Хоча інтерес до давньоруської та середньовічної археології України виник разом із формуванням археологічної науки, поява окремого наукового осередку та відповідно оформленого підрозділу припадає на 1930-і рр. Історія його докладно ще не вивчена, і зробити це складно через фрагментарність джерел — лише частково вціліли уривки різноманітної науково-адміністративної звітності, планів роботи, протокольних нотатків виступів науковців і керівників або деякі постанови.

В структурі ВУАКу — на той час основної інституції в Україні в галузі археології — не було підрозділу з археології середньовіччя. Такий з’явився тільки в 1932 р. у зв’язку з реорганізацією ВУАКу. 13 жовтня 1932 р. на його засіданні було прийнято рішення про поділ ВУАКу на сектори відповідно до марксистської теорії соціально-економічних формацій. У числі інших був створений і сектор феодалізму. Відповідальною за організацію підрозділу та його керівником призначили В. Є. Козловську. Їй доручили підібрати персональний склад співробітників, розробити проблематику та перспективний план роботи на найближчий рік.

Наприкінці 1932 р. Президія ВУАН ухвалила рішення про створення на основі ВУАКу, Кабінету антропології та інших установ (усього сім закладів) Секції історії матеріальної культури (СІМК), яка остаточно була сформована у квітні 1933 р. У її складі на базі сектору ВУАК та Кабінету українського мистецтва був створений сектор феодального суспільства, який очолила В. Є. Козловська.

Відомо щонайменше два списки співробітників сектору феодалізму того часу. Перший, очевидно попередній або розширений, часів планування реорганізації ВУАКу, передбачав у його складі 33 особи разом з іногородніми працівниками (Ю. С. Виноградський, В. І. Кочубей та ін.). За другим списком, датованим 21 квітня 1933 р., сектор нараховував 15 науковців. Оскільки це перший відомий нам персональний склад співробітників сектору, наведемо його: акад. О. П. Новицький, В. Є. Козловська, І. В. Моргілевський, В. Д. Юркевич, Т. М. Гавриленко, В. П. Петров, П. В. Клименко, М. М. Ткаченко, К. О. Лазаревська, С. С. Магура, М. О. Новицька, В. І. Барвінок, Т. М. Мовчанівський, П. М. Попов і Ястребов.
У середині 1933 р. у звітах СІМКу вказувалося на незадовільну роботу керівника сектору В. Є. Козловської та інших співробітників, які «навіть не знають своїх обов’язків». В. Є. Козловську усунули з посади і на засіданні Бюро СІМКу 13 листопада 1933 р. очільником сектору феодального суспільства затвердили Т. М. Мовчанівського.

З реорганізацією в січні 1934 р. СІМК в Інститут історії матеріальної культури (ІІМК) сектор феодального суспільства став його складовою. Але його особовий склад суттєво змінився: звільнено досвідчених археологів, що працювали ще в складі ВУАКу (приміром, В. Є. Козловську), етнографів, мистецтвознавців. Список підрозділу цього часу поки невідомий, але можна стверджувати, що кістяк у 1934–1935 рр. становили Т. М. Мовчанівський, В. К. Гончаров, В. П. Петров і В. І. Маслов. Проблеми давньоруської та середньовічної археології досліджували також Ф. А. Козубовський, С. С. Магура, І. М. Самойловський, О. П. Оглоблін та ін.

В 1936–1938 рр. багатьох співробітників було безпідставно звинувачено в антирадянській діяльності, звільнено з посад і заарештовано. Керівництво ІІМК та його підрозділів — Т. М. Мовчанівський, К. Є. Коршак і С. С. Магура — було розстріляне, долю Ф. А. Козубовського ще слід з’ясувати. Ймовірно, в 1936 р. було здійснено чергову реорганізацію установи: сектори розформовано та створено три нові — археології, історії техніки та етнографії.

У травні 1938 р. через реорганізацію ІІМК в Інститут археології було вибудовано структуру, аналогічну до ІІМК АН СРСР, де був і сектор археології дофеодального та феодального суспільства. Із доповіді директора Інституту М. І. Ячменьова на засіданні Президії АН УРСР відомо, що із 17 співробітників особового складу Інституту в секторі працювало п’ять — переважно аспіранти, які щойно закінчили університет (прізвища не названі).

Практично повна відсутність документів Інституту за 1938–1941 рр. унеможливлює простежити діяльність, структуру та особовий склад сектору того часу. Уривчасті дані вказують, що його очолював В. П. Петров (у деяких публікаціях він названий завідувачем «сектору дофеодальної і феодальної археології» від 1939 р.), а серед співробітників були В. Й. Довженок, В. К. Гончаров, М. К. Каргер, Г. Ф. Корзухіна та Є. В. Махно.

За документами ВУАКу—СІМКу за 1932–1933 рр. можна відтворити напрями роботи сектору від часу його створення. Серед «основної проблематики сектору феодального суспільства» є перелік методологічних і прикладних завдань:
        упровадження в археологічних дослідженнях марксистськоленінської методології та боротьба з буржуазними концепціями історії;
        розробка питань методики польового та камерального дослідження пам’яток матеріальної культури;
        походження, розвиток і розклад феодалізму на терені України, виникнення нації та національної культури;
        проблема дофеодальних пережитків за феодалізму та стадіалізація феодального суспільства на території України;
        побут експлуататора і визискуваного за часів феодалізму;
        замки й фортеці на терені України; проблема міста й села за феодалізму;
        питання феодального ремісництва за даними пам’яток матеріальної культури, матеріали до історії мануфактури в Україні;
        сільське господарство та хліборобство у феодальний період;
        проблема варяго-русів на тлі українського та норманського феодалізму;
        проблема походження християнства та феодальний ступінь розвитку релігії на теренах України;
        номади і Русь, феодалізм Золотої Орди;
        пам’ятки культури національних меншин на терені України за доби феодалізму;
        міграції того часу та ін.
Суттєво, що частина програмних положень, сформульованих тоді, була позбавлена заідеологізованих штампів і успішно виконувалася надалі підрозділом, відповідальним за дослідження давньоруської та середньовічної проблематики.

Для реалізації поставлених завдань були здійснені чималі польові дослідження. Основна увага й людський потенціал були зосереджені на вивченні фортифікованих населених пунктів — давньоруських міст і городищ, у ході чого вдосконалювалась і розвивалася методика розкопок і розвідок. Значні роботи здійснено у Києві: на Старокиївській горі відкрито залишки фундаментів Десятинної церкви та кам’яного палацу, «капища», ділянки рову старокиївського городища, поховання курганного некрополя (розкопки, розпочаті під керівництвом Т. М. Мовчанівського, після його арешту продовжив М. К. Каргер). Вивчалася садиба Софійського собору, територія Михайлівського  Золотоверхого монастиря (Т. М. Мовчанівський, М. К. Каргер). Здійснено дослідження на Киселівці (С. С. Магура) та Дитинці, на місці будівлі сучасного МЗС України, а також спостереження за новобудовами на території міста (І. М. Самойловський).

Завершено розкопки біля Райків, проведено розвідки городищ Білилівка, Ягнятин та ін. у так зв. «Берендеївському куті» (Т. М. Мовчанівський). У Вишгороді досліджено фундаменти Борисоглібської церкви, житлові й ремісничі квартали (Ф. А. Козубовський, Т. М. Мовчанівський); незначні роботи здійснено на території Межигірського монастиря (Ф. А. Козубовський).

Обстежено обидва береги Дніпра від Києва до Чорнобиля (Ф. А. Козубовський). Здійснено розкопки на всіх чотирьох городищах давнього Іскоростеня (1934, 1935 рр. — Ф. А. Козубовський, Т. М. Мовчанівський; 1940 р. — В. К. Гончаров, В. Й. Довженок). Поліською технологічною експедицією досліджені городища поблизу с. Городськ (Т. М. Мовчанівський) і середньовічні рудні на Поліссі (О. П. Оглоблін). Розпочато розкопки Чернігова та городищ на Харківщині. Планом дослідних робіт передбачалося вивчення норманських старожитностей Шестовиці й Березані та пам’яток козацтва й пізнього середньовіччя в Суботові, Старокостянтинові та на Хортиці.
Співробітники сектору брали участь в обробці, вивченні, підготовці до публікації матеріалів експедицій ВУАК (Дніпробуду, БОГЕС та ін.), долучалися до розкопок пам’яток інших періодів.

Прикмета довоєнного періоду — диспропорція між обсягом і значенням виконаних польових робіт і публікаціями. Результати висвітлено переважно у форматі окремих повідомлень і невеликих статей. Вичерпні підсумкові монографії або не були підготовлені, або не встигли вийти за життя авторів.

Поступ археології перервала війна.


Станом на 2018 р. у фондах зберігається більше, ніж півтори тисячі колекцій. Значний обсяг матеріалів передбачає структуру фондів, побудовану за хронологічно-тематичним принципом і підпорядковану меті зберігання, систематизації та ефективного використання інформаційних можливостей археологічних артефактів. Упроваджена систематика колекцій забезпечує оптимальні умови для їх зберігання та обліку, передбачає врахування регіонального розподілу пам’яток у межах країни і надає первинну інформацію про хронологію та культурну атрибуцію матеріалів і комплексів.
Відповідно до специфіки матеріалу виготовлення, хронології та виду польових досліджень колекції поділяються на 6 розділів.

Fondy seifovi

У І розділі (спецсховище) зосереджено особливу категорію археологічних знахідок — вироби з дорогоцінних металів і каміння та нумізматичні колекції. Значна кількість таких матеріалів почала з’являтися в 70-і рр. завдяки масштабним новобудовним експедиціям Інституту. До 90-х рр. унікальні предмети з дорогоцінних металів, здобуті під час польових досліджень, передавали до Музею історичних коштовностей України (філія Національного музею історії України), де вони стали основою археологічної експозиції. Зрештою, в наукових фондах Інституту було створено підрозділ, що відповідає умовам зберігання раритетів з дорогоцінних металів: специфічна система обліку за зберігання цієї особливої категорії знахідок, дотримання певного вологісно-температурного, світлового та біологічного режимів, а також забезпечення заходів охорони такого типу колекцій. Матеріали, що зберігаються в спецсховищі, активно використовуються для створення різноманітних виставок та експозицій.

У ІІ розділі наукових фондів зосереджено колекції первісної доби, матеріали яких відносяться до широкого хронологічного діапазону від палеоліту до фіналу бронзового віку. Колекції систематизовано за хронологічно-культурними підрозділами: палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт і окремо трипільська культура, бронзовий вік. Також враховано географічно-зональне та адміністративно-територіальне розміщення пам’яток. Переважна більшість матеріалів отримана в процесі розкопок поселень і могильників, частина — в результаті розвідок, є й випадкові знахідки з території України.
Значна кількість колекцій цього розділу походить з розкопок багатошарових пам’яток, через що включає матеріали різних хронологічних горизонтів, зокрема й такі, що виходять за межі первісності. Інформація про подібні особливості міститься в документації на колекції.

Розділ ІІІ фондів складається з двох підрозділів — колекцій пам’яток доби раннього заліза та синхронних пам’яток античних держав Північного Причорномор’я (за специфікою матеріальної культури виділених в окремий підрозділ).
Доба раннього заліза представлена матеріалами з розкопок поселень, курганних та ґрунтових могильників, а також випадкових знахідок ряду археологічних культур: висоцької, кіммерійської, чорноліської, милоградської, кизил-кобинської, ранньоскіфської, скіфської, пізньоскіфської, сарматської.
В античному підрозділі зберігаються матеріали колекцій з розкопок городищ, поселень, некрополів античних міст Північного Причорномор’я: Березань, Ольвія, Тіра, Боспор, а також пам’яток негрецького населення, що мешкало на території античних держав. Хронологічні межі колекцій цього підрозділу охоплюють весь період існування античних міст — від архаїчного до пізньої античності (VI в. до н. е. – V в. н.е. ). Систематизацію античних колекцій проведено за державно-територіальним принципом, надалі розміщення колекцій проведено відповідно рокам досліджень.

У IV розділі фондів сконцентровано колекції доби ранніх слов’ян, Київської Русі, розвиненого середньовіччя, нового та новітнього часу з розкопок пам’яток від рубежу ер до нашого часу практично всієї території України.
У розділі зберігаються колекції всіх археологічних культур І–ІІ тис. (зокрема й епонімних пам’яток): зарубинецької, поєнешть-лукашівської, зубрицької, київської, черняхівської, празької, пеньківської, типу Лука-Райковецька, волинцевської, салтівської та ін.
Значний масив колекцій переддержавного та києво-руського часу включає матеріали з розкопок літописних міст та численних безіменних городищ, неукріплених поселень та могильників. Окреме місце в розділі займають матеріали з розкопок давнього Києва. Вони представляють дослідження дитинця, ремісничо-торгових посадів та околиць міста. Ці колекції, окрім старожитностей домонгольського періоду, включають матеріали і післямонгольські, а також нового та новітнього часу до XX ст. включно.

В окремий розділ V виділено матеріали новобудовних експедицій. Необхідність проведення масштабних археологічних досліджень у зонах спорудження електростанцій, каналів, водосховищ, зрошувальних систем спричинила організацію в повоєнні роки новобудовних експедицій Інституту, до яких було залучено багато науковців і з інших установ: музеїв, навчальних закладів, товариств. Завдяки цим масштабним роботам отримано значний різноманітний матеріал, який становить цінну та широку в часовому аспекті джерелознавчу базу. Основна частина знахідок зберігається у фондах Інституту. Основу розділу новобудовних експедицій становлять колекції з курганних могильників від енеоліту до середньовіччя. Територіально вони охоплюють здебільшого південні та південно-східні регіони України: Миколаївську, Одеську, Херсонську, Донецьку, Луганську, Дніпропетровську, Запорізьку області, а також Крим. Матеріали досліджень багатошарових пам’яток розміщені у відповідних розділах фондів (ІІ–IV).

До VI розділу ввійшли колекції всіх хронологічних періодів, сформовані за матеріалами розвідок майже в усіх регіонах України, а також колекції, що повністю або частково складаються з матеріалів досліджень пам’яток на території Росії (Курська та Воронезька області), Білорусі і Молдови. Початок збору колекцій VI розділу припадає на 20–30-і рр., але переважна більшість їх сформована в результаті досліджень другої половини ХХ — початку ХХІ ст., зокрема в 50–60-і рр. під час спорудження гідроелектростанцій, водосховищ, водоканалів. Значна кількість археологічних пам’яток, досліджених тоді, зруйнована або затоплена і недоступна дослідникам для повторного обстеження, що й визначає цінність відповідних колекцій.

Каталог Колекції Наукових фондів Інституту археології НАН України

 


 

Буйських Алла Валеріївна, чл.-кор. НАН України, завідувач відділу
E-mail:

Гаврилюк Надія Оксентіївна, д. і. н, пров. н. с.
E-mail: 

Котенко Вікторія Володимирівна, к. і. н., н. с.
E-mail: 

Кузьміщев Олександр Геннадійович, к. і. н., н. с.
E-mail:

Новиченкова Марія Вікторівна, к. і. н., н. с.
E-mail: 

Шейко Ірина Миколаївна, к. і. н., н. с.
E-mail:

Бузько Олександра Вікторівна, м. н. с., завідувач Наукового архіву
E-mail:

Чехович Олександра Геннадіївна, м. н. с., учений секретар відділу
E-mail: 

Івченко Андрій Валерійович, м. н. с.
E-mail:

Семенова Аліса Аркадіївна, м. н. с.
E-mail:

Хмелевський Дмитро Миколайович, м. н. с.
E-mail:

Чечуліна Ірина Олексіївна, лаборант 1-ї категорії
E-mail: 


 

Чабай Віктор Петрович, член-кореспондент НАН України, директор Інституту археології, завідувач відділу 
E-mail:

Сапожников Ігор Вікторович, д. і. н., пр. н. с.
E-mail: @iananu.org.ua

Іванова Світлана Володимирівна, д. і. н., пр. н. с.
E-mail:

Біляєва Світлана Олександрівна, д. і. н., 
E-mail: 

Демиденко Юрій Едуардович, к. і. н., старший дослідник, с. н. с.
E-mail:

Куштан Дмитро Павлович, к. і. н, с. н. с.
E-mail:

Манько Валерій Олександрович, к. і. н., с. н. с.
E-mail: @iananu.org.ua

Колесниченко Анжеліка Миколаївна, к. і. н., н. с.
E-mail: 

Савельєв Олег Костянтинович, к. і. н., н. с.
E-mail: @iananu.org.ua

Савельєва Катерина Сергіївна, к. і. н., н. с.
E-mail: @iananu.org.ua

Тесленко Ірина Борисівна, к. і. н., ст. н. с.
E-mail:

Теліженко Сергій Анатолійович, к. і. н., н. с., учений секретар відділу
E-mail:

Алядінова Діляра Юсуфівна, м. н. с.,
E-mail:

Весельський Андрій Павлович, м. н. с.
E-mail: 

Герасімов Вячеслав Євгенійович, м. н. с.
E-mail: @iananu.org.ua

Сінельніков Олександр Сергійович, м. н. с.
E-mail: @iananu.org.ua

Дудник Діана Валентинівна, лаборант 1 категорії
E-mail: @iananu.org.ua

Ковальський Леонід Сергійович, лаборант


Аліса Аркадіївна Семенова

 

Молодший науковий співробітник

Відділ античної археології
пр-т Володимира Івасюка, 12
Київ - 04210
12-й поверх, кімната 12ХХ

E-mail: 

ORCID: 0000-0002-0809-3681

 

Профіль

Наукові інтереси:
Давня історія та археологія України, антична археологія, давні ремесла та економіка,  косторізне ремесло Ольвії.

Поточні дослідження й проекти:
Пам’ятки матеріальної культури давнього населення України в колекціях наукових фондів Інституту археології НАН України

Експедиційна діяльність:
2012 – 2013 — участь у роботі Вишгородської археологічної експедиції;
2012, 2013 — участь у роботі Деснянської палеолітичної експедиції;
2010, 2012, 2017 — участь у роботі Пушкарівської експедиції;
2010 – 2014 — участь у роботі Північної археологічної експедиції;
2009 – 2017 — участь у роботі Межиріцької експедиції;
2008 – 2010 — участь у роботі Чернігівської археологічної експедиції (Шестовиця);
2008 — участь роботі палеолітичної експедиції. Семенівка ІІІ;
2006 — участь у роботі Подільської постійно діючої археологічної експедиції;
2004 – 2010 — участь у роботі Ольвійської експедиції.

Наукові організації й товариства:
The European Association of Archaeologists (EAA);
The International Council of Museums (ICOM);
Центр палеоетнологічних досліджень імені Хведора Вовка.

Стипендії та гранти:
«Documenting, Recording and Saving Ukrainian Archaeological Heritage» Німецького археологічного Інституту (DAI, Berlin, Germany);
Наукове стажування в Інституті археології та етнографії (Institute of Archeology and Ethnology PAN, Warsaw) в рамках співпраці над проектом «Стародавні пам’ятки Чорного моря».

Дисертаційне дослідження:
«Косторізне ремесло Ольвії Понтійської» — дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук. Науковий керівник — д.і.н. А. В. Буйських

Освіта:
2011 – 2013 — Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Історичний факультет. Кафедра Археології та Музеєзнавства. Магістерська програма. Спеціальність «Археологія».
2007 – 2011 — Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Історичний факультет. Кафедра Археології та Музеєзнавства. Бакалавр.


Олег Костянтинович Савельєв

 

Кандидат історичних наук, науковий співробітник

Відділ археології Криму та Північно-Західного Причорномор’я

вул. Пушкінська, 37
Одеса - 65101

Тел.: +380 (48) 722 01 93

E-mail: @iananu.org.ua

ORCID0000-0002-2010-2974

Saveljev m 

Профіль

Наукові інтереси:
Антична та варварська археологія Північного Причорноморʼя; археологічне вивчення Тіри, матеріальна культура Тіри римського часу, економічні та культурні зв’язки античної доби.

Поточні дослідження й проекти:
«Матеріальна культура давнього Причорномор'я як індикатор впливу глобальних міграційних процесів»

Експедиційна діяльність:
З 2019 р. – керівник міжнародної Білгород-Тірської археологічної експедиції ІА НАН України;
2007—2017 — участь у археологічних розвідках на території Одеської області;
2007—2012 — участь у роботі Білгород-Тірської експедиції. У 2008 та 2010—2012 рр. керував роботами на одній з ділянок на памʼятці республіканського значення Тіра-Білгород.
2006—2007 — участь у роботі новобудівних експедицій в Ростовській області (РФ);
2005 — участь у роботі Нижньодунайської експедиції;
2004 — участь у роботі Ольвійської експедиції;
2002, 2006 — участь у роботі Боспорської охоронно-археологічної експедиції;
2001—2002 — участь у роботі Ніконійської експедиції;
2000, 2002—2003 — участь у роботі новобудівних експедицій на території Одеської області;
1999—2000 — участь у роботі Кошарської експедиції;
1997 — участь у роботі Білгород-Тірської експедиції.

Освіта:
2001—2003 — аспірантура Одеського національного університету.
1996—2001 — Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, історичний факультет, спеціальність «історія».

Дисертаційне дослідження:
2020 — «Матеріальна культура Тіри (I — початок V ст. н. е.)», дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий керівник — д.і.н. А. В. Буйських


Олена Миколаївна Дерев’янко

працювала в Інституті археології з 2016 по 2019 роки

Лаборант 1-ї категорії

Відділ археології ранніх слов’ян

ORCID: orcid.org/0000-0003-0913-5086

Derevianko sm 

Профіль

Наукові інтереси:
Дослідження виробів кола східноєвропейської виїмчастої емалі в складі матеріальної культури населення середнього та верхнього Подніпров'я в пізньоримський період

Поточні дослідження й проекти:
«Матеріали до археологічного атласу України (слов’яни та їх сусіди в І тис. н.е.)»; розділ: «Пам’ятки київської культури Середнього Подніпров'я та Подесення».

Експедиційна діяльність:
2012–2017 — участь у роботі Комарівської археологічної експедиції ІА НАН України по дослідженню виробничої факторії пізньоримського часу Комарів та пов’язаного з нею могильника Комарів–1.
2016 — участь у дослідженні черняхівського могильника Войтенки Харківської області;
2016 — участь у дослідженні вельбарського поселення Хрінники Рівненської;
2015 — участь у роботі Новомиргородської експедиції ІА НАН України та археологічної експедиції НаУКМА при дослідженні палеолітичної пам’ятки Троянове Новомиргородського р-ну Кіровоградської обл.;
2012 — участь у дослідженні черняхівського могильника Червоне–2;
2010–2011 — участь у дослідженні черняхівського могильника Легедзино;
2009 — участь у дослідженні скіфського городища Більськ;
2008 — участь у дослідженні некрополя античного міста Ольвія.

 

Дисертаційне дослідження:
«Культурно-історичний феномен виїмчастих емалей басейну Дніпра»; науковий керівник — к.і.н. О. В. Гопкало.

Освіта:
2014–2016 — Національний університет «Києво–Могилянська академія», факультет гуманітарних наук, магістерська програма «Археологія та давня історія України», спеціальність «археологія»;
2010–2014 — київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут філології, спеціальність «білоруська та українська мови та літератури, англійська мова».


Аркадій Олександрович Козловський

 

Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник

Відділ археології Києва
вул. Володимирська, 3
Київ - 01001
2 поверх

Тел.: +380 (44) 279 47 80 

E-mail: 

ORCID0000-0002-0698-4333

Kozlovskiy 

Профіль

Наукові інтереси:
Дослідження Південного Подніпров’я; археологія і історія давньоруського та середньовічного Києва; археологічні дослідження Верхнього Києва.

Поточні дослідження й проекти:
«Нові археологічні джерела історії давнього Києва»

Експедиційна діяльність:
1992-2018  керівник Старокиївської археологічної експедиції Відділу археології Києва 

Дисертаційне дослідження:
1982  «Історико-культурний розвиток Південного Подніпров’я в IX-XIV ст.», дисертаційне дослідження на здобуття наукового ступеню кандидат історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий керівник — д. і. н. А. Т. Сміленко.

Освіта:
1977-1980  аспірантура Інституту археології;
1967-1973  Дніпропетровський університет (історико-філологічний факультет), спеціальність «викладач історії».


Марина Сергіївна Сергєєва

 

Доктор історичних наук, провідний науковий співробітник

Відділ археології Києва
вул. Володимирська, 3
Київ - 01001
2 поверх

Тел.: +380 (44) 278 44 05

E-mail: 

ORCID0000-0002-3785-0311

Sergeeva m 

Профіль

Наукові інтереси:
Давньоруська і середньовічна археологія, середньовічні ремесла, біоекономіка, палеоекологія, археодендрологія, антракологія. Природні ресурси, обробка органічної сировини, зокрема дерева, кістки та рогу. Археологія повсякдення.
 

Поточні дослідження й проекти:
Археологія Києва, роботи з визначення порід археологічного дерева, роботи з визначення обробленої кістки з розкопок ранньосередньовічних і давньоруських поселень (поточні і попередні дослідження пам’яток експедиціями ІА НАН України, експедиціями інших закладів).

Експедиційна діяльність:
працює в Подільській постійнодіючій експедиції з 1989 р., наразі нач. Подільскої експедиції

Наукові організації й товариства:
Спілка археологів України
Харківське історико-археологічне товариство

Дисертаційне дослідження:
1994 — "Міське житло Південної Русі кінця ІХ—XVI ст. (Питання соціальної та культурно-історичної характеристики житлового інтер’єра Середньої Наддніпрянщини)", наук. кер — к. і. н., ст. н. сп. М. А. Сагайдак.

2019 — "Косторізне та деревообробні ремесла на території Південної Русі" (на звання д. і. н.)

Освіта:
1982 р. — Воронезький державний університет, спеціальність — "історик, викладач історії"


Георгій Анатолійович Козубовський

 

Кандидат історичних наук, науковий співробітник

Відділ археології Києва
вул. Володимирська, 3
Київ - 01001
2 поверх

Тел.: +380 (44) 278 44 05

E-mail: 

ORCID0000-0003-2633-604X

 

Профіль

Наукові інтереси:
 середньовічна нумізматика України

Поточні дослідження й проекти:
виконавець планової теми відділу ««Нові археологічні джерела історії давнього Києва»

Експедиційна діяльність:
1996 – 2007 рр. – участь у роботі Архітектурно-археологічної експедиціїї
1986 р. – участь у Канівськкій археологічній експедиції
1984 р. - участь у Трипільській археологічній експедиції
1977-1980 рр. – участь у археологічній експедиції «Старий Київ»
1976 р. – участь у Трипільській археологічній експедиції

Педагогічна діяльність:
2001 – 2015 рр. викладач Магістерської програми «Археологія» Національного університету Києво-Могилянська академія. Розробник та викладач авторських курсів: «Стародавній і Середньовічний Київ», «Нумізматика України XIV – XV ст.».

Наукові організації й товариства:
 

Відзнаки:
 

Дисертаційне дослідження:
1992 р. – «Гроші і грошовий обіг Середньої Наддніпрянщини XIV – XV ст.» дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий керівник — член-кор. НАНУ М.Ф. Котляр.

Освіта:
1980 – 1986 р. Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка), спеціальність «історик, викладач історії і суспільствознавства».


Віталій Костянтинович Козюба

 

Кандидат історичних наук, науковий співробітник, 
учений секретар відділу

Відділ археології Києва
вул. Володимирська, 3
Київ - 01001
2 поверх

Тел.: +380 (44) 278 44 05

E-mail: 

ORCID0000-0001-9117-0993

Козюба 

Профіль

Наукові інтереси:
Історична топографія Києва ХХVІІІ ст., археологія та історія Київської землі доби середньовіччя та раннього нового часу, архітектурна археологія давньоруських монументальних споруд, історична демографія, садибна забудова Південної Русі.

Поточні дослідження й проекти:
«Нові археологічні джерела історії давнього Києва».

Експедиційна діяльність:
2011–2014, 2017 — очолював проведення розвідок на території м. Києва;
2014–2016 — учасник розвідок в Іванківському районі Київської області;
2013, 2014 — учасник розкопок на території Національного заповідника «Софія Київська»;
2005–2011 — участь у роботах Архітектурноархеологічної експедиції ІА НАН України по дослідженню Десятинної церкви у м. Києві;
20022004 — участь у роботах Архітектурноархеологічної експедиції ІА НАН України; дослідження по вул. Вел. Житомирській та  Старонаводницькій, розвідки в Феофанії у м. Києві;
2002 — дослідження у м. Вишгороді Київської області;
2000, 2001 — участь у роботі Трахтемирівської експедиції ІА НАН України;
19961999 — участь у роботах Архітектурноархеологічної експедиції ІА НАН України по дослідженню церкви Богородиці Пирогощі і Михайлівського Золотоверхого монастиря;
1996, 1997 — учасник археологічних досліджень Борисоглібської церкви ХХІІ ст. у м. Вишгороді Київської області;
1993, 1994, 1997, 1998, 2004 — учасник Канівської комплексної експедиції ІА НАН України (дослідження поселення в ур. Ревутове біля с. Григорівка Канівського району Черкаської області; розкопки в м. Каневі; розвідка правого берега Дніпра від Трипілля до Канева і лівого від Процева до Ліпляви; обстеження городища Лисуха та інших пам’яток біля с. Бучак Канівського району);
1993 — керівник розвідок у Кагарлицькому районі Київської області;
1992 — участь у роботі Дніпровської давньоруської експедиції по дослідженню поселення біля с. Софіївська Борщагівка КиєвоСвятошинського району Київської обл.;
1991 — участь у роботі Придніпровського загону Дніпровської давньоруської експедиції поселення Автуничі Городнянського район Чернігівської області;
1990, 1991 — участь у роботі Поліського загону Дніпровської давньоруської експедиції по дослідженню поселення в ур. Рожана Криниця біля с. Бучак Канівського району Черкаської області; розвідки басейну р. Віта в Київській області;
1989 — участь у роботі Архітектурноархеологічної експедиції по дослідженню церкви ХІІ ст. по вул. СмирноваЛасточкіна в Києві.

Дисертаційне дослідження:
2016  «Садиба Х–ХІІІ ст. (за матеріалами південноруських земель)»дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий керівник член-кор. Г. Ю. Івакін.

Освіта:
19861992  Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка), спеціальність «історик, викладач історії».


Леся Володимирівна Чміль

 

Кандидат історичних наук, науковий співробітник

Відділ археології Києва
вул. Володимирська, 3
Київ - 01001
2 поверх

Тел.: +380 (44) 278 44 05 

E-mail: 

ORCID0000-0002-0672-8110

Chmil sm 

Профіль

Наукові інтереси: 
Проблеми середньовічної археології; керамічне виробництво середньовіччя і нового часу; історія і археологія північних районів Київського Полісся середньовічного та нового часу.

Поточні дослідження й проекти:
«Нові археологічні джерела історії давнього Києва»

«Кераміка та скло Східної Європи від високого середньовіччя до модерного часу»

Експедиційна діяльність:
2020 — археологічні розвідки в Іванківському р-ні Київської обл. - керівник;
2019 — археологічні розвідки в Іванківському р-ні Київської обл. - керівник;
2017 — археологічні розвідки в Іванківському р-ні Київської обл. - керівник, Вишгородська експедиція - участь;
2016 — археологічні розвідки в Іванківському р-ні Київської обл. - керівник, Архітектурно-археологічна експедиція - участь;
2013–2014, 2016 – розвідки в Іванківському р-ні Київської обл.;
2015 – розкопки поселення Іванків-3;
1989–1993  участь у роботі Подільської постійно діючої археологічної експедиції, дослідження урочищ ГончарівКожум’як та Подолу;
з другої половини 90-х рр. у складі Архітектурно-археологічної експедиції:
1996 участь у дослідженні церкви Успіння Богородиці Пирогощі;
1997–1999 — Михайлівського Золотоверхого монастиря;
2005–2012  Старого арсеналу;
2016 розкопу по вул. Кирилівська, 37.

Дисертаційне дослідження:
2011 р. «Керамічний посуд Середньої Наддніпрянщини XVI–XVIII ст.», науковий керівник – д.і.н., член-кор. НАНУ Г. Ю. Івакін

Освіта:
1984–1989 рр. історичний факультет Київського університету


В’ячеслав Ігоревич Баранов

 

Науковий співробітник

Відділ археології Києва
вул. Володимирська, 3
Київ - 01001
2 поверх

Тел.: +380 (44) 278 44 05

E-mail: 

ORCID0000-0001-6388-4091

 

Профіль

Наукові інтереси:
Середньовічна археологія, новобудовна археологія, археологія Києва, археологія середньовічних кочовиків

Поточні дослідження й проекти:
Проект «Острів»
Проект «Східноєвропейський степ і Нижній Дунай у VII—XI століттях (Слов’яни і праболгари на периферії візантійського світу)»

Експедиційна діяльність:
2005—2018 Архітектурно археологічна експедиція ІА НАНУ (2005—2010 — учасник, 2010—2016 — керівник загону, 2017 — заступник начальника експедиції (роботи у Києві, Маріамполі (АР Крим), с. Криничне (Одеська область);
2003—2004 — Чуфут-Калінська археологічна експедиція (керівник). 

Наукові організації й товариства:
ВГО «Спілка археологів України»

Дисертаційне дослідження:
«Пам’ятки локально-хронологічної групи Тау-Кіпчак у Криму (VII—X ст.).» Науковий керівник — чл.-кор. Г. Ю. Івакін

Освіта:
2005—2008 — аспірантура Інституту археології НАН України;
2004—2005 — Таврійський національний Університет ім. Вернадського, кваліфікація «магістр історії», спеціальність «викладач історії»;
2000—2004 — Таврійський національний Університет ім. Вернадського, кваліфікація «бакалавр історії».


Дмитро Валентинович Бібіков

 

Кандидат історичних наук, науковий співробітник

Відділ археології Києва
вул. Володимирська, 3
Київ - 01001
2 поверх

Тел.: +380 (44) 278 44 05

E-mail: 

ORCID: 0000-0003-4288-2091

Bibikov 

Профіль

Наукові інтереси:
Археологічні пам’ятки періоду формування Давньоруської держави, поховальна обрядовість східних слов’ян, міжнародні зв’язки Давньої Русі, давньоруські шляхи, давньоруська сфрагістика, Вишгород і Київ у Х—ХІІІ ст.

Поточні дослідження й проекти:

Експедиційна діяльність:
20172018 начальник ділянки у Острівній археологічній експедиції;
20152018 начальник ділянки у Архітектурно-археологічній експедиції;
20142015 участь у роботі Житомирської археологічної експедиції: Олевськ;
20122021 — участь у роботі Вишгородської археологічної експедиції (з 2017  начальник);
2012 участь у роботі Виповзівської археологічної експедиції;
20112015 начальник ділянки у Подільській постійнодіючій археологічній експедиції;
20102012 участь у роботі Чорнобильської археологічної експедиції;
20082011 участь у роботі Чернігівської археологічної експедиції: Шестовиця;
20042011 участь у роботі Ольвійської експедиції;
2003 участь у роботі Фастівської археологічної експедиції: Малополовецьке.

Наукові організації й товариства:
ВГО «Спілка археологів України»

Дисертаційне дослідження:
2019 — «Вишгород та його округа в Х—ХІІІ ст.», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук, науковий керівник — к. і. н. А. В. Петраускас.

Освіта:
2014—2019 — аспірантура в Інституті археології НАН України;
2007—2011 — Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Спеціальність «археологія та музеєзнавство», 2010 — бакалавр, 2011 — спеціаліст.


Іван Володимирович Зоценко

 

Молодший науковий співробітник

Відділ археології Києва
вул. Володимирська, 3
Київ - 01001
2 поверх

Тел.: +380 (44) 278 44 05 

E-mail: 

ORCID0000-0001-8517-7101

Зоценко 

Профіль

Наукові інтереси:
Проблеми давньоруської та середньовічної археології; давньоруський водний транспорт, реконструкція процесу виготовлення та використання водного транспорту в середньому Подніпров’ї в ХХІІІ ст., реконструкція торгівельних шляхів; експериментальна археологія; давньоруський та середньовічний Київ, околиці давньоруського Києва; ГІС системи в археології, 3d моделювання, фотограмметрія в археології.

Поточні дослідження й проекти:
«Нові археологічні джерела історії давнього Києва»;
Міжнародний науководослідний проект АН Латвії, Туреччини та України «Балтія та Причорномор’я, експериментальна реконструкція торгівельних шляхів».

Експедиційна діяльність:
2014 – до теперішнього часу — співробітник Архітектурноархеологічної експедиції ІА НАН України;
2015 — участь у роботі розвідувальної експедиції в Коростенському районі Житомирської області ІА НАН України;
2013–2016 — участь у роботі Житомирської археологічної експедиції ІА НАН України;
2012–2015 — участь у роботі Вишгородської археологічної експедиції ІА НАН України;
2012–2015 — участь у роботі в науковорятівних роботах Центру археології Києва ІА НАН України;
2012–2014 — участь у роботі Подільскої постійно діючої археологічної експедиції ІА НАН України;
2011 — участь у роботі  експедиції Замост’є2 РАН;
2012–2014 — участь у роботі експедиції Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф Державного агенства України з управління зоною відчудження;
2010–2011 
— участь у роботі Пушкарівської експедиції ІА НАН України;
2009 — участь у роботі Романьківської археологічної експедиції ІА НАН України;
2008 — участь у роботі Північної археологічної експедиції ІА НАН України;
2006–2008 — участь у роботі Ольвійської археологічної експедиції ІА НАН України.

Педагогічна діяльність:
2014–2015 — асистент кафедри історії України та музеєзнавства Київського національного університету культури і мистецтв.

Дисертаційне дослідження:

Освіта:
2013–2015 — ПереяславХмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, історичний факультет, спеціальність «історик, учитель історії»;
2007–2012 — Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет, кафедра археології та музеєзнавства, спеціальність «історія».


В’ячеслав Олегович Крижановський

 

Молодший науковий співробітник

Відділ археології Києва
вул. Володимирська, 3
Київ - 01001
2 поверх

Тел.: +380 (44) 279 47 80 

E-mail: 

ORCID0000-0002-8999-7446

Kryzhanovskiy 

Профіль

Наукові інтереси:
Археологія і історія давньоруського та середньовічного Києва; археологічні дослідження Верхнього Києва; виробництво та обробка кольорових металів на території Києва в Х—ХІІІ ст.

Поточні дослідження й проекти:
«Нові археологічні джерела історії давнього Києва»

Експедиційна діяльність:
2006 до тепер співробітник Старокиївської археологічної експедиції.

Наукові організації й товариства:
 

Дисертаційне дослідження:
 

Освіта:
20072008 рр. Національний педагогічний університет ім. М. П.Драгоманова, Інститут історичної освіти, спеціальність «Історія», кваліфікація «вчитель історії і правознавства»;
20032007 рр. — Національний педагогічний університет ім. М. П.Драгоманова, Інститут історичної освіти, спеціальність «Історія», кваліфікація «бакалавр історії».


Ольга Володимирівна Манігда

 

Кандидат історичних наук, керівник відділу аспірантури ІА НАН України, науковий співробітник

Відділ археології Києва
пр–т Володимира Івасюка, 12
Київ – 04210
10–й поверх

E-mail: 

ORCID0000-0001-9819-8059

Манігда 

Профіль

Наукові інтереси:
Археологія давньоруської доби. Просторові археологічні дослідження, археологічна карта, геоінформаційні технології в археології.

Поточні дослідження й проекти:
«Археологічне вивчення пам’яток Києва та околиць»;
2018—2023 — Проект «Уличі. Археологічна карта», керівник проекту;
2018—2019 — Проект «Захист історичної спадщини України та Литви на території Херсонської області», керівник топографічного сектору досліджень пам’ятки «Тягин»;
2017—2020 — Проект «Острів», керівник топографічного сектору досліджень.
2019 — Організатор та керівник «Групи археологічних геоінформаційних досліджень», створеної у рамках роботи Відділу археології Києва. 

У рамках роботи Групи АГІС:
2020 — Координація напрямків досліджень співробітників Групи археологічних досліджень у конференції «Археологічна спадщина: погляд згори. Правові та організаційні аспекти використання даних аерокосмічної зйомки для охорони та дослідження археологічної спадщини.» Група АГІС є співорганізатором конференції та видання матеріалів результатами роботи.
2020 — Верифікація електронної карти археологічних пам’яток Києва відповідно до реєстру археологічних пам’яток, який створюється для НДР «Археологічний атлас давнього Києва». Така карта є основою для ГІС за тематикою НДР відділу «Археологічний атлас давнього Києва». 2020 — 2022 рр.
2020 — Топографічні дослідження у рамках проекту «Острів», який виконується відділом археології Києва, а саме – топографічна зйомка, аналіз рельєфу, буріння укріплень середньовічних городищ Бушеве та Піщана, Київська обл. – округа балтського могильника «Острів-1». Мета – уточнення датування та просторової структури пам’яток. Підготовка звіту у співавторстві: Івакін В. Г., Борисов А. В., Беленко М., Пічкур Є. (до 2 д. а.), підготовка статей до АДУ 2020 (0,5 д.а.) та АДІУ 2021 № 1 (до 1 д. а.).
2020 — Робота в рамках Канівської археологічної експедиції. Електронна фіксація, розбивка розкопів, підв’язка на загальний план ортофото пам’ятки «городище на горі Лисуха». Підготовка планів до звіту. Створення топографічної основи та розбивка розкопу археологічної пам’ятки «Медовуха», виявленої у результаті попередніх розвідок з метою створення археологічної карти пам’яток Середнього Подніпров’я. Роботи ведуться Канівською археологічною експедицією.
2019 — Керівник археологічних досліджень з українського боку на території давньоруського могильника у с. Миколаївка Корсунь-Шевченківського р-ну, Черкаської області. З польського боку – керівник робіт др. Міхал Джик, університет м. Жешув, Польща. Підготовка звіту за результатами польових археологічних досліджень. Серпень 2019 р.
2019 Учасник Скіфської центральної експедиції. Виконання геодезичних робіт на місці розкопок кургану Лита Могила, с. Топило, Знам’янський р-н,Кіровоградська обл. Підготовка звіту за результатами топографічної зйомки. (Співавтор – О. В. Шелехань). Керівник експедиції – к. і. н. Ю. В. Болтрик. Серпень 2019 р.
2019 — Учасник Арабатської археологічної експедиції. Виконання геодезичних та археологічних робіт на місці розкопок кургану 1, с. Щасливцеве, Генічеський р-н, Херсонська обл. Підготовка звіту за результатами топографічної зйомки та археологічних досліджень (співавтор – м. н. с. Л. С. Ковальський). Керівник експедиції – к. і. н. Ю. В. Болтрик. Червень 2019 р.
2019 — Учасник Канівської археологічної експедиції. Виконання геодезичних робіт у рамках багаторічного проекту експедиції, наповнення археологічної ГІС «Пам’ятки канівського Подніпров’я». Підготовка матеріалів топографічної зйомки пам’ятки «Борисівщина» до звіту. (Співавтори – к. і. н. О.Пробийголова, м. н. с. Л. Кармазіна, м. н. с. С. Очеретний). Керівник експедиції – к. і. н. Ю. В. Болтрик. Травень, вересень 2019 р.
2019 — Учасник Північної постійно діючої археологічної експедиції ІА НАН України. Виконання топографічного плану, обмірів та аналіз городища Гребені з метою паспортизації пам’ятки, с. Гребені, Кагарлицький р-н, Київська обл. Підготовка звіту за результатами топографічних досліджень (співавтор – м. н. с. А. В. Борисов). Керівник експедиції – к. і. н. І. А. Готун. Березень 2019 р.
2019 — Учасник Архітектурно-археологічної експедиції ІА НАН України (кер. к. і. н. Івакін В. Г.). Керівник роботами з фіксації об’єктів на розкопах в межах м. Києва.

Експедиційна діяльність:
2018-2020  керівник археологічної експедиції «Уличі»;
2018-2004 — співробітник Архітектурно-археологічної експедиції ІА НАН України;
2018 — співпраця з сектором археології Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника;
2018 — участь у роботі Археологічної експедиції Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» та ІА НАН України;
2018 — участь у роботі Канівської археологічної експедиції;
2018 — участь у роботі Південної Середньовічної експедиції;
2017 — участь у роботі Пастирської археологічної експедиції;
2017 — участь у роботі Шестовицька археологічна експедиції;
2017 — участь у роботі Канівської археологічної експедиції;
2016 — участь у роботі Черкаської археологічної експедиції;
2014‒2012 — участь у роботі Східно‒Волинської (Овруцької) археологічної експедиції ІА НАН України;
20132011 — участь у роботі Ямпільської міжнародної археологічної експедиції;
20112010 — участь у роботі Пороської археологічної експедиції ІА НАН України;
2003 — участь у роботі міжнародної археологічної експедиції на території стародавнього Херсонесу;
2002 — участь у роботі спільної археологічної експедиції Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та Чернівецького обласного краєзнавчого музею;
20011996 — участь у роботі археологічної експедиції Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Наукові організації й товариства:
Секретар Археологічної комісії при Міжнародному конгресі славістів
Член європейської асоціації археологів (з 2020) / European Association of Archaeologists (from 2020)

Дисертаційне дослідження:
«Село Галицької та Волинської земель (археологічна карта Х—ХІІІ ст.)», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий керівник — член–кореспондент НАН України, д. і. н. О. П. Моця.

Освіта:
20042007 — аспірантура Національного університету «КиєвоМогилянська академія»;
20022004 — Національний університет «КиєвоМогилянська академія», спеціальність «історія», кваліфікація «магістр, викладач вищої школи»;
19972002 — Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, історичний факультет, спеціальність «всесвітня історія», кваліфікація «магістр історії».

Підвищення кваліфікації:
2019 —Учасник міні-тренінгу «Практична робота з музейними даними на засадах Linked Data». Тренінг організований Українським центром розвитку музейної справи. Київ, 5 грудня 2019 р. Фахові навички : Сучасні тенденції застосування цифрових технологій в інституціях пам’яті; переваги застосування Linked Data (Linked Open Data) у музейній роботі та культурній спадщині загалом; головні принципи та стандарти Linked Data; формалізовані онтології; призначення та практичне застосування онтології CIDOC CRM; як створити модель даних для потреб конкретного проєкту; який інструментарій обрати для роботи.

2018  Навчання на базі Національного університету «КПІ ім. Ігоря Сікорського». Канадсько-українська навчальна програма з геоматики. Курс: «Просторове моделювання та ГІС аналіз». Жовтеньгрудень 2018 р. За результатами успішного проходження курсу отриманосвідоцтво державного зразка Національного університету КПІ ім. Ігоря Сікорського про підвищення кваліфікації у фаховому напрямку «геоінформаційні технології»;