Категорія: Допоміжні підрозділи  

Начальник
ЛЕВЧУК Олена Григорівна
Тел.: +380 (44) 254 11 43

Категорія: Допоміжні підрозділи  

КОВАЛЬЧУК Микола Анатолійович
Тел.: 

Категорія: Допоміжні підрозділи  

Юрисконсульт І кат.
ОСТАПЕЦЬ Борис Іванович
Тел.: 

Категорія: Допоміжні підрозділи  

Начальник
КОВАЛЬЧУК Тетяна Володимирівна
Тел.: +380 (44) 254 11 39

Провідний інженер
ЛОБАН Тетяна Валентинівна
Тел.: +380 (44) 254 11 39

Категорія: Допоміжні підрозділи  

Завідувач
ГАВРИЛЮК Тетяна Леонідівна
Тел.: +380 (44) 418 27 75
Email:

Категорія: Допоміжні підрозділи  

Головний бухгалтер
КАШКАНОВА Світлана Володимирівна
Тел.: +380 (44) 419 60 57

Заступник головного бухгалтера з економічних питань
НАТАЛЬЧУК Людмила Анатоліївна
Тел.: +380 (44) 254 11 08

Заступник головного бухгалтера з фінансових питань
БУХОНЯ Ніна Миколаївна
Тел.: +380 (44) 254 11 67

Категорія: Співробітники Археологічного музею  

Лариса Віталіївна Кулаковська

 

Кандидат історичних наук, завідувач відділу

Відділ Археологічний музей
вул. Богдана Хмельницького, 15
Київ - 01030

Тел. роб.: +380 (44) 235 62 86

E-mail:

ORCID: 0000-0002-8704-8642

 Kulakovska small 

Профіль

Наукові інтереси:
Вивчає ранній, середній та верхній палеоліт, зокрема, Карпатського регіону, стратиграфію та хронологію пам’яток. До кола першочергових інтересів можна зарахувати проблеми варіабельності середньопалеолітичних пам’яток. Якщо сказати все простіше, то продовжує опрацювання колекцій стоянки Королево, яка є своєрідним палеолітичним монументом, де представлені індустрії від раннього до верхнього палеоліту та практично всі основні середньо палеолітичні технокомплекси Європи.

Поточні дослідження й проекти:
«Збереження і вивчення археологічної спадщини в Археологічному музеї ІА НАН України»; розділ: «Палеоліт від Тиси до Дністра».

Експедиційна діяльність:
з 2006 — керівник Дністровської палеолітичної експедиції відділу «Археологічний музей» ІА НАН Уураїна; розкопки стоянок Дорошівці ІІІ, Вороновиця І, Кормань 9 та Непоротове 7;
з 1997 — керівник (спільно з В. Усиком) Закарпатської палеолітичної постійнодіючої експедиції відділу «Археологічний музей» ІА НАН України; розкопки стоянки Королево, Королево ІІ, Берегово І, Сокирниця, Шаян, Рубань;
1997–1999 — керівник досліджень (спільно з О. Ситник) палеолітичної стоянки Молодове V;
1989 — керівник археологічних розвідок у лісостеповій частині України (Кіровоградська область);
1984–1987 — керівник розкопок палеолітичної стоянки Межигірці та розвідок у Верхньому Подністров’ї;
1974–1983 — участь у роботах Закарпатської палеолітичної (з 1982 — постійнодіюча) експедиції відділу «Археологічний музей» ІА НАН України під  керівництвом В. М. Гладиліна;
1973 — участь у роботі Палеолітичної експедиції ІА АН УРСР під керівництвом І. Г. Шовкопляса; розкопки стоянки Добранічівка (Яготинський район Київської області);
1967–1970 — участь у розкопках давньоруського міста Білгорода під керівництвом Г. Г. Мезенцевої (с. Білогороодка, Києво–Святошинський район Київської області).

Наукові організації й товариства:
Спілка археологів України.

Дисертаційне дослідження:
1982 — «Мустье Тисо–Дунайского басейна», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія» (Ленінградське відділення ІА АН СРСР); науковий керівник — д.і.н., член–кореспондент АН УРСР С. М. Бібіков.

Вчителі: В. М. Гладилін, С. М. Бібіков, Г. Г. Мезенцева

Освіта: 
1975–1979 — аспірантура ІА АН УРСР (заочна форма навчання);
1966–1971 — Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка), історичний факультет, кафедра археології та музеєзнавства, спеціальність «історик, археолог, викладач історії з правом викладання німецькою мовою».

Категорія: Відділ "Археологічний музей"  

Категорія: Відділ "Археологічний музей"  

З моменту створення відділу одним із пріоритетних напрямів науково-дослідницької роботи було вивчення палеоліту. Біля витоків музею стояли І. Г. Шовкопляс, С. В. Смирнов, В. М. Гладилін — яскраві та самобутні представники української школи палеолітознавства, учні акад. П. П. Єфименка, чл.-кор. С. М. Бібкова, д. і. н. М. Я. Рудинського. В наш час наукова проблематика колективу зосереджена на актуальних проблемах палеоліту (Л. В. Кулаковська, В. І. Усик, О. М. Кононенко, О. В. Вотякова, П. М. Васильєв), енеоліту (Є. В. Пічкур), доби бронзи (Корохіна А. В.) зокрема, питаннях технології кам’яного та гончарного виробництва.

Пріоритетним напрямком науково–дослідницької роботи у відділі з самого початку була палеолітична проблематика. В наш час традиційно продовжуються палеолітичні дослідження на заході України: вивчення хронології, реконструкція довкілля, технологічні аспекти первісного виробництва, варіабельність та своєрідність палеолітичних індустрій. Простежено становлення та розвиток найдавніших культурних традицій та розроблено принципово нову схему культурно-хронологічного розвитку первісних спільнот в Карпатському регіоні.

Експозиційно-фондова робота проводиться в кількох напрямках: облік та зберігання колекцій, систематизація та інтерпретація наукових джерел, перманентна реорганізація постійної експозиції, організація тематичних виставок та численних популяризаторських заходів. Також наукова тематика відділу сконцентрована на експозиційно-фондовій роботі: створення наукових засад експозиції музею, зокрема, систематизація та інтерпретація наукових джерел.

Колектив веде активну міжнародну діяльність, що знаходить відображення у втіленні спільних проектів з археологічними установами Франції, Німеччини, Бельгії, Великої Британії тощо.

Категорія: Відділ "Археологічний музей"  

Відділ Археологічний музей ІА НАН України складається з двох секторів: 

Завідувач відділу: Кулаковська Лариса Віталіївна

Контакти

 

Категорія: Відділ "Археологічний музей"  

Адреса: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького 15 (Науково–природничий музей НАН України, цокольний поверх), 01030

Тел.: +038 (44) 235 62 86

E-mail:

Сторінка в мережі Facebook

Музей працює:

Чт — Нд:  з 1100 до 1800
Пн — Ср: вихідні


Схема проїзду:

Схема проїзду

Категорія: Структура  

Дирекція

Вчена рада

Спеціалізована Вчена рада

Кваліфікаційна рада

Наукові відділи:

Науково-допоміжні підрозділи:

Допоміжні підрозділи:

Профспілка

Рада молодих вчених

Категорія: Відділ біоархеології  

Відділ є провідним науковим підрозділом в галузі історичної антропології та біоархеології, він координує наукові розробки за відповідною тематикою в межах України. Фактично це єдина структурна одиниця в країні, де проводяться комплексні антропологічні дослідження.

Категорія: Наукові фонди  

Категорія: Відділ давньоруської та середньовічної археології  

Відділ давньоруської та середньовічної археології Інституту археології НАН України є провідною установою в галузі давньоруської та середньовічної археології, координує дослідження з цієї проблематики, визначає та формулює стратегію і тактику польових досліджень з середньовічної проблематики в межах усієї України.

Категорія: Відділ археології ранніх слов’ян  

Відділ археології ранніх слов’ян Інституту археології НАН України є провідною установою в галузі ранньослов’янської археології, координує дослідження з цієї проблематики, визначає та формулює стратегію і тактику польових досліджень з слов’янської проблематики в межах усієї України.

Категорія: Наукові фонди  

Сектор наукових фондів — сектор відділу Археологічний музей Інституту археології НАН України, де зберігаються та опрацьовуються знахідки, здобуті під час польових досліджень. Це найбільше в нашій державі сховище археологічних колекцій, які визнані науковим об’єктом, що становить національне надбання України. Матеріали колекцій наукових фондів є важливим джерелом для дослідницької діяльності наукових підрозділів Інституту, а також широкого кола фахівців з усього світу. Колекції фондів активно використовуються аспірантами та докторантами під час написання своїх дисертаційних проектів, а також студентами ВНЗ для підготовки курсових та дипломних робіт археологічного та біоархеологічного профілю. Щорічно студенти першого курсу історичних факультетів ВНЗ м. Києва проходять археологічну практику на базі сектора.

Напрями діяльності співробітників відділу підпорядковані меті зберігання, обліку та систематизації археологічних колекцій, інформаційного забезпечення щодо наявних матеріалів, а також популяризації пам’яток давньої історії України.

В основу роботи наукових фондів покладено сучасні принципи інформатизації та систематизації археологічних джерел.

Актуальними завданнями подальших досліджень є поповнення інформаційної системи джерел фондів з об’єднанням даних усіх наукових підрозділів Інституту, відображення в тематичних каталогах та інформаційних покажчиках відповідних культурно-хронологічних періодів, інформація щодо наявних матеріалів.

В. о. завідувача сектора: Сон Наталія Олександрівна

Вчений секретар: Мироненко Людмила Володимирівна

 

Колекції наукових фондів

Правила роботи з матеріалами колекцій

Напрями діяльності

Теми НДР

Дослідницькі програми

Співробітники

Історія

Контакти

Категорія: Редакційно-видавнича служба  

Робота відділу спрямована на розробку принципів науково-видавничої діяльності в галузі археології. Ці принципи реалізуються через видання всеукраїнського наукового журналу «Археологія»/«Ukrainian Arheologia». Журнал «Археологія» розміщений у Списку наукових фахових видань України (ДАК, МОН України), а також має електронну версію, представлену на сайті.

Головна функція відділу полягає в організації фахової оцінки матеріалів, що надходять до редакції, підготовці їх до друку, організації роботи Редакційної колегії, яка остаточно оцінює подані матеріали; редагуванні матеріалів, макетуванні та передачі їх до типографії.

Відділ також забезпечує вчасний вихід щоквартальника «Археологія» та щорічника «Ukrainian Archaeology»; а також підтримку сайту журналу.

Через контакти з відповідними організаціями співробітниками відділу здійснюється рекламування видань та організація їх розповсюдження через передплату.

Основне завдання відділу — забезпечення оперативної інформації про розвиток археології в Україні, вчасне введення до наукового обігу досягнень археологічної науки, відстеження основних тенденцій у розвитку видавничої справи, організація якісної інформації про українську археологію для світової наукової спільноти.

Завідувач відділу: к. і. н., с. н. с. Шевченко Тетяна Миколаївна

Вчений секретар:

 

Співробітники

Історія редакційно-видавничого відділу

Положення про етику наукових публікацій

Положення про рецензування

Положення про Редакційну колегію

Ліцензійних договір

Вимоги до оформлення статей

Контакти

Категорія: НЗ "Ольвія"  

Національний історико-археологічний заповідник «Ольвія» — комплекс пам'яток відомого античного міста-держави Ольвії в Миколаївській області біля села Парутине.

Заповідник «Ольвія» створено за постановою РНК УСРР «Про охорону залишків старогрецького міста Ольвія» від 13.09.1921 р., за якою розкопана частина міста й некрополя з прилеглою до них ще недослідженою територією підлягали охороні. 31.05.1924 р. вийшла постанова РНК УСРР «Про охорону стародавньої грецької колонії ‘Ольвії’», згідно з якою вся територія пам’ятки оголошувалася «національним добром УСРР». Нагляд за пам’яткою було покладено на Науковий комітет, який мав здійснювати керівництво розкопками, видачу дозволів на них і науковий контроль за ними. Здобуті матеріали мали лишатись у музейних фондах УСРР. Впродовж 1920-х рр. вченим хранителем Ольвії був Ф. Т. Камінський, від 1931 р. — В. О. Пора-Леонович. Постановою РНК УРСР № 1043 від 29.07.1938 р. Державний історико-археологічний заповідник «Ольвія» був переданий до Наукового комітету УРСР. Відтоді заповідник перебуває в складі Академії наук спочатку на правах відділу Інституту археології (з перервою в 1946–1952 рр., коли його виділили в окрему установу в складі Відділення суспільних наук АН УРСР), а від 2002 р. — в статусі Національного заповідника як самостійної організації в системі НАН України під науково-методичним керівництвом Інституту археології НАН України.

Заповідник складається з двох частин: міста Ольвія з некрополем (291,3 га) і міста Борисфен (сучасний о. Березань, 23,6 га). У різні роки ним керували Л. М. Славін (1938—1941, 1945—1952), А. В. Бураков (1953—1960), В. Я. Головін (1961—1963), Б. В. Борисов (1964—1971), Н. І. Богатирьова (1972—1973), С. Д. Крижицький (1974—1981), А. І. Кудренко (1982—1994), В. І. Яковенко (1994—1999), Г. С. Лисікова (2000—2016), від 2017 р. виконуючим обов’язки директора є С. С. Шеін.

Нині заповідник має музей, де представлені знахідки з розкопок (понад 96 тис. од. зберігання), лапідарій, де зберігаються архітектурні деталі, надгробки, знаряддя праця, постаменти статуй, написи тощо. Є також наукова бібліотека та наукові фонди. Основну його частину становить експозиція архітектурно-будівельних залишків просто неба: головна площа міста — агора, Західний і Східний теменоси з рештками вівтарів і храмів, торгівельні ряди, десятки житлових будинків різного часу, ділянки захисних стін, північні й західні міські ворота, гімнасій(?), дікастерій — будинок суду, виноробні, гончарні печі, великий некрополь та ін. Біля західної стіни міста виявлено так зв. передмістя, а в затопленій частині Ольвії — руїни захисних мурів і район припортових складів.

Напрями діяльності:
Головним напрямом роботи заповідника є охорона, збереження, консервація, ремонт і музеєфікація архітектурно-будівельних залишків і супровідних матеріалів, сучасний облік артефактів, які зберігаються в Наукових фондах, а також сприяння дослідженню Ольвії. Від 1970-і рр. провадяться планові роботи з консервації, ремонту та музеєфікації (відтворення зниклих елементів, зокрема кладок стін). Частково музеєфіковані залишки храму Зевса, східної та західної огорож Східного теменосу та великої стої; рештки будинків елліністичного часу в північно-східній частині Верхнього міста і центральній його частині (Центральний квартал у районі агори). Здійснено консервацію споруд Західного теменосу: вівтарів, східної огорожі, будинку з портиком, зафіксовано виборки фундаментів храму Аполлона Ієтроса. Також провадилася поточна консервація житлових будинків елліністичного часу в Нижньому місті та різних споруд (підпірних стін, фортечних і культових споруд, виноробень, жител перших століть нової ери) в південно-східній частині римської цитаделі. Реставровано крепиду та земляний насип кургану Єврисивія й Арети, замінено перекриття над дромосами цього кургану та кургану Зевса. Нині для огляду відвідувачам заповідника доступні архітектурно-будівельні залишки на півтора десятках ділянок.

Сайт: http://olbio.org.ua/

Контакти