Відділ давньоруської та середньовічної археології розпочав роботу по виконанню проекту під егідою Міжнародного союзу академій наук (UAI–IUA) «Середньовічні Балтія і Чорномор’я: матеріальна реконструкція торговельних зв’язків», у якому співвиконавцями являються академічні та університетські структури Туреччини та Латвії. Приєднатися до цього готові й колеги з інших європейських країн Польща та ін.

Мета проекту: опрацювати, підготувати до друку та у перспективі опублікувати усі наявні дані у відношенні середньовічних структур у взаємозв’язку паралельних процесів в цивілізаційних суспільствах між балтійським та чорноморським узбережжями, в першу чергу археологічного характеру, доповнюючи їх матеріалами суміжних дисциплін.

Нині вже підготовлена колективна монографія науковцями України із даної тематики й розпочаті переговори про наступні спільні роботи з іноземними колегами.


Фахівці неодноразово звертали увагу на своєрідні археологічні мікрорайони, що утворюють унікальні археологічні території, а також на необхідність вироблення системи правових підходів для збереження і відродження історикокультурного надбання у вигляді функціонування пам’яток в сучасному соціокультурному середовищі. Повною мірою це стосується і групи пам’яток різних епох поруч Ходосівки, а також невідкладних завдань, частина із яких на сьогоднішній день може вважатися вирішеною.

Непересічний комплекс городищ, селищ, стоянок, могильників на південь від Києва складається з понад 30 об’єктів культурної спадщини: Великого Ходосівського городища доби раннього заліза («Круглик») — пам’ятки національного значення, городища «Кругле» скіфського, зарубинецького, києворуського часу у його складі, валів ранньозалізної доби і давньоруської періоду, що становили із городищами одну систему оборони; пункту часів мезоліту XVII–XVIII ст. між Ходосівкою і Лісниками; селища ХодосівкаРославське давньоруського і монгольськолитовського періодів та ще низки пам’яток. Значення цієї групи об’єктів далеко не обмежується масштабами області, що відзначено неодноразово.

hak2 300х185Елементи комплексу привертали увагу ще з XIX ст., на початку XX ст. місцевість на предмет наявності пам’яток археології обстежено у зв’язку з перспективою промислового освоєння. Згодом на окремих об’єктах проведено стаціонарні роботи, місцями доволі масштабні. З 2003 р. комплексну програму збереження і вивчення пам’яток мікрорегіону втілює Північна постійнодіюча археологічна експедиція ІА НАН України.

Потенціал археологічних об’єктів доповнюють пам’ятки науки і техніки (інженерні споруди недобудованої залізниці початку XX ст.), етнографії (забудова навколишніх сіл), героїчної оборони Києва (споруди та меморіали Київського укріпрайону).

Місцезнаходження пам’яток комплексу серед мальовничих природних ландшафтів та їх участь у формуванні ландшафтів історичних, розташування на території чи поруч відомих пам’яток природи дозволяє реалізувати комплексну програму збереження та використання історикокультурного та природного потенціалу.

hak3 300х185Фахівці Інституту розробили концепцію створення тут охоронюваної археологічної території, підтриману Київським обласним центром охорони пам’яток історії, археології та мистецтва, Держслужбою охорони культурної спадщини, Інститутом держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, НДІ пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури України, Центром пам’яткознавства НАН України та УТОПІК, Українським товариством охорони пам’яток історії і культури, Національною спілкою краєзнавців та інших.

Втілення проекту, як це пропонували фахівці для аналогічних осередків, спрямоване на розвиток кількох напрямків:

 

 науководослідницького (вивчення пам’яток археологічним, історичним та іншими методами; розробка проблематики з питань репрезентованих культур та епох, з історії регіону й мікрорегіону; організація наукових досліджень округи; проведення семінарів та конференцій із означеної проблематики; видання наукових та науковопопулярних праць; створення експозиції та фондів за матеріалами робіт, бази натурних реконструкцій давніх об’єктів, процесів та технологій);

 пам’яткоохоронному (збереження пам’яток в істориколандшафтному контексті та культурних нашарувань на них; проведення крім планомірного вивчення охоронних досліджень ділянок, яким загрожує руйнування внаслідок дії природних чи господарських чинників; охорона пам’яток історії; охорона рідкісної рослинності в межах пам’яток);

hak5 300х185 експозиційному (відображення найдавнішої історії регіону, результатів вивчення комплексу і пам’яток округи; накопичення фондів; побудова елементів експозиції музею просто неба і ділянок музеєфікованих об’єктів; створення реконструкцій з введенням їх елементів до експозиції; створення експозиційних об’єктів нової та новітньої історії пам’ятки промислової історії й архітектури недобудована залізниця; пам’яток героїчної оборони Києва в рамках Музею «Пояс бойової слави містагероя Києва»; проведення виставкової діяльності);

 культурноосвітньому і виховному (пропаганда знань про комплекс в лекційній та екскурсійній роботі, засобах масової інформації, у видавничій діяльності; організація виставок; залучення до досліджень та пам’яткоохоронних заходів молоді; проведення польових семінарів в рамках студентської практики, залучення школярів слухачів археологічних гуртків; надання методичної допомоги викладачам шкіл для проведення уроків історії та краєзнавства; залучення громадян до археологічного туризму; створення умов для участі загалу в дослідженні та охороні пам’яток; інформування населення про результати досліджень, в т. ч. шляхом участі у святах);

 господарському (впровадження пам’яткоохоронних засад у ведення господарської діяльності на комплексі; використання вивчених ділянок для створення інфраструктури по обслуговуванню комплексу та його відвідувачів; залучення суб’єктів усіх форм власності до співпраці по розбудові і дослідженню пам’яток, створенню сфери обслуговування та туризму).

hak6 300х185Частина питань уже вирішена Інститутом археології НАН України, зокрема — Північною постійнодіючою експедицією, яка із залученням позабюджетних коштів досліджує комплекс з 2003 р. Обмежене фінансування не дає змоги створити тут науковий осередок, гідний масштабів згаданих городищ, поселень, інших об’єктів культурної спадщини. В той же час, приватизаційні процеси, передача земель суб’єктам господарювання становить загрозу для елементів комплексу, а питання надання йому пам’яткоохоронного статусу охоронюваної археологічної території ще чекає свого вирішення.

Потенціал комплексу високо оцінили місія ООН на чолі з резидентомкоординатором системи ООН п. Френсісом М. О’Доннеллом, секретар міжнародної асоціації музеїв просто неба та експериментальної археології EXARC п. Р. Пардикупер, група фахівців на чолі з професором О. Субтельним, на пам’ятках комплексу проведено другий, давньоруський, етап прес-туру «Історія України. Нові факти» для провідних вітчизняних ЗМІ і Пресдень Олени Вінницької. Про комплекс студією УТР знято науковопопулярний фільм, групою митців художній, співробітники експедиції взяли участь у підготовці низки публіцистичних та науково-популярних теле- і радіопередач, матеріалів у електронних і друкованих засобах масової інформації.

До реалізації проекту залучені співробітники експедиції, викладачі та волонтери і студентипрактиканти Національного педагогічного університету імені М. П. ДрагомановаКиївського національного університету імені Тараса Шевченка та інших вищих навчальних закладів.

Партнери проекту підприємство «Хутір Ясний», Міжнародний благодійний фонд Олександра Фельдмана.

Керівник проекту: к.і.н., н.с. відділу давньоруської та середньовічної археології ІА НАН України Ігор Анатолійович Готун.


Повна назва:
Міжнародний науково–дослідницький проект: «Комарів — склоробна майстерня Барбарікума» («Komariw — Eine Glassproduktionstätte im Barbaricum»)  (Україна та Німеччина).

Резюме:
Проект присвячений комплексному вивченню унікальної склоробної факторії пізньоримського часу на території європейського Барбарікума. Виробництво скла в цей час відбувалося виключно в межах римської імперії. Склоробна майстерня біля Комарова на Дністрі (Кельменецький район Чернівецької області) залишається єдиним центром на території варварів з виробництва скляних виробів поза межами імперії. Пам’ятка була відкрита і досліджувалася в 195060 рр. українським археологом М. Ю. Смішком. З 2012 р. відділ археології ранніх слов’ян ІА НАН України відновив дослідження цієї пам’ятки. Проект є довгостроковим, комплексним та міжнародним і передбачає широкомасштабне застосування геофізичних досліджень, археологічних розкопок, техніко–технологічних аналізів зразків скла та ін. До виконання проекту залучено фахівців з різних галузей гуманітарних та природничих наук.

Метою проекту є продовження наукового дослідження унікальної факторії з виробництва скла біля с. Комарів, введення в науковий обіг отриманих матеріалів та матеріалів розкопок попередніх років, музеєфікація решток виробничої та житлової діяльності на місці пам’ятки, популяризація серед населення України знань про стародавню культуру.

Керівники та учасники проекту:
Проект виконується спільними зусиллями відділу археології ранніх слов’ян та регіональних польових досліджень та НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України. Керівники проекту О. В. Петраускас та Т. Р. Милян.
З 2014 року роботи проводяться в рамках спільного українськонімецького проекту, учасниками якого стали Інститут археології НАН України та Вільний університет Берліна/Freie Universität BerlinFreie Universität Berlin, Німеччина (дослідницька група A-6 Центру передових наукових досліджень TOPOI).
Керівники проекту з німецької сторони Ханс-Йорг Нюссе та Мортен Хегевіш.
В рамках виконання проекту залучено фахівців з різних наукових центрів України (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Національний музей історії України, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна) та Європи (Берлін, Варшава).

Сайт проекту:
Інформацію про історію дослідження пам’ятки, актуальний стан виконання проекту та основні підсумки представлено на сайті КОМАРІВ – виробнича факторія варварської Європи пізньоримського часу. На сторінці розміщено і контактну інформацію.
Додаткову інформацію можливо знайти на сайті TOPOI та НДЦ «Рятівна археологічна служба».


eneo br spivrobitnyky 

 

Отрощенко Віталій Васильович, д. і. н., завідувач відділу
E-mail: 

Котова Надія Сергіївна, д. і. н., пров. н. с.
E-mail: 

Корвін-Піотровський Олексій Генріхович, к. і. н., ст. н. с.
E-mail: 

Лисенко Сергій Дмитрович, к. і. н., ст. н. с.
E-mail:

Овчинников Едуард Вікторович, к. і. н., ст. н. с.
E-mail: 

Рассамакін Юрій Якович, к. і. н., ст. н. с.
E-mail: 

Черних Людмила Андріївна, к. і. н., ст. н. с.
E-mail: 

Дяченко Олександр Вікторович, к. і. н., н. с.
E-mail:

Корохіна Анастасія Вікторівна, к.і.н., н.с.
E-mail:

Лисенко Світлана Станіславівна, к. і. н., н. с.
E-mail:

Панковський Валентин Борисович, к. і. н., н. с.
E-mail:

Рудь Віталій Сергійович, к. і. н., н. с.
E-mail:

Фоменко Віктор Миколайович, к. і. н., н. с.
E-mail:

Черновол Дмитро Костянтинович, к. і. н., н. с.
E-mail: 

Шатіло Людмила Олександрівна, к. і. н., н. с.
E-mail:

Данилко Наталія Михайлівна, м. н. с., учений секретар відділу
E-mail:

 


 

Івакін Всеволод Глібович, к. і. н., завідувач відділу
E-mail: 

Толочко Петро Петрович, академік НАН України, головн. н. с.
E-mail:

Сергєєва Марина Сергіївна, д. і. н., п. н. с.
E-mail: 

Бібіков Дмитро Валентинович, к. і. н., н. с.
E-mail: 

Козубовський Георгій Анатолійович, к. і. н., н. с.
E-mail: 

Козюба Віталій Костянтинович, к. і. н., н. с., учений секретар відділу
E-mail: 

Чміль Леся Володимирівна, к. і. н., н. с.
E-mail: 

Манігда Ольга Володимирівна, к. і. н., н. с.
E-mail: 

Гнера Володимир Анатолійович, к. і. н., н. с.
E-mail:

Сушко Аліна Олександрівна, к. і. н., н. с.
E-mail:

Баранов В’ячеслав Ігоревич, м. н. с.
E-mail: 

Дяченко Дмитро Геннадійович, м. н. с.
E-mail:

Зоценко Іван Володимирович, м. н. с.
E-mail: 

Крижановський В’ячеслав Олегович, м. н. с.
E-mail: 

Іванов Олег Костянтинович, лаборант 1-ї категорії
E-mail: 

Пелехатий Михайло Мирославович, лаборант 1-ї категорії
E-mail:


Івакін Всеволод Глібович, к. і. н., завідувач сектора
E-mail: 

Бібіков Дмитро Валентинович, к. і. н., н. с.
E-mail: bibikov_dmytro @iananu.org.ua

Баранов В’ячеслав Ігоревич, м. н. с.
E-mail: 

Зоценко Іван Володимирович, м. н. с.
E-mail: 


В експозиції Археологічного музею представлено більше 7 000 оригінальних експонатів, здобутих експедиціями Інституту археології НАН України та поданих за культурнохронологічним принципом.

У залі «Первісна археологія» представлені матеріали кам’яного віку (палеоліт, мезоліт, неоліт), енеоліту та епохи бронзи (від 900 тис. років тому назад до початку І тис. до н.е.). Тут демонструються матеріали однієї з найдавніших стоянок Європи — Королево, середньопалеолітичних пам’яток Криму, Донбасу, Середнього Подністров’я, верхньопалеолітичних поселень мисливців на мамонтів з залишками кістково-земляних жител, найдавніші мистецькі вироби.
Матеріали мезолітичної епохи дають уяву про нові традиції в каменеобробному виробництві, розвиток рибальства та про появу перших колективних могильників.
За доби неоліту відбувається перехід до відтворюючих форм господарства (землеробство, скотарство), з’являється гончарство, ткацтво, удосконалюється техніка обробки каменю. У вітринах — матеріали з поселень та могильників дніпро-донецької культурної спільноти, ямковогребінцевої та бугодністровської культур, з Кам’яної Могили.
Значна частина експозиції відведена матеріалам племен трипільської культури (VIII тис. до н.е.) — найбільшої спільноти ранніх землеробів та скотарів на теренах України. Саме в їхньому середовищі з’являються так звані поселеннягіганти, відбувається освоєння першого в історії людства металу — міді, найбільшого розквіту набуває гончарство, з’являється двоповерхова архітектура. Значну роль відіграють ткацтво, обробка каменю та кістки, інші ремесла. Демонструються колекції гончарного посуду, антропоморфна та зооморфна пластика, мініатюрні моделі житла та печі, землеробські знаряддя, прикраси, зброя тощо, знайдені на різночасових трипільських поселеннях та могильниках.
В цьому ж розділі представлені матеріали енеолітичних культур, синхронних трипільській: середньостогівської, дереївської, скелянської, квітянської та ін., що ілюструють самобутній розвиток землеробів та скотарів степової зони України. Матеріали представлені гостродонним посудом, пластикою, знаряддями з каменю та кістки, прикрасами, зброєю тощо. Окрім того, демонструються оригінальні монолітні вирізки з енеолітичних поховань із прикрасами та знаряддями праці.
Закінчується експозиція залу матеріалами епохи бронзи. До цього часу відноситься винахід бронзи та широке її застосування, в цей час з’являються групи професійних ремісників, поширюється міжплемінний обмін, виділяється родоплемінна знать. В експозиції матеріали з поселень та курганів ямної, катакомбної, тщинецькокомарівської культурних спільнот та кемиобинської, середньодніпровської, багатоваликової кераміки, білогрудівської, бондарихінської, сабатинівської та інших культур.

Зал «Ранній Залізний вік» присвячено історії населення на території України початку I тис. до н.е. — перших століть нашої ери. Тут можна познайомитись з пам’ятками скіфської (осілих землеробських племен Право- та Лівобережної України та степових кочовиків) та сарматської культур. Представлені матеріали із городищ та курганних поховань: зброя, атрибути кінського спорядження, культові речі, жіночі прикраси.
Друга частина зали відведена археології античних міст та поселень Північного Причорномор’я: Ольвії, Березані, Тіри, ольвійського некрополя та сільськогосподарської округи — вироби з мармуру, глиняний посуд, теракоти, прикраси та інструменти, скляні вироби римської доби тощо. Знахідки розповідають про містобудування та архітектуру, господарство та культуру грецького населення цього регіону.

У залі «Давні слов’яни та Київська Русь» демонструються матеріали з поселень та могильників давньослов’янських та сусідніх з ними племен (зарубинецької, київської, черняхівської, празькокорчакської та інших). Давньоруська частина експозиції знайомить з життям та культурою міст (Київ, Воїнь, Іван, Чучин), сільських поселень (Григорівка) та могильників (Шестовиця), що характеризують житлобудівництво, багатогранність ремесел, духовну культуру, військову справу населення Київської Русі XXIII ст. Тут же представлені матеріали кочівницьких племен, що сусідили з Руссю — торків, печенігів, половців та ін.
Доповнюють експозицію матеріали нового часу (XVIXVIII ст.). Це, зокрема, побутові та ремісничі вироби населення тогочасного Києва та його округи. Крім того, в розділі представлені речі, знайдені під час розкопок османських містфортець — БілгородДністровського, Очакова та ін. — прикраси, зброя, предмети вжитку тощо.

Три діорами — «Поховання знатного скіфа», «Давньоруське місто Чучин» та «Київ. Місто Володимира», а також макети житла із кісток мамонта, трипільського будинку, житлового кварталу античного міста, житловогосподарських комплексів ранньослов’янських поселень, давньоруського Подолу, виконані на основі наукових розробок та реконструкцій. 

 


Відділ археології кам’яної доби є провідною установою в галузі археології палеолітичної, мезолітичної та неолітичної доби України. Він координує вивчення цієї проблематики, визначає та формулює стратегію і тактику польових досліджень пам’яток кам’яного віку в межах усієї країни, бере участь у підготовці до друку профільного видання ІА НАНУ «Кам’яна доба України».
Співробітники відділу вивчають широкий спектр актуальних проблем кам’яної доби від появи на території України найдавніших людських істот близько 1 млн. років тому до кінця неолітичної доби 6 тис. років тому. Вони поповнюють джерельну базу археологічних знахідок, із залученням сучасних теоретико-методичних розробок узагальнюють результати регіональних досліджень, у співпраці з фахівцями суміжних з археологією природничих дисциплін вивчають складні теоретичні проблеми найдавнішого минулого України.

Завідувач відділу: Залізняк Леонід Львович

Учений секретар: Нездолій Олександр Іванович

 

Напрями досліджень

Теми НДР

Дослідницькі програми

Експедиції

Співробітники

Історія

Контакти


Відділ археології енеоліту — бронзової доби

Завідувач відділу: Отрощенко Віталій Васильович

Учений секретар: Данилко Наталія Михайлівна

 

 

 

Напрямки досліджень

Теми НДР

Дослідницькі програми

Експедиції

Співробітники

Історія

Контакти


Відділ археології раннього залізного віку Інституту археології НАН України є провідною науковою інституцією, що займається вивченням історії населення за доби раннього заліза на теренах України.

Завідувач відділу: Скорий Сергій Анатолійович

Учений секретар: Дзнеладзе Олена Сергоївна

 

 

Напрямки досліджень

Теми НДР

Дослідницькі програми

Експедиції

Співробітники

Історія

Контакти


Співробітники відділу археології Києва є провідними фахівцями у дослідженні археологічних пам’яток на території давнього Києва та його околиць. До завдань відділу входить також визначення напрямків наукових досліджень у галузі історичної топографії середньовічних міст, вивчення монументальних архітектурних пам’яток та планування і здійснення польових досліджень у межах території Києва.

 

 

В. о. завідувача відділу: Івакін Всеволод Глібович

Учений секретар: Козюба Віталій Костянтинович

 

Напрями досліджень

Теми НДР

Дослідницькі програми

Експедиції

Співробітники

Історія

Контакти