- Категорія: Відділ "Археологічний музей"
Українсько-чеський науково-дослідницький проект «KOCOS» (перегляд хроно-стратиграфічної моделі стоянки Королeвo з використанням наземних нуклідів COSmogenic)
Керівники досліджень:
з чеської сторони — Ph.D Роман Гарба (Інститут ядерної фізики Чеської академії наук),
з української сторони — к. і. н. Усик В. І. (Інститут археології НАН України).
Термін дії проєкту — 2021—2024 рр.
Партнери. До виконання проекту залучені фахівці з України (Київський Національний університет імені Тараса Шевченка), Чеської Республіки (Інститут геофізики ЧАН, Інститут ядерної фізики ЧАН, Чеська геологічна служба), Німеччини (Інститут іонно-променевої фізики та дослідження матеріалів), Австралії (Кафедра археології та історії університету Ла Троб), Данії (Кафедра геологічних наук Орхуського університету).
Однією з найактуальніших проблем сучасного палеолітознавства є датування та атрибуція матеріалів найдавніших стоянок Старого світу. Основним завданням проекту є перегляд хроно-стратиграфічних моделей стоянок Королево I/Берегово I з використанням земних космогенних нуклідів (TCN), що включає: відбір та вимірювання натурних ТКН 10Be та 26Al у кварцовій гальці найдавнішого культурного рівня Королево — шару VII; застосування нового найсучаснішого методу інверсії ланцюга Маркова на основі Монте-Карло P-PINI (Inversion Pathway Inversion of Nuclide Inventorys) для визначення віку осадження; застосування TCN 14C для доповнення хроно-стратиграфічної моделі ранніх верхньопалеолітичних культурних шарів стоянок Королева II та Берегово І. Також заплановано подальше вдосконалення аналітичних методів використання TCN у геонауках та археології.
Взаємодія з фахівцями прикладних наук уможливила встановлення віку найдавнішої стоянки Королево. P-PINI та ізохронним методом датування було встановлено, що заселення території України розпочалося 1 млн. 400 тис. років тому.
- Категорія: Відділ "Археологічний музей"
Археологічний музей був організований у 1966 р. як науковий відділ Інституту археології АН УРСР, а вже 19 травня 1969 р. відкрив свої двері для відвідувачів. Першим завідувачем був д.і.н., професор Іван Гаврилович Шовкопляс.
У чотирьох залах музею експонується більше 7000 оригінальних експонатів поданих за культурно-хронологічним принципом, комплексами, які дають змогу відтворити давню історію України з часу появи тут людини до пізнього середньовіччя. Експозиція, що відображає результати наукових досліджень колективу Інституту археології НАН України є вдалим взірцем поєднання фундаментальних розробок з їх практичним застосуванням.
Музей щорічно поповнюється експонатами з нових розкопок співробітників Інституту археології НАН України.
Щорічно в музеї проводиться 2–3 тематичні виставки, присвячені окремим розділам археологічної науки, відомим вченим, з нагоди наукових заходів, які проводить Інститут археології. Кожної третьої суботи місяця (з вересня по травень) в музеї проводиться археологічний лекторій «Про що розповідає археологія».
Завідувач сектора: Кулаковська Лариса Віталіївна
Учений секретар: Кононенко Олеся Миколаївна
- Категорія: Відділ "Археологічний музей"
Українсько-британський проект «Адаптації неандертальця та людини сучасного типу (Neanderthal and Modern Human Adaptations ― NEMO-ADAP)».
Керівники досліджень:
з української сторони — к. і. н., завідувач відділуАрхеологічний музей Лариса Кулаковська (Інститут археології НАН України)
з британської сторони — PhD Філіп Нігст (Кембрижський університет, Великобританія).
Термін дії проекту — 2012—2017 рр.
Учасники проекту від Інституту археології — к. і. н., с. н. с. Віталій Усик, к. і. н. н. с. Олеся Кононенко
До виконання проекту залучені фахівці з Київського Національного університету ім. Тараса Шевченка, Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича, Королівського інституту природничих наук (Брюсель, Бельгія).
У рамках проекту проведено моніторинг палеолітичних пам’яток у зоні Дністровського водосховища (Сокирянський р-н Чернівецької області), відкрито та комплексно досліджено верхньопалеолітичну стоянку Кормань 9 (верхній палеоліт, гравет, епігравет) та палеолітичної стоянки Непоротово 7 (верхній (гравет) та середній (левалуа) палеоліт. На стоянці Непороте 7 у чітких стратиграфічних умовах (дніпровське зледеніння, MIS 6) вдалося зафіксувати палеолітичний шар 7. В результаті проведених робіт було підтверджено досить раннє заселення Середнього Подністров’я – 150 тис. років назад. Ця інформація кардинально змінює уявлення про вік так званого молодовського левалуа та значно подавнює час існування левалуазького технокомплексу у Східній Європі.
- Категорія: Відділ "Археологічний музей"
Керівники досліджень:
з польської сторони — д-р габілітований Марта Полтович-Бобак (Інститут археології Жешувського університету),
з української — к. і. н., завідувач відділу Лариса Кулаковська (Інститут археології НАН України).
Термін дії проекту — 2019—2021 рр.
Учасники проекту від Інституту археології НАН України — к. і. н., с. н. с. Віталій Усик, к. і. н., н. с. Олеся Кононенко, к. і. н., н. с. Дмитро Гаскевич.
Партнери. До виконання проекту залучені фахівці з Інституту археології Познанського університету ім. Адама Міцкевича (Познань, Польща), Люблінського університету ім. Марії Кюрі-Склодовської (Люблін, Польща), Жешувського археологічного центру (Жешув, Польща), Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Національного музею природознавства (Париж, Франція).
Основним завданням проекту є дослідження верхньопалеолітичних стоянок Середнього Подністров’я, зокрема, стоянки Дорошівці ІІІ, протягом LGM. Передбачається вивчення структури поселень, аналіз кам’яної та кістяної індустрії. Активно розробляється напрямок залучення палеоекологічних реконструкцій на підставі вивчення фауністичних решток, малакологічних досліджень, результатів палінологічних аналізів. Проводиться опрацювання вже добутих матеріалів, та аналізу попередніх палеоекологічних досліджень.
- Категорія: Співробітники Археологічного музею
Ганна Олександрівна Кисленко
Кандидат історичних наук, науковий співробітник Сектор експозиції відділу Археологічний музей ІА НАН України Тел.: +380 (44) 235 62 86 E-mail: @iananu.org.ua ORCID: 0000-0001-7888-2216 |
 |
Профіль
Наукові інтереси:
Ранній залізний вік, сарматська, зокрема, пізньосарматська культура, типологія, хронологія, еволюція давнього намиста.
Поточні дослідження й проекти:
«Збереження і вивчення археологічної спадщини в Археологічному музеї ІА НАН України»; розділ: «Пам’ятки раннього залізного віку за матеріалами Сектору експозиції Археологічного музею ІА НАН України».
Експедиційна діяльність:
2019 – участь у роботі Канівської експедиції ОАСУ ІА НАН України під керівництвом Ю. В. Болтрика; розкопки поселення РЗВ (Канівський р-н, Черкаська обл.);
2016 – участь у роботі експедиції Інституту археології та етнології Польської академії наук під керівництвом Томаша Бороня; розкопки могильника в Вільчиці (с. Вільчиця, Лодзинське воєводство);
2014, 2016 – участь у роботі Подольсько-Причорноморської експедиції ОНУ ім. І. І. Мечникова та ОАМ НАНУ під керівництвом Д. В. Кіосака; розкопки поселення Кам’яне-Завалля (поблизу смт Завалля, Гайворонський р-н, Кіровоградська обл.);
2014 – участь у роботі Кошарської археологічної експедиції ОАМ НАНУ під керівництвом Є. Ф. Редіної; розкопки поселення поблизу с. Кошари (Лиманський р-н, Одеська обл.);
2012 – участь у роботі Подольсько-Причорноморської експедиції ОНУ ім. І. І. Мечникова та ОАМ НАНУ під керівництвом Д. В. Кіосака; розкопки поселення Мельнична Круча (поблизу с. Сабатинівка, Благовіщенський р-н, Кіровоградська обл.);
2012–2013 – участь у роботі Приазовської археологічної експедиції ІА НАНУ під керівництвом Н.С. Котової; розкопки на території Національного історико-археологічного заповідника «Кам’яна могила» (Мелітопольський р-н, Запорізька обл.);
2011 – участь у роботі Феодосійської археологічної експедиції Кримського філіалу ІА НАНУ під керівництвом О.В. Гаврилова; розкопки могильника городища Куру Баш (Феодосійська міська рада, АРК);
2010 – участь у роботі Кримської передгірської археологічної експедиції ІАЗ «Неаполь Скіфський» під керівництвом Ю.П. Зайцева; розкопки поселення Бурлюк (с. Віліне, Бахчисарайський р-н, АРК).
Дисертаційне дослідження:
2021 – «Скляне та кам’яне намисто пізніх сарматів Дунайсько-Донського степу», науковий керівник – д.і.н., проф. О. М. Дзиговський.
Освіта:
2014–2017 – аспірантура, Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, історичний факультет, кафедра археології та етнології України, спеціальність «Археологія»;
2009–2014 – Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, історичний факультет, кафедра археології та етнології України, спеціальність «Археологія», кваліфікація «археолог, молодший науковий співробітник».
- Категорія: Співробітники Археологічного музею
Марія Анатоліївна Васильєва
Молодший науковий співробітник Сектор експозиції віддулу Археологічний музей ІА НАН України Тел.: +380 (44) 235 62 86 E-mail: @iananu.org.ua ORCID: 0000-0001-7050-2151 |
 |
Профіль
Наукові інтереси:
Археологія і історія давньоруського та середньовічного Києва, музейна справа.
Поточні дослідження й проекти:
«Збереження і вивчення археологічної спадщини в Археологічному музеї ІА НАН України»; розділ: «Експозиційний кабінет Археологічного музею ІА НАН України».
Експедиційна діяльність:
2018–2020 — участь у роботі Острозької палеолітичної експедиції ІА НАН України під керівництвом В. П. Чабая;
2015–2018 — співробітник Архітектурно-археологічної експедиції ІА НАН України;
2015, 2017–2018 — участь у роботі Пушкарівської палеолітичної експедиції ІА НАН України під керівництвом П. М. Васильєва; дослідження поблизу с. Пушкарі (Новгород-Сіверський р-н, Чернігівська обл.);
2014 — участь у міжнародній експедиції «Lisiec Maly 2014», дослідження поблизу м. Конін, Польща;
2014–2015 — участь у роботі Вишгородської археологічної експедиції ІА НАН України;
2013 — участь у роботі Деснянської палеолітичної експедиції ІА НАН України під керівництвом Д. В Ступака; дослідження поблизу с. Бужанка та с. Оболоння (Коропський р-н, Чернігівська обл.);
2013 — участь у роботі Подільської постійно діючої археологічної експедиції ІА НАН України, під керівництвом М. А. Сайгайдака.
Освіта:
2016–2018 — Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, історичний факультет, кваліфікація магістр історії, історик, викладач історії;
2012–2016 — Київський університет імені Бориса Грінченка, кваліфікація бакалавр історії, історик, вчитель історії та правознавства.
- Категорія: Співробітники Археологічного музею
Віталій Васильович Рижий
Молодший науковий співробітник Відділ давньоруської та середньовічної археології Тел.: +380 (44) 235 62 86 E-mail: @iananu.org.ua ORCID: 0000-0002-8576-5947 |
 |
Профіль
Наукові інтереси:
Проблеми забудови та планування середньовічного Чернігова. Матеріальна культура середньовічного населення міст.
Поточні дослідження й проекти:
«Матеріальна основа ранньоукраїнської цивілізації»
Експедиційна діяльність:
2013 – 2018 — участь у роботі Лівобережної археологічної єкспедиції під керівництвом О. П. Моці.
2006 — участь у роботі Путивльської археологічної експедиції під керівництвом О. В. Сухобокова.
З 2002 – 2013 — участь у роботі Чернігово-Сіверської археологічної експедиції під керівництвом А.Л. Казакова. Розвідки та дослідження на території м. Чернігова, Чернігівської та Сумської областях.
Педагогічна діяльність:
2011–2017 — Викладач історії, правознавства та географії Чернігівського професійного ліцею побуту.
Наукові організації й товариства:
Українське товариство охорони пам’яток історії та культури (УТОПіК);
Дисертаційне дослідження:
«Міська забудова давньоруського Чернігова», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія», керівник — к.і.н. А.Л. Казаков.
Освіта:
2011–2012 — Чернігівський національний педагогічний університет ім. Т. Г. Шевченка, спеціальність «Історія», кваліфікація історик. Вчитель історії та правознавства.
2004–2010 — Чернігівський державний інститут права, соціальних технологій та праці, спеціальність «Правознавство», кваліфікація юрист.
1999–2003 — Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т. Г. Шевченка, історичний факультет, спеціальність «Історія та українознавство», кваліфікація «бакалавр».
- Категорія: Відділ "Археологічний музей"
Закарпатська палеолітична експедиція продовжуює дослідження стоянок Берегово І,
Королево ІІ.
Керівник експедиції:
с. н. с. відділу Археологічний музей ІА НАНУ, к. і. н. В. І. Усик
- Категорія: Відділ "Археологічний музей"
Пушкарі І
Комплекс стоянок поблизу с. Пушкарі Новгород-Сіверського р-ну Чернігівської обл. (входить до реєстру пам’яток Національного значення України) розташовуються на околиці однойменного села, на високому правому березі р. Десна. На сучасному етапі експедиція провадить археологічні дослідження стоянок Пушкарі І та Погон. Що відносяться до граветтського кола верхньопалеолітичної доби, та датуюються 20—22 тис. р.т.
У 1932 році М. Я. Рудинським для вирішення «мізинської проблеми» були проведені широкомасштабні розвідки на північ від однойменного поселення. В ході яких було виявлено ряд пам’яток, а найбільш значущим стало відкриття групи верхньопалеолітичних стоянок поблизу с. Пушкарі (Н.-Сіверський р-н Чернігівська обл.). Роботи провадилась в рамках організованою Кабінетом антропології ім. Ф. Вовка АН УРСР мізинською палеолітичною експедицією Академії наук.
Першовідкривач стоянки Пушкарі І (Пасіка) М. Я. Рудинський, протягом двох польових сезонів дослідив 144 м², де, окрім, численних крем’яних артефактів, були виявлені два відкритих вогнища, без будь-яких житлових конструкцій. Як зазначав сам автор, розкопки 1933 р. мали на меті, перш за все, з’ясування геологічних умов залягання культурного шару та вивчення ділянки довкола вогнища. Нажаль М.Я. Рудинському не судилося продовжити роботи через репресії, і лише 1947 року були опубліковані результати досліджень.
У 1937 році дослідження на пам’ятці були поновлені під керівництвом П. І. Борисковського в межах Деснянської експедиції Інституту історії матеріальної культури ім. М. Я. Марра. Ним були проведені розкопки на різних ділянках стоянки: західна — розкоп ІІ (ділянка із житлом, 1937—1938 рр.), середня — розкоп І (розкоп М. Я. Рудинського 1932—1933 рр., та 1937 р.), східна — розкоп IV (1937—1938 рр.).
Пробний розкоп, закладений у 1937 р., виявив ділянку культурного шару з крупними кістками та вуглистою забарвленістю. Досліджувану западину, П. І. Борисковський вважав залишками злегка заглибленого (25—30 см) наземного житла, розмірами 12 х 4 м, з трьома вогнищами вздовж довгої осі. Трьохкамерне житло мало єдину систему перекриття, для котрої несущими конструкціями були крупні бивні мамутів та вкопані дерев’яні жердини, котрі спиралися на вкопані черепа та кістки. Жердини, вставлені в підлогу житла, підтримували конструкцію над кожною із трьох секцій, а фрагменти бивнів та великих кісток підтримували перекриття із зовнішньої сторони стін внизу. Можливий вхід до житла припускався біля західної торцевої стінки западини, там де скупчення культурних залишків було мінімальним.
Культурний шар навколо житла був досліджений на площі 100 м². На даній ділянці було виявлено багато скупчень крем’яних залишків (більше 1 тис. на м²). Розміри скупчень в широкій їх частині складали від 1 м до 2.5—3 м, невелике заглиблення було виявлено біля північно-західного скупчення, контури якого утворювали видовжену пляму. П. І. Борисковський інтерпретував їх як вогнища, тобто, робоча ділянка у теплий період року.
На початку 80-х років почалися роботи В. І. Бєляєвой (СПбДУ) з дослідження поселенських структур стоянки Пушкарі І. Була повністю досліджена ділянка в розкопі V, що розташований поруч із розкопом ІІ П. І. Борисковського. Де було виявлене житло овальної форми та виробничі ділянки біля нього, зовнішнє вогнище.
Дослідження на новому розкопі VII почалися у 1997 році, де були виявлені археологічні об’єкти — житлова западина, два зовнішніх та одне внутрішню вогнища, виробничі ділянки навколо. Зараз археологічні дослідження на даному розкопі знаходяться на фінальній стадії. Основною метою є співвідношення та вивчення виявлених об’єктів. Експедиція традиційно тісно співпрацює з колегами інших галузей наук – геологами, археозоологами, антропологами.
Погон
Археологічні дослідження стоянки Погон провадились Деснянською експедицією під керівництвом М. В. Воєводського у 1940 та 1946 рр. Розкопами та шурфами було розкопано 60 м², але нажаль не було виявлено археологічних об’єктів.
У 2011 році Пушкарівською палеолітичною експедицією Археологічного музею ІА НАНУ під керівництвом П. М. Васильєва були поновленні дослідження верхньопалеолітичної стоянки Погон. Станом на 2014 р. на площі 14 м². було виявлено вогнище відкритого типу з системою «стовпових» ямок довкола, та виробничими ділянками.
Керівники експедиції:
к. і. н., доц. В. І. Бєляєва (Санкт-Петербурзький державний університет, Інститут історії)
м. н. с. відділу Археологічний музей ІА НАНУ П. М. Васильєв
м. н. с. відділу Археологічний музей ІА НАНУ О. Л. Вотякова
- Категорія: Відділ "Археологічний музей"
Дністровська палеолітитчна експедиція проводить дослідження (розкопки та пошукові роботи) у Середньому Подністров’ї, зокрема, стоянок Дорошівці ІІІ, Непоротове 7 та Кормань 9.
Керівник експедиції:
завідувач відділу Археологічний музей ІА НАНУ, к. і. н. Л. В. Кулаковська
- Категорія: Відділ "Археологічний музей"
 |
Дністровська палеолітична експедиція |
 |
Закарпатська палеолітична експедиція |
 |
Пушкарівська палеолітична експедиція |
|
|
- Категорія: Відділ "Археологічний музей"
В експозиції Археологічного музею представлено більше 7 000 оригінальних експонатів, здобутих експедиціями Інституту археології НАН України та поданих за культурно–хронологічним принципом.
У залі «Первісна археологія» представлені матеріали кам’яного віку (палеоліт, мезоліт, неоліт), енеоліту та епохи бронзи (від 900 тис. років тому назад до початку І тис. до н.е.). Тут демонструються матеріали однієї з найдавніших стоянок Європи — Королево, середньопалеолітичних пам’яток Криму, Донбасу, Середнього Подністров’я, верхньопалеолітичних поселень мисливців на мамонтів з залишками кістково-земляних жител, найдавніші мистецькі вироби.
Матеріали мезолітичної епохи дають уяву про нові традиції в каменеобробному виробництві, розвиток рибальства та про появу перших колективних могильників.
За доби неоліту відбувається перехід до відтворюючих форм господарства (землеробство, скотарство), з’являється гончарство, ткацтво, удосконалюється техніка обробки каменю. У вітринах — матеріали з поселень та могильників дніпро-донецької культурної спільноти, ямково–гребінцевої та буго–дністровської культур, з Кам’яної Могили.
Значна частина експозиції відведена матеріалам племен трипільської культури (V–III тис. до н.е.) — найбільшої спільноти ранніх землеробів та скотарів на теренах України. Саме в їхньому середовищі з’являються так звані поселення–гіганти, відбувається освоєння першого в історії людства металу — міді, найбільшого розквіту набуває гончарство, з’являється двоповерхова архітектура. Значну роль відіграють ткацтво, обробка каменю та кістки, інші ремесла. Демонструються колекції гончарного посуду, антропоморфна та зооморфна пластика, мініатюрні моделі житла та печі, землеробські знаряддя, прикраси, зброя тощо, знайдені на різночасових трипільських поселеннях та могильниках.
В цьому ж розділі представлені матеріали енеолітичних культур, синхронних трипільській: середньостогівської, дереївської, скелянської, квітянської та ін., що ілюструють самобутній розвиток землеробів та скотарів степової зони України. Матеріали представлені гостродонним посудом, пластикою, знаряддями з каменю та кістки, прикрасами, зброєю тощо. Окрім того, демонструються оригінальні монолітні вирізки з енеолітичних поховань із прикрасами та знаряддями праці.
Закінчується експозиція залу матеріалами епохи бронзи. До цього часу відноситься винахід бронзи та широке її застосування, в цей час з’являються групи професійних ремісників, поширюється міжплемінний обмін, виділяється родоплемінна знать. В експозиції — матеріали з поселень та курганів ямної, катакомбної, тщинецько–комарівської культурних спільнот та кеми–обинської, середньодніпровської, багатоваликової кераміки, білогрудівської, бондарихінської, сабатинівської та інших культур.
Зал «Ранній Залізний вік» присвячено історії населення на території України початку I тис. до н.е. — перших століть нашої ери. Тут можна познайомитись з пам’ятками скіфської (осілих землеробських племен Право- та Лівобережної України та степових кочовиків) та сарматської культур. Представлені матеріали із городищ та курганних поховань: зброя, атрибути кінського спорядження, культові речі, жіночі прикраси.
Друга частина зали відведена археології античних міст та поселень Північного Причорномор’я: Ольвії, Березані, Тіри, ольвійського некрополя та сільськогосподарської округи — вироби з мармуру, глиняний посуд, теракоти, прикраси та інструменти, скляні вироби римської доби тощо. Знахідки розповідають про містобудування та архітектуру, господарство та культуру грецького населення цього регіону.
У залі «Давні слов’яни та Київська Русь» демонструються матеріали з поселень та могильників давньослов’янських та сусідніх з ними племен (зарубинецької, київської, черняхівської, празько–корчакської та інших). Давньоруська частина експозиції знайомить з життям та культурою міст (Київ, Воїнь, Іван, Чучин), сільських поселень (Григорівка) та могильників (Шестовиця), що характеризують житлобудівництво, багатогранність ремесел, духовну культуру, військову справу населення Київської Русі X–XIII ст. Тут же представлені матеріали кочівницьких племен, що сусідили з Руссю — торків, печенігів, половців та ін.
Доповнюють експозицію матеріали нового часу (XVI–XVIII ст.). Це, зокрема, побутові та ремісничі вироби населення тогочасного Києва та його округи. Крім того, в розділі представлені речі, знайдені під час розкопок османських міст–фортець — Білгород–Дністровського, Очакова та ін. — прикраси, зброя, предмети вжитку тощо.
Три діорами — «Поховання знатного скіфа», «Давньоруське місто Чучин» та «Київ. Місто Володимира», а також макети житла із кісток мамонта, трипільського будинку, житлового кварталу античного міста, житлово–господарських комплексів ранньослов’янських поселень, давньоруського Подолу, виконані на основі наукових розробок та реконструкцій.
- Категорія: Співробітники Археологічного музею
Олеся Миколаївна Кононенко
Кандидат історичних наук, науковий співробітник, учений секретар відділу Сектор експозиції відділу Археологічний музей ІА НАН України Тел. роб.: +380 (44) 235 62 86 E-mail: ORCID: 0000-0003-1575-1854 |
 |
Профіль
Наукові інтереси:
Основна сфера наукових інтересів — археологія верхнього палеоліту, матеріальна культура, техніко–типологічна характеристика крем’яних комплексів, хронологія, структура поселень.
Поточні дослідження й проекти:
«Збереження і вивчення археологічної спадщини в Археологічному музеї ІА НАН України»; розділ: «Верхній палеоліт Житомирського Полісся та Дністра».
Експедиційна діяльність:
2021 — керівник пошукового загону Дністровської палеолітичної експедиції Археологічного музею ІА НАН України (Заставнівський р-н Чернівецької обл.);
2019 — пошукові дослідження верхньопалеолітичних пам’яток долини Південного Бугу;
з 2013 — участь у роботі Дністровської палеолітичної експедиції відділу «Археологічний музей» ІА НАН України, керівник — Л. В. Кулаковська; стоянки Кормань 9, Непоротово 7, Дорошівці ІІІ.;
з 2003 — участь у роботі Закарпатської палеолітичної постійнодіючої експедиції відділу «Археологічний музей» ІА НАН України, керівники — В. І. Усик та Л. В. Кулаковська; Сокирниця І-А, Рубань, Берегово І, Королево І, Королево ІІ;
2008 — участь у дослідженні палеолітичної стоянки Рашків 8 (Республіка Молдова);
2005, 2007 — дослідження пам’яток первісності в Житомирській обл. (Радомишль І–V, Лутівка І–ІХ);
2002, 2003, 2005 — участь у роботі експедицій ІА НАН України; палеолітичні стоянки Межирічі, Кабазі V, Амвросіївка, Пушкарі І;
2001, 2002 — участь у роботі археологічної експедиції Національного університету «Києво–Могилянська академія»; стоянки кам’яної доби Добрянка, Пісочний Рів;
1999 — участь у дослідженні палеолітичної стоянки Молодова V (Чернівецька область);
1995–1998 — участь у роботі археологічної експедиції кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка; палеолітична стоянка Малий Раковець ІV, Херсонес, плато Тепсень.
Наукові організації й товариства:
Спілка археологів України.
Дисертаційне дослідження:
2018 — «Стоянка Радомишль та її місце у верхньому палеоліті України», науковий керівник — к. і. н. Л. В. Кулаковська.
Освіта:
2000–2002 — Національний університет «Києво–Могилянська академія», магістерська програма «Археологія та давня історія України», спеціальність «давня історія України», кваліфікація «магістр»;
1994–1999 — Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет, кафедра археології та музеєзнавства, спеціальність «Історія».
- Категорія: Співробітники Археологічного музею
Павло Михайлович Васильєв
Кандидат історичних наук, науковий співробітник Сектор експозиції відділу Археологічний музей ІА НАН України Тел. роб.: +380 (44) 235 62 86 E-mail: pavlo_vasyl' ORCID: 0000-0001-9724-1027 |
 |
Профіль
Наукові інтереси:
Верхній палеоліт північної України — хронологія та періодизація, планіграфія поселень, техніко–типологічний аналіз крем’яних комплексів та їх інтерпретації.
Поточні дослідження й проекти:
«Збереження і вивчення археологічної спадщини в Археологічному музеї ІА НАН України».
Програми міжнародної співпраці:
«Між Сходом і Заходом - cоціальні зв’язки та навколишнє середовище до, під час і після останнього льодовикового максимуму на Волині (Західна Україна)» / «Between East and West – Social Networks and Environment before, during and after the Last Glacial Maximum in Volhynia (Western Ukraine)», Deutsche Forschungsgemeinschaft (№392605832). Проект спрямований на пошук та комплексне дослідження вже відомих археологічних пам’яток гравету та епігравету на Волині з подальшим порівнянням отриманих даних та способів адаптації до природного середовища з аналогічними комплексами Центральної Європи.
Експедиційна діяльність:
2021 — керівник Пушкарівська палеолітична експедиція (с. Пушкарі Новгород-Сіверського району Чернігівської обл.);
2019–2020 — керівник загону Волинської палеолітичної експедиції ІА НАН України на території Рівненського, Дубенського, Здолбунівського та Острозького районів Рівненської обл.;
2018 — участь у роботі Острозької палеолітичної експедиції, розкопки верхньопалеолітичних стоянок Бармаки І та Мирогоща І;
2018 — керівник Пушкарівська палеолітична експедиція (с. Пушкарі Новгород-Сіверського району Чернігівської обл.);
2016–2017 участь у роботах Архітектурно–археологічної експедиції ІА НАН України;
2008–2015 — участь у роботі та проведенні Пушкарівської палеолітичної експедиції ІА НАН України під керівництвом В. І. Бєляєвої (с. Пушкарі Новгород–Сіверського району Чернігівської області);
2006–2008, 2010–2013 — участь у роботі експедиції Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф Адміністрації зони відчуження України під керівництвом С. В. Переверзєва; дослідження літописного Чорнобиля та розвідки на території Зони відчудження;
2009 — участь у роботі Дністровської палеолітичної експедиції ІА НАН України під керівництвом Л. В. Кулаковської; дослідження поблизу с. Дорошівці (Заставнівський район Чернівецької області);
2009 — участь у роботі експедиції ІА НАН України під керівництвом Д. К. Чорновола; дослідження біля с. Бернашівка (Могилів–Подільського району Вінницької області);
2009 — участь у роботі експедиції ІА НАН України під керівництвом С. В. Переверзєва; дослідження поблизу с. Романків (Обухівський район Київської області);
2008 — участь у роботі Закарпатської палеолітичної постійнодіючої експедиції ІА НАН України під керівництвом В. І. Усика та Л. В. Кулаковської; дослідження поблизу с. Королево, с. Берегово (Закарпатська область);
2008 — участь у роботі експедиції ІА НАН України під керівництвом С. В. Переверзєва; дослідження поблизу с. Поліське (Коростенський район Житомирської області);
2007 — участь у роботі експедиції ІА НАН України під керівництвом Д. Ю. Нужного, дослідження в с. Межиріч (Канівський район Черкаської області);
2007 — участь у роботі експедиції ІА НАН Українипід керівництвом поблизу В. О. Манька; дослідження біля с. Скалисте (Бахчисарайський рарой, АР Крим);
2006–2007 — участь у роботі експедиції ІА НАН України під керівництвом Д. В. Ступака; дослідження поблизу с. Бужанка (Коропський район Чернігівської області);
2005 — участь у роботі експедиції Центру археології Києва, під керівництвом М. А. Сагайдака;
2005, 2009 — участь у роботі експедиції Київського національного університету імені Тараса Шевченка під керівництвом П. С. Шидловського; дослідження поблизу с. Семенівка (Баришівський район Київської області).
Дисертаційне дослідження:
2020 — Пам’ятки пушкарівського типу у верхньому палеоліті північної України — д. і. н. Л. Л. Залізняк.
Освіта:
2009–2013 — аспірантура ІА НАН України;
2004–2009 — Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет, кафедра археології та музеєзнавства, спеціальність «археологія».
- Категорія: Співробітники Археологічного музею
Євген Вікторович Пічкур
Молодший науковий співробітник Сектор експозиції відділу Археологічний музей ІА НАН України Тел. роб.: +380 (44) 235 62 86 E-mail: ORCID: 0000-0002-5087-5548 |
 |
Профіль
Наукові інтереси:
Основна сфера наукових інтересів — кременеобробне виробництво племен Трипільсько-Кукутенської спільності (ТКС); економічні зв’язки племен ТКС (на матеріалах кам’яного інвентарю); сировинні ресурси, видобуток і транспортування кременю; технологія обробки кам’яної сировини.
Поточні дослідження й проекти:
«Збереження і вивчення археологічної спадщини в Археологічному музеї ІА НАН України».
Експедиційна діяльність:
2020 — участь в роботі проекту «Острів», Київська обл. (Архітектурно-археологічна експедиція ІА НАН України, керівник — В. Івакін);
2018 — Участь у розкопках багатошарового середньовічного поселення по вул. Цитадельній, 3 в м. Києві (керівник — В. Козюба);
2017 — участь у роботі Пастирської археологічної експедиції ІА НАН України;
2014 — участь в роботі Пушкарівської палеолітичної експедиції: розкопки верхньопалеолітичної стоянки Погон;
2011 — участь у розвідкових роботах Меджибізької трипільської експедиції по обстеженню пам’яток археології в околицях Меджибожа;
2010–2011 — участь у роботі Деснянської експедиції Кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка по обстеженню, виявленню та картографуванню пам’яток археології на лівому та правому берегах р. Десна;
2009–2010, 2012 — участь у роботі Дністровської комплексної експедиції ІА НАНУ: розвідки в зоні будівництва Дністровської ГЕС (Вінницька, Чернівецька обл.); розкопки на трипільських поселеннях Бернашівка І-ІІ, Ожеве (Острів);
2007–2009, 2013, 2015 — участь у роботі Дністровської палеолітичної та Закарпатської палеолітичної постійно діючої експедицій відділу «Археологічний музей» ІА НАН України: розкопки стоянок Берегово І, Дорошівці, Королево ІІ, Непоротово 7;
2007 — керівництво проведенням археологічних розвідок на території Канівського р-ну Черкаської обл. по виявленню та обстеженню пам’яток трипільської культури; участь в археологічних розвідках на території Тальнівського р-ну Черкаської обл. та Новоархангельського р-ну Кіровоградської обл.;
2006 — участь в розкопках трипільського «поселення-майстерні» Бодаки;
2005–2006, 2017 — участь у роботі архітектурно-археологічної експедиції ІА НАНУ: розкопки Десятинної церкви у Києві; рятівні розкопки багатошарового поселення у Феофанії (Київ);
2004 — участь в розкопках трипільських поселень Підзамочок І, Піщана; рятівних розкопках багатошарового поселення в с. Великі Дмитровичі Обухівського р-ну Київської обл.;
2003 — участь в археологічних розвідках на території Канівського, Тальнівського та Уманського р-нів Черкаської обл.;
2001–2006, 2015 — участь у роботі Трипільської комплексної експедиції по дослідженню поселень-гігантів трипільської культури: розкопки на пам’ятках Доброводи, Таллянки;
2001–2002 — участь в розкопках на трипільському поселенні Пекарі ІІ;
2000–2007 — участь у роботі Канівської експедиції кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Наукові організації й товариства:
ГО Центр палеоетнологічних досліджень імені Хведора Вовка
Дисертаційне дослідження:
«Кременева індустрія Трипільської культури Буго-Дніпровського межиріччя (ВІІ-СІІ)», науковий керівник — к.і.н. Корвін-Піотровський О.Г.
Освіта:
2004–2007 — аспірантура ІА НАН України;
1999–2004 — Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет, кафедра археології та музеєзнавства, спеціальність «історик, викладач історії».
- Категорія: Співробітники Археологічного музею
Оксана Леонідівна Вотякова
Кандидат історичних наук, науковий співробітник, Сектор експозиції відділу Археологічний музей ІА НАН України Тел. роб.: +380 (44) 235 62 86 E-mail: ORCID: 0000-0002-7565-6501 |
 |
Профіль
Наукові інтереси:
Основна сфера наукових інтересів — доба палеоліту, техніко–типологічна характеристика крем’яних комплексів, технологія кам’яного виробництва, ремонтаж.
Поточні дослідження й проекти:
«Збереження і вивчення археологічної спадщини в Археологічному музеї ІА НАН України»; розділ: «Середньопалеолітичні індустрії України з двобічними формами за матеріалами Сектору експозиції Археологічного музею ІА НАН України».
Експедиційна діяльність:
2022 — керівник Середньопалеолітичної експедиції (с. Горбки, Королівська селищна територіальна громада, Берегівський район, Закарпатська обл.);
2018-2019 — участь у роботі Острозької палеолітичної експедиції, розкопки верхньопалеолітичної стоянки Бармаки І;
2018 — участь у розкопках палеолітичної стоянки Рок-ен-Пай (Франція);
2017-2018 — участь у роботі Пушкарівської палеолітичної експедиції, розкопки палеолітичної стоянки Пушкарі І;
2017 — участь у роботі Закарпатської палеолітичної експедиції, розкопки палеолітичної стоянки Королево ІІ;.
2017 — участь у роботі Дністровської палеолітичної експедиції, розкопки палеолітичної стоянки Непоротово 7;
2016 — участь у роботі Острозької палеолітичної експедиції;
2016 — участь у роботі Закарпатської палеолітичної експедиції;
2016 — участь у роботі Дністровської палеолітичної експедиції;
2015 — керівник Пушкарівської палеолітичної експедиції відділу «Археологічний музей» ІА НАН України; палеолітична стоянка Пушкарі І;
2014 — участь у роботі Пушкарівської палеолітичної експедиції відділу «Археологічний музей» ІА НАН України; палеолітична стоянка Пушкарі І;
2013 — участь у роботі Кримської палеолітичної експедиції Кримського філіалу ІА НАН України; палеолітична стоянка Заскельна V;
2012 — участь у роботі Міжнародної Південної середньовічної експедиції ІА НАН України; Кінбурнська фортеця;
2006–2009 — участь у роботі Закарпатської палеолітичної постійнодіючої експедиції відділу «Археологічний музей» ІА НАН України; палеолітичні стоянки Сокирниця І-А, Рубань, Берегово І, Королево ІІ;
2006–2009 — участь у роботі Дністровської палеолітичної експедиції відділу «Археологічний музей» ІА НАН України; палеолітична стоянка Дорошівці ІІІ;
2004–2005, 2006 — участь у роботі археологічної експедиції Донецького національного університету; палеолітична стоянка Видилиха;
2004 — участь у роботі Сугоклеївської археологічної експедиції ІА НАН України; курган доби бронзи у м. Кіровоград;
2004 — участь у роботі Міжнародної Південної середньовічної експедиції ІА НАН України; Аккерманська фортеця;
2004 — участь у роботі археологічної експедиції Національного університету «Києво–Могилянська академія» та ІА НАН України; стоянка кам’яної доби Добрянка;
2002 — участь у роботі археологічної експедиції Донецького краєзнавчого музею; палеолітична майстерня Святі Гори І;
2001–2002 — участь у роботі археологічної експедиції Краматорського економіко–гуманітраного інституту; палеолітичні стоянки Антонівка І, ІІ, ІІІ.
2000 — участь у роботі археологічної експедиції Кримського філіалу ІА НАН України; Кутлакська фортеця (античність);
1998 — участь у роботі археологічної експедиції Краматорського економіко–гуманітраного інституту; енеолітична стоянка Василівська Пустош;
1998 — участь у роботі Археологічно–геологічної експедиції Донецького краєзнавчого музею; розвідки в районі м. Бахмут.
Наукові організації й товариства:
Спілка археологів України.
Дисертаційне дослідження:
2021 — «Пам’ятки шарантського типу в середньому палеоліті Закарпаття», науковий керівник — к. і. н. Л. В. Кулаковська.
Освіта:
2003–2005 — Національний університет «Києво–Могилянська академія», магістерська програма «Археологія та давня історія України», спеціальність «давня історія України», кваліфікація «магістр»;
1998–2003 — Краматорський економіко–гуманітраний інститутут, гуманітарний факультет, спеціальність «культурологія».
- Категорія: Співробітники Археологічного музею
Лариса Віталіївна Кулаковська
Кандидат історичних наук, завідувач відділу Відділ Археологічний музей Тел. роб.: +380 (44) 235 62 86 E-mail: ORCID: 0000-0002-8704-8642 |
 |
Профіль
Наукові інтереси:
Вивчає ранній, середній та верхній палеоліт, зокрема, Карпатського регіону, стратиграфію та хронологію пам’яток. До кола першочергових інтересів можна зарахувати проблеми варіабельності середньопалеолітичних пам’яток. Якщо сказати все простіше, то продовжує опрацювання колекцій стоянки Королево, яка є своєрідним палеолітичним монументом, де представлені індустрії від раннього до верхнього палеоліту та практично всі основні середньо палеолітичні технокомплекси Європи.
Поточні дослідження й проекти:
«Збереження і вивчення археологічної спадщини в Археологічному музеї ІА НАН України»; розділ: «Палеоліт від Тиси до Дністра».
Експедиційна діяльність:
з 2006 — керівник Дністровської палеолітичної експедиції відділу «Археологічний музей» ІА НАН Уураїна; розкопки стоянок Дорошівці ІІІ, Вороновиця І, Кормань 9 та Непоротове 7;
з 1997 — керівник (спільно з В. Усиком) Закарпатської палеолітичної постійнодіючої експедиції відділу «Археологічний музей» ІА НАН України; розкопки стоянки Королево, Королево ІІ, Берегово І, Сокирниця, Шаян, Рубань;
1997–1999 — керівник досліджень (спільно з О. Ситник) палеолітичної стоянки Молодове V;
1989 — керівник археологічних розвідок у лісостеповій частині України (Кіровоградська область);
1984–1987 — керівник розкопок палеолітичної стоянки Межигірці та розвідок у Верхньому Подністров’ї;
1974–1983 — участь у роботах Закарпатської палеолітичної (з 1982 — постійнодіюча) експедиції відділу «Археологічний музей» ІА НАН України під керівництвом В. М. Гладиліна;
1973 — участь у роботі Палеолітичної експедиції ІА АН УРСР під керівництвом І. Г. Шовкопляса; розкопки стоянки Добранічівка (Яготинський район Київської області);
1967–1970 — участь у розкопках давньоруського міста Білгорода під керівництвом Г. Г. Мезенцевої (с. Білогороодка, Києво–Святошинський район Київської області).
Наукові організації й товариства:
Спілка археологів України.
Дисертаційне дослідження:
1982 — «Мустье Тисо–Дунайского басейна», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія» (Ленінградське відділення ІА АН СРСР); науковий керівник — д.і.н., член–кореспондент АН УРСР С. М. Бібіков.
Вчителі: В. М. Гладилін, С. М. Бібіков, Г. Г. Мезенцева
Освіта:
1975–1979 — аспірантура ІА АН УРСР (заочна форма навчання);
1966–1971 — Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка), історичний факультет, кафедра археології та музеєзнавства, спеціальність «історик, археолог, викладач історії з правом викладання німецькою мовою».
Сторінка 1 із 2
- Ви тут:
-
Головна
-
Структура
-
Наукові відділи
- Відділ "Археологічний музей"