Інститут проводить фундаментальні та прикладні дослідження наукові дослідження з актуальних напрямів археології та давньої історії з метою отримання нових наукових знань, їх використання для практичних цілей, збереження та передачі наступним поколінням. Концептуальним принципом фундаментальних та прикладних досліджень є їх контекстуальність і міждисциплінарність.
Теоретико-методологічні розробки Інституту передбачають:
- дослідження понятійного/категорійного/термінологічного апарату науки: вивчення трансформацій змісту, удосконалення з урахуванням сучасних тенденцій розвитку наук, розробка і введення до наукового обігу узгодженої термінології;
- теоретичні розробки у контексті реконструкції давньої історії (соціально-економічні, етнічні, культурні, політичні, історико-археологічні, екологічні моделі тощо);
- дослідження, удосконалення та впровадження нових ефективних методик. Основний напрям розробок методик польових досліджень – впровадження та вдосконалення неруйнівних методів; основний напрям для лабораторного опрацювання – розширення можливостей отримання інформації з вже існуючих джерел за рахунок новітніх методів; для археологічного картографування – загальний реєстр пам’яток України, інтеграція у європейські БД; а також методик каталогізації, методик аналітичних, джерелознавчих, пам’яткознавчих, історіографічних досліджень тощо.
Джерелознавчі та пам’яткознавчі розробки Інституту спрямовані на:
- систематизацію та каталогізацію джерельної бази археології та давньої історії (фондові, архівні, бібліотечні колекції);
- створення баз даних та картографування даних і метаданих археологічної спадщини (рухомих і нерухомих пам’яток);
Аналітичні розробки Інституту охоплюють:
- інтерпретаційні дослідження;
- реконструкції давньої історії населення, що мешкало на території України.
Історіографічні розробки Інституту передбачають:
- вивчення трансформацій місця і ролі археології та давньої історії у соціо-політичному середовищі країни;
- дослідження інституціонального розвитку археології та давньої історії;
- вивчення історії археологічних досліджень;
- студії з проблемної історіографії (історія ідей та понять; історія археологічної думки);
- біографічні та біобібліографічні студії тощо.
Фундаментальні та прикладні дослідження наукові дослідження Інституту здійснюються шляхом / через:
- виконання науково-дослідних робіт (НДР);
- проведення досліджень на здобуття кваліфікаційного рівня (дисертаційних);
- організацію семінарів, конференцій, практикумів;
- створення постійно діючих дискусійних просторів;
- створення тимчасових наукових колективів;
- адаптацію науково-організаційної структури Інституту під потреби актуальних наукових досліджень (створення груп, секторів, відділів лабораторій тощо).
Результатом збалансованого та ефективного здійснення теоретико-методологічних, аналітичних, та практичних – джерелознавчих, пам’яткознавчих, історіографічних досліджень Інституту є нове наукове знання, зафіксоване на носіях інформації: наукові звіти, публікації (монографії, збірники статей, матеріали семінарів і конференцій, методичні рекомендації, каталоги, автореферати тощо), бази даних, проекти науково-методичних документів тощо.
Інститут археології здійснює та координує польові експедиційні археологічні (розвідки і розкопки) та підводні археологічні дослідження, впроваджуючи й поширюючи провідні методи вивчення археологічної спадщини (передовсім, неруйнівні методи дослідження). Базовими принципами експедиційної діяльності Інституту є професійність, системність, комплексність, міждисциплінарність (геоінформаційні, геофізичні, палеоекологічні, палеозоологічні, палеоантропологічні, хіміко-технологічні аналізи), контекстуальність, дотримання методик.
Експедиційні польові дослідження Інституту проводяться у трьох пріоритетних напрямах:
- системне, довготривале, комплексне вивчення археологічних пам’яток (та їх оточуючого середовища), що обрані базовими/еталонними/показовими для основних періодів давньої історії України. Цей напрямок корелюється/узгоджується/є невід’ємною складовою НДР (планових тем), які реєструються Інститутом;
- превентивне дослідження археологічних об’єктів, яким завдано або може бути заподіяно шкоду в результаті реалізації проектів із господарського освоєння територій або під впливом інших факторів. Ці дослідження передбачають комплекс різновидів діяльності, що за своєю природою ставить за мету обмеження ризику для археологічної спадщини у її контексті. Складовою частиною цього напряму є охоронні дослідження;
- суцільні археологічні обстеження, пов’язані зі створенням загальнодержавних реєстрів/кадастрів археологічних пам’яток України, тощо. Цей напрям передбачає верифікацію та використання вже наявної інформації.
- системне вивчення підводної археологічної спадщини в межах територіальних вод України.
Експедиційні дослідження Інституту забезпечують отримання нових наукових знань у галузі археології, давньої історії та антропології (антропогенез на теренах України; історія та культура давнього населення України кам’яної доби; історія та культура давнього населення України доби палеометалів; історія та культура кіммерійців, скіфів та сарматів; історія та культура античних міст-держав; історія та культура давніх слов’ян та їх сусідів; історія та культура Київської Русі; історія та культура середньовічної України; історія та культура Нової доби, історична антропологія та біоархеологія тощо), а також формуванню археологічних колекцій (державної частини Музейного фонду України), розпорядником яких є Інститут археології.
Результат експедиційної роботи – звіти, науково опрацьовані колекції, консервація розкопаних об’єктів з пропозиціями по музеєфікації, музейні експозиції, виставки.
У Інституті археології НАН України засновано науково-методичний міждисциплінарний семінар "Біоархеологія" на базі відділу біоархеології Інституту.
Семінар діє на постійній основі на громадських засадах і є заходом, що включає теоретичні лекції і доповіді учасників та запрошених науковців, а також практичні заняття для студентів, аспірантів й фахівців. Тематика семінару охоплює дисципліни біологічної археології, зокрема фізичну антропологію, археозоологію, археоботаніку, остеоархеологію, археотанатологію тощо.
Про семінар
Періодичність: Заняття та лекції відбуваються в Інституті археології з періодичністю один раз на тиждень. Раз на місяць передбачається проведення теоретичної лекції за тематикою семінару.
Програма лекцій, занять та заходів буде розміщена на сторінці семінару.
Завданнями семінару є: підготовка молодих кадрів, поширення класичних та розвиток нових міждисциплінарних методик, обмін досвідом та ідеями між науковцями різних галузей науки та різних поколінь, інтенсифікація і розширення можливостей палеоекологічних, палеоантропологічних, палеопатологічних, палеоботанічних та новітніх інформаційних підходів до комплексних досліджень давньої історії. Одним із завдань семінару є участь співробітників та учасників семінару у підготовці, розробці та виконанні міжнародних та всеукраїнських наукових проектів.
Основні напрями роботи семінару:
• Археотанатологія. Первинний аналіз поховального контексту. Тафономія. Постпоховальне середовище та вплив природних та антропогенних факторів на збереженість антропологічного матеріалу.
• Біологія кісткової тканини. Анатомія опорно-рухової системи.
• Кремації. Методики та можливості дослідження спалених решток людей та тварин.
• Диференціація кісткових решток людини та тварини. Методики палеоантропології та палеозоології.
• Визначення статі та віку людини. Палеодемографічні реконструкції.
• Класичні методики палеоантропології – краніометрія і краніоскопія, статистична обробка даних та можливості реконструкції етнічного складу населення.
• Остеометрія та остеоскопія. Методики виміру та дослідження кісток посткраніального скелету з метою реконструкції фізичного типу, професійної та побутової діяльності давньої та історичної людини.
• Методики та можливості палеопатологічних реконструкцій.
• Хвороби в історії.
• Палеодієти. Класичні та новітні методики дослідження.
• Палеоекологія. Давня людина в екологічному контексті. Взаємодія людини та природного середовища у минулому.
• Археогенетика, палеопротеоміка, ізотопний аналіз та інші біохімічні та біофізичні методи в антропології та біоархеології.
• Можливе також поповнення та розширення тематики (в рамках дисципліни).
У рамках семінару передбачається проведення сезонних антропологічних шкіл, короткотривалих тематичних семінарів, воркшопів.
Організаційний комітет семінару:
Олександра Козак (к.і.н., с.н.с. відділу біоархеології ІА НАН України) – керівник семінару;
Інна Потєхіна (к.і.н., с.н.с. зав. відділом біоархеології ІА НАН України);
Тетяна Слободян (к.і.н., н.с., вчений секретар відділу біоархеології ІА НАН України).
Інформацію підготувала:
Учений секретар Інституту археології к.і.н. Ольга Манігда
Науково-методичний семінар з історії гуманітаристики в Україні (до січня 2020 р. Семінар з історії археології та мистецтвознавства України) започатковано у квітні 2016 р. Секцією археології і давнього мистецтва ІСОМ України за підтримки Інституту археології НАН України, Національного музею мистецтв ім. Б. і В. Ханенків, Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.
Про семінар
Періодичність: Зустрічі семінару відбуваються на базі Інституту археології НАН України або інституцій-партнерів в середньому 8–10 разів на рік.
Мета ініціативи – створювати й розвивати простір для конструктивного діалогу, обміну думками й досвідом у царині використання різних технік, методів, інструментарію історіографічних студій, ознайомлювати учасників із поточною «кухнею» досліджень з історії гуманітаристики в Україні, ділитися досвідом інших країн щодо дослідження, збереження та популяризації культурної спадщини, оприлюднювати результати студіювання історії гуманітаристики у різних формах (фахові зустрічі, публічні лекції, авторські екскурсії, презентації видань тощо).
Семінар з історії гуманітаристики в Україні сприяє верифікації дієвості й доцільності залучення новітнього дослідницького інструментарію (зокрема, адаптації концептів, понять, категорій, які широко використовуються у сучасному вітчизняному й закордонному історіографічному процесі, для вивчення історії археології, мистецтвознавства, музейництва, сходознавства тощо); забезпечує міждисциплінарну й міжінституціональну взаємодію; до дискусій запрошуються фахівці з профільних академічних інститутів, музейних установ, університетів країни, а також всі, хто цікавиться історією української науки й культури.
Координатор семінару:
Анна Яненко (к. і. н., провідний науковий співробітник Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника)
Використані світлини й фотовідбитки з негативів на склі з колекції Наукового архіву Інституту археології НАН України та Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника
|
Науково-методичний міждисциплінарний семінар "Біоархеологія" |
 |
Науково-методичний семінар з історії гуманітаристики в Україні |
 |
До 185-річчя
|
30 січня 2019 року,КНУ ім. Т. Шевченка,
|
 |
Середньовічна археологія.
|
29 березня 2017 року,Археологічний музей НАН України, м. Київ |
- Ви тут:
-
Головна
-
Діяльність
- Наукова