Марина Миколаївна Дараган

 

Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник

Відділ археології раннього залізного віку
пр-т Володимира Івасюка, 12
Київ - 04210
12 поверх, кімната 12хх

E-mail: 

ORCID: 0000-0003-1019-94 07

Daragan sm 

Профіль

Наукові інтереси:
Археологія доби раннього заліза, археологія доби бронзи, скіфська археологія, геоінформаційні технології, археологічна геофізика.

Поточні дослідження й проекти:
«Кургани та поселення доби бронзи та раннього заліза Північного Причорномор’я: публікація матеріалів та просторова організація пам’яток»;
«Вивчення виробів з текстилю та шкіри з поховань степової Скіфії». Collaboration with Dr. Margarita Gleba, ERC Principal Research Associate, University of Cambridge, Ina Vanden Berghe, Royal Institute of Cultural Heritage KIK / IRPA, Prof. Matthew Collins, University of York, UK and University of Copenhagen, Denmark;
«Kurgane der Ukraine» Collaboration with Prof. Dr. Svend Hansen, Eurasia Department, German Archaeological Institute (керівник — к. і. н. Полін С. В.);
«Assimilation and transformation of the space at the end of the Bronze Age — Early Iron Age in the Northern Black Sea Coast: geo-information analysis of the transformation of settlement and burial structures». Research is supported by Alexander von Humboldt Stiftung;
«The production technology of Scythian Archery equipment: bows, arrows and quivers». Research is supported by Gerda Henkel Fellowship.

Гранти і стипендії:
2016 — Alexander von Humboldt Foundation. Equipment grant;
2016–2013 — Alexander von Humboldt fellowship. Eurasia Department, German Archaeological Institute / Stiftung Preussischer Kulturbesitz;
2016 — Exzellenzclusters TOPOI. 2. Monumentalized Knowledge. Extra-Large Projects in Ancient Civilizations. Senior Fellow;
2012 — Ехellenzclusters TOPOI.1. Spatial effects of technological innovations and changing ways of life. Senior Fellow;
2008, 2010, 2012, 2013 — German Archaeological Institute Fellowship.

Міжнародні та міждисциплінарні проекти:
Геофізичні дослідження масових єврейських поховань часів Другої світової війни з метою розробки неінвазивної методології виявлення і локалізації місць розстрілу під час Голокосту (на замовлення Представництва Американського Об’єднання Комітетів для Євреїв бувшого Радянського Союзу та посольства Німмечини в Україні). Виконавець, геоінформаційне супроводження;
2012 — «Геоінформаційне забезпечення заходів з вилучення вибухонебезпечних речовин з Iнкерманських штолень» (Наукова експертиза на замовлення Управління ДСНС України в м. Севастополі України). Виконавець, геоінформаційне супроводження;
2011 — «Комплексні геофізичні та геоінформаційні дослідження з метою локалізації скупчень вибухонебезпечних речовин і картування пустотного простору штолень гори Шампань» (НДР 11Н049-03 на замовлення МНС України). Виконавець, геоінформаційне супроводження;
Сучасні геофізичні технології при дослідженні взаємозв'язків між природними та історичними процесами в житті давніх культурних спільнот. Проект Ф49 Державного фонду фундаментальних досліджень. Грант Президента України GP/F49/060. Виконавець, археолог, геоінформаційне супроводження;
2012 — BADANIE CMENTARZYSKA KULTURY KOMAROWSKIEJ W BUKIVNEJ NAD GÓRNYM DNIESTREM sfi nansowanego ze środkow Narodowego Centrum Nauki, przyznanych na podstawiedecyzji numer DEC-2011/03/B/HS3/00839. Badaniami kierowali ze strony polskiej – dr hab. Przemysław Makarowicz z IP UAM w Poznaniu, ze strony ukraińskiej – dr Siergiej Lysenko z IA NAN Ukrainy w Kijowie i dr Igor Kočkin z IHP NPUVS w Ivano-Frankivsku (). Виконавець, тахеометричне супроводження;
2006–2008 — Спільний проект Президії НАНУ та РГНФ «Греко-варварські відносини на півдні України та Росїї (методика досліджень). Виконавець;
2004–2006 — Українсько-американський курганний проект (Florida State University – Інститут археології НАН України). Виконавець;
2004–2006 — Спільний проект Президії НАНУ та РГНФ "Античний світ та варвари на півдні Росії й України. Ольвія, Скіфія та Боспор (досвід порівняльного вивчення) № 01 – 150. Виконавець.

Експедиційна діяльність:
2017 — Орджонікідзевська археологічна експедиція ІА НАНУ. Дослідження курганів епохи бронзи – скіфського часу (начальник — к. і. н. Полін С. В.), заступник начальника;
2012 — Кримська Передгірна експедиція Кримського відділення Інституту археології та Кримського республіканського історико-культурного заповідника Неаполь Скіфський (начальник — к. і. н. Зайцев Ю. П.), науковий співробітник, тахеометричне супроводження;
2011 — Україно-Польська археологічна експедиція Інституту археології НАН України. Дослідження курганів тшинецького культурного кола (начальник — к. і. н. Лисенко С. Д.), науковий співробітник, тахеометричне супроводження;
2007–2010 — Начальник Жаботинської археологічної експедиції Інституту археології НАН України. Дослідження поселень і городищ перед скіфської і скіфської доби;
2008 — Подільська археологічна експедиція Інституту археології НАН України. Дослідження Київського Подолу (начальник — к. і. н. Сагайдак М. А.), науковий співробітник, тахеометричне супроводження;
2006–2007 — Хортицька археологічна експедиція Інституту археології НАН України. Дослідження курганів на острові Хортиця (Запоріжжя) (начальник — д. і. н. Гаврилюк Н. О.), науковий співробітник, тахеометричне супроводження;
2005–2007 — Старокиївська археологічна експедиція Інституту археології НАН України. Дослідження Десятинної церкви (начальник — д. і. н. Івакін Г. Ю.), науковий співробітник, тахеометричне супроводження;
2007 — Орджонікідзевська археологічна експедиція Інституту археології НАН України. Дослідження курганів епохи енеоліту-бронзи- скіфського часу біля м. Орджонікідзе (начальник — к. і. н. Полін С. В.), заступник начальника;
2004 — Хотівська археологічна експедиція Інституту археології НАН України. Дослідження на Хотівському городищі скіфської епохи (начальник — д. і. н. Івакін Г. Ю.), начальник підрозділу;
2004–2009 — Скіфська степова археологічна експедиція Інституту археології НАН України. Дослідження Олександропільського царського скіфського кургану), заступник начальника;
2000–2003 — Орджонікідзевська археологічна експедиція Інституту археології НАН України. Дослідження курганів епохи енеоліту-бронзи- скіфського часу біля м. Орджонікідзе (начальник — к. і. н. Полін С. В.), лаборант;
1996–1999— приймала участь у археологічній експедиції Харківського палацу дітей та юнацтва. Дослідження на Більському городищі (начальник — к. і. н. Шрамко І. Б.);
1994-1995 — Археологічні експедиції Центру охорони та досліджень Полтавської облдержадміністрації. Дослідження на Більському городищі (начальник — к. і. н. Супруненко О.Б.), науковий співробітник;
1987–1993 — приймала участь у археологічній експедиції Полтавського державного педагогічного інституту. Дослідження городища скіфського часу біля с. Книшівка (начальник — к. і. н. Гавриш П. Я.).

Наукові організації й товариства:
Дослідницька група (A-II) Innovations, (B-2) XXL - Monumentalized Knowledge. Extra-Large Projects in Ancient Civilizations та (B-2-4) Scythian Tombs TOPOI I-II.
Alexander von Humboldt Foundation

Технічні навички:
ESRI ArcGIS 9.3 to 10.2;
Trimble Geomatic Office;
TRIMBLE BUSINESS CENTER;
Trimble GeoExplorer CE;
Trimble 3300DR Total Station;
Total Station /Trimble M3 5'';
GNSS System Trimble Geo XR;
GNSS System Trimble Geo XH.

Дисертаційне дослідження:
2006 — Жаботинский этап начала раннего железного века Днепровской Правобережной Лесостепи, наук. кер. —

Освіта:
1993–1995 — Полтавський державний педагогічний інститут (спеціальність географія і історія);
1995–1999 — Харківський національний університет ім. В.Каразіна (історик, викладач історії і суспільно-політичних дисциплін).


Дмитро Володимирович Каравайко

 

Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник

Відділ археології раннього залізного віку
пр-т Володимира Івасюка, 12
Київ - 04210
12 поверх, кімната 12хх

E-mail:

ORCID: 0000-0001-9309-6707

Karavaiko 2026 

Профіль

Наукові інтереси:
Пам’ятки скіфського часу басейнів Десни та Сейму.

Поточні дослідження й проекти:
«Етнокультурні процеси на території України за доби раннього заліза», розділ «Населення скіфського часу басейну Середньої Десни та Сейму».

Експедиційна діяльність:
2012—дотепер — керівник експедиції по дослідженню пам’яток скіфського часу Путивльського Посейм’я;
2012—2014, 2017 — участь в роботі Дністровської комплексної експедиції;
2005—2006, 2016 — участь в експедиціях по дослідженню Більського городища;
2010—2011 — участь в роботі Південноруської експедиції (керівник Біляєва С.О.);
2004—2009 — керівник експедицій по дослідженню юхнівських городищ Подесення;
2002—участь в експедиції НАУКМА по дослідженню городища Пісочний Рів;
2001—2007 — участь у роботі Подільської постійнодіючої археологічної експедиції ІА НАН України;
1994—2001 участь в археологічних експедиціях по дослідженню давньоруського Чернігова, стародавніх Батурина та Новгород-Сіверського, різночасових пам’яток Чернігівської області.

Дисертаційне дослідження:
2007 — «Юхнівська культура», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий керівник — д. і. н. Скорий С. А.

Освіта:
2001—2003 — Національний університет «Києво-Могилянська Академія» магістерська програма «Археологія та давня історія України»;
1994—1999 — Чернігівський Національний Університет ім. Т. Г. Шевченка, історичний факультет.


Евеліна Антонівна Кравченко

 

Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник

Відділ археології раннього залізного віку
пр-т Володимира Івасюка, 12
Київ - 04210
11 поверх, кімната 1110

E-mail: 

ORCID: 0000-0001-7238-7417

Кравченко 

Профіль

Наукові інтереси:
Археологія і давня історія Східної Європи і Чорноморського регіону часу пізньої бронзи — раннього заліза: палеоекономіка, суспільний розвиток, міжплемінні і міжетнічні контакти.

Поточні дослідження й проекти:
«Крим у контексті давньої історії українського півдня на переході від бронзи до заліза»;
«Хотівське городище: влаштування й інфраструктура»;
Археологічний лекторій «Про що розповідає археологія»;
Моніторинг стану пам’яток світової культурної спадщини в Україні, вплив воєнних дій на стан археологічних пам’яток і чорний трафік, моніторинг стану об’єктів культурної спадщини на окупованих територіях.

Експедиційна діяльність:
2016–2017 — керівник Інкерманської експедиції ІА НАН України (в екзилі); дослідження Хотівського городища; 

2013 — участь у роботі Кримської палеолітичної експедиції Кримського філіалу ІА НАН України під керівництвом В. П. Чабая;
2009–2013 — керівникІнкерманської експедиції ІА НАН України;
2009 — участь у роботі Канівської археологічної експедиції ІА НАН України під керівництвом Ю. В. Болтрика;
2008 — участь у роботі Жаботинської експедиції ІА НАН України під керівництвом М. М. Дараган;
2007–2008 — участь в українсько–німецькому проекті по дослідженню скіфо–античних пам’яток Криму (Кримський філіал ІА НАН України, керівник — Ю. П. Зайцев; Фрай університет, ФРН, керівник — професор Фр. Флесс).
2005–2009 — начальник Інкерманського загону Севастопольської археологічної експедиції НЗ «Херсонес Таврійський»;
2005 — участь у роботі Севастопольської археологічної експедиції НЗ «Херсонес Таврійський» під керівництвом О. Я. Савелі;
2004 — участь у роботі Архітектурно–археологічної експедиції ІА НАН України під керівництвом Г. Ю. Івакіна;
2003–2004 — участь  у роботі Ольвійській експедиції ІА НАН України під керівництвом В. В. Крапівіної;
2001–2005 — участь в українсько–американському проекті по вивченню Херсонеса Таврійського і його хори (Інститут класичної археології Техаського університету, США, керівник — професор Дж. Картер).

Наукові організації й товариства:
Спілка археологів України;
World Heritage Watch.

Відзнаки:
2012 — Премія Петра Толочка.

Дисертаційне дослідження:
2008 — «Кизил–кобинська культура у Західному Криму», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий керівник — д. і. н. В. М. Зубар.

Освіта:
2000–2002 — Національний університет «Києво–Могилянська академія», магістерська програма «Археологія та давня історія України», спеціальність «історик, викладач вищої школи», спеціалізація «Історія України», кваліфікація «магістр»;
1992–1998 — Львівський національний університет імені Івана Франка, історичний факультет, спеціальність «історик, викладач історії», кваліфікація «спеціаліст».


Олександр Дмитрович Могилов

 

Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник

Відділ археології раннього залізного віку
пр-т Володимира Івасюка, 12
Київ - 04210
12 поверх, кімната 12хх

E-mail: 

ORCID: 0000-0002-2400-2380

Могилов

Профіль

Наукові інтереси:
Археологія доби раннього залізного віку півдня Східної Європи. Дослідження матеріальної культури та етнокультурних процесів населення Українського лісостепу в доскіфську та скіфську добу.

Поточні дослідження й проекти:
«Етнокультурні процеси на території України за доби раннього заліза». Розділ планової теми «Комарів – поселення доскіфського часу на Середньому Дністрі»

Експедиційна діяльність:
2017 — начальник Скіфської Правобережної експедиції ІА НАНУ. Розкопки Мотронинського городища скіфського часу та його могильника на Черкащині.
2016 — науковий співробітник експедиції Кам’янець-Подільського національного університету. Розкопки Рудковецького городища до скіфського часу на Середньому Дністрі.
2015 — начальник Більської експедиції ІА НАНУ. Роботи на селищах та некрополі Більського городища.
2001–2010 — науковий співробітник експедиції Кам’янець-Подільського університету. Розкопки курганів доби бронзи та раннього залізного віку біля с. Шутнівці, Чабанівка, Малинівці, Теклівка, Колодіївка, Спасівка в Хмельницькій обл.

Педагогічна діяльність:
2015 — старший викладач кафедри музеєзнавства і пам’яткознавства Київського національного університету культури і мистецтв.

 

Дисертаційне дослідження:
2006 — «Спорядження коня скіфської доби в Східноєвропейському Лісостепу», дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук.

Освіта:
2002–2005 – аспірантура Інституту археології НАН України, спеціальність "археологія".
1996–2001 -– Кам'янець-Подільський державний педагогічний університет, історичний факультет, спеціальність «історія».


Сергій Васильович Полін

 

Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник

Відділ археології раннього залізного віку
пр-т Володимира Івасюка, 12
Київ - 04210
12 поверх, кімната 1206

E-mail: 

ORCID: 0000-0003-1255-0758

Polin

Профіль

Наукові інтереси:
Археологія та історія скіфів Північного Причорномор’я, хронологія курганів вищої скіфської знаті та рядового населення, хронологія ранньосарматських пам’яток Північного Причорномор’я, дослідження скіфських курганів в степовому Причономор’ї.

Поточні дослідження й проекти:
Спільний українсько-німецький видавничий проект «Кургани України» між ІА НАНУ та Евроазіатським відділенням Германського археологічного інституту в Берліні (2010-2020), куратор з української сторони. На цей час видано 5 монографічних томів (Мозолевский, Полин 2005; Бидзиля, Полин 2012; Полин 2014; Черных, Дараган 2014; Круц 2017), в стадії видавничої підготовки Т.6 (Полин, Алексеев 2018).
Скіфські кургани лівобережної Херсонщини (за матеріалами розкопок Каховської – Херсонської експедиції О. М. Лєскова в 1968–1972 рр.) — готується аналітична публікація близько 200 скіфських курганів, досліджених за ці роки

Гранти і стипендії:
2017 — German Archaeological Institute Fellowship
2016 — Exzellenzclusters TOPOI 2. Monumentalized Knowledge. Extra-Large Projects in Ancient Civilizations. Senior Fellow
2015 — German Archaeological Institute Fellowship
2013 — German Archaeological Institute Fellowship
2012 — Exzellenzclusters TOPOI 1. Spatial effects of technological innovations and changing Ways of the life. Senior Fellow
2010 — German Archaeological Institute Fellowship
2008 — German Archaeological Institute Fellowship
2006 — грант фонду Форда (США).

Міжнародні проекти:
1995–1999 — Підготовка виставки скіфських старожитностей “Scythian Gold” в США, Канаді та Франції 1999-2001, учасник.
2002–2007 — Підготовка виставки скіфських старожитностей до Міжнародного конгресу з скіфської археології в Берліні в 2007 р., учасник.
2004–2006 — Українсько-амеріканський курганний проект AUSKP (Florida state University – ІА НАНУ), керівник української групи
2010–2020 — українсько-німецький видавничий проект «Кургани України» між ІА НАНУ та Евроазіатським відділенням Германського археологічного інституту в Берліні (2010–2020), куратор з української сторони.

Експедиційна діяльність:
1994–2003, 2007, 2017 — начальник Орджонікідзевської експедиції, розкопки курганів доби бронзи та скіфського часу в зоні кар’єрів Орджонікідзевського гірничо-збагачувального комбінату в Нікопольському марганцевому басейні.
2007–2009 — начальник Скіфської степової експедиції, розкопки скіфського царського Александропольского кургану біля с. Петриківка Солонянського р-ну Дніпропетровської обл.
2004–2006 — начальник спільної українсько- американської експедиції ІА НАНУ та університету штату Флоріда, дослідження скіфських царських Краснокутського та Александропольского курганів біля сс. Григорівка та Петриківка Солонянського р-ну Дніпропетровської обл.
1989–1992 — начальник Кіровоградської експедиції НПК «Археолог», розкопки курганів доби бронзи та скіфського часу в Олександрійському та Кіровоградському р-нах.
1984–1985 — заст. начальника Чортомлицької спільної радянсько-західнонімецької експедиції під керівництвом В.Ю.Мурзіна, розкопки скіфських курганів в оточенні царського кургану Чортомлик.
1979, 1983 — учасник Черкаської лівобережної експедиції під керівництвом О.С.Беляєва, розкопки курганів доби бронзи.
1977, 1981, 1982 — учасник Краснознам’янської експедиції під керівництвом Г.Л.Євдокімова, розкопки курганів доби бронзи та скіфського часу біля сс. Борозенське, В-Лепетиха та Первомаівка в право та лівобережній Херсонщині.
1974–1975, 1986, 1988 — учасник, заступник начальника Орджонікідзевської експедиції під керівництвом Б.М.Мозолевського, розкопки скіфських курганів біля м. Орджонікідзе Дніпропетровської обл.
1974, 1977-1981 — учасник Херсонської експедиції під керівництвом А.І.Кубишева, розкопки курганів доби бронзи та скіфського часу в лівобережній та правобережній Херсонщині.
1973–1977 — учасник Краснознам’янської експедиції під керівництвом Є.В.Черненка, розкопки курганів доби бронзи на півдні Херсонщини біля с. Ново-Олексіївка (Лазурне).
1973 — учасник розвідки по Дністру від Кам’янця Подільского до Мельниці Подільської під керівництвом Г. Л. Євдокімова.
1973 — учасник Херсонської експедиції під керівництвом О.І.Тереножкіна, розкопки курганів доби бронзи в лівобережній Херсонщині біля с. Бехтери.
1973 — учасник Київської експедиції, розкопки в Верхньому місті під керівництвом Я. І. Боровського.
1973 — учасник Верхньотарасівської експедиції під керівництвом Є. В. Черненка, розкопки курганів добі бронзи та скіфського часу в правобережній Дніпропетровщині.
1970 — учасник Царичанського загону експедиції Дніпро – Донбас під керівництвом С. Н. Братченка, розкопки курганів доби бронзи в лівобережній Дніпропетровщині.
1969, 1970 рр. — учасник Каховської експедиції під керівництвом О.М.Лєскова, розкопки курганів доби бронзи та скіфського часу в зоні будівництва Каховського каналу в лівобережній Херсонщині.
1969 — учасник Комаровської експедиції під керівництвом А.І.Кубишева. Розкопки давньоруського поселення та могильника в Переяславському р-ні на Київщині.
1968–1970 — учасник Чапаівської експедиції під керівництвом А.І.Кубишева. Розкопки трипільського поселення та грунтового могильника, скіфського та зарубинецького грунтових могильників.
1967 — учасник розвідки під керівництвом Д.Я.Тєлєгіна по Дніпру та Десні в межах Чернігівської та Київської обл. Відкриття пам’яток від неоліту до середньовіччя.

Наукові організації й товариства:
Одеське археологічне товариство
член-кореспондент Германського археологічного інституту (Берлін) — 17.05.2010
дослідницька група (А ІІ) Innovations, (B-2) XXL — Monumentalized Knowledge. Extra-Large Projects in Ancient Civilizations and (B-2-4) Scythian Tombs TOPOI I-II (Berlin).

Відзнаки:
1971 — Отличник Советской армии;
1972 — Отличник погранвойск СССР. II ст.

Дисертаційне дослідження:
1989 — «Население северопричерноморских степей в III—II вв. до н. э. (этнополитический аспект)». Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія», науковий керівник д. і. н. Є. В. Черненко

Освіта:
1973–1981 — Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка, історичний факультет, спеціальність – історик, вчитель історії та суспільствознавства.


Олена Євгенівна Фіалко

 

Доктор історичних наук, провідний науковий співробітник;

Відділ археології раннього залізного віку
пр-т Володимира Івасюка, 12
Київ - 04210
12 поверх, кімната 1208

E-mail: 

ORCID: 0000-0002-4976-3266

Фіалко 

Профіль

Наукові інтереси:
Історія населення Північного Причорномор’я за доби раннього заліза; поховальний обряд та матеріальна культура скіфів; соціальна стратифікація Скіфії; витвори елліно–скіфського мистецтва; амазонки в контексті історії кочового суспільства; османські пам’ятки півдня України в контексті історія населення Причорномор’я за доби раннього середньовіччя.

Поточні дослідження й проекти:
«Кочовики раннього залізного віку та їхні сусіди на півдні Східної Європи»; розділ «Поховальні пам’ятки скіфських амазонок»;
Проект Республіки Литви «Protection of the historical heritage of Ukraine and Lithuania on the territory of the Kherson region», співвиконавець археологічної частини.

Гранти та міжнародні проекти:
2018 — проект Міністерства Закордонних справ Республіки Литви «Protection of the historical heritage of Ukraine and Lithuania on the territory of the Kherson region». Локалізація: Вільнюс, Литва. Співвиконавець археологічної частини проекту;
2006—2010 — проект Британського Інституту в Анкарі Британської Академії Наук «Historical-archaeological investigations at Akkerman (Bilhorod-Dnistrovsky) fortress”, співвиконавець;
2005—2009 — міжнародний проект «Archaeological investigations at Akkerman fortress» за грантом Фонду Макс Ван Берчема (Швейцарія), співвиконавець;
2004—2006 — проект Турецького управління співробітництва та розвитку (ТІКА) «Археологічні дослідження Аккерманської фортеці», співвиконавець;
1999—2002 — проект Турецької історичної асоціації «Археологічні дослідження Аккерманської фортеці», співвиконавець.

Експедиційна діяльність:
2018—2020 — участь у роботі Арабатської археологічної експедиції ІА НАНУ Проведено розвідку та розкопки кургану біля с. Щасливцево Геніческого р-ну Херс. обл. (керівник Болтрик Ю. В.);
2017—2021 — заступник керівника Міжнародної Південної середньовічної археологічної експедиції ІА НАН України; дослідження городища Тягинка Бериславського р-ну Херонської обл. (керівник Біляєва С. О.);
2004—2017, 2021 — заступник керівника Міжнародної Південної археологічної експедиції ІА НАН України; дослідження у м. Очаків, Аккерманської фортеці у м. Білгород–Дністровський, турецької фортеці на Кінбурнській косі (керівник Біляєва С. О.);
2011 — участь у роботі Донузлавської експедиції на пос. Кульчук (Крим) (керівник Ланцов С. Б.);
2004 — участь у роботі Сугуклейської археологічної експедиції ІА НАН України (керівник Болтрик Ю. В.);
2000 — участь у роботі Трахтемирівської археологічної експедиції ІА НАН України по дослідженню Трахтемирівського городища (керівник Болтрик Ю. В.);
1997 — участь у роботі Рижанівської археологічної експедиції ІА НАН України по дослідженню Рижанівського кургану (керівник Скорий С. А.);
1993—1995 — участь у роботі археологічної експедиції «Сула» ІА НАН України по дослідженню Басівського городища (керівник Болтрик Ю. В.);
1992 — керівник Ботієвського загону Приазовської археологічної експедиції ІА НАН України (керівник. Болтрик Ю. В.);
1983—1991 — участь у роботі Приазовської археологічної експедиції ІА АН УРСР (керівник Болтрик Ю. В.);
1979—1981 — участь у роботі Таврійської археологічної експедиції ІА АН УРСР по дослідженню кургану Огуз (керівник Болтрик Ю. В.);
1977—1978 — участь у роботі Приазовської археологічної експедиції ІА АН УРСР по дослідженню Бердянського кургану (керівник Чередниченко М. М.);
1975—1976 — участь у роботі Херсонської археологічної експедиції ІА АН УРСР (керівник Кубишев А. І.);
1974 — участь у роботі Березанської археологічної експедиції ІА АН УРСР (керівник Лапін В. В.);
1973—1974 — участь у роботі Ольвійської археологічної експедиції ІА АН УРСР (керівник Крижицький С. Д.).

Педагогічна діяльність:
1994—1996 — старший викладач кафедри культурології факультету гуманітарних наук Національного університету «Києво–Могилянська Академія».

Наукові організації й товариства:
Історико–культурна асоціації «Україна–Туреччина» (співзасновник, відповідальний секретар).

Дисертаційні дослідження:
2020 — «Скіфські амазонки в археологічних реаліях», дисертація на здобуття наукового ступеню доктора історичних наук за спеціальністю «археологія».
1994 — «Скіфський царський курган Огуз», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий керівник — д. і. н. Є. В. Черненко.

Освіта:
1970—1975 — Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка), історичний факультет, кафедра археології та музеєзнавства, спеціальність «історія», кваліфікація «історик–археолог, музеєзнавець, викладач історії та суспільствознавства».


Олена Сергоївна Дзнеладзе

 

Кандидат історичних наук, науковий співробітник, учений секретар відділу

Відділ археології раннього залізного віку
пр-т Володимира Івасюка, 12
Київ - 04210
12 поверх, кімната 1208

E-mail: 

ORCID: 0000-0003-3564-217X

Дзнеладзе 

Профіль

Наукові інтереси:
Елліністичний та римський час, пізньоскіфська та сарматська археологічні культури, взаємовідносини пізньоскіфського та сарматського населення Північного Причорномор'я і Криму, палеоантропологія, дрібні прикраси, костюм, реконструкція давнього вбрання.

Поточні дослідження й проекти:
«Етнокультурні процеси на території України за доби раннього заліза»; розділ «Археологічний атлас пізньоскіфських пам'яток Низового Дніпра».

Експедиційна діяльність:
2016 — участь у роботі Херсонської археологічної експедиції ІА НАН України;
2011–2016 — участь Пізньоскіфської археологічної експедиції ІА НАН України;
2007–2010 — участь у роботі Київської археолого–архітектурної експедиції ІА НАН України;
2007 — участь у роботі Херсонеської археологічної експедиції ІА НАН України;
2006 — участь у роботі Білгород–Тірської археологічної експедиції ІА НАН України;
2004–2008 — участь у роботі Тірітакської археологічної експедиції фонду «Деметра»;
2003–2006 — участь у роботі Кошарської археологічної експедиції Одеського державного археологічного музею;
2001 — участь у роботі Анетівської археологічної експедиції Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.

Дисертаційне дослідження:
2016 — «Намисто та підвіски сарматів Північного Причорномор'я», дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий керівник — д.і.н. О. В. Симоненко.

Освіта:
2006–2008 — Національний університет «Києво–Могилянська академія», магістерська програма «Археологія та давня історія України», спеціалізація «археологія, історія», кваліфікація «магістр»
2002–2006 — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, кафедра археології та етнології України, спеціальність «історія».


Леонід Львович Залізняк

 

Доктор історичних наук, професор, завідувач відділу

Відділ археології кам’яної доби
пр-т Володимира Івасюка, 12
Київ - 04210
11 поверх, кімната 1104

E-mail:

ORCID: 0000-0001-8924-8122

Zalizniak

Профіль

Наукові інтереси:
Археологія кам’яної доби, первісна історія Східної Європи, проблеми індоєвропеїстики та україногенези.

Поточні дослідження:
2020-2024 — «Культурна диференціація та періодизація пам’яток кам’яної доби України»

Експедиційна діяльність:
2001-2020 — очолює Археологічну експедицію НаУКМА. Дослідження неолітичних та палеолітичних пам’яток басейну р. Велика Вись.
1994, 1995 — дослідження мезолітичної стоянки В’язівок на Полтавщині.
1979-1990 — очолював Поліську мезолітичну експедицію. Дослідження пам’яток кам’яної доби у Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській та Чернігівській обл.
1972-1978 — участь у експедиціях по дослідженню стоянок кам’яного віку в Поліссі, Закарпатті, Надпоріжжі, Криму.

Педагогічна діяльність:
1995-2020 — професор Національного університету «Києво-Могилянська академія»
В різні роки читав лекції та спеціальні курси в університетах України:
Київський національний університет імені Т. Г. Шевченка;
Київський національний педагогічний університет імені М.Драгоманова;
Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Шевченка.

Наукові організації й товариства:
Представник від України в Комісії з фінального палеоліту Великої Європейської Рівнини Міжнародної Спілки Протоісториків.

Дисертаційні дослідження:
2002 — «Население Украинского Полесья в финальном палеолите и мезолите», дисертація на здобуття наукового ступеню доктора історичних наук за спеціальністю «археологія»;
1989 — «Население Украинского Полесья в финальном палеолите и мезолите», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія», науковий керівник д.і.н., проф. Д. Я. Телегін.

Освіта:
1972–1977 — Київський державний університет, історичний факультет, спеціальність «історик, викладач історії та суспільствознавства».

 


Олександра Олександрівна Кротова

 

Доктор історичних наук, старший науковий співробітник

Відділ археології кам’яної доби
пр-т Володимира Івасюка, 12
Київ - 04210
11 поверх, кімната 1104

E-mail:

ORCID: 0000-0003-0299-7628

Кротова 

Профіль

Наукові інтереси:
Проблематика пізнього палеоліту Східної Європи, розробка питань хронології та періодизації, культурної адаптації суспільств мисливців доби верхнього палеоліту Північного Надчорномор’я.

Поточні дослідження й проекти:
«Традиції та інновації в епоху каменю на території України», розділ: «Особливості культурних традицій та господарської діяльності верхньопалеолітичного населення перигляціального степу України».

Стипендії та гранти:
2021 — малий грант для членів Українського Фулбрайтівського кола (УФК), випускників програм академічних обмінів імені Фулбрайта, наукове дослідження: «Природне середовище та особливості способу життя верхньопалеолітичних мисливців Південного-сходу України»;
2006-2008 — участь у проекті CNRS «Мамонти» Франція ( археозоологічні дослідження матеріалів Амвросіївського верхньопалеолітичного комплексу);
2005 — грант 04-05 Фонду Лікі (Leakey Foundation, USA) – польові дослідження Амвросіївського верхньопалеолітичного комплексу;
2005 — малий грант фонду Фулбрайта (публікація монографічного дослідження «Пізньопалеолітичні мисливці азово-чорноморських степів»);
2001-2002 — стипендія фонду Фулбрайта (стажування в Університеті штату Вайомінг, США. Наукове дослідження «Адаптації верхньопалеолітичних – палео-індіанських мисливців на бізонів (порівняльний аналіз).

Експедиційна діяльність:
1986, 1988-1990, 1992-1994, 1998, 2000-2002, 2004-2005, 2007, 2009 — очолювала дослідження палеолітичної стоянки та кістковища бізонів поблизу м. Амвросіївка Донецької області, провадила розвідки в Амвросіївському районі;
1989 — організація польової екскурсії на Амвросіївському кістковищі бізонів для учасників радянсько–американського симпозіуму;
1984 — провадила розвідки на Сіверському Дінці на території Донецької області;
1977-1985 — очолювала дослідження палеолітичних стоянок Янісоль, Федорівка, Амвросіївка, Ями на території Донецької та Луганської областей;
1977-1978 — участь у роботі Донецької експедиції ІА АН УРСР;
1975-1976 — очолювала дослідження курганної групи та палеолітичної стоянки поблизу с. Говоруха Луганської області;
1973-1976 — участь у роботі Сіверсько–Донецької експедиції ІА АН УРСР;
1972 — провадила розвідки на території Володарського району Донецької області;
1972 — участь у роботі Костьонківської палеолітичної експедиції ІІМК АН СРСР;
1970-1971 — участь у роботі експедиції Дніпро–Донбас ІА АН УРСР.

Наукові організації й товариства:
Українське товариство охорони пам’яток історії та культури (УТОПіК)
Українське Фулбрайтівське Коло (УФК)
Спілка археологів України (САУ)

Відзнаки:
2018 — Ювілейна Почесна Грамота Президії НАН України.

Дисертаційне дослідження:
2019 — «Верхньопалеолітичні мисливці степів Північного Надчорномор’я», дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю «археологія» (ІА НАН України, Київ)
1986 — «Поздний палеолит Северского Донца и Приазовья», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія» (ІА НАН України, Київ); науковий керівник — д. і. н. Д. Я. Телегін

Освіта:
1962-1966 — Донецький державний університет (нині Донецький національний університет імені Василя Стуса), історичний факультет, спеціальність «історія, вчитель історії середньої школи».


Людмила Анатоліївна Яковлева

 

Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник

Відділ археології кам’яної доби
пр-т Володимира Івасюка, 12
Київ - 04210
11 поверх, кімната 1107

E-mail:

ORCID: 0000-0001-5817-3295

Яковлева 

Профіль

Наукові інтереси:
Дослідження верхньопалеолітичних суспільств Євразії: спосіб життя, тип палеоекономіки, структура поселення, житлобудівництво. Адаптація верхньопалеолітичних суспільств в умовах холодного клімату Європейської прильодовикової зони відкритих рівнинних ландшафтів; функціонування базових поселень з житлами із кісток мамонта; виникнення та розвиток житлової архітектури із кісток мамонта.
Вивчення палеолітичного мистецтва України в європейському контексті; визначення знаково–комунікативних та практико–пізнавальних функцій палеолітичного мистецтва, порівняльний аналіз монументальних та мобільних форм мистецтва як загально споріднених соціо–знакових систем первісних суспільств.

Поточні дослідження й проекти:
2020-2024 — «Культурна диференціація та періодизація пам’яток кам’яної доби України», розділ «Поселення з житлами із кісток мамонта Східної Європи: поселенська структура, житлобудівництво, мистецтво».

Програми міжнародної співпраці:
2019-2024 — Науково–дослідний українсько-французький проект ІА НАНУ — CNRS UMR 7041 «Поселення з житлами із кісток мамонта верхнього палеоліту Наддніпрянщини. Гінцівська стоянка: розкопки, дослідження, сбереження».
2018-2022 — Науково–дослідний міжнародний проект Міжнародного Академічного Союзу (UAI) та Міжнародного об’єднання преісторичних та протоісторичних наук (UISPР) «Людина в умовах кліматичних змін в преісторії та протоісторії».

Експедиційна діяльність:
з 1993 по сьогодення — керівник Гінцівської міжнародної палеолітичної експедиції ІА НАН України; дослідження палеолітичної стоянки Гінці у с. Гінці Лубенського району Полтавської області;
1993 — 1996 — участь у роботі міжнародної палеолітичної експедиції Англь сюр Англен МАН Франції;
1992 — участь у роботі Семенівської палеолітичної експедиції ІА НАН України;
1987–1989 — участь у роботі Межирічської палеолітичної експедиції ІЗ АН УРСР;
1986 — участь у роботі Костенківської палеолітичної експедиції АН СРСР ;
1985 — участь у роботі Юдіновської палеолітичної експедиції АН СРСР;
1984 — участь у роботі Межирічської палеолітичної експедиції Київського державного університету — ІЗ АН УРСР;
1976–1977 — участь у роботі ї Межирічської палеолітичної експедиції Київського державного університету  ім. Т. Г. Шевченка.

Педагогічна діяльність:
Курс відеолекцій «Палеолітичне мистецтво України в європейському контексті» на сайті ІА НАНУ і на науково-просвітницькому каналі «Archeologies d’Eurasie Art» на відеохостінгу YouTube

Наукові організації й товариства:
Міжнародна Академія преісторії та протоісторії / International Academy of Prehistory and Protohistory (АІРР) — дійсний член (академік);
Міжнародне об’єднання преісторичних та протоісторичних наук / International Union of Prehistoric and Protohistoric Sciences (UISPР) — віцепрезидент комісії «Верхній палеоліт Євразії», член огркомітету XVIII Всесвітнього конгресу UISPР (Париж, 2018), член наукової комісії UISPP «Преісторичне мистецтво»;
Центр національних наукових досліджень Франції (UMR 7041 CNRS) — асоційований член;
Міжнародна асоціація «Археологія Євразії» (Association d’Archéologie d’Eurasie) — віце президент;
Громадське товариство «Гінцівська спадщина» — член правління.

Відзнаки:
2018 — почесна медаль XVIII всесвітнього конгресу UISPP за плідні багаторічні розкопки Гінцівської стоянки;
2016 — грамота Лубенської райдержадміністрації;
2014 — офіцер Ордену Академічних пальм Франції;
2014 — лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки за колективне видання «Історія української культури» у п'яти томах (дев'яти книгах);
2013 — почесна грамота Полтавської облдержадміністрації.

Дисертаційне дослідження:
1987 — «Орнамент в образотворчому мистецтві пізньопалеолітичної людини Подніпров’я», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий керівник — д. і. н. М. І. Гладких.

Освіта:
1973–1978 — Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка), історичний факультет, кафедра археології та музеєзнавства, спеціальність «історик, археолог, музеєзнавець».


Микола Тихонович Товкайло

 

Кандидат історичних наук, позаштатний співробітник

Відділ археології кам’яної доби
пр-т Володимира Івасюка, 12
Київ - 04210
11 поверх, кімната 11хх

E-mail:

ORCID:

 

Профіль

Наукові інтереси:
Дослідження неоліту басейну Південного Бугу, процесу неолітизації Південно-Західної України, міжкультурних контактів неолітичних та енеолітичних людностей, вивчення старожитностей пізнього середньовіччя та нового часу, пов’язаних з запорізьким козацтвом.

Поточні дослідження й проекти:
Дослідження багатошарового поселення і могильника Ґард на Південному Бузі у Миколаївській області

Експедиційна діяльність:

Педагогічна діяльність:

Наукові організації й товариства:

Відзнаки:

Дисертаційне дослідження:
1998 — «Неоліт Степового Побужжя», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий керівник — д.і.н., проф. Д. Я. Телегін

Освіта:
1977–1981 — Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка), історичний факультет, кафедра археології та музеєзнавства, спеціальність «історик, археолог, музеєзнавець»


Дмитро Леонідович Гаскевич

 

Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник

Відділ археології кам’яної доби
пр-т Володимира Івасюка, 12
Київ - 04210
11 поверх, кімната 1108

E-mail:

ORCID: 0000-0002-2831-1092

Haskevych 

Профіль

Наукові інтереси:
Вивчення процесу неолітизації території України. Дослідження буго-дністровської неолітичної культури: хронологія та періодизація неоліту Побужжя і Подністер’я, міжкультурні контакти неолітичних мешканців регіону, особливості їх керамічного та крем’яного виробництва, поширення землеробства, історія вивчення неолітичних пам’яток Побужжя.

Поточні дослідження й проекти:
«Традиції та інновації в кам’яній добі України»; розділ «Неолітизація території України»

Програми міжнародної співпраці:
2019–2021 — дослідницький проект № 2018/31/В/HS3/03125 «Довкілля та матеріальна культура граветських та епіграветських мисливців Середнього Подністров’я»  (у рамках Угоди про співробітництво між Інститутом археології НАН України та Жешувським університетом (Польща) від 29.08.2018 р.). Керівник з українського боку – к. і. н. Л. В. Кулаковська;
2017–2021 — вивчення керамічного посуду неолітичних культур України в межах міжнародного проекту «Інновація, розповсюдження та використання кераміки в Північно-Західній Євразії» (ERC AG 695539).

Експедиційна діяльність:
2021 — археологічна розвідка у долині ріки Тростяниця в межах Новоборівської селищної ОТГ Житомирського району Житомирської області;
2019, 2021 — участь у розкопках Дністровської палеолітичної експедиції ІА НАНУ на верхньопалеолітичній стоянці Дорошівці 3 в Заставнівському районі Чернівецької обл. (керівник к. і. н. Л. В. Кулаковська);
2019 — участь у розкопках експедиції Інституту археології Жешувського університету на розкопках селетської стоянки Пільшч 64 у гміні Кетш Ґлубчицького повіту Опольського воєводства Республіки Польща (керівник Dr. Hab. М. Полтович-Бобак);
2019 — участь у розкопках експедиції Чорноморського національного університету імені Петра Могили на верхньопалеолітичній стоянці Анетівка І у Доманівському районі Миколаївської області (керівник к.і.н., доц. І. В. Піструіл);
2018 — участь у розкопках Закарпатської палеолітичної експедиції ІА НАНУ на поселенні Королево 2;
2015 — участь у розкопках експедиції РАС ІА НАНУ на поселеннях Оселя 5 та Сарни 1;
2013 — участь у розкопках Кримської пізньопалеолітичної експедиції ІА НАНУ на стоянці Буран-Кая IV;
2013 — участь у розкопках експедиції ІІМК на поселенні Замостьє ІІ (РФ);
2017, 2012, 2003–2008, 2000, 1999 — проводив розвідки у долині Південного Бугу в межах Вінницької обл.;
2010 — очолював розкопки Буго-дністровської неолітичної експедиції ІА НАНУ на поселенні Цекинівка І;
2009 — очолював розвідки Буго-дністровської неолітичної експедиції ІА НАНУ в басейнах лівих притоків Дністра в межах Вінницької обл.;
2008 — очолював розкопки Буго-дністровської неолітичної експедиції ІА НАНУ на поселенні Печера І;
2007 — участь у розкопках Закарпатської палеолітичної експедиції ІА НАНУ на стоянці Радомишль І;
2005 — участь у розкопках Кримської фінальнопалеолітичної експедиції ІА НАНУ на стоянці Грот Скелястий;
2005 — участь у розкопках Фастівської експедиції ІА НАНУ на могильнику Малополовецьке 3;
2005 — проводив розвідки у долині Дністра в межах Чернівецької обл.;
2004 — участь у розкопках експедиції Ґданського університету на поселенні Тарговисько 14 (Польща);
2003 — участь у розкопках Гірськокримської палеолітичної експедиції Кримської філії ІА НАНУ на стоянці Кабазі V;
2002 — участь у розкопках Межиріцької постійнодіючої експедиції ІА НАНУ на стоянці Бармаки;
2002 — участь у розкопках Гірськокримської палеолітичної експедиції Кримської філії ІА НАНУ на стоянках Кабазі ІІ та Кабазі V;
2001 — участь у розкопках Гірськокримської палеолітичної експедиції Кримської філії ІА НАНУ на стоянці Буран-Кая ІІІ;
2000 — участь у розкопках експедиції Інституту праісторії Познанського університету ім. А. Міцкевича на поселенні Грабково 10 (Польща);
2000 — проводив розвідки у Тальнівському р-ні Черкаської обл.;
1998 — проводив розвідку у долині р. Хорол в Полтавській обл.;
1996–1998 — розвідки у Київській обл.;
1996 — участь у розвідці ЛОАД МКУ у Хмельницькій області;
1995–2000 — щорічна участь у розкопках Приднiпровської палеолiтичної експедицiї ІА НАНУ на стоянках Семенівка ІІ, ІІІ;
1995 — участь у розкопках стоянки В’язівок;
1991 — участь у розкопках експедиції ЛОАД МКУ поселення Вовківка;
1990 — участь у розвідці Поліської експедиції ІА АН УССР у Полтавській обл.;
1989 — участь у розвідці Поліської експедиції ІА АН УССР у Рівненській обл.

Дисертаційне дослідження:
2003 — «Крем’яний інвентар неолітичних культур України», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий керівник — д. і. н., проф. Л. Л. Залізняк.

Освіта:
1997–2001 — аспірант ІА НАНУ;
1992–1997 — Київський державний інститут культури, факультет культурології, кафедра музеєзнавства та охорони пам’яток історії та культури, спеціальність «музеєзнавець».


Олег Ігорович Кірєєв

 

Лаборант І категорії

Відділ археології раннього залізного віку
пр-т Володимира Івасюка, 12
Київ - 04210
12 поверх

E-mail:

Kireev 200x256 

Профіль

Наукові інтереси:
Степові пам’ятки скіфського часу, археологічні карти, історична пам’ять.

Експедиційна діяльність:
з 2019 по сьогодні — учасник Скіфської Правобережної експедиції ІА НАНУ. Розкопки Мотронинського городища скіфського часу та його могильника на Черкащині. Дослідження курганів доби бронзи та раннього залізного віку біля с. Михайлівка, Медведівка;
з 2025 по сьогодні — учасник Кіровоградської археологічної експедиції ІА НАНУ. Розкопки поселення доби пізньої бронзи на півдні Кіровоградщини.

Освіта:
2022–2023 — Криворізький державний педагогічний університет, магістр, спеціальність "історія та географія";
2018–2022 — Криворізький державний педагогічний університет, бакалавр, спеціальність "історія та географія".


Денис Олександрович Вєтров

 

Кандидат історичних наук, науковий співробітник

Відділ археології кам’яної доби
пр-т Володимира Івасюка, 12
Київ - 04210
11 поверх, кімната 1112

E-mail:

ORCID: 0000-0002-1879-3163

Вєтров 

Профіль

Наукові інтереси:
Археологія кам'яної доби, первісна історія України. Дослідження палеолітичних пам'яток Центральної України, вивчення проблем верхнього палеоліту України, граветської та епіграветської культурних традицій.

Поточні дослідження й проекти:
«Матеріальна культура населення України в епоху каменя»; розділ: «Граветські пам’ятки Подністер’я та Побужжя».
Участь у проекті «Найдавніші палеолітичні стоянки України в контексті колонізації Європи» (НАН України – ДФФД 2017–2018).
Участь у проекті «Виникнення символічно-обумовленої поведінки у Східній Європі» (НАН України – CNRS; PICS-NASU 2015–2017).

Експедиційна діяльність:
2018 — керівник Археологічної експедиції ІА НАНУ з дослідження пам’яток кам’яного віку біля сіл Лікарево та Бирзулове Новомиргородського району Кіровоградської області.
2016 – 2018 — участь у роботі Нижньопалеолітичної експедиціі ІА НАН України, дослідження на Хмельниччині та Луганщині.
2006 – 2017 — участь у роботі Археологічної експедиції НаУКМА з дослідження палеолітичних стоянок у Новомиргородському районі Кіровоградської області.
2015 – 2016 — участь у роботі Меджибіжської палеолітичної експедиції ІА НАН України по дослідженню стоянки Меджибіж поблизу смт. Меджибіж, Хмельницької області.
2013 — участь у роботі Нижньопалеолітичної експедиції по дослідженню нижньопалеолітичних стоянок під м. Дубосари.
2011 — участь у роботі Деснянської палеолітичної експедиції ІА НАН України на стоянці Оболоння Чернігівської області.
2005 — участь у роботі експедиції ІА НАН України та Київського національного університету імені Тараса Шевченка на стоянці Заскальна VI у АР Крим.
2004, 2007 — участь у роботі експедиції ІА НАН України та по розвідкам пам’яток палеоліту в Черкаській та Кірооградській областях.
2004 – 2005 — участь у роботі Семенівської палеолітичної еспедиції Київського національного університету імені Тараса Шевченка на стоянці Семенівка 3 у Київськії області.
2000, 2004, 2009, 2012 — участь у роботі Запорізької палеолітичної експедиції Суспільства археології й антропології та ІА НАН України на стоянці Міра поблизу с. Канівське Запоріжської області.
1999 – 2004 — участь у роботі Канівської експедиції Київського національного університету імені Тараса Шевченка на території Канівського природного заповідника.
1997, 2003 — участь у роботі Закарпатської палеолітичної експедиції Київського національного університету імені Тараса Шевченка на стоянці Малий Раковець 4.

Дисертаційне дослідження:
2015 — «Стоянки граветської культурної традиції лісостепового межиріччя Південного Бугу та Дніпра», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий керівник — д.і.н. Л. Л. Залізняк.

Освіта:
2001 – 2004 — аспірант кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
1996 – 2001 — Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет, кафедра археології та музеєзнавства, спеціальність «історик, магістр історії».


Наталія Ремівна Михайлова

 

Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник

Відділ археології кам’яної доби
пр-т Володимира Івасюка, 12
Київ - 04210
11 поверх, кімната 1108

E-mail:

ORCID: 0000-0001-6204-0487

Mykhailova 

Профіль

Наукові інтереси:
До сфери інтересів дослідниці належить духовна культура і мистецтво первісного суспільства на території Євразії, синтез етнографічних та археологічних джерел, і реконструкція світогляду мисливців кам’яної доби. Зокрема, предметом дослідження є поховальне оздоблення (персональний орнамент) могильників маріупольського типу, як джерело для вивчення соціального статусу та статево-вікової диференціації похованих. Окремим аспектом вивчення історії Маріупольського могильника є факти загибелі унікальних експонатів Маріупольського краєзнавчого музею від рук російських окупантів під орудою «Русского исторического общества».

Поточні дослідження й проекти:
«Культурна диференціація та періодизація пам’яток кам’яної доби України», розділ «Традиції і запозичення в духовній культурі кам’яної доби України»

Експедиційна діяльність:
2009–2013 — участь у розкопках Кримської пізньопалеолітичної експедиції ІА НАНУ на стоянці Буран-Кая IV;
2008 — участь в українсько-японському проекті «Буран-Кая ІV».

Наукові організації й товариства:
International Union of Prehistoric and Protohistoric Sciences (UISPР);
World Archaeological Congress (WAC);
European association of Archaeologists (EAA);
Society of American Archaeologists (SAA).

Дисертаційне дослідження:
«Культ оленя у давніх мисливців Європи і Північної Азії», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий керівник — д. і. н., проф. Л. Л. Залізняк.

Освіта:
2002–2007 — аспірантура ІА НАНУ;
1979–1985 — Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка), історичний факультет, кафедра археології та музеєзнавства, спеціальність «історик, археолог, музеєзнавець».


Олександр Іванович Нездолій

 

Молодший науковий співробітник, учений секретар відділу

Відділ археології кам’яної доби
пр-т Володимира Івасюка, 12
Київ - 04210
11 поверх, кімната 1103

E-mail:

ORCID: 0000-0001-7465-9164

Nezdolii 1 

Профіль

Наукові інтереси:
Первісна археологія, кам’яна доба Східної Європи, палеоліт Центральної України, варіабельність індустрій.

Поточні дослідження й проекти:
«Стоянка Коробчине-курган у палеоліті півдня Східної Європи»;
«Міждисциплінарне дослідження найдавніших свідчень символічної поведінки у Східній Європі»;
«Найдавніші палеолітичні стоянки України в контексті колонізації Європи»;
«Виникнення символічно-обумовленої поведінки у Східній Європі».

Експедиційна діяльність:
2019 — керівник Бирзулівської палеолітичної експедиції ІА НАН України, дослідження поблизу с. Бирзулове Кіровоградської області;
2018 — співкерівник Археологічної експедиції ІА НАН України, дослідження пам’яток кам’яного віку поблизу с. Лікареве і с. Бирзулове Кіровоградської області;
2017 – 2018 — участь у роботі Нижньопалеолітичної експедиції ІА НАН України, дослідження поблизу смт. Меджибіж, Хмельницької області;
2017 – 2018 — участь у роботі Архітектурно-археологічної експедиції ІА НАН України, дослідження в м. Київ;
2009–2016 — участь у роботі Археологічної експедиції НаУКМА, дослідження в Новомиргородському районі Кіровоградської області;
2011–2015 — керівник загону Археологічної експедиції НаУКМА, дослідження поблизу с. Коробчине Кіровоградської області;
2012 — участь у роботі Запорізької палеолітичної експедиції ІА НАН України, дослідження поблизу с. Канівське Запорізької області;
2012 — участь у роботі Меджибізької палеолітичної експедиції ІА НАН України, дослідження поблизу смт. Меджибіж, Хмельницької області;
2011 — участь у роботі Деснянської палеолітичної експедиції ІА НАН України, дослідження в с. Оболоння Чернігівської області;
2010 — участь у роботі Міжнародної комплексної українсько-французької експедиції КНУ ім. Т. Шевченка та ІА НАН України, дослідження в с. Межиріч Черкаської області;
2003–2005 — участь у роботі Шестовицької міжнародної експедиції ІА НАН України, дослідження поблизу с. Шестовиця Чернігівської області.

Дисертаційне дослідження:
«Стоянка Коробчине-курган у палеоліті півдня Східної Європи», науковий керівник — д. і. н., проф. Л.Л. Залізняк.

Освіта:
2011–2014 — Національний університет «Києво-Могилянська академія», факультет гуманітарних наук, кафедра археології, аспірант;
2009–2011 — Національний університет «Києво-Могилянська академія», факультет гуманітарних наук, маґістерська програма «Історія. Археологія та давня історія України», магістр;
2002–2006 — Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, історико-юридичний факультет, бакалавр.


Дмитро Вікторович Ступак

 

Кандидат історичних наук, науковий співробітник

Відділ археології кам’яної доби
пр-т Володимира Івасюка, 12
Київ - 04210
11 поверх, кімната 11хх

E-mail:

ORCID: 0000-0002-0809-2179

Stupak sm 

Профіль

Наукові інтереси:
Дослідження технологій розколювання кременю верхнього палеоліту та мезоліту, дослідження верхнього палеоліту Подесення.

Поточні дослідження й проекти:
«Матеріальна культура населення України в епоху каменя» (2015-2019), розділ: «Технології обробки кременю у верхньому палеоліті Новгород-Сіверського Полісся».
З 2018 року — виконавець у міжнародному українсько-німецькому археологічному проекті «Між сходом та заходом. Соціальні зв’язки та природні умови перед, протягом і після максимуму льодовикового періоду на Волині, Західна Україна» (Between East and West. Social networks and environmental conditions before, during and after Last Glacial Maximum in Volhynia, Western Ukraine), (Deutsche Forschungsgemeinschaft), грант DFG-392605832.

Експедиційна діяльність:
З 1992 року брав участь у дослідженнях стоянок різних періодів кам’яного віку, зокрема, середньопалеолітичних: Кабазі ІІ та V; верхньопалеолітичних: Ворона 3, Семенівка 2 та 3, Амвросіївка - стоянка та кістковище, Велика Бугаївка, Овруч, Шоломки І, Буран-Кая 3, Межиріч, Бармаки; мезолітичних та неолітичних: В’язівок, Пісочний Рів, Добрянка І.
З 2002 року вивчає пам’ятки верхнього палеоліту басейну Десни, як керівник Деснянської палеолітичної експедиції досліджував стоянки:
2002, 2005 — Клюси
2003–2008,2013 — Бужанка 2
2010–2013 — Оболоння
2011 — Новгород-Сіверська
У 2008, 2009 р.р. брав участь у роботі Лівобережної археологічної експедиції. Зокрема, у 2008 р., як керівник окремого загону провів дослідження південної частини Погонського мису.

Педагогічна діяльність:
Періодично читає лекції з проблематики верхнього палеоліту та мезоліту та технологій розщеплення кременю в університетах м. Києва:
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури,
Київський національний університет культури і мистецтв,
Київський університет імені Бориса Гринченка,
Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського.

Дисертаційне дослідження:
2017 — «Технології розщеплення кременю фінальнопалеолітичних і мезолітичних культур Українського Полісся» , дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий керівник — д.і.н., проф. Л.Л. Залізняк.

Освіта:
1998–2002 — аспірантура Інституту археології НАН України.
1993–1998 — Київський державний університет культури і мистецв, культурологічний факультет, спеціальність «музейна справа та охорона пам’яток історії та культури».

 


Олександр Олександрович Яневич

 

Кандидат історичних наук, науковий співробітник

Відділ археології кам’яної доби
пр-т Володимира Івасюка, 12
Київ - 04210
11 поверх, кімната 1108

E-mail:

ORCID: 0000-0002-8088-6950

Yanevych s

Профіль

Наукові інтереси:
Первісна археологія, пізній палеоліт, мезоліт та неоліт Криму та Півдня Східної Європи: культурно-технологічні традиції давніх груп населення, хронологія та періодизація пам’яток, проблеми первісної економіки.

Поточні дослідження і проекти:
«Матеріальна культура неолітичних пам’яток Гірського Криму».

Експедиційна діяльність:
2009—2013 — співкерівник україно-французської експедиції ІА НАНУ, Muséum national d'histoire naturelle та CNRS з розкопок стоянок Буран-Кая 3 та 4.
2008 — співкерівник україно-японської експедиції ІА НАНУ та Tokyo Metropolitan University з розкопок стоянки Буран-Кая 4.
2006—2007 — співробітник Межиричської україно-французської експедиції ІА НАНУ, Muséum national d'histoire naturelle та CNRS проекту ANR «Mamus».
2005—2006 — співкерівник Кримської фінальнопалеолітичної експедиції ІА НАНУ з розкопок стоянки Грот Скелястий.
2005 — проводив розвідку на р. Біюк-Карасу у Східному Криму.
2001 — співкерівник україно-американської експедиції ІА НАНУ та Southern Methodist University (Dallas) з розкопок стоянки Буран-Кая 3.
1995, 1997, 1998 — очолював Кримську пізньопалеолітичну експедицію ІА НАНУ з розкопок стоянки Буран-Кая 3.
1994 — співкерівник україно-французської експедиції ІА НАНУ та Institute de Paleontologie Humaine (Paris) з розкопок стоянки Буран-Кая 3.
1993 — очолював Мезолітичну експедицію Кримської філії НАНУ з розкопок стоянки Вишенне 2.
1990 — очолював Кримську мезолітичну експедицію ІА АН УРСР з розкопок стоянки Буран-Кая 3.
1989 — очолював Кримську мезолітичну експедицію ІА АН УРСР з розкопок стоянки Шпан-Коба.
1988 — очолював Південнокримський мезолітичний загін (розвідки та розкопки стоянки Шпан-Коба).
1987 — очолював Кримську мезолітичну експедицію (розкопки стоянки Вишенне 2 та розвідки в Гірському Криму).
1984 — очолював Кримську мезолітичну експедицію ІА АН УРСР. (розкопки стоянок Вишенне 1, 2 та Домчі-Кая).
1983 — участь в експедиції ІА АН УРСР «Славутич».
1981 — очолював Мезолітичний загін Кримської палеолітичної експедиції ІА АН УРСР з розкопок стоянки Вишенне 1.
1977—1980 — участь в Кримській палеолітичні експедиції ІА АН УРСР з розкопок стоянок Заскельна 5 та 6.

Педагогічна діяльність:
Лекції з мезоліту та неоліту Криму у Вільному університеті Берліну (ФРН) та з пізнього палеоліту України у Токіо метрополітен університеті (Японія).

Дисертаційне дослідження:
1987 — «Поздний мезолит и неолит Крыма (Вопросы становления неолитической культуры)» дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий керівник — д.і.н., проф. Д.Я.Телегін.

Освіта:
1981—1986 — аспірант ІА НАНУ.
1976—1981 — Сімферопольський державний університет ім.. М.В.Фрунзе (нині Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського), історичний факультет, спеціальність «історія».

 


Віталій Васильович Отрощенко

 

Доктор історичних наук, професор, завідувач відділу

Відділ археології енеоліту — бронзової доби
пр-т Володимира Івасюка, 12
Київ - 04210
13 поверх, кімната 1301

E-mail: 

ORCID: 0000-0001-5707-8384

Otroschenko

Профіль

Наукові інтереси:
Проблеми культурогенези населення півдня Східної Європи в ІІІ – ІІ тис. до н. е., періодизація доби бронзи України, вивчення матеріальної культури племен бронзової доби, соціальної структури, ідеології, образотворчого мистецтва та знакових систем. Розробка археологічної таксономії, виділення археологічних культур та культурних спільнот. Питання етнічної належності населення України за доби бронзи та праісторії індоіранських племен. Критика міфотворчості та міфотворців, що спекулюють на ґрунті археології.

Поточні дослідження й проекти:
«Культурогенез в енеоліті – бронзовому віці на теренах України» (2017 – 2021), Наукове керівництво, розділ «Умови формування та етапи розвитку Дніпро-Донецького осередку культурогенези»

Експедиційна діяльність:
2012-2014 — очолював Недайводську археологічну експедицію Криворізького історико-краєзнавчого музею;
1992-2010 — науковий консультант Центрально-Донецької археологічної експедиції при ІА НАН України;
1975-1976, 1978-1987 — очолював Запорізьку новобудовну експедицію ІА АН УРСР;
1972-1974 — участь у роботі Запорізької новобудовної експедиції ІА АН УРСР;
1968-1971 — участь у роботі Каховської новобудовної експедиції ІА АН УРСР;
1964-1967 — участь у роботі Керченської археологічної експедиції ІА АН УРСР.

Педагогічна діяльність:
2001-2017 — доцент, від 2002 р. професор магістерської програми «Археологія та давня історія України» Національного університету «Києво-Могилянська академія»

Наукові організації й товариства:
Харківське історико-археологічне товариство;
Permanent Council of International Union for Prehistoric and Protohistoric Sciences with Department of Auchaeology, University of Gent, Belgium

Відзнаки:
2005 — доктор HONORIS CAUSA Донбаського державного технічного університету, м. Алчевськ;
2002 — лауреат державної премії України в галузі науки та техніки;
1985 — срібна медаль Виставки досягнень народного господарства в Москві;
1982 — ювілейна медаль на честь 1500 р. Києва.

Дисертаційні дослідження:
1981 — «Срубная культура Степного Поднепровья (по материалам погребальных памятников)», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія», науковий керівник д.і.н., проф. О.І. Тереножкін;
2002 — «Історія племен зрубної спільності», дисертація на здобуття наукового ступеню доктора історичних наук за спеціальністю «археологія».

Освіта:
1963-1968 — Київський державний університет, Історичний факультет, спеціальність «історик, археолог-музеєзнавець з правом викладання історії англійською мовою»