Категорія: Відділ археології кам’яної доби  

Повна назва: 
Українсько-французький проект «Дослідження та реконтрукція жител із кісток мамонта Гінцівської стоянки» (ІА НАНУ — CNRS UMR 7041, 2017—2019). 

Резюме:

Мета проекту:
 

Керівник проекту: д.і.н.
Виконавці: проф. Ф. Джінджан (Сорбонський Університет), к.і.н. Л. А. Яковлева (ІА НАНУ), д-р А. М. Муань (Музей людини у Парижі), д-р І. Егельс (Центр національних досліджень Франції).

Cайт проекту: 

 

Категорія: Відділ археології кам’яної доби  

Повна назва: 
Міжнародний проект «Фотограмметрична pеконструкція 3Д жител із кісток мамонта Гінцівської палеолітичної стоянки» (2014–2018)

Резюме:

Мета проекту:
 

Керівники проекту:

Виконавці —проф. Ф. Джінджан, к.і.н. Л. А. Яковлєва, д-р А. М. Муань (Музей людини у Парижі)

Cайт проекту: 

 

Категорія: Відділ археології кам’яної доби  

Повна назва: 
Японсько-український проект з вивчення відбитків культурних рослин на кераміці неолітичного та енеолітичного часу з Правобережної України
(ІА НАНУ — університет Мейджи, Токіо, Японія, 2016—2018)

Резюме:

Мета проекту:
 

Керівники проекту:
Керівник — д-р Е. Ендо (Центр дослідження обсидіану та кременю університету Мейджи), координатор від України — к.і.н. О. О. Яневич (ІА НАНУ), учасник — к.і.н. Д. Л. Гаскевич (ІА НАНУ)

Cайт проекту: 

 

Категорія: Відділ археології кам’яної доби  

Повна назва: 
Міжнародне співробітництво з вивчення використання неолітичної кераміки території України за хімічним аналізом залишків органічних речовин (ліпідів) в рамках міжнародного проекту «Інновація, розповсюдження та використання кераміки в Північно-Західній Євразії» (ERC AG 695539). 2017—2021

Резюме:

Мета проекту:
 

Керівники проекту:
Керівник — проф. К. Херон (Британський Музей), координатор від України — к.і.н. Д. Л. Гаскевич (ІА НАНУ).

Cайт проекту: 

 

Категорія: Відділ археології Криму та Пн.-Зх. Причорномор'я  

Повна назва: 
Розселення сучасних людей в Східноєвропейські рефугіми пізніх неандертальців: комплексні дослідження синхронних індустрій часу переходу від середнього до верхнього палеоліту в Криму (Україна)
Deutsche Forschungs gemeinschaft (UT 41/2-1) / «The dispersal of modern humans into an Eastern European refugial area of late Neanderthals: inter-disciplinary studies of contemporaneous industries from the Middle to Upper Paleolithic transition in the Crimea (Ukraine)»

Резюме:
з 2013 р. – В. П. Чабай і А. П. Весельський працюють за проектом фонду наукових досліджень Німеччини

Мета проекту:
 

Керівники проекту:

Cайт проекту: 

 

Категорія: Відділ археології Криму та Пн.-Зх. Причорномор'я  

Повна назва: 
Між сходом та заходом. Соціальні зв’язки та природні умови перед, протягом і після максимуму льодовиків на Волині (Західна Україна)» – “Between Eastand West. Social network sand environmental conditions before, during and after Last Glacial Maximum in Volhynia (Western Ukraine)”, DFG-392605832.

Резюме:

2018–2020 рр. — В.П. Чабай і А.П. Весельський планують дослідження в рамках міжнародного археологічного проекту за фінансового сприяння фонду наукових досліджень Німеччини (Deutsche Forschungs gemeinschaft) 

Мета проекту:
 

Керівники проекту:

Cайт проекту: 

 

Категорія: Відділ археології Криму та Пн.-Зх. Причорномор'я  

Повна назва: 
Матеріали Центральної та Східної Європи з Початкового Верхнього Палеоліту до Раннього Пізнього Верхнього Палеоліту: схожість даних зі спеціальним акцентом на можливі контакти та міграції людей палеоліту»

Резюме:

2015–2020 рр. — за договором між ІА НАНУ (виконавець Ю.Е. Демиденко) та Інститутом археології Чеської Академії Наук (м. Брно, Чеська Республіка) (виконавець П. Шкрдла)

Мета проекту:
 

Керівники проекту:

Cайт проекту: 

 

Категорія: Відділ археології Криму та Пн.-Зх. Причорномор'я  

Повна назва: 
Commercial and cultural interactions in the Northern Black Sea Region in the 13th–15th century, through archaeological and archaeometric studies of Byzantine pottery imports

Резюме:

Робота в “Лабораторії археології та археометрії” (“Laboratoire Archéologie and Archéométrie ”, UMR 5138, Lyon) та бібліотеці "Maison de l'Orient et de la Méditerranée Jean Pouilloux" (FR 3747, Lyon) в м. Ліон (ФРАНЦІЯ) по короткостроковому проекту ATLAS (ATLAS short-term postdoctoral mobility programme). Виконавець І. Б. Тесленко.

Мета проекту:
 

Керівники проекту:

Cайт проекту: 

 

Категорія: Відділ античної археології  

Повна назва: 
«Frühe Reiternomaden und ihre Gefäße. Keramikanalysen für die Rekonstruktion sozio-ökonomischer Verhältnisse bei mobilen Populationen nördlich des Schwarzen Meeres zwischen 1100 bis 600 v. Chr.»

Резюме:
Проект присвячено вивченню за допомогою методів природничих наук ліпного посуду з кочівницьких поховань степової зони Північного Причорномор'я XI – VII ст. до н.е. 
У поєднанні з традиційними, історико-археологічними методами новітні технології вивчення доісторичної кераміки дозволяють вирішувати не тільки суто археологічні завдання, але й проблеми економічного розвитку кочових суспільств та інтерпретувати, пов`язані з ними соціальні, етнічні та навіть ритуальні контексти. Використовуються методи мікротомографії, петрографічноих і бінокулярних досліджень та рентгено-флуорисцентного аналізу.

Мета проекту:
Встановити через визначення мінерального та хімічного складу формовочної маси посуду ідентифікувати джерела сировини, виявити прийоми виготовлення  посуду та особливості його розповсюдження. 

Керівники проекту:
доктор, професор Вільного університету в Берліні Ельке Кайзер (Prof. Dr. Elke Kaiser),
з української сторони – д.і.н. провідний науковий співробітник Інституту археології НАН України Надія Гаврилюк,
з російської сторони – к.і.н. старший науковий співробітник Інституту історії матеріальної культури РАН (Санкт- Петербург) Майя Кашуба.

Проект № 90260 фінансується Фондом Фольксваген.

Cайт проекту: 
http://www.fu-berlin.de/presse/informationen/fup/2016/fup_16_072-keramikanalysen-volkswagenstiftung/index.html

 

Категорія: Відділ античної археології  

Повна назва: 
«Дослідження пам'яток античного часу у Нижньому Подніпров'ї»

Резюме:
У листопаді 2014 р. між Інститутом археології Варшавського університету, Національним заповідником «Хортиця» та Інститутом археології НАН України була підписана трьохстороння угода «Про дослідження пам'яток античного часу у Нижньому Подніпров'ї».

Мета проекту:
проведення польових наукових досліджень у галузі вивчення археологічних пам'яток, а саме: городищ і могильників Нижнього Подніпров'я IV cт до н.е. – II ст. н.е., розташованних на території Запорізької та Херсонської областей.

Керівники проекту:
з польської сторони --- доктор філософії за спеціалізацією «археологія» Марчин Матера (Інститут археології Варшавського університету),
з української сторони --- доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту археології НАН України Н.О. Гаврилюк та ст. науковий співробітник відділу археології НЗ «Хортиця» Д.Д. Никоненко

Виконання проекту:
Впродовж трьох сезонів проводились польові археологічні дослідження, спрямовані на вивчення, збереження для подальшу музеєфікацію археологічних комплексів Консулівського постскіфського городища I ст. до н.е. — II ст. н.е.. До початку стаціонарних робіт на Цитаделі городища, проведені неінвазійні розвідкові дослідження з використанням найновіших методик. Крім фіксації площі городища та його округи з використанням GIS-технологій, були проведені геомагнітні та електромагнітні дослідження поверхні городища. Успішність використання таких методик підтверджена археологічними даними — розкопи на місці аномалій дозволили виявити залишки потужної оборонної стіни Цитаделі та залишки кам'яної забудови. З результатами цих робіт можна познайомитись на сторінках журналів «Археологія» та інших наукових видань Інституту археології НАН України.

Роботи на Консулівському городищі буде продовжено протягом польового сезону 2017 р.

Cайт проекту: 

 

Категорія: Відділ античної археології  

Повна назва: 
«Дослідження римської цитаделі в Ольвії»

Резюме:
30 травня 2017 р. у Варшаві відбулося урочисте підписання нової Угоди про співробітництво між Інститутом археології НАН України та Національним музеєм в Варшаві (Польща) на наступні 5 років. 

На виконання цієї угоди протягом 2017--2021 рр. започатковано спільний українсько-польський проект з дослідження римської цитаделі в Ольвії. 

Угода передбачає широку наукову співпрацю між обома інституціями в галузі античної археології, зокрема вивчення пам’ятки археології національного значення – античного міста Ольвії, а також обмін фахівцями, науковою літературою, проведення спільних виставок, обмін досвідом у галузі реставрації археологічних знахідок.

Мета проекту:
 

Керівники проекту:
д.і.н. А.В. Буйських, Інститут археології НАН України
др. А. Твардецький, Національний музей в Варшаві (Польща)

Cайт проекту: 
http://blackseaproject.mnw.art.pl/uk

Категорія: Відділ археології ранніх слов’ян та регіональних польових досліджень  

2016–2020 рр. 
«Матеріали до археологічного атласу України (слов’яни та їх сусіди в І тис. н.е.)»

Керівник: д.і.н. Б. В. Магомедов.
Резюме: Виконання теми стане можливим розширення та поліпшення якості археологічної джерельної бази з історії ранніх слов’ян. Заплановано проведення археологічних досліджень на низці перспективних пам’яток та введення до наукового обігу їх результатів; узагальнення та систематизації накопичених даних; отримання нової повноцінної інформації стосовно розвитку матеріальної і духовної культури населення І тисячоліття н.е. на території України. Закладаються основи нових перспективних тематик. Крім польових досліджень планується написання кількох узагальнюючих праць (індивідуальних та колективних монографій) та низки публікацій і статей, з актуальних питань зазначеного напрямку досліджень.

2011–2015 рр.
«Етнокультурні спільноcті на території України»

Керівники: д.і.н. Д. Н. Козак та д.і.н. Б. В. Магомедов.
Резюме: Впродовж виконання планової теми по дослідженню етнокультурних спільнот на території України у І тис. н.е. досліджувалися актуальні проблеми зарубинецької та зубрицької культур та пізньозарубинецьких пам’яток, вельбарської, черняхівської культури, слов’янських культур епохи раннього середньовіччя. Дослідження супроводжувалися численними археологічними експедиціями. Здобуто і введено в науковий обіг значний обсяг нових археологічних джерел. Проведено масштабні роботи з охорони археологічної спадщини України: рятівні розкопки, експертизи земельних ділянок та ін. Розпочато роботу по створення єдиного реєстру нововиявлених пам’яток археології України. Систематизація та всебічний аналіз джерельної бази дозволив виявити важливі особливості, тенденції і закономірності культурно–історичних процесів на території України і ,зокрема, в проблемі етногенезу слов’ян І тис. н.е. Принципово нові рішення запропоновані в галузях історико-культурних реконструкцій, періодизації, культурної диференціації та датуванні пам’яток І тис. н. е.

2008–2010 рр.
«Історико–культурні процеси на території України в I тис. н.е.»

Керівник: д.і.н. Д. Н. Козак.
Резюме: Тема продовжила цикл досліджень етно–археологічних спільностей Південно-Східної Європи І тис. н.е. Завдяки удосконаленню методики пошукового процесу, з’явилася можливість обробити та систематизувати на сучасному рівні численні матеріали, отримані в ході археологічних розкопок на поселеннях і поховальних пам’ятках І тис. н.е. Українського Полісся та Лісостепу, поєднавши ці специфічні матеріали із даними писемних джерел, історичної антропології, палеоботаніки та археозоології. Узагальнення археологічних матеріалів дало змогу простежити становлення і розвиток етно–соціальних спільностей, репрезентованих археологічними культурами Південно–Східної Європи та дослідити особливості і закономірності історико–культурного розвитку, реконструювати світогляд і господарсько–побутовий уклад, насамперед, давньослов’янських племен.

2005–2007 рр.
«Матеріали до археологічної карти України І тис. н.е.»

Керівник: д.і.н. Д. Н. Козак.
Резюме: Тема мала на меті всебічний аналіз археологічних матеріалів І тис. н. е., отриманих протягом останніх років та нагромаджених в попередній час, узагальнення матеріалів поселень і могильників, їх систематизація, картографування та введення у науковий обіг. Це дало змогу простежити становлення і розвиток етно–соціальних спільностей, репрезентованих археологічними культурами ІІІ ст. до н.е. — IX ст. н.е. і відтворити динаміку заселення різних регіонів України.

2002–2004 рр.
«Давні слов’яни і античний світ»

Керівник: д.і.н. Д. Н. Козак.
Резюме: Тема мала на меті аналіз і систематизацію археологічних матеріалів, які дають змогу визначити головні прояви античної традиції у давньослов’янських культурах України, насамперед, південному ареалі черняхівської культури, та розробити шляхи підходу та методику дослідження проблеми взаємодії слов’ян з античним світом. Це дає змогу конкретизувати напрямки і характер взаємозв’язків давніх слов’ян з античним світом, реконструювати етнокультурні процеси, які мали місце в історії стародавнього населення України.

2000–2004 рр.
«Археологічні джерела до вивчення народів Південно–Східної Європи в I тис. н.е.»

Керівник: член–кореспондент НАН України, д.і.н. В. Д. Баран.
Резюме: Тема мала на меті всебічний аналіз археологічних матеріалів I тис. н.е., отриманих вітчизняними і іноземними вченими протягом останніх десятиліть та нагромаджених в попередній час, узагальнення матеріалів поселень і могильників окремих регіонів України та деяких категорій археологічних знахідок, що дає змогу простежити становлення і розвиток етно–соціальних спільностей, репрезентованих археологічними культурами Південно–Східної Європи.

1995–1999 рр.
«Слов’яни і неслов’янські племена на території України від рубежу н.е. до раннього середньовіччя»

Керівник: член–кореспондент НАН України, д.і.н. В. Д. Баран.
Резюме: Основною метою і завданням роботи є всебічне дослідження взаємовідносин в економічній, політичній та культурній сферах між давньослов’янським населенням і оточуючими племенами, розробка хронології і окремих археологічних комплексів і пам’яток в цілому, реконструкція господарсько–побутового укладу та світогляду населення. Розробка означених проблем має важливе значення для відтворення загального історичного та культурного розвитку не лише давніх слов’ян, але й тих етнічних груп, які з ними контактували протягом І тис. н.е.

1990–1994 рр.
«Матеріальна культура і проблеми соціально–економічного розвитку давніх слов’ян»

Керівник: член–кореспондент НАН України, д.і.н. В. Д. Баран.
Резюме: Дослідження мало на меті відтворення і ґрунтовий аналіз соціально–економічних та культурно–історичних процесів у східнослов’янському середовищі рубежу та І тис. н.е. В ході виконання теми проводились дослідження археологічних пам’яток І тис. н.е. на території України.

 

Категорія: Відділ археології ранніх слов’ян та регіональних польових досліджень  

Пріоритетним напрямом в роботі відділу є дослідження етногенезу й ранньої історії слов’ян, що передбачає розробку таких проблем як:

  • формування етнічної слов’янської спільноти, її території, взаємовідносин слов’янського населення з іноетнічними племенами;
  • визначення шляхів розселення слов’ян, їх місця в процесах формування середньовічної Європи;
  • періодизація слов’янської історії;
  • дослідження економічної й соціальної структури слов’янського суспільства, його ідеології та духовної культури;
  • матеріальна культура ранніх слов’ян (житлобудівництво, керамічний комплекс, вбрання, зброя та військове мистецтв, господарство та інше);
  • поселення та поховальні пам’ятки ранніх слов’ян та їх сусідів;
  • дослідження взаємовідносин слов’ян з їх сусідами та кочовим світом;
  • етнокультурні та соціально–економічні процеси пізньолатенського, римського часу та доби Великого переселення народів у Південно–Східній Європі;
  • матеріальна культура племен Південно–Східної Європи пізньолатенського, римського часу та доби Великого переселення народів (житлобудівництво, поховальний обряд, ремесла, господарство та ін.);
  • охорона археологічної спадщини України та експериментальна археологія.

Категорія: Відділ археології ранніх слов’ян та регіональних польових досліджень  

Відділ археології ранніх слов’ян був створений 1974 р. за ініціативою доктора історичних наук, а згодом член–кореспондента НАН України, професора В. Д. Барана. Від 2002 р. відділ очолював доктор історичних наук, професор Д. Н. Козак. З 2011 по 2019 рр. відділ носив назву «Відділу археології ранніх слов’ян та регіональних польових досліджень»». З 2019 р. відділ має назву «Відділ археології ранніх слов’ян». Завідувач відділу — кандидат історичних наук О. В. Петраускас.

Пріоритетним напрямом роботи відділу є дослідження етногенезу та ранньої історії слов’ян, що передбачає розробку таких проблем як формування етнокультурної слов’янської спільності, періодизація ранньослов’янської історії, взаємостосунки слов’янського населення та сусідніх етнічних груп і держав, визначення шляхів розселення слов’ян і їх місця в історії ранньосередньовічної Європи, процеси формування слов’янських народів і передумов виникнення Давньоруської держави, дослідження господарства й соціальної структури слов’янського суспільства, його матеріальної та духовної культури.

Ще до організації спеціального відділу археологія ранніх слов’ян в Україні мала значні здобутки. Пам’ятки цього часу досліджували співробітники Української академії наук від перших років її організації. Зокрема, в 1919–1920 рр. М. О. Макаренко здійснив дослідження слов’янських городищ переддержавного часу поблизу м. Ромни (Монастирище, Ведмеже). У 1924 р. вчений продовжив дослідження на городищі Монастирище, виділив роменську культуру та пов’язав її з літописними сіверянами. 1926 р. М. О. Макаренко досліджував Гурбинецький могильник черняхівської культури, а П. І. Смолічев — Масловський, які надалі (1928–1929) продовжив С. С. Гамченко. У 1929 р. В. Є. Козловська провадила розкопки поселення та могильника черняхівської культури поблизу с. Дідівщина на Київщині.

Дослідження проблеми походження та ранньої історії слов’ян стало одним із основних напрямів діяльності Інституту археології АН УРСР. Згідно із задумом завідувача сектору феодального суспільства В. П. Петрова найпершим завданням було зібрати й кодифікувати весь наявний матеріал культури полів поховань. Планувалося спеціальне колективне видання в кількох томах, в якому мав бути поданий матеріал, що зберігався в музеях України.

Перед війною був упорядкований і попередньо відредагований перший том цього корпусу джерел під назвою «Пам’ятки культури полів поховань на території УРСР». До нього ввійшли матеріали Київського історичного музею (нині Національний музей історії України), зокрема Зарубинецького та Черняхівського могильників (розкопки В. В. Хвойки), поселення та могильника біля с. Дідівщина (розкопки В. Є. Козловської) та Корчуватівського могильника (розкопки І. М. Самойловського). Готували й другий том, до якого мали ввійти матеріали Дніпропетровського та Черкаського музеїв, а також розвідок і розкопок у порожистій частині Дніпра. Третій том мав охоплювати матеріали з музеїв північно–західного регіону — Львівського, Луцького та Дубенського. С. В. Коршенко та І. Н. Луцкевич картографували пам’ятки культури полів поховань, зосереджених здебільшого в лісостеповій смузі.

Але війна порушили плани, тож підготовлені матеріали пізніше стали основою низки томів серії «Материалы и исследования по археологии СССР» (№№ 70, 82, 108, 116). Відтак, археологи отримали систематизовані джерела, значною мірою втрачені під час війни. У передвоєнні роки розпочалися й планомірні польові дослідження. Була розвідана траса Черняхів—Жуківці—Трипілля—Обухів і здійснені розкопки в Жуківцях (М. Л. Макаревич, Є. В. Махно), провадилися розвідки в порожистій частині Дніпра та розкопки в с. Микільське (І. М. Фещенко, О. В. Бодянський), розкопки Корчуватівського могильника (І. М. Самойловський).
Загалом передвоєнні роки можна характеризувати як початок планомірного вивчення проблеми походження та ранньої історії слов’ян, пов’язаний, у першу чергу, з накопиченням і попереднім аналізом матеріалів та їх систематизацією.

Після Другої світової війни проблеми етногенезу слов’ян, пошуків їх найдавніших коренів стали одними з найактуальніших. Тоді розпочалися активні дослідження пам’яток І тисячоліття. В Інституті археології АН УРСР цю тематику розробляли у відділі слов’янської археології (надалі слов’янської та середньовічної археології), який у 1954–1974 рр. очолював доктор історичних наук В. Й. Довженок. З-поміж важливих вкажемо розкопки городища зарубинецької культури Пилипенкова Гора в Каневі (Є. В. Максимов, В. А. Богусевич) і поселень Великі Дмитровичі (Є. В. Махно), Сахнівка (В. Й. Довженок, Н. В. Лінка), Лютіж (В. І. Бідзіля, С. П. Пачкова), поселення поєнешть–лукашівської культури Горошова (С. П. Пачкова), поселень черняхівської культури Жуківці (Є. В. Махно), Ягнятин (Є. В. Махно, В. К. Гончаров), Пряжів, Турія, Новолипівське та Максимівка (Є. В. Махно), Леськи (М. Ю. Брайчевський, А. Т. Сміленко), Іванківці (В. Й. Довженок, М. Ю. Брайчевський) і могильників Переяславського (В. К. Гончаров, Є. В. Махно), Косанівського (В. П. Петров, Н. М. Кравченко), Компаніївського, Сумського та Кантемирівського (Є. В. Махно), Лохвицького (В. П. Петров, Д. Т. Березовець).

Одним з найважливіших досягнень археології 50–60-х рр. було відкриття й вивчення слов’янських пам’яток V–VІІІ ст., які заповнили на території Східної Європи хронологічну лакуну в системі культур І тис. н.е., надаючи таким чином нові можливості для ретроспективного вивчення витоків матеріальної культури ранньосередньовічних слов’ян. В Інституті їх досліджували Д. Т. Березовець (поселення поблизу с. Пеньківка та могильники поблизу с. Велика Андрусівка, поселення та могильник Волинцеве), В. П. Петров (поселення Стецівка), В. К. Гончаров (поселення Лука–Райковецька), О. М. Приходнюк (поселення Городок, Устя, Бакота, Сахнівка).

На час створення відділу 1974 р. до нього ввійшли А. Т. Сміленко, Є. В. Максимов, О. М. Приходнюк, Л. В. Вакуленко, С. П. Пачкова, Б. В. Магомедов, Р. В. Терпиловський, Г. М. Некрасова, а в аспірантурі навчався Д. Н. Козак. Науковці відділу зосередилися на дослідженні проблем формування етнокультурної слов’янської спільності та слов’янських племінних об’єднань, які передували давньоруській державі, з’ясуванні особливостей економічного розвитку та соціальної структури слов’янського суспільства, а також основних напрямів розселення слов’ян, їх взаємостосунків з сусідніми етнічними групами й державами.

Джерелознавча база досліджень була забезпечена розкопками десятків поселень і могильників рубежу ер — I тис., що репрезентують головні етапи становлення слов’янського світу та його політичної консолідації, включаючи формування слов’янських племінних об’єднань і союзів племен напередодні утворення давньоруської держави. Археологічними дослідженнями була охоплена практично вся територія Полісся та лісостепової смуги України.

Досить повну інформацію про матеріальну культуру населення Подніпров’я та Подністров’я, зв’язки населення цих регіонів із Східною та Центральною Європою в ІІІ ст. до н.е. — І ст. н.е. отримано дослідженням пам’яток латенізованих культур — городищ зарубинецької культури Бабина Гора (Є. В. Максимов), Монастирок (Є. В. Максимов, В. О. Петрашенко) та могильників Вишеньки (С. П. Пачкова), Козаровичі (Є. В. Максимов), Дідів Шпиль (Є. В. Максимов, Л. О. Циндровська), поселень поєнешть–лукашівської культури Круглик і Сокіл (С. П. Пачкова, Л. В. Вакуленко), могильника липицької культури Завалля (Л. В. Вакуленко).Д

Численний матеріал, пов’язаний з формуванням, хронологією, виявленням локальних особливостей і визначенням етнічної належності населення дали розкопки поселень і могильників черняхівської культури, здійснені співробітниками відділу. Це, зокрема, дослідження городища Башмачка (А. Т. Сміленко), поселень і могильників Кам’янка–Анчекрак, Курники, Каборга IV, Городок, Петриківці, Шершні, Лугове, Козлів, Гребінки, Ржищів–Ріпниця, Легедзине (Б. В. Магомедов), Малинівці, Яблунівка (С. П. Пачкова), Боромля (Г. М. Некрасова, Р. В. Терпиловський), а також поселень, що представляють слов’янське населення в черняхівській культурі: Черепин, Бовшів, Дем’янів, Хлопків, Куропатники (В. Д. Баран). На Київщині (поселення Велика Снітинка) Б. В. Магомедов дослідив унікальний черняхівсько–вельбарський косторізний ремісничий центр.

Завдяки розвідкам і розкопкам Д. Н. Козака стало можливим конкретизувати етнокультурну ситуацію в I–IV ст. на Волині та в Подністров’ї. Матеріали, здобуті розкопками поселень Боратин, Гірка Полонка, Зубра, Линів та ін., уможливили виділення волино–подільської групи пам’яток, яка згодом отримала назву зубрицька культура, простежити процес її формування та визначити місце давньослов’янського населення Волині й Подністров’я в буремних подіях часів експансії східногерманських племен (готів, гепідів), що лишили пам’ятки вельбарської культури. За матеріалами поселень вельбарської культури Боратин, Борсуки, Велика Слобідка ІІ, Загаї ІІ, Линів і Хрінники визначено особливості матеріальної культури, рівень господарського та соціального розвитку готських племен, реконструйовано їхню міфологію та характер взаємостосунків зі слов’янською людністю.

На ґрунті дослідження пам’яток київського типу (Роїще, Улянівка, Глеваха та ін.) Р. В. Терпиловський дійшов висновку про належність їх до окремої (київської) культури, що побутувала від кінця ІІ до середини V ст. і з якою були генетично пов’язані наступні ранньосередньовічні слов’янські старожитності.

Л. В. Вакуленко відкрила низку поселень культури карпатських курганів, розкопки яких (селища Глибока, Волосів, Пилипи, Грабівці, Печеніжин), а також могильників Пилипи, Трач, Товмачик та ін. дали значні матеріали стосовно соціально–економічного розвитку прикарпатського населення й уможливили по-новому висвітлити етнокультурну ситуацію в Карпатському регіоні в пізньоримський час.

О. М. Приходнюк провадив розкопки на поселеннях пеньківської культури Середнього Подніпров’я — Вільховчик, Будище, Сушки, Біляєвка та Кочубіївка, а також на Сіверському Донці — Богородичне.

Матеріали поселень Теремці, Рашків ІІ і ІІІ (В. Д.  Баран), Сокіл і Каветчина (О. М. Приходнюк, Л. В. Вакуленко) на Дністрі дозволили конкретизувати процес трансформації пам’яток гунського часу в ранньосередньовічні слов’янські культури. Визначною пам’яткою, яка ілюструє переростання празько–корчацької культури в райковецьку, є поселення VII–IX ст. Рашків І на Середньому Дністрі, повністю досліджене експедицією В. Д. Барана.

На рубежі 70–80-х рр. до відділу через аспірантуру прийшли С. П. Юренко (1979) і Н. С. Абашина (1981). Наукові інтереси С. П. Юренко були пов’язані з дослідженням пам’яток волинцевської культури, вона провадила розкопки ранньослов’янських поселень на Лівобережжі Дніпра (Багате, Чернеччина, Засулля, Волинцеве), городищ волинцевської культури Битиця і роменської культури Опішне, комплексу пам’яток роменської культури поблизу с. Кам’яне, літописних давньоруських міст Путивль і Лубни та роменсько–давньоруського городища Ніцаха. Н. С. Абашина узагальнила в дисертації дослідження пам’яток київської культури в Середньому Подніпров’ї, зокрема й розкопаних нею поселень Обухів II, III, VII та ін.

Розкопки Р. В. Терпиловським поселення Сенча в Дніпровському Лівобережжі та Н. С. Абашиною поселення Ходосівка–Діброва в Середньому Подніпров’ї дозволили висвітлити процес формування ранньосередньовічних слов’янських культур на основі київської культури. Розкопки поселень Багате, Нагорне та Шабо в пониззі Дністра й Дунаю — базових пам’яток для вивчення взаємозв’язків слов’янського населення та племен салтово–маяцької культури — здійснила А. Т. Сміленко.

У 1981–1987 рр. В. Д. Баран разом з П. П. Толочком та І. І. Мовчаном брав участь у дослідженнях слов’янського городища кінця VII–XIII ст. Старигард (Ольденбурґ), розкопки якого провадила експедиція під керівництвом директора Музею землі Шлєзвіг–Голштінія проф. К.–В. Штруве. Отримані матеріали уможливили з’ясувати напрямки великого розселення слов’ян у межиріччі Ельби й Заале, визначити особливості їхньої матеріальної культури в північно–західних краях, порубіжних із землями германських племен.

Важливим досягненням відділу стало відкриття й дослідження пам’яток кінця І–ІІ ст. (по занепаду зарубинецької культури в її класичному вигляді) та V ст., тобто часу формування ранньосередньовічних слов’янських культур на території України, які донедавна були практично невідомі. Це уможливило принципово нові історичні висновки про те, що лісостепову смугу Південно–Східної Європи ніколи не полишало корінне місцеве населення, а, відтак, визначити джерела формування слов’янських ранньосередньовічних старожитностей, що безпосередньо пов’язано з дослідженням проблеми етногенезу слов’ян.

1987 р. до відділу були переведені Є. Л. Гороховський та О. В. Гопкало. Їх дослідження пов’язані з черняхівською культурою — Є. Л. Гороховський займався проблемами хронології, О. В. Гопкало вивчала (й вивчає) вбрання цього населення.

Таким чином, у середині 1980-х рр. у відділі сформувався колектив спеціалістів з широким діапазоном знань і наукових інтересів, пов’язаних із дослідженням проблеми етногенезу слов’ян.

1985 р. на базі Інституту археології був проведений у Києві V Міжнародний конгрес археологів–славістів. До цього визначного наукового форуму співробітники відділу підготували колективну монографію «Этнокультурная карта территории Украинской ССР в І тыс. н. э.» (1985), в якій вперше накреслено схему розвитку давнього слов’янського населення на підставі хронологічних взаємозв’язків культур І тис., а також уточнено територію археологічних культур і визначено контактні зони. У цей же час тривала підготовка третього тому «Археологии Украинской ССР» (1986). Співробітники відділу зосередили увагу на історії дослідження археологічних культур І тис. та їх детальній характеристиці, проблемах соціально–економічного розвитку населення.

Крім цих узагальнюючих праць, за перші 15 років існування відділу опубліковано численні статті та серію індивідуальних монографій, присвячених аналізу матеріалів польових досліджень, окремим пам’яткам і культурам, а також аналізу історико–культурних процесів в окремих регіонах України.

Маючи такі напрацювання з окремих проблем археології та історії ранньослов’янських племен, співробітники відділу під керівництвом В. Д. Барана розпочали роботу над колективною монографією «Славяне Юго–Восточной Европы в предгосударственньїй период». Розкопки опорних пам’яток різних епох дозволили аргументовано реконструювати етнокультурні та соціально-економічні процеси, що проходили в слов’янському суспільстві в додержавний період. Завдяки удосконаленій методиці опрацювання археологічних джерел були переглянуті наявні гіпотези та запропоновано нову реконструкцію етнокультурних процесів, які мали місце на території України та суміжних регіонів Європи протягом ІІІ ст. до н.е. — ІХ ст. н.е., до утворення давньоруської держави. Монографія «Славяне Юго–Восточной Европы в предгосударственньїй период» (1990) відзначена Державною премією України в галузі науки і техніки за 1991 рік.

На початку 1990-х рр. відділ поповнився новими кадрами: прийшла Л. Є. Скиба, по закінченню аспірантури лишився О. В. Петраускас. Наукові інтереси цих співробітників були пов’язані з дослідженням поховального обряду, відповідно, зарубинецької культури та черняхівської.

Найзначніші польові дослідження, здійснені співробітникам відділу за останні два десятиліття, — це розкопки Пирогівського могильника зарубинецької культури (Л. Є. Скиба), дружинного могильника латенського часу Мутин (Р. В. Терпиловський), могильників черняхівської культури Велика Бугаївка та Червоне 2 (О. В. Петраускас), поселень Воскресенське 1, Дубина 1 (Р. В. Терпиловський), Дмитрівка ІІІ, Барбара І і Василенки IV (Ю. Ю. Башкатов).

Завдяки щорічним розкопкам Д. Н. Козака на багатошаровому поселенні в ур. Шанків Яр поблизу с. Хрінники Рівненської області до наукового обігу введено значний матеріал раннього залізного віку, зубрицької, вельбарської, празько–корчацької культур, давньоруського та середньовічного часу. Унікальними є рештки готського святилища–жертовника, млинарні, косторізної майстерні та житла рибалки раннього залізного віку.

Р. В. Терпиловський виявив низку ранньослов’янських пам’яток римського та ранньосередньовічного часу на півночі Дніпровського лісостепового Лівобережжя, у верхів’ях р. Трубіж і на р. Удай, здійснив розкопки поселення Олександрівка 1 з об’єктами київської та ранньосередньовічної слов’янської культур.

О. М. Приходнюк продовжив дослідження відомого Пастирського городища VII–VIII ст., розпочаті ще В. В. Хвойкою, а пізніше М. Ю. Брайчевським. Це городище дозволило розкрити зв’язки слов’янського населення Подніпров’я з племенами степу, які входили до Хозарського каганату. На думку дослідника, ця унікальна пам’ятка може свідчити про повернення з Подунав’я частини слов’ян наприкінці VII ст.

Розкопки ранньослов’янського поселення VI–IX ст. Обухів ІІ на Київщині (О. В. Петраускас, Н. С. Абашина, А. В. Скиба) уможливили виділити специфічні риси матеріальної культури Середнього Подніпров’я напередодні утворення давньоруської держави. Поблизу с. Андріяшівка (Сумська область) під час розкопок на поселенні волинцевської культури Р. В. Терпиловський виявив скарб срібних жіночих прикрас.

У дослідженнях Крилоського городища, яке було центром давнього Галича — столицею Галицько–Волинської держави, брав участь у 1991–2002 рр. В. Д. Баран. Тут, зокрема, відкрито рештки палацу галицьких князів ХІІ–ХІІІ ст., побудованого Ярославом Осмомислом.

Обсяг досліджуваних пам’яток досяг такого рівня, коли більшість категорій речей, а нерідко й комплексів стали масовими та нараховують сотні одиниць.

Відділ археології ранніх слов’ян у 1978 р. підготував і провів Міжнародну конференцію «Етногенез слов’ян», у 1989 р. — Міжнародну конференцію «Слов’янський світ і Римська імперія», у 1999 р. — семінар «Сто років вивчення полів поховань».

Найбільшим досягненням відділу археології ранніх слов’ян за останні два десятиліття є цикл досліджень культурно–історичного процесу на території України в І тис. Узагальнення археологічних матеріалів, отриманих вітчизняними й іноземними вченими протягом останніх десятиліть і нагромаджених у попередній час, дозволило запропонувати нову реконструкцію деяких аспектів давньослов’янської історії, а також відтворити динаміку заселення різних регіонів України протягом ІІІ ст. до н.е. — ІХ ст. н.е.

Серія праць Д. Н. Козака 1990 — початку 2000-х рр. присвячена старожитностям Подністров’я та Волині, реконструкції етнокультурних і соцально–політичних процесів у регіоні. Складні проблеми слов’янського етногенезу та соціально–економічного розвитку слов’ян, походження українського та інших східнослов’янських народів висвітлені в монографіях В. Д. Барана та Я. В. Барана (1998, 2002, 2004, 2005, 2008). До наукового обігу введено нові матеріали черняхівської культури (Сміленко, 1992; Баран, Гопкало, 2006; Петраускас, 2003), складено звід пам’яток київської культури (Терпиловський, Абашина, 1992), каталоги пам’яток черняхівської культури Київської області (Магомедов, Абашина, 2003), римського часу Київщини (Петраускас та ін., 2007), а також намиста й підвісок черняхівської культури (Гопкало, 2008). Проблемам етносу населення черняхівської культури присвячена монографія Б. В. Магомедова (2001), пізньозарубинецьким пам’яткам і київській культурі — монографії Р. В. Терпиловского (1991, 1996, 2004), українським Карпатам у пізньоримський час — монографія Л. В. Вакуленко (2010), райковецькій культурі — монографія Л. П. Михайлини (який певний час працював у відділі). У дослідженнях С. П. Пачкової (2006, 2008) висвітлено шляхи проникнення латенського стилю в зарубинецьку культуру. Гіпотеза про переселення частини слов’ян, які в попередні часи мешкали на Балканах, до Середньої Наддніпрянщини викладена в монографії О. М. Приходнюка (2005).

Д. Н. Козак як автор розділів колективних монографій «Давня історія України» (т. 3: Слов’яно–Руська доба, 2000) та «Етнічна історія давньої України» (2000), В. Д. Баран як один з авторів серії «Україна крізь віки» отримали Державну премію України в галузі науки і техніки за 2001 р. Загалом відділ видав майже 50 монографій, десять збірників і понад тисячу статей.

Співробітники відділу — автори розділів таких узагальнюючих праць як «Нариси стародавньої історії Української РСР», 1957 (А. Т. Сміленко, Є. В. Максимов); «Археологія Української РСР», т. 3, 1975 (Є. В. Максимов, А. Т. Сміленко, В. Д. Баран); «Історія Української РСР», т. 1, 1977 (А. Т. Сміленко), «История Украинской ССР», т. 1, 1981 (А. Т. Сміленко), «Археология Украинской ССР», т. 3, 1986 (Є. В. Максимов, С. П. Пачкова, Д. Н. Козак, В. Д. Баран, Б. В. Магомедов, Р. В. Терпиловський, Л. В. Вакуленко, О. М. Приходнюк, А. Т. Сміленко), «Етногенез та етнічна історія населення українських Карпат», т. 1, 1999 (Д. Н. Козак, Л. В. Вакуленко, О. М. Приходнюк), «Украинцы» (В. Д. Баран), «Історія української культури», т. 1, 2001 (В. Д. Баран, Д. Н. Козак, Б. В. Магомедов, Р. В. Терпиловський), «Історія українського мистецтва», т. 1 і 2, 2008 (Є. Л. Гороховський, Б. В. Магомедов, А. В. Скиба).

Науковий доробок відділу становлять також збірники праць «Проблеми этногенеза славян» (1978), «Славяне и Русь» (1979), «Славяне на Днестре и Дунае» (1983), «Днестро–Дунайское междуречье в I — начале II тыс. н.э.» (1987), «Материалы І тыс. н.э. по археологии и истории Украины и Венгрии» (1996), «Проблеми походження та історичного розвитку слов’ян» (1997), «Етнокультурні процеси в Південно–Східній Європі в І исячолітті н.е.» (1999), «Старожитності І тисячоліття нашої ери на території України», «Археологія давніх слов’ян», «Від венедів до Русі» (2014).

Відділ працює в тісній взаємодії з історичними та історико–краєзнавчими музеями й заповідниками, кафедрами археології та стародавньої історії вищих навчальних закладів України, підтримує наукові зв’язки із закордонними археологічними установами у вигляді розробок спільних тем, організації спільних експедицій, участі в міжнародних конгресах, конференціях, симпозіумах. Співробітники відділу виступали з доповідями на конгресах Міжнародної унії слов’янської археології в Братиславі (1975), Софії (1980) і Новгороді (1996).

За майже чотири десятиліття у відділі створена й плідно працює українська школа археологічної славістики. Відділ є визнаним науковим центром з вивчення проблем походження та історії слов’ян переддержавного періоду в Україні та поза її межами.

 

Категорія: Відділ "Археологічний музей"  

2020–2024 рр.
«Наукова класифікація, інтерпретація та популяризація матеріалів Археологічного музею ІА НАН України»

 

Керівник: к.і.н. Л. В. Кулаковська.
Резюме:Тема зорієнтована на вивчення фундаментальних проблем взаємодії людини та довкілля, хронології, варіабельності матеріальної культури, технології кам’яного та ювелірного виробництва. Заплановано польові дослідження палеолітичних стоянок басейну Дністра, Тиси, Десни та пошукові роботи у Побужжі. Музейна робота спрямована на наукове опрацювання та аналіз, облік, збереження, використання та популяризацію археологічних колекцій з науково-освітньою метою, зокрема створення дитячих інтерактивних програм.

Підрозділи:

2017–2019 рр.
«Культурно–хронологічна систематизація археологічних джерел (за матеріалами Археологічного музею)»

Керівник: к.і.н. Л. В. Кулаковська.
Резюме: Тема зорієнтована на вивчення фундаментальних проблем взаємодії людини та довкілля, хронології, варіабельності матеріальної культури, технології кам’яного та ювелірного виробництва. Заплановано польові дослідження палеолітичних стоянок басейну Дністра, Тиси, Десни та пошукові роботи у Побужжі. Музейна робота спрямована на наукове опрацювання та аналіз, облік, збереження, використання та популяризацію археологічних колекцій з науково-освітньою метою, зокрема створення дитячих інтерактивних програм.

Підрозділи:

«Технологія розколювання каменю в палеоліті» (к.і.н. В. І. Усик).
Реконструкція технології обробки каменю ранньо- та середньопалеолітичних шарів багатошарової стоянки Королево. Дослідження проблеми переходу від середнього до верхнього палеоліту за матеріалами розкопок в Закарпатті.

«Пам’ятки шарантскього типу в середньому палеоліті Закарпаття» (м.н.с. О. Л. Вотякова).
Джерельною базою дослідження є кам’яні колекції палеолітичних стоянок: Королево І, ІІ, Рубань, Малий Раковець. Основна увага приділяється всебічному аналізу кам’яних колекцій (методичні підходи опрацювання матеріалу, класифікація, ремонтаж, технологія кам’яного виробництва, тощо). Наразі аналізується техніко–типологічна специфіка пам’яток, визначається їх місце у середньому палеоліті регіону.

«Пам’ятки пушкарівського типу у верхньому палеоліті північної України» (м.н.с. П. М. Васильєв).
В рамках дослідження опрацьовуються колекції та ведуться археологічні дослідження поселень Пушкарі І, Погон та Клюси. Метою даного дослідження є інтерпретація пам’яток пушкарівського типу у контексті палеоліту України та Східної Європи і цілому.

«Стоянка Радомишль та її місце у верхньому палеоліті України» (м.н.с. О. М. Кононенко).
Джерельною базою дослідження є кам’яна колекція верхньопалеолітичної стоянки Радомишль І (м. Радомишль, Житомирська область). Основною увага приділяється техніко–типологічній характеристиці комплексу (термінологія, методичні підходи опрацювання колекцій, технологія кам’яного виробництва, тощо). За новими сучасними підходами, із залученням даних суміжних природничих дисциплін (археозоологія, палеогеографія), визначена структура цього поселення. Наразі основна увага зосереджена на питаннях інтерпретації пам’ятки, визначенню її місця у верхньопалеолітичному просторі України та суміжних територій.

«Кераміка бондарихинської культури» (к.і.н. А. В. Корохіна).
Дослідження має на меті упорядкування керамічного комплексу бондарихинської культури заключного періоду доби пізньої бронзи та визначення його можливостей як джерела для культурно–хронологічної інтерпретації. Увага приділяється спеціальним методам дослідження кераміки (аналіз технології, морфології, орнаментації). На інтерпретаційному рівні розроблюються питання хронології, контактів із навколишнім культурним середовищем та витоків бондарихинської керамічної традиції.

2014–2016 рр.
«Археологічні пам’ятки України: культурно–хронологічна атрибуція (за матеріалами Археологічного музею)»

Керівник: к.і.н. Л. В. Кулаковська.
Резюме: Основною метою та завданням є всебічний науковий (типологічний, хронологічний) аналіз колекцій відділу «Археологічний музей». Ця робота передбачає класифікацію пам’яток (стоянка, поселення, могильник, курган тощо) в хронологічному порядку, типологічну класифікацію артефактів, підготовку історіографічної довідки (автор, рік розкопок, архівні дані, основні публікації), географічного покажчика та довідки про місця зберігання колекцій. Все це дасть змогу уточнити та доповнити єдиний реєстр наявних у відділі колекцій, а також провести більш детальну культурно–хронологічну атрибуцію колекцій науково–допоміжного фонду відділу, зокрема, з палеоліту, енеоліту, епохи бронзи.

Категорія: Відділ античної археології  

До початку 1970-х рр. найбільша увага відділу зосереджувалася на опрацюванні та публікації результатів розкопок Ольвії, міського некрополя та сільських поселень, аналізі та узагальненні різних категорій знахідок. Від 1970-х рр. значну увагу приділено комплексності досліджень у системі «місто – хора» та «історія – культура»; проблемам історичного та культурного розвитку Ольвії в перші сторіччя н.е. та в пізньоантичний період; вивчалося становлення хори Ольвії та різні аспекти просторово-структурного розвитку Ольвійської держави; здійснені фундаментальні дослідження Західного теменоса Ольвії і житлових кварталів у Нижньому місті; вивчаються економічні зв’язки, взаємодія та культурні взаємовпливи населення Ольвії та оточуючих варварських племен тощо.

Сучасний напрямок досліджень відділу спрямований на продовження системного вивчення фундаментальної наукової проблеми, пов’язаної з появою, становленням, розквітом та занепадом античної культури в Північному Причорномор’ї; вивченням причин та характеру грецької колонізації регіону; змін культурно-історичного ландшафту, пов’язаних з створенням державних інституцій-полісів; з поглибленим вивченням основних політичних осередків – Ольвії Понтійської, Херсонесу Таврійського та Боспорської держави, їх історії, політики, економіки, матеріальної ї духовної культури; дослідженням ролі античних держав Північного Причорномор’я в політичному і культурному розвитку автохтонного варварського населення північнопричорноморських степів та лісостепової зони; вивченням характеру відносин з Римською імперією в перші сторіччя н.е.; дослідженням розвитку античних міст в пізньонтичний час; вивченням політичного, економічного та культурного підгрунтя для переходу до періоду раннього середньовіччя і запровадження християнства.

Категорія: Відділ археології раннього залізного віку  

Напрямки наукових досліджень співробітників відділу археології раннього залізного віку досить широкі та різноманітні. Безумовно, основна увага приділяється вивченню історії давніх народів, в тому числі так званих писемних, що мешкалі за добу раннього заліза на теренах України – кіммерійців, скіфів, таврів, сарматів тощо. Але в певній мірі інтереси деяких співробітників виходять хронологічно та територіально за рамки раннього заліза, торкаючись доби пізньої бронзи та теренів Кавказу, Середньої Європи, Передній Азії.

Польові роботи проводяться на численних поселеннях та поховальних пам’ятках доскіфського, скіфського та сарматського часів досить обширного регіону. В Правобережному Лісостепу – це ранньоскіфські кургани басейну Середнього Дністра, поселення скіфського часу в Київському Подніпров’ї (Хотівське городище) та басейні Тясмину (Мотронинське городище, Жаботинське поселення). В Лівобережному Лісостепу городища скіфської доби в басйнах Десни та Сейму (Юхнівське, Кісельовка, Бужанка, Ширяєво), грандіозне Більське городище та курганні могильники скіфського часу в басейні Ворскли. Певна увага придяляється скіфським поховальним пам’яткам степової частини Північного Причорномор’я (царський курган Олександрополь, курганні групи на півдні Дніпропетровської обл.), пізньоскіфським и сарматським старожитностям Нижнього Подніпров’я (могильник Червоний Маяк тощо).

При польових досліженнях співробітники відділу, поряд з традиційними, загально відомими методами, застосовують новітні досягнення геоінформаційної технології, археологічної геофізіки, аерозйомки з залученням можливостей БПЛА.

Категорія: Відділ археології Києва  

- Дослідження території давнього Києва ІХ-ХІІІ ст.

- Дослідження території давнього Києва XIV-XVIII ст.

- Дослідження монументальних архітектурних пам’яток Києва кінця Х – ХІІІ ст.

- Дослідження історичної топографії Києва

- Вивчення археологічних пам’яток навколо історичного ядра Києва

- Поповнення археологічної карти Києва

- Створення та наповнення археологічної геоінформаційної ситеми "Археологічна карта давнього Києва".

Категорія: Відділ археології раннього залізного віку  

2022–2026 рр. 
«Ранній залізний вік в Україні: новітні дослідження та архивні матеріали»

Керівник: д.і.н. С. А. Скорий.
Резюме:

2017–2021 рр. 
«Етнокультурні процеси на території України за доби раннього заліза»

Керівник: д.і.н. С. А. Скорий.
Резюме: 

Індивідуальні розділи:

«Археологічний атлас пізньоскіфських пам'яток Низового Дніпра»(д.і.н. О. В. Симоненко, к.і.н. О. С. Дзнеладзе).

«Крим у контексті давньої історії українського півдня на переході від бронзи до заліза» (к.і.н. Е. А. Кравченко).
Дослідження охоплює пам’ятки перехідного від бронзової до залізної доби часу північної частини Понтійського регіону. Мета проекту —  імплементація висновків, отриманих в результаті дослідження автором кримських пам’яток на загальноісторичну канву всього Північнопричорноморського регіону. Задля конкретизації висновків залучатимуться опубліковані дослідження, а також публікуватимуться матеріали недавніх і минулих археологічних розкопок.

«Етнокультурна історія населення Дніпровського Лісостепового Лівобережжя скіфського часу» (к.і.н. Д. С. Гречко).
Наукова новизна роботи зумовлена необхідністю створення узагальнюючої праці, яка б охарактеризувала етнокультурний розвиток регіону протягом скіфського часу на сучасному рівні знань..

 

2012–2016 рр.
«Кочовики раннього залізного віку та їхні сусіди на півдні Східної Європи»

Керівник: д.і.н. С. А. Скорий.
Резюме: