Як створити профіль ORCID:
ORCID (англ. Open Researcher and Contributor ID) — спеціальний код для ідентифікації наукових та інших академічних авторів. Такий код вирішує проблему обрахування внеску конкретного автора в науку, так як більшість особистих імен не є чимось унікальним і вони можуть змінюватися чи скорочуватися. ORCID забезпечує постійну ідентифікацію для людини та коректну цитованість статей (статті не «втрачаються» пошуковими системами) тощо.

Реєстрація в ORCID:
1. Вхід в систему — https://orcid.org/
2. Виберіть розділ "For researchers" і натисніть посилання "Register for an ORCID iD"
3. Заповніть поля реєстраційної форми і натисніть кнопку "Register" (Зареєструватися). Після цього Вам буде присвоєно Ваш особистий ORCID ID і ви перейдете на сторінку свого профілю в ORCID. Ваш номер ORCID знаходиться в лівій панелі, під Вашим ім'ям.
4. Додайте інформацію про себе за посиланням “Update” в рядку “Personal Information”. Також є можливість визначити Рівень приватності. Після внесення змін до потрібного поля, натисніть кнопку “Save changes” (Зберегти зміни).
5. Для додавання, редагування, видалення публікацій зі списку робіт і зміни їх рівня приватності натисніть посилання “Update” в рядку “Works”. У вікні можна вибрати свої публікації з результатів пошуку в CrossRef. Для додавання Ваших публікацій клацніть на назву роботи в лівій частині вікна. Таким чином публікації перемістяться у список робіт Вашого профілю ORCID. Після цього натисніть кнопку “Save changes” (Зберегти зміни).
Також Ви можете додати посилання на публікації вручну. Для цього у вікні редагування списку робіт натисніть кнопку “Add manually” (Додати вручну).

 

Як створити профіль ResearcherID на платформі Web of Science:
Реєстрація тільки з IP-адреси Інституту археології НАН України. Потрібно перейти на сайт https://www.webofscience.com/, натиснути “Register” та заповнити реєстраційну форму, вказавши адресу електронної пошти, ім'я, прізвище, пароль та іншу додаткову інформацію. Далі потрібно підтвердити реєстрацію, перейшовши за посиланням, яке надійде на вказану електронну адресу.

Користування наукометричною базою Web of Sciense

 

Реєстрація у Scopus:
Щоб зареєструватися в Scopus (реєстрація тільки з IP-адреси Інституту), потрібно перейти на сайт www.scopus.com, натиснути “Create account” та заповнити реєстраційну форму, вказавши адресу електронної пошти, ім'я, прізвище, пароль та іншу додаткову інформацію. Далі потрібно підтвердити реєстрацію, перейшовши за посиланням, яке надійде на вказану електронну адресу.

Користування наукометричною базою Scopus

 

Презентації, присвячені науковим профілям:
Черновол, І. 2025. Роль бібліотеки у просуванні іміджу дослідника (досвід роботи Наукової бібліотеки Інституту археології НАН України)
Черновол, І. 2018. Наукометричні дані – обов’язковий набір сучасного науковця

 

Бібліоменеджери:
Бібліоменеджер EndNote: https://access.clarivate.com/login?app=endnote 
Бібліоменеджер Mendeley: https://www.mendeley.com/ 

Інструкції з користування бібліомененеджерами EndNote та Mendeley розроблені Науково-технічною бібліотекою ім. Г. І. Денисенка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та розміщені на web-ресурсі цього закладу вищої освіти:
Інструкція користувача бібліоменеджера EndNote: https://ela.kpi.ua/items/652f4c49-0da6-47be-8ea6-d01ded38fcd7 
Інструкція користувача MendeleyWeb: https://ela.kpi.ua/server/api/core/bitstreams/30412bb5-d715-4215-aaef-a80e7477131e/content 

 

Додаткова інформація:
за консультацією з приводу користування науковими профілями та бібліоменеджерами звертайтеся до Черновол Ірини Володимирівни, провідного бібліографа
e-mail:

 


Проєкт Наукової бібліотеки ІА НАН України «Українські археологічні файли: Частина 1. Публікації Інституту археології НАН України» покликаний розширити доступ до інформації про культурно-історичну спадщину України для різних аудиторій. Метою проєкту є оприявлення масиву публікацій Інституту археології НАН України та її співробітників через оцифрування та оприлюднення цих публікацій. На сьогодні оцифровано частину доробку співробітників провідної установи в галузі археології з більш ніж 100-річною історією.

Результатом проєкту є електронна бібліотека ІА НАН України на платформі zenodo. До неї було завантажено переважно роботи, створені до 1991 року, або ж більш пізні публікації з дозволу їх авторів. Таким чином з березня 2022 року на ресурс було завантажено 38 монографій та 17 збірників статей відповідно та 214 окремих статей що входили до них. Загалом додано твори 224 авторів.

Розробка проєкту: к. і. н. Артем Борисов, науковий співробітник відділу давньоруської та середньовічної археології

Електронна бібліотека ІА НАН України

 


Проєкт Наукової бібліотеки ІА НАН України «Українські археологічні файли: Частина 1. Публікації Інституту археології НАН України» покликаний розширити доступ до інформації про культурно-історичну спадщину України для різних аудиторій. Метою проєкту є оприявлення масиву публікацій Інституту археології НАН України та її співробітників через оцифрування та оприлюднення цих публікацій. На сьогодні оцифровано частину доробку співробітників провідної установи в галузі археології з більш ніж 100-річною історією.

Результатом проєкту є електронна  бібліотека ІА НАН України на платформі zenodo. До неї було завантажено переважно роботи, створені до 1991 року, або ж більш пізні публікації з дозволу їх авторів. Таким чином з березня 2022 року на ресурс було завантажено 38 монографій та 17 збірників статей відповідно та 214 окремих статей що входили до них. Загалом додано твори 224 авторів.

Розробка проєкту: к. і. н. Артем Борисов, науковий співробітник відділу давньоруської та середньовічної археології

Електронна  бібліотека ІА НАН України

 

І. Концепція проєкту

План-проспект проєкту

Проєкт «Українські археологічні файли: 1. Публікації Інституту археології НАН України» (далі УАФ: 1) покликаний розширити доступ до інформації про культурно-історичну спадщину України для різних аудиторій. Метою проєкту є оприявлення масиву публікації Інституту археології НАН України та її співробітників (далі публікації) через оцифрування та оприлюднення цих публікацій.

На сьогодні оцифровано невелику частину доробку співробітників провідної установи в галузі археології з більш ніж 100-річною історією. Електронні копії публікацій у різній якості розрізнені і присутні на багатьох платформах. Переважно вони розміщені у соціальних мережах для науковців (https://www.academia.edu, https://www.researchgate.net тощо) і різноманітних «сірих ресурсах» з обміну файлами. Більшість з цих ресурсів не забезпечують необхідні метадані про авторів, саму публікацію та установу у якій було здійснено дослідження. Ситуація ускладнюється тим, що частина публікацій Інституту розміщено на російських ресурсах і позиціонуються як частина археології Російської імперії, Радянського Союзу, Російської Федерації.

З 2014 року в Україні відбуваються стійкі євроінтеграційні зміни. Угода про асоціацію між Україною та Європейським союзом та Угода між Україною і Європейським Союзом про участь України у програмі ЄС «Горизонт — 2020» закріпили рух у напрямку інтеграції до Європейського простору. Наказ Міністерства освіти і науки України № 167 від 10.02.2021 «Про затвердження дорожньої карти з інтеграції науково-інноваційної системи України до європейського дослідницького простору» визначив певні пріоритети у цьому русі. Зокрема, Пріоритет 5б «Відкрита наука та цифрові інновації». Таким чином, впровадження практик відкритої науки стало необхідною передумовою розвитку та посилення інституційної спроможності кожної наукової установи в Україні.

Загалом, відкрита наука — це набір практик спрямованих на удоступнення наукових знань для кожного на благо як вчених так і людства в цілому. Розгортання російсько-української війни з 2014 року та епідемія COVID-19 посилили потребу в інтенсифікації відкритого обміну даними в Україні. Проблема збереження та доступу до результатів досліджень виокремилась в окремий напрям інституційних зусиль. До цього спрямовують і вимоги різноманітних оцінювань та акредитацій установ та окремих співробітників. Видимість роботи і результатів досліджень є одним з факторів впливу на статус науки і відповідно, на її фінансування.

Актуальність проєкту

Актуальність проєкту обумовлюється необхідністю для Інституту археології НАН України:

- утверджувати свою долученість до захисту українських національних інтересів через розкриття складності та багатоманітності української археологічної спадщини;

- оприлюднення масиву наукових робіт присвячених археології України надасть необхідної ґрунтовності українським культурним та науковим продуктам;

- налагодження безперебійного широкого доступу до археологічних видань це один із кроків до створення майбутньої наукової інфраструктури;

- доступ до наукових публікацій це стратегічно необхідність для розвитку української археологічної науки та дистанційного навчання здобувачів освіти;

- такий складний і довготривалий проєкт має бути ініційований провідною археологічною установою країни як одним з найбільших розпорядників і зберігачів археологічних даних.

Мета проєкту

Метою проєкту є розвиток української археологічної науки через надання доступу до українських археологічних публікацій.

Цілі проєкту

Ціль 1. Здійснити облік наявних публікацій.

Завдання: Скласти тематичні переліки, бібліографії.

Результат 1. Створені та оприлюднені окремі бібліографічні покажчики робіт окремих наукових співробітників, та установи в цілому.

 

Ціль 2. Здійснити оцифрування паперових публікацій з метою збереження та обміну.

Завдання: Розробити та впровадити механізми планового оцифрування археологічних публікацій.

Результат 1. Налагодження процесу сталого планомірного оцифрування.

Результат 2. Оцифрування більшості аналогових публікацій.

 

Ціль 3. Оприлюднення публікацій співробітників інституту та його видань.

Завдання: Організувати сталий безпечний, регульований доступ до публікацій ІА НАН України та його співробітників.

Цільова аудиторія

Цільова аудиторія проєкту — це безпосередньо науковці у галузі археології та давньої історії і українське суспільство загалом.

Довгострокові результати проєкту

- підвищення видимості публікацій співробітників інституту для інших науковців та суспільства,

- зміцнення ролі установи як провідної у галузі.

- демонстрація дієвої долученості Інституту археології НАН України до впровадження елементів відкритої науки та інтеграції в європейське наукове співтовариство згідно з законодавчими підставами реалізації проєкту (див.наступний розділ).

 

ІІ. Законодавча та правова база

Законодавчі підстави реалізації проєкту

Реалізація проєкту «Українські археологічні файли: 1. Публікації Інституту археології НАН України» ґрунтується, і здійснена на виконання наступних постанов Президії НАН України, що описують роль, значення та мету реалізації європейських принципів відкритої науки в НАН України.

Галузеві та загальнонаціональні документи відповідно до чинного законодавства:

Зокрема, Президія НАН України Постановою №400 від 29.11.2023 затвердила «Концепцію реалізації європейських принципів відкритої науки в НАН України на 2024-2030 роки». Ця Концепція визначає політику НАН України з упровадження відкритої науки: мету, принципи, пріоритетні завдання та основні напрями діяльності НАН України. Концепція розроблена з урахуванням «Національного плану щодо відкритої науки», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 892-р, і спрямована на реалізацію постанови НАН України від 02.11.2022 № 327 «Щодо участі НАН України в реалізації європейських принципів відкритої науки». Відповідно до затвердженої Концепції реалізації європейських принципів відкритої науки в НАН України на 2024-2030 роки, розпорядженням Президії НАН України від 12.06.2024 № 350 затверджено Положення про відкриту науку в НАН України.

Постанова Верховної Ради України «Про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо заборони використання джерел інформації держави-агресора або держави-окупанта в освітніх програмах, в науковій та науково-технічній діяльності»  від 1 грудня 2022 року № 2798-IX

Проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони використання джерел інформації держави-агресора або держави-окупанта в освітніх програмах, в науковій та науково-технічній діяльності» № 7633

Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 286-р.

Концепція розвитку Національної академії наук України на 2021–2025 роки Зокрема п. 1.1. – координація наукових досліджень, п. 1.2. – науково-експертна діяльність, п.6 – взаємодія з освітянською галуззю, п.7 – науково-видавнича діяльність, 11 – міжнародне наукове та науково-технічне співробітництво тощо.

Стратегія розвитку культури в Україні на період до 2030 року (Схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 березня 2025 р. № 293-р.) зокрема в частині системних стратегічних рішень у сфері культури, які забезпечать інтеграцію культурної спадщини у сучасний розвиток суспільства.

Стратегія сталого розвитку України до 2030 року (забезпечення всеохоплюючої і справедливої якісної освіти та заохочення можливості навчання впродовж усього життя для всіх; зміцнення засобів здійснення й активізація роботи в рамках глобального партнерства в інтересах сталого розвитку; сприяння побудові миролюбного і відкритого суспільства в інтересах сталого розвитку)

Законодавчі підстави оприлюднення творів, створених радянський період

Археологічні звіти, та твори, що були створені за часів Української РСР у рамках державних тем та державного фінансування виконувалися на замовлення наукової установи і є службовими творами. Зважаючи на це, до правовідносин щодо виникнення авторських прав автора застосовується законодавство чинне на момент виникнення правовідносин, а саме Цивільний Кодекс Української РСР від 18.07.1963 року.

У радянському законодавстві, коло об’єктів авторського права наведено у статті 472, Розділу IV «Авторське право» ЦК Української РСР «Твори, на які поширюється авторське право»:

«Авторське право поширюється на твори науки, літератури чи мистецтва незалежно від форми, призначення і цінності твору, а також від способу його відтворення.

Авторське право поширюється на твори, випущені у світ або не випущені у світ, але виражені в будь-якій об’єктивній формі, що дозволяє відтворювати результат творчої діяльності автора (рукопис, креслення, зображення, публічне проголошення або виконання, плівка, механічний чи магнітний запис та ін. )».

Таким чином, у ст. 472 ЦК Української РСР широко окреслене коло об’єктів, що охороняли норми авторського права. Ця стаття у першій частині дублювала ст. 96 Розділу IV «Авторское право» Закону «Об утверждении основ гражданского законодательства Союза ССР и союзных республик» від 8.10.1961 року. Однак у другій частині наводила широкий перелік об’єктів авторського права. Там вказані і наукові твори.

Згідно ст. 481 ЦК Української РСР, авторові твору, створеного в порядку виконання службового завдання в науковій або іншій організації, належить авторське право на цей твір. Порядок використання організацією такого твору і випадки виплати винагороди авторові встановлюються законодавством Союзу РСР і постановами Ради Міністрів Української РСР. Таким чином, виходячи з логіки статті всі права повинні належати автору, однак, радянське законодавство чітко не виокремлювало майнових і немайнових прав. У ч.3 ст. 475 ЦК Української РСР передбачене право на винагороду, яке у розумінні тодішнього законодавця і було майновим. Отже, у ст. 481 ЦК Української РСР, мова йде саме про немайнові права, що належать автору.

Автор твору, як правило, створював твір на замовлення, та за погодженням конкретної організації, що оплачувала польові чи лабораторні дослідження, заробітну плату і можливу авторську винагороду (скоріше за все вона була виплачена у тій чи іншій формі). Проте, застосування сучасного розуміння майнових прав до радянських суспільних відносин та законодавства є некоректним, оскільки Цивільний Кодекс Української РСР не передбачав ринковий тип відносин, де майнові права мають широку оборотоздатність у розумінні сучасного ЦК ст. 440-441 та Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Зважаючи на те, що автор скоріше за все, на той час отримав авторську винагороду, з точки зору радянського авторського права він вичерпав свої майнові права вже тоді, а твір і право на нього належить організації, в якій працював автор і через яку проходило фінансування археологічних досліджень. Щодо творів створених у 30-х 40- рр., обмеження щодо їх розповсюдження відсутні, оскільки щодо них термін охорони авторських прав переважно вичерпаний.

 

ІІІ. Результати пілотного проєкту (2022—2024 рр.)

Хід реалізації проєкту

Перед початком розгортання повноцінного проєкту ініціаторами було ухвалене рішення здійснити кількарічний пілотний проєкт з оцифрування та оприлюднення публікацій Інституту археології НАН України та його співробітників. Цей пілотний проєкт розгортався в кілька етапів.

І етап передбачав збір бібліографій окремих співробітників установи з подальшим оцифруванням та оприлюдненням всіх доступних публікацій. Так, співробітниками Відділу давньоруської та середньовічної археології було оцифровано публікаційну спадщину доктора історичних наук Михайла Петровича Кучери (травень 2019 — жовтень 2022 р., 111 публікацій) та Руслана Сергійовича Орлова (грудень2023-жовтень 2024 р. 108 публікацій). Ці оцифровані праці оприлюднювались за допомогою ресурсу https://figshare.com. Figshare — це онлайн-репозиторій з відкритим доступом орієнтований на дослідників, що можуть зберігати та ділитися результатами своїх досліджень. Під час завантаження матеріалів на платформу їм надається DOI (цифровий ідентифікатор об’єкту), що полегшує на практиці пошук та цитування завантажених публікацій. Усі файли опубліковані за ліцензією Creative Commons , CC-BY для більшості файлів. Figshare має інтеграцію з профілем науковця ORCID. Спостереження за використанням завантажених матеріалів продемонструвало значний інтерес користувачів. Так, роботи М. П. Кучери переглянуто більше 36 тисяч разів, завантажено більше 15 тисяч разів. Р. С. Орлова переглянуто більше 8 тис. разів та завантажено близько двох тисяч разів. Обраний ресурс виявився досить зручним для персонального архівування публікацій дослідниками. Його перевагами скористались, зокрема чл.кор. НАН України О. П. Моця, кандидати історичних наук А. П. Томашевський, В. А. Гнера, А. В. Борисов. Використанню ресурсу сприяла політика установи з отримання співробітниками цифрових ідентифікаторів науковців (ORCID). Проте, ресурс використаний на першому етапі проєкту мав і свої недоліки. Він налаштований для безкоштовного архівування окремих дослідників. Спостерігається слабка індексація завантажених статей в інтернет-пошуковиках. Під час завантаження для додавання пропонується досить обмежений набір метаданих.

ІІ етап проєкту було зосереджено на пошуку та тестуванні платформи для інституційного архівування публікацій з перспективою завантаження сетів даних. Такою платформою став ресурс https://zenodo.org. Zenodo — це відкритий репозиторій загального призначення який розроблено в рамках європейської програми OpenAIRE та адмініструється CERN. Інструменти що надає платформа значно розширили можливості з опису завантажених документів, регуляції їх ліцензування, зв’язку між ними та авторами. Тому у рамках проєкту було створено цифрову колекцію під управлінням Наукової бібліотеки ІА НАН України — Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine. До неї було завантажено у відкритий доступ переважно роботи створені до 1991 року, або роботи з дозволу їх авторів. Таким чином з березня 2022 року на ресурс було завантажено 38 монографій та 17 збірників статей відповідно та 214 окремих статей що входили до них. Загалом додано твори 224 авторів.

Логіка додавання ґрунтується на оприлюднені точної електронної копії видання з палітуркою у форматі А-PDF та паралельному завантаженні кожної авторської роботи, що входить до видання. Ці окремі завантаження пов’язані між собою покликаннями, що дозволяє користувачу переходити від збірника статей до окремих статей і навпаки. Кожне завантаження отримує окреме doi. У метаданих завантаження додається список літератури, що в перспективі дозволить прослідковувати зв’язки між публікаціями.

ІІІ етап розгортання проєкту передбачає активну промоцію ресурсу, та цілеспрямоване підвантаження найбільш затребуваних з точки зору користувачів публікацій ІА НАН України. Для визначення потреб користувачів буде залучено статистику використання наукової бібліотеки ІА НАН України. Також планується орієнтування на перелік видань інституту з наданням пріоритету рідкісним та фундаментальним виданням першоджерел. Додаткову увагу пропонується зосередити на зібранню бібліографій співробітників інституту та суцільного оцифрування їх робіт. Пріоритет надаватиметься колегам, що в даний час перебувають у силах безпеки та оборони України. Окремим напрямком є робота із закритими бібліографіями дослідників внаслідок їхньої смерті чи відходу від професійної діяльності.

Окремим завданням є якісне оцифрування та оприлюднення періодичних та серійних видань ІА НАН України. В цьому напрямку спершу будуть проведені додаткові консультації з редакціями відповідних видань.

 


Тут є інформація про усі надходження з 2008 року (йдеться не про рік випуску, а про рік, коли видання потрапило до бібліотеки).


1. Загальні положення

1.1. Правила встановлюють порядок користування Науковою бібліотекою Інституту археології (далі Бібліотека), її фондами та послугами і діють згідно Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу».

1.2. Бібліотека надає читачам у тимчасове користування свої фонди, які є складовою частиною Державного бібліотечного фонду України

2. Порядок запису до Бібліотеки
2.1. Право користування Бібліотекою надається співробітникам Інституту археології НАНУ, співробітникам науково-дослідних установ НАНУ, інших міністерств та відомств, аспірантам, стажерам, студентам ВНЗ та іншим особам, які ведуть науково-дослідну роботу.

2.2. Запис до Бібліотеки здійснюється:
- для працівників Інституту археології НАН України – за наявності службового посвідчення
- для інших читачів – за пред’явлення службового посвідчення (студентського квитка) і листа-прохання від інституції, в якій працює (навчається) читач, погодженого заступником директора з наукової роботи чи ученим секретарем Інституту археології.

2.3. Право користування індивідуальним абонементом, за яким здійснюється видача книг додому, надається лише працівникам Інституту археології. Читачі інших інституцій можуть користуватися матеріалами Бібліотеки лише у читальному залі.

2.4. Під час запису до Бібліотеки читач повинен ознайомитися з Правилами користування нею і підписати зобов’язання про їх виконання.

3. Порядок користування Бібліотекою

3.1. Користування основними послугами Бібліотеки безкоштовне.
Читачі можуть отримувати у тимчасове користування книги, інші твори друку, користуватися бібліографічним, довідково-бібліографічним апаратом Бібліотеки, отримувати тематичні довідки, користуватися електронними каталогами.
Бібліотека може надавати читачам додаткові платні послуги. Перелік платних послуг регулюється окремим документом.

3.2. Щорічно, станом на 1 березня Бібліотека здійснює перереєстрацію читачів. У ході проведення перереєстрації, а також на час довгострокового відрядження (більше місяця), читач зобов’язаний здати всі видання, зафіксовані за ним обліковими документами Бібліотеки.

3.3. У разі звільнення з Інституту археології читач зобов’язаний повністю розрахуватися з Бібліотекою, про що засвідчує відповідна довідка, видана Бібліотекою.

3.4. За кожне видання, яке отримує читач на індивідуальний абонемент, він розписується у читацькому формулярі. Не дозволяється виносити з Бібліотеки не записані матеріали. При поверненні матеріалів до Бібліотеки підпис читача анулюється підписом бібліотекаря.

3.5. Матеріали, підібрані для роботи, читач повинен уважно переглянути і про виявлені дефекти одразу повідомити працівника Бібліотеки.

3.6. Нові видання, що містяться на виставці нових надходжень, видаються для роботи лише у читальному залі.

3.7. Кількість матеріалів, які видаються для роботи у читальному залі, обмежуються 20 примірниками за одне відвідування.

3.8. Користування матеріалами, які знаходяться у вільному доступі у читальному залі, кількісно не обмежується.

3.9. Рідкісні та цінні книги, книги, видані до 1917 року, а також видання, які є у Бібліотеці в одному примірнику видаються для роботи лише у читальному залі.

3.10. Всі види видань видаються читачам на термін до 60 днів, видання підвищеного попиту – на термін до 1 тижня.

3.11. Сумарна кількість видань на індивідуальному абонементі читача не повинна перевищувати 20 одиниць.

3.12. Читач несе відповідальність за стан збереження отриманих ним документів і за своєчасне повернення їх до Бібліотеки.

3.13. Читач зобов’язаний замінювати втрачені документи, одержані з фондів бібліотек, рівноцінними або відшкодовувати їх ринкову вартість.

3.14. За несвоєчасне повернення видань, отриманих на абонемент з читача може стягуватися штраф. Розмір штрафу визначається за погодженням з бухгалтерією та дирекцією Інституту археології.

3.15. Штрафи та відшкодування за втрачені видання сплачуються до бухгалтерії Інституту археології та використовуються на розвиток Бібліотеки.


1. Загальні положення.

1.1. Наукова бібліотека (НБ) є структурним науково-інформаційним підрозділом Інституту археології НАН України, який здійснює бібліотечно-інформаційний супровід наукової діяльності Інституту, бере участь у виконанні планових наукових тем Інституту і науково-методичній роботі Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського (НБУВ).
1.2. У своїй діяльності НБ керується чинним законодавством, Статутом Інституту, нормативними документами Президії НАН України та цим Положенням.
1.3. НБ підпорядкована директору Інституту та, за згодою директора, заступнику директора з наукової роботи.
1.4. Керівництво НБ здійснює завідувач, який призначається (звільняється) директором Інституту за погодженням із Вченою Радою Інституту.
1.5. Посадовий склад НБ визначається штатним розкладом.
1.6. Права та обов'язки співробітників НБ визначаються посадовими інструкціями.
1.8. НБ взаємодіє з підрозділами Інституту, залучає наукових співробітників як консультантів до формування документних ресурсів, створення довідково-бібліографічного апарату, власних електронних інформаційних ресурсів та продуктів, співпрацює з бібліотечними, бібліотечно-інформаційними та іншими інформаційними підрозділами наукових установ НАН України, підтримує ділові контакти з бібліотеками та інформаційними підрозділами наукових установ НАН України, вітчизняними, зарубіжними та міжнародними організаціями.
1.9 Ліквідація бібліотеки можлива лише у разі ліквідації Інституту.

2. Основні завдання.
2.1. Формування фонду вітчизняних і зарубіжних видань на різних носіях інформації згідно з профілем наукової діяльності Інституту, його зберігання, облік і використання.
2.2. Наукове опрацювання документів, організація довідково-бібліографічного апарату бібліотеки, участь у створенні власних інформаційних ресурсів.
2.3. Бібліотечне та довідково-бібліографічне забезпечення наукової діяльності співробітників Інституту, читачів з інших установ та організацій. Розширення асортименту бібліотечних послуг на основі впровадження сучасних бібліотечних та інформаційних технологій, надання доступу до світових інформаційних ресурсів, використання мережі Інтернет.
2.4. Розробка науково-інформаційних видань.
2.5. Участь у наукових дослідженнях у сфері науково-інформаційної та бібліотечної діяльності, впровадження сучасних інформаційних технологій.
2.6. Забезпечення оперативної та якісної реалізації вищевказаних завдань на основі підвищення кваліфікації співробітників НБ та розширення сфери використання електронних наукових ресурсів.

3. Функції та обов'язки.
3.1. Вивчення інформаційних потреб, оперативне забезпечення інформаційних запитів науковців з використанням різних форм і методів індивідуального інформування. Проведення соціологічних досліджень читацьких інтересів з метою оптимального їх задоволення.
3.2. Комплектування фонду НБ вітчизняними та зарубіжними виданнями на різних носіях інформації згідно з тематикою наукових досліджень Інституту.
3.3. Інформаційне та бібліотечно-бібліографічне обслуговування читачів. Створення і ведення системи бібліотечних каталогів та картотек, електронного каталогу, електронних баз даних згідно з науковою тематикою Інституту.
3.4. Організація, раціональне розміщення, облік основних і додаткових бібліотечних фондів, їх перевірка, зберігання і реставрація.
3.5. Наукове опрацювання нових надходжень до фонду НБ. Бібліографічна обробка та каталогізація традиційних і електронних ресурсів.
3.6 Наукове опрацювання документного фонду, зокрема цінних видань, колекцій, що зберігаються у НБ.
3.7. Відображення інформаційних ресурсів бібліотеки на веб-сайті Інституту та інформаційному сайті НБУВ.
3.8. Підготовка інформаційних, бібліографічних науково-аналітичних матеріалів. Організація поточного інформування користувачів НБ, виконання бібліографічних довідок.
3.9. Поширення бібліотечно-бібліографічних знань серед користувачів НБ: проведення семінарів, практичних занять, днів інформації, підготовка довідників, тематичних виставок.
3.10. Вивчення та впровадження у практику роботи НБ інноваційного досвіду бібліотечно-інформаційної роботи. Підвищення кваліфікації, оволодіння сучасними технологіями, участь у семінарах, тренінгах, конференціях.
3.11 Участь у науково-дослідній роботі, наукових заходах, які проводяться Інститутом. Участь у фахових бібліотечних заходах. Підготовка наукових публікацій і виступів.
3. 12. Складання планів і звітів про роботу НБ, ведення обліку роботи.

4. Керівництво та управління.
4.1. Загальне керівництво НБ здійснює директор Інституту, який:
- призначає керівника НБ, визначає штат працівників, порядок заміщення вакантних посад;
- затверджує основні організаційно-розпорядчі документи про роботу НБ
- дає дозвіл на обслуговування читачів з інших установ, ведення платних послуг, продаж та перерозподіл маловживаної літератури;
- затверджує склад Інформаційно-бібліотечної ради Інституту (ІБР);
- сприяє модернізації НБ, технічному забезпеченню її діяльності;
- забезпечує фінансування діяльності НБ, належні умови зберігання бібліотечного фонду, своєчасний ремонт приміщення та обладнання;
4.2. Безпосереднє керівництво роботою НБ здійснює завідувач бібліотеки, який:
- входить до склади ІБР, бере участь у засіданнях Вченої ради Інституту;
- організовує роботу НБ, звітує про її діяльність, надає плани та звіти про роботу НБ до методичного центру НБУВ;
- забезпечує підвищення кваліфікації співробітників НБ;
- готує та подає на розгляд адміністрації Інституту пропозиції щодо розвитку НБ, формування та збереження її фондів, підвищення рівня обслуговування користувачів та професіоналізації кадрів, стимулювання праці співробітників;
- несе відповідальність за роботу НБ, збереження документного фонду та майна, дотримання трудової дисципліни.
4.3. Посадові обов‘язки завідувача та співробітників НБ визначаються посадовими інструкціями і даним Положенням


Перша документально підтверджена згадка про створення бібліотеки при Археологічній комісії (однієї зі структур, які передували створенню Інституту) датується 22 серпня 1921 року. Тоді було ухвалено створити при комісії бібліотеку, затвердивши посаду її завідуючого з обов’язками каталогізатора.
Тим самим роком датується заснування бібліотеки Музею (Кабінету) антропології та етнології ім. Ф. Вовка (установа, яка згодом також стала однією зі складових частин Інституту). Бібліотека, як і сама установа, була заснована на матеріалах Ф. К. Вовка, що за його заповітом були передані Академії наук. Керував бібліотекою Євген Олександрович Дзбановський.
З часу утворення бібліотек їхні фонди почали доволі активно поповнюватися, як за рахунок дарунків так і шляхом активного обміну книгами з установами СРСР та достатньо активному книгообміну із закордонними колегами. Проте, у 30-х роках припинилося надходження іноземної літератури через заборону зв’язків із закордонними колегами. Крім того, книжкові фонди неодноразово підлягали «чистці» на предмет вилучення з них літератури «ворожого» спрямування.
З 30-х років почалося реформування Академії наук. У 1933 році на базі Всеукраїнського археологічного комітету, Кабінету Антропології і Етнології ім. Ф. Вовка, Музею Археології, Етнологічного музею, Етнографічної Комісії була організована Секція історії матеріальної культури (СІМК) як тимчасова перехідна структура перед створенням інституту (1934 р.). Існує документ, який підтверджує, що бібліотека СІМКу увібрала в себе бібліотечні зібрання всіх установ, що увійшли до її складу. Про це свідчать і відповідні штампи на сторінках книжок у фонді бібліотеки Інституту археології.
У 1935 році завідуючим бібліотекою Інституту був призначений Є. О. Дзбановського, який опікувався нею до 1954 року.
На жаль, з’ясовуючи долю бібліотечного фонду під час війни, ми можемо користуватися лише фрагментарними даними. Документальних свідчень про евакуацію фонду чи його частини до Уфи не існує. Очевидно, він зоставався у Києві і значною мірою зберігся завдяки зусиллям співробітників, що залишилися в окупованому місті. Однак частину книжкового фонду бібліотеки, як свідчить «Акт об ущербе, причиненном немецко-фашистскими захватчиками Институту археологии АН УССР», було вивезено у Німеччину. Це складало більше 7 тис. примірників книг археологічного змісту. У 1948 році більшість цих видань були повернуті з Німеччини до бібліотеки Інституту.
Одразу після повернення з евакуації співробітники Інституту здійснювали розшук і повернення матеріалів, поступово доводили до ладу його приміщення. До структури повоєнного Інституту бібліотека входила разом з архівом, маючи двох співробітників — завідуючого бібліотекою і архівом Є. О. Дзбановського та бібліотекаря-архіваріуса С. А. Гельфенбейн. Як свідчать джерела, впродовж другого півріччя 1944 року було проведено велику роботу з упорядкування книжкових і архівних фондів. Інститут також вживав заходів з поповнення книжкових фондів археологічними виданнями через низку наукових закладів і видавництв.
У 1955 році до бібліотеки прийшла працювати Катерина Семенівна Корнієнко, яка з 1957 до 1991 року очолювала цю структуру. 50-ті роки були часом активного переформування фондів бібліотек спорідненого профілю та інтенсивної роботи з бібліотечним фондом. У цей час формуються основні паперові картотеки бібліотеки, зокрема винятково цінна картотека статей з археології.
Часом найбільш регулярного, цілеспрямованого та систематичного поповнення фонду бібліотеки Інституту археології були 60-ті — початок 90-х років. Фонд поповнювався через «Академкнигу», Відділ іноземного комплектування Державної Публічної Бібліотеки, за рахунок обміну з іншими установами (Державним Ермітажем, Інститутом археології АН СРСР, Академії наук Узбецької РСР, Середньоазіатським Державним Університетом, Інститутом історії, мови і літератури Молдавії, Академією архітектури УРСР та ін.). Досить стабільним і достатнім було фінансування на придбання літератури, передплату періодичних видань. У цей час бібліотека Інституту археології перетворилася на одну з найкращих бібліотек археологічного профілю. Було проведено велику роботу з поповнення втраченого під час війни фонду через букіністичні магазини Москви, Ленінграда і Києва. До фондів бібліотеки надійшли близько 20 приватних бібліотек видатних вчених-археологів. Традиція передачі до фондів бібліотеки книгозбірень колишніх працівників Інституту триває донині.
З 1991 р. бібліотекою почала керувати Вікторія Анатоліївна Колеснікова.
З цього часу бібліотека, не полишаючи традиційної діяльності, почала впроваджувати нові інформаційні технології, поступово переходити до створення електронних каталогів і баз даних, почавши з нових надходжень. Станом на сьогодні електронний каталог відображає вітчизняні і зарубіжні монографії, збірники праць і періодичні видання, автореферати дисертацій (близько 30 тисяч записів); а також фахові статті (понад 70 тисяч записів).
Регулярно (майже щомісяця) у приміщенні читального залу бібліотеки влаштовуються виставки нових надходжень, які користуються великим попитом у читачів. Окрім цих виставок традиційними є тематичні книжкові виставки, що готуються до ювілеїв, пам’ятних дат, конференцій тощо. (Фото сучасної бібліотеки).
Читачі мають можливість скористатися низкою послуг, які надаються бібліотекою дистанційно (матеріали довідкового характеру, електронні копії статей, тематичні бібліографічні списки тощо).
Останніми роками фонд бібліотеки щорічно поповнюється приблизно на 1 тисячу примірників, при цьому основними джерелами надходжень є обмін і дарунки. На жаль, можливості для цілеспрямованого систематичного поповнення фондів нині немає.
Колектив бібліотеки сьогодні складається з чотирьох співробітників: Вікторія Колеснікова, Ірина Черновол, Світлана Пічкур, Ірина-Варвара Філіппова.

 


За час своєї діяльності у зв’язку з переміщенням Інституту, фонди бібліотеки пережили декілька переїздів (бульвар Шевченка – вул. Кірова (Грушевського) – Видубицький монастир – просп. Героїв Сталінграда).
Вже від початку існування бібліотеки тематичне спрямування її фондів було достатньо широким. Вони містили археологічну, антропологічну, етнографічну, історичну, мистецтвознавчу, природничу літературу. Також від початку була представлена література з філософії, релігії, культури, філології, довідкові видання. За час діяльності бібліотеки всі підрозділи фонду поповнювалися та внутрішньо структурувалися. На сьогодні загальна кількість фонду становить близько 150 тисяч примірників.
До послуг читачів є довідково-бібліографічний апарат бібліотеки: алфавітний та систематичний каталоги, біля 20 картотек, серед яких картотека статей з археології та давньої історії, картотека праць співробітників Інституту та видань Інституту археології, картотека рецензій, картотеки вітчизняної та іноземної періодики, колекцій, україністики, античних авторів, картотека «Праць Археологічних з’їздів», картотека статей деяких дореволюційних часописів тощо. До послуг читачів є електронний каталог, що відображає масив літератури, отриманої бібліотекою з 1997 року.


 

Колеснікова Вікторія Анатоліївна, завідуюча Науковою бібліотекою
E-mail: 

Черновол Ірина Володимирівна, провідний бібліограф
E-mail:

Пічкур Світлана Сергіївна, провідний бібліотекар
E-mail:

Філіппова Ірина-Варвара Юріївна, провідний бібліотекар
E-mail: 

 


Вікторія Анатоліївна Колеснікова

 

Кандидат історичних наук, завідуюча Науковою бібліотекою

Наукова бібліотека
пр-т Володимира Івасюка, 12
Київ - 04210
3 поверх, кімната 301

Тел.: +380(44) 254 11 81

E-mail:

ORCID0000-0002-2095-240X

Kolesnikova s 

Профіль

Наукові інтереси:
Основним напрямком наукових досліджень є історія археологіїї в Україні, зокрема інституціональна історія, історія Інституту археології.

Наукові організації й товариства:
Спілка археологів України
Національна спілка краєзнавців України

Дисертаційне дослідження:
2006 – «Наукова та культурно-просвітницька діяльність В.В.Хвойки», науковий керівник ---

Освіта:
1977-1983 – Київський державний університет ім. Т.Г.Шевченка, історичний факультет. Спеціальність: «історія»


Ірина-Варвара Юріївна Філіппова 

 

Провідний бібліотекар

Наукова бібліотека
пр-т Володимира Івасюка, 12
Київ - 04210
3 поверх, кімната 301

Тел.: +380(44) 254 11 81

E-mail: 

 

Fillipova 

Профіль

Експедиційна діяльність:
Брала участь в Ольвійській археологічній експедиції ІА НАН України, Північній постійнодіючій експедиції ІА НАН України, Горно-Кримській експедиції Кримського філіалу ІА НАНУ.

Освіта: 
1987-1993 – Київський державний університет ім. Тараса Шевченка, спеціальність «історія».


Світлана Сергіївна Пічкур 

 

Провідний бібліотекар

Наукова бібліотека
пр-т Володимира Івасюка, 12
Київ - 04210
3 поверх, кімната 301

Тел.: +380(44) 254 11 81

E-mail: 

ORCID0009-0007-4652-0414

Pichkur s 

Профіль

Наукові інтереси:
Історія археології, персоналії, археологічна діяльність Володимира Боніфатійовича Антоновича.

Освіта:
2010-2013 рр. аспірант Інституту археології НАН України, відділ Давньоруської та середньовічної археології. Тема дослідження: «В. Б. Антонович: археологічна діяльність вченого»
2007-2008 рр. магістр ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ ім. Григорія Сковороди» за спеціальністю викладач історичних дисциплін.
2002-2007 рр. студент ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ ім. Григорія Сковороди» за спеціальністю вчитель історії та права.



Ірина Володимирівна Черновол 

 

Провідний бібліограф

Наукова бібліотека
пр-т Володимира Івасюка, 12
Київ - 04210
3 поверх, кімната 301

Тел.: +380(44) 254 11 81

E-mail:

 ORCID: 0000-0001-8092-5940

Chernovol.I s 

Профіль

Наукові інтереси:
історія Інституту археології та бібліотеки Інституту, дослідження її фондів, дослідження наукової спадщини Федора Вовка, його книжкового зібрання й особового архівного фонду, біографістика.

Експедиційна діяльність:
2003-2004 – участь у Трипільській експедиції Інституту археології НАН України

Дисертаційне дослідження:
«Спадщина Ф.К. Вовка як джерело до вивчення історії археологічної науки в Україні», науковий керівник — д.і.н.В. В. Отрощенко

Освіта:
2005 – 2009 — Київський університет культури і мистецтв; спеціальність «Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографія», магістр.
1986 – 1990 — Канівське культурно-освітнє училище, спеціальність «Бібліотечна справа», спеціаліст.

 


Наукова бібліотека — одне з найбагатших і найзмістовніших фахових зібрань в Україні. Її історія є невід’ємною частиною історії Інституту і розпочинається з часу утворення Академії наук України.

Завідуюча Науковою бібліотекою: Вікторія Анатоліївна Колеснікова

 

 

 

Фонди Наукової бібліотеки

Напрями діяльності

Положення про бібліотеку

Правила користування бібліотекою

Проєкти Наукової бібліотеки

Електронний каталог Наукової бібліотеки ІА НАН України на сайті НБУВ

Електронна бібліотека Інституту археології НАН України

Створення наукових профілів та користування бібліоменеджерами

Співробітники

Історія

Контакти

 


Адреса: проспект Володимира Івасюка (колишній проспект Героїв Сталінграда) 12, Київ–04210, Україна
3 поверх, кімната 301

Тел.: +38 (044) 418-68-14

E-mail:

Обслуговування відвідувачів: понеділок – п’ятниця, 10.00–17.00.

 

Як дістатися:

Від ст. м. Оболонь:
1. Пішки 15 хв.
2. Автобусом - № 73 або 102 до зупинки "Інститут гідробіології"

way