Інститут археології НАНУ. Головна сторінка.

: Категорія: Співробітники Опубліковано: 2019-05-01

Олексій Олександрович Крютченко

Кандидат історичних наук, науковий співробітник

Відділ археології раннього залізного віку
пр-т Володимира Івасюка, 12
Київ - 04210
12 поверх, кімната 1207

Тел.: +380 (44) 254 11 96
Факс: +380 (44) 418 33 06

E-mail:

ORCID: 0000-0001-8518-4168

Профіль
Публікації

Профіль

Наукові інтереси:
Розвиток фортифікаційної справи у Європі за доби раннього заліза.

Поточні дослідження й проекти:
Захисні споруди півдня Східної Європи доби раннього заліза.

Експедиційна діяльність:
2016–2018 — заступник начальника Більської археологічної експедиції ІА НАН України;
2016, 2018 — участь у роботі експедицій НДЦ «Рятівна археологічна служба;
2016 — участь у роботі Канівської археологічної експедиції;
2014 — участь у роботі Куземинської археологічної експедиції ІА НАН України;
2014 — керівник Таранівської археологічної експедиції ХНУ імені В.Н. Каразіна;
2012 — керівник Таранівської археологічної експедиції ХНУ імені В.Н. Каразіна;
2011–2013 — участь у роботі Верхньосалтівської археологічної експедиції ХІМ;
2007–2010 участь у роботі Циркунівської експедиції ДП ОАСУ «Слобідська археологічна служба»;
2007–2009 — участь у роботі Цареборисівської експедиції ДП ОАСУ «Слобідська археологічна служба»;
2006–2007 — участь у роботі Гришківської археологічної експедиції Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна;
2005–2009, 2015–2016 — участь у рятівних розкопках та наукових експертизах ДП ОАСУ «Слобідська археологічна служба»;
2005–2015 — участь у роботі Більської археологічної експедиції ХНУ імені В.Н. Каразіна;2005-2007 —участь у роботі Сіверськодонецької археологічної експедиції ХНУ імені В.Н. Каразіна;
2005 — участь у роботі палеолітичної експедиції ХІМ;
2001–2004 — участь у роботі Більської археологічної експедиції Харківського обласного палацу дитячої та юнацької творчості.

Педагогічна діяльність:
2008–2012 — керівник археологічного гуртка Харківського обласного палацу дитячої та юнацької творчості.

Наукові організації й товариства:
ВГО “Спілка археологів України”
Харківське обласне історико–археологічне товариство

Відзнаки:
2018 — нагрудний знак «Учасник АТО»;
2016 — нагрудний знак «Учасник бойових дій»;
2015 — медаль «Захиснику вітчизни».

Освіта:
2015–2019 — аспірантура, Інститут археології НАН України, спеціальність «археологія»;
2004–2009 — Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, історичний факультет, спеціальність «археологія».

: Категорія: Відділ археології раннього залізного віку Опубліковано: 2017-07-02

Орджонікідзевська археологічна експедиція

Після перших робот Скіфської степової експедиції під керівництвом О. І. Тереножкіна 1964—1965 рр. на території Нікопольського марганцевого басейну біля м. Орджонікідзе (нині — м. Покров) Дніпропетровської обл., в зв’язку з переходом Орджонікідзевського гірничо-збагачувального комбінату до видобутку марганцю великими відкритими кар’єрами, для постійних рятувальних археологічних розкопок курганів в 1969 р. була створена Орджонікідзевська археологічна експедиція під керівництвом видатного українського скіфолога Б. М. Мозолевського, яку він очолював до кінця життя, до 1993 р. За цей час було досліджено до 300 курганів від 0 до 10 м заввишки різних епох від доби енеоліту—бронзи до пізнього середньовіччя. Серед досліджених пам’яток є всесвітньо відомі скіфські кургани, які по праву ввійшли до світової золотої скарбниці видатних археологічних пам’яток, такі як Товста Могила, Чортомлик, Соболева, Бабина, Чабанцова, Хомина могили та багато інших, менш відомих курганів. Золота пектораль з Товстої Могили стала державною візитівкою України. Шедеври греко-скіфської торевтики були знайдені в Бабиній, Соболевій, Хоминій могилах та в багатьох інших.

В 1994 р. Орджонікідзевську експедицію очолив к. і. н., с. н. с. відділу археології раннього залізного віку С. В. Полін. Експедиція продовжує дослідження курганів на марганцевих кар’єрах. Влітку 2017 р. були проведені охоронні розкопки скіфських курганів поблизу колишнього с. Катеринівка в зоні перспективного розвитку Північного кар’єру Покровського (колишнього Орджонікідзевського) гірничо-збагачувального комбінату. Були досліджені поховання рядових скифів IV ст. до н.е. Лише деякі з відкритих поховань уникли пограбування. Проте майже всі дають цікаві знахідки, зокрема такі, що визначають точну дату поховання. Дослідження могильника буде продовжене і в 2018 р.

Керівник експедиції:
с. н. с. відділу археології раннього залізного віку, к. і. н. С. В. Полін.

: Категорія: Відділ археології раннього залізного віку Опубліковано: 2017-07-02

Путивльська археологічна експедиція

Створена сумісними зусиллями Путивльського історико-краєзнавчого заповідника та Інституту археології НАН України. Основний напрямок роботи — обстеження та дослідження пам’яток скіфського часу в середній течії р. Сейм. В 2012, 2014 та 2016 рр. проведено археологічні розвідки, спрямовані на вивчення городищ Путивльського Посейм’я. В 2017 р. розпочато стаціонарні розкопки на городищі Ширяєво.

Керівник експедиції:
с. н. с. відділу археології раннього залізного віку, к. і. н. Д. В. Каравайко

: Категорія: Відділ археології раннього залізного віку Опубліковано: 2017-07-02

Кіровоградська археологічна експедиція Інституту археології НАН України створена в 2017 р.

Розпочала археологічні дослідження – розвідки та розкопки на півдні Кіровоградськой області. Зокрема було проведено дослідження скіфського кургану в групі з 6 насипів біля с. Богданівка Бобринецького району.

В процесі обстежень низки давніх курганов в середній течії Інгулу доведено, що частина з них відноситься до доби бронзи (що підтверджується численими знахідками примитивних антрпоморфних стел), деякі ж безумовно містять поховання раннього залізного віку, зокрема — скіфського часу (свідчення тому — залишки тризн навкруги насипів курганів).

Керівник експедиції:
завідувач відділу археологіїї раннього залізного віку ІА НАНУ, професор С.А. Скорий.

: Категорія: Відділ археології раннього залізного віку Опубліковано: 2017-06-04

Пізньоскіфська археологічна експедиція Інституту археології НАН України вивчає археологічний комплекс Червоний Маяк на території однойменного селища Бериславського району Херсонської області. Тут розташовані дві пам'ятки національного значення — городище (регістраційний № 210011Н) та могильник (регістраційний № 210012Н).

Могильник виявив 1975 р. О. В. Бодянський при будівництві нової частини селища. Розкопки могильника провадили московські археологи Е. О. Симонович (1976—1977 рр.) та О. О. Гей (1986—1988 рр.). Всього ними досліджено 108 поховань. Матеріал не опублікований.

Останні роки місцеві жителі інтенсивно грабували могильник, сплюндрувавши близько 200 могил. 2011 р. наукові дослідження могильника було відновлено Пізньоскіфською археологічною експедицією Інституту археології НАН України під керівництвом
д. і. н. О. В. Симоненка. Протягом сезонів 2011—2016 рр. досліджено 25 поховань. Розкопки тривають.

Могильник функціонував у І ст. до н. е. — першій половині ІІІ ст. н. е.

Керівник експедиції:
пров. н. с. відділу археології раннього залізного віку, д. і. н. О. В. Симоненко

: Категорія: Відділ археології раннього залізного віку Опубліковано: 2017-06-04

Більська археологічна експедиція ІА НАНУ створена у 2016 році. Основні роботи експедиції зосереджені на дослідженні поселенських та поховальних пам’яток Більського археологічного комплексу, розташованого на території Котелевського та Зінківського районів Полтавської області. У 2016 році проводились дослідження курганів в ур. Розрита Могила та розкопки захисних споруд Великого Більського городища в ур. Царина Могила. Роботи проводяться у тісній співпраці з КУ Історико-культурний заповідник «Більськ».

Керівник експедиції:
с.н.с. відділу археології раннього залізного віку ІА НАНУ, к.і.н. Д. С. Гречко.

: Категорія: Відділ археології раннього залізного віку Опубліковано: 2017-06-04

За майже 70-літню історію свого існування (дата створення 14 липня 1944 р.) відділ зазнав чимало метаморфоз, в тому числі із назвами, але з точки зору тривалості безперечна перевага належить назвам "Відділ скіфо-сарматської археології" — 15 років та "Відділ археології раннього залізного віку” — 31 рік.
Завідувачами відділом були: у 1944—1949 рр. — к.і.н. Фабриціус І.В. (1882—1966 рр.), 1949—1981 рр. — д.і.н., проф. Тереножкін О.І. (1907—1981 рр.), 1981—1986 рр. — к.і.н. Черненко Є.В. (1934—2007), 1986—1993 рр. — к.і.н. Мозолевський Б.М. (1936—1993 рр.), 1993—2002 рр. — д.і.н. Мурзін В.Ю.
З 2002 р. відділ очолює д.і.н., проф. Скорий С.А.
Створення у 1940-х рр. в рамках Інституту археології наукового підрозділу з назвою «Відділ археології скіфо-сарматських племен...», безумовно, мало під собою підстави. В довоєнні роки в Інституті працювала група фахівців (І.В. Фабриціус, Є.Ф. Покровська, Л.Д. Дмитров), що займалась проблематикою раннього залізного віку. Основні зусилля дослідників в цей час були спрямовані в першу чергу на польове вивчення пам’яток лісостепової території України, меншою мірою — степових.
Ця ж тенденція мала місце до кінця 1940-х рр. Дослідження здійснювалися загалом на пам’ятках Лісостепу — перш за все на Шарпівському, Макіївському, Хотівському городищах в Дніпровському Правобережжі (І.В. Фабриціус, Є.Ф. Покровська), були розпочати розкопки Басівського городища в Дніпровському Лівобережжі (В.А. Іллінська). На цих пам’ятках був отриманий першій суттєвий досвід дослідження лісостепових городищ, зокрема — вивчення захисних споруд.
В ці роки зав.відділом І.В. Фабриціус було сформульовано напрямки або теми, деякі з яких пізніше стали магістральними в дослідженнях співробітників нашого відділу. Серед них: "Кіммерійці і скіфська проблема", "Скіфія і Кавказ", "Скіфи і Середня Європа" та інш.
Важливо віхою в історії відділу, що консолідувала зусилля всіх співробітників, стала робота над великим за обсягом розділом по скіфо-сарматському періоду — частини фундаментальної теми «Підсумки вивчення стародавньої історії і археології Української РСР». До її виконання Інститут археології приступив у кінці 1940-х рр. Ця праця була дуже напруженою та важкою: досвіду писати подібні роботи у співробітників не було. Пізніше ця тема отримала назву "Нариси стародавньої історії Української РСР" та була видана українською мовою (1957). За великим рахунком, ця праця стала основою для багатьох наступних, найбільш узагальнюючих досліджень у галузі археології раннього залізного віку, створених співробітниками відділу (наприклад розділи у фундаментальних працях "Археологія Української РСР", українське та російське видання, 1971 та 1983 рр. та інш.).
В 1948 р. до відділу на посаду старшого наукового співробітника поступив к.і.н. О.І. Тереножкін. За його плечима був великий досвід археологічних робот у Середньої Азії, визнанні досягнення у вивченні пам’яток цього регіону, зокрема стародавнього Самарканду. Скіфська проблематика, що домінувала в дослідженнях відділу, для О.І. Тереножкіна була новою.
Влітку 1949 р. О.І. Тереножкін очолив відділ. Керівництво його тривало 33 роки. Стосовно історії відділу — це ціла епоха, яку доречно назвати "добою Тереножкіна". Олексій Іванович не тільки розробив чітку систему поглядів на основні проблеми передскіфського та скіфського періодів у Східній Європі, але й здійснив, очевидно, основну мету свого життя — створив і виховав у межах згаданих поглядів київську школу фахівців з археології раннього залізного віку, до якої увійшли його однодумці та учні. Його найбільш видатними особистими науковими досягненнями слід вважати розроблення найважливіших проблем культурогенезу та етногенезу племен лісостепової та степової зон Північного Причорномор’я епохи пізньої бронзи — раннього заліза, що найшло відображення в фундаментальних працях «Предскифский период на Днепровском Правобережье» (1961) та «Киммерийцы» (1976).
Першій надзвичайно важливий досвід розкопок курганів, в тому числі скіфо-сарматської епохи, сам О.І. Тереножкін та співробітники відділу (Є.Ф. Покровська, В.А. Іллінська, М.І. Вязьмітіна, Г.Т. Ковпаненко) отримали при дослідженні могильників в зоні спорудження Молочанського водосховища у 1951—1952 рр. Тоді й була відпрацьована методика розкопок підкурганних поховань, основні правила ведення польової документації, котрі згодом широко стали застосовуватися при дослідженні поховальних старожитностей українськими археологами. До речі, у ході цих розкопок були розкопані і сарматські могильники, що мало дуже важливе значення для вивчення сарматської проблематики на Україні (з цього часу вона стала основною областю наукових інтересів М.І. Вязьмітіної, як і пізньоскіфські пам’ятки Нижнього Дніпра).
І все ж таки для відділу в 1950-х — 1-ої половині 1960-х рр. розкопки в Степу (наприклад, Мелітопольський курган, 1954; О.І. Тереножкін, Є.Ф. Покровська) були скоріше виключенням, ніж правилом. В ці роки пріоритетним було дослідження пам’яток лісостепової України, де в історії передскіфського та скіфського часів було чимало білих плям. Це був час не тільки великих археологічних робот в українському Лісостепу, але й надзвичайно вагомих наукових результатів: були виділені нові археологічні культури пізньої бронзи-раннього залізного віку — білогрудівська, чорноліська (О.І. Тереножкін), особливий перехідний період в культурі раннього залізного віку — жаботинський етап (Є.Ф. Покровська), локальні варіанти культури скіфського часу в Дніпровському Правобережжі (Є.Ф. Покровська) та Лівобережжі (В.А. Іллнська, Г.Т. Ковпаненко).
Наприкінці 1950-х - на початку 1960-х рр. у відділ, здебільшого через аспірантуру, прийшла група молодих енергійних дослідників — О.М. Лєсков, Є.В. Черненко, Е.В. Яковенко, В.І. Бідзіля, М.М. Чередниченко, дещо пізніше (не через аспірантуру) — Б.М. Мозолевський. Зазначимо, що темою дисертації О.М. Лєскова стали пам’ятки кизил-кобинської (таврської) культури Криму, В.І. Бідзілі - історія племен Закарпаття перших століть нашої ери, тобто теми не традиційно скіфознавські, що сприяли розширенню проблематики відділу в цілому. Більшість із згаданих дослідників досить швидко підготувала дисертаційні роботи, успішно захистили їх та видала в якості монографій (Лесков 1961; 1965; Черненко 1966; 1968; Бидзиля 1966; 1971; Яковенко 1969; 1974.). До середини 1960-х рр. у відділі сформувався колектив спеціалістів з широким діапазоном знань і наукових інтересів, перш за все з передскіфського та скіфо-сарматського часів. На чолі його стояли два доктори наук, визнані дослідники археології раннього залізного віку — О.І. Тереножкін та В.А. Іллінська, його дружина та однодумець. Мабуть, саме цю дату можна вважати завершальним моментом створення київської школи дослідників раннього залізного віку.
Уже на початку 1960-х рр. керівництво відділу та його співробітники почали усвідомлювати, що в дослідженні пам’яток раннього залізного віку, а саме скіфської культури, спостерігається помітний дисбаланс: старожитності скіфського часу у Лісостепу виявилися значно краще вивченими, ніж степові скіфські пам’ятки. В зв’язку з цим, одним із стратегічних завдань відділу (і українського скіфознавства в цілому) стали масштабні польові роботи в степовій зоні Північного Причорномор’я.
Як відомо, вкрай необхідні потреби науки вдало збіглись з початком величезних за обсягом споруджень меліоративних систем у південних районах України. Новобудівний період в історії Інституту археології НАНУ і відділу зокрема тривав майже чверть століття. За роки робот новобудовних експедицій (якими співробітники нашого відділу або керували, або в яких брали активну участь) розкопано сотні скіфських степових курганів (які містили декілька тисяч поховань), отримано величезну інформацію для вивчення різних аспектів скіфського суспільства. Поруч із численними похованнями пересічних скіфів, в ці роки досліджено низку видатних курганів скіфської аристократії.
Розкопки поховальних пам’яток скіфської еліти — особливий розділ в історії нашого відділу, і в цьому розділі, безперечно, великими літерами вписано ім’я Б.М. Мозолевського (кургани — Хомина, Товста, Чабанцова, Денисова, Завадські могили, Жовтокам’янка, Соболева, Бабина, Водяна Могили). У списку курганів степової скіфської аристократії виділяються також такі видатні пам’ятки, як Гайманова і Казенна Могили (В.І. Бідзілля), Огуз і Тащенак (Ю.В. Болтрик), Бердянський курган (Н.Н. Чередниченко), Чортомлик (В.Ю. Мурзін, Р. Ролле), Братолюбівський курган (А.І. Кубишев, М.В. Ковальов).
Має відділ досягнення і в польовому дослідженні поховальних пам’яток сарматської аристократії. У 1974 р. Г.Т. Ковпаненко в кургані Соколова Могила відкрила непограбоване поховання знатної сарматської жінки, ймовірно жриці або цариці.
Cлід зазначити, що, незважаючи на накопичення джерел із степових скіфських пам’яток, спеціалісти відділу в ці роки не забували і про старожитності раннього залізного віку Лісостепу, хоча, звичайно, обсяг здійснених тут робіт значно поступається степовому. В 1960-х рр. були проведені розкопки на деяких городищах Правобережжя — Хотівському поблизу Києва (Є.О. Петровська), значний обсяг робіт було здійснено на величезному Трахтемирівському городищі в Пороссі (Г.Т. Ковпаненко), досліджені курганні групи поблизу Борисполя (О.І. Тереножкін, В.А. Іллінська) і дуже цікаві кургани, які руйнувалися поблизу сс. Мала Офірна на Київщині та Медерово на Кіровоградщині (Є.О. Петровська, Н.М. Бокій,). На початку 1970-х рр. були здійснені розкопки скіфських курганів біля м. Чигирин (О.І. Тереножкін, В.А. Іллінська), поблизу с. Матусів (О.І. Тереножкін, В.А. Іллінська, Б.М. Мозолевський), курганної групи біля с. Медвін (Г.Т. Ковпаненко). Особливо потрібно відмітити прекрасно досліджений курган Червона Могила біля с. Флярківка, поблизу с. Жаботин, в якому була спалена дерев’яна конструкція у вигляді шатра (Г.Т. Ковпаненко ).
1960-початок 1980-х рр. в археології раннього залізного віку позначені найцікавішими знахідками передскіфського часу т. зв. Новочеркаської групи пам’яток, які, на думку багатьох дослідників, треба співвідносити з історичними кіммерійцями. Мова йде про поховання в Бутенках, Носачові, Квітках, Ольшанах, Яснозір’ї. Їх дослідження здебільшого пов’язане з ім’ям Г.Т.Ковпаненко.
1980-1990-ті рр. ознаменувалися в житті відділу не тільки ростом кадрів. Активно велися польові археологічні дослідження як у степовій (Б.М. Мозолевський, Ю.В. Болтрик, В.Ю. Мурзін, С.В. Полін, О.Є. Фіалко, С.С. Бессонова, Є.П. Бунятян, С.А. Скорий , В.П. Білозор, Н.А. Гаврилюк), так і в лісостепової (Г.Т. Ковпаненко, С.С. Бессонова, Є.П. Бунятян, С.А. Скорий, В.Ю. Мурзін) зонах Північного Причорномор’я, до того ж вектор польових робот з початку 1980-х рр. впевнено почав зміщуватися в бік лісостепових старожитностей.
В ці роки, поряд з монографіями, присвяченими конкретним археологічним пам’яткам, було опубліковано низку узагальнюючих праць по передскіфській та скіфській проблематиці (Бунятян, 1985; Черненко, Бессонова, Болтрик та інш., 1986; Ковпаненко, Бессонова, Скорый, 1989; Гаврилюк, 1989; Мурзин, 1990; Махортых, 1991; Полин, 1992; Симоненко, 1993; Скорый, 1999). До найбільш важливих польових досліджень цього часу безумовно слід віднести розкопки Акташського курганного могильника в Східному Криму (С.С. Бессонова), низки курганів скіфської еліти, таких як Чортомлик (В.Ю. Мурзін, Р. Ролле), Соболева, Бабина, Водяна Могили (Б.М. Мозолевський), початок циклу досліджень на відомих лісостепових городищах — Більському (В.Ю. Мурзін, Ролле), Мотронинському (С.С. Бессонова, С.А. Скорий), а також розкопки непограбованої поховальної пам’ятки скіфської еліти в південній частині Дніпровського Лісостепу — Великого Рижанівского кургану (С.А. Скорий, Я. Хохоровські).
Безумовно, важливіші зміни мали місце в житті відділу з початку 2000-х рр. Це стосується як розширення наукової тематики, ареалу проведення польових робот, а також дуже серйозних, принципових кадрових змін. У відділ, по закінчені аспірантури, а також іншими шляхом прийшла нова генерація молодих здібних археологів, таких як О.Д. Могилов, Д.В. Каравайко, М.М. Дараган, В.В. Кропотов, Е.А .Кравченко, Д.С. Гречко віком до 30 років. Всі вони успішно захистили кандидатські дисертації, з часом видали монографічні роботи, зайняли посади старших наукових співробітників. Принципово важливо, що напрямки досліджень деяких з них (Д.В. Каравайко — юхнівська культура південної частини лісової зони, Е.А. Кравченко — килил-кобинська культура Криму, Д.С. Гречко — культура скіфського часу в басейні Сіверського Дінця) дали змогу суттєво розширити проблематику наукових досліджень відділу взагалі. У деякій мірі ця ситуація з молодими кадрами нагадує ту, що мала місце у відділі майже 40 років потому, в середині 1960-х рр. Тобто в кадровому питанні ми маємо такий собі «ренесанс».
Найбільш значні польові дослідження, що здійснювали співробітники відділу з 2000 р., такі: в Лісостепу України, на Лівобережжі — продовження циклу робот на Більському городищі (спільна Українська-Німецька експедиція; В.Ю. Мурзін, Є.В. Черненко, С.В. Махортих — Р. Ролле), на Правобережжі — розкопки Мотронинського городища та розташованого поблизу курганного могильника (роботи на самому городищі, вивчення захисних споруд, дослідження курганів, в том числі найбільшого з них — Скіфської Могили; спільна Українська-Польська експедиція, С.А. Скорий, С.С. Бессонова, Я. Хохоровські), розкопки Жаботинського поселення (М.М. Дараган), у південній частині лісової зони — дослідження городищ юхнівської культури (Д.В. Каравайко), в степовій частини України — розкопки скіфського царського кургану Олександрополь (С.В. Полін), в Передгірному Криму — поселення кизил-кобинської культури доби пізньої бронзи-раннього заліза Уч-Баш (Е.А. Кравченко) та пізньоскіфських курганів в степовій частини півострова (В.В. Кропотов). В останні роки поновились дослідження пам’яток пізньоскіфської культури Нижнього Придніпров’я (О.В. Симоненко, Є.С. Дзнеладзе).
У відділі приділяється увага застосуванню новітніх досягнень в галузі археології, зокрема залученню при дослідженні геоінформаційних технологій (М.М. Дараган).
За вказаний період (тобто з 2000 р.) співробітниками відділу видано 30 монографій, 5 наукових збірників, та навчальний посібник з археології раннього залізного віку. Серед них — монографії, присвяченні окремим відомим археологічним пам’яткам — городищам скіфського часу (Бессонова, Скорый, 2001; Фіалко, Болтрик, 2003), курганам скіфської еліти (Мозолевский, Полин, 2005; Ромашко, Скорый, 2009; Кубышев, Бессонова, Ковалёв, 2009; Бидзиля, Полин 2012; Полин, 2014), провідним категоріям матеріальної культури скіфського (Černenko, 2006; Бессонова, 2009; Могилов, 2008) чи сарматського (Simonenko, 2008; Кропотов, 2010) часу, а також — узагальнюючі праці по проблематиці передскіфсько-скіфського (Бессонова 2001; Скорый, 2003; Мозолевський, 2005;2013; Махортых, 2003; 2005; Гречко, 2010; Кравченко, 2011; Дараган 2011; Каравайко, 2012; Каравайко, Горбоненко, 2012; Кравченко та інш., 2016) та сарматського (Bârcă, Symonenko A., 2009; Симоненко, 2010; Симоненко, 2011) періодів.
Співробітниками відділу були підготовлені та проведені ювілейні конференції, присвяченні 60-річчю нашого наукового підрозділу та 100-річчю з дня народження О.І.Тереножкіна (Чигирин, 2004; 2007), 250-річчю з початку скіфської польової археології (розкопки Мельгуновського кургану) (Кіровоград, 2013), 70-річчю Відділу археолології раннього залізного віку та 80-річчю професора Є.В. Черненка (Котельна, Більськ, 2014), 80-річчю Б.М. Мозолевського (Чигирин, 2016), 110-річчю з дня народження професора О.І. Тереножкіна (Чигирин, 2017).
Більшість фахівців відділу беруть активну участь у численних наукових конференціях, в тому числі міжнародних, підтримують дружні зв’язки з фахівцями різноманітних наукових інституцій України, держав постсоветського простору, рядом закордонних спеціалістів. Слід також відмітити участь ряду співробітників відділу у підготовці та проведенні археологічних виставок за кордоном, де презентуються найбільш яркі досягненні Інституту археології НАНУ.
Зараз до складу відділу археології раннього залізного віку входять — 11 наукових співробітників. Всі мають вчені ступені: 3 доктори історичних наук (2 — провідні наукові співробітники та завідувач відділу), 8 кандидатів (7 — старші наукові співробітники).
Спектр наукових інтересів співробітників досить широкий — історія населення скіфського часу південної частини лісової зони, племен доскіфського, скіфського, сарматського часу лісостепової та степової частини України, передгірного та степового Криму. Важливе місце в наукових напрямках відділу займають вивчення цілого комплексу важливих питань історичних народів — кіммерійців, скіфів, сарматів, таврів.

: Категорія: Відділ археології раннього залізного віку Опубліковано: 2017-04-09

Повна назва:
Науково–дослідницький проект: «Хотівське городище: влаштування й інфраструктура».

Резюме:
Проект має на меті упорядкування і музеєфікацію пам’ятки національного значення — городища ранньої залізної доби у с. Хотів Києво–Святошинського району Київської області. Задля реалізації виконуються наступні завдання: археологічні розкопки, археологічні розвідки (survey) околиць городища, виготовлення облікової документації, вивчення досліджень попередніх років, оцифровка матеріалів досліджень, формування бази даних, аналіз і узагальнення отриманих результатів, публікація матеріалів, створення музейної концепції.

Метою проекту .

Керівники проекту:
с.н.с. відділу археології раннього залізного віку Інституту археології НАН України, к.і.н. Е. А. Кравченко.

Cайт проекту:

: Категорія: Відділ археології раннього залізного віку Опубліковано: 2017-04-09

Повна назва:
Науково–видавничий проект "Кургани України"

Резюме:
Проект має на меті упорядкування та видання матеріалів досліджень курганних пам'яток території України.

Метою проекту .

Керівники проекту:
с.н.с. відділу археології раннього залізного віку Інституту археології НАН України, к.і.н. С.В.Полін.
доктор Євразійського відділу Німецького археологічного інституту (Deutsche Archäologische Institut Eurasische-Abteilung) А.О.Наглер (Anatoli Nagler)

В межах проекту видано:

Мозолевский Б.Н., Полин С.В. Курганы скифского Герроса IV в. до н.э. (Бабина, Водяна и Соболева могилы). Киев: Стилос, 2005. – 599 с.

Бидзиля В.И., Полин С.В. Скифский царский курган Гайманова Могила. Киев: Издательский дом «Скиф», 2012. – 814 с.

Полин С.В. Скифский Золотобалковский курганный могильник V–IV вв. до н.э. на Херсонщине. Киев: ФОП «Видавець Олег Філюк», 2014. – 774 с.

Черных Л.А., Дараган М.Н. Курганы энеолита - бронзы междуречья Базавлука, Соленой, Чертомлыка. Киев-Берлин: «Видавець Олег Філюк», 2014. - 565 с.

Круц С.И. Скифы степей Украины по антропологическим данным. Киев-Берлин: «Видавець Олег Філюк», 2017. - 202 с.

В друці:

Полин С.В., Алексеев А.Ю. Скифский царский Александропольский курган IV в. до н.э. в Нижнем Поднепровье.
Киев-Берлин: «Видавець Олег Філюк», 2018. - 926 с.

В процесі вестки та макетування ще три томи.

: Категорія: Відділ археології раннього залізного віку Опубліковано: 2017-03-04

Напрямки наукових досліджень співробітників відділу археології раннього залізного віку досить широкі та різноманітні. Безумовно, основна увага приділяється вивченню історії давніх народів, в тому числі так званих писемних, що мешкалі за добу раннього заліза на теренах України – кіммерійців, скіфів, таврів, сарматів тощо. Але в певній мірі інтереси деяких співробітників виходять хронологічно та територіально за рамки раннього заліза, торкаючись доби пізньої бронзи та теренів Кавказу, Середньої Європи, Передній Азії.

Польові роботи проводяться на численних поселеннях та поховальних пам’ятках доскіфського, скіфського та сарматського часів досить обширного регіону. В Правобережному Лісостепу – це ранньоскіфські кургани басейну Середнього Дністра, поселення скіфського часу в Київському Подніпров’ї (Хотівське городище) та басейні Тясмину (Мотронинське городище, Жаботинське поселення). В Лівобережному Лісостепу городища скіфської доби в басйнах Десни та Сейму (Юхнівське, Кісельовка, Бужанка, Ширяєво), грандіозне Більське городище та курганні могильники скіфського часу в басейні Ворскли. Певна увага придяляється скіфським поховальним пам’яткам степової частини Північного Причорномор’я (царський курган Олександрополь, курганні групи на півдні Дніпропетровської обл.), пізньоскіфським и сарматським старожитностям Нижнього Подніпров’я (могильник Червоний Маяк тощо).

При польових досліженнях співробітники відділу, поряд з традиційними, загально відомими методами, застосовують новітні досягнення геоінформаційної технології, археологічної геофізіки, аерозйомки з залученням можливостей БПЛА.

: Категорія: Відділ археології раннього залізного віку Опубліковано: 2017-03-04

2022–2026 рр.
«Ранній залізний вік в Україні: новітні дослідження та архивні матеріали»

2022–2026 рр.
«Ранній залізний вік в Україні: новітні дослідження та архивні матеріали»

Керівник: д.і.н. С. А. Скорий.
Резюме:

2017–2021 рр.
«Етнокультурні процеси на території України за доби раннього заліза»

2017–2021 рр.
«Етнокультурні процеси на території України за доби раннього заліза»

Керівник: д.і.н. С. А. Скорий.
Резюме:

Індивідуальні розділи:

«Археологічний атлас пізньоскіфських пам'яток Низового Дніпра»(д.і.н. О. В. Симоненко, к.і.н. О. С. Дзнеладзе).

«Крим у контексті давньої історії українського півдня на переході від бронзи до заліза» (к.і.н. Е. А. Кравченко).
Дослідження охоплює пам’ятки перехідного від бронзової до залізної доби часу північної частини Понтійського регіону. Мета проекту — імплементація висновків, отриманих в результаті дослідження автором кримських пам’яток на загальноісторичну канву всього Північнопричорноморського регіону. Задля конкретизації висновків залучатимуться опубліковані дослідження, а також публікуватимуться матеріали недавніх і минулих археологічних розкопок.

«Етнокультурна історія населення Дніпровського Лісостепового Лівобережжя скіфського часу» (к.і.н. Д. С. Гречко).
Наукова новизна роботи зумовлена необхідністю створення узагальнюючої праці, яка б охарактеризувала етнокультурний розвиток регіону протягом скіфського часу на сучасному рівні знань..

2012–2016 рр.
«Кочовики раннього залізного віку та їхні сусіди на півдні Східної Європи»

2012–2016 рр.
«Кочовики раннього залізного віку та їхні сусіди на півдні Східної Європи»

Керівник: д.і.н. С. А. Скорий.
Резюме:

: Категорія: Відділ археології раннього залізного віку Опубліковано: 2017-03-02

Інкерманська археологічна експедиція (раніше — Інкерманський загін Севастопольської археологічної експедиції з дослідження округи Херсонесу) Інституту археології НАН України працювала на території Автономної Республіки Крим. 2014 року її учасники переїхали до Києва та впродовж 2015–2016 рр. займалися систематизацією результатів своєї роботи в Криму та їх оприлюдненням у низці наукових публікацій, — з метою збереження цього цінного доробку. Під час тривалого функціонування експедиції її учасники напрацювали ефективні методики археологічних досліджень, які доцільно використовувати й нині — на континентальній частині території України

Керівник експедиції:
с.н.с. відділу археології раннього залізного віку Інституту археології НАН України, к.і.н. Е. А. Кравченко

Сторінка експедиції у мережі facebook

: Категорія: Відділ археології раннього залізного віку Опубліковано: 2017-03-01

	Науково–дослідницький проект "Хотівське городище: влаштування й інфраструктура"
	Науково–видавничий проект "Кургани України"

: Категорія: Відділ археології раннього залізного віку Опубліковано: 2017-03-01

Інкерманська археологічна експедиція

Пізньоскіфська археологічна експедиція

Більська археологічна експедиція

Кіровоградська археологічна експедиція

	Орджонікідзевська археологічна експедиція
	Путивльська археологічна експедиція
	Скіфська Правобережна експедиція

: Категорія: Відділ археології раннього залізного віку Опубліковано: 2017-02-11

: Категорія: Відділ археології раннього залізного віку Опубліковано: 2017-02-10

Відділ археології раннього залізного віку Інституту археології НАН України є провідною науковою інституцією, що займається вивченням історії населення за доби раннього заліза на теренах України.

Завідувач відділу: Скорий Сергій Анатолійович

Учений секретар: Дзнеладзе Олена Сергоївна

Напрямки досліджень

Теми НДР

Дослідницькі програми

: Категорія: Відділ археології раннього залізного віку Опубліковано: 2016-11-15

Сергій Анатолійович Скорий

Доктор історичних наук, професор, завідувач відділу

Відділ археології раннього залізного віку
пр-т Володимира Івасюка, 12
Київ - 04210
12 поверх, кімната 1207

Тел.: +380 (44) 278-44-05

E-mail:

ORCID: 0000-0002-7842-890X

Профіль
Публікації

Профіль

Наукові інтереси:
Скіфській час на теренах Середньої Європи. Етнокультурна історія населення доскіфської та скіфської доби лісостепової зони Східної Європи. Кіммерійці, скіфи. Крим в скіфську епоху.

Поточні дослідження й проекти:
„Ранній залізний вік в Україні: новітні дослідження та архивні матеріали (2022-2026)”. Розділ: „Ранньоскіфські кургани біля селища Караван в басейні Сіверського Донця (Лісостеп Лівобережної України)”.

Експедиційна діяльність:
2021 — Науковий консультант Скіфської Лісостепової експедиції ДП «НДЦ «Охоронна археологічна служба України» ІА НАН України (м. Харків). Начальник експедиції В.М. Окатенко. Розкопки курганів Люботинського курганного могильнику скіфської доби в басейні Сіверського Дінця (Дніпровський Лівобережний Лісостеп).
2020 — Керівник Скіфської Середньодніпровської експедиції ІА НАН України; розкопки курганів в басейні Тясмину (Дніпровський Правобережний Лісостеп).
2019 — Керівник Скіфської Середньодніпровської експедиції та науковий консультант археологічної експедиції Історико-культурного заповіднику „Більськ”.
2018 — Керівник Кіровоградської археологічной експедиції ІА НАНУ.
2017 — начальник Кіровоградської експедиції ІА НАНУ. Розкопки курганів на півдні Кіровоградщині.
2016 — науковий консультант експедиції «Слобожанської археологічної служби» (м. Харків). Начальник експедиції В.М. Окатенко. Розкопки кургану скіфської еліти Турецька Могила.
2010–2017 — науковий консультант експедиції Істориико-культурного заповіднику «Більск». Масштабні розвідки в межах Великого укріплення Більского городища, на теренах Полтавщини і Сумщини. Розвідки в Сумській області.
2000–2009 — науковий консультант Полтавської археологічної експедиції (начальник к.і.н. Супруненко). Розкопки курганів різного часу (в тому числі – скіфських) на півдні Полтавської області, біля м.Горішні Плавні.
2000-2002 —начальник спільної Українсько-Польскої експедиції «Мельники-Холодний Яр» ІА НАНУ і Інституту археології Ягелонського університету (з польского боку – начальник проф. Я. Хохоровські). Розкопки поховальної пам’тки скіфської еліти кургану Скіфська Могила, низки інших курганів Мотронинського могильника.
1999--2006. — начальник загону спільної Українсько-Німецької експедиції ІА НАН України і Гамбургзького університету. Розкопки на селищі скіфського часу Лісовий Кут, в межах Великого укріплення Більского городища на Полтавщині-Сумщині.
1995–1998 — начальник спільної Українсько-Польскої експедиії «Мельники-Холодний Яр» ІА НАНУ і Інституту археології Ягелонського університету (з польского боку – начальник проф. Я. Хохоровські). Розкопки поховальної пам’ятки скіфської еліти Великого Рижанівського кургану. Відкриття непограбованного поховання скіфського вождя.
1996 — участь у дослідженні курганого могильнику античного міста Аргамум (Добруджа, Румунія). Начальник експедиції В.Лунгу.
1994-1995 — сташий науковий співробітник спільної Українсько-Німецької експедиції ІА НАН України і Гамбугзького університету. Розкопки курганів скіфського часу на Більскому городищі (могильник „Б”) та в урочищі Перещепино, в межах Полтавської області
1988–1994 — заступник начальника експедиції „Холодний Яр” ІА АН УРСР. Розкопки в Черкаській області: на Мотронинському городищі і курганному могильнику скіфського часу.
1987 — заступник начальника Скіфського загону новобудовної експедиції „Дністр-II” ІА АН УРСР . Розкопки поселення доскіфського часу біля с.Козлів Вінницької області, на Середньому Дністрі.
1983–1986 — замначальника Лісостепової Правобережної експедиції ІА АН УРСР. Масштабні археологічні дослідження — розвідки на багатьох городищах Правобережного Лісостепу, розкопки курганів в Київській, Черкаській областях (біля сс. Іванівка, Цвітково, Яснозір’я тощо).
1980–1981 — молодший науковий співробітник Акташської експедиції ІА АН УРСР; дослідження скіфських курганів в Східному Криму.

Наукові організації та товариства:
1997 — Member of Funerary Archaeology Studies Assosiation;
2005 –Член міжнародної Консультативної Ради “Corpus Tumulorum Scythicorum et Sarmaticorum”.

Відзнаки:
Ювілейна почесна грамота Президії НАН України (2018 р.).

Дисертаційні дослідження:
1997 — «Кочевники предскифской и скифской поры в Днепровской Правобережной Лесостепи (вопросы этнокультурной истории)», дисертація на здобуття наукового ступеню доктора історичних наук за спеціальністю «археологія».

1982 — «Вооружение скифского типа в Средней Европе (к вопросу о связях Скифии с населением Средней Европы)», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія». Науковий керівник к.і.н. Черненко Є.В.

Освіта:
1975–1979 — Сімферопільський державний університет ім. М. В. Фрунзе (нині Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського), історичний факультет, спеціальність «музеєзнавство та археологія».

Публікації

Скорый, С., Зимовец, Р. 2021. Скифские древности Крыма. Материалы одной коллекции. Издание второе, дополненное и переработанное. Полтава: ООО „АСМИ”.

Скорый, С.А., Окатенко, В.Н. 2021.Серебряное зеркало из Первого Караванского кургана раннескифской поры (Украинская Левобережная Лесостепь). Проблемы археологии и истории Кавказа и Европы (к 70-летию С.Л. Дударева). Армавир, 137-145.

Скорый, С., Окатенко, В. 2021. Бронзовый жезл-булава из Первого Караванского кургана раннескифской поры (Украинская Левобережная Лесостепь). Tyragetia, s.n. XV (XXX), nr. 1, 143-153.

Окатенко, В., Скорый, С. 2021. Бронзовое блюдо с позолотой из Второго Караванского кургана раннескифской поры (Украинская Левобережная Лесостепь). Revista Arheologică, serie nouă, XVII, 1, 5-16.

Skory, S., Zimovetz, Roman, Okatenko, Vitalii. 2020. Movila arhaicǎ sciticǎ nr.524 din apropierea localitǎții Zhabotin (situatǎ în marginea din dreapta a Silvostepei Ucrainene) / Scythian Archaic Barrow N 524 near the Village of Zhabotin (Ukrainian Right-Bank Forest Steppe). ISTROS, XXVI, p.43-70 (2 д.а.).

Скорый, С. А., Зимовец, Р. В., Окатенко, В. Н. 2020. Курган № 524 у с. Жаботин (новое в изучении «опорного» памятника скифской архаики в Украинскй Правобережной Лесостепи. Археоллогія і тавня історія України, №3 (36), 300-326.

Скорий, С.А. 2020. До 100-річчя від дня народження Варвари Андріївни Іллінської. Археоллогія і тавня історія України, 3 (36), 7-14.

Skoryj, S. 2020. On the Interpretation of the Graves of heavily armed Scythian Warriors on the South of Eastern Europe. The Thracians and their Neighbours in antiquity: archaeology and history. Braila, 509-520.

Скорый, С.А., Окатенко, В.Н., Зимовец, В.Н. 2020. Скифское архаическое погребение в урочище Марченки близ Бельского городища. Археологическое наследие, № 1, 113-134.

Скорий, С. А., Білозор, В. П., Супруненко, О. Б., Кулатова, І. М. 2019. Селища скіфського типу в системі Великого укріплення Більськогог городища. Харків: Майдан.

Скорый, С. 2019. О некоторых погребениях тяжёловооружённых скифских воинов на Юге Восточной Европы. Contriubuṭii la prehistoria și istoria anticǎ a spaṭului carpato-Danubiano-pontic. Chișinǎu, с. 269-280.

Назаров, А., Скорый, С. 2019. Скифские катакомбы в междуречье Росси и Тсмина. Revista arheologicǎ, XV (1), с. с.47-64.

Зимовец, Р., Скорый, С., Окатенко, В. 2018. Бронзовая матрица с Бельского городища: к вопросу о центральноазиатских мотивах в раннескифском искусстве Северного Причерноморья. Tyragetia, XII, с. 219-236.

Сергей Скорый, Ян Хохоровски. 2018. Большой Рыжановский курган. Киев: Видавець Олег Філюк.

Окатенко, В. Н., Скорый, С. А. 2017. Скифский курган „Турецкая Могила” в бассейне Северского Донца, Старожитності раннього залізного віку. АДІУ, 2 (23), 311-334.

Скорый, С., Костенко, Ю., Боряк, В. 2016. Клады чернолесской культуры на севере Приднепровской террасовой Лесостепи, Revista arheologica, XII (1-2), 106-127.

Скорый С.А., Зимовец Р.В. 2016. К вопросу о взаимоотношениях скифов и тавров в VII-IV вв. до н.э., Археологія і простір. АДІУ, 4 (17), 30-45.

Скорый С.А. 2015. Об одной группе культовых погребений Скифии, Труды Государственного Эрмитажа. Археология без границ: коллекции, проблемы, исследования, гипотезы, Санкт-Петербург, 382-388.

Скорый Сергей, Зимовец Роман, 2014. Скифские древности Крыма. Материалы одной коллекции. Киев: Видавець Олег Філюк.

Скорый С.А., Зимовец Р.В. 2014. К проблеме товарно-денежных отношений у населения восточноевропейской Лесостепи в скифскую эпоху, Актуальні проблеми археології та історії раннього залізного віку. Наукові записки. Серія історичні науки, Кіровогдад, 21, 141-156.

Григорьев В.П., Скорый С.А. 2012. Курганы у с. Гладковщина – памятники эпохи скифской архаики в Левобережной Приднепровской террасовой Лесостепи, Peregrinationes archaeologicae in Asia et Europa Joanni Chochorowski dedicatae. Kraków, 441-459.

Григорьев В.П., Скорый С.А. 2011. Скифские курганы у с. Вишнополь на юге Днепровской Правобережной Лесостепи, Stratum plus, 3, 175-212.

Ромашко В.А., Скорый С.А. 2009. Близнец-2: скифский аристократический курган в Днепровском Правобережном. Надпорожье. Днепропетровск; Пороги.

Скорый С.А. 2008. Селище в урочище Лисовый Кут на Большом укреплении Бельского городища (материалы раскопок 1999-2001, 2004 гг.), Revista archeologicắ, l,1, 146-179.

Скорый С., Хохоровски Я. 2006-2009. Аристократический курган Скифская Могила вблизи Мотронинского городища (Украинская Правобережная Лесостепь), Stratum plus, 3, 234-276.

Скорый С.А. 2006. Ранние скифы в Добрудже: историография проблемы и археологические реалии, В: Петренко В.Г., Яблонский Л.Т. (ред.) Древности скифской эпохи, Москва, 140-171.

Ковпаненко Г.Т., Скорый С.А. 2003-2004. Ольшана: погребение предскифского времени в Днепровской Правобережной Лесостепи, Stratum plus, 265-288.

Скорый С.А. 2003. Скифы в Днепровской Правобережной Лесостепи (проблема выделения иранского этнокультурного элемента). Киев: ИА НАНУ.

Скорый С.А. 2001-2002. Скифская усадьба в Причерноморской Лесостепи, Stratum plus , 3, 263-292.

Скорый С.А. 2002. Племена Восточноевропейской Лесостепи в скифскукю эпоху”. В: Мурзин В.Ю., Тощев Г.Н. (отв. ред.) Великая Скифия (учебное пособие), Запорожье, 66-76.

Бессонова С.С., Скорый С.А. 2001. Мотронинское городище скифской эпохи. Киев-Краков: ИА НАНУ.

Скорый С.А. 1999. Киммерийцы в украинской Лесостепи. Киев-Полтава: Археология.

Chochorowski Jan, Rydzewski Jacek, Skoryj Sergej. 1999. Wielki Kurgan Ryżanowski. Przewodnik po wystawie "Tutanchamon ukrainskich stepów”, Kraków

Скорий С.А. 1998. Племена чорноліської культури”, В: Крижицький С.Д. (відп. Ред.) Давня історія України, 2, Київ: ІА НАНУ, 24-33.

Скорый С.А. 1997. Стеблёв: скифский могильник в Поросье. Киев: ИА НАНУ.

Skoryj Sergej. 1994. . Investigations into the monuments of the Scythian period from the Ukrainian Forest-Steppe, From Scythia to Siberia. Ancient Civilizations. New Discoveries. Leiden, 54-56.

Murzin V.Yu., Sakory S.A. 1994. An Essay of Scythian history, Il Mar Nero. I. Roma-Paris, 55-98

Скорый С.А. 1990. О скифских походах в лужицкие земли, СА, 1, 34-41.

Скорий С.А. 1990. Курган Переп’ятиха (до етнокультурної історії Дніпровського Лісостепового Правобережжя). Київ: Наукова думка.

Ковпаненко Г.Т., Бессонова С.С., Скорый С.А. 1989. Памятники скифской эпохи Днепровского Лесостепного Правобережья (Киево-Черкасский регион). Киев: Наукова думка.

Скорий С.А. 1987. Про скіфський етнокультурний компонент у населення Дніпровського Лісостепового Правобережжя, Археологія , 60, 39-49.

Скорый С.А. 1984. Доспех скифского типа в Средней Европе. В: Черненко Е.В. (отв. ред.) Вооружение скифов и сарматов. Киев: Наукова думка, 82-103.

Скорий С.А. 1981. Скіфські довгі мечі. Археологія, 36, 19-26.

: Категорія: Відділ археології раннього залізного віку Опубліковано: 2016-11-15

Сергій Володимирович Махортих

Доктор історичних наук, провідний науковий співробітник

Відділ археології раннього залізного віку
пр-т Володимира Івасюка, 12
Київ - 04210
12 поверх, кімната 1207

Тел. роб.: +380 (44) 278 44 05

E-mail:

ORCID: 0000-0001-7865-0263

Профіль
Публікації

Профіль

Наукові інтереси:
Археологія доби пізньої бронзи та раннього залізного віку Східної Європи та Кавказу, історія та культура кіммерійців та скіфів, походження та хронології їх пам’яток, а також взаємовідносини з навколишнім світом, в тому числі з населенням Центральної Європи і цивілізаціями Стародавнього Сходу.

Поточні дослідження й проекти:
«Етнокультурні процеси на території України за доби раннього заліза», розділ «Ранньоскіфські старожитності України у закавказько-давньосхідному історико-культурному контексті».

Експедиційна діяльність:
2015 — керівник Більської археологічної експедиції ІА НАН України;
2011 — дотепер — участь у роботі Приазовської археологічної експедиції ІА НАН України;
1996—2006 — участь у роботі міжнародної Українсько-Німецької археологічної експедиції ІА НАН України; дослідження Більского городища та його округи (2005—2006 — керівник експедиції);
1988—1990 — участь у роботі експедиції “Холодний Яр”;
1981, 1983—1984 — участь у роботі Чортомликської археологічної експедиції ІА АН УРСР.

Дисертаційні дослідження:
2008 — «Культура та історія кіммерійців Північного Причорномор’я», дисертація на здобуття наукового ступеню доктора історичних наук за спеціальністю «археологія»;
1987 — «Скифы на Кавказе в VII—V вв. до н.э.», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія», науковий керівник — член-кор. І. І. Артеменко.

Освіта:
1976—1981 Чечено-Інгушський державний університет ім. Л. М. Толстого, історичний факультет, спеціальність «історик, викладач історії та суспільствознавства».

Публікації

Makhortykh, S. 2021. Early Scythian quiver sets of the first half of the 6th century BC in the south of Eastern Europe. Археологія і давня історія України, 4 (41), 176-186.

Ventresca Miller, A., Johnson, J., Makhortykh, S., Gerling, C., Litvinova, L., Andrukh, S., Toschev, G. 2021. Re-evaluating Scythian lifeways: Isotopic analysis of diet and mobility in Iron Age Ukraine. PLOS ONE. doi.org/10.1371/journal.pone.0245996, 1-25.

Schwörer, Ch., Gobet, Е., Bögli, S., Imboden, R., Kotova, N., Makhortykh, S., Tinner, W. 2021. Holocene vegetation, fire and land use dynamics at Lake Svityaz, an agriculturally marginal site in northwestern Ukraine. Vegetation History and Archaeobotany. doi.org/10.1007/s00334-021-00844-z, 1-17.

Махортых, С. В., Котова, Н. С. 2021. «Киммеро-скифские» древности из Центральной Анатолии. Восток (Oriens), 6, 54-77.

Махортых, С. В. 2021. Греческие амфоры из погребений Перещепинского могильника близ Бельска. В: Скорый, С.А., Задников, С. А. (ред.). Ранній залізний вік Східної Європи. Харків-Котельва, 168-177.

Kiosak, D., Kotova, N. Tinner, W., Szidat, S., Nielsen, E., Brugger, S., Gobet, E., Makhortykh, S. 2021. The last hunter-gatherers and early farmers of the middle southern Buh river valley. Radiocarbon, 63 (1), 121-137.

Котова, Н. С., Джос, В. С ., Махортих, С. В., Радченко, С. Б. 2021. Металеві ножі доби бронзи поблизу Кам’яної Могили. Археологія і давня історія України, 2 (39), 157-174.

Махортых, С. В. 2020. Cкифы и Урарту. Aрхеологія та давня історія України, 3 (36), 72-83.

Махортых, С. В. 2020. Об одной древневосточной находке VII в. до н.э. в Северном Причерноморье. В: Дударев, С.Л. (ред.). Северный Кавказ в историческом и археологическом измерениях. Армавир, 118-124.

Махортих, С. В., Котова, Н. С.. Джос, В. С., Радченко, С. Б. 2020. Нові поховально-ритуальні комплекси доби ранньої бронзи поблизу Кам’яної Могили. Археологія і давня історія України, 4 (37), 226-239.

Махортых, С.В. 2020. Изображения свернувшегося хищника VII–VI вв. до н.э. на Древнем Востоке В: Байтанаев, Б. А. (ред. ). Маргулановские чтения – 2020 : материалы международной конференции «Великая Степь в свете археологических и междисциплинарных исследований». Алматы, 349-364.

Махортых, С., 2020. Об одной разновидности раннескифских зооморфных бутеролей. Slovenská archeológia. Supplementum 1. doi.org/10.31577/slovarch.2020.suppl.1.31, 373-383.

Котова, Н., Махортых, С., Джос В., Радченко, С. 2020. Каменные погребальные сооружения эпохи энеолита – ранней бронзы в Северном Причерноморье. Revista Arheologică, vol. XVI, nr. 2, 31-49.

Кіосак, Д., Котова, Н. 2020. Захарівка І – пам‘ятка з мікролітичним інвентарем на південному схилі Подільської височини. В: Dębiec, M., Saile, Th. (eds.). A planitiebus usque ad montes: studia archaeologica Andreae Pelisiak vitae anno sexagesimo quinto oblate. Rzeszów, 153-163.

Махортих, С. В. 2019. Давньосхідна знахідка VII ст. до н.е. з Люботинського кургану на Харківщині В: Чабай, В. П. (ред.) Всеукраїнський археологічний з’їзд: матеріали роботи. Київ, 335-342.

Махортых, С. В. 2019. К проблеме выделения центров власти у скифов Восточной Европы в VII–VI вв. до н. э. В: Базаров, Б. В., Крадин, Н. Н. (ред.) Кочевые империи Евразии в свете археологических и междисциплинарных исследований. Улан-Удэ, 141-145.

Ventresca Miller, A., Jonson, J., Makhortykh, S., Rolle R., Taylor, T., Makarewicz Ch. 2019. Mobility and Diet in the Iron Age Pontic Forest-Steppe: A multi-isotopic study of Urban Populations at Bel’sk. Archaeometry. Vol. 61, issue 6. doi.org/ 10.1111/arcm.12493, 1399-1416.

Махортых, С. В. 2019. Каменные блюда VII-VI вв. до н.э из скифских памятников лесостепного Поднепровья. В: Хабдулина, М. К. (ред.). Маргулановские чтения – 2019. Материалы Международной археологической конференции, посвященной 95-летию со дня рождения К. А. Акишева. Нур-Султан, 346-359.

Махортых, С. В. 2019. Золотые накладки на деревянные сосуды из Перещепинского могильника близ Бельска. Aрхеологія та давня історія України, 4 (33), 470-482.

Makhortykh, S. V. 2019. Concerning the problem of identifying the Scythian centers of power in Eastern Europe in the VII—VI centuries BC. Aрхеологія та давня історія України, 2 (31), 74-79.

Махортих, С. 2019. Народи Кіммерії. Відейко, М. (упорядник). Історія цивілізації. Україна. Том 1. Від кіммерійців до Русі, Харків: Фоліо, с. 13-20.

Махортых, С. В. 2018. Распределители ремней конской упряжи VII-VI вв. до н. э. в Закавказье и Передней Азии, Археологія і давня історія України, 2 (27), с. 35-50.

Adolf., C., Wunderle, S., Colombaroli, D., Weber, H., Gobet, E., Heiri, O., Bigler, Ch., Makhortykh, S., Vannière, B., Tinner, W. 2018. The sedimentary and remote sensing reflection of biomass burning in Europe, Global Ecology and Biogeography, 27 (2), S. 199-212.

Махортых, С. В. 2018. Скифские зеркала из северокавказских памятников VII-V вв. до н. э. Древности 2017, 15, с. 105-121.

Makhortykh, S., Dzhos V. 2017. New evidence from the Scythian archaic period in the Melitopol area. In: Makhortykh. S., Capitani, A. (ed.). Archaeology and palaeocology of the Ukrainian steppe. Kyiv: Maidan, S. 197-212.

Махортых, С. В. 2017. О скифо-кавказском направлении контактов населения ананьинской культуры в VII – VI вв. до н.э. В: Ситдиков, А. Г. (ред.). Эпоха бронзы и ранний железный век. Казань: Издательский дом Казанская недвижимость, с. 183-208.

Gobet, E., Schwörer, Ch., Jacqueline, F., Wahab, S., Nielsen, E., Kotova, N., Makhortykh, S , Kiosak, D., Willy, T. 2017. Vegetation shifts at the monumental Ukrainian site of Kamyana Mohyla during the Neolithisation period. In: Makhortykh, S., Capitani, A. (ed.). Archaeology and palaeocology of the Ukrainian steppe. Kyiv: Maidan, S. 51-60.

Махортых, С., Ролле, Р. 2017. Об одной группе конских налобников из Перещепинского курганного могильника близ Бельска. Археологічні дослідження Більського городища 2016. Київ-Котельва: ЦП НАН України, с. 309-324.

Маkhortykh, S. V. 2017. Review: Belinskii, A. В., Dudarev, S. L. Mogilnik Klin III. Ancient West and East, 16, S. 388-389.

Taylor, T., Jones, T., Makhortykh, S. 2017. Scythia as exemplar of empire? Reassessing the dimensions of steppe power from western and eastern perspectives. In: Simpson, J. (ed.). Scythians and other Eurasian nomads. Abstracts. London: British Museum, S. 20-21.

Махортых, С. В. 2017. Пронизи для перекрестных ремней конской упряжи на юге Восточной Европы в VII – VI вв. до н.є. Археологія і давня історія України, 2 (23), с. 166-184.

Махортых, С. В. 2016. Современное состояние изучения хронологии раннескифской культуры. Археологія і давня історія України, 2 (19), с. 140-151.

Махортых, С., Тейлор, Т., Джонс, Д. 2016. Исследование курганов скифского времени в окрестностях Бельского городища в 2015 г. В: Корост, І. І., Супруненко, О. Б. (ред.). Археологічні дослідження Більського городища 2015. Київ-Котельва: ЦП НАН України і УТОПІК, с. 5-27.

Махортых, С. В. 2016. Бронзовые колокольчики VII-VI вв. до н.э. из скифских памятников юга Восточной Европы. В: Нємченко, И. В. (ред.). Стародавнє Причорномор’я. Одеса: ОНУ, с. 339-345.

Махортых, С. В. 2016. Скифские зеркала эпохи архаики на Северном Кавказе и в лесостепном Поднепровье. В: Байтанаев, Б. А. (ред.). Актуальные проблемы археологии Евразии. Алматы: Институт археологии им. А.Х. Маргулана, c. 297-323.

Махортых, С. В. 2016. Лепная посуда Перещепинского некрополя близ Бельска. Феномен Більського городища 2016. Київ-Полтава: ЦП НАН України, с. 91-105.

Махортых, С., Ролле, Р. 2015. Изображения редуцированной лапы животного и кисти человеческой руки в искусстве степной и лесостепной Скифии. Stratum plus, 3, с. 183-204.

Махортых, С., Ролле, Р. 2015. Мечи V – IV вв. до н.э. из курганов Перещепинского могильника близ Бельска. В: Бейсенов, А. З. (отв. ред.). Сакская культура Сарыарки в контексте изучения этносоциокультурных процессов степной Евразии. Алматы: НИЦИА «Бегазы-Тасмола», с. 166-170.

Махортых, С. В. 2014. Уздечные принадлежности VII-VI вв. до н.э. из скифских памятников Предкавказья. Наукові записки. Серія: історичні науки, 21. Кіровоград: РВВ КДПУ, с. 100-113.

Махортых, С. В. 2014. Уздечные принадлежности VII-VI вв. до н.э. из скифских памятников украинской лесостепи. В: Байпаков, К. М. (ред.). Восхождение к вершинам археологии: сборник материалов конференции, посвященной 90-летию со дня рождения К.А. Акишева. Алматы: Институт археологии им. А. Х. Маргулана, с. 219-231.

Махортых, С. В. 2014. Киммерийцы и население Волго-Камья в раннем железном веке. В: Кузьминых, С. В., Чижевский, А. А. (ред.). Ананьинский мир: истоки, развитие, связи, исторчиеские судьбы. Казань: Институт археологии АН РТ, с. 455-477.

Махортых, С. В. 2014. Об одной группе раннескифских погребений Днепровского лесостепного Правобережья. Revista archeologica, X, с. 69-78.

Махортых, С. В. 2014. Конское снаряжение всадников Предкавказья и украинской лесостепи в VII–VI вв. до н.э. В: Онгар, А. (ред.). Всадники великой степи: традиции и инновации. Астана: Институт археологии им. А. Х. Маргулана, с. 174-187.

Махортых, С. В. 2013. Погребальные сооружения и обряд курганных некрополей Бельского городища. Stratum plus, 3, с. 223-256.

Махортых, С. В. 2012. Общее и особенное в погребальной обрядности ранних скифов лесостепной Украины. В: Разуваев, Ю. Д. (ред.). Восточноевропейские древности. Воронеж: Научная книга, с. 106-118.

Махортых, С. В. 2012. Хронология Перещепинского курганного могильника близ Бельска. Stratum plus 3, с. 145-160.

Махортых, С. В. 2012. Переход от заключительного периода эпохи поздней бронзы к раннему железному веку в Северном Причерноморье. Российский археологический ежегодник 2, с. 276-286.

Махортых, С., Ролле, Р. 2011. Воинские погребения на некрополях Бельского городища. В: Молодин, В. И., Хансен, С. (ред.). Terra Scythica. Материалы международного симпозиума, Новосибирск: Институт археологии и этнографии СО РАН, с. 149-155.

Махортых, С. В. 2011. Вооружение амазонок степной Скифии. В: Березуцкий, В. Д. (ред.). Восточноевропейские древности скифской эпохи. Воронеж: Научная книга, с. 37-52.

Махортых, С. В. 2011. Уздечные наборы VII – IV вв. до н.э. из некрополей Бельского городища. Материалы и исследования по археологии Северного Кавказа, 12, с. 23-41.

Махортых, С. В. 2011. О биритуализме в погребальном обряде белозерской культуры. В: Алекшин, В. С. (ред.). Переход от эпохи бронзы к эпохе железа в Северной Евразии. Санкт-Петербург: ИИМК, с. 31-34.

Махортых, С. В. 2011. Колчанные наборы Перещепинского курганного могильника. В: Федюнин, И. В. (ред.). Археологические памятники Восточной Европы. Воронеж: ВГПУ, с. 186-195.

Makhortykh, S. V. 2010. Die Frauen in der Scythischen Gesellschaft. Amazonen: Geheimnisvolle Kriegerinnen. Speyer: Historsches Museum der Pfalz, S. 145-151.

Kotova, N. S., Makhortykh, S. V. 2010. Human adaptation to past climate changes in the northern Pontic steppe. Quaternary International, 220, S. 88 -94.

Makhortykh, S. V. 2010. Die Kimmerier. Jutta Leskovar and Maria-Christina Zingerle (еds.). Goldener Horizont. 4000 Jahre Nomaden der Ukraine. Linz, S. 87-92.

Махортых, С. В. 2009. К истории изучения курганных некрополей Бельского городища. В: Бессонова, С. C. (ред.). Ранний железный век. Киев: ИА НАНУ, c. 268-278.

Zöllner, H., Ullrich, B., Rolle, R., Makhortykh, S., Orlyuk, M. 2008. Results of geophysical prospection in the settlement of Bels’k. In: Posluschny, A., Lambers, K. (ed.). Layers of perception. Proceedings of the 35^th international conference on computer applications and quantitative methods in archaeology. Bonn, S. 53-61.

Machortych, S. 2008. About the question of Cimmerian imports and imitations in Central Europe. Schriften des Zentrums für Archäologie und Kulturgeschichte des Schwarzmeerraumes, 11. Halle, S. 167-186.

Махортых, С. В., Ролле, Р., Скорый, С. А., Херц, В., Каравайко, Д. В. 2007. Исследования совместной украинско-немецкой археологической экспедиции в Бельске в 2006 г. Киев: ИА НАНУ.

Махортих, С. В. 2007. До питання про господарську діяльність Кіммерійців. Записки наукового товариства ім. Шевченка, CCLIII, c. 288-295.

Махортых, С. В. 2006. Киммерийцы Северного Причерноморья. Киев: Шлях.

Махортих, С. В. 2006. Скіфська вузда Перещепинського могильника. В: Черненко, Є. В. (ред.). Більське городище та його округа. Київ: ІА НАНУ, с. 57-76.

Махортих, С. В., Ролле, Р. 2006. Некоторые итоги исследований Бельского городища и его округи украинско-немецкой археологической экспедицией. Археологічний літопис Лівобережної України, 1, с. 2-10.

Махортых, С. В., Ролле Р., Скорый, С. А., Белозор, В. П., Херц, В. 2006. Исследования совместной украинско-немецкой археологической экспедиции в Бельске в 2005 г. Киев: ИА НАНУ.

Махортых, С. В. 2006. Киммерийцы и население лесостепного Приднестровья. В: Петренко, В. Г., Яблонский, Л. Т. (ред.) Древности скифской эпохи, Москва, с. 121-139.

Махортых, С. В. 2005. О генезисе предскифских стремячковидных удил Восточной Европы. В: Отрощенко, В.В. (ред). На пошану С.С.Березанської. Київ: Шлях, с. 269-274.

Махортых, С. В. 2005. Черногоровские древности Северо-Восточного Причерноморья. Древности Евразии: от раннего бронзового века до средних веков. Москва: ИА РАН, с. 183-200.

Махортых, С. В. 2004. Классификация бронзовых предскифских псалиев Восточной и Центральной Европы. Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету, ХVIII, с. 300-321.

Махортых, С. В. 2004. Черногоровские древности Крыма. Старожитності степового Причорномор’я і Криму, XI, с. 158-163.

Makhortykh, S. V. 2004. The North Black Sea steppes in the Cimmerian epoch. Impact of the environment on human migration in Eurasia. NATO Science Series. IV. Earth and environmental sciences, S. 35-44.

Махортых, С. В. 2003. Культурные контакты населения Северного Причерноморья и Центральной Европы в киммерийскую эпоху. Киев: Шлях.

Махортых С. В. 2002. Киммерийцы. В: Мурзин, В. Ю., Тощев, Г. Н. (отв. ред.). Великая Скифия (учебное пособие), Запорожье, c. 20-30.

Яровой, Е., Кашуба, М., Махортых, С. 2002. Киммерийский курган у пос. Слободзея. Северное Причерноморье: от энеолита к античности. Тирасполь: НИЛ "Археология" ПГУ им. Т.Г. Шевченко, c. 279-343.

Махортых, С. В. 2000. Oб актуальных вопросах раннескифской археологии. В: Гуляев, В. И., Ольховский, В. С. (ред.) Скифы и сарматы в VII-III вв. до н.э. Палеоэкология, антропология и археология. Москва: ИА РАН, c. 186-193.

Machortych, S. 1998. Neues über die Beziehungen der Kimmerier zur Karpaten-Donau-Welt. In: Hansel, B. (ed.). Das Karpatenbecken und die Osteuropäische Steppe. Südosteuropa-Schriften 20. München, S. 437-449.

Махортых, С. В. 1998. Киммерийцы и Древний Восток. Вестник древней истории, 2, c. 95-104.

Махортых, С. В. 1998. Северокавказские бронзы X-VIII вв. до н.э. из Левобережной Украины. Археологічний літопис Лівобережної України, 2, c. 23-27.

Machortych, S., Cernenko E. 1996. Zu den kaukasischen Pektoralen des 8. bis 7. Jahrhunderts v.Chr.. Ein Beitrag zur Kampfausrüstung kimmerischer Pferde. Hamburger Beiträge zur Archäologie. 18. Mainz, S. 31-45.

Махортих, С. В. 1996. Скарби VIII-VII ст. до н.е. на півдні Східної Європи. Археологія, 4, c. 9-24.

Махортых, С. В. 1994. Киммерийцы на Северном Кавказе. Киев: Актан.

Machortych, S., Ievlev, M. 1992. Uber die Anfangsperiode der Kimmerier. Acta Archaeologica Carpathica, 31, S. 107-121.

Махортих, С. В. 1992. Пам’ятки типу Новочеркаського скарбу. Археологія, 1, c. 23-31.

Махортых, С. В. 1991. Скифы на Северном Кавказе. Киев: Наукова думка.

: Категорія: Відділ археології раннього залізного віку Опубліковано: 2016-11-15

Олександр Володимирович Симоненко

Доктор історичних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник

Відділ археології раннього залізного віку
пр-т Володимира Івасюка, 12
Київ - 04210
13 поверх, кімната 1307

Тел.: +380 (44) 418 27 75

E-mail:

ORCID: 0000-0001-6878-556X

Профіль
Публікації

Профіль

Наукові інтереси:
Археологія та історія сарматської доби (сармати, пізні скіфи та їхні сусіди). Військова справа кочовиків сарматської доби. Римський імпорт у сарматів та пізніх скіфів. Пізньоскіфська культура Низового Дніпра.

Поточні дослідження й проекти:
Етнокультурні процеси на території України за доби раннього заліза", реєстраційний номер 0116U006928, підрозділ "Пізньоскіфське населення Низового Дніпра".

Програми міжнародної співпраці:
2000-2002, Римський імпорт у сарматів Північного Причорномор'я, Германський археологічний інститут (ФРН), Берлін-Київ;
2004-дотепер, Археологія України, Університет Пенсильванії (США), Філадельфія-Київ.

Стипендії та гранти:
2022 — стипендія Єврейського університету (Ієрусалим)
2017 — стипендія DAAD (Берлін, Німецький археологічний інститут);
2011–2012 — W.F. Albright Institute of Archaeological Research, Jerusalem, Glassman Holland Fellow;
2009–2010 — Institute for the Study of Ancient World, New York, NY, Visiting Research Scholar;
2008 — Institute for Advanced Study, Princeton, NJ, Member;
2004–2005 — University of Pennsylvania, Philadelphia, PA, Fulbright Visiting Scholar.

Експедиційна діяльність:
2016 – дотепер — начальник Херсонської експедиції ІА НАН України; дослідження археологічних пам'яток в зоні новобудов на Херсонщині;
2011 – дотепер — начальник Пізньоскіфської експедиції ІА НАН України; дослідження пізньоскіфських грунтових могильників та городищ на Херсонщині.
1994–1997 — учасник археологічних експедицій в Угорщині: дослідження сарматських пам'яток поблизу м. Вац;
1994 — заступник начальника експедиції КАЄ; дослідження античного святилища під Ольвією;
1993 — археологічна розвідка в Калмикії;
1990–1992 — заступник начальника Миколаївської експедиції ІА АН УРСР; дослідження курганів в Миколаївській області;
1984–1989 — керівник загону Херсонської експедиції ІА АН УРСР; дослідження курганів на півдні Херсонщини;
1983 — заступник начальника Черкаської Лівобережної експедиці їІА АН УРСР; дослідження курганів в Черкаській області;
1981–1982 — керівник Приморського загону Краснознам'янської археологічної експедиції ІА АН УРСР; дослідження курганів на півдні Херсонщини;
1980 — заступник начальника Черкасько–Полтавської експедиції ІА АН УРСР; дослідження курганів в Черкаській та Полтавські областях;
1979 — старший лаборант Черкаської Лівобережної експедиції ІА АН УРСР; дослідження курганів в Черкаській області;
1978 — керівник Черкаської Лівобережної експедиції ІА АН УРСР; дослідження кургану «Роблена Могила» в Черкаській області;
1976–1978 — старший лаборант Херсонської експедиції ІА АН УРСР; дослідження курганів в Херсонській області;
1975 — лаборант Астахівського загону ІА АН УРСР; дослідження курганів на Донбасі;
1973–1974 — лаборант Херсонської експедиції ІА АН УРСР; дослідження курганів в Херсонській області;
1972–1973 — лаборант Київської експедиції ІА АН УРСР; дослідження на території Києва (Верхній город, Поділ).

Педагогічна діяльність:
2012 – 2018 — професор кафедри археології, давньої та середньовічної історії Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського;
2007 — професор кафедри археології Національного університету «Києво–Могилянська академія».

Наукові організації й товариства:
Член-кореспондент Німецького археологічного інституту (Берлін) з 1998 р.;
Спілка археологів України;
Funerary Archaeology Studies Association;
UISSP 30th Commission: Mortuary Practices in Prehistory and Protohistory.

Відзнаки:
2012 — Who is Who in the World 2012 (29th ed.);
2011 — 2000 Outstanding Intellectuals of the XXI Century (Cambridge).

Дисертаційні дослідження:
1999 — «Сарматы Северного Причерноморья: хронология, периодизация, этно–политическая история», дисертація на здобуття наукового ступеню доктора історичних наук за спеціальністю «археологія»;
1987 — «Военное дело степного населения Северного Причерноморья в ІІІ в. до н. э. — ІІІ н. э.», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий керівник — к. і. н. Є. В. Черненко.

Освіта:
1971–1977 — Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка), історичний факультет, кафедра археології та музеєзнавства, спеціальність «історик, викладач історії та суспільствознавства».

Публікації

Монографії

Симоненко, О.В., Сікоза, Д.М., Дзнеладзе, О.С. 2015. Пізньоскіфський могильник Червоний Маяк. Дослідження 2011-2015 років. Херсон: ФОП "Сівак О.В."

Симоненко, А.В. 2015. Сарматские всадники Северного Причерноморья. 2-е изд., испр. и доп. Київ: Видавець Олег Філюк.

Симоненко, А.В. 2013. Римский и провинциальный импорт у сарматов Северного Причерноморья. Типология и хронология. Saarbrücken: Palmarium Academic Publishing.

Симоненко, А.В. 2011. Римский импорт у сарматов Северного Причерноморья. СПб: Филологический факультет СПбГУ; Нестор-История.

Симоненко,, А.В. 2010. Сарматские всадники Северного Причерноморья. СПб: Филологический факультет СПбГУ; Нестор-История.

Bârcă, V., Symonenko, O. 2009. Călăreţii stepelor. Sarmaţii în spaţiul Nord-Pontic. Cluj-Napoca: Editura Mega.

Simonenko, A.V, Marčenko, I.I., Limberis, N.Yu. 2008. Römische Importe in sarmatischen und maiotischen Gräbern zwischen Unterer Donau und Kuban. Mainz: Verlag Philipp von Zabern.

Бунятян, К.П., Мурзін, В.Ю., Симоненко, О.В. 1998. На світанку історії. Україна крізь віки. Т. 1. Київ: Видавничій дім Альтернативи.

Симоненко, А.В. 1993. Сарматы Таврии. Киев: Наукова думка.

Симоненко, А.В., Лобай, Б.И. 1991. Сарматы Северо-Западного Причерноморья в І в. н.э. (погребения знати у с. Пороги). Киев: Наукова думка.

Розділи в колективних монографіях та учбових посібниках

Симоненко, О.В., Дзнеладзе, О.С., Сікоза, Д.М. 2018. Археологічні дослідження вежі Вітовта поблизу с. Веселе Бериславського району. В: (б. р.) На розі двох світів. Історична спадщина України та Литви на території Херсонської області. Київ – Херсон: Гілея, с. 47-54.

Simonenko, A. 2010. Cultura Sarmaţilor. In: Dergaciov, V. (ed.). Istoria Moldovei. Epoca Preistorica şi Antica. Chişinau, p. 556-581.

Симоненко, О.В. 2008. Мистецтво сарматів Північного Причорномор'я. В: Скрипник, Г. (ред.). Історія українського мистецтва. Т. 1. Київ: НАН України. ІМФЕ ім. М.Т. Рильського, с. 230-261.

Симоненко, А.В. 2002. Сарматы Северного Причерноморья. В: Мурзин, В.Ю., Тощев, Г.Н. (ред.). Великая Скифия (учебное пособие). Запорожье: ИА НАНУ, с. 148-161.

Симоненко, О.В. 2001. Сарматський період. В: Толочко, П.П. (ред.). Історія української культури. Т. 1. Історія культури давнього населення України, р. 6, 6.4. Київ: Наукова думка, с. 361-380.

Симоненко, О.В. 1998. Сармати. В: Толочко, П.П. (ред.). Давня історія України. Т. 2. Київ: ИА НАНУ, с. 154-176.

Симоненко, О.В. 1995. Кочовики раннього середньовіччя в причорноморському степу. В: Толочко, П.П. (ред.). Давня історія України (учбовий посібник). Т. 2. Київ: Либедь, с. 69-78.

Симоненко, О.В. 1994. Сармати. В: Толочко, П.П. (ред.). Давня історія України (учбовий посібник). Т. 1. Київ: Либедь, с. 137-156.

Статті

Симоненко, О.В. Нарис українського сарматознавства. Археологія і давня історія України 2019, 2 (31), 187-198.

Симоненко А.В., 2019. Раннесарматские памятники Орель-Самарского междуречья. Нижневолжский археологический вестник, 18 (1), 81-96.

Симоненко, А.В. 2018. О сарматском завоевании Скифии. Нижневолжский археологический вестник, 17 (1), с. 27-49.

Szimonenko, O. 2018. A Cirkuni melletti erődített telepen előkerült nyeregmodell. In: Nagy, M.L., Szőlősi, K.L. (eds.). "Vadrózsából tündérsípot csináltam". Tanulmányok Istvánovits Eszter 60. születésnapjára. Nyíregyháza, 111-116

Симоненко, А.В. 2018. Костяная пластина из Ольвии: след сарматского рейда на Дунай? В: Бруяко, И.В. (ред.). Народы и культуры Нижнего Дуная в древности. Материалы международной научно-практической конференции (г. Измаил, 23-26 августа 2018 г.). Измаил: Ирбис, с. 173-182.

Симоненко, А.В., Дзнеладзе, Е.С., Сикоза, Д.Н. 2018. Фибулы могильника Красный Маяк. Археологія і давня історія України, 2 (27), с. 358-373.

Симоненко, А.В. 2017. К юбилею Анатолия Михайловича Хазанова. В: Моисеенко, М.Г., Деев, А.В. (ред.). Преистория. Древность. Средневековье. Исследования по истории, археологии, культуре. Сборник научных статей. Кн. I. Зимовники: Зимовниковский краеведческий музей, с. 8-11.

Симоненко, О.В. 2017. До ювілею Анатоля Михайловича Хазанова. Археологія, 4, с. 145-146.

Симоненко, А.В. 2017. Иерусалимские впечатления украинского археолога. В: Шитюк М.М. (ред.). Історичні мідраши Північного Причорномор'я. Матеріали VI міжнародної науково-практичної конференції. Миколаїв: типографія Шамрай, с. 328-340

Симоненко, А.В., Дзнеладзе Е.С., Сикоза Д.Н. 2017. Воинское погребение в могильнике Красный Маяк на Нижнем Днепре. Археологія і давня історія України. 2 (23), с. 255-270.

Симоненко, А.В. 2016. Сарматский могильник Троицкое в бассейне р. Волчья (раскопки В.А. Ромашко 1985 г.). В: Марина, З.П. (ред.). Археологія та етнологія півдня Східної Європи. Дніпро: Ліра, с. 287-303.

Симоненко, О.В. 2016. До ювілею Херсонської археологічної експедиції. В: Гончар, М.В. (ред.). Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної краєзнавчої конференції "Минуле і сучасність: Херсонщина. Таврія. Каховка" (16-17 вересня 2016 р.). Каховка-Херсон: Гілея, с. 134-137.

Симоненко, А.В. 2016. О происхождении позднескифской культуры Нижнего Днепра. В: Нємченко, І.В. (ред.). Стародавнє Причорномор'я. XI. Одеса: ОНУ ім. І.І. Мєчнікова, с. 476-483.

Симоненко, О.В., 2016. Вироби з Близького Сходу у сарматів Північного Причорномор'я. Археологія і давня історія України, 2(19), с. 165-173.

Симоненко, А.В. 2016. Находка модели седла на Циркуновском городище (комментарий к статье К.Ю. Пеляшенко). Археологія і давня історія України, 2(19), с. 249-252.

Симоненко, О.В. 2016. Сарматські збруйні набори пізньоримського часу. В: (б. р.). Сугдейский сборник, VI. Материалы VI Судакской международной научной конференции "Причерноморье, Крым, Русь в истории и культуре" (г. Судак, 19–22 сентября 2012 г.), Киев: Видавець Олег Філюк, с. 297-314.

Симоненко, О.В., Сікоза, Д.М., Дзнеладзе, О.С. 2016. Дослідження пізньоскіфських пам'яток на Херсонщині. Археологічні дослідження в Україні 2014 року. Київ: ІА НАНУ, с. 245-346.

Симоненко, А.В. 2015. Периодизация военного дела номадов Евразии в эпоху раннего железа. В: Лукьяшко, С.И. (ред.). Война и военное дело в скифо-сарматском мире: материалы Международной научной конференции, посвящённой памяти А.И. Мелюковой (с. Кагальник, 26-29 апреля 2014 г.). Ростов н/Д: Изд-во ЮНЦ РАН, с. 172-179.

Раев, Б.А., Симоненко, А.В. 2015. Псевдоаттический шлем из хутора Апостолиди: историко-археологический контекст. Stratum Plus, 4, с. 237-256.

Symonenko, O., Dzneladze, O., Sikoza, D. 2015. Mormântul aristocratic scitic târziu de la Chervony Mayak (zona Niprului Inferior), ISTROS, XXI, p. 299-326.

Symonenko, O. 2015. Sarmatian-Age Helmets From Eastern Europe. In: Golden, P.B., Kovalev, R.K., Martinez, A.P., Skaff, J., Zimonyi, A. (eds.). ARCHIVUM EURASIAE MEDII AEVI 21 (2014–2015). Festschrift for Thomas T. Allsen in Celebration of His 75^th Birthday. Wiesbaden: Harrassowitz Verlag, p. 277-303.

Симоненко, А.В. 2015. Ближневосточный импорт у кочевников Евразии сарматского времени. В: Бейсенов, А.З. (ред.). Сакская культура Сарыарки в контексте изучения этносоциокультурных процессов степной Евразии. Сборник научных статей, посвященный памяти археолога Кималя Акишевича Акишева, Алматы: НИЦИА "Бегазы-Тасмола", с. 275-290.

Симоненко, А.В. 2014. Шлемы сарматского времени в Восточной Европе. Stratum Plus, 4, с. 249-284.

Симоненко, О.В. 2014. Вивчаючи Пороги: інтерпретації через 30 років". В: (б. р.) Матеріали міжнародної наукової конференції "Сарматія від Алтаю до Дунаю" (до 30-річчя відкриття "царських" поховань біля с. Пороги Ямпільського р-ну), Винниця: ОКМ, с. 19-21.

Symonenko, O. 2013. Trade and Trophy: Near East Imports in the Sarmatian Culture. In: Sîrbu, V., Matei, S. (eds.). Bronze and Iron Age from Eurasia – Gender between Archaeology and Anthropology. Proceedings of the 13^th International Colloquium of Funerary Archaeology. Buzău-Romania, 17^th-21^th October 2012. Mousaios, XVIII, p. 303-324.

Симоненко, А.В. 2013. Полихромные сбруйные наборы позднеримского времени из Сарматии и Пантикапея. В: Симоненко, А.В. (ред.). Варварский мир северопонтийских земель в сарматскую эпоху. Сборник статей к 60-летию А.Н. Дзиговского. Киев: Видавець Олег Філюк, с. 223-241.

Симоненко, А.В. 2013. Еще раз о налобниках с крючком. В: Марченко, И.И. (ред.). Шестая международная Кубанская археологическая конференция. Материалы конференции. Краснодар: Изд-во КубГУ, с. 376-380.

Симоненко, А.В. 2012. Богатое сарматское погребение у с. Весняное. В: (б. р.) Золото, конь и человек. Сборник статей к 60-летию А.В. Симоненко. Киев: Видавничій дім "Скіф", с. 207-226.

Симоненко, А.В. 2012. Сарматское погребение с тамгами на территории Ольвийского государства. В: (б. р.) Золото, конь и человек. Сборник статей к 60-летию А.В. Симоненко. Киев: Видавничій дім "Скіф", с. 241-262.

Симоненко, А.В. 2012. Стеклянные и фаянсовые сосуды из сарматских погребений Украины. В: (б. р.) Золото, конь и человек. Сборник статей к 60-летию А.В. Симоненко. Киев: Видавничій дім "Скіф", с. 273-294.

Симоненко, А.В. 2012. Сарматское погребение в кургане Камова Могила. В: (б. р.) Золото, конь и человек. Сборник статей к 60-летию А.В. Симоненко. Киев: Видавничій дім "Скіф", с. 295-308.

Симоненко, А.В. 2012. О крестовидных и подковообразных "псалиях" раннесарматского времени. Тр. ГИМ, 191 (Евразия в скифо-сарматское время. Памяти Ирины Ивановны Гущиной), с. 208-216.

Симоненко, А.В. 2012. Сарматское погребение в Ногайчинском кургане: окончание диалога. Stratum Plus, 4, с. 327-338.

Симоненко, А.В., Гей, О.А. 2012. Новые раскопки позднескифского могильника Красный Маяк", АДУ 2011, Київ: ІА НАНУ, с. 450-451.

Symonenko, O. 2012. On the Problem of the "Huns-Sarmatians". ANABASIS. Studia Classica et Orientalia, 3, c. 289-301.

Симоненко, А.В. 2011. Об изготовлении шлемов типа Монтефортино. В: Мачинский, Д.А (ред.). Европейская Сарматия. Сборник, посвященный Марку Борисовичу Щукину, СПб.: Нестор-История, с. 116-124.

Симоненко, А.В. 2011. Конский убор из большого кургана Васюринской горы. В: Вахтина М.Ю. и др. (ред.). Боспорский феномен: Население, языки, контакты: Материалы международной научной конференции (Санкт-Петербург, 22-25 ноября 2011), СПб.: Нестор-История, с. 598-602.

Симоненко, А.В. 2011. Заметки о погребальном обряде поздних сарматов Северного Причерноморья, Нижневолжский археологический вестник, 12, с. 169-182.

Symonenko, O., Dzneladze, O. 2010. The Eye Beads – Amulets of Warriors of the 3^rd – 1^st Centuries BC. In: Cîndea I. (ed.) Tracii şi veciniilor în Antichitate. The Thracians and Their Neighbours in Antiquity. Studia in Honorem Valerii Sîrbu, Brăila: Museul Brăile Editura Istros, p. 197-213.

Symonenko, O. 2010. Die Sarmaten in den Steppen des nordlichen Schwarzmeerraumes. In: Assmann, P. (ed.). Goldener Horizont. 4000 Jahre Nomaden der Ukraine. Katalog der Ausstellung Oberosterreichische Landesmuseen, Schlossmuseum, Linz, Marz bis August 2010. Linz: Denkmayr, Druck & Verlag GmbH, S. 130-137.

Симоненко, О.В., Дзнеладзе, О.С. 2010. Намистини – воїнські амулети ІІІ – ІІ ст. до н.е. Археологія, 3, с. 22-34.

Симоненко, А.В. 2010. "Гунно-сарматы" (к постановке проблемы). Нижневолжский археологический вестник, 11, с. 134-143.

Симоненко, А.В. 2010. О военном деле сарматов Северного Причерноморья. В: Ерофеева, И.В. и др. (ред.). Роль номадов евразийских степей в развитии мирового военного искусства. Научные чтения памяти Н.Э. Масанова. Алматы: Издательство LEM, с. 26-42.

Симоненко, А.В. 2009. Ножки-подставки римских сосудов из сарматских погребений. Нижневолжский археологический вестник, 10, с. 401-407.

Симоненко, О.В. 2009. До легенди про сарматських катафрактаріїв. В: Бессонова, С.С. (ред.). Эпоха раннего железа. Сборник научных трудов к 60-летию С.А. Скорого (Археология и древняя история Украины). Киев-Полтава: ИА НАНУ, с. 355-366.

Раев, Б.А., Симоненко, А.В. 2009. "Фалар" из "Давыдовского клада" В: Фурасьев, А.Г. (ред.). Гунны, готы и сарматы между Волгой и Дунаем: сборник научных статей, СПб.: Факультет филологии и искусств СПбГУ, с. 65-79 ().

Симоненко, А.В. 2008. Сарматские катафрактарии: научный фольклор и возможности исследования. Нижневолжский археологический вестник, 9, с. 272-287.

Симоненко, О.В. 2008. На північно-західній межі Причорноморської Сарматії. В: Климовський, С.І. (ред.) Старожитності Верхнього Придністров'я. Ювілейний збірник на честь 60-річчя Юрія Миколайовича Малєєва, Київ: Стилос, с. 148-149.

Симоненко, А.В. 2008. Тридцать пять лет спустя (послесловие-комментарий). В: Хазанов, А.М. Очерки военного дела сарматов, СПб.: Факультет филологии и искусств СПбГУ, с. 238 -286.

Симоненко, А.В. 2007. Мечи и кинжалы прохоровского типа на территории Украины. В: Яблонский, Л.Т., Таиров, А.Д. (ред.). Вооружение сарматов. Региональная типология и хронология. Доклады к VI международной конференции "Проблемы сарматской археологии и истории". Челябинск: Изд-во ЮУрГУ, с. 99-113.

Симоненко, А.В. 2007. Стеклянные и фаянсовые изделия из Ногайчинского кургана (к дискуссии о дате памятника). Археология, этнография и антропология Евразии, 1(29), с. 57-66.

Symonenko, O. 2007. Glass and faience objects from Nogaichik barrow. Archaeology, Ethnology and Anthropology of Eurasia, 1(29), p. 57-66.

Симоненко, О.В. 2007. Рецензія Maria A. Očir-Gorjaeva. Pferdegeschirr aus Chošeutovo. Skythischer Tierstil an der Unteren Wolga. Archäologie in Eurasien. Band 19. Mainz am Rhein, 2005", Археологія, 3, с. 109-111.

Симоненко, А.В. 2006. Несколько замечаний по поводу разного похода. В: Раннесарматская и среднесарматская культуры. Проблемы соотношения. Материалы семинара Центра изучения истории и культуры сарматов. 1. Волгоград: Волгоградское научное издательство, с. 101-117.

Симоненко, А.В. 2006. Стекло миллефиори в сарматских погребениях. В: Симоненко, А.А. (ред.). Liber Archaeologicae. Сборник статей, посвященный 60-летию Б.А. Раева. Краснодар, Ростов-на-Дону: Изд-во ЮНЦ РАН, с. 137-152.

Симоненко, А.В. 2006. Парадоксы Раева. В: Симоненко, А.В. (ред.). Liber archaeologicae. Сборник статей, посвященный 60-летию Бориса Ароновича Раева. Краснодар, Ростов-на-Дону: Изд-во ЮНЦ РАН, с. 9-15.

Симоненко, А.В. 2004. Хронология и периодизация сарматских памятников Северного Причерноморья. В: Раев, Б.А. (ред.). Сарматские культуры Евразии: проблемы региональной хронологии. Доклады к 5 международной конференции "Проблемы сарматской археологии и истории". Краснодар: б. и., с. 134-173.

Simonenko, A. 2004. Eine sarmatische Bestattung mit Tamga-Zeichen im Gebiet Olbias. Eurasia Antiqua, 10, S. 199-227.

Melnik, A., Simonenko, A. 2004. Eine sarmatische Bestattung im Kurgan Kamova Mogila bei Krivoj Rog. Eurasia Antiqua, 10, S. 269-280.

Симоненко, А.В. 2004. Китайские и центральноазиатские элементы в сарматской культуре Северного Причерноморья. Нижневолжский археологический вестник, 6, с. 45-65.

Симоненко, А.В. 2004. "Проблема III в. до н. э." – вариант решения? (рец. на Клепиков В.Н. Сарматы Нижнего Поволжья в IV – III вв. до н. э. Волгоград, 2002). Нижневолжский археологический вестник, 6, с. 297-303.

Полин, С.В., Симоненко, А.В. 2004. Сарматы и гибель Великой Скифии. In: Chochorowski, J. (ed.). Kimmerowie, Scytowie, Sarmaci. Księga poświęcona pamięci profesora Tadeusza Sulimirskiego. Kraków: Księgarnia Akademicka, s. 367-374.

Симоненко, А.В. 2004. Некоторые позднесарматские элементы в черняховских ингумациях. Боспорские исследования VII, с. 208-214.

Simonenko, A. 2003. Glass and Faience Vessels from Sarmatian Graves of North Pontic Region. Journal of Glass Studies, 45, p. 41-58.

Симоненко, А.В. 2003. Еще раз о рвах на сарматских могильниках Северного Причерноморья. В: Баран, В.Д. (ред.). Старожитності І тисячоліття нашої ери на території України, Київ: ІА НАНУ, с. 148-157.

Simonenko, A. 2002. Sarmatian Relics of the "Eastern Wave" in the North Pontic Region. Silk Road Art and Archaeology, 8, p. 1-28.

Симоненко, А.В. 2002. Некоторые дискуссионные вопросы сарматоведения. Вестник древней истории, 1, с. 107-122.

Редина, Е.Ф., Симоненко, А.В. 2002. "Клад" конца 2 – 1 в. до н. э. из Веселой Долины в кругу аналогичных древностей Восточной Европы. Материалы и исследования по археологии Кубани, 2, с. 78-96.

Симоненко, А.В. 2002. Михайловские "рюмки". В: Толочко, П.П. (ред.). Северное Причерноморье в античное время. Сборник научных трудов к 70-летию С.Д. Крыжицкого, Киев: ИА НАНУ, с. 132-136.

Симоненко, А.В. 2002. Латенский и римский импорт в сарматских памятниках Северного Причерноморья. В: Раев, Б.А. (ред.). Античная цивилизация и варварский мир. Краснодар: б. и. с. 94-99.

Малєєв, Ю.М., Симоненко, О.В. 2002. Сарматські поховання на півдні Тернопільщини. Матеріали та дослідження з археології Прикарпаття та Волині, 8, с. 108-111.

Simonenko, A. 2001. On the tribal structure of some migration waves of Sarmatians to the Carpathian Basin. In: Istvánovits, E., Kulcsár, V. (eds.). International Connections of the Barbarians of the Carpathian Basin in the 1^st – 5^th centuries AD. Proceedings of the international conference held in 1999 in Asód and Nyíregyháza. Asód-Nyíregyháza, p. 117-124.

Simonenko, A. 2001. Chinese and East Asian Elements in Sarmatian Culture of the North Pontic Region. Silk Road Art and Archaeology, 7, p. 53-72.

Романюк, Л.М., Симоненко, О.В. 2001. Сарматський комплекс з с. Запруддя на Середній Наддніпрянщині. Археологія, 1, с. 19-28.

Симоненко, А.В. 2001. Европейские аланы и аланы-танаиты в Северном Причерноморье. Российская археология, 4, с. 77-91.

Симоненко, А.В. 2001. Погребение у с. Чистенькое и "странные" комплексы последних веков до н.э. Нижневолжский археологический вестник, 4, с. 92-106.

Симоненко, А.В. 2001. Сарматы и их соседи на Дону. Ростов/Дон, 2000 (рецензия). Донская археология, 3-4, с. 166-174.

Simonenko, A.V. 2001. Bewaffnung und Kriegswesen der Sarmaten und späten Skythen im nördlichen Schwarzmeergebiet. Eurasia Antiqua, 7, S. 187-327.

Симоненко, А.В. 2000. Особенности раннесарматской культуры Северного Причерноморья. В: Мышкин, В.Н. (ред.). Раннесарматская культура. Формирование, развитие, хронология. 1. Самара: Изд-во СНЦ РАН, с. 158-163.

Симоненко, А.В. 2000. Соотношение ранне- и среднесарматской культур в Северном Причерноморье. В: Мышкин, В.Н. (ред.). Раннесарматская культура. Формирование, развитие, хронология. 2. Самара: Изд-во СНЦ РАН, с. 187-204.

Симоненко, А.В. 2000. Могильник Днепрозаводстрой и сарматские памятники "восточной волны" в Северном Причерноморье. Нижневолжский археологический вестник, 3, с. 133-144.

Симоненко, О.В. 1999. Сарматське поховання з тамгами на території Ольвійської держави. Археологія, 1, с. 106-118.

Симоненко, О.В. 1999. Міграції кочовиків давньої України за сарматської доби. Проблеми міграції, 4, с. 39-45.

Симоненко, А.В. 1998. Фигурные сосуды в виде барана в сарматских погребениях. В: Раев, Б.А. (ред.). Античная цивилизация и варварский мир. 2. Краснодар: б. и., с. 68-78.

Podobed V.A., Simonenko, A.V. 1998. The Late Sarmatian Grave in Central Donbass. Communicationes Archaeologiae Hungaricae, p. 99-108.

Полин, С.В., Симоненко, А.В. 1997. Скифия и сарматы. Донские древности, 5, с. 87-98 ().

Simonenko, A.V. 1997. Eine sarmatische Bestattung von südlichen Bug. Eurasia Antiqua, 3, S. 389-408.

Simonenko, A.V. 1995. Catacomb Graves of the Sarmatians of North Pontic region. Studia archaeologica, 1 (A Móra Ferenc Múseum Évkönyve), p. 345-374.

Курчатов, С.І., Симоненко, О.В., Чирков, А.Ю. 1995. Сарматський воїнський могильник на Середньому Пруті. Археологія, 1, с. 112-123.

Simonenko, A.V. 1995. V.I. Grosu. Die Chronologie der Sarmatischen Kultur im Dnestr-Pruth-Zwischenstromgebiet (Buchbesprechung). Eurasia Antiqua, 1, S. 329-334.

Симоненко, О.В. 1994. Ранньосарматський період в Північному Причорномор'ї. Археологія, 1, с. 32-48.

Simonenko, A.V. 1994. The Problem of the Sarmatian penetration to North Pontic area according to Archaeological Data. In: Avram, A. et alii (eds.). Il Mar Nero. Annali di archeologia e storia. 1. Roma, Paris: Edizioni Quasar di Severino Tognon s.r.l., p. 99-134.

Agulnikov, S.M., Simonenko, A.V. 1993. Тhe Late Sarmatian Bridle Set from Moldova. Communicationes Archaeologiae Hungaricae, p. 92-97.

Simonenko, A.V. 1993. Sarmatian Tribes of Great Hungarian Plane and North Pontic Region. Problem of Migrations. Spesimina Nova, p. 59-64.

Симоненко, О.В. 1992. Гросу В.И. Хронология сарматских памятников Днепровско-Прутского междуречья (рецензія). Археологія, 2, с. 153-157.

Симоненко, А.В. 1992. Фарзой и Инисмей – аорсы или аланы? Вестник древней истории, 3, с. 148-162.

Симоненко, О.В. 1991. Роксолани (пошук археологічних відповідностей). Археологія, 4, с. 17-28.

Кубишев, А.І., Симоненко, О.В. 1991. Скіфські та сарматські пам'ятки Таврії. В: Толочко, П.П. (ред.). Золото степу. Археологія України. Шлезвіг, с. 75-78.

Симоненко, О.В. 1991. Поховання сарматської знаті біля с. Пороги та в Ногайчинському кургані в Криму. В: Толочко, П.П. (ред.). Золото степу. Археологія України. Шлезвіг, с. 215-220.

Raev, B.A., Simonenko, A.V., Treister M.Ju. 1991. Etrusco-Italic and Celtic Helmets in Eastern Europe. Jahrbuch des Römisch-Germanisch Zentralmuseums Mainz, 38(2), S. 465-496.

Полин, С.В., Симоненко, А.В. 1990. "Раннесарматские" погребения Северного Причерноморья. В: Ковалева, И.Ф. (ред.). Исследования по археологии Поднепровья. Днепропетровск: Изд-во ДГУ, с. 73-93.

Раев, Б.А., Симоненко, А.В., Трейстер, М.Ю. 1990. Этрусско-италийские и кельтские шлемы в Восточной Европе. В: Ждановский, А.М., Марченко, И.И. (ред.). Древние памятники Кубани. Материалы семинара. Краснодар: б. и., с. 117-135.

Лобай, Б.І., Симоненко, О.В. 1989. Про етнічну належність Фарзоя та Інісмея. Археологія, 1, с. 41-47.

Симоненко, А.В. 1989. Импортное оружие у сарматов. В: Раев, Б.А. (ред.). Кочевники евразийских степей и античный мир (проблемы контактов). Новочеркасск: МИДК, с. 56-73.

Симоненко, А.В. 1987. Кельто-италийские шлемы в Восточной Европе. В: Ковалева, И.Ф. (ред.). Памятники бронзового и раннего железного веков Поднепровья. Днепропетровск: ДГУ, с. 104-113.

Кубишев, А.І., Покляцький, О.В., Симоненко, О.В. 1987. Про взаємовідносини сарматів та носіїв зарубинецької культури. Археологія, 58, с. 56-63.

Симоненко, А.В. 1987. О семантике среднего фриза Чертомлыцкой амфоры. В: Черненко, Е.В. (ред.). Скифы Северного Причерноморья. Киев: Наукова думка, с. 140-144.

Симоненко, О.В. 1986. Пізньоскіфський комплекс з с. Мар'ївка Миколаївської області. Археологія, 56, с. 63-68.

Симоненко, А.В. 1984. Сарматские мечи и кинжалы на территории Северного Причерноморья. В: Черненко, Е.В. (ред.). Вооружение скифов и сарматов, Киев: Наукова думка, с. 129-147.

Зубарь, В.М., Симоненко, А.В. 1984. О снаряжении боевых коней первых веков н.э. В: Черненко, Е.В. (ред.). Вооружение скифов и сарматов. Киев: Наукова думка, с. 148-155.

Симоненко, А.В. 1982. О позднескифских налобниках. В: Тереножкин, А.И. (ред.). Древности Степной Скифии. Киев: Наукова думка, с. 237-245.

Корнілко, Л.М., Симоненко, О.В. 1982. Сарматське поховання на Полтавщині. Археологія, 37, с. 84-86.

Симоненко, А.В. 1981. Сарматы в Среднем Поднепровье. В: Артеменко, И.И. (ред.). Древности Среднего Поднепровья. Киев: Наукова думка, с. 52-68.

Черненко, Є.В., Мурзін, В.Ю., Симоненко, О.В. 1980. Ранній залізний вік у виданнях наукових установ Північного Кавказу (рецензія). Археологія, 33, с. 97-100.

Симоненко, А.В. 1979. О сарматских поясах. В: Баран, В.Д. (ред.). Памятники древних культур Северного Причерноморья, Киев: Наукова думка, с. 51-54.

Симоненко, А.В. 1977. Новые сарматские погребения Нижнего Поднепровья. В: Тереножкин, А.И. (ред.). Скифы и сарматы. Киев: Наукова думка, с. 221-230.

Черненко Е.В. Симоненко, А.В. 1977. Курганная группа Широкое ІІІ. В: Черненко, Е.В. (ред.). Курганы Южной Херсонщины, Киев: Наукова думка, с. 5-33.

Тези доповідей

Симоненко, О.В. 2016. Пізньоскіфські "спати" – хронологія та генезис. В: б. р. ІІ Міжнародна зброєзнавча конференція: тези доповідей, Київ: б. в., с. 15-17.

Симоненко, О.В. 2016. Розвиток мистецтва війни у номадів Євразії за доби раннього заліза. В: Чернявський, В.В. (ред.). Військова історія Північного Причорномор'я: від найдавніших часів до сьогодення (збірка матеріалів конференції), Миколаїв: б. в., с. 6-9.

Symonenko, O. 2015. Late Scythian cemetery Chervony Mayak: The History of the Exploration. In: 14^th International Colloquium of Funerary Archaeology. Funerary Practices during the Bronze and the Iron Ages in the Central and Southeast Europe. Absracts. Čačak: National museum, p. 30-31.

Симоненко, О.В. 2014. Слово про Євгена Васильовича Черненка. В: Супруненко, О.Б. (ред.). Феномен Більського городища 2014. До 70-річчя відділу археології раннього залізного віку Інституту археології та 80-річчя від дня народження видатного українського археолога професора Є.В. Черненка (1934-2007). Збірник матеріалів наукової конференції, Київ-Полтава: ЦП НАНУ і УТОПІК, с. 7-9.

Симоненко, А.В. 2013. Позднескифский могильник Красный Маяк: история исследования. В: Кокошко, В.І. (ред.). Аркасівські читання. Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції, Миколаїв: МНУ ім. В.О. Сухомлинського, с. 73-75.

Симоненко, А.В. 2012. Могилы сарматских "царей" І – начала ІІ в. н.э. в Северном Причерноморье. В: Макушенко, Я.С. (ред.). Аркасівські читання. Матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції, Миколаїв: МНУ ім. В.О. Сухомлинського, с. 87-90.

Дзнеладзе, Е.С. Симоненко, А.В. 2010. О связях Северного Причерноморья и Закубанья в эпоху позднего эллинизма. В: Мужухоев, М.Б. (ред.). Проблемы хронологии и периодизации археологических памятников и культур Северного Кавказа. XXIV "Крупновские чтения" по археологии Северного Кавказа. Тезисы докладов. Магас: ООО Пилигрим, с. 117-120.

Симоненко, А.В. 2008. Сарматоведение между наукой и фантазией. В: Туаллагов, А.А. (ред.). Отражение цивилизационных процессов в археологических культурах Северного Кавказа и сопредельных территорий. Юбилейные XXV "Крупновские чтения" по археологии Северного Кавказа. Тезисы докладов, Владикавказ: СОИГСИ, с. 337-341.

Раев, Б.А., Симоненко, А.В. 2007. "Странные комплексы": от эпохи Латена до могилы Неизвестного солдата. В: Зуев, В.Ю. (ред.). Боспорский феномен: сакральный смысл региона, памятников, находок. 2. СПб.: Изд-во ГосЭрмитажа, с. 268-273.

Симоненко, А.В. 2005. Тираспольские курганы, "странные комплексы" и сираки на Днестре. В: Марченко, И.И. (ред.). Четвертая Кубанская археологическая конференция (тезисы и доклады), Краснодар: б. и., с. 255-259.

Архипов, А.А., Симоненко, А.В. 2004. Перстень царя Инисмея. В: Зуев, В.Ю. (ред.). Боспорский феномен. Проблемы хронологии и датировки памятников. 2. СПб.: Изд-во Гос. Эрмитажа, с. 285-290.

Симоненко, А.В. 2004. Седло сарматского времени. В: Скрипкин, А.С. (ред.). Проблемы археологии Нижнего Поволжья. Волгоград: Изд-во ВолГУ, с. 222-226.

Симоненко, А.В. 2003. Связи сарматских племен Поднепровья и Подонья в I в. н.э. В: Копылов, В.П. (ред.). Международные отношения в бассейне Черного моря в древности и средние века, Ростов-на-Дону: Изд-во Рост. пед. ун-та, с. 38-39.

Симоненко, А.В. 2002. Комплекс из Чистенького: дата и этно-культурная принадлежность. В: Копылов, В.П. (ред.). Международные отношения в бассейне Черного моря в древности и средневековье, Ростов-на-Дону: Изд-во Рост. пед. ун-та, с. 118-122.

Симоненко, А.В. 2001. О датировке и происхождении античных драгоценностей из погребений сарматской знати 1 – начала 2 в. н.э. В: Зуев, В.Ю. (ред.). Боспорский феномен: Колонизация региона, формирование полисов, образование государства. 2. СПб.: Изд-во Гос. Эрмитажа, с. 190-194.

Симоненко, А.В. 2001. Сарматская посадка – историческая реальность или историографический миф? В: Марченко, И.И. (ред.). ІІІ Кубанская археологическая конференция. Тезисы докладов международной археологической конференции. Краснодар-Анапа: б. и., с. 161-166.

Симоненко, А.В. 2001. Сарматы и ольвийское государство: современная историография проблемы. В: б. р. Ольвія та античний світ. Матеріали наукових читань, присвячених 75-річчю утворення історико-археологічного заповідника "Ольвія" НАН України. Київ: б. в., с. 122-124.

Симоненко, А.В. 2000. Китайские и "бактрийские" зеркала у сарматов Северного Причерноморья. Музейні читання. Київ: б. в., с. 24-28.

Симоненко, А.В. 1999. Сарматский комплекс из Райгорода в коллекции НМИУ. В: Ковтанюк, Н.Г. (ред.). Музей на зламі епох: минуле, сьогодення, перспективи (матеріали міжнародної науково-практичної конференції). Київ: б. в., с. 72-73.

Симоненко, А.В. 1998. Шлемы в комплексе вооружения сарматов и поздних скифов. В: Вилинбахов, Г.В., Массон, В.М. (ред.). Военная археология. Оружие и военное дело в исторической и социальной перспективе.Материалы международной конференции 2-3 сентября 1998 г. СПб.: Изд-во Гос. Эрмитажа, с. 164-167.

Симоненко, А.В. 1998. Некоторые особенности сарматских могильников Днепровского Левобережья. Музейні читання, Київ: б. в., с. 86-90.

Симоненко, А.В. 1994. Северное Причерноморье в системе cарматской культурно-исторической общности. В: Проблемы истории и культуры сарматов. Тезисы докладов международной конференции 13-16 сентября 1994 г. Волгоград. Волгоград: Изд-во ВолГУ, с. 15-17.

Симоненко, А.В. 1994. Этнические контакты сарматов Венгерской равнины и Причерноморья (к вопросу о миграционных волнах). В: Копылов, В.П. (ред.). Международные отношения в бассейне Черного моря в древности и средние века, Ростов-на-Дону: Изд-во Рост. пед. ун-та, с. 80-82.

Симоненко, А.В. 1994. Комплекс с сарматскими знаками из Ольвии. В: Крыжицкий, С.Д. (ред.). Ольвия-200. Тезисы доклалов конференции. Николаев: б. в., с. 56-58.

Симоненко, А.В. 1993. Общее и особенное в сарматской культуре Алфёльда и Северного Причерноморья. В: Станко В.Н. (ред.). Древнее Причерноморье. Краткие сообщения Одесского Археологического Общества. Одесса: б. и., с. 109-111.

Симоненко, А.В. 1993. "Клады" снаряжения всадника 2 – 1 вв. до н.э.: опыт классификации и этнической интерпретации. В: Марченко, И.И. (ред.). Вторая Кубанская археологическая конференция. Тезисы докладов. Краснодар: б. и., с. 89-90.

Симоненко, О.В. 1993. Поховання шляхетного сармата в Побужжі. В: б. р. Дослідження старожитностей України. Київ, с. 43-45.

Симоненко, А.В. 1992. Некоторые особенности культурно-исторического развития сарматов Таврии. В: Раев, Б.А. (ред.). Античная цивилизация и варварский мир. 1. Новочеркасск: НМИДК, с. 24-33.

Симоненко, А.В. 1991. Сарматские погребения со рвами как исторический источник. В: Яровой, Е.В. (ред.). Древнейшие общности земледельцев и скотоводов Северного Причерноморья (V тыс. до н.э. – V в. н.э.). Киев: б. и., с. 212-213.

Мурзин, В.Ю., Павленко, Ю.В. Симоненко, А.В. 1991. Политические образования ранних кочевников Восточной Европы по данным археологии. В: Яровой, Е.В. (ред.). Древнейшие общности земледельцев и скотоводов Северного Причерноморья (V тыс. до н.э. – V в. н.э.). Киев: б. и., с. 209-210.

Симоненко, А.В. 1990. О контактах сарматов Прикубанья и Северного Причерноморья. В: Копылов, В.П. (ред.). Международные отношения в бассейне Черного моря в древности и средневековье. Ростов-на-Дону: Изд-во Рост. пед. ун., с. 24-25.

Симоненко, А.В. 1990. Сарматские памятники Таврии. В: Абикулова, М.И. (ред.). Проблемы археологии Северного Причерноморья (к 100-летию основания Херсонского музея древностей). Тезисы докладов юбилейной конференции. 2. Херсон: б. и., с. 90.

Симоненко, А.В. 1989. Доспех сарматов Прикубанья. В: Ждановский, А.М. (ред.). Первая Кубанская археологическая конференция. Тезисы докладов. Краснодар: КубГУ, с. 78-80.

Симоненко, А.В. 1989. О периодизации сарматской культуры. В: Вахтина, М.Ю. (ред.). Скифия и Боспор. Археологические материалы к конференции памятти академика М.И. Ростовцева. Новочеркасск: НМИДК, с. 117-120.

Симоненко, А.В. 1989. Фарзой, Инисмей и аорсы. В: Кодокару, В.М. (ред.). История и археология Нижнего Подунавья. Тезисы докладов конференции. Рени: б. и., с. 76-78.

Симоненко, А.В. 1987. Из истории взаимоотношений Ольвии и сарматов в І в. н.э. В: Раев, Б.А. Античная цивилизация и варварский мир в Подонье-Приазовье (тезисы докладов к семинару). Новочеркасск: НМИДК, с. 54-56.

Симоненко, А.В. 1987. Появление сарматов в Северном Причерноморье (о "раннесарматских" погребениях Украины). В: Мартынов, А.И. (ред.). Проблемы археологии степной Евразии. Тезисы докладов. 2. Кемерово: КГУ, с. 64-66.

Симоненко, А.В. 1987. Из истории взаимоотношений Ольвии и варваров в І в. н.э. В: Черненко, Е.В. (ред.). Киммерийцы и скифы. Тезисы докладов всесоюзного семинара, посвященного памяти А.И. Тереножкина. 2. Кировоград: б. и., с. 67-70.

Симоненко, А.В. 1985. Ольвия и сарматы. В: Крыжицкий, С.Д. (ред.). Проблемы исследования Ольвии. Парутино, с. 73-75.

Симоненко, А.В. 1984. О семантике среднего фриза Чертомлыцкой амфоры. В: Мартынов, А.И. (ред.). Скифо-сибирский мир. Тезисы докладов. Кемерово: КГУ, с. 74-76.

Зубарь, В.М. Симоненко, А.В. 1981. Об одном типе узды сарматского времени. В: Генинг, В.Ф. (ред.). Актуальные проблемы археологических исследований в Украинской ССР. Тезисы докладов республиканской конференции молодых ученых. Киев, апрель 1981. Киев: б. и., с. 68-69.

Симоненко, А.В. 1980. Конские налобники ІІІ – ІІ вв. до н.э. В: Генинг, В.Ф. (ред.). Археологические исследования на Украине в 1978-1979 гг. Тезисы докладов XVIII конференции Института археологии АН УССР. Днепропетровск, апрель 1980 г. Днепропетровск: б. и., с. 99.

Кубышев, А.И., Симоненко, А.В. 1978. О контактах сарматской и зарубинецкой культур в Поднепровье. В: Генинг, В.Ф. (ред.). Археологические исследования на Украине в 1976-1977 гг. Тезисы докладов XVII конференции Института археологии АН УССР. Ужгород, апрель 1978 г. Ужгород: б. и., с. 70-71.

Симоненко, А.В. 1976. Новые сарматские погребения Нижнего Поднепровья. В: Баран, В.Д. (ред.). Открытия молодых археологов Украины. 1. Киев: Наукова думка, с. 41-42.

Симоненко, А.В. 1975. Сарматские погребения на Нижнем Днепре. В: Баран, В.Д. (ред.). Новейшие открытия советских археологов. Тезисы докладов конференции. 2. Киев: б. и., с. 62-63.

Сторінка 1 із 2

Олексій Олександрович Крютченко

Профіль

2022–2026 рр. «Ранній залізний вік в Україні: новітні дослідження та архивні матеріали»

2017–2021 рр. «Етнокультурні процеси на території України за доби раннього заліза»

2012–2016 рр.«Кочовики раннього залізного віку та їхні сусіди на півдні Східної Європи»

Скіфська Правобережна експедиція

Сергій Анатолійович Скорий

Профіль

Сергій Володимирович Махортих

Профіль

Олександр Володимирович Симоненко

Профіль

2022–2026 рр.
«Ранній залізний вік в Україні: новітні дослідження та архивні матеріали»

2017–2021 рр.
«Етнокультурні процеси на території України за доби раннього заліза»

2012–2016 рр.
«Кочовики раннього залізного віку та їхні сусіди на півдні Східної Європи»