Відділ давньоруської та середньовічної археології Інституту археології НАН України є провідною установою в галузі давньоруської та середньовічної археології, координує дослідження з цієї проблематики, визначає та формулює стратегію і тактику польових досліджень з середньовічної проблематики в межах усієї України.
Відділ археології ранніх слов’ян Інституту археології НАН України є провідною установою в галузі ранньослов’янської археології, координує дослідження з цієї проблематики, визначає та формулює стратегію і тактику польових досліджень з слов’янської проблематики в межах усієї України.
- Категорія: Наукові фонди
Сектор наукових фондів — сектор відділу Археологічний музей Інституту археології НАН України, де зберігаються та опрацьовуються знахідки, здобуті під час польових досліджень. Це найбільше в нашій державі сховище археологічних колекцій, які визнані науковим об’єктом, що становить національне надбання України. Матеріали колекцій наукових фондів є важливим джерелом для дослідницької діяльності наукових підрозділів Інституту, а також широкого кола фахівців з усього світу. Колекції фондів активно використовуються аспірантами та докторантами під час написання своїх дисертаційних проектів, а також студентами ВНЗ для підготовки курсових та дипломних робіт археологічного та біоархеологічного профілю. Щорічно студенти першого курсу історичних факультетів ВНЗ м. Києва проходять археологічну практику на базі сектора.
Напрями діяльності співробітників відділу підпорядковані меті зберігання, обліку та систематизації археологічних колекцій, інформаційного забезпечення щодо наявних матеріалів, а також популяризації пам’яток давньої історії України.
В основу роботи наукових фондів покладено сучасні принципи інформатизації та систематизації археологічних джерел.
Актуальними завданнями подальших досліджень є поповнення інформаційної системи джерел фондів з об’єднанням даних усіх наукових підрозділів Інституту, відображення в тематичних каталогах та інформаційних покажчиках відповідних культурно-хронологічних періодів, інформація щодо наявних матеріалів.
В. о. завідувача сектора: Сон Наталія Олександрівна
Вчений секретар: Мироненко Людмила Володимирівна
Правила роботи з матеріалами колекцій
- Категорія: Наукова бібліотека
Наукова бібліотека — одне з найбагатших і найзмістовніших фахових зібрань в Україні. Її історія є невід’ємною частиною історії Інституту і розпочинається з часу утворення Академії наук України.
Завідуюча Науковою бібліотекою: Вікторія Анатоліївна Колеснікова
Напрями діяльності
Правила користування бібліотекою
Електронний каталог Наукової бібліотеки ІА НАН України на сайті НБУВ
Користування наукометричною базою Scopus
Користування наукометричною базою Web of Sciense
- Категорія: Редакційно-видавнича служба
Робота відділу спрямована на розробку принципів науково-видавничої діяльності в галузі археології. Ці принципи реалізуються через видання всеукраїнського наукового журналу «Археологія»/«Ukrainian Arheologia». Журнал «Археологія» розміщений у Списку наукових фахових видань України (ДАК, МОН України), а також має електронну версію, представлену на сайті.
Головна функція відділу полягає в організації фахової оцінки матеріалів, що надходять до редакції, підготовці їх до друку, організації роботи Редакційної колегії, яка остаточно оцінює подані матеріали; редагуванні матеріалів, макетуванні та передачі їх до типографії.
Відділ також забезпечує вчасний вихід щоквартальника «Археологія» та щорічника «Ukrainian Archaeology»; а також підтримку сайту журналу.
Через контакти з відповідними організаціями співробітниками відділу здійснюється рекламування видань та організація їх розповсюдження через передплату.
Основне завдання відділу — забезпечення оперативної інформації про розвиток археології в Україні, вчасне введення до наукового обігу досягнень археологічної науки, відстеження основних тенденцій у розвитку видавничої справи, організація якісної інформації про українську археологію для світової наукової спільноти.
Завідувач відділу: к. і. н., с. н. с. Шевченко Тетяна Миколаївна
Вчений секретар:
Історія редакційно-видавничого відділу
Положення про етику наукових публікацій
Положення про рецензування
Положення про Редакційну колегію
Ліцензійних договір
Вимоги до оформлення статей
- Категорія: НЗ "Ольвія"
Національний історико-археологічний заповідник «Ольвія» — комплекс пам'яток відомого античного міста-держави Ольвії в Миколаївській області біля села Парутине.
Заповідник «Ольвія» створено за постановою РНК УСРР «Про охорону залишків старогрецького міста Ольвія» від 13.09.1921 р., за якою розкопана частина міста й некрополя з прилеглою до них ще недослідженою територією підлягали охороні. 31.05.1924 р. вийшла постанова РНК УСРР «Про охорону стародавньої грецької колонії ‘Ольвії’», згідно з якою вся територія пам’ятки оголошувалася «національним добром УСРР». Нагляд за пам’яткою було покладено на Науковий комітет, який мав здійснювати керівництво розкопками, видачу дозволів на них і науковий контроль за ними. Здобуті матеріали мали лишатись у музейних фондах УСРР. Впродовж 1920-х рр. вченим хранителем Ольвії був Ф. Т. Камінський, від 1931 р. — В. О. Пора-Леонович. Постановою РНК УРСР № 1043 від 29.07.1938 р. Державний історико-археологічний заповідник «Ольвія» був переданий до Наукового комітету УРСР. Відтоді заповідник перебуває в складі Академії наук спочатку на правах відділу Інституту археології (з перервою в 1946–1952 рр., коли його виділили в окрему установу в складі Відділення суспільних наук АН УРСР), а від 2002 р. — в статусі Національного заповідника як самостійної організації в системі НАН України під науково-методичним керівництвом Інституту археології НАН України.
Заповідник складається з двох частин: міста Ольвія з некрополем (291,3 га) і міста Борисфен (сучасний о. Березань, 23,6 га). У різні роки ним керували Л. М. Славін (1938—1941, 1945—1952), А. В. Бураков (1953—1960), В. Я. Головін (1961—1963), Б. В. Борисов (1964—1971), Н. І. Богатирьова (1972—1973), С. Д. Крижицький (1974—1981), А. І. Кудренко (1982—1994), В. І. Яковенко (1994—1999), Г. С. Лисікова (2000—2016), від 2017 р. виконуючим обов’язки директора є С. С. Шеін.
Нині заповідник має музей, де представлені знахідки з розкопок (понад 96 тис. од. зберігання), лапідарій, де зберігаються архітектурні деталі, надгробки, знаряддя праця, постаменти статуй, написи тощо. Є також наукова бібліотека та наукові фонди. Основну його частину становить експозиція архітектурно-будівельних залишків просто неба: головна площа міста — агора, Західний і Східний теменоси з рештками вівтарів і храмів, торгівельні ряди, десятки житлових будинків різного часу, ділянки захисних стін, північні й західні міські ворота, гімнасій(?), дікастерій — будинок суду, виноробні, гончарні печі, великий некрополь та ін. Біля західної стіни міста виявлено так зв. передмістя, а в затопленій частині Ольвії — руїни захисних мурів і район припортових складів.
Напрями діяльності:
Головним напрямом роботи заповідника є охорона, збереження, консервація, ремонт і музеєфікація архітектурно-будівельних залишків і супровідних матеріалів, сучасний облік артефактів, які зберігаються в Наукових фондах, а також сприяння дослідженню Ольвії. Від 1970-і рр. провадяться планові роботи з консервації, ремонту та музеєфікації (відтворення зниклих елементів, зокрема кладок стін). Частково музеєфіковані залишки храму Зевса, східної та західної огорож Східного теменосу та великої стої; рештки будинків елліністичного часу в північно-східній частині Верхнього міста і центральній його частині (Центральний квартал у районі агори). Здійснено консервацію споруд Західного теменосу: вівтарів, східної огорожі, будинку з портиком, зафіксовано виборки фундаментів храму Аполлона Ієтроса. Також провадилася поточна консервація житлових будинків елліністичного часу в Нижньому місті та різних споруд (підпірних стін, фортечних і культових споруд, виноробень, жител перших століть нової ери) в південно-східній частині римської цитаделі. Реставровано крепиду та земляний насип кургану Єврисивія й Арети, замінено перекриття над дромосами цього кургану та кургану Зевса. Нині для огляду відвідувачам заповідника доступні архітектурно-будівельні залишки на півтора десятках ділянок.
Сайт: http://olbio.org.ua/
- Категорія: Співробітники
Сергій Васильович Павленко
Молодший науковий співробітник, учений секретар відділу Відділ давньоруської та середньовічної археології Тел. роб.: +380 (44) 278 44 05 E-mail: ORCID: 0000-0002-3138-5746 |
 |
Профіль
Наукові інтереси:
Розробляє проблематику виникнення та розвитку індустрії пірофілітового сланцю на Словечансько–Овруцькому кряжі в давньоруський час (дослідження спеціалізованих середньовічних виробничих пам’яток індустрії пірофілітового сланцю, вивчення питання видобутку сировини, технологічних особливостей виробництва, асортименту, об’ємів та стандартів виробів із пірофілітового сланцю, їх розповсюдження на теренах Східної Європи; питання обробки пірофілітового сланцю поза межами кряжу та використання пірофілітового сланцю й червоного кварциту в архітектурі Давньої Русі). До кола наукових інтересів також входять: застосування ГІС в археологічних дослідженнях та археологічне картографування; історико–археологічне пам’яткознавство Східної Волині, історія археологічних досліджень території Житомирщини й Київщини та історія археологічної науки взагалі; проблеми охорони археологічних пам'яток та популяризації археологічних знань.
Поточні дослідження й проекти:
«Матеріальна основа ранньоукраїнської цивілізації: археологічна карта другої половини ХІІІ — початку XVIII ст.»;
«Проект комплексного вивчення і збереження історико–археологічної та палеоприродної спадщини Овруцького кряжу та середньовічної Овруцької волості».
Експедиційна діяльність:
2009 – до теперішнього часу — керівник Овруцької (Східно–Волинської) археологічної експедиції ІА НАН України;
2017–2018 — участь у роботі Архітектурно–археологічної експедиції ІА НАН України (керівник В. Г. Івакін)
2014–2015 — участь у роботі Житомирської археологічної експедиції ІА НАН України (керівник А. В. Петраускас);
2010–2015 — участь у роботі археологічної експедиції Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф Державного агенства України з управління зоною відчудження по дослідженню літописного Чорнобиля та розвідок на території Зони відчудження (керівник С. В. Переверзєв);
2005–2006 — участь у роботах Архітектурно–археологічної експедиції ІА НАН України по дослідженню Десятинної церкви у м. Києві (керівник Г. Ю. Івакін);
2000–2008 — участь у роботі Овруцької (Східно‒Волинської) археологічної експедиції ІА НАН України (керівник А. П. Томашевський);
1995–2000 — участь у роботі археологічної експедиції Переяслав–Хмельницького державного педагогічного інституту імені Г. С. Сковороди (керівник О. В. Колибенко) та постійнодіючої археологічної експедиції Національного історико–етнографічного заповідника «Переяслав» (під керівництвом Г. М. Бузян та М. В. Роздобудька).
Наукові організації й товариства:
Спілка археологів України.
Дисертаційне дослідження:
«Овруцька середньовічна індустрія пірофілітового сланцю (виробництво пряслиць і прикрас)», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий керівник — член–кореспондент НАН України, д.і.н. О. П. Моця.
Освіта:
2000–2003 — аспірантура ІА НАН України;
1995–2000 — Переяслав–Хмельницький державний педагогічний інститут імені Г. С. Сковороди (нині Переяслав–Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди), історичний факультет, спеціальність «Педагогіка і методика середньої освіти. Історія та народознавство», кваліфікація «спеціаліст, вчитель історії та народознавства».
- Категорія: Співробітники
Олександр Петрович Моця
Член–кореспондент НАН України, доктор історичних наук, завідувач відділу Відділ давньоруської та середньовічної археології Тел. роб.: +380 (44) 278 44 05 E-mail: ORCID: 0000-0001-9032-0881 |
 |
Профіль
Наукові інтереси:
Фахівець в галузі давньоруської та середньовічної археології та історії Східної Європи. Основна проблематика: дослідження давньоруських поховальних пам’яток південно–руських земель; вивчення розвитку й матеріальної культури давньоруського міста; дослідження сільських неукріплених поселень давньоруського часу; історико–археологічні дослідження середньовічних водних і сухопутних шляхів; археологічні дослідження пам’яток доби пізнього середньовіччя та козацтва; історія України у цивілізаційному контексті; історія застосування термінів «Русь», «Руська земля», «Україна» у середньовічні часи й нині; проблеми становлення й розвитку української нації.
Поточні дослідження й проекти:
«Матеріальна основа ранньоукраїнської цивілізації: археологічна карта другої половини ХІІІ — початку XVIII ст.»;
Міжнародний науково–дослідний проект АН Латвії, Туреччини та України «Балтія та Причорномор’я, експериментальна реконструкція торгівельних шляхів».
Експедиційна діяльність:
2013–2016 — керівник Лівобережної археологічної експедиції ІА НАН України та Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка;
1998–2012 — керівник Шестовицької міжнародної експедиції ІА НАН України;
1995–1997, 2003–2006 — керівник Батуринської археологічної експедиції ІА НАН України;
1985–1998 — керівник Дніпровської давньоруської експедиціії ІА НАН України;
1990–1991 — керівник експедиції ІА АН України та Інституту мови, літератури, історії АН Татарстану з вивчення шляху «Булгар–Київ»;
1980–1984 — участь у роботі й керівництво Новгород–Сіверською археологічною експедицією ІА НАН України;
1975–1979 — участь у роботі Поліської археологічної експедиції ІА НАН України.
Педагогічна діяльність:
в різні роки читав лекції та спеціальні курси в багатьох учбових закладах України:
Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка (почесний професор);
Національний університет «Києво–Могилянська академія»;
Київський університет права НАН України;
Київський інститут «Слов’янський університет»;
Київський національний університет культури і мистецтв;
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова;
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка;
Переяслав–Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди;
Ніжинський державний педагогічний університет імені Миколи Гоголя.
Наукові організації й товариства:
член Українського історичного товариства (київський осередок);
член Наукової ради з визначення національної та культурної спадщини та розвитку суспільств при Міжнародній асоціації академій наук;
Спілка археологів України.
Відзнаки:
2015 — Відзнака НАН України «За підготовку наукової зміни»;
2008 — лауреат Премії НАН України імені М. С. Грушевського;
2002 — лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки за цикл наукових праць «Давня історія України» та «Етнічна історія давньої України» (в складі колективу);
1996 — лауреат Премії НАН України імені М. І. Костомарова.
Дисертаційні дослідження:
1991 — «Південноруські землі в ІХ–XIII ст. (за даними поховальних пам’яток)», дисертація на здобуття наукового ступеню доктора історичних наук за спеціальністю «археологія»;
1980 — «Населення Середнього Подніпров’я ІХ–XIII ст. за даними поховальних пам’яток», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий керівник — д.і.н. П. П. Толочко.
Освіта:
1976–1979 — аспірантура Інституту археології АН УРСР;
1967–1972 — Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка), історичний факультет, кафедра археології та музеєзнавства, спеціальність «історія», кваліфікація «історик–археолог, музеєзнавець, викладач історії та суспільствознавства».
- Категорія: Співробітники
Лариса Іванівна Виногродська
Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Відділ давньоруської та середньовічної археології Тел. роб.: +380 (44) 278 44 05 E-mail: ORCID: 0000-0001-9306-6364 |
 |
Профіль
Наукові інтереси:
Археологія золотоординського (середина ХІІІ-перша половина ХІV ст.) та литовсько-польського періоду (друга половина ХІV-ХVІІІ ст.). Дослідження соціально-просторової структури міст Волині і Поділля, роль замку в урбанізаційних процесах в українських містах. Фортифікація та матеріальна культура. Проблеми інтеграції і взаємовпливів різних культур (зокрема, зміна форм кераміки в залежності від внутрішніх і зовнішніх впливів ) у містах, і їх розвиток у часі.
Поточні дослідження й проекти:
Матеріальна основа ранньоукраїнської цивілізації: археологічна карта другої половини ХІІІ — початку XVIII ст.
Розділ: Замки Волині, Поділля і Побужжя в оборонній та соціально-просторової системі українських міст і містечок; українське керамічне виробництво на Правобережжі України, проблеми і розвиток.
Дослідження міст, замків та оборонних монастирів і храмів Правобережної України, Поділля, Волині (Старокостянтинів, Вінниця, Хмільник, Кам’янець-Подільський, Сатанів, Брацлав, Лядівський печерний монастир, Суботівська церква св. Пророка Іллі).
Експедиційна діяльність:
2019 — керівник Волино-Подільської археологічної експедиції. 1) Розкопки на території Кам’янець-Подільського замку (ХІІІ-ХVІІІ ст.), чорноліська культура, трипільська культура.
2019 — керівник Чигирино-Суботівської археологічної експедиції. 1) Розкопки на території національного заповідника «Чигирин»: на території церкви св. Пророка Іллі та замку Б. Хмельницького (ХІ-ХІХ ст.) в с. Суботів Чигиринського р-ну Черкаської області.
2018 — керівник Волино-Подільської археологічної експедиції. Розкопки у м. Вінниця .1) Старе місто на території Замкової гори (ХІІІ-ХІХ ст.), трипільська культура; 2) на території Національного заповідника «Мури і Башта» (на території двору Спасо-Преображенського собору, колишнього Домініканського монастирю кінця ХV-ХVІІІ ст.). Розкопки на території Кам’янець-Подільського замку (ХІІІ-ХVІІІ ст.), чорноліська культура, трипільська культура.
2017 — керівник Волино-Подільської археологічної експедиції. Розкопки у м. Вінниця (1- Старе місто на території Замкової гори (ХІІІ-ХІХ ст.), трипільська культура. Розкопки у Сатанові: на територіі Сатанівського замку (ХVІ-ХVІІІ ст.) та у місті (ХІІІ-ХVІІІ ст. ,черняхівська культура).
2016 — керівник Волино-Подільської археологічної експедиції. Розкопки у м. Вінниця (1- Старе місто на території Замкової гори (ХІІІ-ХІХ ст.), трипільська культура. Розкопки у м. Хмільник на території замку (ХІІІ-ХVІІІ ст.).
Волино-Подільська археологічна експедиція – начальник експедиції:
2013-2017 рр. — розкопки у м. Вінниця (територія Литовського замку та Спасо-Преображенського монастиря –ХІІІ-ХVІІІ ст.);
2016 р. —нач. Кролевецької експедиції (територія фортеці ХVІІ-ХVІІІ ст.);
2015-2016 рр. — розкопки у м. Хмільник (розкопки на території замку та міста –ХІІІ-ХVІІІ ст.) ;
2015, 2017 рр. — розкопки у смт Сатанів (територія замку та міста - ХІІІ-ХVІІІ ст.);
2015 — керівник Волино-Подільської археологічної експедиції. Розкопки у м. Вінниця на території Національного заповідника «Мури і Башта» (на території двору Спасо-Преображенського собору, колишнього Домініканського монастиря кінця ХУ-ХУІІІ ст.). Розкопки у м. Сатанові: на територіі Сатанівського замку (ХVІ-ХVІІІ ст.) та у місті (ХІІІ-ХVІІІ ст. ,черняхівська культура). Розкопки у м. Хмільник на території замку (ХІІІ-ХVІІІ ст.) та у місті (ХVІІІ ст.).
2012 р. — начальник Лядівської експедиції Вінницької області (Лядівський печерний монастир ХІІІ-ХVІІІ ст.;
2008, 2010 рр. — нач. Камянець-Подільської експедиції (розкопки на території замку).
2001-2008 рр. — нач. Старокостянтинівської археологічної експедиції (розкопки на території замку та монастиря –ХІІІ-ХVІІІ ст.).;
2007-2008 рр. — нач. Барської експедиції (розкопки на території замку—ХV-ХVІІІ ст.).;
2007 р. — нач. розкопок в с. Мазепинці Київської області (розкопки на території городища ХІІ-ХІІІ ст.);
2005-2006 рр. — нач. Вінницької експедиції (розкопки на території Литовського замку та міста –ХІІІ-ХVІI ст.);
2004 р. — нач. Полтавської експедиції. –ХІІІ-ХVІІІ ст. (розкопки біля Спаської церкви ХІІІ-ХVІІІ ст.);
2003 р. — нач. Брацлавської експедиції (розкопки на території замку);
2003 р. — участь у роботі Бахчисарайскої експ. – нач. Ібрагимова А. – консультант.
2002 р. — Теребовлянська експ. – нач. Ягодинська М. – консультант, нач. розкопів на замку та у місті –ХІІІ-ХVІІІ ст..
1997-1998 рр. — участь в роботі Очаківської експедиції – нач. Біляєва С.О. – нач. розкопу у місті, ХVІІІ-ХІХ ст.
1996 -2001 рр. — Дніпровська археологічна експедиція під кер. Петрашенко В. О. ( нач. Трахтемирівського загону –ХІІ-ХVІІІ ст.).
1991- 1992 рр. — нач. Пилявської експедиції (ХІІ-ХVІІ ст.).
1979 -1984 рр. — участь у роботі Новгород-Сіверської експедиції – начальник Куза А.В. (X-XVIII с т.)
1978-1982 рр. — участь у роботі археологічної експедиції в Білої Церкві – нач. експедиції Орлов Р.С.
Педагогічна діяльність:
2006-2012 — доцент магістерської програми у Києво-Могилянської академії
Наукові організації й товариства:
Міжнародна Рада з питань пам’яток і видатних місць (ICOMOS);
Українське товариство охорони пам’яток історії та культури (УТОПіК);
Історико–культурна асоціації «Україна–Туреччина»;
Європейська асоціація археологів;
Спілка археологів України
Членство в редколегіях, науково-методичних радах:
Науково-методична рада з питань забудови в національному заповіднику «Старе місто» у м. Кам’янець-Подільський;
Науково-методична рада заповідника «Київська фортеця».
Відзнаки:
1982 — ювілейна медаль «У пам’ять 1500-річчя Києва»
Дисертаційне дослідження:
1993 — «Кахлі Середнього Подніпровя ХІV- першої половини ХVІІІ ст.»
Освіта:
1973-1979 — Київський державний художній інститут, спеціальність "мистецтвознавець".
- Категорія: Співробітники
Андрій Вальдасович Петраускас
Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Відділ давньоруської та середньовічної археології Тел. роб.: +380 (44) 278 44 05 E-mail: ORCID: 0000-0002-9066-1376 |
 |
Профіль
Наукові інтереси:
Давньоруські ремесла та промисли.
Поточні дослідження й проекти:
Міжнародний науково-дослідний проект АН Латвії, Туреччини та України «Балтія та Причорномор’я, експериментальна реконструкція торгівельних шляхів».
Проект археологічних досліджень пам’яток кам’яної доби та середньовіччя у м. Коростені у 2022-2026 рр.
Експедиційна діяльність:
2019 — археологічні розкопки на у городищі в м.Малині, в м.Коростені, м.Олевську та замка в м.Новограді-Волинському Житомирської обл. та городищі в смт.Литовеж Волинської обл.; (керівник).
2020 — археологічні обстеження Городницького скарбу та городища в смт Городниця та Олевському р-ні Житомирської обл. (керівник)
2018 — учасник археологічних розкопок в м. Володимир-Волинський, розкопки літописного Володимира
2018 — розкопки багатошарові городища в м.Малині, Олевську, Коростені, Новограді-Волинському, Ржищеві, Бердичеві (керівник).
2017 — розкопки багатошарові городища в м.Малині, Олевську, Коростені, Новограді-Волинському, Ржищеві, Бердичеві (керівник).
2016 — розкопки багатошарові городища в м.Малині, Олевську, Коростені, Ржищеві (керівник).
Наукові організації й товариства:
Спілка археологів України
Дисертаційне дослідження:
Освіта:
- Категорія: Співробітники
Андрій Петрович Томашевський
Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Відділ давньоруської та середньовічної археології Тел. роб.: +380 (44) 278 44 05 E-mail: tomash@iananu.org.ua ORCID:0000-0002-1709-6630 |
 |
Профіль
Наукові інтереси:
просторові і палеоекологічні дослідження населення України слов’яно‒руської та середньовічної доби; створення археологічні карт та вивчення на їх основі діахронні та синхронні системи заселення в їх часо‒просторовій динаміці; давні комунікаційні системи; реконструкція середньовічного адміністративно‒територіального поділу; просторова структура та демографічний потенціал окремих літописних історико‒соціальних організмів середньовіччя.
Поточні дослідження й проекти:
«Матеріальна основа ранньоукраїнської цивілізації: археологічна карта другої половини ХІІІ — початку XVIII ст.»;
«Проект комплексного вивчення і збереження історико‒археологічної та палеоприродної спадщини Овруцького кряжу та середньовічної Овруцької волості».
Експедиційна діяльність:
2009 ‒ до теперішнього часу — науковий консультант Овруцької (Східно‒Волинської) археологічної експедиції ІА НАН України;
1996‒2008 — керівник Овруцької археологічної експедиції ІА НАН України;
1988‒1996 — дослідження на Житомирщині по програмі «Зводу пам’яток історії та культури Житомирської області»;
1990‒1995 — участь у роботі експедиції по обстеженню та інвентаризації пам’яток радіаційно забрудненої аварією на ЧАЕС зони;
рубіж 80–90-х рр. ХХ ст. — участь у багаторічних розкопках поселення Автуничі та дослідженнях території давньоруських монастирів м. Києва;
1987‒1988 — участь у роботі експедиції по дослідженню Змієвих і Траянових валів на Дніпровському Лівобережжі та Подністров’ї під керівництвом М. П. Кучери;
1987 — участь в охоронно‒рятувальних роботах на поселенні VIII‒IХ ст. н.е. біля с. Ходосівка під керівництвом В. О. Петрашенко;
1979‒1984 — участь у роботі археологічної експедиції історичного факультету Київського педагогічного інституту під керівництвом Н. М. Кравченко (дослідження пам’яток І‒ІІ тис. н.е. навколо м. Обухова, розвідки в Постугнянні);
1978‒1979 — участь у роботі Київської, Середньодністровської та Херсонської експедицій ІА НАН України.
Педагогічна діяльність:
2006–2016 — старший викладач кафедри археології та давньої історії України Національного університету «Києво–Могилянська академія».
Наукові організації й товариства:
Спілка археологів України.
Дисертаційне дослідження:
1993 — «Населення Східної Волині V–ХІІІ ст. н.е. (Система заселення, екологія, господарство)», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий керівник — д.і.н. О. П. Моця.
Освіта:
1990–1993 — аспірантура Інституту археології НАН України;
1979–1984 — Київський педагогічний інститут ім. О. М. Горького (нині Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова), історичний факультет, спеціальність «вчитель історії та суспільствознавства».
- Категорія: Співробітники
Ігор Анатолійович Готун
Кандидат історичних наук, науковий співробітник Відділ давньоруської та середньовічної археології Тел. роб.: +380 (44) 278 44 05 E-mail: ORCID: 0000-0002-9285-5107 |
 |
Профіль
Наукові інтереси:
давньоруська та середньовічної археологія України; організація пам’яткоохоронної діяльності; соціально–економічний феномен села Київської Русі; специфіка археологічних об’єктів житлового, ремісничого і промислового та господарсько–побутового призначення; матеріальна культура середньовічних поселень передмість Києва, порівняльний аналіз матеріальної культури міста і села; натурне відтворення слов’яно–руських споруд і технологій; функціонування археологічних пам’яток у сучасному соціокультурному середовищі, популяризація культурної спадщини серед широкого загалу.
Поточні дослідження й проекти:
«Матеріальна основа ранньоукраїнської цивілізації: археологічна карта другої половини ХІІІ — початку XVIII ст.», підрозділи «Археологічні пам’ятки Київщини» та «Ходосівський археологічний комплекс».
Експедиційна діяльність:
з 2001 по теперішній час — керівництво Північною постійнодіючою експедицією ІА НАН України; розкопки міст Чернігів, Вишгород, Білгород, Василів, селищ між Ходосівкою та Лісниками, Ходосівка–Вечірній ліс, Ходосівка–Козаків яр, Ходосівка–Рославське, Стайки, Обухів, Таценки, Таценки–7, Софіївська Борщагівка, розвідки та наукові археологічні експертизи у Києво–Святошинському і Бориспільському районах, м. Ржищеві, сс. Гатне, Гребені, паспортизація пам’яток Києво–Святошинського району, розробка концепції Ходосівського археологічного комплексу, участь у вивченні багатошарової пам’ятки у с. В. Дмитровичі у складі Архітектурно–археологічної експедиції ІА НАН України;
2000, 2002 — самостійні дослідження поселення Автуничі та його округи;
2000 — участь у роботі Деснинської експедиції ІА РАН;
1998 — участь у роботі Шестовицької міжнародної археологічної експедиції ІА НАН України;
1992–1999 — самостійні розвідки, а також розкопки селищ В. Снітинка–IV, Малополовецьке та Софіївська Борщагівка;
1990–1991 — участь у роботі експедиції ІА АН України та Інституту мови, літератури, історії АН Татарстану з вивчення шляху «Булгар–Київ»;
1989–1997 — участь у роботі Дніпровської давньоруської (розкопки поселень Автуничі та Софіївська Борщагівка, розвідки у Київській та Житомирській областях), Старокиївської (вул. Володимирська), Архітектурно–археологічної (Києво–Печерська Лавра) експедицій Інституту археології;
1987 — участь у роботі загону експедиції по укладанню Зводу пам’яток історії та культури УРСР;
1986 — участь у роботі Запорізької експедиції ІА АН УРСР;
1983, 1988 — участь у роботі Ранньослов’янської археологічної експедиції Київського державного педагогічного інституту ім. О. М. Горького.
Наукові організації й товариства:
Українське товариство охорони пам’яток історії та культури (УТОПіК), керівник секції пам’яток археології Київської обласної організації;
Спілка археологів України.
Дисертаційне дослідження:
2016 — «Соціально–виробнича структура забудови села Середнього Подніпров’я Х–XІІІ ст.», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія», науковий керівник — член–кореспондент НАН України, д.і.н. О. П. Моця.
Освіта:
1982–1983, 1985–1989 (з перервою на службу в збройних силах) — Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького (нині Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова), історичний факультет, спеціальність «історія, суспільствознавство та методика виховної роботи».
- Категорія: Співробітники
Артем Вадимович Борисов
Кандидат історичних наук, науковий співробітник Відділ давньоруської та середньовічної археології Тел. роб.: +380 (44) 278 44 05 E-mail: ORCID: 0000-0002-2322-2277 |
 |
Профіль
Наукові інтереси:
взаємодія людини та природного середовища; археологія простору; системи заселення; картографування пам’яток; збір та зберігання археологічних даних; моніторинг археологічних об’єктів; історія археології; біографістика.
Поточні дослідження й проекти:
«Система заселення давньоруського Поросся» (підтема НДР «Населені пункти України-Руси за археологічними даними», 2022—2026 рр.);
«Пороський дослідницький проект»;
Проєкт «Острів».
Експедиційна діяльність:
З 2009 — проводить власні археологічні дослідження в басейні р. Рось на території давньоруського Поросся;
З 2011 — керівник Пороської археологічної експедиції ІА НАН України;
З 2019 — участь у роботі Архітектурно-Археологічної експедиції ІА НАН України. Дослідження комплексної пам'ятки Острів та комплексу пам'яток в ур.Старі Сухоліси;
2021 р. — розвідкові роботи в українському Буджаку під керівництвом к.і.н. В.А. Гнери. Дослідження поселень пізніх ногайців;
2008‒2014, 2021 — участь у роботі Овруцької (Східно‒Волинської) археологічної експедиції ІА НАН України під керівництвом А. П. Томашевського та С. В. Павленка (розвідки на території Житомирської області, дослідження пам'яток індустрії пірофілітового сланцю);
2020 р. — участь в дослідженні кургану на Арабатській стрілці (керівник к. і. н. Ю. В. Болтрик);
2020 р. — дослідження на посаді літописного Боришполя (м.Бориспіль), керівник А. М. Оленич;
2017—2020 р. — участь в розвідкових роботах в басейні р.Ірпінь та Києво-Святошинському районі в рамках експедиції Охоронно-Археологічної служби України ІА НАН України (керівники С. П. Коломієць, А. О. Корвін);
2019 р. — участь у роботах Північної постійнодіючої експедиції ІА НАН України (керівник к. і. н. І. А. Готун).
2019 р. — дослідження на комплексі пам’яток Миколаївка в Пороссі під керівництвом к. і. н. О. В. Манігди за участі д-ра Міхала Джіка (DZIK Michal) з Інституту археології Жешувського університету (Республіка Польша);
2017, 2019 — участь у роботі Дніпро–Псельської ранньослов’янської експедиції ІА НАН України, керівник Ю. Ю. Башкатов. Пошук могильника І—ІІ ст. н. е. біля с. Івківці, Чигиринського р-ну, Черкаської обл;
2003, 2005, 2006, 2016, 2017 — участь у роботі Черкаської Лісостепової археологічної експедиції рід керівництвом М. П. Сиволапа (дослідження поселення ямної культури Десятини та поселення скіфського часу Панський Острів);
2013 — участь у роботі спільної експедиції ІА НАН України та Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф Державного агенства України з управління зоною відчудження під керівництвом А. П. Томашевського та С. В. Переверзєва (рятувальні розкопки на поселенні в ур. Баранівка біля с. Ласки Народицького району Житомирської області);
2012 — участь у роботі комплексної археологічної експедиції по дослідженню пам’яток в околицях оз. Нобель (Рівненська облась), під керівництвом Л. Л. Залізняка;
2008, 2015 — участь у роботі Житомирської археологічної експедиції ІА НАН України під керівництвом А. В. Петраускаса;
2008 — участь у роботі Білгородської археологічної експедиції ІА НАН України під керівництвом В. Ю. Непомящих;
2007 — участь у роботі американсько‒української археологічної експедиції під керівництвом Дж. Картера (дослідження на території стародавнього Херсонесу);
2006 — участь у роботі археологічної експедиція НАУКМа під керіництвом Л. Л. Залізняка (розкопки мезолітичної стоянки Добрянка та палеолітичної стоянки Троянове);
2004 — участь у роботі археологічної експедиції ІА НАН України під керівництвом Ю. Я. Рассамакіна (розкопки кургану та трипільського поселення Колодисте).
Педагогічна діяльність:
з 2019 р. асистент Кафедри археології та давньої історії України Національного університету «Києво-Могилянська академія» сец. курс. П. А.Томашевського «Просторові дослідження та палеоекологічні реконструкції у археології», з 2021 р. авторський спец. курс «Археологічне пам’яткознавство та охорона археологічної спадщини (сучасні комплексні інформаційні підходи) та нормативний курс «Київська Русь та її сусіди».
Наукові організації й товариства:
Спілка археологів України (голова Київського обласного підрозділу);
Черкаське археологічне братство.
Дисертаційне дослідження:
2020 — «Давньоруське Поросся: система заселення», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий керівник — к. і. н. А. П. Томашевський.
Освіта:
2008‒2012 — аспірантура ІА НАН України;
2006‒2008 — Національний університет «Києво–Могилянська академія», магістерська програма «Археологія та давня історія України», спеціальність «історія», кваліфікація «магістр»;
2002‒2006 — Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, історико‒філософсько‒юридичний факультет, спеціальність «Історія України», кваліфікація «бакалавр».
- Категорія: Співробітники
В’ячеслав Миколайович Скороход
Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Відділ давньоруської та середньовічної археології Тел. роб.: +380 (44) 278 44 05 Факс: +380 (44) 418 33 06 (приймальня) E-mail: ORCID: 0000-0001-5317-0896 |
 |
Профіль
Наукові інтереси:
Історія та археологія давньоруського часу ІХ–ХІІІ ст. Археологія Середнього Подніпров’я. Археологія Давньоруських міст, городищ та селищ Подесення. Археологія епохи вікінгів. Новітні методи в археології. Торгівельні шляхи часів Киїівської Русі.
Поточні дослідження й проекти:
"Матеріальна основа ранньоукраїнської цивілізації: археологічна карта другої половини ХІІІ — початку XVIII ст.";
"Населені пункти України-Руси за археологічними даними";
"Виповзів на Десні Х ст".;
"Ранньодержавні центри Подесення: Виповзів та Шестовиця".
Програми міжнародної співпраці:
2022 — Керівник Чернігівської групи Моніторингової археологічної експедиції в рамках виконання грантового проєкту "Ukrainian archeological heritage, threatened bywar: saving and protection" (Deutsches Archaologisches Institut).
Стипендії та гранти:
2018 — Подесення в історії України: історико-археологічний аспект 01.06.2018 по 31.12.2018 р., (№ Ф77/12-2018) Державного фонду фундаментальних досліджень МОН України від 02.04.2018 р.);
2016 – 2018 — Відповідальний виконавець бюджетної теми МОН України № 1–2016: Батурин: гетьманська столиця доби раннього модерну з 02.01.2016 по 31.12.2018 р.;
2017 — Подесення в історії України: історико-археологічний аспект з 01.06.2017 по 31.12.2017 р., (№ ф77/83-2017) Державного фонду фундаментальних досліджень МОН України.
Експедиційна діяльність:
2021–2023 — Лівобережна археологічна експедиція, дослідження на території середньовічного Чернігова (кер. О. П. Моця, В. М. Скороход);
2020 — Лівобережна археологічна експедиція, дослідження Чернігівського Третьяка, Передгороддя, Застриження (кер. О. П. Моця);
2019–2020 — Зарічненська археологічна експедиція (кер. В. С. Жигола);
2018 — Лівобережна археологічна експедиція, дослідження Чернігівського Передгороддя (кер. О.П. Моця);
2017–2019 — Седнівська археологічна експедиція (кер. В. М. Скороход);
2017–2018 — Морівська археологічна експедиція (кер. В. М. Скороход);
2015–2016 — Седнівська археологічна експедиція (кер. О. П. Моця);
2012, 2018, 2019 — Шестовицька археологічна експедиція (кер. В. М. Скороход);
2009–2021 — Виповзівська археологічна експедиція (кер. В. М. Скороход);
2009 — Любецька археологічна експедиція (кер. О. М. Веремейчик);
2006 — Чигиринська археологічна експедиція (кер. Г. А. Мудрицький);
2006 — Лівобережна археологічна експедиція, дослідження Чернігівського Дитинця (кер. О. П. Моця);
2004–2020 — Батуринська Українсько-Канадська археологічна експедиція (кер. Ю. М. Ситий);
2002–2011 — Шестовицька археологічна експедиція (кер. О. П. Моця).
Дисертаційне дослідження:
2012 — "Просторова структура Шестовицького археологічного комплексу в урочищі Коровель кінця ІХ — початку ХІ ст."
Освіта:
2007 – 2011 — аспірантура Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка.
2006 — магістратура, історичний факультет Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, спеціальність "Історія".
- Категорія: Співробітники
Олександр Миколайович Казимір
Молодший науковий співробітник Відділ давньоруської та середньовічної археології Тел. роб.: +380 (44) 278 44 05 E-mail: ORCID: |
 |
Профіль
Наукові інтереси:
давньоруська та середньовічної археологія України; міжнародне право та законодавство України у сфері наукових археологічних досліджень; матеріальна культура середньовічних поселень передмість Києва, функціонування археологічних пам’яток у сучасному соціокультурному середовищі, популяризація культурної спадщини серед широкого загалу; організація пам’яткоохоронної діяльності; експериментальна археологія.
Поточні дослідження й проекти:
«Матеріальна основа ранньоукраїнської цивілізації: археологічна карта другої половини ХІІІ — початку XVIII ст.», підрозділ «Археологічні пам’ятки Київщини. Наукові і правові аспекти дослідження та охорони».
Експедиційна діяльність:
2010 ‒ до теперішнього часу — керівник Борщагівського загону Північної постійнодіючої експедиції ІА НАН України;
2001 ‒ до теперішнього часу — участь у роботі Північної постійнодіючої експедиції ІА НАН України (розкопки міст Чернігів, Вишгород, селищ між Ходосівкаю та Лісниками, Ходосівка‒Вечірній ліс, Ходосівка‒Козаків яр, Ходосівка‒Рославське, Софіївська Борщагівка, Дмитровичі, розвідки та наукові археологічні експертизи у Києво‒Святошинському районі, паспортизація пам’яток Києво‒Святошинського району.
Дисертаційне дослідження:
«Організаційно‒методичні та правові засади наукової діяльності у сфері археології»; дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий керівник — член–кореспондент НАН України, д.і.н. О. П. Моця.
Освіта:
2005‒2009 — Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, спеціальність «Правознавство», кваліфікація «магістр права»;
2004‒2005 — Чернігівський державний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка, історичний факультет, спеціальність «Педагогіка і методика середньої освіти. Історія. Соціальна педагогіка», кваліфікація «вчитель історії, соціальний педагог»;
2000‒2004 — Чернігівський державний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка, історичний факультет, спеціальність «Педагогічна освіта», кваліфікація «бакалавр педагогічної освіти, вчитель історії».
- Категорія: Співробітники
Володимир Миколайович Мисак
Лаборант 1-ї категорії Відділ давньоруської та середньовічної археології Тел. роб.: +380 (44) 278 44 05 E-mail: ORCID: |
 |
Профіль
Наукові інтереси:
просторова археологія; застосування геоінформаційних методів в археологічних дослідженнях; давньоруська археологія; зберігання археологічних даних.
Поточні дослідження й проекти:
Експедиційна діяльність:
2013 — участь у роботі спільної експедиції ІА НАН України та Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф Державного агенства України з управління зоною відчудження під керівництвом А. П. Томашевського та С. В. Переверзєва (рятувальні розкопки на поселенні в ур. Баранівка біля с. Ласки Народицького району Житомирської області);
2013‒2014 — участь у роботі Овруцької (Східно‒Волинської) археологічної експедиції ІА НАН України під керівництвом А. П. Томашевського та С. В. Павленка (розвідки на території Житомирської області, дослідження пам'яток індустрії пірофілітового сланцю);
2008 — участь у роботі Білгородської археологічної експедиції ІА НАН України під керівництвом В. Ю. Непомящих;
2009 — участь у роботі археологічної експедиція НАУКМа під керіництвом Л. Л. Залізняка (розкопки палеолітичних стоянок Лікареве та Троянове);
2005 — участь у роботі археологічної експедиція під керіництвом С. О. Біляєвої (розкопки Аккерманської фортеці у м. Білгород–Дністровський)
Наукові організації й товариства:
Спілка археологів України
Дисертаційне дослідження:
Освіта:
2009‒2011 — Національний університет «Києво–Могилянська академія», магістерська програма «Археологія та давня історія України», спеціальність «історія», кваліфікація «магістр»;
2003‒2007 — Національний університет «Києво–Могилянська академія», факультет інформатики, кваліфікація «бакалавр».
- Категорія: Відділ археології Києва
Гліб Юрійович Івакін
Член–кореспондент НАН України, доктор історичних наук, Відділ археології Києва Тел. роб.: +380 (44) 418-27-79 E-mail: і ORCID: |
 |
Профіль
Наукові інтереси:
Археологія та давня історія України доби середньовіччя, історичний розвиток Києва ІХ – ХVІІІ ст.
Поточні дослідження й проекти:
Керівник планової теми відділу «Нові археологічні джерела історії давнього Києва»
Експедиційна діяльність:
З 1997 р. – до тепер - начальник Архітектурно-археологічної експедиції Інституту археології НАН України,
1970 – 1990 розкопки пам’яток кам’яної архітектури давнього Києва, археологічних об’єктів Києва та Середньої Наддніпрянщини.
Педагогічна діяльність:
1992 – 2003 рр. Викладач магістерської програми «Археологія», кафедри історії факультету гуманітарних наук, кафедри культурології та археології Національного університету «Києво-Могилянська академія», доцент, професор. Автор курсів «Історія України другої половини ХІІІ – ХVІ ст.»; «Княжий період Історії Києва».
Наукові організації й товариства:
• вчений секретар - Український національний комітет візантиністів;
• членство: Національний комітет ICOMOS України; Українське історичне товариство; Наукове товариство ім. Тараса Шевченка; Україно-Румунська наукова комісія в галузі археології, історії та етнографії.
Відзнаки:
2017 - Орден за заслуги ІІІ-го ступеня;
2002 - Державна премія України в галузі науки і техніки;
1983 - Державна премія УРСР в галузі науки і техніки;
1982 - Медаль «1500 років м. Києву».
Дисертаційні дослідження:
1985 - «Киев во второй половине ХІІІ – первой половины ХVІ вв.» дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук (археологія – 07.00.04);
1997 - «Історичний розвиток Києва ХІІІ – середини ХVІ ст.» дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук (археологія – 07.00.04).
Освіта:
1965 - 1970 - Історичний факультет Київського державного університету ім. Тараса Шевченка. Спеціальність «викладач історії».
- Категорія: Співробітники Археологічного музею
Віталій Іванович Усик
Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Сектор експозиції відділу Археологічний музей ІА НАН України Тел. роб.: +380 (44) 278 44 05 E-mail: ORCID: 0000-0002-2671-3485 |
 |
Профіль
Наукові інтереси:
Займається проблематикою палеоліту, є фахівцем в галузі реконструкції первісних технологій обробки каменю.
Поточні дослідження й проекти:
«Культурно–хронологічна систематизація археологічних джерел (за матеріалами Археологічного музею)»; розділ: «Технологія розколювання каменю в палеоліті».
Експедиційна діяльність:
2000–2016 — керівник Закарпатської палеолітичної експедиціії ІА НАН України; розвідки та дослідження стоянок середнього та верхнього палеоліту Сокирниця І, Берегово І, Шаян І, Королево І , Королево ІІ.
2012–2015 — участь у дослідженні стоянок середнього та верхнього палеоліту Непоротово 7 та Кормань 9 (середній Дністер, Чернівецька область);
2005–2008 — участь у дослідженні стоянки середнього палеоліту Рубань (Закарпатська область);
2007–2009 — участь у дослідженні стоянки верхнього палеоліту Дорошівці ІІІ (середній Дністер, Чернівецька область);
2003–2013 — участь у дослідженнях на території Султанату Оман (2010–2013 — учасник проекту СОPR (Дослідження Плейстоцену Центрального Оману);
2007 — участь у дослідженні стоянки Файя І, середній палеоліт (Емірат Шарджа, ОАЕ);
2002 — участь у дослідженні печери Галерея Песада, нижній палеоліт (Португалія);
1993 — участь у дослідженні гроту Тор Фараж, середній палеоліт (Йорданія),
1988, 1992–1996 — участь у дослідженні стоянки середнього палеоліту в Криму;
1989, 1991 — участь у дослідженні стоянки середнього та верхнього палеоліту на Алтаї (Сибір, Росія);
1978–1991, 1997, 1999, 2000–2015 — участь у дослідженні стоянки нижнього, середнього та верхнього палеоліту в Західній Україні.
Наукові організації й товариства:
Спілка археологів України.
Дисертаційне дослідження:
1990 — «Переход от раннего палеолита к позднему по материалам памятников Закарпатья (по данным ремонтажа)», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий керівник — д.і.н. В. М. Гладилін.
Освіта:
1973–1978 — Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка), історичний факультет, кафедра археології та музеєзнавства, спеціальність «.........».
- Ви тут:
-
Головна
- Структура