Володарец-Урбанович, Я. 2018. Свастика у славян (по материалам археологических культур второй половины I тыс. н. э.). Revista Arheologică, serie nouă, vol. XIV, nr. 2, р. 27-50.
- Категорія: Співробітники
Олександра Деонізіївна Козак
Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, доцент Відділ біоархеології ORCID: 0000-0003-2094-4490 |
 |
Профіль
Наукові інтереси:
Палеопатологія населення території України диби бронзи — раннього модерного часу. Вплив зовнішніх умов середовища, та їх зміни на організм давньої людини, зв’язок захворювань з екологічними умовами, господарством та міграціями. Розробка та адаптація методик діагностики захворювань, зокрема, їх використання у комплексному дослідженні палеопопуляцій й окремих історичних особистостей, реконструкції окремих епізодів історичних подій та написання індивідуальних остеобіографій. Особливий інтерес стосується антропології полів битв та масових поховань, реконструкції професійної та побутової діяльності представників давніх суспільств на основі дослідження скелету, захворювання та соціальний статус дітей у давніх суспільствах.
Поточні дослідження й проекти:
2025—2029 — "Давнє населення території України за матеріалами біоархеології: популяційна історія, господарство, міграції, поховальний обряд", розділ: "Палеопатологічні ознаки як маркери способу життя, міграцій та міжгрупових конфліктів населення Північного Причорномор’я доби бронзи – Нового часу"
Експедиційна діяльність:
2026–2018 — участь у роботі архітектурно-археологічної експедиції (Острів);
2018–1998 — участь у роботі архітектурно-археологічної експедиції (Київ), зокрема, дослідження Успенського Собору КПЛ, Десятинної церкви та території Київського Арсеналу (Івакін Г. Ю.)
2018 — участь у роботі Пізньоскіфської археологічної експедиції у с. Червоний Маяк та Херсонської археологічної експедиції (Симоненко О. В.);
2018 — участь у роботі Археологічної експедиції Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» та ІА НАН України (Полтавець В. І.);
2017 — антропологічні дослідження родинної усипальниці князів Чарторийських у Благовіщенському костьолі у м.Клєвань, Рівненської обл. (Войтюк О.);
2017 — участь у роботі спільної Україно-польської експедиції у м. Холм (Польща);
2017 — участь у роботі Германо-Слов’янської експедиції (Войтенки) (Любічев М. В);
2008, 2006, 2005 — участь у роботі Археологічної експедиції DAI, о. Елефантіна (Ассуан, Єгипет);
2005— 2002 — Україно-німецька археологічна експедиція (Більське городище);
2004 — участь у роботі Словацько-Німецької експедиції м. Нітра (Словаччина).
Педагогічна діяльність:
2026–2019 — аспірантура Інституту Археології НАН України, курс « Методика польової антропології»;
2026–2010 — доцент магістерської програми «Археологія» гуманітарного факультету Києво-Могильянської академії; курси «Історична антропологія України», «Методика антропологічних досліджень»;
2019–2016, 2007 — проводить науково-практичний семінар «Біоархеологія та історична антропологія України» при відділі археології Києва;
2010–2004 — старший викладач магістерської програми археологія гумніітарного факультету Києво-Могилянської академії, курси «Історична антропологія України», «Методика антропологічних досліджень».
Наукові організації й товариства:
ВГО «Спілка археологів України»;
Palaeopathological Association;
Geseltschaft für Antropologie (GFA);
Geseltschaft für Archaeosoologie und prahistorische Antropologie (GAPA).
Дисертаційне дослідження:
2005 — «Населення Києва 10—13 ст. за даними антропології та палеопатології», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук, науковий керівник — к. і. н. Круц С. І., науковий консультант — проф. Шульц М. (Німеччина)
Освіта:
2000—2008 — стажування та участь у спільних проектах Arbeitsgruppe Paläopatologie, Zentrum Anatomie und Embriologie UNI Göttingen;
1999—2000 — стажування у Archäologisches Institut und Institut für Humanbiologie, Universität Hamburg (Deutschland);
1998 — стажування у відділі фізичної антрпоології Інстиуту Археології РАН;
1988—1996 — біологічний факультет Київського Державного Університету ім. Т. Г. Шевченка.
- Категорія: Відділ археології ранніх слов’ян
Борис Вікторович Магомедов
Доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Відділ археології ранніх слов’ян E-mail: ORCID: 0000-0003-2079-6782 |
 |
Профіль
Наукові інтереси:
Спеціаліст із старожитностей пізньоримського часу та доби Великого переселення народів. Основний напрям — черняхівська культура (ІІІ — початок V ст.): проблеми етнічного складу та історія її населення, локальні відмінності пам’яток цієї культури, реконструкція житлових споруд, різновиди поховального обряду, виробництво та типологія керамічного посуду та пряслиць, типологія та походження предметів озброєння, окремих категорій прикрас та одягу, склад та хронологія імпортів з Римської імперії, поширення римських монет у Східній Європі.
Поточні дослідження й проекти:
«Базові археологічні пам’ятки слов’ян та їх сусідів І тис. н.е. (нові дослідження)»; розділи: «Пам’ятки черняхівської і вельбарської культур Волинської, Житомирської та Рівненської областей» та «Черняхівський шар Ольвії Понтійської»
Стипендії та гранти:
грудень 1995 – січень 1996 — стипендія DAAD (стажування) в Університеті Людвіга Максиміліана, Мюнхен, ФРН
Експедиційна діяльність:
2008–2019 — очолював дослідження черняхівського могильника Легедзине;
2001–2004 — участь у дослідженні поселення трипільської і черняхівської культур Ржищів–Ріпниця;
1992–1993, 1995 — очолював дослідження черняхівського могильника Петриківці;
1991–1992, 1994 — очолював дослідження черняхівського поселення Вінниця–Вишенька;
1991 — участь в експедиції ІА АН СРСР на півострові Чукотка;
1990 — участь у дослідженні черняхівського поселення Лугове;
1990 — очолював дослідження черняхівського поселення Гребінки;
1989 — очолював дослідження черняхівського поселення Велика Снітинка;
1988 — очолював дослідження черняхівського поселення Козлов;
1985–1987, 1990 — розвідки на території Київський області;
1982–1984 — розвідки на території Вінницької області; очолював дослідження черняхівських пам’яток Шершні, Курники, Глинськ;
1980 — розвідки на території Одеської області, очолював дослідження черняхівського поселення Утконосівка;
1979 — очолював дослідження черняхівського городища Олександрівка;
1976–1978 — участь у роботі Інгульської експедиції ІА АН УРСР, очолював дослідження черняхівського поселення і могильника Кам’янка–Анчекрак;
1976 — участь у роботі Південнобузької експедиції ІА АН УРСР, очолював дослідження черняхівського могильника і городища Городок;
1973–1974 — очолював дослідження черняхівського могильника Каборга;
1973, 1979–1980 — участь у розвідках Ольвійської експедиції ІА АН УРСР;
1970–1976 — участь у роботі Слов’яно–Дністровської археологічної експедиції ІА АН УРСР (поселення Рашків);
1965–1969 — участь у роботі експедицій ІА АН УРСР під керівництвом Д. Я. Телегіна, В. О. Круца, А. Т. Сміленко, О. В. Цвек, А. І. Кубишева та Н. М. Кравченко.
Наукові організації й товариства:
член–кореспондент Германського археологічного інституту (DAI);
Спілка археологів України.
Редакційна діяльність:
член редколегії журналу «Archaeologia Bulgarica»
Відзнаки:
1991 — лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки за колективну монографію «Славяне Юго–Восточной Европы в предгосударственный период»;
1983 — ювілейна медаль «У пам’ять 1500-річчя Києва».
Дисертаційні дослідження:
1999 — «Черняхівська культура. Проблема етносу», дисертація на здобуття наукового ступеню доктора історичних наук за спеціальністю «археологія».
1982 — «Черняхівська культура Північно–Західного Причерномор’я», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий керівник — д.і.н. В. Д. Баран.
Освіта:
1968–1974 — Київський національний університет імені Тараса Шевченко, історичний факультет, кафедра археології та музеєзнавства, спеціальність «історик, викладач історії».
- Категорія: Відділ археології ранніх слов’ян
Олег Валдасович Петраускас
Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу Відділ археології ранніх слов’ян E-mail: ORCID: 0000-0001-9117-4265
|
 |
Профіль
Наукові інтереси:
Основними напрямками наукових досліджень є археологічні культури та історичні процеси на території Південно–Східної Європи у першій половині І тисячоліття н.е. Основна тематика пов’язана із вивченням пам’яток римського часу та раннього середньовічного часу: зарубинецька, черняхівська, київська, пеньківська та празька культури.
Поточні дослідження й проекти:
«Базові археологічні пам’ятки слов’ян та їх сусідів І тисячоліття н.е. (нові дослідження)» — НДР НАН України, 2021-2025 рр., виконавець;
«Siedlungen der Zarubintsy-Kultur: Studien zur Besiedlung des Mitteldnjepr-, Oberdnjepr- und Polesien-Gebiets während der jüngeren vorrömischen Eisen- und frühen Kaiserzeit» — Вільний Університет Берлину, 2020-2023, консультант;
«Проблеми археогеноміки стародавнього населення України в І тис. н. е.» — Інститут біорганічної хімії ПАН, м.Познаь, з 2020, виконавець;
Міжнародний науково–дослідний проект України та Німеччини «Комарів — склоробна майстерня Барбарікума» («Komariw — Eine Glassproduktionstätte im Barbaricum»).
Стипендії та гранти:
2024 — міжнародний проєкт "Польсько-українська літня школа "Спільна спадщина" / Polsko-ukraińska szkoła letnia "Wspólne Dziedzictwo" (координатори проекту: др. Жешотарська-Новакевич А. та к. і. н. Петраускас О.);
2023 — наукове стажування в рамках програми «Mare Balticum Fellowship Programm» в Інституті старожитностей Генріха Шлімана Університету Ростока (Росток, Німеччина).
2022 — стипендія Вільного Університету Берліну (FU Berlin) з дослідження «Стародавнє виробництво скла в Комарові»;
2021 — International Society for Archaeological Prospection (Грант ISAP «Integrated geophysical investigations to prove the newly discovered Late Roman site in Barbaricum» керівник проекту д. г. н. Бондар К.М.);
2017 — RGK DAI (стажування, Франкфурт на Майні);
2017 – RGK DAI (Франкфурт на Майні);
2011 — DAI (Берлін);
2008–2010 — "Слов’яни та їх сусіди в Дніпро-Донського лісостепу в I–V ст. н. е." (спільний російсько-український проект, керівники проф. A. M. Обломський та проф. Р. В.Терпиловський);
2005 — "Проблеми походження українського народу” (проект МК України, керівник проф. В. Д. Баран);
1997 — DAAD, LMU (Мюнхен).
Експедиційна діяльність:
2020–2024 — керівник проекту з археологічних досліджень поселення із залишками архітектурних споруд пізньоримського часу біля с. Бузовиця Чернівецької області;
2012–2024 — керівник міжнародного проекту з археологічних досліджень склоробної майстерні пізньоримського часу біля с. Комарів Чернівецької області;
2020 — керівник проекту з рятівних досліджень багатошарового поселення Чаньків-1 (Хмельницька обл.);
2018 — керівник рятівних розкопок на поселенні черняхівської культури Обухів-1 (Київсьа обл.) та могильнику Побережне (Вінницька обл.);
2017 — керівник рятівних розкопок на могильнику черняхівської культури Попівка-1 (Вінницька обл.) та давньоруських поселень Наливайківка-1, Ферма-2,3 (Київська обл.);
2016 — керівник розвідкових археологічних робіт в Шосткінському районі (Сумська обл.);
2012–2015 — керівник міжнародного проекту з археологічних досліджень склоробної майстерні пізньоримського часу біля с. Комарів Чернівецької області;
2007–2009 — керівник рятівних археологічних досліджень в Київський області (розвідки в зоні будівництва ВКАД м. Києва, розкопки поселень Обухів–2 та 3);
1997, 2005 — приймав участь в роботі міжнародних експедицій на території Польщі та Російської Федерації;
1995–2012 — керував археологічними дослідженнями могильників та поселень черняхівської культури біля сс. Велика Бугаївка та Червоне;
1993–1994 — участь у роботі археологічних експедицій ІА НАН України (розвідки в Київській області, розкопки поселень Крюківщина, Новоселиця, Малополовецьке–2);
1988–1991 — начальник експедиції відділу охорони пам’яток археології Міністерства культури УРСР (розвідки в Черкаській області, розкопки на території м. Канів);
1983–1987 — участь у роботі археологічної експедиції історичного факультету Київського педагогічного інституту під керівництвом Н. М. Кравченко (розвідки в Київській області, розкопки поселень Обухів–1 та 1а, Обухів–2).
Педагогічна діяльність:
2024–2025 — викладач кафедри археології Національного університету "Києво-Могилянська академія"
Наукові організації й товариства:
Член Почесної наукової Ради проекту «Laboratorium Historiae Gothorum» (Масломенч, Польща);
Член редакційної колегії журналу «Slavia Antiqua» (Познань, Польща);
Дослідницька група (A-6) Economic Space науково-дослідницької програми Німеччини (TOPOI);
Спілка археологів України (член Київського обласного відділення).
Дисертаційне дослідження:
1993 — "Історія обряду кремації на території Середнього Подніпров’я у І тис. н. е.", дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий керівник — к. і. н. Р. В. Терпиловський.
Освіта:
1990–1993 — аспірантура Інституту археології НАН України, спеціальність "Археологія";
1982–1987 — Київський педагогічний інститут ім. О. М. Горького (нині Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова), історичний факультет, спеціальність «вчитель історії та суспільствознавства».
- Категорія: Відділ археології ранніх слов’ян
Оксана Вікторівна Гопкало (Бобровська)
Доктор історичних наук, старший науковий співробітник Відділ археології ранніх слов’ян E-mail: ORCID: 0000-0002-3611-2800 |
 |
Профіль
Наукові інтереси:
Археологія Східної Європи у пізньоримський період та на початку доби Великого переселення народів, археологічна культура Черняхів — Синтана-де-Муреш: матеріальна культура, поховальний обряд, хронологія, соціальний устрій, костюм, одяг, вбрання, прикраси.
Поточні дослідження й проекти:
«Базові археологічні пам’ятки слов’ян та їх сусідів І тис. н. е. (нові дослідження)»; розділ: «Ювелірні вироби культури Черняхів–Синтана-де-Муреш та суміжних»
Експедиційна діяльність:
2023 — розвідка у Сумському районі Сумської області (співавтор В. В. Приймак);
2021 — розвідка у Сумському районі Сумської області (співавтори Л. І. Білинська, В. В. Приймак);
2016 — розвідка у Сумському районі Сумської області (співавтор В. В. Приймак);
2015 — участь у роботі Більської експедиції ІА НАН України;
2005–2007 — участь у роботі Комсомольської ранньослов’янської експедиції ІА НАН України;
1987–1992 — участь у роботі Слов’янської Правобережної експедиції ІА АН УРСР;
1986 — участь у роботі Слов’яно-Дністровської археологічної експедиції ІА АН УРСР.
Наукові організації й товариства:
Спілка археологів України.
Дисертаційні дослідження:
2020 — «Костюм населення культури Черняхів-Синтана-де-Муреш», дисертація на здобуття наукового ступеню доктора історичних наук за спеціальністю «археологія»;
2000 — «Намисто та підвіски у вбранні черняхівської культури», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий керівник — д. і. н. В. Д. Баран.
Освіта:
1985-1990 — Київський педагогічний інститут ім. О. М. Горького (нині Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова), історичний факультет, спеціальність «історія».
- Категорія: Співробітники
Світлана Володимирівна Іванова
Доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Відділ археології Криму та Північно-Західного Причорномор’я
ORCID: 0000-0002-3318-8244 |
 |
Профіль
Наукові інтереси:
Доба міді та бронзи, ямна археологічна культура, контакти населення Північно-Західного Причорномор’я у IV—III тис. до н. е.
Поточні дослідження й проекти:
«Матеріальна культура давнього Причорномор'я як індикатор впливу глобальних міграційних процесів»
Програми міжнародної співпраці:
2015–2016 — «Podolia as a cultural contact area in the 4th – 2nd Millenium BC» – з Університетом ім. Адама Мицкевича (Познань, Польща);
2013–2014 — «Arhaeologia Bimaris» – з Університетом ім. Адама Мицкевича (Познань, Польща);
2012–2013 — «Problemy dniestrzańsko – wiślańskiego szlaku środkowoeuropejskiego exodusu» – з Університетом ім. Адама Мицкевича (Познань, Польща);
2007–2011 — «Реконструкція палеоландшафтів і розселення людини в Північному Причорномор'ї за останні 20 тис. років» (з ОНУ ім. І. І. Мечникова);
2007–2009 — «Проблема форм культурних й антропологічних контактів всередині ареалу й на кордонах ямної культурно-історичної спільності», ОНУ ім. І.І. Мечникова, Проект РГНФ – НАНУ (співкерівник проекту);
2006–2007 — Спільний українсько-російський науково-дослідний проект “Етнокультурні зв’язки степового населення за доби ранньої бронзи від Приуралля до Подністров’я”, НАН України та РГНФ – 2006 (проект № 20-06/06-01-911100 а/у);
2004 — українсько-англійський екологічний проект «Developing Integrated Coast Zone Management for Tiligul Liman to Optimise Long Term Economic Opportunities» (з Інститутом біології Південних морів та організацією «Eurocoast»).
Експедиційна діяльність:
2012–2014 — участь у спільній українсько-британській Трипільській експедиція (розкопки протоміста Небелівка на Кіровоградщині). під керівництвом д. і. н. М. Ю. Відейко та PhD професора Дж. Чепмена;
2005–2011 — начальник Дністро-Бугської експедиції та заступник начальника Білгород-Тірської експедиції Інституту археології НАН України (під керівництвом Т. Л. Самойлової);
2001–2004 — участь у експедиціях відділу археології Північно-Західного Причорномор’я в Одеській області (під керівництвом д. і. н. О. М. Дзиговського, к. і. н. Т. Л. Самойлової);
1990–1993 — начальник експедицій Одеського охоронного археологічного центру;
1976–1989 — участь у експедиціях відділу археології Північно-Західного Причорномор’я в Одеській області (під керівництвом д. і. н. В. Н. Станк, к. і. н. І. Т. Чернякова, к. і. н. Л. В. Субботина).
Педагогічна діяльність:
2014 — професор кафедри археології та етнології України ОНУ імені І. І. Мечникова;
2005-2010 -– доцент кафедри археології та етнології України ОНУ імені І. І. Мечникова;
2012 — лекції студентам історичного факультету (спеціальність «Археологія») Університету ім. Адама Міцкевича (м. Познань. Польща).
Наукові організації й товариства:
Член-кореспондент Німецького археологічного інституту (Берлін) з 2023 р.
Дисертаційні дослідження:
2014 –– «Історія населення Північно-Західного Причорномор’я наприкінці IV–III тис. до н. е.». дисертація на здобуття наукового ступеню доктора історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий консультант – д. і. н. В. В. Отрощенко;
2000 –– «Населення ямної культурно-історичної спільноти Північно-Західного Причорномор’я (дослід соціологічної інтерпретації поховальних пам’яток)» – дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий керівник – к. і. н. В. В. Отрощенко.
Освіта:
1974–1980 — історичний факультет Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова (нині Одеській Національний Університет імені І. І. Мечникова), спеціальність «вчитель історії та суспільствознавства».
- Категорія: Відділ археології ранніх слов’ян
Сергій Анатолійович Горбаненко
Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Відділ археології ранніх слов’ян E-mail: ORCID: 0000-0003-4786-0369 |
 |
Профіль
Наукові інтереси:
Сільське господарство і промисли людських спільнот на теренах сучасної України до утворення Київської Русі. Вузька спеціалізація — палеоетноботаніка: визначення зернівок і насіння культурних рослин і бур’янів за макрорештками або відбитками на виробах з глини.
Поточні дослідження й проекти:
«Базові археологічні пам’ятки слов’ян та їх сусідів І тисячоліття н.е. (нові дослідження)»
Експедиційна діяльність:
з початку 2010-х рр. — активно впроваджує забір біологічних матеріалів за допомогою флотації й промивання заповнення археологічних об’єктів як розширених методів археологічних досліджень;
з 1994 р. по теперішній час — бере участь у дослідженнях археологічних пам’яток різних культурно–хронологічних періодів.
Наукові організації й товариства:
Спілка археологів України.
Дисертаційне дослідження:
2005 — «Землеробство і тваринництво слов’ян Лівобережжя Дніпра другої половини І тис. н. е.», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий керівник — д.і.н. Р. В. Терпиловський.
Освіта:
1995–2000 — Харківський державний / національний університет ім. В. Н. Каразіна, історичний факультет, спеціальність «історик, учитель історії та суспільствознавства».
- Категорія: Співробітники
Ігор Вікторович Сапожников
Доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Відділ археології Криму та Північно-Західного Причорномор’я
E-mail: @iananu.org.ua ORCID: 0000-0003-3889-6714 |
 |
Профіль
Наукові інтереси:
Кам’яна доба Північно-Західного Причорномор’я, новобудовні дослідження, пошук та картографування нових археологічних об’єктів, античні та середньовічні оборонні споруди.
Поточні дослідження й проекти:
«Матеріальна культура давнього Причорномор'я як індикатор впливу глобальних міграційних процесів»
Стипендії та гранти:
2016–2019 — координатор розвідок, експертиз та досліджень археологічних пам’яток, що потрапляють в межі землевідведення та зони новобудов на території Одеської області.
2005–2006 — проект з дослідження кам’яної сировинної бази палеоліту України, Угорщини та Франції «Current issues of chipped stone raw material research» (ЕСОNЕТ),
2006 — участь у ХV конгресі Міжнародної Спілки доісториків і протоісториків – UISPP (Лісабон, Португалія) з доповіддю «Ukrainian Upper Palaeolithic: Territory and Culture. Current Insights into Environmental-Climatic Change and Cultural Adaptations» – «Верхній палеоліт України: територія і культура. Сучасний нарис природньо-климатичних змін та культурної адаптації» (Співавт. В. М. Степанчук, С. М. Рижов, М. І. Гладких),
2004–2005 — Міжнародна програма з хронології пам’яток Півдня України (ІА НАНУ, університет Сорбона- 2 та Київська радіовуглецева лабораторія).
Експедиційна діяльність:
2006–2008 — начальник Ізмаїльської новобудовної експедиції ІА НАНУ. Крім того, з 2000 року брав участь в інших експедиціях ІА НАНУ (нач. — Л .Л. Залізняк, В. М. Степанчук та ін.),
2003 — зам. начальника Чорнобильської новобудовної експедиції ІА НАНУ,
1997 — начальник Одеського загону експедиції «Часи козацькі» УТОПІК (працював в дельті Дуная, Румунія),
1988–1993 — начальник Буго-Дністровської новобудовної експедиції ІА НАНУ,
1986 — начальник Лиманського загону Дунай-Дністровської новобудовної експедиції ІА НАНУ,
1970, 1972-1977, 1979-1982, 1985, 1987 — участь у новобудовних та бюджетних експедиціях Одеського держуніверситету ім. І. І. Мечникова (нач. — А. Г. Загинайло та ін.), Одеського археологічного музею (нач. — Н.М. Секерська, Е.Ф. Патокова та ін.), Інституту археології АН СРСР (нач. — Н. Д. Праслов, Н. К. Анісюткін, В. М. Массон, Г. Ф. Коробкова), Молдавської АН (нач. — Н.А. Кетрару, І. О. Борзіяк), Інституту археології АН УРСР (нач. — І. Л. Алексеєва, С. Д. Крижицький, О. В. Гудкова, І. Т. Черняков, Л. В. Суботин та ін.).
Педагогічна діяльність:
1999–2002 — доцент Іллічівського навчально-наукового центру Одеського держуніверситету ім. І. І. Мечникова.
Наукові організації й товариства:
Член-представник від України у комісії «Верхній палеоліт» Міжнародної спілки до- і протоісториків (UISPP, Лондон).
Член Нацiональної спiлки журналiстiв України.
Член Нацiональної спiлки краэзнавців України.
Почесний громадянин міста Овідіополь (2013 р.).
Відзнаки:
2018 — Ювілейна почесна грамота до 100-річчя НАН України.
2011 — почесна грамота Південного наукового центру НАН України та Ради ректорів вищих навчальних закладів Одеського регіону — за значний внесок в розвиток археологічних досліджень на території Північно-Західного Причорномор'я, за діяльність у галузі охорони пам'яток археології, історії та культури, просвітніцьку та громадську діяльність.
2008 — почесна грамота Одеської обласної Ради за багаторічну сумлінну працю в освітній галузі.
Дисертаційні дослідження:
2005 — «Пізній палеоліт степів південного заходу України: хронологія, періодизація і господарство». Дисертація на здобуття наукового ступеню доктора історичних наук за спеціальністю «археологія»,
1987 — «Пізній палеоліт степів Нижнього Придністров’я. Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія», науковий керівник — проф. П. Й. Борисковський.
Освіта:
1983–1987 — Ленінградське відділення Інституту археології АН СРСР, заочна аспірантура за спеціальністю «археологія»,
1972–1977 — історичний факультет Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова (нині Одеській національний університет
ім. І. І. Мечникова), спеціальність «вчитель історії та суспільствознавства»; спеціалізація – кафедра археології, прадавньої історіїї та середніх віков (завідуючий — проф. П.Й. Каришковський).
- Категорія: Відділ археології ранніх слов’ян
Андрій Володимирович Скиба
Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Відділ археології ранніх слов’ян E-mail: |
 |
Профіль
Наукові інтереси:
Археологія та історія ранньосередньовічних слов’ян; проблеми історичного та етнокультурного розвитку слов’янських племен; проблеми міграцій та військової експансії слов’ян; дослідження культурних та військово–політичних контактів слов’янських та кочових племен раннього середньовіччя; вивчення культурної взаємодії епохи Великого переселення народів та раннього середньовіччя; металопластика ранньосередньовічних слов’ян, зокрема, фібули, поясні гарнітури, зоо– та антропоморфна пластика; вивчення слов’янського мистецтва та притаманних йому художньо–стилістичних мотивів.
Поточні дослідження й проекти:
«Базові археологічні пам’ятки слов’ян та їх сусідів І тис. н. е. (нові дослідження)»; розділ: «Пастирське городище в контексті культурно-історичних процесів раннього середньовіччя»
Експедиційна діяльність:
2017–2021 — керівник проекту з археологічних досліджень Пастирського городища;
2016 — участь у роботі Комсомольської ранньослов’янської археологічної експедиції ІА НАН України;
2014–2015 — участь у роботі Комарівської археологічної експедиції ІА НАН України;
2007–2009 — участь у роботі Обухівської археологічної експедиції ІА НАН України;
2007 — очолював дослідження кургану № 19 могильника ІІІ біля с. Крива;
2005 — участь у роботі Бучацької археологічної експедиції ІА НАН України;
2003 — очолював рятівні археологічні дослідження поселення Йосипівка (250 км траси Київ–Одеса);
1999–2000 — участь в дослідженнях могильника Велика Бугаївка (експедиція ІА НАН України);
1998 — участь у роботі Пастирської археологічної експедиції ІА НАН України;
1997, 2001 — участь у роботі Малополовецької археологічної експедиції.
Педагогічна діяльність:
2022 — курс лекцій для аспірантів Інституту археології НАН України;
2016–2019 — старший викладач кафедра філософії, історії та археології Національного Таврійського університету;
2005–2025 — старший викладач кафедри археології Національного університету «Києво–Могилянська академія».
Наукові організації й товариства:
Спілка археологів України.
Редакційна діяльність:
Відповідальний редактор збірника «Європейська археологія І тисячоліття н. е. Збірник наукових праць на честь Ліани Василівни Вакуленко». Київ: ІА НАНУ, 2017. 286 с.;
Відповідальний редактор збірника «Імперії і варвари. Збірник наукових праць до 80-річчя від дня народження Олега Михайловича Приходнюка». Київ: ІА НАНУ, 2024. 336 с.
Дисертаційне дослідження:
2007 — «Взаємовідносини слов’ян та кочовиків Південно–Східної Європи у 6–7 ст. (культурно–політичний аспект)», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія».
Освіта:
1996–2001 — Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, історичний факультет, спеціальність «всесвітня історія та основи правознавства».
- Категорія: Відділ археології ранніх слов’ян
Роман Миколайович Рейда
Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, учений секретар відділу Відділ археології ранніх слов’ян E-mail: ORCID: orcid.org/0000-0001-7512-8074
|
 |
Профіль
Наукові інтереси:
Проблеми археології пізньоримського часу; вивчення культурно–історичного розвитку Дніпровського лісостепового Лівобережжя в ІІІ–V ст. н.е.; особливості черняхівської культури Дніпровського лісостепового Лівобережжя; черняхівські старожитності; особливості поховального обряду черняхівської культури. Топографічні особливості розташування поселенських та поховальних пам’яток черняхівської культури на Дніпровському Лівобережжі. Керамічний посуд черняхівської культури. «Готські» війни та античні центри Північного Причорномор’я. Підводні археологічні дослідження. Проблеми методики підводних археологічних досліджень. Суспільно-політичний розвиток варварського населення пізньоримського часу.
Поточні дослідження й проекти:
«Базові археологічні пам’ятки слов’ян та їх сусідів І тис. н.е. (нові дослідження)»; розділ «Черняхівські пам’ятки Дніпровського лісостепового Лівобережжя»
Експедиційна діяльність:
2023–2024 — заступник начальника Комарівської археологічної експедиції Інституту археології НАН України (начальник — Петраускас О. В.);
2022 — учасник Комарівської археологічної експедиції Інституту археології НАН України;
2021 — участь у роботі Дніпро-Псельської ранньослов’янської експедиції – м. Горішні Плавні (Полтавська обл.), с. Івківці (Чигиринський р-н, Черкаська обл.) (керівник Башкатов Ю.Ю.)
2020 — участь у роботі Дніпро-Псельської ранньослов’янської експедиції – м. Горішні Плавні (Полтавська обл.), с. Івківці (Чигиринський р-н, Черкаська обл.) (керівник Башкатов Ю.Ю.)
2019 — участь у роботі Дніпро-Псельської ранньослов’янської експедиції – с. Єристівка Пришибської сільської ради, Кременчуцького р-ну, Полтавської обл., жовтень, «майдан» біля с. Білани, Новогалещинської сільської ради, Кременчуцького р-ну, Полтавської обл., жовтень– листопад (керівник Башкатов Ю.Ю.);
2019 — участь у роботі Чорноморської міжнародної підводної археологічної експедиції ІА НАН України по дослідженню акваторії Кінбурнської коси, серпень-вересень (керівник Герасімов В.);
2019 — участь у роботі Арабатської археологічної експедиції ІА НАН України, розкопки кургану доби бронзи поблизу с. Щасливциве, Генічеського р-ну, Херсонська обл. травень-червень (керівник Болтрик Ю.В.);
2017–2018 — участь у роботі Чорноморської міжнародної підводної археологічної експедиції ІА НАН України по дослідженню акваторії о. Тендрівська коса, о. Березань, Кінбурнської коси;
2012 — керував експедицією ІА НАН України по дослідженню селища черняхівської культури Сердюки-1;
з 2012 — керує археологічною експедицією ІА НАН України з дослідження могильника черняхівської культури поблизу смт. Шишаки (Шишацький район, Полтавська область);
2009–2010 — керував підводною археологічною експедицією в акваторії Національного заповідника «Херсонес Таврійський»;2004–2008 — участь у археологічних дослідженнях та консерваційно–реставраційних роботах спільної українсько–американської археологічної експедиції на території Національного заповідника «Херсонес Таврійський» та його хори;
2004–2005 — участь у роботі Архітектурно–археологічної постійнодіючої експедиції ІА НАН України;
2004 — участь у роботі Старокиївської археологічної експедиції ІА НАН України;
2003 — участь у роботі Подільської археологічної експедиції ІА НАН України;
2001–2003 — участь у роботі експедиції Музею–заповідника А. С. Макаренка; дослідження комплексу майданоподібних споруд біля сс. Шрамки, Василівка, Сторожове Полтавської області;
2001–2003 — участь у роботі експедиції Центру охорони та досліджень пам'яток археології управління культури Полтавської облдержадміністрації (ЦОДПА); дослідження Перещепинського курганного некрополю скіфського часу та поселення Лісовий Кут на території Більського городища;
2002 — участь у роботі експедиції ЦОДПА; участь у дослідженнях захистних споруд Опішнянського городища скіфського часу та керував розвідками по програмі «Зводу пам'яток археології Полтавської області» на території Решетилівського району;
2001 — участь у роботі експедиції ЦОДПА; керував розвідками на території м. Зіньків та брав участь у дослідженнях селища черняхівської культури Сердюки-1;
1999 — участь у роботі експедиції ЦОДПА; дослідження некрополя Глинського городища та курганів скіфського часу на території Більського городища;
1996–1997 — участь у роботі експедиції ЦОДПА по дослідженню літописної Лтави (м. Полтава);
1994–1999 — участь у роботі експедиції Полтавського державного педагогічного інституту імені В. Г. Короленка на території Більського городища.
Педагогічна діяльність:
2011–2014 — викладач кафедри археології та музеєзнавства Національного університету імені Тараса Шевченка
2010–2012 — викладач магістерської програми «Археологія» кафедри археології та давньої історії України Національного університету «Києво–Могилянська академія»;
Дисертаційне дослідження:
2009 — «Готські» війни та античні центри Північного Причорномор’я», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «всесвітня історія», науковий керівник — д.і.н. В. М. Зубар.
Освіта:
2003–2005 — Національний університет «Києво–Могилянська академія», магістерська програма «Археологія та давня історія України», спеціальність «давня історія України», кваліфікація «магістр»;
1994–1999 — Полтавський державний педагогічний інститут імені В. Г. Короленка (нині національний університет), історичний факультет, спеціальність «історія та географія», кваліфікація «спеціаліст».
- Категорія: Відділ археології ранніх слов’ян
Ярослав Володимирович Володарець-Урбанович
Кандидат історичних наук, науковий співробітник Відділ археології ранніх слов’ян E-mail: ORCID: 0000-0003-1560-3608 |
 |
Профіль
Наукові інтереси:
Археологічні культури ранньосередньовічних слов’ян: празька, пеньківська, колочинська, райковецька, волинцевська, роменська; писемні джерела, що стосуються давніх слов’ян; взаємовідносини слов’ян та кочових племен; взаємовідносини слов’ян та Візантійської імперії; інформаційні системи в археології (бази даних, статистико–комбінаторні методи, картографування); вивчення культурно–історичного розвитку Дніпровського лісостепового Лівобережжя в V—VII ст. н. е., матеріальна культура, ювелірне виробництво.
Поточні дослідження й проекти:
«Археологічні культури І тис. н. е. на території України: проблеми формування, контактів, економічного розвитку»; розділ: «Слов’янські археологічні культури Дніпровського Лівобережжя».
Програми міжнародної співпраці:
2019–2021 — «Східноєвропейський степ і Нижній Дунай у VII—XI століттях (Тренсфери народів, ідей, технологій)». Спільний науковий проект Болгарської Академії наук і Національної академії наук України;
2016–2018 — спільний науковий проект НАН України та Болгарської академії наук «Східноєвропейські степи та долина Дунаю в VII—XI століттях (слов’яни і болгари на периферії Візантійського світу)».
Експедиційна діяльність:
2017–2018 — участь у Пастирській археологічній експедиції ІА НАН України;
2015–2016 — участь у роботі Волинської археологічної експедиції ІА НАН України;
2015–2016 — участь у роботі Глинської археологічної експедиції Інституту керамології — відділення Інституту народознавства НАН України;
2012–2014 — участь у роботі Глинського загону Полтавської археологічної експедиції;
2008–2009 — участь у роботі Середньодніпровської археологічної експедиції ІА НАН України;
2008 — участь у роботі археологічної експедиції Національного університету «Києво–Могилянської академії»;
2007 — участь у роботі Північної експедиції ІА НАН України;
2007 — участь у роботі Бондарівського загону Охоронної археологічної експедиції Центру охорони та досліджень пам’яток археологія управління культури Полтавської державної адміністрації (ЦОДПА);
2007 — участь у роботі Нижньопсільского загону Охоронної археологічної експедиції ЦОДПА;
2006 — участь у роботі Полтавського та Більського загонів Охоронної археологічної експедиції ЦОДПА;
2004–2006 — участь у роботі Дмитрівського загону Охоронної археологічної експедиції ЦОДПА.
Педагогічна діяльність:
2023–2026 — асистент кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Наукові організації й товариства:
Спілка археологів України
Редакційна діяльність:
відповідальний редактор серії «In Sclavenia terra»
член редколегії журналу «Приноси към българската археология» (ПБА) (Contributions to Bulgarian Archaeology (CBA))
член редколегії журналу «Vita Antiqua»
Дисертаційне дослідження:
2014 — «Гончарний посуд VII — першої половини ІХ ст. в лісостепу України», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий керівник — д. і. н. Р. В. Терпиловський.
Освіта:
2009–2012 — аспірантура Інституту археології НАН України;
2007–2009 — Національний університет «Києво–Могилянська академія», факультет гуманітарних наук, магістерська програма «Археологія»;
2003–2007 — Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, історичний факультет, спеціальність «історик, учитель історії».
- Категорія: Відділ археології ранніх слов’ян
Юрій Юрійович Башкатов
Молодший науковий співробітник Відділ археології ранніх слов’ян E-mail: |
 |
Профіль
Наукові інтереси:
Проблеми етногенезу слов’ян, дослідження зміни археологічних культур рубежу ІІ–І тис. та першої половини І тис. н.е. Вивчення житла як джерела археологічних та етнокультурних даних. Розробка типології жител яка б дозволила створювати великі масиви даних придатних для порівняння. Вивчення ліпної кераміки як джерела для розуміння етнокультурних процесів. Проблеми міграцій праслов’янського населення у І–VI ст. н. е.
Поточні дослідження й проекти:
«Базові археологічні пам’ятки слов’ян та їх сусідів І тис. н. е. (нові дослідження)»; розділ: «Пам’яток латенського та ранньоримського часу»
Експедиційна діяльність:
2016–2022, 2024 — Дніпро-Псельська ранньослов’янська експедиція;
2001–2016 — керівник Комсомольскої ранньослов’янської експедиції; дослідження черняхівських пам’яток поблизу м. Комсомольск Полтавської області;
2000–2001 — участь у роботі Донської ранньослов’янської експедиції на пам’ятках біля сел Зам’ятино та Мухіно;
1996 — участь у роботі Донської ранньослов’янської експедиції на поселенні Сєдєлкі;
1994 — участь у розкопках поселення Каширка 2 експедицією Ліпецького педогогічного універсітету;
1993 — участь у розкопках поселення Попово Лежачі 4 Сейминською експедицією ІА РАН;
1992 — участь у розкопках поселення Литвіновичі Ранньослов’янською експедицією ІА РАН;
1990–1991 — участь у розкопках поселень Гнатівка ІІІ, ІV, V, могильника Лука;
1989–2007 — участь у роботі Подільської археологічної експедиції ІА НАН України;
1988 — участь у роботі Білгородської ранньослов’янської експедиції ІА АН СРСР;
1987 — участь у роботі експедиції Дністровської експедиції ІА АН УРСР;
1984 — участь у роботі Ходорівського загону ІА АН УРСР.
Наукові організації й товариства:
Спілка археологів України.
Дисертаційне дослідження:
«Житлобудівництво ранніх слов’ян (за матеріалами І–V ст. н. е.)»; науковий керівник — д. і. н. Р. В. Терпиловський.
Освіта:
1999–2003 — заочна аспірантура кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченко;
1992–1998 — Київський національний університет імені Тараса Шевченко, історичний факультет, кафедра археології та музеєзнавства, спеціальність «історик, викладач історії».
- Категорія: Відділ археології ранніх слов’ян
Антон Валерійович Панікарськийпрацював у Інституті археології з 2007 по 2018 роки Молодший науковий співробітник Відділ археології ранніх слов’ян ORCID: 0000-0001-9581-4346 |
 |
Профіль
Наукові інтереси:
Археологічні культури ранньосередньовічних слов’ян: празька, пеньківська, колочинська, райковецька, волинцевська, роменська; зброя та військова справа давніх слов’ян; зброя і військове спорядження племен Східної Європи в І тис. н.е.; писемні джерела, що стосуються давніх слов’ян; взаємовідносини слов’ян та кочових племен; взаємовідносини слов’ян та Візантійської імперії; інформаційні системи в археології (бази даних, статистико–комбінаторні методи, картографування).
Участь у дослідженнях й проектах:
«Матеріали до археологічного атласу України (слов’яни та їх сусіди в І тис. н.е.)»; розділ: «Пам’ятки празької, райковецької культур».
Експедиційна діяльність:
з 2015 — начальник Волинської археологічної експедиції ІА НАН України, дослідження пам’яток навколо Хрінницького водосховища (Рівненська область);
2007–2014 — участь у роботі Волинської археологічної експедиції ІА НАН України на узбережжі Хрінницького водосховища (Рівненська область);
2007–2008 — участь у роботі Середньодніпровської археологічної експедиції ОАСУ на пам’ятці Обухів–3 (Київська область);
2006 — участь у роботі Деснянської палеолітичної експедиції ІА НАН України на пам’ятці біля с. Бужанка (Чернігівська область);
2006 — археологічна практика у Канівському заповіднику в складі експедиції Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Черкаська область).
Наукові організації й товариства:
Спілка археологів України.
Дисертаційне дослідження:
«Зброя та військове спорядження слов’ян другої половини V—IX ст. півдня Східної Європи»; науковий керівник — д. і. н. Д. Н. Козак, з 2014 — к. і. н. С. А. Горбаненко.
Освіта:
2011–2015 — аспірантура ІА НАН України;
2005–2011 — Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет, кафедра археології та музеєзнавства, спеціальність «археолог», магістр.
- Категорія: Відділ археології ранніх слов’ян
Мар’яна Олексіївна Авраменко
Молодший науковий співробітник Відділ археології ранніх слов’ян E-mail: ORCID: 0000-0003-1566-1648 |
 |
Профіль
Наукові інтереси:
Дослідження ваз черняхівської культури складової керамічного комплексу та в складі поховального сервізу, поховальний обряд черняхівської культури.
Поточні дослідження й проекти:
«Базові археологічні пам’ятки слов’ян та їх сусідів І тисячоліття н.е. (нові дослідження)»
Експедиційна діяльність:
2020 — заступник начальника Дунаєвецької археологічної експедиції;
2019 — учасник Дніпро-Псельської ранньослов’янської археологічної експедиції;
2019–2021 — заступник начальника Комарівської археологічної експедиції Інституту археології НАН України;
2017 — участь в роботі Київської археологічної експедиції Інституту археології НАН України;
2017 — участь в роботі Подільської археологічної експедиції Інституту археології НАН України;
2016–2018 — участь в роботі Комарівської археологічної експедиції Інституту археології НАН України;
2012–2015 — участь у роботі Комарівської археологічної експедиції ІА НАН України по дослідженню виробничої факторії пізньоримського часу Комарів та пов’язаного з нею могильника Комарів–1;
2014 — проводила розвідкові роботи у Кельменецькому районі Чернівецької області;
2012 — участь у дослідженні Северинівського городища;
2011 — участь у дослідженні багатошарового поселення біля с. Мала Рача на Житомирщині;
2010 — участь у дослідженні черняхівського поселення Дмитрівка–ІІІ;
2009 — участь у дослідженні ранньослов’янського поселення Обухів–2;
2008–2009, 2012 — участь у дослідженні черняхівського могильника Червоне–2.
Наукові організації й товариства:
Спілка археологів України
Дисертаційне дослідження:
«Вази черняхівської культури»; науковий керівник — к. і. н. О. В. Петраускас.
Освіта:
2011–2013 — Національний університет «Києво–Могилянська академія», факультет гуманітарних наук, магістерська програма «Археологія та давня історія України», спеціальність «історія»;
2007–2011 — Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Інститут історичної освіти, спеціальність «історія, учитель історії та правознавства».
- Категорія: Відділ археології ранніх слов’ян
Тетяна Володимирівна Бітковська
Молодший науковий співробітник Відділ археології ранніх слов’ян E-mail: ORCID: 0000-0002-8609-1032 |
 |
Профіль
Наукові інтереси:
Проблеми етногенезу слов’ян; дослідження зміни археологічних культур рубежу І — І тис.; зарубинецька культура.
Поточні дослідження й проекти:
«Базові археологічні пам’ятки слов’ян та їх сусідів І тисячоліття н.е. (нові дослідження)»
Експедиційна діяльність:
2021 — заступник начальника Дніпро-Псельської археологічної експедиції Інституту археології НАН України;
2017–2020 — участь у роботі Дніпро-Псельської археологічної експедиції Інституту археології НАН України;
2017 — участь у роботі Подільської археологічної експедиції Інституту археології НАН України;
2016 — участь у роботі Комсомольської ранньослов’янської експедиції Інституту археології НАН України;
2015 — участь у роботі Волинської археологічної експедиції ІА НАН України; дослідження пам'яток на узбережжі Хрінницького водосховища (Рівненська область);
2012–2013 — участь у роботі Кримської експедиції; дослідження пам'ятки Буран-Кая;
2005–2016 — участь у роботі Комсомольської ранньослов’янської експедиції; дослідження черняхівських пам’яток поблизу м. Комсомольськ Полтавської області;
2004 — участь у роботі Керческой експедиції; дослідження городища Китей.
Освіта:
2002–2007 — Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет, кафедра археології та музеєзнавства, спеціальність «історик, археолог, викладач археології», спеціаліст.
- Категорія: Співробітники
Григорій Степанович Богуславський
Молодший науковий співробітник Відділ археології Криму та Північно-Західного Причорномор’я ORCID: |
 |
Профіль
Наукові інтереси:
Середньовічна археологія Північно-Західного Причорномор’я. Основні напрямки досліджень – історія та археологія середньовічного Білгорода на Дністрі (Аспрокастро, Акджа Керману), історія регіону в ранньому середньовіччі, золотоординський та молдавський періоди.
Поточні дослідження й проекти:
«Актуальні проблеми археології Північно-Західного Причорномор’я»; розділ «Актуальні проблеми середньовічної археології Північно-Західного Причорномор’я».
Експедиційна діяльність:
2008—2017 — участь в археологічних розвідках на території Одеської обл.;
1998—2016 — участь в роботі Білгород-Тірьскої експедиції ІА НАН України під керівництвом О.А. Росохацького, Т.Л. Самойлової та П.В. Остапенка на Білгород-Тірскому городищі та в Аккерманській фортеці (м. Білгород-Дністровський, Одеської обл.;
2006—2008 — участь в роботі Ізмаїльскої новобудівної експедиції ІА НАН України під керівництвом І.В. Сапожнікова в м. Ізмаїл, Одеської обл.;
2015 — участь в роботі загону Білгород-Тірскої експедиції ІА НАН України під керівництвом П.В. Остапенка на поселенні Затока І, Білгород-Дністровський район Одеської обл.;
2010 — участь в роботі загону Білгород-Тірскої експедиції ІА НАН України під керівництвом С.В. Іванової на кургані біля с. Сичавка, Лиманський (Комінтернівський) район Одеської обл.;
2008 — участь в роботі загону Білгород-Тірскої експедиції ІА НАН України під керівництвом С.В. Іванової на курганному полі біля с. Вапнярка, Лиманський (Комінтернівський) район Одеської обл.;
2003 — участь в роботі Дністро-Бугської експедиції ІА НАН України під керівництвом С.В. Іванової на курганних пам’ятках, Любашовський район Одеської обл.;
2002 — участь в роботі Дунайської експедиції ІА НАН України під керівництвом О.М. Дзиговського в Болградському районі Одеської обл.;
2000 — участь в роботі експедиції “Одеса – Броди” ІА НАН України під керівництвом О.М. Дзиговського на пам’ятках Котовського району Одеської обл.
1994—1996 — участь в роботі Анетівського загону Причорноморської експедиції Одеського державного університету ім. І.І. Мечнікова під керівництвом В.Н. Станка на палеолітичних пам’ятках біля с. Анетівка Доманівського рвйону Миколаївської обл.
Наукові організації й товариства:
Одеське археологічне товариство (ОАО).
Дисертаційне дослідження:
«Білгород та Дністровське Пониззя в VI—ХV ст», науковий керівник — д.і.н., акад. П.П. Толочко.
Освіта:
1999—2002 — ІА НАН України, аспірантура, спеціальність «Археологія». Науковий керівник — д.і.н., акад. П.П. Толочко.
1992—1997 — Одеський державний (нині – Національний) університет ім. І.І. Мечнікова, історичний факультет, спеціальність «історик, викладач історії».
- Категорія: Відділ археології раннього залізного віку
Сергій Анатолійович Скорий
Доктор історичних наук, професор, завідувач відділу Відділ археології раннього залізного віку E-mail: ORCID: 0000-0002-7842-890X |
 |
Профіль
Наукові інтереси:
Скіфській час на теренах Середньої Європи. Етнокультурна історія населення доскіфської та скіфської доби лісостепової зони Східної Європи. Кіммерійці, скіфи. Крим в скіфську епоху.
Поточні дослідження й проекти:
2022–2026 — „Ранній залізний вік в Україні: новітні дослідження та архивні матеріали”. Розділ: „Ранньоскіфські кургани біля селища Караван в басейні Сіверського Донця (Лісостеп Лівобережної України)”.
Експедиційна діяльність:
2025–2026 — керівник Кіровоградської археологічної експедиції ІА НАН України;
2021 — науковий консультант Скіфської Лісостепової експедиції ДП "НДЦ "Охоронна археологічна служба України" ІА НАН України (м. Харків). Начальник експедиції В. М. Окатенко. Розкопки курганів Люботинського курганного могильнику скіфської доби в басейні Сіверського Дінця (Дніпровський Лівобережний Лісостеп);
2020 — керівник Скіфської Середньодніпровської експедиції ІА НАН України; розкопки курганів в басейні Тясмину (Дніпровський Правобережний Лісостеп);
2019 — керівник Скіфської Середньодніпровської експедиції та науковий консультант археологічної експедиції Історико-культурного заповідника „Більськ”;
2018 — керівник Кіровоградської археологічной експедиції ІА НАНУ;
2017 — начальник Кіровоградської експедиції ІА НАНУ. Розкопки курганів на півдні Кіровоградщині;
2016 — науковий консультант експедиції "Слобожанської археологічної служби" (м. Харків). Начальник експедиції В. М. Окатенко. Розкопки кургану скіфської еліти Турецька Могила;
2010–2017 — науковий консультант експедиції Істориико-культурного заповіднику «Більск». Масштабні розвідки в межах Великого укріплення Більского городища, на теренах Полтавщини і Сумщини. Розвідки в Сумській області;
2000–2009 — науковий консультант Полтавської археологічної експедиції (начальник к. і. н. Супруненко). Розкопки курганів різного часу (в тому числі – скіфських) на півдні Полтавської області, біля м. Горішні Плавні;
2000–2002 —начальник спільної Українсько-Польскої експедиції «Мельники-Холодний Яр» ІА НАНУ і Інституту археології Ягелонського університету (з польского боку – начальник проф. Я. Хохоровські). Розкопки поховальної пам’тки скіфської еліти кургану Скіфська Могила, низки інших курганів Мотронинського могильника;
1999--2006 — начальник загону спільної Українсько-Німецької експедиції ІА НАН України і Гамбургзького університету. Розкопки на селищі скіфського часу Лісовий Кут, в межах Великого укріплення Більского городища на Полтавщині-Сумщині;
1995–1998 — начальник спільної Українсько-Польскої експедиії «Мельники-Холодний Яр» ІА НАНУ і Інституту археології Ягелонського університету (з польского боку – начальник проф. Я. Хохоровські). Розкопки поховальної пам’ятки скіфської еліти Великого Рижанівського кургану. Відкриття непограбованного поховання скіфського вождя.
1996 — участь у дослідженні курганого могильнику античного міста Аргамум (Добруджа, Румунія). Начальник експедиції В. Лунгу;
1994–1995 — сташий науковий співробітник спільної Українсько-Німецької експедиції ІА НАН України і Гамбугзького університету. Розкопки курганів скіфського часу на Більскому городищі (могильник „Б”) та в урочищі Перещепино, в межах Полтавської області;
1988–1994 — заступник начальника експедиції „Холодний Яр” ІА АН УРСР. Розкопки в Черкаській області: на Мотронинському городищі і курганному могильнику скіфського часу;
1987 — заступник начальника Скіфського загону новобудовної експедиції „Дністр-II” ІА АН УРСР . Розкопки поселення доскіфського часу біля с. Козлів Вінницької області, на Середньому Дністрі;
1983–1986 — замначальника Лісостепової Правобережної експедиції ІА АН УРСР. Масштабні археологічні дослідження — розвідки на багатьох городищах Правобережного Лісостепу, розкопки курганів в Київській, Черкаській областях (біля сс. Іванівка, Цвітково, Яснозір’я тощо);
1980–1981 — молодший науковий співробітник Акташської експедиції ІА АН УРСР; дослідження скіфських курганів в Східному Криму;
1978 — участь в дослідженні давньогрецького кургану с монументальними спорудами. Керівник – С. Шестаков;
1977 — участь в розкопках поселень доби пізньої бронзи біля Коктебеля та Феодосії в Південно-Східному Криму. Керівник – В. О. Колотухін.
1976 — участь у раскопках таврських поховальних споруд в уроч. Таш-Джарган, околиця Сімферополя. Керівник – В. О. Колотухін; участь в розкопках ділянки фортифікаціїї Неаполя Скіфського (керівник Т. М. Висотська) та поховань Східного грунтового некрополю Неаполя (керівник – К. К. Орлов);
1975–1976 — участь в розкопках Усть-Альминського городища пізньоскіфської культури в Південно-Західному Криму. Керівник – Т. М. Висотська;
1974 — участь в розкопках скіфських курганів на Керченському півострові. Керівник – А. А. Щепинський;
1973 — участь в роботах Судакського загону Кримського філіалу Інституту археології АН УССР (розкопки візантійського храму на території Генуезської фортеці, середньовічних печей, та сховища піфосів). Керівник – М. А. Фронджуло.
Наукові організації та товариства:
1997 — Member of Funerary Archaeology Studies Assosiation;
2005 — Член міжнародної Консультативної Ради “Corpus Tumulorum Scythicorum et Sarmaticorum”.
Відзнаки:
2018 — Ювілейна почесна грамота Президії НАН України
Дисертаційні дослідження:
1997 — «Кочевники предскифской и скифской поры в Днепровской Правобережной Лесостепи (вопросы этнокультурной истории)», дисертація на здобуття наукового ступеню доктора історичних наук за спеціальністю «археологія»;
1982 — «Вооружение скифского типа в Средней Европе (к вопросу о связях Скифии с населением Средней Европы)», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія». Науковий керівник к. і. н. Черненко Є.В.
Освіта:
1975–1979 — Сімферопільський державний університет ім. М. В. Фрунзе (нині Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського), історичний факультет, спеціальність «музеєзнавство та археологія».
- Категорія: Відділ археології раннього залізного віку
Сергій Володимирович Махортих
Доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Відділ археології раннього залізного віку E-mail: ORCID: 0000-0001-7865-0263 |
 |
Профіль
Наукові інтереси:
Археологія доби пізньої бронзи та раннього залізного віку Східної Європи та Кавказу, історія та культура кіммерійців та скіфів, походження та хронології їх пам’яток, а також взаємовідносини з навколишнім світом, в тому числі з населенням Центральної Європи і цивілізаціями Стародавнього Сходу.
Поточні дослідження й проекти:
НДР відділу археології раннього залізного віку (2022—2026): "Ранній залізний вік в Україні: новітні дослідження та архівні матеріали"; розділ — "Cкіфія і Кавказ в контексті нових відкриттів та інтерпретацій".
Експедиційна діяльність:
2015 — керівник Більської археологічної експедиції ІА НАН України;
2011 — дотепер — участь у роботі Приазовської археологічної експедиції ІА НАН України;
1996—2006 — участь у роботі міжнародної Українсько-Німецької археологічної експедиції ІА НАН України; дослідження Більского городища та його округи (2005—2006 — керівник експедиції);
1988—1990 — участь у роботі експедиції “Холодний Яр”;
1981, 1983—1984 — участь у роботі Чортомликської археологічної експедиції ІА АН УРСР.
Дисертаційні дослідження:
2008 — «Культура та історія кіммерійців Північного Причорномор’я», дисертація на здобуття наукового ступеню доктора історичних наук за спеціальністю «археологія»;
1987 — «Скифы на Кавказе в VII—V вв. до н. э.», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія», науковий керівник — член-кор. І. І. Артеменко.
Освіта:
1976—1981 — Чечено-Інгушський державний університет ім. Л. М. Толстого, історичний факультет, спеціальність «історик, викладач історії та суспільствознавства».
- Категорія: Відділ археології раннього залізного віку
Олександр Володимирович Симоненко
Доктор історичних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник Відділ археології раннього залізного віку E-mail: ORCID: 0000-0001-6878-556X |
 |
Профіль
Наукові інтереси:
Археологія та історія сарматської доби (сармати, пізні скіфи та їхні сусіди). Військова справа кочовиків сарматської доби. Римський імпорт у сарматів та пізніх скіфів. Пізньоскіфська культура Низового Дніпра.
Поточні дослідження й проекти:
Етнокультурні процеси на території України за доби раннього заліза", реєстраційний номер 0116U006928, підрозділ "Пізньоскіфське населення Низового Дніпра".
Програми міжнародної співпраці:
2000-2002, Римський імпорт у сарматів Північного Причорномор'я, Германський археологічний інститут (ФРН), Берлін-Київ;
2004-дотепер, Археологія України, Університет Пенсильванії (США), Філадельфія-Київ.
Стипендії та гранти:
2022 — стипендія Єврейського університету (Ієрусалим)
2017 — стипендія DAAD (Берлін, Німецький археологічний інститут);
2011–2012 — W.F. Albright Institute of Archaeological Research, Jerusalem, Glassman Holland Fellow;
2009–2010 — Institute for the Study of Ancient World, New York, NY, Visiting Research Scholar;
2008 — Institute for Advanced Study, Princeton, NJ, Member;
2004–2005 — University of Pennsylvania, Philadelphia, PA, Fulbright Visiting Scholar.
Експедиційна діяльність:
2016 – дотепер — начальник Херсонської експедиції ІА НАН України; дослідження археологічних пам'яток в зоні новобудов на Херсонщині;
2011 – дотепер — начальник Пізньоскіфської експедиції ІА НАН України; дослідження пізньоскіфських грунтових могильників та городищ на Херсонщині.
1994–1997 — учасник археологічних експедицій в Угорщині: дослідження сарматських пам'яток поблизу м. Вац;
1994 — заступник начальника експедиції КАЄ; дослідження античного святилища під Ольвією;
1993 — археологічна розвідка в Калмикії;
1990–1992 — заступник начальника Миколаївської експедиції ІА АН УРСР; дослідження курганів в Миколаївській області;
1984–1989 — керівник загону Херсонської експедиції ІА АН УРСР; дослідження курганів на півдні Херсонщини;
1983 — заступник начальника Черкаської Лівобережної експедиці їІА АН УРСР; дослідження курганів в Черкаській області;
1981–1982 — керівник Приморського загону Краснознам'янської археологічної експедиції ІА АН УРСР; дослідження курганів на півдні Херсонщини;
1980 — заступник начальника Черкасько–Полтавської експедиції ІА АН УРСР; дослідження курганів в Черкаській та Полтавські областях;
1979 — старший лаборант Черкаської Лівобережної експедиції ІА АН УРСР; дослідження курганів в Черкаській області;
1978 — керівник Черкаської Лівобережної експедиції ІА АН УРСР; дослідження кургану «Роблена Могила» в Черкаській області;
1976–1978 — старший лаборант Херсонської експедиції ІА АН УРСР; дослідження курганів в Херсонській області;
1975 — лаборант Астахівського загону ІА АН УРСР; дослідження курганів на Донбасі;
1973–1974 — лаборант Херсонської експедиції ІА АН УРСР; дослідження курганів в Херсонській області;
1972–1973 — лаборант Київської експедиції ІА АН УРСР; дослідження на території Києва (Верхній город, Поділ).
Педагогічна діяльність:
2012 – 2018 — професор кафедри археології, давньої та середньовічної історії Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського;
2007 — професор кафедри археології Національного університету «Києво–Могилянська академія».
Наукові організації й товариства:
Член-кореспондент Німецького археологічного інституту (Берлін) з 1998 р.;
Спілка археологів України;
Funerary Archaeology Studies Association;
UISSP 30th Commission: Mortuary Practices in Prehistory and Protohistory.
Відзнаки:
2012 — Who is Who in the World 2012 (29th ed.);
2011 — 2000 Outstanding Intellectuals of the XXI Century (Cambridge).
Дисертаційні дослідження:
1999 — «Сарматы Северного Причерноморья: хронология, периодизация, этно–политическая история», дисертація на здобуття наукового ступеню доктора історичних наук за спеціальністю «археологія»;
1987 — «Военное дело степного населения Северного Причерноморья в ІІІ в. до н. э. — ІІІ н. э.», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий керівник — к. і. н. Є. В. Черненко.
Освіта:
1971–1977 — Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка), історичний факультет, кафедра археології та музеєзнавства, спеціальність «історик, викладач історії та суспільствознавства».
- Категорія: Відділ археології раннього залізного віку
Денис Сергійович Гречко
Доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Відділ археології раннього залізного віку E-mail: ORCID: 0000-0003-3613-795X |
 |
Профіль
Наукові інтереси:
Етнокультурна історія населення півдня Центральної Європи доби раннього заліза
Поточні дослідження й проекти:
Озброєння та військова справа племен Східної та Центральної Європи пізньогальштатського періоду (VI ст. до н.е.)
Експедиційна діяльність:
2016–2022 — керівник Більської археологічної експедиції ІА НАН України;
2014 — керівник Куземинської археологічної експедиції ІА НАН України;
2013 — керівник Мар’їнської археологічної експедиції ІА НАН України;
2010–2012 — участь у роботі Тарханкутської археологічної експедиції Кримського філіалу ІА НАН України;
2009 — участь у роботі Ольвійської археологічної експедиції ІА НАН України;
2008–2009 — участь у роботі Старокиївської археологічної експедиції ІА НАН України;
2006–2007 — керівник Гришківської археологічної експедиції Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна;
2005–2008 — участь у роботі Подільської постійнодіючої археологічної експедиції ІА НАН України.
Педагогічна діяльність:
від 2014 — доцент кафедри теорії та історії мистецтв Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури;
від 2010 — старший викладач, доцент з/н кафедри музеєзнавства і пам’яткознавства Київського національного університету культури і мистецтв.
Наукові організації й товариства:
Спілка археологів України
Харківське обласне історико–археологічне товариство.
Відзнаки:
2015 — медаль «За оборону Маріуполя»;
2015 — медаль «Учасник бойових дій».
Дисертаційне дослідження:
2008 — «Сіверськодонецька група пам’яток лісостепу Східної Європи скіфської доби», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий керівник — к.і.н. Буйнов Ю. В.
Освіта:
2004–2007 — Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, історичний факультет, спеціальність «археологія».
1999–2004 — Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, історичний факультет, спеціальність «історія».
- Ви тут:
-
Головна
- Структура