коричневою фарбою з окантовкою або дрібними візерунками, нанесеними білою фарбою.Кременеві знаряддя праці з місцевоїбузької або привізної волинської сировини виготовлялися безпосередньо на поселенні.

Поселення відноситься до постзалещіцьких пам'яток і датується початком етапу В II.

 

Керівник експедиції: старший науковий співробітник відділу археології енеоліту — бронзової доби к. і. н. Е. В. Овчинников

 

Medzh 2

Medzh 4

Medzh 3


У 2012—14 рр. під час робіт Небелівської археологічної експедиції Інституту археології НАН України біло здійснено магнітну зйомку та розкопки у Небелівці. Роботи проводились у співпраці з університетом м. Дарем (Велика Британія). Складено план поселення на 238 га, досліджено «мегаструктуру» — головний храм поселення розмірами близько 20 х 60 м, залишки 5 будівель різного типу та розміру, гончарний горн, сліди укріплень навколо поселення (палісад), кілька ям.

 

Керівник експедиції: 
д. і. н. М. Ю. Відейко

 

Videiko 8

Videiko 9

Videiko 10

Videiko 11

Videiko 12

Videiko 13


У 2013—2014 та 2016 рр. під час робіт Майданецької археологічної експедиції Інституту археології НАН України було проведено магнітну зйомку та розкопки в Майданецькому. Роботи проводились у співпраці з Римсько-Германською комісією Археологічного інституту та університетом ім. Хрістіана-Альбрехта (м. Кіль). Складено новий план більшої частини поселення, досліджено 2 житла, храм середніх розмірів, сліди укріплень навколо поселення (палісад), три гончарних горна.

 

Керівник експедиції: д. і. н. М. Ю. Відейко

 

Videiko 2

Videiko 3

Videiko 4

Videiko 5

Videiko 7


Трипільська експедиція Інституту археології НАН України розпочала свою роботу у 1981 р. під керівництвом старшого наукового співробітника, к. і. н. В. О. Круца. З 2001 р. експедицію очолює к. і. н. О. Г. Корвін-Піотровський. З 2001 р. експедиція фінансується за рахунок фонду «Search Foundation» (USA)в рамках грантового проекту «Дослідження трипільських поселень-гігантів в Україні».Співробітники експедиції брали участь у спільному проекті «Геомагнітні дослідження трипільських поселень» з Римсько-германською комісією Німецького археологічного Інституту (2011—2014 рр.)

В рамках проекту в Трипільській експедиції працювало і працюють такі дослідники Інституту як к. і. н. С. М. Рижов, Д. К. Черновол, к. і. н. Е. В. Овчинников, к. і. н. О. В. Дяченко, к. і. н. Л. О. Шатіло. На базі експедиції щорічно проходять ознайомчу археологічну практику студенти Уманського, Черкаського, Чернігівського, Київського педагогічних університетів, Національного університету Києво-Могилянська академія.

TE 2

За роки роботи експедиції досліджено низку решток трипільських жител на поселенні Тальянки (51), два котловани по видобутку глини для домобудівництва (місця толоки), які потім слугували робочими місцями давніх керамістів. Експедицією виявлено й досліджено сім гончарних горнів унікальної конструкції (вертикальні, двокозлові, триканальні) на поселеннях-гігантах Таллянки та Доброводи. Окрім того експедицією досліджено значну частину «суспільного току» в Доброводах, досліджені рештки жителна поселеннях-гігантах Доброводи, Косенівка, Аполянка. На базі трипільської експедиції проведено три міжнародних конференції з публікацією матеріалів, за матеріалами робіт експедиції видано низку колективних монографічних видань (двомовних), а 2012 р. збірку наукових праць “The tripolye culture giant-settlement in Ukraine” в Оксфорді (UK).

 

Керівник експедиції: 
старший науковий співробітник відділу археології енеоліту — бронзової доби, учений секретар ІА НАНУ О. Г. Корвін-Піотровський

TE 3 TE 4