Категорія: Співробітники  

Олексій Олександрович Крютченко 

 

Кандидат історичних наук, науковий співробітник

ORCID: 0000-0001-8518-4168

 Kriutchenko.jpg 

Профіль

Наукові інтереси:
Розвиток фортифікаційної справи у Європі за доби раннього заліза.

Поточні дослідження й проекти:
Захисні споруди півдня Східної Європи доби раннього заліза.

Експедиційна діяльність:
2016–2018 — заступник начальника Більської археологічної експедиції ІА НАН України;
2016, 2018 — участь у роботі експедицій НДЦ «Рятівна археологічна служба;
2016 — участь у роботі Канівської археологічної експедиції;
2014 — участь у роботі Куземинської археологічної експедиції ІА НАН України;
2014 — керівник Таранівської археологічної експедиції ХНУ імені В.Н. Каразіна;
2012 — керівник Таранівської археологічної експедиції ХНУ імені В.Н. Каразіна;
2011–2013 — участь у роботі Верхньосалтівської археологічної експедиції ХІМ;
2007–2010 участь у роботі Циркунівської експедиції ДП ОАСУ «Слобідська археологічна служба»;
2007–2009 — участь у роботі Цареборисівської експедиції ДП ОАСУ «Слобідська археологічна служба»;
2006–2007 — участь у роботі Гришківської археологічної експедиції Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна;
2005–2009, 2015–2016 — участь у рятівних розкопках та наукових експертизах ДП ОАСУ «Слобідська археологічна служба»;
2005–2015 — участь у роботі Більської археологічної експедиції ХНУ імені В.Н. Каразіна;2005-2007 —участь у роботі Сіверськодонецької археологічної експедиції ХНУ імені В.Н. Каразіна;
2005 — участь у роботі палеолітичної експедиції ХІМ;
2001–2004 — участь у роботі Більської археологічної експедиції Харківського обласного палацу дитячої та юнацької творчості.

Педагогічна діяльність:
2008–2012 — керівник археологічного гуртка Харківського обласного палацу дитячої та юнацької творчості.

Наукові організації й товариства:
ВГО “Спілка археологів України”
Харківське обласне історико–археологічне товариство

Відзнаки:
2018 — нагрудний знак «Учасник АТО»;
2016 — нагрудний знак «Учасник бойових дій»;
2015 — медаль «Захиснику вітчизни».

Освіта:
2015–2019 — аспірантура, Інститут археології НАН України, спеціальність «археологія»;
2004–2009 — Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, історичний факультет, спеціальність «археологія».

 

Категорія: Співробітники  

Ірина Володимирівна Станкєвіч (Карашевич)

 

працювала в Інституті археології з 2007 по 2021 рр.

Молодший науковий співробітник

Відділ Наукові фонди

 Stankiewicz sm 

Профіль

Наукові інтереси:
Наукові інтереси зосереджені на тематиці середньовічної археології, проблемах історичної топографії міст Північно-Західного Причорномор‘я у складі Османської імперії.

Експедиційна діяльність:
2010, 2012 – 2013 – розвідка за власним Відкритим листом, та дозволом у Одеській та Миколаївській областях, 2012 р. на Кінбурнській косі, та у 2013 р. розкопки фортеці Кінбурн у складі Південної Середньовічної експедиції ІА НАН України, під керівництвом С.О. Біляєвої;
2009 – участь у роботі Канівської археологічної експедиції ІА НАН України в с. Бучаку, керівництвом Ю.В. Болтрика;
2005 – участь у роботі спільної археологічної експедиції Інституту археології НАН України та Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника в дослідженні Старого Арсеналу (м. Київ) під керівництвом Г.Ю. Івакіна;
2004 – 2010, 2012 – 2013 – участь у роботі Міжнародної Південної Середньовічної експедиції ІА НАН України; дослідження у м. Очаків, Аккерманської фортеці у м. Білгород–Дністровський, турецької фортеці на Кінбурнській косі, під керівництвом С.О. Біляєвої;
2004 – участь у роботі спільної Архітектурно-археологічної експедиції Інституту археології НАН України та Університету штату Техас (США, м. Остін) в Національному заповіднику «Херсонес Таврійський» (АРК) під керівництвом В. М. Зубаря;
2003 – участь у роботі Побузькій експедиції, курган доби бронзи, під керівництвом Ю.В. Болтрика;
2002 – 2003 – участь у роботі Миколаївської експедиції в с. Виноградний сад, поселення доби неоліту-енеоліту, під керівництвом В.М. Фоменко;
1997 – 2002, 2012 – участь у роботі експедиції Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка в с. Торговиця, дослідження решток золотоординського міста, під керівництвом Н.М. Бокій, І.А. Козир;
1996 – участь у роботі експедиції Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка в с. Івангород, курган доби раннього заліза, під керівництвом Н.М. Бокій;
З 2004 по 2010 р. працювала у складі Міжнародної Південної середньовічної експедиції в м. Білгород-Дністровському, Очакові та на Кінбурнській косі.

Наукові організації й товариства:
Історико–культурна асоціації «Україна–Туреччина» (ІКАУТ)
Спілка археологів України (САУ)

Дисертаційне дослідження:
«Османські міста Північно-Західного Причорномор‘я (історична топографія)». Науковий керівник — д.і.н. О. С. Біляєва.

Освіта:
2003–2006 — Національний університет «Києво–Могилянська академія», магістерська програма «Археологія та давня історія України», спеціальність «давня історія України», кваліфікація «магістр»;
1997 – 2002 – Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка, історичний факультет, спеціальність «історія та основи правознавства», спеціаліст.

Категорія: Співробітники  

Олександр Степанович Милашевський

 працював у Інституті археології з 2016 по 2021

Кандидат історичних наук

ORCID: orcid.org/0000-0002-2616-931X		 Милашевський 

Профіль

Наукові інтереси:
Археологія пізньоримського часу. Черняхівська, вельбарська, пшеворська культури.

Експедиційна діяльність:
2018 — Легедзинська археологічна експедиція/ керівник — Б.В. Магомедов; Волинська рятівна археологічна експедиція/ керівник — Милашевський О.С.
2017 — Волинська археологічна експедиція/ керівник — А.В. Панікарський;
2016 — Волинська археологічна експедиція/ керівник — А.В. Панікарський;
2015 — участь у роботі Волинської рятівної археологічної експедиції;
2007—2009 — участь у роботі Фастівської археологічної експедиції ІА НАН України;
2006—2013 — участь у роботі Комсомольської ранньослов’янської експедиції ІА НАН України;
2005—2006 — археологічна експедиція у м. Судак.

Педагогічна діяльність:
2016 — наукова консультація студента Історичний факультет Львівського національного університету ім. І. Франка
2018 — наукова консультація учнів при написанні науково-дослідних робіт МАН при наукових осередках м. Демидівка та м. Луцьк (Рівненська, Волинська обл.)

Наукові організації й товариства:
Спілка археологів України

Дисертаційне дослідження:
«Північно–західний компонент черняхівської культури (за матеріалами ліпної кераміки)»; науковий керівник — д. і. н. Д. Н. Козак, з 2014 — д. і. н. Б. В. Магомедов.

Освіта:
2004—2009 — Київський національний університет імені Тараса Шевченко, історичний факультет, кафедра археології та музеєзнавства, спеціальність «археолог, викладач археології».

Категорія: Співробітники  

Алла Сергіївна Борисюк-Дудкіна

працювала в Інституті археології з 2014 по 2019 роки

Художник-реставратор, художник-реставратор творів з металу другої категорії

Відділ Наукові фонди
пр-т Героїв Сталінграда, 12
Київ - 04210

 

 Borysiuk1 

Профіль

Наукові інтереси:
Особливості польової та лабораторної консервації та реставрації творів декоративно-ужиткового мистецтва та скульптури. Особлива увага приділяється технічній та науковій реставрації виробів з таких матеріалів, як метал та шкіра. Техніки виготовлення предметів та способи збереження пам’яток. Реставрація та консервація археологічних творів, методики їх очистки, розкриття поверхні, укріплення та консервація. Великий інтерес викликають предмети з поєднанням різних матеріалів. Вивчення європейських технологій методик та матеріалів. Головною проблематикою є збереження та консервація археологічних пам’яток методами польової реставрації.

Поточні дослідження й проекти:
«Пам’ятки матеріальної культури давнього населення України в колекціях наукових фондів Інституту археології НАН України», розділ «Консервація та реставрація археологічних предметів з колекцій ІА НАНУ»

Експедиційна діяльність:
2011-2013, 2015 — участь у роботі археологічної експедиції античної Ольвії, як реставратор.
2012 — участь у роботі Черняхівської експедиції у с. Легедзине, як реставратор.

Освіта:
2008-2012 — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, спеціалізація реставрація творів мистецтва, диплом бакалавра за спеціальністю «художник-реставратор скульптури та творів декоративно-ужиткового мистецтва».
2012-2014 — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, спеціалізація реставрація творів мистецтва, диплом магістра за спеціальністю «художник-реставратор скульптури та творів декоративно-прикладного мистецтва з металу, каменю, кераміки і скла». Дослідник, викладач.

Категорія: Співробітники  

Яків Петрович Гершкович

(21.08.1953 – 08.09.2022)

 

Доктор історичних наук, старший науковий співробітник

ORCID: 0000-0002-5915-1300

  Gershkovich1

Профіль

Наукові інтереси:
Проблеми археології бронзового віку та перехідного періоду до раннього залізного віку: культурогенетичні процеси, вогнища культурогенезу та їх взаємодія; формування та культурна приналежність осередків металообробки Північного Причорномор’я та їх датування; порівняльний аналіз матеріальних комплексів археологічних культур та динаміка їх змін; мережа зв’язків Північної Євразїї та їх характер; відображення давніх ритуалів та звичаїв у матеріальних залишках. Проблеми перед- та постдепозійних змін культурного шару як ознака характеру тих чи інших типів давніх пам’яток. Проблеми історії науки та професійної етики археологів.

Поточні дослідження й проекти:
«Культурогенез енеоліту – бронзової доби на теренах України». Розділ: «Етнокультурні процеси на території України за доби пізньої бронзи та перехідного періоду до раннього залізного віку».
Резюме: Перевіряється запропонована раніше схема багатовекторного історико-культурного симбіозу під час перехідного періоду від доби пізньої бронзи до раннього залізного віку на території України. Для попереднього періоду історико-культурні процеси і, відповідно, етнокультурна ситуація, дещо інші, оскільки були підпорядковані стабільній взаємодії суміжних утворень, насамперед, культур Ноуа – Сабатинівка, зрубної та тшинецької (чи тшинецько-комарівської).

"Керамічний аналіз в реконструкції соціально–економічних умов у мобільних групах населення на північ від Чорного моря 1100–600 рр. до н.е." (2016–2019). Кооператори — Фонд Фолксваген та Вільний університет, Берлін (Німеччина). Керівник — проф. доктор Е. Кайзер.

Стипендії та гранти:
2001, 2008, 2016 — стіпендія Німецької служби наукового обміну (DAAD), Євразійський відділ Німецького археологічного інституту та Вільного університету, Берлін, ФРН;
2003—2004 — стіпендія Програми академiчних обмiнiв iменi Фулбрайта, коледж Веллслі, Бостон, США.

Експедиційна діяльність:
2018 — Донецька експедиція ОАСУ ІА НАНУ, керівник;
2017 — Нетішинська експедиція РАСУ ІА НАНУ, керівник;
2011—2013, 2015 — очолював експедицію «Ірей» ІА НАНУ по дослідженню у Донецькій, Луганський, Херсонський, Одеський обл.;
1998 — очолював експедицію ІА НАНУ по дослідженню зольників біля м. Нетешін, Хмельницької обл.;
1989—1993 — очолював Донецьку археологічну експедицію НПК «Археолог» при ІА НАНУ.;
1981—1988 — участь у роботі Краснознам’янської археологічній експедиції ІА АН УРСР.;
1977—1980 — участь у роботі Донецької та Другої Сіверсько-Донецької археологічної експедиції ІА АН УРСР.

Педагогічна діяльність:
В різні роки читав лекції в університетах:
Вільний університет Берліна — ФРН;
Тюбінгенський університет Эберхарда та Карла — ФРН;
Гейдельбергський університет — ФРН;
Коледж Веллслі — США;
Гарвардський університет — США;
Чикагський університет — США;
Каліфорнійський університет у Лос-Анджелесі (UCLA) — США.

Наукові організації й товариства:
ВГО «Спілка археологів України» (голова)

Дисертаційні дослідження:
2017 — «Суботівське городище», дисертація на здобуття наукового ступеню доктора історичних наук за спеціальністю «археологія»;
1993 — «Сабатинівська культура Нижнього Подніпров’я та Північно-Західного Приазов’я» дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія», науковий керівник к. і. н. І. Т. Черняков.

Освіта:
1972—1977 — Ташкентський державний університет, історичний факультет, спеціальність «історик, учитель історії та суспільствознавства»

Категорія: Співробітники  

Лариса Анатоліївна Спіцина

працювала в інституті з 2001 по 2018 рр.

Кандидат історичних наук, науковий співробітник

Відділ археології енеоліту — бронзової доби
пр-т Героїв Сталінграда, 12
Київ - 04210

ORCID: 0000-0002-0907-5127

 Spitsyna 

Профіль

Наукові інтереси:
Археологія доби пізнього енеоліту-ранньої бронзи Східної Європи, контакти, міграції, трансформації культурного ландшафту

Поточні дослідження й проекти:
«Культурогенез енеоліту – бронзової доби на теренах України». Розділ: «Культурні традиції півдня України в пізньому енеоліті – ранній бронзі»

Програми міжнародної співпраці:
2011–2013, 2016–2019 — «The reaction of the plant world and human society in climate fluctuations in Ukraine» SCOPES IZ73Z0_152732 Бернський університет (Берн, Швейцарська Конфедерація)

Експедиційна діяльність:
2010–2017 — учасник Приазовської археологічної експедиції ІА НАНУ з дослідження археологічних пам’яток на території Національного Історико-археологічного заповідника комплексу “Кам'яна Могила” (Мелітопольський район, Запорізька область).

Наукові організації й товариства:
Спілка археологів України

Дисертаційне дослідження:
2002 — «Археологічні культури пізнього еноліту-ранньої бронзи в межиріччі Дніпра та Дону», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «Археологія», науковий керівник к.і.н., с.н.с. К. П. Бунятян

Освіта:
1989–1994 — Запорізький державний університет, історичний факультет, спеціальність «історія»

Категорія: Співробітники  

Ігор Андрійович Цеунов

 працював в Інституті археології з 2014 по 2019 роки

Провідний архівіст

Науковий архів

пр-т Героїв Сталінграда, 12
Київ - 04210
1 поверх

 ORCID: 0000-0002-1714-6220

 tseunov 

Профіль

Наукові інтереси:
історіографія, палеолітознавство, історія повсякдення, інтелектуальна історія, гендерна археологія.

Експедиційна діяльність:
З 2012 по сьогодні — член експедиції Національного університету «Києво-Могилянська Академія» на Кіровоградщині (керівник Л. Л. Залізняк);
2013 р. — волонтер у Донській експедиції Московського державного університету (керівник Н. Б. Леонова);
2010—2013 — учасник експедиції Маріупольського державного університету (керівник В. О. Забавін);
2009 р. — студент-практикант у Амвросіївській палеолітичній експедиції (керівник О. О. Кротова), а також волонтер у експедиції Луганського національного університету ім. Даля (керівник С. М. Санжаров).

Дисертаційне дослідження:
Працює над кандидатською дисертацією на тему: «Дослідження палеоліту території України напр. ХІХ — у першій половині ХХ ст.», науковий керівник — д.і.н. Л. Л. Залізняк

Освіта:
2014–2017 — аспірантура ІА НАНУ, відділі археології кам’яної доби.
2014 — магістерську програму «Історія. Археологія та давня історія України» Національного університету «Києво-Могилянська Академія».
2012 — бакалавр Маріупольський Державний Університету за фахом «Історія» (диплом з відзнакою).

 

Категорія: Співробітники  

Іван Сергійович Радомський

працював в Інституті археології з 2019 по 2020 роки

Кандидат історичних наук, науковий співробітник

Відділ археології енеоліту — бронзової доби

ORCID: 0000-0002-6123-6557

 Radomskyi1

Профіль

Наукові інтереси:
Технології обробки кременю, енеоліт, культурний комплекс Кукутень-Трипілля.

Поточні дослідження й проекти:
«Культурогенез енеоліту – бронзової доби на теренах України», розділ «Крем’яна індустрія трипільської культури етапу ВІ в контексті культурогенезу енеоліту-бронзової доби на теренах України».

Програми міжнародної співпраці:
2015 – 2017 – учасник програми SNF-SCOPES 160469 “Network in Eastern European Neolithic and Wetland Archaeology for the improvement of field techniques and dating methods” 

Експедиційна діяльність:
2019 — Східноподільська археологічна експедиція ІА НАН України; керівник – к.і.н., н.с. В. С. Рудь;
2017-2019 — Трипільська експедиція Інституту археології НАН України; керівник – к.і.н., с.н.с. О. Г. Корвін-Піотровський;
2013-2018 — Дністровська комплексна експедиція ІА НАН України; керівник – м.н.с. Д. К. Черновол;
2013 — Межиріцька археологічна експедиція кафедри археології та музеєзнавства КНУ ім.Т.Шевченка; керівник – к.і.н., доц. П.С. Шидловський;
2011 — Пушкарівська палеолітична експедиція ІА НАН України; керівник – м.н.с. П. М. Васильєв;
2011 — експедиця Великий Дивлин Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф; керівник – с.н.с. І. М. Хоптинець;
2010 — підводна археологічна експедиція ІА НАН України; керівник – к.і.н. В. Вакхонєєв;
2009 — Канівська археологічна експедиція КНУ ім.Т. Шевченка; керівник – д.і.н., проф. Р. В. Терпиловський, к.і.н., доц. Є. В. Синиця.

Наукові організації й товариства:
ВГО «Спілка археологів України»
ГО «Центр палеоетнологічних досліджень»

Дисертаційне дослідження:
2019 — «Крем’яна індустрія трипільського населення етапу ВІ Середнього Подністров’я (за матеріалами поселення Ожеве-Острів)», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий керівник – к.і.н., доц. С.М. Рижов

Освіта:
2014-2017 — аспірант кафедри археології та музеєзнавства історичного факультету Київського національного університету ім. Т.Шевченка;
2012-2014 — магістр кафедри археології та музеєзнавства історичного факультету Київського національного університету ім. Т.Шевченка;
2008-2012 — студент історичного факультету Київського національного університету ім. Т.Шевченка.

Категорія: Співробітники  

Людмила Володимирівна Литвинова

працювала в Інституті археології з 1978 по 2019 роки

Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник

Відділ біоархеології
пр-т Героїв Сталінграда, 12
Київ - 04210
13 поверх

 Lytvynova2 

Профіль

Наукові інтереси:
Етнічна антропологія, антропологічний склад населення доби пізньої бронзи, раннього залізного віку та класичного середньовіччя, демографія давніх популяцій.

Поточні дослідження й проекти:
«Формування давньої людності на території України за даними антропології та біоархеології»

Експедиційна діяльність:

Наукові організації й товариства:

Дисертаційне дослідження:
2008 р. — «Населення Нижнього Подніпров’я 12 — початку 15 ст. за антропологічними даними», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «антропологія»; науковий керівник —

Освіта:
1978—1982 — Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка), історичний факультет.

Категорія: Співробітники  

Андрій Володимирович Старкін

 

Кандидат біологічних наук, науковий співробітник

Відділ археології Криму та Північно-Західного Причорномор’я

працював в Інституті археології з ____ по 2020 рік

 

 Starkin

Профіль

Наукові інтереси:
Досліджує проблеми зміни фауністичних теріокомплексів і вплив їх на формування господарства первісних суспільств. Особливу увагу приділяє вивченню природних умов формування свійської худоби, її зв’язку з дикими тваринами навколишнього середовища.

Експедиційна діяльність:
Постійно бере участь в експедиціях відділу та інших установ (пам’ятки: Анетівка II, Амвросіївка, Білолісся, Івашкове VI, Інгінли-тепе) та в роботі Білгород Тірської експедиції, де вивчає кісткові рештки тварин.

Наукові організації й товариства:
Член теріологічної спілки.

Дисертаційне дослідження:
2001 — «Пізньоплейстоценові теріофауни степової зони півдня України», дисертація на здобуття вченого ступеню кандидата біологічних наук.

Освіта:
1978–1983 — біологічний факультет Одеського університету.

Категорія: Співробітники  

Сергій Дмитрович Крижицький

працював в інституті з 1961 по 2018 рр.

Член–кореспондент НАН України, доктор архітектури, провідний науковий співробітник

Відділ античної археології
пр-т Героїв Сталінграда, 12
Київ - 04210

ORCID: 0000-0002-0215-4500

 Крижицький 

Профіль

Наукові інтереси:
Археологія, стародавня історія та історія культури, зокрема, історія архітектури античних держав Північного Причорномор’я.

Поточні дослідження й проекти: 
«Північне Причорномор’я за античної доби: історія, економіка, населення, культура»; розділ: «Архітектура і археологія».

Експедиційна діяльність: 
1964–2010 — постійна робота в Ольвійський експедиції ІА АН УРСР / НАН України (1972–1995 — керівник експедиції);
1969–1971 — начальник Білгород–Тирської експедиції ІА АН УРСР;
1956–1963 — участь на тимчасових засадах у роботі Ольвійської експедиції ІА АН УРСР.

Педагогічна діяльність: 
1960-ті — курс «Антична архітектура» в Київському державному художньому інституті (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури).

Наукові організації й товариства:
Спілка археологів України.

Відзнаки:
2012 — Відзнака НАН України «За підготовку наукової зміни»;
2007 — лауреат Державної премі України в галузі архітектури за фундаментальне колективне видання «Історія Української архітектури»;
2007 — Відзнака НАН України «За наукові досягнення»;
2002 — лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки за цикл праць «Давня історія України» та «Етнічна історія давньої України» (в складі колективу);
1997 — Почесна грамота РАН;
1994 — премія імені М. О. Макаренка за вагомий внесок у дослідження античної історії і культури; 
1982 — Медаль «За трудовую доблесть».

Дисертаційні дослідження:
1980 — «Архитектура античных жилых домов Северного Причерноморья», дисертація на здобуття наукового ступеню доктора архітектури (Москва);
1968 — «История домостроительства Ольвии в эллинистическую эпоху (опыт реконструкции жилых домов и кварталов)», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія» (Ленінград); науковий керівник — член–кореспондент АН УРСР Л. М. Славін.

Освіта:
1954–1960 — Київський державний художній інститут (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури), факультет архітектури, спеціальність «архітектура».
1947–1954 — Київська державна художня школа (нині Державна художня середня школа ім. Т. Г. Шевченка).

Категорія: Співробітники  

Валентина Іванівна Мордвінцева

працювала в Інституті з 2017 по 2019 рр.

Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник

Відділ античної археології
пр-т Героїв Сталінграда, 12
Київ - 04210

ORCID: 0000-0003-2940-0545

 Mordvintseva 

Профіль

Наукові інтереси:
Археологія Північного Причорномор'я, контактні зони, міжкультурна взаємодія, культурно-історичні процеси, Боспорське царство, сармати.

Поточні дослідження й проекти: 
«Північне Причорномор’я за античної доби: історія, економіка, населення, культура» (керівник);
«Науковий облік, обробка та дослідження археологічних колекцій Наукових фондів та матеріалів Наукового архіву ІА НАН України»;
«Спільний українсько-німецький проект з археологічного вивчення некрополя та передмістя Ольвії Понтійської» (2014–2017). Кооператор — Університет ім. Гете, Франкфурт–на–Майні, ФРН, керівник — проф. др. Й. Форнас’є;
«Спільний українсько–польський проект з археологічного вивчення римської цитаделі Ольвії Понтійської» (2016–2018). Кооператор — Національний Музей в Варшаві, Польща, керівник — др. А. Твардецький.

Стипендії та гранти:
2015–2017 — основний виконавець проекту РНФ (Російського Наукового Фонду) № 15-18-30047 «Кримська Скіфія в системі культурних зв'язків між Сходом і Заходом (III ст. до н.е. – VII ст.н.е.)».
2011, 2013/2014 — стипендія А. фон Гумбольдта. Університет Бона, Німеччина.
2006–2009 — організатор та менеджер проекту Фонду Сумітомо (Японія) ‘Restoration of Chinese lacquer boxes found in the South-Western Crimea’.
2007–2008 — учасник проекту РГНФ (Російського Гуманітарного Наукового Фонду) № № 07-01-38109а/Ю «Підготовка до публікації колекцій ювелірних виробів VII ст. до н.е. - IV ст. н.е. з Анапської і Таманської філій, нових надходжень Краснодарського державного історико-археологічного музею ім. Е.Д. Феліцина».

2005/2006 — Стипендія А. фон Гумбольдта. Євразійський відділ Німецького археологічного інституту. Берлін, Німеччина.

2001–2003 — учасник проекту Німецької Асоціації Науковців (DFG) ‘Between technical and artistic innovation and conservatism in local traditions: Toreutics works and decorative objects in the northern Black Sea region’.
1999 — Стипендія Німецької Служби академічних обмінів (ДААД). Євразійський відділ Німецького археологічного інституту. Берлін, Німеччина.
1999 — Керівник проекту РГНФ (Російського Гуманітарного Наукового Фонду) № 99-01-00019.
1997/1998 — Стипендія Датського Уряду. Університет Копенгаген, Данія.

 

Експедиційна діяльність:
2011–2014 — керівник Міжнародної Південно-Боспорської археологічної експедиції Кримської філії Інституту археології НАН України (городище на г. Опук, Керченський півострів, Крим).
2001–2009 — учасник Міжнародної Кримської Передгірної археологічної експедиції Кримської філії Інституту археології НАН України (некрополі південно-західного Криму, ІІІ ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е.).
2008–2009 — учасник Міжнародної археологічної експедиції Центру Єгиптології РАН (некрополь римського часу Дейр-ель-Банат, Фаюм, Єгипет).
1999 — учасник Міжнародної археологічної експедиції Університету Тюбінгена (Німеччина) та Французької Академії наук етруського поселення Кастелліна дель Марраньоне, Італія.
1986–2000 — учасник археологічних експедиції Волгоградського державного університету (поселення і курганні некрополі доби бронзи, залізу та середньовіччя Волгоградської області).

Педагогічна діяльність:
2010 — асистент-професор, Університет Бона, Німеччина.
2008 — викладач, Університет Бона, Німеччина.
1996–2000 — викладач, доцент, Державний університет Волгограда, Росія.

Наукові організації й товариства:
Член Російської асоціації антикознавців.

Редакційні ради:
Член редколегії наукового журналу "Anabasis. Studia Classica et orientalia" (Польща).
Член редколегії наукового журналу "Проблеми історії, філології, культури", Москва, Магнітогорськ, Новосибірськ (Росія).

Дисертаційне дослідження:
1996 — дисертація на здобуття наукового ступню кандидата історичних наук, наукові керівники – І. П. Засецька, Б.Ф. Железчиков

Освіта:
1985–1990 — Волгоградський державний університет, кваліфікація «історик, викладач історії та суспільствознавства».

Категорія: Співробітники  

А

АБАШИНА Наталія Серафимівна

АВАГЯН Олександр Беніамінович

АЙБАБІН Олександр Ілліч

АЛЕШО Олександр Гаврилович

АНОХІН Владилен Опанасович

АРХИПОВА Єлизавета Іванівна

Б

БАБЕНЧИКОВ Володимир Петрович

БАЛУШКІН Олександр Михайлович

БАРАН Ярослав Володимирович

БАРАНОВ Ігор Авенірович

БЕРЕЗАНСЬКА Софія Станіславівна

БЕРЕЗОВЕЦЬ Дмитро Тарасович

БЕССОНОВА Світлана Сергіївна

БІДЗІЛЯ Василь Іванович

БІЛЕЦЬКИЙ Андрій Олександрович

БІЛОЗОР Володимир Павлович

БІЛЯЄВ Олександр Семенович

БЛІФЕЛЬД Давид Ісакович

БОГУСЕВИЧ Володимир Андрійович

БОДЯНСЬКИЙ Олександр Всеволодович

БОЛДІН Ярослав Іванович

БОЛТЕНКО Михайло Федорович

БОРИСЮК-ДУДКІНА Алла Сергіївна

БОРОВСЬКИЙ Ярослав Євгенович

БОЧАРОВ Сергій Геннадійович

БРАЙЧЕВСЬКА Олена Андріївна

БРАЙЧЕВСЬКИЙ Михайло Юліанович

БРАТЧЕНКО Станіслав Никифорович

БРОВЕНДЕР Юрій Михайлович

БУЙСЬКИХ Сергій Борисович

БУНЯТЯН Катерина Петрівна

БУРАКОВ Анатолій Віссаріонович

БУРДО Наталія Борисівна

В

ВАКУЛЕНКО Ліана Василівна

ВЕЙМАРН Євген Володимирович

ВЕТШТЕЙН Ріва Йонівна

ВИЄЗЖЕВ Ростислав Іванович

ВИСОТСЬКА Тетяна Миколаївна

ВИСОЦЬКИЙ Сергій Олександрович

ВІДЕЙКО Михайло Юрійович

ВІТРИК Ірина Сергіївна

ВОЗНЕСЕНСЬКА Галина Олексіївна

ВОЛЯНИК Василь Климентійович

ВЯЗЬМІТІНА Марія Іванівна

Г

ГАВРИЛОВ Олександр Вікторович

ГАМЧЕНКО Сергій Свиридович

ГЕРШКОВИЧ Яків Петрович

ГЕНІНГ Володимир Федорович

ГЕНІНГ Володимир Володимирович

ГЕРАСЬКОВА Любов Сергіївна

ГЛАДИЛІН Владислав Миколайович

ГЛАДКИХ Михайло Іванович

ГОНЧАР Володимир Миколайович

ГОНЧАРОВ Володимир Кирилович

ГОРІШНІЙ Павло Андрійович

ГОРНІКОВА Марія Оникіївна

ГОРОХОВСЬКИЙ Євген Леонардович

ГУДИМ-ЛЕВКОВИЧ Олександр Миколайович

ГУДКОВА Олександра Василівна

ГУПАЛО Костянтин Миколайович

Д

ДАНИЛЕВИЧ Василь Юхимович

ДАНИЛЕНКО Валентин Миколайович

ДАНИЛЕНКО Віталій Миколайович

ДАНИЛОВА Єлизавета Іванівна

ДЕРЕВ'ЯНКО Олена Миколаївна

ДЗБАНОВСЬКИЙ Євген Олександрович

ДЗИГОВСЬКИЙ Олександр Миколайович

ДЛОЖЕВСЬКИЙ Сергій Степанович

ДМИТРОВ Леонід Дмитрович

ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ Аркадій Вікторович

ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ Леонід Павлович

ДОБРОЛЮБСЬКИЙ Андрій Олегович

ДОВЖЕНКО Надія Дмитрівна

ДОВЖЕНОК Василь Йосипович

ДОМБРОВСЬКИЙ Олег Іванович

ДРАЧУК Віктор Семенович

ДЯЧЕНКО Василь Дмитрович

Е

ЕРНСТ Федір (Теодор-Ріхард) Людвігович

Є

ЄВДОКИМОВ Геннадій Леонідович

ЄВТУШЕНКО Олександр Іванович

ЄЛІСЕЄВ Валентин Федорович

ЄРМОЛІН Олександр Леонідович

Ж

ЖУРАВЛЬОВ Олег Петрович

З

ЗАЙЦЕВ Юрій Павлович

ЗБЕНОВИЧ Володимир Гецельович

ЗВІЗДЕЦЬКИЙ Богдан  Андроникович

ЗЕЛЕНЕЦЬКА Ірина Борисівна

ЗІНЕВИЧ Галина Паньківна (Пантелеймонівна)

ЗОЛОТАРЬОВ Мирон Ілліч

ЗОЦЕНКО Володимир Миколайович

ЗУБАР Віталій Михайлович

ЗУММЕР Всеволод Михайлович

ЗУЦ Всеволод Леонідович

И

І

ІВАНЦОВ Іван Овсійович

ІВАНЧЕНКО Людмила Іванівна

ІЛЛІНСЬКА Варвара Андріївна

Ї

Й

К

КАЗАКОВ Андрій Леонідович

КАНІВЕЦЬ В’ячеслав Ілліч

КАРГЕР Михайло Костянтинович

КВІТНИЦЬКИЙ Максим Валерійович

КИРИЛКО Володимир Петрович

КІЛІЄВИЧ Стефанія Ромуальдівна

КІСТЯКІВСЬКИЙ Лев (Левко) Євгенович

КЛОЧКО Віктор Іванович

КЛЮШИНЦЕВ Володимир Миколайович

КОВАЛЬ Олександр Анатолійович

КОВПАНЕНКО Галина Тихонівна

КОЄН Вадим Юрійович

КОЗАК Денис Никодимович

КОЗЛОВСЬКА Валерія Євгенівна

КОЗУБ Юлія Іванівна

КОЛИБЕНКО Олександр Володимирович

КОЛОСОВ Юрій Георгійович

КОЛОТУХІН Віталій Олександрович

КОЛТУХОВ Сергій Георгієвич

КОНОНЕНКО Жанна Олександрівна

КОПИЛОВ Федір Борисович

КОРДИШ-ГОЛОВКО Неоніла Леонтівна

КОРЗУХІНА Галі Федорівна

КОРПУСОВА Валентина Миколаївна

КОРШАК Кирило Юхимович

КРАВЧЕНКО Надія Михайлівна

КРАПІВІНА Валентина Володимирівна

КРИЖИЦЬКИЙ Сергій Дмитрович

КРОПОТОВ Віктор Валерійович

КРУТІЛОВ Валерій Вікторович

КРУЦ Володимир Опанасович

КРУЦ (ЖИЛЯЄВА) Світлана Іванівна

КРЮТЧЕНКО Олексій Олександрович

КУБИШЕВ Анатолій Іванович

КУДРЕНКО Анатолій Ілліч

КУЛЬСЬКА Ольга Адольфівна

КУНИЦЬКИЙ Володимир Андрійович

КУРІННИЙ Петро Петрович

КУТАЙСОВ Вадим Олександрович

КУХАРСЬКА Олена Миколаївна

КУХАРЧУК Юрій Васильович

КУЧЕРА Михайло Петрович

Л

ЛАГОДОВСЬКА Олена Федорівна

ЛАНЦОВ Сергій Борисович

ЛАПІН Володимир Васильович

ЛЕВИЦЬКИЙ Іван Федорович

ЛЕЙПУНСЬКА Ніна Олександрівна

ЛЄСКОВ Олександр Михайлович

ЛИТВИНОВА Людмила Володимирівна

ЛІНКА (ГЕППЕНЕР) Надія Володимирівна

ЛЯСКОРОНСЬКИЙ Василь Григорович

М

МАГУРА Сильвестр Сильвестрович

МАЗАРАТІ Світлана Миколаївна

МАЙКО Вадим Владиславович

МАКАРЕВИЧ Михайло Леонтійович 

МАКАРЕНКО Микола Омелянович

МАКСИМОВ Євген Володимирович

МАСЛОВ Василь Іванович

МАХНО Євгенія Володимирівна

МАХНОВЕЦЬ Леонід Єфремович

МАХНЬОВА Ольга Олександрівна

МЕЛЬНИК-АНТОНОВИЧ (Антонович-Мельник) Катерина Миколаївна

МЕЛЬНИК Олена Олександрівна

МИЛАШЕВСЬКИЙ Олександр Степанович

МИХАЙЛИНА Любомир Павлович

МИЦ Віктор Леонідович

МОВЧАН Іван Іванович

МОВЧАНІВСЬКИЙ Теодосій (Феодосій) Миколайович

МОВША Тамара Григорівна

МОГАРИЧЕВ Юрій Миронович

МОЗОЛЕВСЬКИЙ Борис Миколайович

МОРГІЛЕВСЬКИЙ (МОРГИЛЕВСЬКИЙ) Іполит Владиславович

МОРДВІНЦЕВА Валентина Іванівна

МУРЗІН В’ячеслав Юрійович

МУШКЕТ Марія Степанівна

Н

НАЗАРОВ Володимир Володимирович

НАЗАРЧУК Володимир Іванович

НЕДОПАКО Дмитро Петрович

НЕКРАСОВА Ганна Миколаївна

НЕЧИТАЙЛО Аннетта Леонідівна

НЄПРІНА (МИТРОФАНОВА) Валентина Іванівна

НІКОЛОВА Алла Володимирівна

НОСОВ (НОСІВ) Анатолій (Анатоль) Зіновійович

НУЖНИЙ Дмитро Юрійович

О

ОБОЛДУЄВА Тетяна Григорівна

ОНОГДА Олена Вікторівна

ОРЛОВ Руслан Сергійович

ОСТРОВЕРХОВ Анатолій Степанович

ОТРЕШКО Валерій Михайлович

П

ПАВЛЕНКО Людмила Віталіївна

ПАВЛЕНКОВ Володимир Іванович

ПАНЬКОВ Сергій Валентинович

ПАРХОМЕНКО (ІЧЕНСЬКА) Оксана Вадимівна

ПАРШИНА Олена Олександрівна

ПАЧКОВА Світлана Петрівна

ПАШКЕВИЧ Галина Олександрівна

ПЕТРАШЕНКО Валентина Олексіївна

ПЕТРОВ (ДОМОНТОВИЧ) Віктор Платонович

ПЕТРОВСЬКА Євгенія Олександрівна

ПИСАРЕНКО Юрій Георгійович

ПІСЛАРІЙ Іван Опанасович (Пислару Йон)

ПОКАС Павло Михайлович

ПОКРОВСЬКА Євгенія Федорівна

ПРИХОДНЮК Олег Михайлович

ПУЗДРОВСЬКИЙ Олександр Євгенович

ПУСТОВАЛОВ Сергій Жанович

Р

РАБІЧКІН Борис (Абрам) Михайлович

РАДОМСЬКИЙ Іван Сергійович

РАЗУМОВ Сергій Миколайович

РИБАЛОВА Валентина Дмитрівна

РИЖОВ Сергій Миколайович

РИЧКОВ Микола Олександрович

РУБАН Володимир Володимирович

РУДИНСЬКИЙ Михайло Якович

РУСЯЄВА Анна Станіславівна

РУТКІВСЬКА Лукерія Маркіянівна

РЯБОВА Валентина Олексіївна

С

САВОВСЬКИЙ Іван Петрович

САМОЙЛОВСЬКИЙ Ілля Михайлович

САПОЖНИКОВА Галина Василівна

СЕГЕДА Сергій Петрович

СИТЛИВИЙ Валерій Іванович

СІЦІНСЬКИЙ Юхим (Євфимій) Йосипович

СКИБА Любов Єгорівна

СКРЖИНСЬКА Марина Володимирівна

СМИРНОВ Григорій Дмитрович

СМИРНОВ Станіслав Васильович

СМІЛЕНКО (БРАЙЧЕВСЬКА) Алла Трохимівна

СМОЛІЧЕВ Петро Іванович

СМОЛЬЯНИНОВА Світлана Петрівна

СПІЦИНА Лариса Анатоліївна

СОЛОМОНІК Елла Ісааковна

СТАНКО Володимир Никифорович

СТАРКІН Андрій Володимирович

СТАНКЄВІЧ (КАРАШЕВИЧ) Ірина Володимирівна

СТАРОВОЙТОВА Ріоріта Олексіївна

СТЕПАНЕНКО Людмила Яківна

СУББОТІН Леонід Васильович

СУХОБОКОВ Олег Васильович

Т

ТЕЛЕГІН Дмитро Якович

ТЕРЕНОЖКІН Олексій Іванович

ТЕРПИЛОВСЬКИЙ Ростислав Всеволодович

ТИЛІЩАК Володимир Семенович

ТИМОЩУК Віктор Миколайович

ТИТОВА Олена Миколаївна

ТКАЧ Максим Павлович

ТКАЧЕНКО Віктор Іванович

ТОЩЕВ Геннадій Миколайович

ТРОЇЦЬКА Тетяна Миколаївна

ТРУФАНОВ Олександр Анатолійович

ТУР Віктор Григорович

У

УШАКОВ Сергій Володимирович

Ф

ФАБРИЦІУС Ірина Василівна

ФЕДОРОВСЬКИЙ Олександр Семенович

ФРАНКО Оксана Омелянівна

ФРОНДЖУЛО Михайло Антонович

ФУРМАНСЬКА Адель Ісаківна

Х

ХАВЛЮК Павло Іванович

ХАРЛАМОВ Віктор Олександрович

Ц

ЦВЕК Олена Василівна

ЦЕУНОВ Ігор Андрійович

ЦИНДРОВСЬКА Людмила Олександрівна

Ч

ЧЕРЕДНИЧЕНКО Микола Миколайович

ЧЕРНЕНКО Євген Васильович

ЧЕРНЯКОВ Іван Тихонович

ЧИКАЛЕНКО Левко Євгенович

Ш

ШАПОШНИКОВА Олімпіада Гаврилівна

ШАРАФУТДІНОВА Ірина Миколаївна

ШАРЛЕМАНЬ Микола Васильович

ШЕВЧЕНКО Надія Петрівна

ШЕПЕЛЬ Катерина Олексіївна

ШИЛОВ Юрій Олексійович

ШИЯНОВА Ганна Василівна

ШМАГЛІЙ Микола Михайлович

ШОВКОПЛЯС Іван Гаврилович

ШТІТЕЛЬМАН Фанні Мойсеївна

ШУГАЄВСЬКИЙ Валентин Андрійович

ШУЛЬЦ Павло Миколайович

Щ

ЩЕПИНСЬКИЙ Аскольд Олександрович

ЩЕРБАКІВСЬКИЙ Вадим Михайлович

ЩЕРБАКІВСЬКИЙ Данило Михайлович

Ю

ЮРА Роман Олександрович

ЮРЕНКО Світлана Павлівна

ЮРОЧКІН Владислав Юрійович

Я

ЯВОРНИЦЬКИЙ (ЭВАРНИЦКИЙ) Дмитро Іванович

ЯКОВЕНКО Елеонора Вікторівна

ЯНЕНКО (ПУДОВКІНА) Анна Сергіївна

 

Категорія: Співробітники  
berezovets

(18.10.1910, м. Новоград-­Волинський — 29.05.1970, м. Київ)
Кандидат історичних наук, фахівець зі слов’янської та давньоруської археології

Народився 18 жовтня 1910 р. у м. Новоград-Волинський в родині вчителя.
1924-25 рр. навчається у Бердичівській професійній школі та здобув фах слюсаря. До 1927 р. працював слюсарем у радгоспі с. Коровинці, в 1927 р. — слюсарем на заводі «Прогрес» у Бердичеві. З 1928 р. вчитель у с. Сахни на Ружинщині (суч. Житомирська обл.). У 1929-30 рр. брав участь у дослідженнях Бердичівського музею під керівництвом Т. М. Мовчанівського. У 1929–31 рр. лаборант й завідуючий відділу Бердичівського музею, водночас викладає у навчальних закладах Укржитлобуду.
У 1931 р. переведений до Путивлю й працює викладачем навчального комбінату.
1932 р. його призвано на дійсну військову службу до лав Червоної армії. 1933-39 рр. — курсант, командир танкового взводу, роти, помічник начальника штабу бригади, начальник полігону. У 1939-41 рр. навчається у Військовій Академії механізації та моторизації у Москві. З 1941 р. працював викладачем 2-го Ульянівського танкового училища. З 1942 р. — на фронті. Цього ж року під час Харківського оточення, після тяжкого поранення в голову, потрапив у полон біля с. Лозовенька. Був у кількох концтаборах (Пшекопане, Хиров, Гессен, Герліц, Дора). Втік до Австрії, де американська військова адміністрація призначила його комендантом табору для переміщених осіб Клюбервізен (Брауншвайґ).
Після демобілізації у 1946 році у званні майора танкових військ Д. Т. Березовця приймають на роботу до Інституту археології АН УРСР. В 1946–70 рр. — молодший науковий співробітник відділу слов’яно-руської археології.
У 1969 р. захистив кандидатську дисертацію «Северяне (перед образованием Киевской Руси)».
Д. Т. Березовець виділив волинцевську та пеньківську культури, дослідив епонімні пам’ятки — могильник і селище VIII ст. поблизу с. Волинцеве на Сумщині (1948-49, 1965-66), низку поселень VI–VIII ст. в пониззі Тясмину поблизу с. Пеньківка (1956-1959). Перший інтерпретував волинцевську культуру як пам’ятки літописних сіверян, пеньківську — як старожитності уличів. До кола наукових зацікавлень Д. Т. Березовця входили також черняхівська й салтівська культури, історія східних слов’ян і населення степової частини території України середини—другої половини І тис. В останні роки життя готував узагальнену працю про стародавній Салтів, яку не встиг закінчити.
Працюючи в Інституті, керував роботою 24 експедицій, зокрема, досліджував Лохвицький могильник черняхівської культури, Верхньосалтівське городище та могильник, І Нетайлівське поселення та могильник салтівської культури й багато інших пам’яток.
Автор 50 праць.
Помер 29 травня 1970 р.

Основні праці:
Дослідження на території Путивльського району Сумської області // АП. — 1952. — ІІІ; Харівський скарб // Археологія. — 1952. — VI; До питання про літописних сіверян // Археологія. — 1953. — VIIІ; О датировке черняховской культуры // СА. — 1963. — № 3; Поселения уличей на р. Тясмине // МИА. — 1963. — 108; Слов’яни й племена салтівської культури // Археологія. — 1965. — ХIХ.

Література:
Дмитро Тарасович Березовець (1910–1970) [Некролог] // Археологія. — 1970. — 24. — С. 231.
Сміленко А.Т. Сухобоков О.В. Пам'яті Дмитра Тарасовича Березовця (18.Х.1910 — 29.V.1970 рр.) // Археологія. — 1990. — №4. — С. 107-115.
Юренко С.П. Життєвий та науковий подвиг (до століття від дня народження Дмитра Тарасовича Березовця) // Путивльський краєзнавчий збірник. — Суми: Університетська книга, 2010. — Вип. 6. — С. 31.

Категорія: Співробітники  
Козак

(02.04.1944, с. Кречовичі біля м. Переворська (нині Пшеворськ), Польща — 23.10.2014, м. Київ)
Доктор історичних наук, професор, фахівець у галузі археології ранніх слов’ян

У 1972 р. закінчив історичний факультет Львівського державного університету. Працював учителем історії. У 1974–1977 рр. навчався в аспірантурі Інституту археології.

У 1978 р. захистив кандидатську дисертацію «Племена пшеворской культуры в междуречье Днестра и Западного Буга», у 1988 р. — докторську «Этнокультурное развитие населения северо – западной Украины в первой половине I тыс. н. э».

Від 1977 р. — науковий, старший науковий співробітник відділу археології ранніх слов’ян, 1987 р. — учений секретар Інституту, 1991 р. — заступник директора, завідувач відділу охоронних археологічних досліджень та виставок, від 2002 р. — відділу археології ранніх слов’ян.

Д. Н. Козак — провідний спеціаліст з дослідження історії та археології ранніх слов’ян. Виявив і ввів до наукового обігу пам’ятки етнокультурних спільностей рубежу — першої чверті I тис., які належали давньослов’янським племенам, відомим у історичних джерелах під назвою «венеди» та їх безпосереднім предкам. Обґрунтував основні етапи формування слов’янського етносу в західному регіоні України, розглядаючи їх у контексті європейської історії. згідно з його концепцією, давньослов’янська людність як окремий етнос формувалася на рубежі ер між Віслою і Дніпром в ареалі зубрицької та зарубинецької культур. На різних етапах до неї долучалися дакійські, іранські, германські, балтські компоненти.
Довів, що готські племена на території України наприкінці ІІ — на початку V ст. представлені вельбарською культурою, а також вивчив їх господарство, соціальну структуру, сакральні пам’ятки, характер взаємостосунків зі слов’янською людністю. Вперше у вітчизняній науці узагальнив культові археологічні пам’ятки І–Х ст., що дало змогу визначити основні риси міфології давніх слов’ян, простежити еволюцію їх міфологічних уявлень.
Розроблена Д. Н. Козаком схема особливостей етнічного процесу в контактних зонах уможливила пояснити механізм утворення нових етнокультурних спільностей.

Протягом 35 років дослідив десятки пам’яток у Подністров’ї та на Волині, зокрема поселення Підберізці, Линів, Городок, Пасіки–Зубрицькі, Сокільники, Загаї, Велика Слобідка, Боратин, Гірка Полонка, Хрінники; могильники в Звенигороді, Гриневі, Баєві та ін. Ввів до наукового обігу сотні комплексів у діапазоні від енеоліту до давньоруського та пізньосередньовічного часу.

Д. Н. Козак професор кафедри археології та середньовічної історії Львівського національного університету. Під його керівництвом захищено 8 дисертацій.

Засновник і директор міжнародного благодійного фонду «Скарби України–Руси», Всеукраїнської громадської організації «Спілка археологів України», державного підприємства НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України. Від 1998 р. — член–кореспондент Німецького археологічного інституту.

Д. Н. Козак є двічі лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки: 1991 р. за наукові розробки в галузі слов'янського етногенезу та 2002 р. за цикл праць «Давня історія України» та «Етнічна історія Давньої України».

Автор понад 250 праць, зокрема 9 монографій, науково–популярних книжок і розділів у колективних монографіях.

 

Основні праці:
Пшеворська культура у верхньому Подністров’ї і Західному Побужжі. — К., 1984; Етнокультурна історія Волині (І ст. до н. е. — IV ст. н. е.). — К., 1991;
Пам’ятки давньої історії Волині у с. Линів. — К.; Луцьк; Львів, 1994; Пам’ятки давньої історії Волині у с. Городок. — К., 1999 (у співавт.); Давні землероби Волині. — К, 2004 (у співавт.); Венеди. — К., 2007; Етюди давньої історії України. — К., 2010; Давні слов’яни. Археологія та історія. — К., 2012 (у співавт.); Поселення неврів, слов’ян і германців на  Стирі. — К., 2012.

Література:
Шкоропад В. В. Слово про ювіляра // Археологічні дослідження Львівського університету. — 2007. — 7. — С  9–12.
До 60-річчя Дениса Никодимовича Козака // Археологія. — 2004. — № 1. — С. 153–154.
До 65-річчя Дениса Никодимовича Козака // Археологія. — № 3. — 2009. — С. 123–124.

Категорія: Співробітники  

Андрій Леонідович Казаков

 працював в інституті з 2006 по 2021 рр.

Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник

ORCID: 0000-0001-9927-3380

 Казаков 

Профіль

Наукові інтереси:
Проблеми середньовічних міст Північного Лівобережжя, напрацювання з історії та археології Чернігова, Любеча, Новгорода–Сіверського, Остра, Глухова та інші; питання розвитку сіверян переддержавного періоду та часів Київської Русі, особливості матеріальної культури середньовічного населення регіону.

Поточні дослідження й проекти:
«Матеріальна основа ранньоукраїнської цивілізації: археологічна карта другої половини ХІІІ — початку XVIII ст.», розділ «Середньовічні пам’ятки Чернігова»;
«Археологічні дослідження літописного Остерського Городця».

Експедиційна діяльність:
2014 ‒ до теперішнього часу — заступник начальника Лівобережної експедиції ІА НАН України;
2012 — заступник начальника експедиції по дослідженню печерного монастирського комплексу біля с. Преображенне Сватівського району Луганської області;
2011–2013 — керівник Остерського загону Міжнародної Лівобережної експедиції ІА НАН України;
2011–2014 — керівник Лівобережної експедиції Інституту археології НАН України;
2010–2011 — керівник досліджень літописного Глухова;
2003–2011 — керівник Чернігово–Сіверської експедиції ДП НДЦ «Охоронна археологічна служба України» ІА НАН України;
2007–2008 — участь в експедиції по дослідженню літописного Сновська;
2007–2008 — керівник досліджень в літописному Путивлі і Пустовойтівці (батьківщина Калнишевського);
2003–2005 — керівник досліджень в Прилуках, Ніжині;
2003–2007 — керівник Сумської експедиції;
2002 ‒ до теперішнього часу — керівник охоронними археологічними дослідженнями в зонах новобудов м. Чернігова;
2001–2004 — участь у роботах Новгород–Сіверської експедиції по дослідженню Спасо–Преображенського монастиря;
1994–1999 — керівник Новгород–Сіверської експедиції, в тому числі Домотканівського городища (1996);
1991–1992 — керівник Радичівської експедиції;
1989–1990 — керівник Любечської експедиції;
1989 — керівник Прилуцької експедиції;
1989 — керівник дослідженнями Виповзівського археологічного комплексу;
1987–1988 — керівник Остерської експедиції;
1985–1986 — дослідження малих літописних міст Чернігово–Сіверської землі (Сновськ, Сосниця, Оргощ, Всеволож та ін.);
1985 — керівник посадського загону Чернігівської експедиції.

Педагогічна діяльність:
1993–2005 — старший викладач кафедри археології та народознавства Чернігівського державного університету імені Т. Г. Шевченка; доцент кафедри етнології та краєзнавчо–туристичної роботи державного університету імені Т. Г. Шевченка.

Наукові організації й товариства:
Українське товариство охорони пам’яток історії та культури (УТОПіК);
Спілка археологів України.

Дисертаційне дослідження:
1993 — «Формування посадів міст Чернігово–Сіверської землі в Х–ХІІІ ст.», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія», науковий керівник — д.і.н. О. П. Моця.

Освіта:
1980–1985 — Чернігівський державний педагогічний інститут ім. Т. Шевченка (нині Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка), історичний факультет, спеціальність «історія», кваліфікація «учитель історії та суспільствознавства».