- Категорія: Наукові фонди
Дозвіл на роботу з колекціями Наукових фондів надається дослідникам, які є спеціалістами з археології та інших дотичних дисциплін (або навчаються за відповідним профілем за умови участі в процесі наукового керівника) та за наявності схваленої дирекцією Інституту археології та профільним науковим відділом заявки.
Необхідною умовою є дотримання авторського права, що включає отримання дозволу на роботу з колекціями матеріалів від автора розкопок та профільного відділу Інституту археології.
У випадку публікації опрацьованих матеріалів обов'язково зазначається місце зберігання матеріалів археологічних колекцій.
З Р А З О К
оформлення заявки для роботи з матералами колекцій
(лист від організації, за якою закріплений заявник, на бланку організації, завіреному підписом керівника установи та печаткою)
Директору Інституту
археології НАН України
члену-кореспонденту
НАН України Чабаю В.П.
Прошу надати дозвіл на роботу з матеріалами наступних колекцій ______________________________________________________________________
(перелік потрібних колекцій)
__________________________________________________________________
(кому – Прізвище Ім’я По-батькові та посаду дослідника)
в рамках виконання _________________________________________________
(назва проекту, планової чи дисертаційної теми тощо)
За потреби зазначити необхідність фото- та графічної фіксації речей.
Підпис відповідальної особи
та
печатка організації
- Категорія: Наукові фонди
 |
Спільний науковий проект Болгарської Академії наук і НАН України «Східноєвропейський степ і Нижній Дунай у VII–XI століттях (Слов’яни і праболгари на периферії візантійського світу)»2016-2018 рр. |
 |
«Батурин – гетьманська столиця доби раннього модерну» |
|
|
|
|
|
|
- Категорія: Наукові фонди
 |
Адаптації неандертальця та людини сучасного типу (Neanderthal and Modern Human Adaptations ― NEMO-ADAP) |
 |
Довкілля та матеріальна культура граветських та епіграветських мисливців Середнього Подністров’я (№ 2018/31/B/HS3/03125) |
|
|
|
|
- Категорія: Наукові фонди
Станом на 2018 р. у фондах зберігається більше, ніж півтори тисячі колекцій. Значний обсяг матеріалів передбачає структуру фондів, побудовану за хронологічно-тематичним принципом і підпорядковану меті зберігання, систематизації та ефективного використання інформаційних можливостей археологічних артефактів. Упроваджена систематика колекцій забезпечує оптимальні умови для їх зберігання та обліку, передбачає врахування регіонального розподілу пам’яток у межах країни і надає первинну інформацію про хронологію та культурну атрибуцію матеріалів і комплексів.
Відповідно до специфіки матеріалу виготовлення, хронології та виду польових досліджень колекції поділяються на 6 розділів.
У І розділі (спецсховище) зосереджено особливу категорію археологічних знахідок — вироби з дорогоцінних металів і каміння та нумізматичні колекції. Значна кількість таких матеріалів почала з’являтися в 70-і рр. завдяки масштабним новобудовним експедиціям Інституту. До 90-х рр. унікальні предмети з дорогоцінних металів, здобуті під час польових досліджень, передавали до Музею історичних коштовностей України (філія Національного музею історії України), де вони стали основою археологічної експозиції. Зрештою, в наукових фондах Інституту було створено підрозділ, що відповідає умовам зберігання раритетів з дорогоцінних металів: специфічна система обліку за зберігання цієї особливої категорії знахідок, дотримання певного вологісно-температурного, світлового та біологічного режимів, а також забезпечення заходів охорони такого типу колекцій. Матеріали, що зберігаються в спецсховищі, активно використовуються для створення різноманітних виставок та експозицій.
У ІІ розділі наукових фондів зосереджено колекції первісної доби, матеріали яких відносяться до широкого хронологічного діапазону від палеоліту до фіналу бронзового віку. Колекції систематизовано за хронологічно-культурними підрозділами: палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт і окремо трипільська культура, бронзовий вік. Також враховано географічно-зональне та адміністративно-територіальне розміщення пам’яток. Переважна більшість матеріалів отримана в процесі розкопок поселень і могильників, частина — в результаті розвідок, є й випадкові знахідки з території України.
Значна кількість колекцій цього розділу походить з розкопок багатошарових пам’яток, через що включає матеріали різних хронологічних горизонтів, зокрема й такі, що виходять за межі первісності. Інформація про подібні особливості міститься в документації на колекції.
Розділ ІІІ фондів складається з двох підрозділів — колекцій пам’яток доби раннього заліза та синхронних пам’яток античних держав Північного Причорномор’я (за специфікою матеріальної культури виділених в окремий підрозділ).
Доба раннього заліза представлена матеріалами з розкопок поселень, курганних та ґрунтових могильників, а також випадкових знахідок ряду археологічних культур: висоцької, кіммерійської, чорноліської, милоградської, кизил-кобинської, ранньоскіфської, скіфської, пізньоскіфської, сарматської.
В античному підрозділі зберігаються матеріали колекцій з розкопок городищ, поселень, некрополів античних міст Північного Причорномор’я: Березань, Ольвія, Тіра, Боспор, а також пам’яток негрецького населення, що мешкало на території античних держав. Хронологічні межі колекцій цього підрозділу охоплюють весь період існування античних міст — від архаїчного до пізньої античності (VI в. до н. е. – V в. н.е. ). Систематизацію античних колекцій проведено за державно-територіальним принципом, надалі розміщення колекцій проведено відповідно рокам досліджень.
У IV розділі фондів сконцентровано колекції доби ранніх слов’ян, Київської Русі, розвиненого середньовіччя, нового та новітнього часу з розкопок пам’яток від рубежу ер до нашого часу практично всієї території України.
У розділі зберігаються колекції всіх археологічних культур І–ІІ тис. (зокрема й епонімних пам’яток): зарубинецької, поєнешть-лукашівської, зубрицької, київської, черняхівської, празької, пеньківської, типу Лука-Райковецька, волинцевської, салтівської та ін.
Значний масив колекцій переддержавного та києво-руського часу включає матеріали з розкопок літописних міст та численних безіменних городищ, неукріплених поселень та могильників. Окреме місце в розділі займають матеріали з розкопок давнього Києва. Вони представляють дослідження дитинця, ремісничо-торгових посадів та околиць міста. Ці колекції, окрім старожитностей домонгольського періоду, включають матеріали і післямонгольські, а також нового та новітнього часу до XX ст. включно.
В окремий розділ V виділено матеріали новобудовних експедицій. Необхідність проведення масштабних археологічних досліджень у зонах спорудження електростанцій, каналів, водосховищ, зрошувальних систем спричинила організацію в повоєнні роки новобудовних експедицій Інституту, до яких було залучено багато науковців і з інших установ: музеїв, навчальних закладів, товариств. Завдяки цим масштабним роботам отримано значний різноманітний матеріал, який становить цінну та широку в часовому аспекті джерелознавчу базу. Основна частина знахідок зберігається у фондах Інституту. Основу розділу новобудовних експедицій становлять колекції з курганних могильників від енеоліту до середньовіччя. Територіально вони охоплюють здебільшого південні та південно-східні регіони України: Миколаївську, Одеську, Херсонську, Донецьку, Луганську, Дніпропетровську, Запорізьку області, а також Крим. Матеріали досліджень багатошарових пам’яток розміщені у відповідних розділах фондів (ІІ–IV).
До VI розділу ввійшли колекції всіх хронологічних періодів, сформовані за матеріалами розвідок майже в усіх регіонах України, а також колекції, що повністю або частково складаються з матеріалів досліджень пам’яток на території Росії (Курська та Воронезька області), Білорусі і Молдови. Початок збору колекцій VI розділу припадає на 20–30-і рр., але переважна більшість їх сформована в результаті досліджень другої половини ХХ — початку ХХІ ст., зокрема в 50–60-і рр. під час спорудження гідроелектростанцій, водосховищ, водоканалів. Значна кількість археологічних пам’яток, досліджених тоді, зруйнована або затоплена і недоступна дослідникам для повторного обстеження, що й визначає цінність відповідних колекцій.
Каталог Колекції Наукових фондів Інституту археології НАН України
- Категорія: Співробітники відділу Наукові фонди
Юлія Миколаївна Ходукіна
Лаборант 1 категорії Відділ Наукові фонди ORCID: 0000-0003-3925-7420 |
 |
Профіль
Наукові інтереси:
Археологія доби раннього залізного віку Східної Європи; прикраси скіфського часу Лісостепу; етнокультурні процеси на території Лісостепу скіфського часу.
Поточні дослідження й проекти:
«Колекції Наукових фондів Інституту археології НАН України як історичне джерело»
«Система заселення Дніпровського лісостепового Лівобережжя, як відображення культурно-історичних процесів скіфського часу»
Експедиційна діяльність:
2020 — Сумська археологічна експедиція. Розвідки на городищах біля с. Вакалівщина, біля с. Малий Вистороп, поселенні Могриця-зольник під керівництвом О.О. Білинського.
2020 — Більська археологічна експедиція ІА НАН України. Дослідження поселення та грунтового могильника в урочищі Барвінкова гора під керівництвом Д.С. Гречка
2018 — Експедиція Національного університету «Києво-Могилянська академія» Дослідження пам’ятки кам’яної доби – поселення Огрінь-8 під керівництвом Л.Л. Залізняка
2017 — Експедиція Інституту археології Варшавського університету. Дослідження палеолітичних стоянок-печер Брамка та Кожарня на території Ойцовського національного парку під керівництвом Малгожати Кот
2017 — Канівська експедиція ОАСУ ІА НАН України під керівництвом Ю.В. Болтрика
2017 — Борщагівський загін Північної експедиції ІА НАН України. Дослідження багатошарової пам’ятки у с. Софіївська Борщагівка під керівництвом Д.О. Шахрая
2014-2019 — Експедиція Національного Університету ім. В. Н. Каразіна. Дослідження Більського городища скіфського часу під керівництвом І. Б. Шрамко.
Дисертаційне дослідження:
Дисертаційне дослідження на здобуття ступеня PhD при НАУКМА на тему «Прикраси Лісостепової Скіфії VII- III ст. до н.е.»
Освіта:
з 2020 — Національний Університет «Києво-Могилянська Академія». PhD студентка освітньої програми «Історія та Археологія»
2017-2019 — Національний Університет «Києво-Могилянська Академія». Історія та археологія, Факультет гуманітарних наук, магістр
2013-2017 — Харківський Національний університет ім. В.Н. Каразіна. Історія, Історичний факультет, бакалавр
- Категорія: Співробітники відділу Наукові фонди
Наталя Віталіївна Хамайко
Молодший науковий співробітник Сектор наукових фондів ORCID: 0000-0002-7396-0315 |
 |
Профіль
Наукові інтереси:
Археологія та історія Давньої Русі. Основні напрями наукових досліджень — прояви світоглядних уявлень, зокрема на території Подесення. До кола наукових інтересів входять також археологія середньовічних та ранньомодерних міст, проблеми джерелознавства, культурних і торгівельних зв'язків з іншими територіями, настільні ігри середньовічної Європи.
Поточні дослідження й проекти:
«Колекції Наукових фондів Інституту археології НАН України як історичне джерелояк історичне джерело»: розділ «Археологічні джерела до вивчення історії Південної Русі»;
«Східноєвропейський степ і Нижній Дунай у VII–XI століттях (Трансфери народів, ідей, технологій)». Спільний науковий проект Болгарської Академії наук і Національної академії наук України (2019-2021).
Програми міжнародної співпраці:
2023-2024 — «Збір історичних даних для сталого розвитку: екологічна та епідемічна історія контактної зони Східної Європи (включаючи Україну) з часів високого середньовіччя)». Науковий проект Інституту історії та культури Східної Європи за участі Інституту археології НАН України. Наукова група TG-70 / Historische Datensammlungen für nachhaltige Entwicklung: Die Umwelt- und Seuchengeschichte des osteuropäischen Kontaktraums (inklusive Ukraine) seit dem hohen Mittelaltername (TG70 Programm, Sächsisches Staatsministerium für Wissenschaft, Kultur und Tourismus);
2022-2023 – „Archaeozoology of Kyivan Rus'. Research status and perspectives“, VolkswagenStiftung, personal scholarship;
2022 – “Preparing the ground for a project on the reconstruction of Medieval’ Rus climatic conditions from written sources and paleoclimatological proxy data”, Deutsche Bundesstiftung Umwelt (DBU), personal scholarship
2019-2021 — «Східноєвропейський степ і Нижній Дунай у VII–XI століттях (Трансфери народів, ідей, технологій)». Спільний науковий проект Болгарської Академії наук і Національної академії наук України
2016-2018 — «Східноєвропейський степ і Нижній Дунай у VII–XI століттях (Слов’яни і праболгари на периферії візантійського світу)». Спільний науковий проект Болгарської Академії наук і Національної академії наук України
2014, 2016 — Інститут археології Угорcької академії наук (MTA BTK Régészeti Intézet, Budapest)
Стипендії та гранти:
2024 — Тимчасова стипендіальна програма «Україна» в GWZO (Ляйпцизький інститут історії та культури Східної Європи Асоціації Ляйбніца);
2022-2023 — VolkswagenStiftung;
2022 — Deutsche Bundesstiftung Umwelt (DBU);
2011, 2013, 2015, 2017, 2019 — Національне надбання (The National Heritage), Державний фонд фундаментальних досліджень / The State Fund of Fundamental Studies (Ukraine);
2005 — Bourse EGIDE, CNRS (France);
2002 — Międzynarodowa Szkoła Humanistyczna Europy Środkowo-Wschodniej (MSH). Nowe metodologie w badaniach i nauczaniu (Polska).
Експедиційна діяльність:
2020 — участь у археологічних розвідках на території Сумської обл.;
2012–2016 — участь у археологічних розвідках на території Київської обл.;
2014 — участь у археологічній експедиції Регіонального історичного музею Добрича та Історичного музею Балчика під керівництвом Бояна Тотєва, м. Балчик, Болгарія;
2003–2011 — керівник загону Подільської постійно діючої археологічної експедиції ІА НАН України у м. Києві під керівництвом М. А. Сагайдака;
1998–2003 — керівник загону Чернігівської археологічної експедиції під керівництвом О.П. Моці та В.П. Коваленка на давньоруському археологічному комплексі Шестовиця (Чернігівська обл.);
1996–2003 — керівник загону Чернігівської археологічної експедиції під керівництвом Ю.М. Ситого та В.П. Коваленка у м. Батурин (Чернігівська обл.);
1994–1996 — участь у роботі Дніпровської давньоруської експедиції під керівництвом О.П. Моці та В.П. Коваленка на поселенні Автуничі (Чернігівська обл.).
Педагогічна діяльність:
2001–2003 — асистент кафедри історії та археології України Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Шевченка
Наукові організації й товариства:
2024 — Європейська Асоціація Археологів
Дисертаційне дослідження:
"Світогляд населення Подесення ІХ—ХІІІ ст. (за археологічними даними)", науковий керівник — д.і.н., член-кор. ІА НАНУ, проф. О.П. Моця.
Освіта:
1998–2001 — Чернігівський державний педагогічний університет імені Т. Шевченка, історичний факультет, кафедра історії та археології України, аспірантура, спеціальність «Археологія». Науковий керівник — к.і.н., доцент В.П. Коваленко.
1993–1998 — Чернігівський державний педагогічний університет імені Т. Шевченка, історичний факультет, спеціальність «Історія та народознавство», спеціаліст.
Підвищення кваліфікації:
2019 —Учасник міні-тренінгу «Практична робота з музейними даними на засадах Linked Data». Тренінг організований Українським центром розвитку музейної справи. Київ, 5 грудня 2019 р. Фахові навички : Сучасні тенденції застосування цифрових технологій в інституціях пам’яті; переваги застосування Linked Data (Linked Open Data) у музейній роботі та культурній спадщині загалом; головні принципи та стандарти Linked Data; формалізовані онтології; призначення та практичне застосування онтології CIDOC CRM; як створити модель даних для потреб конкретного проєкту; який інструментарій обрати для роботи.
- Категорія: Співробітники відділу Наукові фонди
Наталія Олександрівна Сон
В.о. завідувача сектора, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Сектор наукових фондів ORCID: 0000-0002-4563-4969 |
 |
Профіль
Наукові інтереси:
Археологія античних міст Північного Причорномор’я. Історія, господарство, матеріальна та духовна культура античного міста Тіри на рубежі і в перших століттях н.е. Проблеми джерелознавства.
Поточні дослідження й проекти:
«Пам’ятки матеріальної культури давнього населення України в колекціях наукових фондів Інституту археології НАН України», розділ «Пам’ятки матеріальної культури Північно-Західного Причорномор’я в античну добу».
Експедиційна діяльність:
2010 – 2013 — керівник постійно діючої Керченської експедиції ІА НАНУ;
2010 – 2013 — керівник з української сторони спільних українсько-російських Артезіанської, Белінської та Східно-Кримської експедицій на території м.Керч і Ленінського р-ну АРК;
1998 – 1999 — участь у роботі спільної українсько-австрійської археологічної експедиції ІА НАН України, що проводила розкопки некрополя Херсонесу;
1988 – 1993 — очолювала Тірську експедицію ІА АН УРСР;
1978 – 1979, 1986 – 1987 — очолювала Тірський загон Ольвійської експедиції ІА АН УРСР;
1974 – 1976 — участь у роботі Білгород-Тірської археологічної експедиції ІА АН УРСР;
1968 – 1973 — участь у роботі Ольвійської археологічної експедиції ІА АН УРСР.
Наукові організації й товариства:
Спілка археологів України
Відзнаки:
1983 — ювілейна медаль на честь 1500 р. Києва
Дисертаційне дослідження:
1987 — «Тіра римського часу», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія». Науковий керівник д.і.н. Д.Б.Шелов.
Освіта:
1967 – 1972 — історичний факультет Київського державного університету;
1975 – 1977 — аспірантура відділу античної археології Інституту археології АН УРСР. Спеціальність "Археологія".
- Категорія: Співробітники відділу Наукові фонди
Людмила Володимирівна Мироненко
Кандидат історичних наук, науковий співробітник, вчений секретар сектора Сектор наукових фондів ORCID: 0000-0002-8545-0718 |
 |
Профіль
Наукові інтереси:
Археологія давньоруського часу, доби пізнього середньовіччя та раннього модерну; кераміка, опалювальні пристрої XVII – XVIII ст.; торгівельні та культурні зв’язки Гетьманщини кінця XVII – початку XVIII ст.
Поточні дослідження й проекти:
«Пам’ятки матеріальної культури давнього населення України в колекціях наукових фондів Інституту археології НАН України»
«Матеріальна основа ранньоукраїнської цивілізації: археологічна карта пам’яток XIV – початку XVIII ст.»
Бюджетна тема Міністерства культури України «Батурин – гетьманська столиця доби раннього модерну» під керівництвом директора Навчально-наукового інституту історії, етнології та правознавства імені О.М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка к.і.н. Коваленка О.Б; співвиконавець.
Стипендії та гранти:
2018 – стипендія НАН України для молодих вчених.
2018 – Program of Fellowship under the Polish National Commission for UNESCO in Institute of Archeology, University of Warsaw.
Експедиційна діяльність:
з 2015 р. – учасник археологічної експедиції у смт. Седнів Чернігівської обл.;
2012 р. – учасник розвідок на території Київщини під керівництвом К. Капустіна;
з 2010 р. – учасник археологічної експедиції у с. Виповзів Чернігівської обл.;
2009 – 2012 рр. – учасник Шестовицької міжнародної археологічної експедиції;
2010 р. – участь у археологічній розвідці по «Шляху Мономаха» (Чернігівська ділянка) під керівництвом В. Коваленка, О. Моці, В. Скорохода;
з 2008 р. – учасник Батуринської міжнародної археологічної експедиції.
Наукові організації й товариства:
ВГО «Спілка археологів України» (секретар правління).
Дисертаційне дослідження:
2017 – «Керамічний комплекс Батурина XVII – початку XVIII ст.». Науковий керівник: д.і.н. С.О. Біляєва.
Освіта:
2013 – 2016 рр. – аспірантура Інституту археології НАН України.
2011 – 2013 рр. – Магістерська програма «Археологія та давня історія України» Національного університету «Києво-Могилянська академія».
2007 – 2011 рр. – Інститут історії, етнології та правознавства імені О.М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, спеціальність «історія та правознавство».
- Категорія: Співробітники відділу Наукові фонди
Олександр Володимирович Шелехань
Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Сектор наукових фондів ORCID: 0000-0002-3907-0239 |
 |
Профіль
Наукові інтереси:
Археологія Північного Причорномор'я. Памятки осілого населення Східноєвропейського Лісостепу скіфського часу. Озброєння та військова справа давнього населення України ранньої залізної доби.
Поточні дослідження й проекти:
«Памятки матеріальної культури давнього населення України в колекціях наукових фондів Інституту археології НАН України», розділ «Пам’ятки скіфської доби Північного Причорномор’я. Матеріали новобудовних експедицій та дослідження останніх років».
Стипендії та гранти:
2018 — Стипендія Президента України для молодих вчених.
2016 — Scholarship “Artes Liberales”, Faculty of “Artes Liberales”, University of Warsaw (implemented in Adam Mickiewicz University in Poznań).
2017 — Scholarship “Artes Liberales”, Faculty of “Artes Liberales”, University of Warsaw (implemented in Adam Mickiewicz University in Poznań).
Експедиційна діяльність:
2019 — Експедиція Інституту археології НАН України під керівництвом Ю. В. Болтрика, розкопки кургану скіфського часу Лита Могила у Кіровоградській області.
2018 — НДЦ «Рятівна археологічна служба» під керівництвом Б. Сало.
2018 — Східноподільська археологічна експедиція під керівництвом В. С. Рудя.
2009–2015 — Експедиція Національного Університета «Києво-Могилянська академія» та Університету ім. Адама Міцкевича. Дослідження Северинівського городища скіфського часу під керівництвом Ю. В. Болтрика та М. Ігначака.
2007–2008 — Експедиція Національного Університету ім. В. Н. Каразіна. Дослідження Циркунівського городища скіфського часу під керівництвом К. Ю. Пеляшенка.
2006–2007 — Експедиція Національного Університету ім. В. Н. Каразіна. Дослідження Гришківського курганного могильника скіфського часу під керівництвом Д. С. Гречка.
2005–2010 — Експедиція Національного Університету ім. В. Н. Каразіна. Дослідження Більського городища скіфського часу під керівництвом І. Б. Шрамко.
Дисертаційне дослідження:
2016 — «Мечі та кинджали скіфського часу Східноєвропейського Лісостепу», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія». Науковий керівник к.і.н. Ю.В. Болтрик.
Освіта:
2010–2013 — Національний Університет «Києво-Могилянська Академія». Історія та Археологія, Гуманітарний факультет, аспірант.
2008–2010 — Національний Університет «Києво-Могилянська Академія». Археологія та давня історія України, Факультет гуманітарних наук, магістр.
2004–2008 — Харківський Національний університет ім. В.Н. Каразіна. Історія, Історичний факультет, бакалавр.
- Категорія: Співробітники відділу Наукові фонди
Тетяна Миколаївна Шевченко
Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Завідувач редакційно-видавничого відділу пр-т Володимира Івасюка, 12 E-mail: |
 |
Профіль
Наукові інтереси:
Пам’ятки культового значення античних центрів Північного Причорномор’я. Дослідження присвячені релігії населення цих центрів, визначенню, датуванню і атрибуції олтарів, зображень божеств у теракототі, а також на металевих і кам’яних виробах, знайдених в Херсонесі, Ольвії, Тірітаці та ін. полісах.
Поточні дослідження й проекти:
«Колекції Наукових фондів Інституту археології НАН України як історичне джерелояк історичне джерело»: розділ «Приватні пожертви в громадські святилища античних центрів Північного Причорномор’я».
Програми міжнародної співпраці:
2015 – участь у науковому редагуванні чотиримовної збірки «Археологічні і лінгвістичні дослідження» (співред. В. І. Мордвинцева, Г. Герке)
Стипендії та гранти:
2013 – 2013 – участь у програмі Німецької служби академічних обмінів.
Відзнаки:
2007 – Премія молодим вченим-археологам ім. П.П. Толочка.
Експедиційна діяльність:
2015 – участь у роботі Ольвійської міжнародної українсько-німецької археологічної експедиції ІА НАНУ.
2009 – участь у роботі Боспорської охоронної археологічної експедиції в античному місті Тірітака.
2009 – археологічна розвідка на території хори античного Німфею, в р-ні оз. Тобечик, Крим.
2003 і 2004 – участь у роботі Міжнародної українсько-американської експедиції в Національному заповіднику «Херсонес Таврійський».
2000 – участь у роботі археологічної експедиції Києво-Могилянської академії на поселенні Тальянки.
Дисертаційне дослідження:
2009 — «Особливості релігійного світогляду населення античного Херсонеса», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія». Науковий керівник д.і.н. В.М. Зубар.
Освіта:
2004-2008 – аспірантура, Національний університет «Києво-Могиляська академія»
2002-2004 – Національний університет «Києво-Могиляська академія», магістр
1998–2002 – Національний університет «Києво-Могиляська академія», бакалавр
- Категорія: Співробітники відділу Наукові фонди
Кирило Миколайович Капустін
Кандидат історичних наук, науковий співробітник Сектор наукових фондів E-mail: ORCID: 0000-0001-8044- |
 |
Профіль
Наукові інтереси:
Археологія та історія доби Середньовіччя-Нового часу: проблеми історико-культурного розвитку поселенських структур на території України у Х — першій половині ХІІІ ст., другій половині ХІІІ—XVI ст.; вивчення особливостей планіграфії та специфіки розвитку пам’яток золотоординського часу та литовської доби; дослідження матеріальної культури населення України другої половини ХІІІ—XVI ст.
До кола наукових інтересів належать проблеми розвитку середньовічних та ранньомодерних міст, культурних і торгівельних контактів українських земель з іншими територіями.
Поточні дослідження й проекти:
«Пам’ятки матеріальної культури давнього населення України в колекціях наукових фондів Інституту археології НАН України», розділ «Середньовічні пам’ятки Середнього Подніпров’я (за матеріалами розкопок 1930-50-х рр.)»
Стипендії та гранти:
2013, 2015 — Національне надбання (The National Heritage), Державний фонд фундаментальних досліджень / The State Fund of Fundamental Studies (Ukraine)
Експедиційна діяльність:
2018 — участь у роботі Лівобережної археологічнрї експедиції, ІА НАН України під керівництвом Казакова А. Л.
2016 — участь у роботі археологічної експедиції у с. Седнів Чернігівської обл. під керівництвом В. М. Скорохода та Ю. М. Ситого
2012 — Проводив археологічні розвідки на території Києво-Святошинського р-ну Київської обл. та м. Ірпінь.
2011 — Проводив археологічні розвідки на території Малинского та Олевського р-нів Житомирської обл.
2011 — участь у роботі Житомирської археологічної експедиції в м. Олевськ під керівництвом А. В. Петраускаса (м. Олевськ Житомирська обл.)
2010, 2012–2018 — участь у роботі Виповзівської археологічної експедиції під керівництвом В. М. Скорохода (с. Виповзів Чернігівської обл).
2009 — участь у роботі археологічної експедиції у с. Білогородка Київської обл.,
під керівництвом В.Ю. Непомящиха
2008, 2009 — участь у роботі археологічної експедиції у м. Очаків Миколаївської обл. під
керівництвом С.О. Біляєвої
2008 — участь у роботі археологічної експедиції НаУКМА у с. Лікарево Новомиргородського р-ну Кіровоградської обл. під керівництвом Л.Л. Залізняка
2008 — участь у роботі Археологічної експедиції університету Візьбю на городищі Вастергарн (о. Готланд , Швеція)
2006–2007 — участь у роботі Батуринської міжнародної археологічної експедиції під керівництвом Ситого Ю. М. та В. П. Коваленка (смт. Батурин Чернігівська обл.)
2003–2007, 2009, 2010 — участь у роботі Шестовицької міжнародної археологічної експедиції під керівництвом О. П. Моці та В. П. Коваленка (с. Шестовиця Чернігівська обл.)
Дисертаційне дослідження:
2013 – «Київська земля в середині ХІІІ—XV ст. (за даними археологічних джерел)», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія». Науковий керівник — д.і.н., член-кор. НАН України, проф. О.П. Моця.
Освіта:
2009-2012 рр. Аспірантура. Національний університет «Києво-Могилянська академія».
2007-2009 рр. Магістр. Національний університет «Києво-Могилянська академія». Факультет гуманітарних наук. «Археологія та давня історія України».
2006-2007 рр. Магістр. Рівненський державний гуманітарний університет (м. Рівне, Україна). Історико-соціологічний факультет. Спеціальність: "Історія".
2002-2006 рр. Бакалавр. Рівненський державний гуманітарний університет (м. Рівне, Україна). Історико-соціологічний факультет. Спеціальність: "Історія та правознавство".
- Категорія: Співробітники відділу Наукові фонди
Антоніна Олексіївна Денисова
Молодший науковий співробітник Сектор наукових фондів E-mail: |
 |
Профіль
Наукові інтереси:
Дослідження у галузі вивчення технології виробництва давньої кераміки за методикою А. О. Бобринського, яка дозволяє виділити та інтерпретувати найбільш повну інформацію стосовно техніки та технології виготовлення кераміки, зокрема технології виготовлення кераміки доби бронзи.
Поточні дослідження й проекти:
Пам’ятки матеріальної культури давнього населення України в колекціях наукових фондів Інституту археології НАН України
Стипендії та гранти:
1981–1984 рр. — на посаді стажера–дослідника проходила стажування в Інституті археології АН СРСР у лабораторії природничо-наукових методів під керівництвом О.А. Бобринського за темою «Методи аналізу технології давнього гончарного виробництва».
Експедиційна діяльність:
1989 — Волино-Подільська експедиція
1984 — Лісостепна-Лівобережна ( поселення білогрудовської к-ри Красне I,II)
1977–1983 — Краснолиманська експедиція (поселення зрубної к-ри Усове Озеро)
1973–1976 — участь у новобудовних експедиціях під керівництвом Ковпаненко Г. Т.,Чердниченко М. М., Братченка С. Н., Післарія І. О., Біляєвої О. С.
Освіта:
1971–1977 — історичний факультет Київського державного університету імені Т. Шевченка
- Категорія: Наукові фонди
Сектор наукових фондів — сектор відділу Археологічний музей Інституту археології НАН України, де зберігаються та опрацьовуються знахідки, здобуті під час польових досліджень. Це найбільше в нашій державі сховище археологічних колекцій, які визнані науковим об’єктом, що становить національне надбання України. Матеріали колекцій наукових фондів є важливим джерелом для дослідницької діяльності наукових підрозділів Інституту, а також широкого кола фахівців з усього світу. Колекції фондів активно використовуються аспірантами та докторантами під час написання своїх дисертаційних проектів, а також студентами ВНЗ для підготовки курсових та дипломних робіт археологічного та біоархеологічного профілю. Щорічно студенти першого курсу історичних факультетів ВНЗ м. Києва проходять археологічну практику на базі сектора.
Напрями діяльності співробітників відділу підпорядковані меті зберігання, обліку та систематизації археологічних колекцій, інформаційного забезпечення щодо наявних матеріалів, а також популяризації пам’яток давньої історії України.
В основу роботи наукових фондів покладено сучасні принципи інформатизації та систематизації археологічних джерел.
Актуальними завданнями подальших досліджень є поповнення інформаційної системи джерел фондів з об’єднанням даних усіх наукових підрозділів Інституту, відображення в тематичних каталогах та інформаційних покажчиках відповідних культурно-хронологічних періодів, інформація щодо наявних матеріалів.
В. о. завідувача сектора: Сон Наталія Олександрівна
Вчений секретар: Мироненко Людмила Володимирівна
Правила роботи з матеріалами колекцій
- Категорія: Наукові фонди
Зібрання археологічних матеріалів, які стали основою фондової збірки, було започатковане у 1919 р. Комісією зі складання археологічної карти України. У 1920-х - на початку 1930-х рр. воно поповнювалося завдяки діяльності Археологічного комітету ВУАН, а з 1934 р. — Інститутом історії матеріальної культури (від 1938 р. — Інститут археології).
Під час Другої світової війни значна частина археологічних колекцій була втрачена, інша частина потрапила до Державного історичного музею УРСР у Києві. Тож у повоєнні роки нагромадження археологічних матеріалів в Інституті археології розпочалося майже наново. Тривалий час матеріали з розкопок зберігались у відділах і камеральних лабораторіях. Перше сховище для знахідок було обладнане в приміщенні Інституту археології на вул. Кірова, 4 (нині Грушевського) лише на початку 1970-х рр. Упорядкування колекцій тоді провадила О. В. Цвек.
1974 р. фонди увійшли до складу відділу польових досліджень. Початок цього етапу співпав з переїздом Інституту до приміщень Видубицького монастиря. Там колекції спочатку розміщувалися в будівлях Трапезної церкви та дзвіниці, а на початку 1980-х рр. через значне зростання обсягу матеріалів було обладнане сховище в Георгіївському соборі. Під керівництвом завідувача фондів А. Л. Нечитайло матеріали було впорядковано, систематизовано та укомплектовано до 716 колекцій, що охоплювали час від кам’яної доби до середньовіччя.
Результатом цієї попередньої систематизації наприкінці 1970-х рр. було складання «Списку археологічних колекцій» — покажчика (каталога) фондів відповідно до номерів колекцій. Паралельно оброблялися матеріали старих колекцій, на них складалися колекційні описи й картотеки. У 1970-і рр. до фондів щорічно надходило понад 40 тис. од. зберігання, про що інформувалося в квартальнику «Археологія».
У 1987 р. наукові фонди, очолювані Н. О. Сон, увійшли до складу сектора джерелознавства, очолюваним С. О. Біляєвою. Відтоді в роботі підрозділу, крім головного завдання — зберігання та обліку джерел, значна увага приділяється науково-дослідній тематиці в галузі археологічного джерелознавства та впровадженню нових розробок у практику впорядкування та зберігання артефактів. Подальша систематизація матеріалів спрямовувалася на створення бази даних, яка могла стати основою для швидкого пошуку необхідної інформації. На першому етапі завдання полягало в розробці методичних і науково-практичних засад інформаційної системи археологічних джерел, для чого вивчався та використовувався досвід систематизації джерел в Україні та за кордоном. Було розроблено модель інформаційно-пошукової системи «Археолог», попередню структуру опису деяких груп джерел, підготовано електронний каталог колекцій скіфської доби, античності та новобудовних експедицій, введений до автоматичної інформаційної системи. 1991 р. вийшло перше друковане видання
каталога з переліком колекцій розділу первісної археології (препринт у двох частинах), які зберігалися на той час у фондах (Бурдо, Константинеску, Ляшко 1991).
1996 р. фонди стали окремим науково-допоміжним підрозділом Інституту. В межах науково-дослідницьких планових тем цього підрозділу співробітники фондів створили методичні розробки з систематизації, зберігання, обліку та опису археологічних джерел. Практична діяльність спрямовувалася на розробку та впровадження нової структури наукових фондів, їх реорганізацію відповідно до існуючих вимог джерелознавства та інформаційних технологій. Колекції були згруповані за розділами згідно з хронологічним і тематичним принципами.
Особливо важкий і складний період у роботі фондів пов’язаний з багаторазовою зміною приміщень фондосховища наприкінці ХХ ст. Новий етап у розбудові фондів розпочався з будівництва та обладнання спеціального приміщення для фондосховища (2001–2004). Достатні для розміщення колекцій площі нового приміщення було обладнано необхідним устаткуванням для зберігання матеріалів. Це уможливило впорядкування й систематику перевезених колекції за шістьма розділами відповідно до вимог археологічного джерелознавства.
Упродовж 1998–2001 рр. співробітники фондів розробили й втілили в науково-дослідницьку практику якісно новий, сучасний вид обліково-наукової документації — електронні та мультимедійні каталоги. Документація, створена за новими стандартами, дозволяє накопичувати інформацію на електронних носіях з використанням ПК. До каталогів введено науково довідковий апарат та ілюстрації, які демонструють не тільки матеріали колекцій, але й супровідний археологічний контекст. Таким чином досягається мета поєднання в єдину систему матеріалів фондів, архіву та наукових розробок співробітників фондів.
За останнє десятиліття в ході виконання планових тем співробітники фондів набули досвіду в створенні електронної науково-облікової документації, зокрема каталогів. Інформація, розміщена в них, користується значним попитом і необхідна не лише для систематизації археологічних джерел працівниками фондів, а й значного полегшення роботи науковців з матеріалами колекцій.
Принципи інформатизації та систематизації археологічних колекцій Інституту впроваджуються під час створення електронних форм науково-облікової документації: каталогів, колекційних описів, актів прийому та передачі матеріалів, наукових і реставраційних паспортів. Розроблені принципи електронних форм довідкової та науково облікової інформації з археологічної спадщини можуть бути корисними для будь-яких установ, де зберігаються масові колекції рухомих археологічних пам’яток.
Робота з каталогізації археологічних матеріалів — головне завдання співробітників під час опрацювання фондових колекцій, і вона здійснюється постійно згідно з науково-дослідними плановими темами. Метою таких досліджень є створення генеральної електронної бази даних археологічних джерел наукових фондів та Археологічного музею Інституту. Систематизація та впорядкування археологічних матеріалів триває постійно і через значні накопичення минулих років, і через нові щорічні надходження. Складається документація на безпаспортні колекції.
Від 2003 р. робота з колекціями археологічних матеріалів у Наукових фондах здійснюється у тому числі і за програмою НАН України зі збереження наукових об’єктів національного надбання «Скарби давньої історії України». Програма надає можливість публікувати результати досліджень з археологічного джерелознавства та удосконалювати матеріально-технічне та інформаційне забезпечення фондів, підтримувати його на рівні, що корелюється з сучасними вимогами до такого типу фондосховищ у розвинених країнах.
- Категорія: Наукові фонди
Адреса: проспект Володимира Івасюка (колишній Героїв Сталінграда) 12, Київ–04210, Україна
Е-mail:
Як дістатися:
Від ст. м. Оболонь:
1. Пішки 15 хв.
2. Автобусом - № 73 або 102 до зупинки "Інститут гідробіології"
- Ви тут:
-
Головна
-
Структура
-
Наукові відділи
- Наукові фонди