Категорія: Відділ давньоруської та середньовічної археології  

Категорія: Відділ археології кам’яної доби  

Категорія: Відділ давньоруської та середньовічної археології  

- Дослідження укріплених поселень давньоруського часу

- Дослідження сільських поселень давньоруського часу

- Дослідження давньоруської економіки

- Дослідження систем заселення окремих територій давньоруського часу

- Дослідження памяток післямонгольського й козацького часу

- Дослідження кочівницьких середньовічних пам’яток

- Експериментальна археологія

- Дослідження поховальних памяток

Категорія: Відділ давньоруської та середньовічної археології  

2017–2021 рр. 
«Матеріальна основа ранньоукраїнської цивілізації: археологічна карта другої половини ХІІІ — початку XVIII ст.»

Керівник: член–кореспондент НАН України, д.і.н. О. П. Моця.
Резюме: Метою й змістом роботи є збір, реєстрація у базі даних, картографування та систематизація усіх пам’яток післямонгольських та козацьких часів в межах території сучасної України; створення деталізованої, методично й технічно виконаної сучасної карти й бази даних по пам’яткам другої половини ХІІІ — початку XVIІІ ст., яка у перспективі стане фундаментальним базисом для розгляду, реконструкції та оцінки усіх основних аспектів історичного процесу як у пізньосередньовічні часи, так і у часи раннього модерну: соціально–економічних, демографічних, етнокультурних, військово–політичних та інших.
Результатом виконання запропонованої теми стане спеціально розроблена і складена археологічна карта археологічних пам’яток післямонгольського та козацького часу на території України і відповідна їй інформаційна база даних. Таке зведення максимально повної інформації по усіх відомих в науці пам’ятках часів пізнього середньовіччя і раннього модерну здійснюється вперше на основі опрацювання всього обсягу наявних наукових публікацій, архівних матеріалів та введення до наукового обігу матеріалів сучасних авторських польових досліджень.
Планується проведення археологічних досліджень та введення до наукового обігу численних археологічних матеріалів, отриманих в ході археологічних досліджень археологічних пам’яток другої половини ХІІІ — початку XVIІІ ст. Крім польових досліджень планується написання кількох узагальнюючих праць (індивідуальних та колективних монографій) та низки публікацій і статей, з актуальних питань зазначеного напрямку досліджень.
Дана тема є логічним продовженням попередньої теми виконуваної цим же колективом авторів протягом 2012-2016 рр.: «Матеріальна основа давньоруської цивілізації: археологічна карта південно–руських земель ІХ–ХІІІ ст.».

2012–2016 рр.
«Матеріальна основа давньоруської цивілізації: історико–археологічна карта»

Керівники: член–кореспондент НАН України, д.і.н. О. П. Моця.
Резюме: Результатом виконання теми стала спеціально розроблена і складена археологічна карта давньоруських пам’яток на території сучасної України та відповідна їй інформаційна база даних. В ході дослідження аналізувався світовий досвід й залучалися найбільш ефективні елементи подібних систем. На сьогодні база даних нараховує 5 000 археологічних пам’яток Х — І половини ХІІІ ст. Тим самим, отримано принципово нову якісно–кількісну картину і детальну карту розповсюдження всіх типів давньоруських археологічних пам’яток. Виконання теми стало можливим завдяки збору та обробці безпрецедентно великих за обсягом та складністю масивів даних: опублікованих джерел, архівних та фондових документів, пам’яткоохоронної документації. Реєстрація, систематизація та аналіз зібраного матеріалу спонукали до розробки і вдосконалення структури опису та фіксації інформації про археологічні пам’ятки і вдосконаленню методик й процедур аналізу археологічної інформації.
В ході реалізації теми виконавці проводили польові дослідження з метою поповнення джерельної бази та перевірки інформації про вже відомі пам’ятки. Здобуто і введено до наукового обігу значний обсяг нових археологічних джерел. Виконавцями осмислювалися й узагальнювалися різноманітні аспекти наукової теми, присвячені проблемам культурних і цивілізаційних взаємодій суспільств середньовіччя, виникнення та розвитку міст і сіл, формування матеріальної культури і способів господарювання, складання етнокультурних та соціально–майнових основ давньоруської цивілізації. Ці питання знайшли відображення у підготовлених й надрукованих виконавцями наукових працях: 11 індивідуальних та 3 колективні монографії, 8 розділів у 3–х колективних монографіях, 4 збірки наукових праць, 204 наукові публікації.
Отримана в результаті виконання НДР база даних може стати основою програми по обліку та збереженню історико–культурного національного надбання і охороні археологічних пам’яток України. Монографії та статті, підготовлені й видані відповідальними виконавцями за час виконання теми можуть бути використані при підготовці фундаментальних праць з історії Русі–України, розділів підручників для середніх шкіл та вищих навчальних закладів, підготовки експозицій музеїв.

2007–2011 рр.
«Пам’ятки середньовічної України: історико–археологічні дослідження»

Керівник: член–кореспондент НАН України, д.і.н. О. П. Моця.
Резюме: В результаті виконання теми було зібрано, систематизовано та проаналізовано значний обсяг середньовічних археологічних пам’яток території України, відкритих і досліджених протягом останнього десятиліття.
Комплексне вивчення середньовічних археологічних пам’яток різних регіонів України узагальнює результати проведених виконавцями польових досліджень із залученням даних спеціальних палеоекологічних та історико–технологічних аналізів, експериментального моделювання та спеціального вивчення всього комплексу писемних джерел в руслі обраної тематики. Отримані результати є важливою джерельною базою для з’ясування шляхів виникнення, ранніх етапів становлення та подальшого розвитку давньоруського та середньовічного населення України.
Дослідження малих міст, стольних градів, городищ, поселень та могильників суттєво доповнює та змінює існуючі уявлення про матеріальну та духовну культуру міського і сільського населення стародавньої України в цілому. Дослідження особливостей і закономірностей заселення в окремих регіонах є науковою основою для реконструкції господарсько–побутового укладу, культури та світогляду давнього населення України–Русі.
Наукові здобутки, отримані в результаті виконання теми, дозволяють окреслити напрямки майбутніх досліджень у розробці проблем виникнення давньоруської та середньовічної української державності, генезису та розвитку середньовічної матеріальної культури населення України–Русі.

2002–2006 рр.
«Археологічні дослідження середньовічних міст України VIII–XVII ст.»

Керівник: д.і.н. О. В. Сухобоков, член–кореспондент НАН України, д.і.н. О. П. Моця.
Резюме: Проблематика досліджень даної теми охоплювала широке коло проблемних питань, пов’язаних з вивченням процесів утворення міст, типології міських та укріплених населених пунктів, їх ролі та значення в регіональних та загальних системах заселення. Вивчалися проблеми матеріальної культури міст різного рівня, особливостей культури міського мешкання, окремі аспекти ремісничої діяльності міського населення. Дослідження матеріальної культури і ремесла міст та городищ велося у порівнянні з особливостями хронологічно-синхронного ремесла та побуту мешканців тогочасного села. Спеціальні дослідження присвячувалися маловивченим складним особливостям міської фортифікації, планування міської території, особливостям забудови. Окремо вивчалися роль та значення укріплених міських населених пунктів у загальній системі заселення і їх зв’язок з сільською округою та відповідними поховальними пам’ятками.

1998–2002 рр.
«Село Київської Русі (за матеріалами південноруських земель)»

Керівник: д.і.н. О. П. Моця.
Резюме: Історія селянства — одна з головних тем в дослідженні епохи феодалізму, оскільки воно демографічно домінувало і складало головну частку виробничого потенціалу тогочасного суспільства. Під вільним сільським населенням феодального суспільства розуміється маса дрібних сільських безпосередніх виробників, котрі вели індивідуальне господарство власними силами і засобами виробництва та ще не потрапили в приватну залежність, а лише в державну.
Село лише іноді згадується на сторінках письмових джерел. Тому важливе значення для дослідження сільської проблематики мають археологічні матеріали і дані суміжних дисциплін. Роботи останніх часів дозволили у дослідженні цього питання вийти на новий рівень накопичення інформації, що, в свою чергу, поставило нове завдання — підготувати узагальнюючу працю, в якій би були висвітлені основні аспекти сільського тогочасного життя: необхідно розкрити такі важливі проблеми як встановлення в загальних рисах системи заселення в давньоруський період, історії населення південноруських земель, рівень розвитку землеробства, скотарства, промислів, ремесла та торгівлі. Важливими є питання реконструкції забудови поселень, дослідження суспільних відносин, встановлення рівня культурного розвитку на селі та деякі інші аспекти життя більшості люду в ті часи.
Найважливішим і найвагомішим результатом закінченої планової теми є підготована виконавцями до друку колективна монографія «Село Київської Русі (за матеріалами південноруських земель)», обсягом 29 др. арк. Колективна монографія вводить до наукового обігу новітні дуже важливі і оригінальні авторські археологічні матеріали і визначається низкою наукових новацій та особливостей. Новим у даній праці є реалізований тут комплексний підхід до вивчення давньоруського села, який означує якісно новий наступний етап у дослідженні давньоруського села.

1997–2001 рр.
«Укріплені поселення середньовіччя на Україні (Середньовічні городища Центральної України VIII–XVII ст.)»

Керівник: д.і.н. О. В. Сухобоков.
Резюме: 

1993–1997/8 рр.
«Південноруське село (зведення археологічних, антропологічних та палеоботанічних матеріалів)»

Керівник: д.і.н. О. П. Моця.
Резюме: 

Планові теми Сектору давньоруської археології (1986–1996)

На момент створення сектору давньоруської та середньовічної археології у 1986 р. співробітниками виконувалась тема «Південна Русь та її сусіди в IX–XIV ст.» («Южная Русь и ее соседи в IX–XIV вв.»). В подальшому співробітниками сектору в межах планових наукових тем розроблялась декілька наукових напрямків:

— дослідження давньоруського села, планові теми:

• Історико–археологічне вивчення південно–руського села (Південноруське село IX–XIV ст.) (1988–1990, керівник – д.і.н. О. П. Моця);
• Матеріальна культура давньоруського села IX–XIІІ ст. (Нові археологічні дослідження південноруського села IX–XIІІ ст.) (1991–1992, керівник – д.і.н. О. П. Моця);
• Південноруське село (зведення археологічних, антропологічних та палеоботанічних матеріалів) (1993–1997/8, керівник – д.і.н. О. П. Моця);

— дослідження середньовічних укріплень, планові теми:

• Змієві вали Середнього Подніпров’я (закінчена 1988 р., керівник – д.і.н. М. П. Кучера);
• Троянові вали Середнього Подністров’я (1988–1990, керівник – д.і.н. М. П. Кучера);

— дослідження літописних міст та городищ України, планові теми:

• Укріплені поселення IX–XVІІ ст. на території України (1991–1993, керівник – д.і.н. М. П. Кучера);
• Дослідження укріплених поселень VIII–XVII ст. на території України (1994–1996, керівник – д.і.н. М. П. Кучера).

Значна увага приділялася також південно–руським поховальним пам’яткам (О. П. Моця) та створенню «Зводу пам’яток історії та культури» (М. П. Кучера, О. В. Сухобоков).

Категорія: Відділ давньоруської та середньовічної археології  
давньоруський_заставка

Середньовічна археологія в довоєнній академічній науці
давньоруський_заставка

Академічна середньовічна археологія в 1944–1996 рр.
давньоруський_заставка

Відділ давньоруської та середньовічної археології на сучасному етапі

 

Категорія: Наукові фонди  

Зібрання археологічних матеріалів, які стали основою фондової збірки, було започатковане у 1919 р. Комісією зі складання археологічної карти України. У 1920-х - на початку 1930-х рр. воно поповнювалося завдяки діяльності Археологічного комітету ВУАН, а з 1934 р. — Інститутом історії матеріальної культури (від 1938 р. — Інститут археології).

Під час Другої світової війни значна частина археологічних колекцій була втрачена, інша частина потрапила до Державного історичного музею УРСР у Києві. Тож у повоєнні роки нагромадження археологічних матеріалів в Інституті археології розпочалося майже наново. Тривалий час матеріали з розкопок зберігались у відділах і камеральних лабораторіях. Перше сховище для знахідок було обладнане в приміщенні Інституту археології на вул. Кірова, 4 (нині Грушевського) лише на початку 1970-х рр. Упорядкування колекцій тоді провадила О. В. Цвек.

1974 р. фонди увійшли до складу відділу польових досліджень. Початок цього етапу співпав з переїздом Інституту до приміщень Видубицького монастиря. Там колекції спочатку розміщувалися в будівлях Трапезної церкви та дзвіниці, а на початку 1980-х рр. через значне зростання обсягу матеріалів було обладнане сховище в Георгіївському соборі. Під керівництвом завідувача фондів А. Л. Нечитайло матеріали було впорядковано, систематизовано та укомплектовано до 716 колекцій, що охоплювали час від кам’яної доби до середньовіччя.

Результатом цієї попередньої систематизації наприкінці 1970-х рр. було складання «Списку археологічних колекцій» — покажчика (каталога) фондів відповідно до номерів колекцій. Паралельно оброблялися матеріали старих колекцій, на них складалися колекційні описи й картотеки. У 1970-і рр. до фондів щорічно надходило понад 40 тис. од. зберігання, про що інформувалося в квартальнику «Археологія».

У 1987 р. наукові фонди, очолювані Н. О. Сон, увійшли до складу сектора джерелознавства, очолюваним С. О. Біляєвою. Відтоді в роботі підрозділу, крім головного завдання — зберігання та обліку джерел, значна увага приділяється науково-дослідній тематиці в галузі археологічного джерелознавства та впровадженню нових розробок у практику впорядкування та зберігання артефактів. Подальша систематизація матеріалів спрямовувалася на створення бази даних, яка могла стати основою для швидкого пошуку необхідної інформації. На першому етапі завдання полягало в розробці методичних і науково-практичних засад інформаційної системи археологічних джерел, для чого вивчався та використовувався досвід систематизації джерел в Україні та за кордоном. Було розроблено модель інформаційно-пошукової системи «Археолог», попередню структуру опису деяких груп джерел, підготовано електронний каталог колекцій скіфської доби, античності та новобудовних експедицій, введений до автоматичної інформаційної системи. 1991 р. вийшло перше друковане видання
каталога з переліком колекцій розділу первісної археології (препринт у двох частинах), які зберігалися на той час у фондах (Бурдо, Константинеску, Ляшко 1991).

1996 р. фонди стали окремим науково-допоміжним підрозділом Інституту. В межах науково-дослідницьких планових тем цього підрозділу співробітники фондів створили методичні розробки з систематизації, зберігання, обліку та опису археологічних джерел. Практична діяльність спрямовувалася на розробку та впровадження нової структури наукових фондів, їх реорганізацію відповідно до існуючих вимог джерелознавства та інформаційних технологій. Колекції були згруповані за розділами згідно з хронологічним і тематичним принципами.

Особливо важкий і складний період у роботі фондів пов’язаний з багаторазовою зміною приміщень фондосховища наприкінці ХХ ст. Новий етап у розбудові фондів розпочався з будівництва та обладнання спеціального приміщення для фондосховища (2001–2004). Достатні для розміщення колекцій площі нового приміщення було обладнано необхідним устаткуванням для зберігання матеріалів. Це уможливило впорядкування й систематику перевезених колекції за шістьма розділами відповідно до вимог археологічного джерелознавства.

Упродовж 1998–2001 рр. співробітники фондів розробили й втілили в науково-дослідницьку практику якісно новий, сучасний вид обліково-наукової документації — електронні та мультимедійні каталоги. Документація, створена за новими стандартами, дозволяє накопичувати інформацію на електронних носіях з використанням ПК. До каталогів введено науково довідковий апарат та ілюстрації, які демонструють не тільки матеріали колекцій, але й супровідний археологічний контекст. Таким чином досягається мета поєднання в єдину систему матеріалів фондів, архіву та наукових розробок співробітників фондів.

За останнє десятиліття в ході виконання планових тем співробітники фондів набули досвіду в створенні електронної науково-облікової документації, зокрема каталогів. Інформація, розміщена в них, користується значним попитом і необхідна не лише для систематизації археологічних джерел працівниками фондів, а й значного полегшення роботи науковців з матеріалами колекцій.

Принципи інформатизації та систематизації археологічних колекцій Інституту впроваджуються під час створення електронних форм науково-облікової документації: каталогів, колекційних описів, актів прийому та передачі матеріалів, наукових і реставраційних паспортів. Розроблені принципи електронних форм довідкової та науково облікової інформації з археологічної спадщини можуть бути корисними для будь-яких установ, де зберігаються масові колекції рухомих археологічних пам’яток.

Робота з каталогізації археологічних матеріалів — головне завдання співробітників під час опрацювання фондових колекцій, і вона здійснюється постійно згідно з науково-дослідними плановими темами. Метою таких досліджень є створення генеральної електронної бази даних археологічних джерел наукових фондів та Археологічного музею Інституту. Систематизація та впорядкування археологічних матеріалів триває постійно і через значні накопичення минулих років, і через нові щорічні надходження. Складається документація на безпаспортні колекції.

Від 2003 р. робота з колекціями археологічних матеріалів у Наукових фондах здійснюється у тому числі і за програмою НАН України зі збереження наукових об’єктів національного надбання «Скарби давньої історії України». Програма надає можливість публікувати результати досліджень з археологічного джерелознавства та удосконалювати матеріально-технічне та інформаційне забезпечення фондів, підтримувати його на рівні, що корелюється з сучасними вимогами до такого типу фондосховищ у розвинених країнах.

Категорія: Відділ біоархеології  

- Етнічна антропологія

- Фізична антропологія

- Палеопатологія

- Вивчення маркерів окупаційного стресу

- Вивчення кремацій

- Впорядкування та каталогізація антропологічних колекцій Інституту археології

Категорія: Відділ біоархеології  
Історія антропологічної науки на теренах України є непростою, а місцями трагічною. Фундатором української антропологічної школи вважається Ф.К. Вовк (1847-1918), який доклав багато зусиль для організації антропологічних досліджень на території України. Першою антропологічною інституцією при Всеукраїнській академії наук був Кабінет (а пізніше Музей) антропології та етнології імені Ф.К. Вовка, заснований 29 березня 1921 р. в Києві. Увага його співробітників А. Носова, М. Мушкет та В. Ткача зосереджувалися на антропологічних дослідженнях українців різних територій, кримських татар, поляків та ін. У другій половині 20-х років Кабінет завдяки М.Я. Рудинському розгорнув активну археологічну діяльність. Коли на початку 30-х років Ф. Вовк був офіційно оголошений українським буржуазним націоналістом, науковий осередок, який носив його ім’я та продовжував традиції його школи, було закрито, а його останній керівник, академік ВУАК С.Л. Рудницький, був репресований. Тоді ж були ліквідовані і антропологічні осередки у Харкові, Одесі, Дніпропетровську. По суті антропологічна наука в УРСР була знищена.

Категорія: Відділ археології Криму та Пн.-Зх. Причорномор'я  

Адреса: проспект Володимира Івасюка (колишній проспект Героїв Сталінграда) 12, Київ–04210, Україна

 

Як дістатися:

Від ст. м. Оболонь:
1. Пішки 15 хв.
2. Автобусом - № 73 або 102 до зупинки "Інститут гідробіології"

way

Категорія: Відділ античної археології  

Адреса: проспект Володимира Івасюка (колишній проспект Героїв Сталінграда) 12, Київ–04210, Україна, 
12 поверх.

 

Як дістатися:

Від ст. м. Оболонь:
1. Пішки 15 хв.
2. Автобусом - № 73 або 102 до зупинки "Інститут гідробіології"

way

Категорія: Наукові фонди  

Адреса: проспект Володимира Івасюка (колишній Героїв Сталінграда) 12, Київ–04210, Україна

Е-mail: 

 

Як дістатися:

Від ст. м. Оболонь:
1. Пішки 15 хв.
2. Автобусом - № 73 або 102 до зупинки "Інститут гідробіології"

way

Категорія: Польовий комітет  

Адреса: проспект Володимира Івасюка (колишній проспект Героїв Сталінграда) 12, Київ–04210, Україна

Е-mail: 

 

Як дістатися:

Від ст. м. Оболонь:
1. Пішки 15 хв.
2. Автобусом - № 73 або 102 до зупинки "Інститут гідробіології"

way

Категорія: Науковий архів  

Адреса: проспект Володимира Івасюка (колишній проспект Героїв Сталінграда) 12, Київ–04210, Україна,
1 поверх.

E-mail: 

Розклад роботи читального залу:
понеділок — п'ятниця з 10-00 до 17-00, обідня перерва: з 13-00 до 14-00.

Виконання замовлень читачів:
Понеділок: 10:00 — 12:00
Вівторок: 10:00 — 12:00
Четвер: 10:00 — 12:00

Обідня перерва: 13:00 — 14:00

Замовленими матеріалами ви можете користуватися у зручний для вас час, з понеділка по п’ятницю, протягом годин роботи читального залу (включаючи обідню перерву).

Як дістатися:

Від ст. м. Оболонь:
1. Пішки 15 хв.
2. Автобусом - № 73 або 102 до зупинки "Інститут гідробіології"

way

Категорія: Науковий архів  

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державного комітету архівів України
від 20 лютого 2001 р. № 12
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
5 квітня 2001 р.за № 313/5504


Порядок
користування документами Національного архівного фонду
у державних архівах України


1. Загальні положення
1.1. Цей Порядок розроблено відповідно до Законів України "Про Національний архівний фонд і архівні установи", "Про інформацію" та Положення про Державний комітет архівів України, затвердженого Указом Президента України від 22 березня 2000 р. № 486/2000.
1.2. Користування документами Національного архівного фонду (далі - НАФ), що зберігаються в державних архівних установах (далі - архіви), здійснюється користувачами в читальних залах архівів.
1.3. Порядок установлює основні вимоги щодо оформлення користувачів для роботи в читальних залах, їх права та обов'язки, а також організацію доступу до документів НАФ загального користування, порядок роботи з ними, а також копіювання документів архівів.
1.4. Відвідування користувачами читальних залів архівів, ознайомлення з довідковим апаратом і документами здійснюються безоплатно.
1.5. Платні послуги надаються користувачам згідно з Переліком платних послуг, які можуть надаватися державними архівними установами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.1998 № 639.
1.6. Графік роботи читального залу має відповідати режимові роботи державного архіву, передбачати можливість праці користувачів у суботні дні та вечірні години і регулюватися відповідно до кількості користувачів та частоти відвідувань ними читального залу.

2. Порядок оформлення користувачів для роботи в читальних залах архівів
2.1. Підставою для оформлення користувача до роботи в читальному залі архіву є його заява довільної форми на ім'я керівника архіву. У ній вказуються прізвище, ім'я, по батькові користувача, місце його роботи (навчання), посада, науковий ступінь, учене звання, тема, над якою він працює, та її хронологічні межі.
2.2. Користувачі, які провадять наукову роботу згідно з планами наукових установ або виконують службові завдання, можуть подавати листи від цих установ.
2.3. Особам, які не мають соціально-правової, наукової, службової або іншої документально підтвердженої потреби в користуванні архівними документами, останні надаються лише в копіях.
2.4. Іноземці та особи без громадянства користуються тими самими правами доступу до документів НАФ і мають такі самі обов'язки щодо користування ними, як і громадяни України.
2.5. Користувачі заповнюють анкету встановленого зразка (додаток 1). Своїм підписом в анкеті вони засвідчують факт ознайомлення з цим Порядком та зобов'язання виконувати його.
2.6. Дозвіл на роботу користувача в читальному залі дається керівником архіву строком на один рік від часу оформлення.
Якщо користувач працює над темою понад рік, то з дозволу керівництва архіву строк його роботи в читальному залі може бути продовжений.
У разі обрання нової теми користувач подає нову заяву.
2.7. На підставі документа, що посвідчує особу, користувачеві видається перепустка до читального залу архіву.
2.8. Працівник читального залу формує на кожного користувача окрему справу, до якої входять його заява, анкета та інші документи, що стосуються роботи в читальному залі архіву.

3. Організація роботи користувачів у читальних залах архівів, їх права та обов'язки
3.1. Архіви надають користувачам документи (справи, одиниці зберігання кіно-, фоно-, відеодокументів), а також довідковий апарат (путівники, описи, каталоги, огляди, покажчики, картотеки) тощо.
3.2. Користувачі можуть працювати в довідкових бібліотеках архівів.
3.3. Документи, а також довідковий апарат надаються на підставі письмового замовлення встановленого зразка (додаток 2).
3.4. Користувачеві можуть бути видані щоденно не більше 5 описів та 15 справ, але загальний обсяг щоденної видачі одному користувачеві за кількістю аркушів не повинен перевищувати 1,5 тис. аркушів.
3.5. Користувачам видається щоденно не більше 20 одиниць зберігання кінодокументів, трьох годин звучання звукозаписів і чотирьох годин екранного часу відеодокументів за темою їх роботи.
3.6. Справи та документи, на які в архівах існують фонди користування, за наявності відповідних технічних засобів видаються до читальних залів архівів лише в копіях у кількості 10 бюксів мікрокопій щоденно одному користувачеві.
За наявності фонду користування оригінали документів з метою забезпечення їх збереженості видаються з дозволу керівництва архіву лише у виняткових випадках - для ознайомлення із зовнішнім виглядом документів, помітками, проведення текстологічного аналізу тощо.
3.7. Описи, інші архівні довідники видаються користувачам строком до п'яти днів; оригінали документів, мікрокопії та друковані видання - до одного місяця; оригінали унікальних та особливо цінних документів видаються лише з дозволу керівництва архіву терміном до одного місяця за умови їх щоденного повернення до архівосховища.
3.8. Продовження строку користування документами визначається в кожному конкретному випадку керівництвом архіву.
3.9. Якщо користувач не звертається за замовленими документами упродовж двох тижнів, то їх повертають до архівосховища.
3.10. Друковані видання, примірники описів, що містяться в читальних залах архівів, видаються користувачам у день замовлення.
Строк видавання описів, справ, документів не може перевищувати двох робочих днів від часу оформлення замовлення.
3.11. Справи та документи, що перебувають у незадовільному стані, видаються користувачам лише після проведення науково-технічного опрацювання, ремонту, реставрації, оправлення, консерваційно-профілактичного оброблення, створення страхових копій. Строк такого обмеження не може перевищувати одного року.
3.12. Підставою для відмови у видаванні користувачам документів можуть бути:
• наявність у документах інформації конфіденційного характеру, таємниця якої охороняється відповідно до Закону України "Про інформацію";
• особливі умови користування, установлені фондоутворювачем, власником, уповноваженою ними особою або правонаступником;
• необхідність виконання працівниками архіву службових завдань (довідкова робота, каталогізація, підготовка інформаційних документів);
• видавання їх у тимчасове користування іншим установам і організаціям;
• видавання їх іншим користувачам.
3.13. Одержуючи документи, користувач зобов'язаний перевірити їх стан та відповідність замовленню. Підпис користувача в бланку замовлення засвідчує його відповідальність за збереженість документів на час користування ними.
У разі виявлення користувачем відсутності аркушів, помилок у нумерації, пошкодження справ або мікрокопій він повинен повідомити про це працівника читального залу.
3.14. Працівники архівосховища та читального залу зобов'язані здійснювати поаркушне перевіряння справ перед їх видаванням та після повернення користувачем.
3.15. У позаробочий час замовлені користувачем документи зберігаються у спеціальних шафах, доступ до яких мають лише працівники читального залу.
3.16. Щоденно після завершення роботи користувач повертає працівникові читального залу описи, справи (одиниці зберігання), довідковий апарат, друковані видання, що були йому видані.
3.17. Обов'язком користувача є заповнення аркуша користування архівними документами в справі, з інформацією якої він ознайомився (додаток 3).
3.18. Під час роботи в читальному залі користувачі мають право на одержання консультацій фахівців архіву про склад та зміст фондів архіву.
3.19. Користувачі під час роботи з архівними документами зобов'язані дотримуватися таких правил: запобігати пошкодженню документів, не виносити їх із читального залу, не робити в них позначок та підкреслювань, не писати на аркушах паперу, розміщених безпосередньо на архівних документах; під час роботи з кіно-, відео-, фото-, фонодокументами та мікрокопіями дотримуватися правил роботи з плівкою та апаратурою.
3.20. Користувач має право з дозволу керівництва архіву користуватися технічними засобами, що полегшують його роботу з документами НАФ (мікрокалькулятор, персональний комп'ютер-ноутбук, диктофон тощо), за умови, що вони не завдають шкоди документам і не заважають іншим користувачам.
Користувача, що недостатньо володіє мовою оригіналів документів, може супроводжувати перекладач, якого оформлюють як окремого користувача.
3.21. Користувач має право отримувати від архіву довідки про відомості, що містяться в документах, доступ до яких не обмежений.
3.22. З метою забезпечення збереженості документів користувачам забороняється:
• входити до читального залу архіву у верхньому одязі;
• уносити до читального залу портфелі, валізи, сумки, пакунки;
• уносити до читального залу без погодження з керівництвом архіву фотоапарати, кінокамери, копіювальні апарати, сканери тощо.
3.23. Користувачі надають архівам бібліографічну інформацію про видання, у яких використано інформацію архівних документів, або можуть передавати їм примірник цих видань.

4. Організація копіювання документів на замовлення користувача
4.1. Замовлення на копіювання архівних документів оформлюється користувачем на бланку встановленого зразка і передається працівникові читального залу (додаток 4).
4.2. Копіювання архівом документів, що зберігаються у його фондах, здійснюється після оплати вартості замовлення згідно з Порядком ціноутворення на роботи (послуги), що виконуються державними архівними установами, затвердженим наказом Держкомархіву від 24.01.2001 № 6 і зареєстрованим у Мін'юсті України 27.02.2001 № 179/5370.
4.3. Копіювання документів особових фондів та фондів, для яких за розпорядженням фондоутворювача або власника встановлено особливі умови користування, провадиться відповідно до умов, установлених фондоутворювачем, власником, уповноваженою ними особою або їх правонаступником.
4.4. Строки та спосіб виготовлення копій визначаються керівництвом архіву з урахуванням наявності відповідних технічних засобів і стану архівних документів, але не можуть перевищувати один місяць.
4.5. Копіювання фондів, колекцій у повному обсязі здійснюється лише у виняткових випадках, з дозволу керівництва архіву.
4.6. Якщо користувач замовляє копії унікальних або особливо цінних документів, за умови наявності мікрокопій, то вони виготовляються лише з цих мікрокопій.
Не приймаються замовлення на копіювання документів у незадовільниму стані або якщо копіювання може спричинити погіршення стану документів.
4.7. На замовлення користувачів та відповідно до технічних можливостей архіви виготовляють ксерокопії, мікрокопії, фотокопії, копії кіно-, відео-, фото-, фонодокументів.
4.8. Копії документів, виготовлені на замовлення користувачів, можуть бути видані їм в архівах або надіслані за вказаною адресою. Поштові витрати відносять на рахунок замовників.
4.9. На копії документів, які вивозяться користувачем за кордон або надсилаються за межі України, видається дозвіл установленого зразка, підписаний керівником архіву (додаток 5).
4.10. Користувачі мають право за погодженням з керівництвом архіву виготовляти копії за допомогою власних технічних засобів (сканерів, фотоапаратів, цифрових та портативних копіювальних апаратів, відеокамер), якщо це не загрожує стану документів та за умови оплати вартості відповідних робіт.
4.11. Користувачі мають право за погодженням з керівництвом архіву копіювати документи образотворчого та графічного характеру або запрошувати для цього спеціаліста, якому видається перепустка до читального залу.
4.12. Винесення з архіву копій документів, виготовлених згідно із замовленням користувача, оформлюється спеціальною перепусткою за підписом керівника архіву.

5. Відповідальність за порушення Порядку користування документами Національного архівного фонду України в державних архівах України
5.1. Користувачі, які зазначили в заяві або анкеті неправдиві відомості, тимчасово, строком до одного року, позбавляються права працювати в читальному залі архіву та одержувати копії архівних документів.
5.2. Користувачі, які порушили Порядок користування документами Національного архівного фонду України в державних архівах України, за рішенням керівництва архіву можуть бути позбавлені права відвідувати читальний зал і одержувати копії архівних документів.
5.3. Спірні питання вирішуються в судовому порядку.
5.4. Користувачі, винні в псуванні, нищенні, крадіжці документів НАФ, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Категорія: Наукова бібліотека  

Адреса: проспект Володимира Івасюка (колишній проспект Героїв Сталінграда) 12, Київ–04210, Україна
3 поверх, кімната 301

E-mail:

Обслуговування відвідувачів: понеділок – п’ятниця, 10.00–17.00.

 

Як дістатися:

Від ст. м. Оболонь:
1. Пішки 15 хв.
2. Автобусом - № 73 або 102 до зупинки "Інститут гідробіології"

way

Категорія: Редакційно-видавнича служба  

Поштова адреса: проспект Володимира Івасюка (колишній Героїв Сталінграда) 12, Київ–04210, Україна,
13 поверх.

 

Е-mail: ,
             

 

Як дістатися:

Від ст. м. Оболонь:
1. Пішки 15 хв.
2. Автобусом - № 73 або 102 до зупинки "Інститут гідробіології"

way

Категорія: Кваліфікаційна рада  

Адреса: проспект Володимира Івасюка (колишній Героїв Сталінграда) 12, Київ–04210, Україна

Е-mail:

 

Як дістатися:

Від ст. м. Оболонь:
1. Пішки 15 хв.
2. Автобусом - № 73 або 102 до зупинки "Інститут гідробіології"

way

Категорія: Відділ біоархеології  

2020—2024 рр.
«Актуальні проблеми історичної антропології та біоархеології України» 

Керівник: к. і. н. І. Д. Потєхіна

Фундаментальна тема.
Науково-дослідний проект спрямований на розробку актуальних проблем історичної антропології України на основі здобутих раніше і нових антропологічних матеріалів з пам’яток широкого хронологічного діапазону (Х тис. до н. е. — XVIII ст. н. е.) із залученням новітніх методик антропологічних досліджень. У ході виконання проекту буде збагачено джерельну базу шляхом системного збору та опрацювання антропологічних колекцій, введено до наукового обігу значний масив нових антропологічних даних. Їх аналіз сприятиме висвітленню актуальних питань формування давньої людності території України у різні історичні епохи в контексті історії населення Східної Європи. Передбачається визначення археогенетичної та палеодемографічної структури давніх культур на теренах України, проведення біоархеологічних реконструкцій історичних популяцій, вивчення особливостей їх адаптації до природних і соціальних умов середовища від епохи мезоліту до пізнього середньовіччя. Комплексний характер дослідження забезпечується використанням широкого спектру сучасних антропологічних методик краніологічного, остеологічного, палеодемографічного, палеопатологічного, палеодієтного та археогенетичного аналізів.

Індивідуальні розділи:

І. Д. Потєхіна. Населення території України X—III тис. до н.е. за даними антропології.

Т. О. Рудич. Слов’яни на території України. Антропологічний аспект: витоки, генетичні зв’язки, динаміка фізичного типу.

О. Д. Козак. Дитячі поховання І-ІІ тисячоліття н.е. як джерело до вивчення історичної антропології України.

Т. О. Назарова. Населення Криму та Північної Таврики у I тис. до н. е. — I тис. н. е.

О. М. Петрашенко. Методична та консультативна допомога по створенню бази даних та проведенню статистичної обробки антропологічних матеріалів.

Т. І. Слободян. Поховальний обряд населення України в латенський та римський час (за матеріалами тілопальних поховань).

Ю. В. Долженко. Населення Чернігово-Сіверщини за даними краніології (VII—VI ст. до н. е. — ХVІІІ ст. н. е.).

Ю. В. Ушкова. Населення території України за доби бронзи: антропологічний склад та спосіб життя

2015—2019 рр.
«Формування давньої людності на території України за даними антропології та біоархеології» 

Керівник: к. і. н. І. Д. Потєхіна

Фундаментальна тема.
Запропонований проект спрямований на розробку актуальних проблем історичної антропології України. Його виконання дозволить простежити генетичні витоки та антропологічний склад носіїв давніх культур, визначити демографічну структуру та провести біоархеологічні реконструкції давніх популяцій території України від епохи мезоліту до пізнього середньовіччя. Дослідження носитиме комплексний характер, на основі сучасних антропологічних методик та статистичних програм планується проведення краніологічного, остеологічного, палеодемографічного, палеопатологічного, палеодієтного та археогенетичного аналізів антропологічних матеріалів з поховальних пам’яток широкого хронологічного діапазону, від VII тис. до н. е. до XVIII ст. н. е., що були досліджені на території України. Планується публікація низки монографій, наукових збірок та статей.

Індивідуальні розділи:

І. Д. Потєхіна. Формування племен кам’яної та мідної доби України (краніологія, археогенетика, аналіз стабільних ізотопів).

О. Д. Козак. Реконструкція фізичних навантажень та професійної діяльності представників давнього населення на основі маркерів окупаційного стресу за кістковими рештками з поховань території України.

Л. В. Литвинова. Населення скіфської культури Північного Причорномор’я (за антропологічними матеріалами могильника Мамай-Гора).

Т. О. Рудич.  Населення України І—ІІ тис. н.е. (за антропологічними матеріалами могильників черняхівської культури, давньоруської доби та пізнього середньовіччя).

Т. О. Назарова. Населення Криму (III ст. до н.е. — XIII ст.н.е.) за антропологічними даними.

О. М. Петрашенко. Методична та консультативна допомога по створенню бази даних та проведенню статистичної обробки антропологічних матеріалів.

Ю. В. Долженко. Походження, антропологічний склад та генетичні зв’язки населення давньоруського Чернігова та округи.

Т. І. Слободян. Кремації як джерело вивчення давнього населення України

Ю. В. Ушкова. Антропологія та палеопатологія населення Північного Причорномор’я за доби бронзи.

2010—2014  рр.
«Давнє населення території України. Антропологічний склад, походження, біоархеологічні реконструкції»

Керівник: к. і. н. І. Д. Потєхіна

Фундаментальна тема.
Систематизовано та проаналізовано антропологічні матеріали з поховань Х тис. до н. е. — ІІ тис. н. е., що відкриті на території України не лише протягом останніх років, а і в попередній час. В науковий обіг введений великий джерельний матеріал, аналіз якого дав змогу простежити важливі  етапи антропологічної історії давнього та середньовічного населення  України та дослідити ступінь його морфологічної однорідності і основні напрями антропологічних зв’язків в етногенетичних процесах,  висвітлити особливості демографічної структури палеопопуляцій. Запропоновано біоархеологічні реконструкції окремих аспектів історії населення за результатами палеодієтологічних та палеопатологічних досліджень.

Індивідуальні розділи:

І. Д. Потєхіна. Біоархеологічні реконструкції населення мезоліту — раннього енеоліту.

О. Д. Козак. Проблеми та перспективи реконструкції фізичних навантажень та професійної діяльності у давніх популяціях.

Л. В. Литвинова. Населення доби пізньої бронзи та раннього заліза лісової та лісостепової зони України.

Т. О. Назарова. Населення Криму доби еллінізму – пізнього середньовіччя.

Т. О. Рудич.  Населення лісостепової та лісової зони України римського часу та доби середньовіччя.

Ю. В. Долженко. Населення давньоруського Чернігова за антропологічними даними.

О. М. Петрашенко. Розробка методик використання програмного забезпечення для створення бази даних та статистичної обробки антропологічних матеріалів.

2005—2009  рр.
«Палеоантропологія України. Етногенез, демографія та екологія» 

 

Керівник: к. і. н. І. Д. Потєхіна

Фундаментальна тема.
Проаналізовано і систематизовано антропологічні матеріали з поховань Х тис. до н. е. — ІІ тис. н. е., що відкриті на території України не лише протягом останніх років, а і в попередній час. В науковий обіг введений великий джерельний матеріал, аналіз якого дав змогу простежити важливі етапи антропологічної історії давнього та середньовічного населення  України та дослідити ступінь його морфологічної однорідності і основні напрями антропологічних зв’язків в етногенетичних процесах,  висвітлити особливості демографічної структури палеопопуляцій. Запропоновано реконструкцію окремих палеоекологічних аспектів історії населення за результатами палеодієтологічних та палеопатологічних досліджень.

Індивідуальні розділи:

І. Д. Потєхіна. Палеоекологія населення Подніпров’я доби мезоліту-енеоліту.

О. Д. Козак. Інфекційні захворювання та демографія в екологічному контексті Давньої Русі .

Л. В. Литвинова. Антропологічні та демографічні характеристики скіфського і середньовічного населення Північного Причорномор’я.

Т. О. Назарова. Населення Північного Причорномор’я у І—ІІ тис.н.е. (антропологія, демографія, палеопатологія).

Т. О. Рудич. Антропологічний склад населення Середнього Подніпров’я І—ІІ тис. н. е..

Ю. В. Долженко. Населення давньоруського Чернігова за антропологічними даними.

О. М. Петрашенко. Розробка методик використання програмного забезпечення для створення бази даних та статистичної обробки антропологічних матеріалів.

Категорія: Відділ археології кам’яної доби  

Адреса: проспект Володимира Івасюка (колишній Героїв Сталінграда) 12, Київ–04210, Україна,
11 поверх.

 

Як дістатися:

Від ст. м. Оболонь:
1. Пішки 15 хв.
2. Автобусом № 73 або 102  до зупинки "Інститут гідробіології"

way