Інститут археології НАНУ. Головна сторінка.

: Категорія: Співробітники Опубліковано: 2019-02-06

Ірина Олексіївна Чечуліна

Доктор філософії, науковий співробітник

Відділ античної археології
пр-т Володимира Івасюка, 12
Київ - 04210
12-й поверх, кімната 1202

E-mail:

ORCID: 0000–0003–3783–6277

Профіль
Публікації

Профіль

Наукові інтереси:
Антична археологія, археологія античних міст Північного Причорномор’я, торгівельні зв’язки Ольвії з античними центрами давнього світу, аттична чорнолакова кераміка класичного часу.

Експедиційна діяльність:
з 2008 — участь у розкопках Ольвійської археологічної експедиції ІА НАН Україна; розкопки полісу античного часу Ольвії під керівництвом А. В. Буйських (с. Парутине, Миколаївської області);
2012, 2015 — участь у розкопках археологічної експедиції Київського національного університету імені Тараса Шевченка верхнього палеоліту під керівництвом Шидловського П.С. (Киівська область, с.Межирічі);

Освіта:
2017 — Київський Національний університет імені Тараса Шевченка, аспірантура, спеціальність «археологія»;
2015-2017 — Київський Національний університет імені Тараса Шевченка, магістерська програма «Історія та археологія», магістр археології;
2011–2015 — Київський Національний університет імені Тараса Шевченка, спеціальність «історія та археологія», бакалавр історії.

Публікації

Чечуліна, І. О. 2019. Зовнішній штампований орнамент на аттичній чорнолаковій кераміці з Ольвії. Емінак, 1(25), с. 127-137.

Чечуліна, І. 2019. Попередній аналіз аттичної чорнолакової кераміки з експозиції відділу Археологічного музею ІА НАНУ. Міжнародна наукова конференція «Археологія та музейна справа в системі освіти та науки» з нагоди 75-річчя заснування кафедри археології та музеєзнавства (24-25 жовтня 2019, Київ, Україна). Київ, с. 39-40.

Чечуліна, І. 2019. Зовнішній штампований орнамент на аттичній чорнолаковій кераміці. Шевченківська весна – історія: Матеріали XVII міжнародної конференції. Київ, с. 27-31.

Чечуліна, І. О. 2019. До типології аттичних чорнолакових лекан. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції «Вітчизняна наука на зламі епох: проблеми та перспективи розвитку», 49. Переяслав-Хмельницький, с. 51-54.

Чечуліна, І. О. 2018. До вивчення технології обпалу аттичної чорнолакової кераміки. Магістеріум. Археологічні студії, 70, с. 78-81.

Чечуліна, І. О. 2018. Аттичний чорнолаковий посуд закритого типу з Ольвії. В: Чабай, В. П. (ред.). І Всеукраїнський археологічний з’їзд. Ніжин, 23-25 листопада 2018 р. Київ: ІАНАНУ, с. 130-131.

Чечуліна, І. О. 2018. Технологія виробництва аттичної чорнолакової кераміки. Шевченківська весна – 2018: історія: матеріали XVІ Міжнародної наукової конференції студентів, аспірантів та молодих учених, с.14-15.

Чечуліна, І. О. 2018. Технологія нанесення штампованого орнаменту на аттичну чорнолакову кераміку. Forum Olbicum II: Пам’яті В.В. Крапівіної (до 150-річчя дослідження Ольвії). Миколаїв: НДЦ «Лукомор’є», с. 89-90.

Chechulina, I. O. 2017. Attic black-glazed stamped ware from Olbia. Ukrainian archaeology 2016, p.58-65.

: Категорія: Відділ античної археології Опубліковано: 2017-07-02

Ольвійську експедицію, яка з перервою на 1941-1945 рр. веде системні археологічні дослідження городища і некрополя Ольвії Понтійської, було створено і очолено Л.М. Славіним в 1936 р. за часів його роботи в Державній академії історії матеріальної культури (Ленінград). З 1938 р. після його переводу до Києва на посаду заступника директора Інституту археології АН УРСР, Ольвійська експедиція стала однією з найбільших серед експедицій ІА та залишається такою й понині. Член-кореспондент АН УРСР Л.М. Славін очолював Ольвійську експедицію по 1971 р., з 1972 по 1994 р. – начальником Ольвійської експедиції був член-кореспондент НАНУ С.Д. Крижицький, з 1995 по 2010 р – к.і.н. В.В. Крапівіна, в 2011 р. експедицію очолила д.і.н. А.В. Буйських.

Сучасні роботи Ольвійської експедиції традиційно спрямовані на всебічне дослідження античного міста, передмістя та міського некрополя, а також найближчих до міста садиб, які існували в різний час на найближчій до міста території. За роки, що минули, відкриті житлові квартали в Верхньому та Нижньому місті, два теменоси (Західний, з головним культом Аполлона Ієтроса та Південний, з головним культом Афродіти); прясла оборонних мурів та башти; численні заглибені споруди найранішого періоду істування Ольвії. Генеральна стратегія сучасних досліджень передбачає виконання низки наукових завдань, серед яких найголовнішита ми є: суттєве уточнення базових хронологічних реперів в історії Ольвії, особливо тих, що стосуються її найраніших та найпізніших періодів існування; подальше дослідження історичної топографії городища, передмістя; вивчення нових ділянок і некрополя і уточнення типології поховальних споруд, а також детальне вивчення поховального обряду впродовж всіх періодів існування некрополя; проведення спеціальних досліджень, спрямованих на сучасну фіксацію відкритих залишків будівель з метою створення 3-D реконструкцій; предметне вивчення численних колекцій археологічних артефактів з метою їх системної публікації; широке залучення вітчизняних і зарубіжних фахівців для спеціалізованих досліджень, зокрема аналізів кераміки місцевого виробництва, виробів з металів і монет; антропологічних та археоботанічних досліджень. На базі Ольвійської експедиції традиційно проходять археологічну практику студенти числених вишів України, а наразі – ще й з європейських університетів відповідно до міжнародних проектів, які виконуються в Ольвії. Ольвійська експедиція є найбільш титулованою в Україні, разом з науковим штатом ІА НАН України в ній щорічно працює три доктори та близько двох десятків кандидатів наук. Наразі Ольвія є базовою пам’яткою для виконання низки міжнародних пошукових проектів.

Керівник експедиції:
завідувач відділу античної археологіїї ІА НАНУ, А.В. Буйських

: Категорія: Відділ античної археології Опубліковано: 2017-07-02

Сучасну Березанську експедицію ІА НАН України було створено в 1960 р., відколи її очолив В.В. Лапін, який працював на о. Березань (античний Борисфен) по 1980 р. включно. В 1961 р. до досліджень Березані приєднався Державний Ермітаж, загін якого почав працювати у складі Березанської експедиції ІА НАНУ від кінця 1990-х рр. В 1982-1984 рр. Березанську експедицію очолювала С.М. Мазараті, в 1986-2004 рр. наземні та підводні роботи тут проводилися під керівництвом В.В. Назарова, з 2005 р. експедицією на острові керує В.В. Крутілов.

За майже півстоліття робіт в Борисфені широкою площею відкрито значну частину раннього поселення кінця 7 – першої половини 6 ст. до н.е., будівельні залишки якого представлені заглибленими спорудами та господарчими ямами; античне місто другого будівельного періоду з регулярним міським плануванням, наземними будинками і міською інфраструктурою; майстерні по виготовленню знарядь праці з кольорових та чорних металів. Значним здобутком є відкриття березанського теменосу з храмом, присвяченим, ймовірно, Афродіті, та вівтарем; а також березанського Кераміка – майстерень з гончарними горнами, всередині яких зберігся числений бракований посуд місцевого виробництва. Матеріли Борисфену, які дають змогу робити принципово нові висновки щодо ходу та процесу грецької колонізації в Північному Причорномор’ї, широко залучаються на наукового обігу, є предметом детального вивчення у складі міжнародного проекту, присвяченого керамічним аналізам. Останнім часом в акваторії о. Березань розпочинається міжнародний проект по вивченню підводної археологічної спадщини (разом із фахівцями відділів Криму і Північно-Західного Причорномор’я та Ранньослов’янської археології).

Керівник експедиції:
молодший науковий співробітник відділу античної археологіїї ІА НАНУ В.В. Крутілов

: Категорія: Відділ античної археології Опубліковано: 2017-06-07

Відділ, що початково мав назву сектор скіфо-сарматської археології та античних колоній, було створено 1938 р. в ході реорганізації Інституту історії матеріальної культури в Інститут археології Академії наук УРСР. Його першим керівником був майбутній член-кореспондент АН УРСР, професор Л.М. Славін. Завданням відділу було вивчення античної культури та доби раннього залізного віку України загалом. У передвоєнні роки наукове ядро відділу становили Л.М. Славін, Л.Д. Дмитров, А.І. Фурманська та Р.Й. Ветштейн. Під час війни Р. Й. Ветштейн була призвана до лав радянської армії, інші співробітники перебували в Уфі, куди було евакуйовано Інститут.

З відновленням роботи Інституту в 1944 р. відділ мав назву «археології скіфських племен і античних міст», і його очолила І. В. Фабриціус. У 1947 р. його перейменували на відділ скіфо-античної археології. У повоєнний час він поповнився новими кадрами – крім названих науковців, почали працювати Б.М. Рабічкін та Ф.М. Штітельман. На початку 60-х рр. до відділу прийшли Ю. І. Козуб, В. О. Анохін, В. В. Лапін, Н. О. Лейпунська, А. С. Русяєва, В. М. Корпусова та С. Д. Крижицький; на початку 1970-х рр. – М. В. Скржинська, С. Б. Буйських, В. М. Отрешко, С. М. Мазараті, Н. О. Сон, на початку 1980-х – В. М. Зубар, В. В. Назаров, А. В. Буйських, в середині 1990-х – В. В. Крутілов, В. І. Назарчук, О. В. Каряка, Д. М. Хмелевський, від початку 2000-х – В. О. Кутайсов, С. Б. Ланцов, Н. О. Гаврилюк, А. В. Івченко, І. М. Шейко, О. Г. Кузьміщев, М. В. Новиченкова, О. Г. Чехович.

Подальша спеціалізація в межах доби раннього залізного віку призвела до створення в 1961 р. відділу античної археології як окремої структурної одиниці Інституту, але незабаром він знову злився з відділом раннього залізного віку, який очолював О.І. Тереножкін, згодом – Л. М. Славін, з 1971 р. – член-кореспондент АН УРСР С. М. Бібіков, в 1981-2014 рр. відділом керував член-кореспондент НАН України С. Д. Крижицький, з 2015 р. – д.і.н. А. В. Буйських.

Польові дослідження. Перехід до Інституту Л. М. Славіна, який від 1936 р. очолював Ольвійську експедицію, визначив основний напрям польових досліджень відділу: розкопки Ольвії – міста, міського некрополя та поселень сільської округи (хори), а також Борисфена, найдавнішого у Північному Причорномор’ї давньогрецького поселення на о. Березань. Ольвійську експедицію очолювали Л. М. Славін (1938–1971), С.Д. Крижицький (1972–1994), В. В. Крапівіна (1995–2010), від 2011 р. нею керує А. В. Буйських. З 1930-х рр. відділ плідно співпрацює з заповідником «Ольвія», з 2002 р. Національний історико-археологічний заповідник «Ольвія» НАН України.

На розкопках в Ольвії зросли декілька генерацій археологів-античників. У різні роки у відділі працювали (разом с аспірантами): Р. Й. Ветштейн (1939–1941, 1946–1968), Л. Д. Дмитров (1940–1955), А. І. Фурманська (1939–1964), Ф. М. Штітельман (1944–1954), Б. М. Рабічкін (1946–1951), Ю. І. Козуб (1959–1985), В. В. Лапін (1956–1973), А. С. Русяєва (1962–2010), В. О. Анохін (1960–1999, 2008–2010), Н. О. Лейпунська (1962–1969, в 1969–1993 рр. працювала в Археологічному музеї Інституту, але тематично була пов’язана з відділом античної археології), В. М. Корпусова (1962–2003), А. О. Білецький (1962–1967, 1988–1990), В. О. Сичинський (1969–1972), М. В. Скржинська (1972–2005), В. М. Отрешко (1968–1998), С. М. Мазараті (1972–1985), Н. О. Сон (1974 1987), В. М. Зубар (1976–2009), В. В. Крапівіна (1979–2013), В. В. Назаров (1982–2004), В. В. Рубан (1979–1982), М. М. Ієвлев (1997–2000), В. О. Кутайсов (2002–2012), С. Б. Ланцов (2009–2010).

Нині у відділі працює 11 співробітників, з них три доктори історичних наук – чл.-кор. НАНУ С. Д. Крижицький, Н. О. Гаврилюк, А. В. Буйських, ст.н.с. к.і.н. В. М. Морвинцева, н.с. к.і.н. І. М. Шейко, н.с. к.і.н. О. Г. Кузьміщев, м.н.с. к.і.н. М. В. Новиченкова, три молодших наукових співробітники – В. В. Крутілов, А. В. Івченко, Д. М. Хмелевський і лаборант О. Г. Чехович.

Значний внесок у дослідження Ольвії зробили Р. Й. Ветштейн (розкопки римської цитаделі), А. І. Фурманська, Ю. І. Козуб (некрополь), Н. О. Лейпунська та С. Д. Крижицький (міські квартали Верхнього та Нижнього міста), А. С. Русяєва (Західний теменос). Окрім Ольвії, в повоєнний час розпочалися розкопки в Тірі (Л. Д. Дмитров, А. І. Фурманська). Провадилися також розвідки й розкопки сільських античних поселень поблизу Ольвії (Ф. М. Штітельман, Б. М. Рабічкін, А. В. Бураков), а 1960 р. розпочалися розкопки Березанського поселення (В.В. Лапін). Розширення складу відділу в 1960–1970-і рр. позначилося на напрямах польових досліджень і тематиці відділу загалом. Головним об’єктом розкопок лишалася Ольвія, де проходили археологічну практику студени з числених вищих учбових закладів СРСР (переважно Київ, Москва, Ленінград, Одеса, Запоріжжя, Миколаїв та інші). Тут досліджено численні археологічно-архітектурні споруди: декілька десятків житлових будівель різного часу, зокрема, елліністичного на ділянках И, АГД, Центральний квартал, НГС (Л. М. Славін, А. С. Русяєва, С. Д. Крижицький, Н. О. Лейпунська, пізніше О. В. Каряка) та перших сторіч н.е. в Нижньому місті Ольвії на ділянці НГ (Л. М. Славін); відкрито житловий будинок в терасній частині міста (В.І. Назарчук), комплекс Західних міських воріт (Н. О. Лейпунська), залишки фортечніх стін і башт на центральному підвищенні Верхнього міста (А. І. Кудренко, В. В. Крапівіна,) та архітектурно-будівельні залишки VI–V ст. до н.е. та І–IV ст. н.е. в південно-східній частині римської цитаделі, зокрема, землянкові структури, Південний теменос залишки храму, вівтарів та ботросів, що було присвячено Афродіті (А. В. Буйських); житлових будинків і виноробень перших ст. н.е. (В. В. Крапівіна, В. В. Крутілов); будівля казарми римських легіонерів (Р. Й. Ветштейн); комплекс споруд з храмом, вівтарями та ботросами, присвячених Аполлону Іетросу, Матері Богів, Діоскурам на Західного теменосу (А. С. Русяєва); західний торгівельний ряд і будинки адміністративного призначення на агорі (Л. М. Славін, Н. О. Лейпунська); відкрито передмістя пізньоархаїчного часу біля західної околиці Ольвії (Ю. І. Козуб) і господарські передмістя перших століть нашої ери в Нижньому міст (С. Д. Крижицький, Н. О. Лейпунська). Досліджувався також некрополь V ст. до н. е. – III ст. н. е. (А. І. Фурманська, М. Б. Парович-Пешикан, Ю. І. Козуб, В. А. Папанова, А. В. Івченко). Біля південної межі некрополя відкрито сільськогосподарські садиби класичної доби (В. А. Папанова); проводяться дослідування північної брами цитаделі, розпочаті Б. В. Фармаковським (С. Д. Крижицький, Д. М. Хмелевський).

Результативні дослідження здійснено в затопленій частині Нижнього міста (С. Д. Крижицький), завдяки яким було встановлено місце гавані, припортових споруд, досліджено рештки фортечних мурів і в загальних рисах з’ясовано топографію затопленої частини Ольвії, а зрештою – окреслено розміри міста на різних етапах його існування. В 2014 р. розпочаті роботи на передмісті Ольвії в рамках нового спільного українсько-германського проекту (співвиконавець Університет ім. Гете, Франкфурт-на-Майні, професор Й. Форнасьє), в 2016 р. – роботи по дослідженню римських та пізньоантичних шарів на території римської цитаделі (співвиконавець Національний музей в Варшаві, доктор А. Твардецький).

Продовжувалися також систематичні дослідження на Березані, розпочаті в 1960 р. В. В. Лапіним, з 1982 р. С. М. Мазараті, надалі В. В. Назаров, від 2005 р. В. В. Крутілов), де відкрито рештки житлово-господарських комплексів, ремісничих майстерень, храму і вівтаря, присвячених, ймовірно, Афродіті; а також Кераміка Борисфена – виробничого центру з металургійними майстернями та гончарними пічками, в яких знайдено археологічно цілий та бракований під час випалу посуд.

У 1970–1980-х рр. здійснено суцільне обстеження хори Ольвії та зафіксовано понад 350 поселень, хуторів і садиб VІ ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е., встановлено її територіальні межі, проведено розкопки: Широка Балка (С .М. Мазараті, А. С. Русяєва), Бейкуш (А. С. Русяєва, С. Б. Буйських), Велика Чорноморка-2 (В. М. Отрешко), Аджигол-1 (С.Б. Буйських), Скелька, Петухівка-II, Стара Богданівка-II, Золотий Мис (А. В. Бураков, С. Б. Буйських). Особливо важливі результати отримані при розкопках пізньоархаїчного селища Чортувате-VII і святилища Ахілла на Бейкушському мисі (С. Б. Буйських), а також городища перших століть нової ери біля с. Козирка (А. В. Бураков), римського військового табору біля с. Мала Корениха (С. Б. Буйських), античної садиби в уроч. Дідова Хата (В. В. Рубан). Продовжувалися також розкопки в Тірі, зокрема вивчення фортечних споруд міста (С. Д. Крижицький, Н.О. Сон). Від 1960-х рр. дослідження відділу вийшли за межі Північно-Західного Причорномор’я. У 1960–1970‑і рр. В. М. Корпусова провадила розкопки некрополів у Північно-Західному Криму (Фронтове І, Заморське, Золоте), В. М. Зубар від 1975 до середини 1980-х рр. досліджував Західний некрополь Херсонеса перших ст. н.е., з приходом до відділу В. О. Кутайсова (2002–2012) та С. Б. Ланцова (2010-2012) тематика розкопок ще розширилася (Калос Лімен і його некрополь, пам’ятки хори Херсонеса в Західному Криму).

: Категорія: Відділ античної археології Опубліковано: 2017-05-30

Березанська міжнародна археологічна експедиція

Ольвійська міжнародна комплексна археологічна експедиція

: Категорія: Відділ античної археології Опубліковано: 2017-05-30

«Antike Stadtentwicklung an der Grenze der griechischen Oikumene. Archäologische Untersuchungen im Vorstadtareal Olbia Pontikes»

	«Olbia»
	«Frühe Reiternomaden und ihre Gefäße. Keramikanalysen für die Rekonstruktion sozio-ökonomischer Verhältnisse bei mobilen Populationen nördlich des Schwarzen Meeres zwischen 1100 bis 600 v. Chr.»
	«Дослідження пам'яток античного часу у Нижньому Подніпров'ї»

: Категорія: Відділ античної археології Опубліковано: 2017-04-09

Повна назва:
«Antike Stadtentwicklung an der Grenze der griechischen Oikumene. Archäologische Untersuchungen im Vorstadtareal Olbia Pontikes»

Резюме:
Спільний українсько-німецький проект, співвиконавцем якого виступає Університ ім. Гете, Франкфурт-на-Майні, ФРН, 2014–2019 рр., виконується за фінансової підтримки Німецького Дослідницького Товариства (DFG); Проект спрямовано на всебічне вивчення передмістя Ольвії — з’ясування розміру його території, наявності оборонних споруд; хронології окремих будівельних періодів; детальне вивчення його будівництва, планування, інфраструктури, матеріальної культури; узагальненню історичних питань розвитку Ольвійського полісу, пов’язаних з причинами його виникнення, функціонуванням і занепадом, ролі і місця передмістя в структурі Ольвії – столиці полісу; кореляція його території з міським некрополем; а також на здійснення геофізичних досліджень на території перемістя і міста Ольвії (за підтримки Фонда Фрітца Тіссена), здійснення системних археометричних аналізів кераміки місцевого виробництва з Ольвії і Борисфену (поселення на о. Березань) і археоботанічних досліджень.

Мета проекту:

Керівники проекту:
керівник проекту з німецької сторони — професор Й. Форнасьє, Інститут археологічних наук
керівник проекту з українвської сторони — д.і.н. А.В. Буйських, Інститут археології НАН України

Cайт проекту:
https://www.uni-frankfurt.de/54032914/Olbia

: Категорія: Відділ античної археології Опубліковано: 2017-04-09

Повна назва:
«Olbia»

Резюме:
Спільний українсько-польський проект «Olbia», співвиконавець Національний музей в Варшаві (Польща), 2016—2010 рр.; виконується за фінансової підтримки гранту Міністерства культури Польщі; Проект спрямовано на всебічне дослідження римської цитаделі в Ольвії, її топографії, планування і забудови; детальне вивчення римських та пізньоантичних культурних нашарувань; уточнення часу припинення існування Ольвії; встановлення її місця на історичній мапі Причорномор’я в цей час на фоні політичних і культурно-економічних контактів населення цього регіону, Римської імперії і оточуючого варварського середовища; складання орфотопланів цитаделі і в цілому Ольвії на різні хронологічні проміжки часу для створення сучасної 3-D моделі Ольвії; в рамках проекту міжнародною командою фахівців здійснюється поглиблене вивчення окремих груп археологічних артефактів, здобутих під час розкопок, для створення вузьких хронологічних хронологічних індикаторів в межах найпізнішого періоду історії Ольві.

Мета проекту:

Керівники проекту:
керівник проекту з польської сторони — доктор А. Твардецький, керівник Відділу античного та ранньосередньовічного мистецтва Національного музею в Варшаві
керівник проекту з української сторони — д.і.н. А.В. Буйських, Інститут археології НАН України

Cайт проекту:
http://blackseaproject.mnw.art.pl/

: Категорія: Відділ античної археології Опубліковано: 2017-04-09

Повна назва:
«Frühe Reiternomaden und ihre Gefäße. Keramikanalysen für die Rekonstruktion sozio-ökonomischer Verhältnisse bei mobilen Populationen nördlich des Schwarzen Meeres zwischen 1100 bis 600 v. Chr.»

Резюме:
Проект присвячено вивченню за допомогою методів природничих наук ліпного посуду з кочівницьких поховань степової зони Північного Причорномор'я XI – VII ст. до н.е.
У поєднанні з традиційними, історико-археологічними методами новітні технології вивчення доісторичної кераміки дозволяють вирішувати не тільки суто археологічні завдання, але й проблеми економічного розвитку кочових суспільств та інтерпретувати, пов`язані з ними соціальні, етнічні та навіть ритуальні контексти. Використовуються методи мікротомографії, петрографічноих і бінокулярних досліджень та рентгено-флуорисцентного аналізу.

Мета проекту:
Встановити через визначення мінерального та хімічного складу формовочної маси посуду ідентифікувати джерела сировини, виявити прийоми виготовлення посуду та особливості його розповсюдження.

Керівники проекту:
доктор, професор Вільного університету в Берліні Ельке Кайзер (Prof. Dr. Elke Kaiser),
з української сторони – д.і.н. провідний науковий співробітник Інституту археології НАН України Надія Гаврилюк,
з російської сторони – к.і.н. старший науковий співробітник Інституту історії матеріальної культури РАН (Санкт- Петербург) Майя Кашуба.

Проект № 90260 фінансується Фондом Фольксваген.

Cайт проекту:
http://www.fu-berlin.de/presse/informationen/fup/2016/fup_16_072-keramikanalysen-volkswagenstiftung/index.html

: Категорія: Відділ античної археології Опубліковано: 2017-04-09

Повна назва:
«Дослідження пам'яток античного часу у Нижньому Подніпров'ї»

Резюме:
У листопаді 2014 р. між Інститутом археології Варшавського університету, Національним заповідником «Хортиця» та Інститутом археології НАН України була підписана трьохстороння угода «Про дослідження пам'яток античного часу у Нижньому Подніпров'ї».

Мета проекту:
проведення польових наукових досліджень у галузі вивчення археологічних пам'яток, а саме: городищ і могильників Нижнього Подніпров'я IV cт до н.е. – II ст. н.е., розташованних на території Запорізької та Херсонської областей.

Керівники проекту:
з польської сторони --- доктор філософії за спеціалізацією «археологія» Марчин Матера (Інститут археології Варшавського університету),
з української сторони --- доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту археології НАН України Н.О. Гаврилюк та ст. науковий співробітник відділу археології НЗ «Хортиця» Д.Д. Никоненко

Виконання проекту:
Впродовж трьох сезонів проводились польові археологічні дослідження, спрямовані на вивчення, збереження для подальшу музеєфікацію археологічних комплексів Консулівського постскіфського городища I ст. до н.е. — II ст. н.е.. До початку стаціонарних робіт на Цитаделі городища, проведені неінвазійні розвідкові дослідження з використанням найновіших методик. Крім фіксації площі городища та його округи з використанням GIS-технологій, були проведені геомагнітні та електромагнітні дослідження поверхні городища. Успішність використання таких методик підтверджена археологічними даними — розкопи на місці аномалій дозволили виявити залишки потужної оборонної стіни Цитаделі та залишки кам'яної забудови. З результатами цих робіт можна познайомитись на сторінках журналів «Археологія» та інших наукових видань Інституту археології НАН України.

Роботи на Консулівському городищі буде продовжено протягом польового сезону 2017 р.

Cайт проекту:

: Категорія: Відділ античної археології Опубліковано: 2017-04-09

Повна назва:
«Дослідження римської цитаделі в Ольвії»

Резюме:
30 травня 2017 р. у Варшаві відбулося урочисте підписання нової Угоди про співробітництво між Інститутом археології НАН України та Національним музеєм в Варшаві (Польща) на наступні 5 років.

На виконання цієї угоди протягом 2017--2021 рр. започатковано спільний українсько-польський проект з дослідження римської цитаделі в Ольвії.

Угода передбачає широку наукову співпрацю між обома інституціями в галузі античної археології, зокрема вивчення пам’ятки археології національного значення – античного міста Ольвії, а також обмін фахівцями, науковою літературою, проведення спільних виставок, обмін досвідом у галузі реставрації археологічних знахідок.

Мета проекту:

Керівники проекту:
д.і.н. А.В. Буйських, Інститут археології НАН України
др. А. Твардецький, Національний музей в Варшаві (Польща)

Cайт проекту:
http://blackseaproject.mnw.art.pl/uk

: Категорія: Відділ античної археології Опубліковано: 2017-03-04

До початку 1970-х рр. найбільша увага відділу зосереджувалася на опрацюванні та публікації результатів розкопок Ольвії, міського некрополя та сільських поселень, аналізі та узагальненні різних категорій знахідок. Від 1970-х рр. значну увагу приділено комплексності досліджень у системі «місто – хора» та «історія – культура»; проблемам історичного та культурного розвитку Ольвії в перші сторіччя н.е. та в пізньоантичний період; вивчалося становлення хори Ольвії та різні аспекти просторово-структурного розвитку Ольвійської держави; здійснені фундаментальні дослідження Західного теменоса Ольвії і житлових кварталів у Нижньому місті; вивчаються економічні зв’язки, взаємодія та культурні взаємовпливи населення Ольвії та оточуючих варварських племен тощо.

Сучасний напрямок досліджень відділу спрямований на продовження системного вивчення фундаментальної наукової проблеми, пов’язаної з появою, становленням, розквітом та занепадом античної культури в Північному Причорномор’ї; вивченням причин та характеру грецької колонізації регіону; змін культурно-історичного ландшафту, пов’язаних з створенням державних інституцій-полісів; з поглибленим вивченням основних політичних осередків – Ольвії Понтійської, Херсонесу Таврійського та Боспорської держави, їх історії, політики, економіки, матеріальної ї духовної культури; дослідженням ролі античних держав Північного Причорномор’я в політичному і культурному розвитку автохтонного варварського населення північнопричорноморських степів та лісостепової зони; вивченням характеру відносин з Римською імперією в перші сторіччя н.е.; дослідженням розвитку античних міст в пізньонтичний час; вивченням політичного, економічного та культурного підгрунтя для переходу до періоду раннього середньовіччя і запровадження християнства.

: Категорія: Відділ античної археології Опубліковано: 2016-11-15

Буйських Алла Валеріївна, чл.-кор. НАН України, завідувач відділу
E-mail:

Гаврилюк Надія Оксентіївна, д. і. н, пров. н. с.
E-mail:

Котенко Вікторія Володимирівна, к. і. н., н. с.
E-mail:

Кузьміщев Олександр Геннадійович, к. і. н., н. с.
E-mail:

Новиченкова Марія Вікторівна, к. і. н., н. с.
E-mail:

Шейко Ірина Миколаївна, к. і. н., н. с.
E-mail:

Бузько Олександра Вікторівна, м. н. с., завідувач Наукового архіву
E-mail:

Чехович Олександра Геннадіївна, м. н. с., учений секретар відділу
E-mail:

Івченко Андрій Валерійович, м. н. с.
E-mail:

Семенова Аліса Аркадіївна, м. н. с.
E-mail:

Хмелевський Дмитро Миколайович, м. н. с.
E-mail:

Чечуліна Ірина Олексіївна, лаборант 1-ї категорії
E-mail:

: Категорія: Співробітники Опубліковано: 2016-11-15

Аліса Аркадіївна Семенова

Молодший науковий співробітник

Відділ античної археології
пр-т Володимира Івасюка, 12
Київ - 04210
12-й поверх, кімната 12ХХ

E-mail:

ORCID: 0000-0002-0809-3681

Профіль
Публікації

Профіль

Наукові інтереси:
Давня історія та археологія України, антична археологія, давні ремесла та економіка, косторізне ремесло Ольвії.

Поточні дослідження й проекти:
Пам’ятки матеріальної культури давнього населення України в колекціях наукових фондів Інституту археології НАН України

Експедиційна діяльність:
2012 – 2013 — участь у роботі Вишгородської археологічної експедиції;
2012, 2013 — участь у роботі Деснянської палеолітичної експедиції;
2010, 2012, 2017 — участь у роботі Пушкарівської експедиції;
2010 – 2014 — участь у роботі Північної археологічної експедиції;
2009 – 2017 — участь у роботі Межиріцької експедиції;
2008 – 2010 — участь у роботі Чернігівської археологічної експедиції (Шестовиця);
2008 — участь роботі палеолітичної експедиції. Семенівка ІІІ;
2006 — участь у роботі Подільської постійно діючої археологічної експедиції;
2004 – 2010 — участь у роботі Ольвійської експедиції.

Наукові організації й товариства:
The European Association of Archaeologists (EAA);
The International Council of Museums (ICOM);
Центр палеоетнологічних досліджень імені Хведора Вовка.

Стипендії та гранти:
«Documenting, Recording and Saving Ukrainian Archaeological Heritage» Німецького археологічного Інституту (DAI, Berlin, Germany);
Наукове стажування в Інституті археології та етнографії (Institute of Archeology and Ethnology PAN, Warsaw) в рамках співпраці над проектом «Стародавні пам’ятки Чорного моря».

Дисертаційне дослідження:
«Косторізне ремесло Ольвії Понтійської» — дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук. Науковий керівник — д.і.н. А. В. Буйських

Освіта:
2011 – 2013 — Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Історичний факультет. Кафедра Археології та Музеєзнавства. Магістерська програма. Спеціальність «Археологія».
2007 – 2011 — Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Історичний факультет. Кафедра Археології та Музеєзнавства. Бакалавр.

Публікації

Семенова, А. 2024. Кістяні піксиди з Ольвії Понтійської. В: Литовченко, С. Д. (ред). LAUREA V. Античний світ і середні віки: Наукові читання пам’яті професора Володимира Івановича Кадєєва. Харків, с. 88-90.

Semenova, A. 2024. Bone Artefacts from the exposition of the National Historical and Archaeological Reserve “Olbia” Museum. Arheologia, 2, p. 76-87.
Chechulina, I., Semenova, A. 2023. Archäologische Stätten und gefährdete Sammlungen in der Ukraine. Antike Welt, (1), p. 77-83.

Semenova, A. 2021. Horn Processing in Western Temenos of Olbia Pontica. Eminak: Scientific Quarterly Journal, (3(35), 146-153.

Семенова, А. 2021. Рогові артефакти из ботросу № 9 Західного теменосу Ольвії. Гаврилюк, Н. О. та ін. (ред.). Борисфеніка ІI: пам’яті В.В. Крутілова (археологічні дослідження острова Березань у контексті європейської історії). Матеріали міжнародної конференції. Миколаїв, Україна, 5-6 травня 2021 р. Миколаїв: НДЦ «Лукомор’є», с.100.

Семенова, A. 2021. Один тип кістяних артефактів з Ольвії та його інтерпретація. Емінак: науковий щоквартальник, (1(33), с.177-187.

Буйських, А., Семенова, А. Синельніков, О. 2020. Дослідження південно-східної частини Ольвії. Археологічні дослідження в Україні 2019: Київ. ІА НАН України, с.418.

Семенова, А. 2019. Історія дослідження виробів з кістки, рогу та бивня з Ольвії. Чабай В.П. та ін. (ред.). Всеукраїнський археологічний з’їзд: матеріали роботи. Київ: ІА НАН України, с.387-391.

: Категорія: Співробітники Опубліковано: 2016-11-15

Ірина Миколаївна Шейко

Кандидат історичних наук, науковий співробітник

Відділ античної археології
пр-т Володимира Івасюка, 12
Київ - 04210
12-й поверх, кімната 1202

E-mail:

ORCID: 0000-0003-2005-3081

Профіль
Публікації

Профіль

Наукові інтереси:
Антична археологія, археологія античних міст Північного Причорномор’я, торгівельні зв’язки міст Боспору Киммерійського та Ольвії з античними центрами давнього світу, світильники античного часу.

Поточні дослідження й проекти:
«Північне Причорномор’я в античний час: історія, економіка, населення, культура»; розділ: «Світильники перших віків з Ольвії та поселень її хори».

Експедиційна діяльність:
з 2012 — участь у розкопках Ольвійської археологічної експедиції ІА НАН Україна; розкопки полісу античного часу Ольвії під керівництвом А. В. Буйських (с. Парутине, Миколаївської області); керівник камеральних робіт;
2011–2015 — участь у розкопках археологічної експедиції Національного університету «Києво–Могилянська академія»; розкопки пам'яток доби середнього та верхнього палеоліту під керівництвом Л. Л. Залізняка (Кіровоградська область);
2011 — участь у розкопках археологічної експедиції Національного університету «Києво–Могилянська академія»; розкопки Северинівського городища скіфського часу під керівництвом Ю. В. Болтрика (Вінницька область);
2008 — участь у роботі Подільської постійно діючої археологічної експедиції ІА НАН України; розкопки поселення давньоруського часу під керівництвом М. А. Сагайдака (м. Київ).

Наукові організації й товариства:

Дисертаційне дослідження:
2016 — «Світильники Ольвії (кінець VII ст. до н.е. — I ст. н.е.)», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий керівник — д.і.н. А. В. Буйських.

Освіта:
2012–2015 — Національний університет «Києво–Могилянська академія», аспірантура, спеціальність «археологія»;
2010–2012 — Національний університет «Києво–Могилянська академія», магістерська програма «Історія, археологія та давня історія України», магістр історії;
2006–2010 — Національний університет «Києво–Могилянська академія», факультет гуманітарних наук, спеціальність «історія», бакалавр історії.

Публікації

Sheiko, I. 2019. Pergamum- and Ephesus-type lamps from Olbia (imports and local replicas). Monographies Instrumentum, 63, p. 272-289.

Sheiko, I. M., Puklina, O. O. 2019. Roman lamps from the National Museum of History of Ukraine. Arheologia, 2, p. 74-94.

Sheiko, I. 2019. The theatre of Olbia – a chase for evidence. In: Fornasier, J. (Ed.), Internationale Fachtagung anlässlich des Jubiläums: Fünf Jahre deutsch-ukrainische Ausgrabungen in Olbia Pontike. An den Ufern des Bugs – На берегах Бугу, 7-9 Oktober 2019. Tagung Frankfurt am Main, p. 8.

Сон, Н. О., Шейко, І. М. 2018. Ліпні світильники з Тіри. Археологія і давня історія України, 3 (28), с. 140-146.

Шейко, І. М. 2018. Проблема торгівлі на прикладі світильників з Ольвії, Боспору та Херсонесу. В: Чабай В.П. (ред.). І Всеукраїнський археологічний з’їзд. Ніжин, 23-25 листопада 2018 р. Київ: ІА НАНУ, с. 132.

Буйських, А. В., Шейко, І. М. 2018. Дослідження південно-східної частини Ольвії (ділянка Р-25). В: Болтрик Ю. В. (ред.). Археологічні дослідження в Україні 2016. Київ: ІА НАНУ, с. 159-161.

Шейко, І. М. 2017. Коринфські світильники перших віків з Ольвії. Північне Причорномор’я за античної доби (на пошану С.Д. Крижицького). Київ: Стародавній світ, с. 116-121.

Шейко, І.М. 2017. Римські світильники Ольвії: загальна характеристика. В: Інтерпретація археологічних джерел: здобутки та виклики. Матеріали наукової конференції молодих вчених. Київ: Стародавній світ, с. 84-86.

Son, N.O., Sheiko, I.M. 2017. Metal lamps from Olbia and Tyras. Arkheologia, 4, р. 50-58.

Шейко, І.М. 2017. Глиняні вироби у формі людської стопи в сандалії з Ольвії. Археологія та давня історія України, 3 (24), К., с. 116-120.

Шейко, І.М. 2017. Коринфські світильники та їхні імітації з Ольвії. Аркасівські читання: історичні дослідження на сучасному етапі розвитку гуманітарної науки. Миколаїв, с. 38-41.

Сон, Н.О., Шейко, І.М. 2016. Металеві світильники з Ольвії та Тіри. Археологія, 4, с. 50-58.

Шейко, І.М. 2016. Світильники з березанських колекцій (матеріали розкопок В.В. Лапіна і С.М. Мазараті). Археологія та давня історія України, 1 (18), К., с. 80-88.

Sheiko, I. 2015. Pergamum- and Ephesus-type lamps from Olbia (import and local replicas). Acts of the 5th International Lycnological Congress. Sibiu, p. 156–173.

Шейко, І.М. 2015. Світильники Ольвії (кінець VII ст. до н.е. – I ст. н.е.). Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата історичних наук. – К., 14 с.

Буйских, А.В., Кузьміщев, О.Г., Новіченкова, М.В., Шейко, І.М., Чечуліна, І.О. 2015. Дослідження в південно-східній частині римської цитаделі Ольвії. В: Археологічні дослідження в Україні 2014. Київ, с. 138-140.

Шейко, І.М. 2015. Світильники «глечикоподібного» типу з Ольвії. LAUREA I. Античный мир и средние века: чтения памяти профессора В.И. Кадеева. Материалы, Харьков, с. 59- 64.

Шейко, І.М. 2015. Світильники з каменю з Ольвії та поселень її хори. Магістеріум. Археологічні студії, 60, К., с. 67-70.

Шейко, І.М. 2015. До спроби експерименту використання античних глиняних світильників. Археологія, 3, с. 119-123.

Шейко, І.М. 2015. Світильники з вертикальними ручками-петлями з Ольвії та Борисфену. Археологія і давня історія України, 1 (14), К., с. 217-222.

Шейко, І.М. 2014. Ручки-петлі від світильників з Ольвії. Проблемы истории и археологии Украины. Материалы IX Международной научной конференции (Харьков, 30-31 октября 2014 г.), Харьков, с. 40.

Хомчик, М.А., Шейко, І.М. 2014. Античні світильники з Ольвії у зібранні Національного музею історії України. Археологія, 3, с. 73-79.

Шейко, І.М. 2014. До питання про технологію виробництва та використання глиняних світильників. Археологія, 2, с. 29-36.

Шейко, И.Н. 2014. Пергамские и эфесские светильники из Ольвии (импорт и местные имитации). Проблемы Истории, Филологии, Культуры, 2, М., с. 108-123.

Шейко, И.Н. 2014. О датировке одного типа светильников из Ольвии. Боспорские чтения, XV, Керчь, с. 471-475.

Шейко, И.Н. 2014. Миниатюрные светильники из Ольвии, Борисфена и поселений хоры. Боспорские исследования, 30, Симферополь-Керчь, с. 392-410.

Шейко, І.М. 2014. Малоазійські світильники та їх імітації з Ольвії. Археологія і давня історія України, 1 (12), К., с. 101-107.

Шейко, І.М. 2014. Світильники з каменю з Ольвії та поселень її хори. Магістеріум. Археологічні студії, 60, К., с. 67-70.

Шейко, І.М., Чепкасова, М.І. 2013. Античні світильники у зібранні Миколаївського краєзнавчого музею. В: IX Миколаївська обласна краєзнавча конференція, Миколаїв, с. 322-324.

Шейко, И.Н. 2013. Светильники. В: Крыжицкий С.Д., Лейпунская Н.А. и др. МАИЭТ. Suppl. 13: Жилые дома Центрального квартала Ольвии. Симферополь-Керчь, с. 486-505.

Шейко, І.М. 2013. Історія вивчення світильників Ольвії VI – I ст. до н.е. Магістеріум. Археологічні студії, 53, К., с. 42-46.

Шейко, И.Н. 2013. Ручки-петли от светильников из Ольвии. Боспорские чтения, XIV, Керчь, с. 530-533.

Шейко, И.Н. 2013. Редкие типы светильников из Ольвии. Боспорские исследования, 28, Симферополь-Керчь, с. 385-398.

Шейко, І.М. 2013. Ранні світильники Ольвії (VI – V ст. до н.е.). Археологія, 1, с. 107-113.

Sheiko, I.M. 2012. The lamps of Olbia (6th to 5th C. BC). In: Archaeology and Linguistics in the modern world. Exchange of knowledge in the History of Mankind. Abstracts. Humboldt Colleague, Simferopol-Yalta, 20-23 September 2012, Simferopol, p. 32.

: Категорія: Співробітники Опубліковано: 2016-11-15

Вікторія Володимирівна Котенко

Кандидат історичних наук, науковий співробітник

Відділ античної археології
пр-т Володимира Івасюка, 12
Київ - 04210
12-й поверх, кімната 1202

E-mail:

ORCID: 0000-0001-9172-1062

Профіль
Публікації

Профіль

Наукові інтереси:
Антична археологія, археологія античних центрів Північного Причорномор’я, міжполісні контакти в Причорноморському регіоні, хора Херсонеса Таврійського, гончарне виробництво доби еллінізму, торгівельні зв’язки Ольвії та Херсонеса Таврійського за даними кераміки.

Поточні дослідження й проекти:
«Херсонеський керамічний імпорт у Північно-Західне Причорномор’я».

Експедиційна діяльність:
з 2014 – участь у розкопках Ольвійської археологічної експедиції Інституту археології НАН України під керівництвом А.В. Буйських (с. Парутине, Миколаївська область)
2010 – участь у розкопках археологічної експедиції Національного університету «Києво–Могилянська академія» пам'яток доби палеоліту під керівництвом Л. Л. Залізняка (Кіровоградська область);
2006-2010 – участь у розкопках Об’єднаної археологічної експедиції Національного заповідника «Херсонес Таврійський» та Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна фортеці Чембало під керівництвом М.А. Алексеєнка та С.В. Д’ячкова (м. Севастополь, АР Крим).

Наукові організації й товариства:
International Association for Research on Pottery of the Hellenistic Period (IARPotHP)
Всеукраїнська громадська організація "Спілка археологів України"
Харківське обласне історико-археологічне товариство
ГО "Конгрес українських керамологів"

Відзнаки:
2019 – ІІ місце в номінації «Краща публікація з окремими сюжетами на теми керамології, гончарства, кераміки в Україні» XIV Національного конкурсу публікацій на теми керамології, гончарства, кераміки в Україні (за публікаціями 2017 року)
2018 – І місце в номінації «Краща університетська книга» 12-го конкурсу Полтавської облдержадміністрації “Краща книга Полтавщини”
2017 – І місце в номінації «Краща наукова стаття» ХІІ Національного конкурсу публікацій на теми керамології, гончарства, кераміки в Україні (за публікаціями 2015 року)

Дисертаційне дослідження:
2016 – «Поселення Херсонеської хори Маслини у Північно-Західній Тавриці», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий керівник — д.і.н. А. В. Буйських.

Освіта:
2011–2015 — Національний університет «Києво–Могилянська академія», аспірантура, спеціальність «археологія»;
2009–2011 — Національний університет «Києво–Могилянська академія», магістерська програма «Історія, археологія та давня історія України», магістр історії;
2005–2009 — Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, історичний факультет, спеціальність «історія», бакалавр історії.

Публікації

Котенко, В. 2020. Кераміка господарського призначення з хори Херсонеса Таврійського (за матеріалами з поселення Маслини). Археологічна керамологія, 3, с. 39-48.

Гречко, Д. С., Котенко, В. В., Крютченко, А. А. 2020. Бельское городище: миграции и развитие комплекса. Stratum plus, 3, с. 53-72.

Kotenko, V. V., Puholovok, Yu. O. 2020. Clay Toys of Early Modern childhood (on the materials of Poltava city). Сумський історико-архівний журнал, ХХХVI, p. 21-28.

Котенко, В. В. 2020. Cемантика орнаментів херсонеського столового посуду та його поширення у Північно-Західному Причорномор’ї. В: Гаврилюк, Н. О. (ред.). FORUM OLBICUM III. Пам’яті В. В. Крапівіної (до 70-річчя з дня народження В.В. Крапівіної). Матеріали Міжнародної археологічної конференції. Миколаїв, Україна, 4-6 травня 2020 р. Миколаїв: НДЦ «Лукомор’є», с. 114-118.

Котенко, В. В., Гречко, Д С. 2020. Античний імпорт в Дніпровське лісостепове Лівобережжя (на прикладі херсонеської кераміки). В: Скорий, С. А. (ред.), Іллінська Варвара Андріївна — видатна дослідниця Скіфії (до 100-річчя від дня народження). Всеукраїнська археологічна конференція: Тези доповідей. — Київ: ІА НАН України, 2020. — С. 51-55.

Kotenko, V. 2019. Tauric Chersonesos Tableware on the Markets of the Northwestern Black Sea Region.In: 4th IARPotHP Conference. Manufacturers and Markets: The Contributions of Hellenistic Pottery to Economies Large and Small. Programme / Abstracts, (November 11-14, 2019. Athens, Greece), p. 37-38.

Котенко, В. В., Гречко, Д. С. 2019. Керамический импорт Херсонеса Таврического в восточноевропейской Лесостепи. Revista Arheologică, 2 (Vol. XV), с. 53-67.

Шевченко, Т.М., Котенко, В.В. 2019. Теракоти з поселення Маслини на хорі Херсонеса Таврійського. Археологія, 3, с. 19-39.

Котенко, В., Пуголовок, Ю., Коваленко, О., Луговий, Р. 2019. Третій міжнародний літній практикум з археологічної керамології. Археологічна керамологія, 2, с. 130-136.

Котенко, В. В. 2019. ΚΑΛΟΣ ΚΑI AΓΑΘOΣ понтійського елліна [рец.]: Ручинская О. А. Культура и общество греческих городов Северного Причерноморья (VI в. до н.э. –IV в. н.э.). Харьков: Майдан, 2017. 286 с. Емінак, 1(25), с. 165-167.

Котенко, В., Пуголовок, Ю., Гречко, Д., Корохіна, А. 2019. Симпозіум дослідників археологічної кераміки в Опішному. В: Пошивайло, О. М. (ред.) Українська керамологія: національний науковий щорічник. За рік 2018: Кераміка як маркер міжкультурних зв’язків, XIII (1), Опішне: Українське народознавство, с. 10-15.

Котенко, В. 2019. Наслідування стилю Гадра в херсонеському вазописі та його поширення и Північно-Західному Причорномор’ї. В: Пошивайло, О. М. (ред.) Українська керамологія: національний науковий щорічник. За рік 2018: Кераміка як маркер міжкультурних зв’язків, XIII (1), Опішне: Українське народознавство, с. 109-118.

Котенко, В., Принь, М. 2019. Формування джерельної бази керамологічних досліджень у контексті становлення академічної науки в Україні. Археологічна керамологія, 2, с. 3-16.

Котенко, В., Твардецький, А. 2019. З досвіду українсько-польської співпраці з укладання словника археологічних термінів. В: Пошивайло, О. М. (ред.) Українська керамологія: національний науковий щорічник. За рік 2018: Український керамолінгвістичний простір, ХІІІ (2), Опішне: Українське народознавство, с. 60-62.

Сапожніков, І., Синельников, О., Котенко, В. 2019. Орнаментований кратер доби еллінізму: унікальна знахідка з Нижнього Подністров’я. Археологічна керамологія, 2, с. 37-43.

Котенко, В. В. 2019. Нові дані зі «старих» колекцій у вивченні міжполісних контактів Херсонеса Таврійського в елліністичний час. В: Корохіна, А. В. та ін. (редкол.). To dig or not to dig: інвазивні та неінвазивні методи археології. Матеріали міжнародної наукової конференції молодих вчених (11–13 жовт. 2019 р), Київ: ІА НАНУ, с. 72-75.

Котенко, В. В. 2019. До питання про художнє оформлення столового посуду в Херсонесі Таврійському в елліністичний час. В: Дьячков, С. В. (ред.). LAUREA ІІI. Античный мир и Средние века: Чтения памяти профессора Владимира Ивановича Кадеева. Материалы. Харьков: ООО «НТМТ», с. 23-27.

Котенко, В. В. 2019. Міжнародний науковий симпозіум «Кераміка як маркер міжкультурних зв’язків давнього населення України: імпорти, запозичення, імітації». Археологічна керамологія, 1, с. 155-160.

Котенко, В. В. 2019. Дослідження археологічної кераміки в роботах Михайла Рудинського та Миколи Макаренка. В: Пошивайло, О. М. (ред.). Українська керамологія: національний науковий щорічник. За рік 2008: Персоналії української керамології, IV (3), Опішне: Українське народознавство, с. 591-599.

Котенко, В. 2018. Історія української археологічної керамології (1918–1953). Опішне: Українське Народознавство, 240 с.

Котенко, В В. 2018. Проблеми атрибуції херсонеської кераміки з полісів Північно-Західного Причорномор’я. В: Дьячков С. В. (ред.). История античного мира и средневековья в университетах Украины. К 40-летию кафедры истории древнего мира и средних веков ХНУ имени В. Н. Каразина. Тезисы докладов Международной научной конференции (Харьков, 25–26 октября 2018 г.), Харьков : ООО «НТМТ», с. 35-38.

Котенко, В. В. 2018. Кераміка як маркер міжкультурних зв’язків давнього населення України: імпорти, запозичення, імітації. Археологія, 4, с. 155-156.

Котенко, В. В. 2018. До історії вивчення херсонеської кераміки з Ольвії. Історична пам'ять, 2 (39), с. 23-27.

Котенко, В. В. 2018. Кераміка як маркер міжкультурних зв’язків давнього населення України: імпорти, запозичення, імітації. Історична пам'ять, 2 (39), с. 111-112.

Котенко, В. В. 2018. Херсонеський керамічний імпорт до Північно-Західного Причорномор’я. В: Чабай, В. П. (ред.). І Всеукраїнський археологічний з’їзд: Програма роботи та анотації доповідей (Ніжин, 23-25 листопада 2018 р.). Київ: ІА НАНУ, с. 117.

Котенко, В. В. 2018. До питання про економічні зв’язки елліністичного Херсонеса з Ніконієм (за керамічними матеріалами). В: Бруяко, И. В., Главенчук, А. В. (ред.). Античный Никоний и мир племен Северо-Западного Причерноморья. Материалы «круглого стола», посвященного юбилею Н.М. Секерской и 60-летию начала раскопок Никония (Одесса, 18 мая 2017 г.). Одесса: Ирбис, с. 17-24.

Котенко, В. В. 2018. Херсонеський керамічний імпорт до Ольвії: історіографія питання. В: Гаврилюк, Н. О. (ред.). Forum Olbicum II: Пам’яті В.В. Крапівіної (до 150-річчя дослідження Ольвії). Матеріали Міжнародної археологічної конференції (Миколаїв, 4-6 травня 2018 р.). Миколаїв: НДЦ «Лукомор’є», с. 91-93.

Котенко, В. В. 2017. Поселення херсонеської хори Маслини у Північно-Західній Тавриці. Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 228 с., 42 кол. вкл.

Котенко, В В. 2017. До питання про торгівлю Херсонеса Таврійського з Ольвією. В: Гаврилюк, Н. О. (ред.). Північне Причорномор’я за античної доби (на пошану С. Д. Крижицького). Київ: Стародавній світ, с. 109-115.

Котенко, В. В. 2017. Північно-західний вектор херсонеської торгівлі в елліністичний час (на прикладі зв’язків з Тірою). В: Єремєєв, П. В. (ред.). Каразінські читання (історичні науки). Тези доповідей 70-ї міжнародної наукової конференції (Харків, 28 квітня 2017 р.). Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, с. 42-43.

Котенко, В. В. 2017. Асортимент херсонеського керамічного імпорту до полісів Північно-Західного Причорномор’я. В: Горбаненко, С. А. та ін. (редкол.). Інтерпретація археологічних джерел: здобутки та виклики. Матеріали наукової конференції молодих вчених. Київ: ІА НАНУ, с. 76-78.

Котенко, В. В. 2017. Торгівля Херсонеса Таврійського з полісами Північно-Західного Причорномор'я в елліністичний час (за матеріалами столової кераміки). В: Дьячков, С. В. (ред.) LAUREA II: Античный мир и Средние века. Чтения памяти профессора В. И. Кадеева, к 90-летию со дня рождения. Харьков: ООО «НТМТ», с. 17-21.

Котенко, В. В. 2017. Про один із векторів херсонеської торгівлі. Археологія, 1, с. 17-23.

Котенко, В. В. 2017. Дослідження археологічної кераміки у 40-ві роки ХХ ст. в Україні. Маґістеріум (археологічні студії), 67, с. 101-105.

Пуголовок, Ю., Котенко, В., Єфанова, С. 2017. Обробка кераміки в польових та камеральних умовах (методичні рекомендації). Матеріали археолого-керамологічної літньої академії в Опішному (випуск 1). Опішне: Українське Народознавство, 40 с.

Kotenko, V. V. 2016. Hellenistic Jugs from Maslyny Settlement. Ukrainian Arkheolohiia, 2014-2015, p. 85.

Котенко, В. В., 2016. Хронологія поселення Маслини за комплексним аналізом археологічних джерел. В: Дьячков, С. В. (ред.). Проблемы истории и археологии Украины. Материалы X Международной научной конференции, посвященной 125-летию профессора К. Э. Гриневича (Харьков, 4–5 ноября 2016 г.), с. 35-36.

Котенко, В. В. 2016. Проста гончарна кераміка з поселення Маслини. Стародавнє Причорномор'я, ХІ, с. 279-286.

Котенко, В. В. 2016. Про початок дослідження скіфської кераміки в Україні. В: Супруненко, О. Б. (ред.). Феномен Більського городища – 2016. Збірник наукових праць і матеріалів конференції. Київ-Полтава: ЦП НАНУ і УТОПІК, с. 200-203.

Котенко В. В. 2016. До витоків пам’яткоохоронної діяльності в Україні. В: Супруненко, О. Б. (ред.). Старожитності Лівобережного Подніпров’я – 2016. Збірник наукових праць. Київ: ЦП НАНУ і УТОПІК, с. 201-205

Котенко, В. В. 2016. Херсонесько-ольвійські контакти за результатами аналізу столової кераміки елліністичного часу. Емінак, 4 (16), с.155-163.

Котенко, В. В. 2015. Поселення херсонеської хори Маслини у Північно-Західній Тавриці. Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата історичних наук. – К., 16 с.

Котенко, В. В. 2015. Елліністичні глеки з поселення Маслини. Археологія, 3, с. 85-93.

Котенко, В. В., 2015. Місце та роль поселення Маслини в системі археологічних пам’яток херсонеської хори у Північно-Західній Тавриці. В: Дьячков, С. В. (ред.). LAUREA I. Античный мир и Средние века. Чтения памяти профессора Владимира Ивановича Кадеева. Харьков: ООО «НТМТ», с. 34-38.

Котенко, В. В. 2015. Посуд Херсонеса Таврійського, знайдений в Ольвії. Археологія і давня історія України, 1 (14), с. 119-130.

Котенко, В. В. 2015. Розписна херсонеська кераміка з розкопок Ольвії. В: Любавський, Р. Г. (ред.). Каразінські читання (історичні науки). Тези доповідей 68-ї міжнародної наукової конференції (Харків, 24 квітня 2015 р.). Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, с. 48-49.

Котенко, В. В. 2015. Світильники з поселення Маслини у Північно-Західній Тавриці. В: Супруненко, О. Б. (ред.). Старожитності Лівобережного Подніпров’я. Київ-Полтава: ЦП НАНУ і УТОПІК, с. 61-69.

Котенко, В. В. 2015. Внесок М. Рудинського у дослідження української археологічної кераміки у 20-ті рр. ХХ ст. В: Любавський, Р. Г. (ред.). Каразінські читання (історичні науки). Тези доповідей 68-ї міжнародної наукової конференції 24 квітня 2015 р. Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, с. 7-8.

Котенко, В. В. 2015. Археолог Д. Березовець як дослідник слов’янської кераміки. Велика Волинь, 51, с. 249-255.

Котенко, В. В. 2015. Дослідження гончарства литовсько-руської доби в 20-50 роках ХХ ст. В: Власенко, В. М. (ред.). Козацькі старожитності Лівобережжя Дніпра ХV-XVIII століття. Збірник матеріалів І Міжрегіональних археологічних читань (Охтирка, 19-20 жовтня 2015 р.). Суми: Сумський державний університет, с. 85-87.

Котенко, В. В., Пуголовок, Ю. О., Гейко, А. В. 2015. Національний конгрес українських керамологів «Українська керамологія в контексті викликів ХХІ століття. Археологія, 4, с.145-146.

Берестнев, С. И., Дьячков, С. В., Колода, В. В., Котенко, В. В., Роменский, А. А., Скирда, В. В., Шрамко, И. Б. 2015. IХ Международная научная конференция «Проблемы истории и археологии Украины». Древности 2014-2015, 13, с. 363-373.

Котенко, В. В. 2015. Методичні засади роботи з керамікою в археологічних інструкціях 1920-х років. Праці Центру пам’яткознавства, 28, с. 18-24.

Котенко, В. В. 2015. Слов’янська кераміка в дослідженнях Д. Березовця 40-50-х рр ХХ ст. В: Коваленко, О. Б. (ред.). Покликання – археологія. Збірник матеріалів Других Самоквасівських читань, присвячених 80-річчю О. В. Шекуна. Чернігів: Вид. Лозовий В.М., с. 161-168.

Котенко, В. В. 2015. Дослідження археологічної кераміки з розкопок на Полтавщині в період становлення вітчизняної науки. Полтавський краєзнавчий музей. Маловідомі сторінки історії, музеєзнавство, охорона пам’яток, Х, с. 130-139.

Котенко, В. В. Поселение Маслины в Северо-Западной Таврике (общая характеристика). Stratum plus, 3, с. 325-241.

Котенко, В. В. 2014. До питання про зовнішній вигляд башт хори Херсонеса Таврійського на матеріалах поселення Маслини. Археологія і давня історія України, 2 (13), с. 90-94.

Котенко, В. В. 2014. Керамические фляги из поселения Маслины в Северо-Западной Таврике. Боспорские исследования, ХХХ, с. 382-391.

Котенко, В. В. 2014. До питання про формування хори Херсонеса Таврійського у Північно-Західній Тавриці. В: Миколенко, Д. В. (ред.). Каразінські читання (історичні науки). Тези доповідей 67-ї міжнародної наукової конференції 25 квітня 2014 р. Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, с. 37-38.

Котенко, В. В. 2014. Дослідження давньої кераміки в археологічних та краєзнавчих студіях у 1918-1924 рр. В: Гречко, Д С. (ред.). Наука і освіта у краєзнавчому вимірі. Матеріали ХХХІІ Міжнародної краєзнавчої конференції молодих учених (секція «Археологія та краєзнавство»). Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, с. 27-32.

Котенко, В. В. 2014. Особливості облаштування західної башти з поселення Маслини у Північно-Західній Тавриці. В: Дьячков, С. В. (ред.). Проблемы истории и археологии Украины. Материалы IX Международной научной конференции (Харьков, 30-31 октября 2014 г.). Харьков: ООО «НТМТ», с. 36.

Котенко, В. В. 2013. Зразки кладок баштових будівель поселення Маслини. Археологія, 4, с. 79-85.

Котенко, В. В. 2013. Господарський комплекс з поселення Маслини у Північно-Західній Тавриці. В: Миколенко, Д. В. (ред.). Каразінські читання (історичні науки). Тези доповідей 66-ї міжнародної наукової конференції (Харків, 26 квітня 2013 р.). Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, с. 68-69.

Котенко, В. В. 2013. Духовне життя мешканців хори Херсонеса Таврійського на прикладі поселення Маслини. Древнее Причерноморье, Х, с. 339-344.

Котенко, В. В. 2013. Господарський комплекс із поселення Маслини в Північно-Західній Тавриці. Вісник ХНУ імені В.Н. Каразіна, 47, с. 7-21.

Котенко, В. В., Пуголовок, Ю. О. 2013. З досвіду проведення науково-рятівних досліджень Глинського археологічного комплексу. В: Супруненко, О. Б. (ред.). Старожитності Лівобережного Подніпров’я. Київ-Полтава: ЦП НАНУ і УТОПІК, с. 121-125.

Котенко, В. В. 2012. До історії дослідження поселення Маслини у Північно-Західній Тавриці. Древности 2012, с. 264-274.

Котенко, В. В. 2011. Баштові комплекси поселення Маслини у Північно-Західній Тавриці. Археологія і давня історія України, 5, с. 111-118.

Котенко, В. В. 2011. Сіролощена кераміка з поселення Маслини, Археологія, 1, с. 68-76

Котенко, В. В. 2011. Чорнолакові канфари з поселення Маслини у Північно-Західній Тавриці. Маґістеріум (археологічні студії), 45, с. 60-61.

Kotenko, V. V. 2011. Grey-Ware Pottery from the Maslyny Settlement. Ukrainian Archaeology – 2011, p. 57-64.

Котенко, В. В. 2010. Застройка западного укрепленного участка поселения Маслины (IV-II вв. до н.э.). В: Миколенко, Д. В. (ред.). Каразінські читання (історичні науки). Тези доповідей 63-ї міжнародної наукової конференції (Харків, 23 квітня 2010 р.). Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, с. 171-172.

Котенко, В. В. 2010. Поселение херсонесской хоры Маслины в Северо-Западном Крыму: из истории исследований. В: Супруненко, О. Б. (ред.). Старожитності Лівобережного Подніпров’я. Збірник праць і матеріалів Х науково-практичного семінару «Охорона та дослідження пам’яток археології» (м. Комсомольськ, 14-16 серпня,2010 р.). Київ-Полтава: ЦП НАНУ і УТОПІК, с. 111-114.

Столяренко Е., Котенко, В. 2009. Игровой элемент истории и современная психология. Круглый стол. Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії, 12, с. 299-303.

Котенко, В. В. 2009. История исследования поселения Маслины (IV-II вв. до н.э.). В: Куліков, В. О. (ред.). Каразінські читання (історичні науки). Матеріали міжнародної наукової конференції (Харків, 24 квітня 2009 р.). Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, с. 175-176.

Котенко, В. В. 2008. О центрах производства столовой чернолаковой керамики поселения Маслины (по фондам МАЭСУ). В: Куліков, В. О. (ред.). Каразінські читання (історичні науки). Матеріали міжнародної наукової конференції (Харків, 25 квітня 2008 р.). Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, с. 150-151.

Котенко, В. В. 2007. Кухонная и столовая керамика поселения Маслины как исторический источник (по фондам МАЭСУ). В: Журавлев, Д. В. (ред.). Каразінські читання (історичні науки). Матеріали міжнародної наукової конференції (Харків, 20 квітня 2007 р.). Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, с. 154-156.

: Категорія: Відділ античної археології Опубліковано: 2016-11-15

Олександра Геннадіївна Чехович

Молодший науковий співробітник, учений секретар відділу

Відділ античної археології
пр-т Героїв Сталінграда, 12
Київ - 04210
12-й поверх, кімната 1202

Тел.: +380 (44) 254 11 90

E-mail:

ORCID: 0000-0002-7428-8452

Профіль
Публікації

Профіль

Наукові інтереси:

Поточні дослідження й проекти:

Експедиційна діяльність:

Наукові організації й товариства:

Дисертаційне дослідження:

Освіта:

: Категорія: Відділ античної археології Опубліковано: 2016-11-15

Марія Вікторівна Новиченкова

Кандидат історичних наук, науковий співробітник

Відділ античної археології
пр-т Героїв Сталінграда, 12
Київ - 04210
12-й поверх, кімната 1205

Тел.: +380 (44) 254 11 90

E-mail:

ORCID: 0000-0002-8734-2534

Профіль
Публікації

Профіль

Наукові інтереси:
Рим та Північне Причорномор’я. Посилення військово-політичного впливу та початок військової присутності Риму у Північному Причорномор’ї за даними письмових та археологічних джерел; римське озброєння часу Пізньої республіки та раннього Принципату; пізньолатенське озброєння та посуд; римські військові акції у Північному Причорномор’ї у І ст. до н.е. – І ст. н.е.; римська військова присутність у Північному Причорномор’ї; римські монети Пізньої республіки та ранньої Римської імперії у Північному Причорномор’ї; фібули Риму та Північного Причорномор’я; римські вироби з бронзи.

Поточні дослідження й проекти:
2019-2023 — «Соціально-економічний розвиток та етнічний склад населення Північного Причорномор’я за античної доби». Розділи: І. «Соціально-політичний розвиток держав Північного Причорномор’я у римську добу: археологічні джерела», ІІ. «Фібули Ольвії». ІІІ. Римські монети Ольвії (у співавторстві з м.н.с. В.В. Крутиловим), підрозділ: римські монети Пізньої республіки та раннього Принципату (до питання хронології появи перших римських монет у Ольвії).
2016-2020 — Спільний українсько–польський проект з археологічного вивчення римської цитаделі Ольвії Понтійської (кер. д.і.н. А.В. Буйських, др. А. Твардецький). Кооператори — Національний Музей в Варшаві, Польща (2016–2018), Польська Академія Наук, Польща (з 2019).
Хронологія: римська та пізньоантична доба; ділянка: Р-23. Напрямок досліджень: топографія, планування, забудова римської цитаделі Ольвії; матеріальні свідчення часу існування римської військової залоги в Ольвії згідно новітніх даних ділянки Р-23, вивчення римських та пізньоантичних культурних нашарувань; уточнення часу припинення існування Ольвії; встановлення її місця на історичній мапі Причорномор’я в цей час на фоні політичних і культурно-економічних контактів населення цього регіону, Римської імперії і оточуючого варварського середовища

Експедиційна діяльність:
з 2007 – по теперішній час — участь у дослідженнях Ольвійської археологічної експедиції ІА НАН України: розкопки полісу античного часу Ольвії під керівництвом д.і.н. А.В. Буйських (с. Парутине, Миколаївської області):
- з 2016 по теперішній час — участь у дослідженнях ділянки Р-23, керівництво розкопом з українського боку.
- 2007-2015 — участь у дослідженнях ділянки Р-25.
2009-2010 — участь у дослідженнях Десятинної церкви, м. Київ (архітектурно–археологічна експедиція ІА НАН України)
1993–2005 — участь у дослідженнях святилища біля перевалу Гурзуфське Сідло (археологічна експедиція ЯИЛМ, рук. к.і.н. Н.Г. Новиченкова, 1993-1994), поселення «Чайка» (археологічна експедиція МГУ, рук. к.і.н. Є.О. Попова, 1996-1997), фортеці Харакс (археологічна експедиція КГГУ, рук. к.і.н. Н.Г. Новиченкова, 2003-2005).

Наукові організації й товариства:
European Association of Archaeologists (EAA).

Відзнаки:
2013 — Award of John Griffith Memorial Scholarship 2013, Jesus College, Oxford, Great Britain.

Дисертаційне дослідження:
2017 — «Римське військове спорядження у Тавриці I ст. до н. е. — I ст. н. е. (за матеріалами розкопок святилища Гурзуфське Сідло)», науковий керівник д. і. н. С. Б. Буйських.

Освіта:
2007–2010 — Кримський державний гуманітарний університет, історичний факультет, спеціальність «історія»
1997–2002 — Московський державний університет економіки, статистики та інформатики, юридичний факультет, спеціальність «юриспруденція»

Публікації

Буйських, А. В., Твардецький, А., Новиченкова, М. В. 2020. Цитадель римського часу в Ольвії: результати українсько-польського проекту. В: Болтрик, Ю. В. (ред.). Археологічні дослідження в Україні 2018. Київ: ІА НАНУ, с. 124-128.

Новиченкова, М. В., Буйських, А. В. 2019. Аквіли з Ольвії. В: Чабай, В. П. (ред.). І Всеукраїнський археологічний з’їзд. Програма роботи та анотації доповідей. Ніжин, Україна, 23-25 листопада 2018. Київ: ІА НАНУ, с. 351-359.

Буйських, А. В., Твардецький, А., Новіченкова, М. В. 2019. Дослідження південно-східної частини римської цитаделі в Ольвії, В: Болтрик, Ю. В. (ред.). Археологічні дослідження в Україні 2017, с. 149-152.

Новиченкова, М., Буйських, А. 2018. Аквіли з Ольвії. В: Чабай В.П. (ред.). Тези І Всеукраїнського археологічного з’їзду (Ніжин, 23-25 листопада 2018 р.). Київ: ІА НАНУ, с. 120-121.

Novichenkova, M. 2018. Roman military cingulum details of Early Principate from a sanctuary Gurzufskoe Sedlo at Mountain Taurica. In: Golubović, S., Mrđić, N. (eds.). LIMES XX. 24 International Limes Congress. Book of abstracts. Belgrade – Viminacium, Serbia, 02‒09 September 2018. Belgrade: Institute of Archaeology, p. 58.

Новиченкова, М. 2018. О деталях латенских бронзовых ситул из святилища у перевала Гурзуфское Седло. В: Гаврилюк, Н. О. (ред.). FORUM OLBICUM II. Пам’яті В. В. Крапівіної (до 150-річчя дослідження Ольвії). Матеріали Міжнародної археологічної конференції. Миколаїв, Україна, 4-6 травня 2018 р. Миколаїв: НДЦ «Лукомор’є», с. 101.

Буйських, А. В., Твардецький, А., Новиченкова, М. В. 2018. Перші результати Україно-Польського проекту з дослідження римської цитаделі в Ольвії. В: Болтрик, Ю. В. (ред.). Археологічні дослідження в Україні 2016, Київ: ІА НАНУ, с. 146-147.

Novichenkova, N. G., Novichenkova, М. V. 2017. Roman Republican and Provincial coins from the archaeological excavations of the sanctuary near the pass Gurzufskoe Sedlo in the Crimean Mountains. In: Matera, M., Karasiewicz-Szczypiorski, R. (eds.). The Crimea and the Northern Black Sea Coast in Archaeological Research 1956–2013. Światowit. Supplement Series C: Pontica et Caucasica, vol. I. Warsaw: University of Warsaw, p. 223-236.

Новиченкова, Н. Г., Новиченкова, М. В. 2017. Римские республиканские монеты из археологических раскопок святилища у перевала Гурзуфское Седло в Горном Крыму. Античный мир и археология,18, с. 252-275.

Твардецькій, А., Буйських, А. В., Новиченкова, М. В. 2017. Польсько-українська місія в Ольвії: перші результати нового дослідницького проекту. В: Гаврилюк, Н. О. (ред.). Північне Причорномор’я за античної доби (на пошану С. Д. Крижицького). Київ: Стародавній світ, с. 45-52.

Новиченкова, М. В. 2017. Римские металлические черпаки (simpula) раннего принципата из святилища у перевала Гурзуфское Седло, В: Гаврилюк, Н. О. (ред.). Північне Причорномор’я за античної доби (на пошану С.Д. Крижицького). Київ: Стародавній світ, 2017, с. 242-249.

Новиченкова, М. В. 2017. Римське військове спорядження І ст. до н.е. – І ст. н.е. (за матеріалами розкопок святилища Гурзуфське Сідло), Автореф. дис. канд. історичних наук: 07.00.04 «Археологія», Київ: ІА НАНУ.

Новиченкова, М. 2016. Детали римской бронзовой латерны из святилища у перевала Гурзуфское Седло. Емінак: науковий щоквартальник, 4 (16) (жовтень-грудень). Спецвипуск: Гаврилюк, Н. О., Смирнов, О. І. (ред.). Forum Olbicum I. Пам’яті В. В. Крапівіної, с. 256-263.

Буйських, А. В., Новіченкова, М. В. 2016. Дослідження на території Римської цитаделі Ольвії. В: Болтрик, Ю. В. (ред.). Археологічні дослідження в Україні 2015. Київ: ІА НАНУ, с. 115-116.

Новиченкова, М. В. 2016. Римские медицинские инструменты из святилища у перевала Гурзуфское Седло в Горном Крыму. Проблемы истории, филологии, культуры, 2, с. 213-226.

Novichenkova, M. V. 2016. A Late Republican signum from the sanctuary Gurzufskoe Sedlo in the Crimea. In: Pauli Jensen, X., Grane, Th. (eds.). Imitation and Inspiration. Proceedings of the 18th International Roman Military Equipment Conference. Copenhagen, Denmark, 9th–14th June 2013. Journal of Roman Military Equipment Studies, 17, p. 219-222.

Novičenkova, M., Kontny, B. 2015. Spurs from the Sanctuary at the Gurzufskoe Sedlo in Crimea. On the Problem of Hook Spurs, In: Tomas, A. (ed.). Ad Fines Imperii Romani. Studia Thaddaeo Sarnowski septuagenario ab amicis, collegis discipulisque dedicata. Warsaw: Institute of Archaeology, Warsaw University, p. 303-324.

Новиченкова, М. В. 2015. Детали овального щита Скутум позднереспубликанского времени из святилища у перевала Гурзуфское Седло. Археологія і давня історія України, 1(14), с. 321-327.

Novichenkova, N. G., Novichenkova, M. V. 2015. Roman Republican Coins from Archaeological Excavations at the Sanctuary on Gurzufskoe Sedlo in the Crimean Mountains. In: Instytut Archeologii Uniwersytetu Warszawskiego, Krym i północne wybrzeża Morza Czarnego w badaniach archeologicznych 1956-2013: międzynarodowa konferencja naukowa. Warszawa, Polska, 19-23.10.2015. Warzsawa (б. в.), p. 26.

Буйських, А. В., Кузьміщев, О. Г., Новіченкова, М. В., Шейко І. М., Чечуліна, І. О. 2015. Дослідження у південно-східній частині римської цитаделі в Ольвії. В: Болтрик, Ю. В. (ред.). Археологічні дослідження в Україні 2014. Київ: ІА НАНУ, с. 138-140.

Новиченкова, М. В. 2014. Деталь римского военного штандарта из святилища у перевала Гурзуфское Седло. Боспорские исследования, 30, c. 435-441.

Буйських, А. В., Кузьміщев, О. Г., Новіченкова, М. В. 2014. Дослідження в південно-східній частині римської цитаделі в Ольвії. В: Козак, Д. Н. (гол. ред.). Археологічні дослідження в Україні 2013. Київ: ІА НАНУ, с. 186-187.

Novichenkova, M. V. 2013. About the finds of items of Late Republican and Early Imperial Roman military equipment from the sanctuary Gurzuf Saddle Pass in the Mountain Crimea. In: Jensen, X. P. (ed.). Imitation and Inspiration. Abstracts of the XVIII^th International Roman Military Equipment Conference. Copenhagen, Danmark, 10-14 June 2013. Copenhagen: National museum, p. 29-30.

Новиченкова, М. В. 2013. К находкам двух нащечников шлемов из святилища у перевала Гурзуфское Седло. В: Марченко, И. И. (ред.). Шестая Кубанская археологическая конференция. Материалы конференции. Краснодар: Экоинвест, c. 311-313.

Новиченкова, М. В. 2013. Предметы снаряжения всадника из святилища в Горном Крыму. В: Новиченкова, Н. Г. (ред.). Историко-культурное наследие Причерноморья: изучение и использование в образовании и туризме. Тезисы материалов IV международной научно-практической конференции. Ялта, Украина, 25-26 апреля 2013. Ялта: РИО КГГИ, с. 40.

Новиченкова, М. В. 2013. Шпори зi святилища бiля перевалу Гурзуфське Сiдло в Гiрському Криму. Археологiя, 3, с. 44-53.

Буйських, А. В., Кузьміщев, О. Г., Новіченкова, М. В. 2013. Основні результати робіт на ділянці Р-25 в Ольвії. В: Гаврилюк, Н. О. (гол. ред.). Археологічні дослідження в Україні 2012. Київ: ІА НАНУ, с. 244-246.

Novichenkova, M. V. 2012. Roman military equipment from the Taurica based on the materials from the sanctuary Gursuf Saddle. In: Mordvintseva, V. (ed.). Archaeology and Linguistics in the modern world. Exchange of knowledge in the History of Mankind. Abstracts of the Humboldt Colleague. Simferopol-Yalta, Ukraine, 20-23 September 2012. Simferopol: Універсум, р. 25.

Novichenkova, M. V. 2012. Roman military Equipment of the Age of Augustus from the Sanctuary Gurzuf Saddle. In: Iacob? M. (ed.). Aegyssus 2000, The Romans at the Black Sea During the Time of Augustus: The Evidence of Literary, Archeological and Numismatic Sources. Abstracts of the International Colloquium. Tulcea, Romania, 5-9 June 2012. Tulcea (б. в.), p. 31-32.

Новиченкова, М. В. 2011. Римская кольчуга Lorica Hamata I в. до н.э. – I в. н.э. из ритуального комплекса святилища у перевала Гурзуфское Седло. Боспорские исследования, 25, с. 271-297.

Новиченкова, М. В. 2011. Фрагменты овальных римских щитов Scutum из раскопок святилища у перевала Гурзуфское Седло. В: Новиченкова, Н. Г. (ред.). Историко-культурное наследие Причерноморья: изучение и использование в образовании и туризме. Тезисы материалов III международной научно-практической конференции. Ялта, Украина, 28-30 апреля 2011 г. Ялта: РИО КГГИ, с. 78-79.

Новиченкова, М. В., Новиченкова, Н. Г. 2011. Комплексы предметов из металла эпохи эллинизма из раскопок святилища у перевала Гурзуфское Седло и Артюховского кургана. В: Вахтина, М. Ю. и др. (ред.). Боспорский феномен: Население, языки, контакты. Материалы международной научной конференции. Санкт-Петербург, РФ, 22–25 ноября 2011. Санкт-Петербург: Нестор-История, с. 367-372.

Новиченкова, Н. Г., Новиченкова, М. В. 2010. Арретинский кубок с изображением сцены жертвоприношения. Боспорские исследования, 23, с. 446-458.

Новиченкова, М. В., Новиченкова, Н. Г. 2010. Предметы, связанные с историческими кельтами, найденные в Горном Крыму. В: Крымский инженерно-педагогический университет. Социально-политические и культурные проблемы современности. Материалы III Международной научно-теоретической конференции. Симферополь: ДИАЙПИ, c. 552-555.

Новиченкова, М. В. 2009. О римской кольчуге из святилища у перевала Гурзуфское Седло. В: Марченко, И. И. (ред.). Пятая Кубанская археологическая конференция. Материалы конференции. Краснодар: Кубанский государственный университет, c. 283-286.

: Категорія: Співробітники Опубліковано: 2016-11-15

Дмитро Миколайович Хмелевський

Молодший науковий співробітник

Відділ античної археології
пр-т Володимира Івасюка, 12
Київ - 04210
12-й поверх, кімната 1205

E-mail:

ORCID: 0000-0002-0405-1820

Профіль
Публікації

Профіль

Наукові інтереси:
Антична археологія, міста Північного Причорномор’я, свинцеве виробництво, оборони споруди Римського часу.

Поточні дослідження й проекти:
«Північне Причорномор’я в античний час: історія, економіка, населення, культура»; розділ: «Обороні споруди Римської цитаделі».

Експедиційна діяльність:
з 1990 — систематично брав участь у роботах Ольвійської експедиції ІА НАН України (розкопки Ольвії):

з 2010 — керівник робіт на ділянці «Северная оборонительная стена Римской цитадели»;
2008-2009 — керівник робіт на ділянках «Северная оборонительная стена Римской цитадели» та «Р–19»;
2007 — керівник робіт на ділянці «Северная оборонительная стена Римской цитадели»;
2006 — керівник робіт на ділянках «Л – 1», «Северная оборонительная стена Римской цитадели», приймав участь у роботах на ділянці «НГФ»;
2005 — керівник робіт на ділянках «Л – 1», «НГФ», «Северная оборонительная стена Римской цитадели»;
2004 — керівник робіт на ділянках «Л – 1», «НГФ»;
2000-2001 — керівник робіт на ділянці «Кліф–1».

Наукові організації й товариства:
Спілка археологів України.

Дисертаційне дослідження:
«Свинцеве виробництво Березанського поселення (о. Березань), Ольвії та її перефірії (VI ст. до н.е. — IV ст. н.е.)»; науковий керівник — член–кореспондент, д.і.н. С. Д. Крижицький.

Освіта:
2000–2006 — Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет, кафедра археології та музеєзнавства, спеціальність — «історик, археолог, викладач історії».

Публікації

Хмелевский, Д. Н. 2018. Фигурный сосуд в форме головы африканца из Ольвии. Проблемы истории, философии и культуры, 3 (61). Москва-Магнитогорск-Новосибирск, с. 198-214.

Хмелевский, Д. Н. 2017. Вотивные свинцовые изделия из одного культового комплекса Ольвии. В: Гаврилюк Н. О. (ред.). Північне Причорномор’я за античної доби (на пошану С.Д. Крижицького). Київ: Стародавній світ, с. 122-126.

Буйських, А.В., Хмелевський, Д. М. 2017. Дослідження північного оборонного комплексу римської цитаделі в Ольвії в 2015 р. В: Болтрик Ю. В. (ред.) Археологічні дослідження в Україні 2015. Київ, с.

Хмелевский, Д. Н. 2016. Исследования северной оборонительной линии римской цитадели Ольвии в 2005-2015 гг. Стародавнє Причорномор’я, ХІ. Одеса, с. 555-561.

Хмелевский, Д. Н. 2016. Западная часть северной оборонительной линии римской цитадели в Ольвии. Емінак, 3 (15), с. 5-10.

Хмелевский, Д. Н. 2016. Свинцовые изделия некрополя и предместья Ольвии (возвышенность на западном склоне Заячьей балки). Емінак, 4 (16), с. 169-117.

Хмелевский, Д. Н. 2015. Свинцовые изделия участка «Т» Березанского античного поселения. OLBIO in memoriam V. V. Krapivina. Археологія і давня історія в Україні, 1(14), с. 231-237.

Хмелевский, Д. Н. 2014. Керамические изделия. В: Крыжицкий С.Д. Жилые дома Центрального квартала Ольвии. МАИЭТ. Supplementum, 13. Симферополь-Керчь, с. 505-515.

Крижицький, С. Д., Хмелевський, Д. М., Буйських, А. В. 2014. Дослідження північного оборонного комплексу римської цитаделі в Ольвії в 2013 р. В: Д. Н. Козак та ін. (ред.). Археологічні дослідження в Україні 2013. Київ, с. 193-194.

Крижицький, С. Д., Хмелевський, Д. М., Буйських, А. В. 2013. Дослідження північної оборонної стіни римської цитаделі в Ольвії. В: Н. О. Гаврилюк та ін. (ред.). Археологічні дослідження в Україні 2012. Київ, с. 261-262.

Крыжицкий, С. Д., Хмелевский, Д. Н. 2013. Доследования северной оборонительной линии римской цитадели Ольвии в 2005 – 2011 гг. (Предварительные итоги). В: Тригуб, О.П. та ін. (ред.). Аркасівські читання: Історичні дослідження на сучасному етапі розвитку гуманітарної науки. Матеріали III Міжнародної науково-практичної конференції. Миколаїв, с. 56-60.

Крижицький, С. Д., Хмелевський, Д. М. 2012. Північна оборонна стіна римської цитаделі в Ольвії. В: Д. Н. Козак та ін. (ред.). Археологічні дослідження в Україні 2011. Київ, с. 62 – 64.

Крижицький, С. Д. Хмелевський, Д. М. 2011. Северная оборонительная стена в Ольвии. В: Д. Н. Козак та ін. (ред.). Археологічні дослідження в Україні 2010. Київ, с. 213 – 214.

Крыжицкий, С. Д. Хмелевский, Д. Н. 2010. Охранные доследования северной оборонительной линии Римской цитадели Ольвии 2005 – 2007 гг. В: ΣΥΜΒΟΛΑ. Античный мир Северного Причерноморья. Новейшие находки и открытия,1. Москва – Киев, с. 137-142.

Крапівіна В.В., Буйських А.В., Хмелевський Д.М. 2010. Дослідження південної частини Верхнього міста Ольвії у 2009 р. В: Д. Н. Козак та ін. (ред.). Археологічні дослідження в Україні 2009. Київ, с. 232-234.

Крыжицкий, С. Д. Хмелевский, Д. Н. 2009. Северная оборонительная стена римской цитадели в Ольвии. В: Д. Н. Козак та ін. (ред.). Археологічні дослідження в Україні 2008. Київ, с. 177-178.

Крыжицкий, С. Д. Хмелевский, Д. Н. 2008. К вопросу о комплексе крепостных ворот римской цитадели в Ольвии. Боспорские чтения, 9, с. 147-153.

Хмелевский, Д. Н. 2007. О находке свинцовой фигурки воина из Ольвии. Древности Северного Причерноморья в античное время. Симферополь, с. 162-163.

Крапивина, В. В. Хмелевский, Д. Н. 2006. Охранные раскопки на участках Л-1 и НГФ в Ольвии в 2004-2005 гг. В: Н. О. Гаврилюк та ін. (ред.). Археологічні дослідження в Україні 2004-2005. Київ, с. 238 – 240.

Хмелевский, Д. Н. 2004. Литое свинцовое изображение фигуры воина из Ольвии. BORYSTHENIKA-2004. Материалы международной научной конференции к 100-летию начала исследований острова Березань Э.Р. Штерном. Николаев, с. 178-179.

Крапивина, В. В., Буйских, А. В., Крутилов, В. В., Хмелевский, Д. Н., Смирнов, А. И. 2002. Охранные раскопки в южной части Нижнего города Ольвии в 2001 году (краткие итоги). В: Н. О. Гаврилюк та ін. (ред.). Археологічні дослідження в Україні 2000-2001. Київ, с. 152-155.

Сторінка 1 із 2