Категорія: Наукова бібліотека   Опубліковано: 2019-01-16

Тут є інформація про усі надходження з 2008 року (йдеться не про рік випуску, а про рік, коли видання потрапило до бібліотеки).

Категорія: Науковий архів   Опубліковано: 2018-12-22

Станиціна Г.О.

Про науковий архів Інституту археології НАН України

Матеріали Наукового архіву Інституту археології НАН України відображають діяльність археологічних та музейних структур, що діяли на території України починаючи від 19 ст. Їхня діяльність безпосередньо пов’язана із становленням та розвитком попередників Інституту археології. Історія Інституту в межах Української Академії наук починається від 1919 р. Архівні документи від цього часу накопичувалися в канцеляріях відповідних установ. Створений у 1921 р. Кабінет антропології та етнології ім. Ф. Вовка мав виокремлений пам’ятковий відділ.
На початку 1933 р, за постановою секретаріату ІІ-го відділу ВУАН, було утворено Секцію історії матеріальної культури (СІМК). Вона складалася з ВУАКу (Всеукраїнського археологічного комітету), Кабінету антропології, Етнографічної комісії, Музею етнографії, Комісії близького сходу, Кабінету українського мистецтва, Археологічного музею та Кафедри праісторії. [НА ІА НАНУ, ф. ВУАК, № 481, арк. 104.]
Науковий архів та діловодство, які також передавались до СІМКу, були перевезені до приміщення на вул. Короленка 54 (нині Володимирська). [НА ІА НАНУ, ф. ВУАК, № 481, арк. 106].
СІМК була тимчасовою, перехідною установою, на базі якої у 1934 р. був утворений Інститут історії матеріально культури (з 1938 р. — Інститут археології Академії Наук УРСР).
Крім архівних матеріалів попередників Інституту археології до фондів Наукового архіву увійшли архівні матеріали Музею старожитностей київського Університету Св. Володимира, особові архівні фонди та інші документи і матеріали.
Хто був відповідальний за архів після його передачі до СІМКу та при організації Інституту археології — остаточно з’ясувати не вдалося. У звітній статті за 1936 р. тодішнього директора Інституту археології М.І. Ячменьова та вченого секретаря В.П. Телічка про науковий архів згадується таке: "При інституті, як і в минулі роки, була хемічно-технологічна лабораторія, фотолабораторія, науковий архів і бібліотека” [НА ІА НАНУ, ф. ВУАК, № 614, арк. 3].
Можливо, певний час за збереження архівних матеріалів відповідав І.М. Фещенко. Збереглось кілька Актів передачі архівних документів, де він виступав приймаючою стороною. Наприклад: "Акт / 1938 року, Січня 21 дня. Складено цього акта в тому, що цього числа т. Левицький Ф.В. передав, а Фещенко І.М. прийняв щоденники та реєстр Поліської історико-технічної експедиції та археологічної за 1936 рік, а саме: ...” [НА ІА НАНУ, Облікові документи Наукового архіву, Акти передачі за довоєнні роки, арк. 88]. Збереглось також кілька актів, в яких архівні матеріали передає Є.О. Дзбановський (який, можливо, вже став зав. архівом, поєднуючи завідування разом бібліотекою і архівом, оскільки вони знаходились в одному приміщенні), а приймає І.М. Фещенко, в деяких випадках разом з В.А. Грінченко. Наприклад: "Акт / цей складено 20 березня 1938 р. в тім, що Дзбановський Є. передав, а Грінченко В. і Фещенко І. Прийняли нижчезазначені архівні матеріали з Наук. Архіву ІІМК: ...” (є підписи Дзбановського і Фещенко). [НА ІА НАНУ, Облікові документи Наукового архіву, Акти передачі за довоєнні роки, арк. 94].
Серед архівних документів зберігаються такі, що несуть в собі відголоси далеких трагічних часів і водночас проливають світло на шляхи появи в архіві деяких матеріалів:
„Акт 1938 року серпня 14 дня ми, нижчепідписані, вчений секретар І-ту Археології Харитонов М.К. та співробітники І-ту Фещенко І.М. і Филонова В.Я. склали цього акта в тому, що забрано у Мовчанівського М.Т. на квартирі, арестованого органами НКВС, такі матеріали Інституту: 1. Щоденник керівника Вишгородської Археологічної експедиції за 1935 рік на 35 аркушів – один ...” Далі йде перелік архівних матеріалів та книг з Бібліотеки Інституту. [НА ІА НАНУ, Облікові документи Наукового архіву, Акти передачі за довоєнні роки, арк. 102—106 ].
Часом непрофільні для Інституту археології архівні матеріали передавались до профільних установ. Так у 1940 році 90 папок матеріалів було передано до Інституту фольклору: „Акт / складений цей 11 червня 1940 р. в тім, що ми, нижчепідписані, зав. Бібліотеки і Архіву Інституту Археології АН УРСР, т. Дзбановський Є.О. за розпорядженням Директора Інституту археології АН УРСР передав, а т. Т. Біловод С.А. і Яновські Г.П. на підставі мандата Інституту Фольклору 29/V–40 р. № 295 прийняли 90 папок архівних фольклорних матеріалів за списком, що до цього додається” [НА ІА НАНУ, Облікові документи Наукового архіву, Акти передачі за довоєнні роки, арк. 127].
Великої шкоди було завдано Науковому архіву під час Другої світової війни. Невелику частину співробітників Інституту археології АН УРСР було евакуйовано до Уфи, але в Києві залишилась не тільки частина молодих наукoвців, але також і Науковий архів, Бібліотека, археологічні знахідки та все майно Інституту. На жаль, все діловодство Інституту (від 1936 р.) та всі особові справи співробітників перед евакуацією Інституту в Уфу в 1941 р. було знищено згідно з наказом Уряду – спалено у дворі Інституту, щоб не дістались ворогам. [В.М. Корпусова, Г.О. Станиціна „Документи В.П. Петрова в Науковому архіві Інституту археології НАН України” // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. — 2005. — №№ 73—75. — С. 25]. Тепер цих документів дуже бракує.
Окупантам сподобалось приміщення Інституту на Бульварі Шевченка, 14 і вони почали його „звільняти” від того, що їм було не потрібно. В Акті № 9, складеному співробітниками Інституту археології 1 вересня 1944 року, про ці події сказано: „Из помещения Института выбросили книги, археологические коллекции, научные приборы, оборудование и прочие виды имущества. Перестроив помещение, в котором находился Институт, немцы разрушили реставрационную, фотолабораторию. Сохранившуюся часть имущества немцы вывезли в Германию. Вывозкой археологических коллекций, литературы, научного архива руководил присланный из Германии археолог — д-р Рудольф Штампфусс” [НА ІА НАНУ, ф. Діловодство, опис 1, справа 13, арк. 1 зворот].
Більшість викинутих німцями архівних матеріалів врятували співробітники Інституту археології, що залишились в Києві силою обставин: Є.Ф. Покровська, Є.В. Махно, І.О. Іванцов та інші. Вони підбирали викинуті матеріали, переносили їх дворами і ховали у приміщенні музею по вул. Володимирській (нинішній Будинок вчителя).
Очевидно, саме ці матеріали опинились потім у складі Краєвого Інституту До та Ранньої історії. В 1944 році, після звільнення Києва, архів цього Інституту було поділено між Інститутом археології АН УРСР та Центральним Історичним музеєм. У фонді Діловодство зберігається такий документ:
«Інститут археології АН УРСР одержав внаслідок розбору Центральним Історичним Музеєм і Інститутом археології архівних матеріалів після “Краєвого Інституту До та Ранньої історії” 1—13 квітня 1944 року» такі матеріали:
1. Наукові археологічні, етнографічні, антропологічні матеріали, фотовідбитки, фотовідбитки [ фотонегативи?] – 430 папок і пакунків.
2. Наукові матеріали, листування тощо особистих архівів (Хв. Вовка – 140 папок і пакунків, [В.В.] Хвойки – 3, [С.С.] Гамченка – 3. [Д.М.] Щербаківського – 49, [А.П.] Новицького – 4, [О.В.] Бодянського 249, Бєлозерського – 99, Літвінової – 9, [А.Є.] Кримського – 8 (всього 607 папок і пакунків)
3. Науково-організаційне листування і матеріали Інституту археології та раніших археологічних, етнографічних установ УАН (551 папок і пакунків).
4. Картографічні матеріали, плани, кресленики – 42 папок і пакунків.
5. Картотека: бібліографічні шухляди з бібліотечними і бібліографічними картками – 22 штук.
6. Історико-географічна картотека шухляд – 7 штук.
[НА ІА НАНУ, ф. Діловодство, опис 1, справа 11, арк. 1].
До початку 50-х років бібліотека та архів продовжували існувати як одна структура. В документах за 1953 р. читаємо: „Акт / Составлен 15 февраля 1953 г. в том, что Л.М. Славин сдал, а заведующий архивом-библиотекой Института Археологии АН УССР Е.А. Дзбановский принял следующие архивные материалы ольвийской экспедиции 1928 года. ...” [НА ІА НАНУ, Облікові документи Наукового архіву, Акти передачі за 1945 - 1968 роки, арк. 50].
Науковий архів виділився зі складу Бібліотеки, в червні 1956 р. про що відомо зі звіту Наукового архіву за 1956 р.: "Научный Архив Ин-та Археологии получил отдельное помещение в июне месяце 1956 г. Тогда же в нем была начата работа по разборке архива Ф. Вовка. В ноябре месяце 1956 г. туда же были перенесены из Библиотеки Ин-та 3 шкафа с материалами ВУАК’а, отчетами археологических экспедиций и научными работами, в основном за 1924—1941 гг. К Архиву были присоедены также и 2 шкафа с материалами экспедиций, находящиеся в славянском отделе.
Таким образом, научный архив сосредоточил в себе все материалы до 1945 г.
За отчетный период с июня месяца 1956 г. при наличии одного сотрудника (С.М. Кузнецовой с июля мес.), двух внештатных сотрудников (Н.В. Линка – 2,1/2 мес. И.В. Денисовой с 17.XII), при частичном участии С.С. Березанской была проделана под моим руководством следующая работа: 1. Произведена предварительная разборка и систематизация всех архивных материалов за все годы до 1945 г. из них: ..." Підпис Марії Вязьмітіної, яка у той рік керувала роботою архіву. [НА ІА НАНУ, ф. Діловодство, опис 1, № 290, арк. 1, 2.].
У 1956 р. був окремо виділений також і фотоархів, як про це сказано в Звіті про науково-дослідну діяльність Інституту археології АН УРСР за 1956 рік: "В 1956 г. был организован Фотоархив Института и начата работа по упорядочению негативов довоенных раскопок Института.
Все негативы разобраны и распределены по разделам – палеолит, неолит, трипольская культура, Днепрогэсовские экспедиции, Ольвия, Боспор, Киевская Русь. Выделены также отдельные фотоматериалы архива Ханенко, Хвойка и Вовка.
Выделены фотоматериалы поздних памятников архитектуры Украины по искусству и этнографии, которые были переданы Академии архитектуры и строительства УССР и Институту искусствоведения, фольклору и этнографии АН УССР.
Закончена работа по приведению в порядок фотоматериалов экспедиции Днепрогэса.
За отчетный период обработано 4500 негативов
Начата работа по упорядочению фотоархива Отдела античной и средневековой археологии Крыма, насчитывающего несколько тысяч единиц. Произведена разборка материала, его классификация и составлена общая опись коллекций" [НА ІА НАНУ, ф. Адм. № 11, арк. 29, 30].
У Науковому архіві зберігається також і звіт працівників Фотоархіву С.Н. Одинцової та А.І. Фурманської, з якого можна отримати свідчення про діяльність архіву на той час:
"Отчет о проделанной работе в течение 1956 г. по упорядочению фотоархива Института археологии АН УССР. 4 января 1956 г. приступили к упорядочению фотоархива по распоряжению дирекции Института. В течение 1956 г. была проведена следующая работа: ..." Далі йде перелік виконаної роботи [НА ІА НАНУ, ф. Діловодство, опис 1, № 290, арк. 3, 4].
В 1958—1960 роках відповідальною за фотоархів була А.І. Фурманська. [НА ІА НАНУ, ф. Адм. № 13, арк. 23, № 14, арк. 34 № 15, арк. 28]. З нею разом у Фотоархіві працювала С.Н. Одинцова [НА ІА НАНУ, ф. Діловодство, опис 1, справа 393, арк. 3].
З кінця 1957 р. завідувачем архівом, очевидно, стає В.П. Петров, який з 1 грудня 1956 р. був переведений з Інституту історії матеріальної культури Академії наук СРСР до Інституту археології АН УРСР, спочатку як виконуючий обов’язки старшого наукового співробітника Відділу слов’янської археології. Його і призначили завідувати архівом на громадських засадах. Про це свідчать кілька документів, найбільш ранній — Доповідна записка В.П. Петрова до Дирекції, датована 19.10.1957 р. щодо фотографій з картин Т.Г. Шевченка, знайдених в архіві Я.П. Новицького [НА ІА НАНУ, Облікові документи Наукового архіву, Акти передачі за 1945—968-ті рр. арк. 64].
В цей час — у кінці 50-х років ХХ ст. з Наукового архіву було передано також значну кількість непрофільних матеріалів, які, скоріш за все, потрапили до нього в результаті розподілу матеріалів, що розбиралися після окупації. На цих актах передачі В.П. Петров також вказаний як завідувач. [НА ІА НАНУ, Облікові документи Наукового архіву, Акти передачі за 1945- 1968-ті рр. арк. 67, 68; НА ІА НАНУ, Облікові документи Наукового архіву, Фотоархів. Акти передачі за 1956—1960 роки, арк. 12].
Про справи Наукового архіву в 1960 році та його проблеми свідчить заява В.П. Петрова до Дирекції Інституту археології від 11 квітня 1960 року:
"Дирекции Института археологии АН УССР / Зав научным архивом В.П. Петрова / Заявление.
4.IV. 1960 года работники научного архива Института получили распоряжение ученого секретаря Р.И. Выезжева о временном прекращении работы над составлением картотеки для «Археологической карты УССР» с тем, чтобы переключиться исключительно на проверку фонда экспедиций за 1945—1956 гг.
Проверка указанного фонда является чрезвычайно трудоемкой работой, т.к. по сути сводится к полной его переинвентаризации. Научный архив, как особое научное учреждение в системе ИА АН УССР, был организован лишь в конце 1956 г. Регистрация материалов до 1956 г., особенно в первые послевоенные годы, велась не всегда планомерно. Многие материалы вовсе не заинвентаризованы, не пронумерованы, не пропагинированы, иллюстративные материалы не всегда проштампованы, в папках отсутствуют описи, картотека требует полной замены новыми карточками.
В этой связи прошу внести соответствующие изменения в план-карты сотрудников института археологии Н.В. Линки и С.М. Кузнецовой, ограничив сроки работы над составлением научно-учетных карточек для «Археологической карты УССР» и перенеся начало работы по п. 2 план-карт Н.В. Линки и С.М. Кузнецовой на время после проверки архивных фондов. 11. IV. 60 г. (підпис В.П. Петрова)” [НА ІА НАНУ, Облікові документи Наукового архіву, Акти передачі за 1945- 1968 рр. арк. 113].
У 1960 р. Інститут археології було перевезено з Бульвару Шевченка, 14 у приміщення на вул. Кірова, 4 (сучасна Грушевського) . У Звіті Інституту археології про Науковий архів (ще під керівництвом В.П. Петрова) сказано таке: "... Проведена упаковка и перевозка фондов архива и размещение их в новом помещении" [НА ІА НАНУ, ф. Адм. № 15, арк. 27.]
В той же час було перевезено і Фотоархів, за який продовжувала відповідати А.І. Фурманська: "Продолжалась работа по упорядочению негативов довоенных экспедиций Института и инвентаризация негативов. Внесены в инвентарные книги 2000 негативов и составлено 150 библиографических картотек (географических и авторських).
Проведена упаковка фондов фотоархива и перевозка в новое помещение" [НА ІА НАНУ, ф. Адм. № 15, арк. 28.]
В 1961 році за Науковий архів відповідала уже Н.В. Лінка, а за фотоархів — С.М. Кузнєцова [НА ІА НАНУ, ф. Адм. № 51, арк. 25].
У 1963 р. в Інституті археології була проведена реорганізація структури та скорочення штатів. В результаті з п’яти раніше існуючих відділів було утворено всього три (відділ первіснообщинної археології, відділ скіфо-античної з групою в м. Сімферополі та заповідником „Ольвія” та відділ слов’янської археології). Науковий архів та фотоархів було об’єднано під загальним керівництвом Г.Ю. Авксентьєвої. (НА ІА НАНУ, ф. Адм. № 52, арк. 32.).
У 1974 році Інститут археології було переведено з вул. Кірова, 4 на територію Видубецького монастиря за адресою вул. Видубицька, 40. На цей час (1966—1975 рр.) відповідальною за Науковий архів була І.М. Шарафутдинова.
В кінці жовтня 1975 р. на посаду молодшого наукового співробітника Інституту археології та завідуючої Науковим архівом на громадських засадах була переведена з Центрального державного історичного архіву О.М. Франко, яка керувала архівом до 1990 р. З листопада 1990 р на посаду завідуючої архівом була призначена його співробітниця Ж.О. Кононенко, яка працювала на цій посаді до 1996 р. Відтоді до 2012 р. архівом керувала Г.О. Станіцина.
З 1996 р. розпочався черговий переїзд Інституту археології з Видубецького монастиря на Оболонь (проспект Героїв Сталінграда, 12). На жаль, такі переїзди не йдуть на краще документам та матеріалам архівного фонду, тим більше, що зазвичай архіву доводиться переїжджати у недостатньо пристосоване для зберігання паперових документів та фотопластин приміщення.
З 2012 до 2018 р. роботою Наукового архіву керував О.В. Каряка. З кінця 2018 р. архівом завідує О.В. Бузько.
Науковий архів постійно поповнюється архівними документами. Це і наукові звіти, і дисертації, і особові фонди та інші матеріали.
Станом на кінець 2018 р. у Науковому архіві зберігається 74 фонди.

Список використаних архівних документів:

НА ІА НАНУ, ф. ВУАК, №№ 1, 1/1 — 1/12; №№ 3—447.
НА ІА НАНУ, ф. ВУАК, № 481, арк. 104.
НА ІА НАНУ, ф. ВУАК, № 481, арк. 104 зворот, арк. 105.
НА ІА НАНУ, ф. ВУАК, № 481, арк. 106.
НА ІА НАНУ, ф. ВУАК, № 481, арк. 105.
НА ІА НАНУ, ф. ВУАК, № 614, арк. 3.
НА ІА НАНУ, Облікові документи Наукового архіву, Акти передачі за довоєнні роки, арк. 87.
НА ІА НАНУ, Облікові документи Наукового архіву, Акти передачі за довоєнні роки, арк. 94.
НА ІА НАНУ, Облікові документи Наукового архіву, Акти передачі за довоєнні роки, арк. 102 - 106.
НА ІА НАНУ, Облікові документи Наукового архіву, Акти передачі за довоєнні роки, арк. 127.
НА ІА НАНУ, ф. Діловодство, опис 1, справа 13, арк. 1 зворот.
НА ІА НАНУ, ф. Діловодство, опис 1, справа 11, арк. 1.
НА ІА НАНУ, Облікові документи Наукового архіву, Акти передачі за 1945—1968 роки, арк. 50.
НА ІА НАНУ, ф. Діловодство, опис 1, № 290, арк. 1, 2.
НА ІА НАНУ, ф. Адм. № 11, арк. 29, 30.
НА ІА НАНУ, ф. Діловодство, опис 1, № 290, арк. 3, 4.
НА ІА НАНУ, ф. Адм. № 13, арк. 23, № 14, арк. 34 № 15, арк. 28.
НА ІА НАНУ, ф. Діловодство, опис 1, справа 393, арк. 3.
НА ІА НАНУ, Облікові документи Наукового архіву, Акти передачі за 1945—1968-ті рр. арк. 64.
НА ІА НАНУ, Облікові документи Наукового архіву, Акти передачі за 1945—1968-ті рр. арк. 67.
НА ІА НАНУ, Облікові документи Наукового архіву, Акти передачі за 1945—1968-ті рр. арк. 68.
НА ІА НАНУ, Облікові документи Наукового архіву, Фотоархів. Акти передачі за 1956—1960 роки, арк. 12.
НА ІА НАНУ, Облікові документи Наукового архіву, Фотоархів. Акти передачі за 1956—1960 роки, арк. 11.
НА ІА НАНУ, Облікові документи Наукового архіву, Фотоархів. Акти передачі за 1956—1960 роки, арк. 13.
(НА ІА НАНУ, Облікові документи Наукового архіву, Акти передачі за 1945—1968 рр. арк. 113.
НА ІА НАНУ, ф. Адм. № 15, арк. 27.
НА ІА НАНУ, ф. Адм. № 15, арк. 28.
НА ІА НАНУ, ф. Адм. № 52, арк. 32.

Категорія: Науковий архів   Опубліковано: 2018-12-19

E-mail:

Замовлення матеріалів можна зробити цілодобово, надіславши нам на електронну пошту шифри матеріалів у такому форматі:
1965/23, Березанська (для Фонду експедицій);
Фонд 9 (Щербаківський), справа 223, “Назва справи” (для особових фондів).

Якщо замовлення зроблено до 12:00, ви отримаєте матеріали того ж дня. Якщо після 12:00, то у наступний день виконання замовлень. Замовлення можна зробити і на паперовому бланці в архіві — за тією ж схемою.

Виконання замовлень читачів:
Понеділок: 10:00 — 12:00
Вівторок: 10:00 — 12:00
Четвер: 10:00 — 12:00

Замовленими матеріалами ви можете користуватися у зручний для вас час, з понеділка по п’ятницю, протягом годин роботи читального залу (включаючи обідню перерву).

Робота читального залу:
Понеділок: 10:00 — 17:00
Вівторок: 10:00 — 17:00
Середа: 10:00 — 17:00
Четвер: 10:00 — 17:00
П’ятниця: 10:00 — 17:00

Обідня перерва: 13:00 — 14:00.

Категорія: Редакційно-видавнича служба   Опубліковано: 2017-06-07

Шевченко Тетяна Миколаївна, завідувач відділу, к.і.н., с.н.с.
E-mail: 

Ахмад Аркадій Рабіхович, пров. н. редактор

Пєткова Марина Володимирівна, пров. н. редактор

Попович Ярослава Іванівна, м.н.с.

Категорія: Науковий архів   Опубліковано: 2017-06-05

Дозвіл на роботу з матеріалами Наукового архіву надається дослідникам, які є спеціалістами з археології та інших дотичних дисциплін (або навчаються за відповідним профілем, за умови участі в процесі наукового керівника) та за наявності схваленої дирекцією Інституту археології та профільним науковим відділом заявки.

Необхідною умовою є дотримання авторського права, що включає отримання дозволу на роботу зі звітами від автора розкопок або профільного відділу Інституту археології (коли автора немає в живих).

У випадку публікації матеріалів обов'язкове посилання на місце зберігання архівних матеріалів.

Примірник опублікованої на основі архівних матеріалів праці передається до архівної бібліотеки.

З Р А З О К

оформлення заявки для роботи з архівними матералами колекцій

 (лист від організації, за якою закріплений заявник, на бланку організації, завіреному підписом керівника установи та печаткою)

Директору Інституту
археології НАН України
члену-кореспонденту
НАН України Чабаю В.П.

Прошу надати дозвіл на роботу з архівними матеріалами ______________________________________________________________________
(перелік потрібних колекцій)
__________________________________________________________________
(кому – Прізвище Ім’я По-батькові та посаду дослідника)
в рамках виконання _________________________________________________
(назва проекту, планової чи дисертаційної теми тощо)

За потреби зазначити необхідність фотофіксації або сканування.

Підпис відповідальної особи
та
печатка організації

Категорія: Науковий архів   Опубліковано: 2017-06-02

Фонди Наукового архіву Інституту археології НАН України виникли в результаті діяльності власне Інституту археології та його попередників. Тут зберігається 73 фонди на паперовій основі, серед яких: 65 особових фондів вчених-археологів; 7 фондів установ (до них входять Фонд експедицій, Фонд Наукових робіт і дисертацій, Фонд Інституту археології «Діловодство»).

В архіві зберігається колекція старих карт та планів. Найстаріша карта датується 1764 роком ("Карта генеральная Киевской губернии, составленная из Переяславского, Миргородского й частей Киевского, Нежинского, Гадяцкого й Прилуцкого полков, разделенная на 11 уездов...").

Архів зберігає велику колекцію негативів на скляних пластинах.

Для отримання архівної інформації та користування архівними документами необхідно:
• письмове звернення на ім'я керівництва Інституту
• посвідчення особи (паспорт)

Завідувач Наукового архіву: Бузько Олександра Вікторівна

Положення про Науковий архів ІА НАНУ

Порядок користування документами Національного архівного фонду України (на сайті ВР)

Правила роботи з архівними матеріалами

Фонди Наукового архіву

Замовлення матеріалів

Співробітники

Історія

Контакти

Категорія: Науковий архів   Опубліковано: 2017-06-02

Завантажити розширений перелік фондів Наукового архіву ІА в форматі .doc

Категорія: Наукова бібліотека   Опубліковано: 2017-05-31

1. Загальні положення

1.1. Правила встановлюють порядок користування Науковою бібліотекою Інституту археології (далі Бібліотека), її фондами та послугами і діють згідно Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу».

1.2. Бібліотека надає читачам у тимчасове користування свої фонди, які є складовою частиною Державного бібліотечного фонду України

2. Порядок запису до Бібліотеки
2.1. Право користування Бібліотекою надається співробітникам Інституту археології НАНУ, співробітникам науково-дослідних установ НАНУ, інших міністерств та відомств, аспірантам, стажерам, студентам ВНЗ та іншим особам, які ведуть науково-дослідну роботу.

2.2. Запис до Бібліотеки здійснюється:
- для працівників Інституту археології НАН України – за наявності службового посвідчення
- для інших читачів – за пред’явлення службового посвідчення (студентського квитка) і листа-прохання від інституції, в якій працює (навчається) читач, погодженого заступником директора з наукової роботи чи ученим секретарем Інституту археології.

2.3. Право користування індивідуальним абонементом, за яким здійснюється видача книг додому, надається лише працівникам Інституту археології. Читачі інших інституцій можуть користуватися матеріалами Бібліотеки лише у читальному залі.

2.4. Під час запису до Бібліотеки читач повинен ознайомитися з Правилами користування нею і підписати зобов’язання про їх виконання.

3. Порядок користування Бібліотекою

3.1. Користування основними послугами Бібліотеки безкоштовне.
Читачі можуть отримувати у тимчасове користування книги, інші твори друку, користуватися бібліографічним, довідково-бібліографічним апаратом Бібліотеки, отримувати тематичні довідки, користуватися електронними каталогами.
Бібліотека може надавати читачам додаткові платні послуги. Перелік платних послуг регулюється окремим документом.

3.2. Щорічно, станом на 1 березня Бібліотека здійснює перереєстрацію читачів. У ході проведення перереєстрації, а також на час довгострокового відрядження (більше місяця), читач зобов’язаний здати всі видання, зафіксовані за ним обліковими документами Бібліотеки.

3.3. У разі звільнення з Інституту археології читач зобов’язаний повністю розрахуватися з Бібліотекою, про що засвідчує відповідна довідка, видана Бібліотекою.

3.4. За кожне видання, яке отримує читач на індивідуальний абонемент, він розписується у читацькому формулярі. Не дозволяється виносити з Бібліотеки не записані матеріали. При поверненні матеріалів до Бібліотеки підпис читача анулюється підписом бібліотекаря.

3.5. Матеріали, підібрані для роботи, читач повинен уважно переглянути і про виявлені дефекти одразу повідомити працівника Бібліотеки.

3.6. Нові видання, що містяться на виставці нових надходжень, видаються для роботи лише у читальному залі.

3.7. Кількість матеріалів, які видаються для роботи у читальному залі, обмежуються 20 примірниками за одне відвідування.

3.8. Користування матеріалами, які знаходяться у вільному доступі у читальному залі, кількісно не обмежується.

3.9. Рідкісні та цінні книги, книги, видані до 1917 року, а також видання, які є у Бібліотеці в одному примірнику видаються для роботи лише у читальному залі.

3.10. Всі види видань видаються читачам на термін до 60 днів, видання підвищеного попиту – на термін до 1 тижня.

3.11. Сумарна кількість видань на індивідуальному абонементі читача не повинна перевищувати 20 одиниць.

3.12. Читач несе відповідальність за стан збереження отриманих ним документів і за своєчасне повернення їх до Бібліотеки.

3.13. Читач зобов’язаний замінювати втрачені документи, одержані з фондів бібліотек, рівноцінними або відшкодовувати їх ринкову вартість.

3.14. За несвоєчасне повернення видань, отриманих на абонемент з читача може стягуватися штраф. Розмір штрафу визначається за погодженням з бухгалтерією та дирекцією Інституту археології.

3.15. Штрафи та відшкодування за втрачені видання сплачуються до бухгалтерії Інституту археології та використовуються на розвиток Бібліотеки.

Категорія: Наукова бібліотека   Опубліковано: 2017-05-31

1. Загальні положення.

1.1. Наукова бібліотека (НБ) є структурним науково-інформаційним підрозділом Інституту археології НАН України, який здійснює бібліотечно-інформаційний супровід наукової діяльності Інституту, бере участь у виконанні планових наукових тем Інституту і науково-методичній роботі Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського (НБУВ).
1.2. У своїй діяльності НБ керується чинним законодавством, Статутом Інституту, нормативними документами Президії НАН України та цим Положенням.
1.3. НБ підпорядкована директору Інституту та, за згодою директора, заступнику директора з наукової роботи.
1.4. Керівництво НБ здійснює завідувач, який призначається (звільняється) директором Інституту за погодженням із Вченою Радою Інституту.
1.5. Посадовий склад НБ визначається штатним розкладом.
1.6. Права та обов'язки співробітників НБ визначаються посадовими інструкціями.
1.8. НБ взаємодіє з підрозділами Інституту, залучає наукових співробітників як консультантів до формування документних ресурсів, створення довідково-бібліографічного апарату, власних електронних інформаційних ресурсів та продуктів, співпрацює з бібліотечними, бібліотечно-інформаційними та іншими інформаційними підрозділами наукових установ НАН України, підтримує ділові контакти з бібліотеками та інформаційними підрозділами наукових установ НАН України, вітчизняними, зарубіжними та міжнародними організаціями.
1.9 Ліквідація бібліотеки можлива лише у разі ліквідації Інституту.

2. Основні завдання.
2.1. Формування фонду вітчизняних і зарубіжних видань на різних носіях інформації згідно з профілем наукової діяльності Інституту, його зберігання, облік і використання.
2.2. Наукове опрацювання документів, організація довідково-бібліографічного апарату бібліотеки, участь у створенні власних інформаційних ресурсів.
2.3. Бібліотечне та довідково-бібліографічне забезпечення наукової діяльності співробітників Інституту, читачів з інших установ та організацій. Розширення асортименту бібліотечних послуг на основі впровадження сучасних бібліотечних та інформаційних технологій, надання доступу до світових інформаційних ресурсів, використання мережі Інтернет.
2.4. Розробка науково-інформаційних видань.
2.5. Участь у наукових дослідженнях у сфері науково-інформаційної та бібліотечної діяльності, впровадження сучасних інформаційних технологій.
2.6. Забезпечення оперативної та якісної реалізації вищевказаних завдань на основі підвищення кваліфікації співробітників НБ та розширення сфери використання електронних наукових ресурсів.

3. Функції та обов'язки.
3.1. Вивчення інформаційних потреб, оперативне забезпечення інформаційних запитів науковців з використанням різних форм і методів індивідуального інформування. Проведення соціологічних досліджень читацьких інтересів з метою оптимального їх задоволення.
3.2. Комплектування фонду НБ вітчизняними та зарубіжними виданнями на різних носіях інформації згідно з тематикою наукових досліджень Інституту.
3.3. Інформаційне та бібліотечно-бібліографічне обслуговування читачів. Створення і ведення системи бібліотечних каталогів та картотек, електронного каталогу, електронних баз даних згідно з науковою тематикою Інституту.
3.4. Організація, раціональне розміщення, облік основних і додаткових бібліотечних фондів, їх перевірка, зберігання і реставрація.
3.5. Наукове опрацювання нових надходжень до фонду НБ. Бібліографічна обробка та каталогізація традиційних і електронних ресурсів.
3.6 Наукове опрацювання документного фонду, зокрема цінних видань, колекцій, що зберігаються у НБ.
3.7. Відображення інформаційних ресурсів бібліотеки на веб-сайті Інституту та інформаційному сайті НБУВ.
3.8. Підготовка інформаційних, бібліографічних науково-аналітичних матеріалів. Організація поточного інформування користувачів НБ, виконання бібліографічних довідок.
3.9. Поширення бібліотечно-бібліографічних знань серед користувачів НБ: проведення семінарів, практичних занять, днів інформації, підготовка довідників, тематичних виставок.
3.10. Вивчення та впровадження у практику роботи НБ інноваційного досвіду бібліотечно-інформаційної роботи. Підвищення кваліфікації, оволодіння сучасними технологіями, участь у семінарах, тренінгах, конференціях.
3.11 Участь у науково-дослідній роботі, наукових заходах, які проводяться Інститутом. Участь у фахових бібліотечних заходах. Підготовка наукових публікацій і виступів.
3. 12. Складання планів і звітів про роботу НБ, ведення обліку роботи.

4. Керівництво та управління.
4.1. Загальне керівництво НБ здійснює директор Інституту, який:
- призначає керівника НБ, визначає штат працівників, порядок заміщення вакантних посад;
- затверджує основні організаційно-розпорядчі документи про роботу НБ
- дає дозвіл на обслуговування читачів з інших установ, ведення платних послуг, продаж та перерозподіл маловживаної літератури;
- затверджує склад Інформаційно-бібліотечної ради Інституту (ІБР);
- сприяє модернізації НБ, технічному забезпеченню її діяльності;
- забезпечує фінансування діяльності НБ, належні умови зберігання бібліотечного фонду, своєчасний ремонт приміщення та обладнання;
4.2. Безпосереднє керівництво роботою НБ здійснює завідувач бібліотеки, який:
- входить до склади ІБР, бере участь у засіданнях Вченої ради Інституту;
- організовує роботу НБ, звітує про її діяльність, надає плани та звіти про роботу НБ до методичного центру НБУВ;
- забезпечує підвищення кваліфікації співробітників НБ;
- готує та подає на розгляд адміністрації Інституту пропозиції щодо розвитку НБ, формування та збереження її фондів, підвищення рівня обслуговування користувачів та професіоналізації кадрів, стимулювання праці співробітників;
- несе відповідальність за роботу НБ, збереження документного фонду та майна, дотримання трудової дисципліни.
4.3. Посадові обов‘язки завідувача та співробітників НБ визначаються посадовими інструкціями і даним Положенням

Категорія: Наукова бібліотека   Опубліковано: 2017-03-04

Перша документально підтверджена згадка про створення бібліотеки при Археологічній комісії (однієї зі структур, які передували створенню Інституту) датується 22 серпня 1921 року. Тоді було ухвалено створити при комісії бібліотеку, затвердивши посаду її завідуючого з обов’язками каталогізатора.
Тим самим роком датується заснування бібліотеки Музею (Кабінету) антропології та етнології ім. Ф. Вовка (установа, яка згодом також стала однією зі складових частин Інституту). Бібліотека, як і сама установа, була заснована на матеріалах Ф. К. Вовка, що за його заповітом були передані Академії наук. Керував бібліотекою Євген Олександрович Дзбановський.
З часу утворення бібліотек їхні фонди почали доволі активно поповнюватися, як за рахунок дарунків так і шляхом активного обміну книгами з установами СРСР та достатньо активному книгообміну із закордонними колегами. Проте, у 30-х роках припинилося надходження іноземної літератури через заборону зв’язків із закордонними колегами. Крім того, книжкові фонди неодноразово підлягали «чистці» на предмет вилучення з них літератури «ворожого» спрямування.
З 30-х років почалося реформування Академії наук. У 1933 році на базі Всеукраїнського археологічного комітету, Кабінету Антропології і Етнології ім. Ф. Вовка, Музею Археології, Етнологічного музею, Етнографічної Комісії була організована Секція історії матеріальної культури (СІМК) як тимчасова перехідна структура перед створенням інституту (1934 р.). Існує документ, який підтверджує, що бібліотека СІМКу увібрала в себе бібліотечні зібрання всіх установ, що увійшли до її складу. Про це свідчать і відповідні штампи на сторінках книжок у фонді бібліотеки Інституту археології.
У 1935 році завідуючим бібліотекою Інституту був призначений Є. О. Дзбановського, який опікувався нею до 1954 року.
На жаль, з’ясовуючи долю бібліотечного фонду під час війни, ми можемо користуватися лише фрагментарними даними. Документальних свідчень про евакуацію фонду чи його частини до Уфи не існує. Очевидно, він зоставався у Києві і значною мірою зберігся завдяки зусиллям співробітників, що залишилися в окупованому місті. Однак частину книжкового фонду бібліотеки, як свідчить «Акт об ущербе, причиненном немецко-фашистскими захватчиками Институту археологии АН УССР», було вивезено у Німеччину. Це складало більше 7 тис. примірників книг археологічного змісту. У 1948 році більшість цих видань були повернуті з Німеччини до бібліотеки Інституту.
Одразу після повернення з евакуації співробітники Інституту здійснювали розшук і повернення матеріалів, поступово доводили до ладу його приміщення. До структури повоєнного Інституту бібліотека входила разом з архівом, маючи двох співробітників — завідуючого бібліотекою і архівом Є. О. Дзбановського та бібліотекаря-архіваріуса С. А. Гельфенбейн. Як свідчать джерела, впродовж другого півріччя 1944 року було проведено велику роботу з упорядкування книжкових і архівних фондів. Інститут також вживав заходів з поповнення книжкових фондів археологічними виданнями через низку наукових закладів і видавництв.
У 1955 році до бібліотеки прийшла працювати Катерина Семенівна Корнієнко, яка з 1957 до 1991 року очолювала цю структуру. 50-ті роки були часом активного переформування фондів бібліотек спорідненого профілю та інтенсивної роботи з бібліотечним фондом. У цей час формуються основні паперові картотеки бібліотеки, зокрема винятково цінна картотека статей з археології.
Часом найбільш регулярного, цілеспрямованого та систематичного поповнення фонду бібліотеки Інституту археології були 60-ті — початок 90-х років. Фонд поповнювався через «Академкнигу», Відділ іноземного комплектування Державної Публічної Бібліотеки, за рахунок обміну з іншими установами (Державним Ермітажем, Інститутом археології АН СРСР, Академії наук Узбецької РСР, Середньоазіатським Державним Університетом, Інститутом історії, мови і літератури Молдавії, Академією архітектури УРСР та ін.). Досить стабільним і достатнім було фінансування на придбання літератури, передплату періодичних видань. У цей час бібліотека Інституту археології перетворилася на одну з найкращих бібліотек археологічного профілю. Було проведено велику роботу з поповнення втраченого під час війни фонду через букіністичні магазини Москви, Ленінграда і Києва. До фондів бібліотеки надійшли близько 20 приватних бібліотек видатних вчених-археологів. Традиція передачі до фондів бібліотеки книгозбірень колишніх працівників Інституту триває донині.
З 1991 р. бібліотекою почала керувати Вікторія Анатоліївна Колеснікова.
З цього часу бібліотека, не полишаючи традиційної діяльності, почала впроваджувати нові інформаційні технології, поступово переходити до створення електронних каталогів і баз даних, почавши з нових надходжень. Станом на сьогодні електронний каталог відображає вітчизняні і зарубіжні монографії, збірники праць і періодичні видання, автореферати дисертацій (близько 30 тисяч записів); а також фахові статті (понад 70 тисяч записів).
Регулярно (майже щомісяця) у приміщенні читального залу бібліотеки влаштовуються виставки нових надходжень, які користуються великим попитом у читачів. Окрім цих виставок традиційними є тематичні книжкові виставки, що готуються до ювілеїв, пам’ятних дат, конференцій тощо. (Фото сучасної бібліотеки).
Читачі мають можливість скористатися низкою послуг, які надаються бібліотекою дистанційно (матеріали довідкового характеру, електронні копії статей, тематичні бібліографічні списки тощо).
Останніми роками фонд бібліотеки щорічно поповнюється приблизно на 1 тисячу примірників, при цьому основними джерелами надходжень є обмін і дарунки. На жаль, можливості для цілеспрямованого систематичного поповнення фондів нині немає.
Колектив бібліотеки сьогодні складається з чотирьох співробітників: Вікторія Колеснікова, Ірина Черновол, Світлана Пічкур, Ірина-Варвара Філіппова.

Категорія: Наукова бібліотека   Опубліковано: 2017-01-14

За час своєї діяльності у зв’язку з переміщенням Інституту, фонди бібліотеки пережили декілька переїздів (бульвар Шевченка – вул. Кірова (Грушевського) – Видубицький монастир – просп. Героїв Сталінграда).
Вже від початку існування бібліотеки тематичне спрямування її фондів було достатньо широким. Вони містили археологічну, антропологічну, етнографічну, історичну, мистецтвознавчу, природничу літературу. Також від початку була представлена література з філософії, релігії, культури, філології, довідкові видання. За час діяльності бібліотеки всі підрозділи фонду поповнювалися та внутрішньо структурувалися. На сьогодні загальна кількість фонду становить близько 150 тисяч примірників.
До послуг читачів є довідково-бібліографічний апарат бібліотеки: алфавітний та систематичний каталоги, біля 20 картотек, серед яких картотека статей з археології та давньої історії, картотека праць співробітників Інституту та видань Інституту археології, картотека рецензій, картотеки вітчизняної та іноземної періодики, колекцій, україністики, античних авторів, картотека «Праць Археологічних з’їздів», картотека статей деяких дореволюційних часописів тощо. До послуг читачів є електронний каталог, що відображає масив літератури, отриманої бібліотекою з 1997 року.

Категорія: Наукова бібліотека   Опубліковано: 2016-11-15

Колеснікова Вікторія Анатоліївна, завідуюча Науковою бібліотекою
E-mail: 

Черновол Ірина Володимирівна, провідний бібліограф
E-mail:

Пічкур Світлана Сергіївна, провідний бібліотекар
E-mail:

Філіппова Ірина-Варвара Юріївна, провідний бібліотекар
E-mail: 

Категорія: Науковий архів   Опубліковано: 2016-11-15

Бузько Олександра Вікторівна, завідувач Наукового архіву
E-mail:

Станиціна Галина Олександрівна, провідний архівіст
E-mail:

Романенко Дарина Анатоліївна, архівіст І категорії
E-mail:

Категорія: Науковий архів   Опубліковано: 2016-11-15

Дарина Анатоліївна Романенко   архівіст І категорії Науковий архів пр-т Володимира Івасюка, 12 Київ - 04210 1 поверх Тел. роб.: +380 (44) 418 65 35 E-mail:  @iananu.org.ua ORCID:

Категорія: Наукова бібліотека   Опубліковано: 2016-11-15

Вікторія Анатоліївна Колеснікова   Кандидат історичних наук, завідуюча Науковою бібліотекою Наукова бібліотека пр-т Володимира Івасюка, 12 Київ - 04210 3 поверх, кімната 301 Тел.: +380(44) 254 11 81 E-mail: ORCID: 0000-0002-2095-240X