Категорія: Співробітники  

Артем Вадимович Борисов

 

Кандидат історичних наук, науковий співробітник

Відділ давньоруської та середньовічної археології
вул. Володимирська, 3
Київ - 01001

Тел. роб.: +380 (44) 278 44 05

E-mail:

ORCID: 0000-0002-2322-2277

 Borysov 

Профіль

Наукові інтереси:
взаємодія людини та природного середовища; археологія простору; системи заселення; картографування пам’яток; збір та зберігання археологічних даних; моніторинг археологічних об’єктів; історія археології; біографістика.

Поточні дослідження й проекти:
«Система заселення давньоруського Поросся» (підтема НДР «Населені пункти України-Руси за археологічними даними», 2022—2026 рр.);
«Пороський дослідницький проект»;
Проєкт «Острів».

Експедиційна діяльність:
З 2009 — проводить власні археологічні дослідження в басейні р. Рось на території давньоруського Поросся;
З 2011 — керівник Пороської археологічної експедиції ІА НАН України;
З 2019 — участь у роботі Архітектурно-Археологічної експедиції ІА НАН України. Дослідження комплексної пам'ятки Острів та комплексу пам'яток в ур.Старі Сухоліси;
2021 р. — розвідкові роботи в українському Буджаку під керівництвом к.і.н. В.А. Гнери. Дослідження поселень пізніх ногайців;
2008‒2014, 2021 — участь у роботі Овруцької (Східно‒Волинської) археологічної експедиції ІА НАН України під керівництвом А. П. Томашевського та С. В. Павленка (розвідки на території Житомирської області, дослідження пам'яток індустрії пірофілітового сланцю);
2020 р. — участь в дослідженні кургану на Арабатській стрілці (керівник к. і. н. Ю. В. Болтрик);
2020 р. — дослідження на посаді літописного Боришполя (м.Бориспіль), керівник А. М. Оленич;
2017—2020 р. — участь в розвідкових роботах в басейні р.Ірпінь та Києво-Святошинському районі в рамках експедиції Охоронно-Археологічної служби України ІА НАН України (керівники С. П. Коломієць, А. О. Корвін);
2019 р. — участь у роботах Північної постійнодіючої експедиції ІА НАН України (керівник к. і. н. І. А. Готун).
2019 р. — дослідження на комплексі пам’яток Миколаївка в Пороссі під керівництвом к. і. н. О. В. Манігди за участі д-ра Міхала Джіка (DZIK Michal) з Інституту археології Жешувського університету (Республіка Польша);
2017, 2019 — участь у роботі Дніпро–Псельської ранньослов’янської експедиції ІА НАН України, керівник Ю. Ю. Башкатов. Пошук могильника І—ІІ ст. н. е. біля с. Івківці, Чигиринського р-ну, Черкаської обл;
2003, 2005, 2006, 2016, 2017 — участь у роботі Черкаської Лісостепової археологічної експедиції рід керівництвом М. П. Сиволапа (дослідження поселення ямної культури Десятини та поселення скіфського часу Панський Острів);
2013 — участь у роботі спільної експедиції ІА НАН України та Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф Державного агенства України з управління зоною відчудження під керівництвом А. П. Томашевського та С. В. Переверзєва (рятувальні розкопки на поселенні в ур. Баранівка біля с. Ласки Народицького району Житомирської області);
2012 — участь у роботі комплексної археологічної експедиції по дослідженню пам’яток в околицях оз. Нобель (Рівненська облась), під керівництвом Л. Л. Залізняка;
2008, 2015 — участь у роботі Житомирської археологічної експедиції ІА НАН України під керівництвом А. В. Петраускаса;
2008 — участь у роботі Білгородської археологічної експедиції ІА НАН України під керівництвом В. Ю. Непомящих;
2007 — участь у роботі американсько‒української археологічної експедиції під керівництвом Дж. Картера (дослідження на території стародавнього Херсонесу);
2006 — участь у роботі археологічної експедиція НАУКМа під керіництвом Л. Л. Залізняка (розкопки мезолітичної стоянки Добрянка та палеолітичної стоянки Троянове);
2004 — участь у роботі археологічної експедиції ІА НАН України під керівництвом Ю. Я. Рассамакіна (розкопки кургану та трипільського поселення Колодисте).

Педагогічна діяльність:
з 2019 р. асистент Кафедри археології та давньої історії України Національного університету «Києво-Могилянська академія» сец. курс. П. А.Томашевського «Просторові дослідження та палеоекологічні реконструкції у археології», з 2021 р. авторський спец. курс «Археологічне пам’яткознавство та охорона археологічної спадщини (сучасні комплексні інформаційні підходи) та нормативний курс «Київська Русь та її сусіди».

Наукові організації й товариства:
Спілка археологів України (голова Київського обласного підрозділу); 
Черкаське археологічне братство.

Дисертаційне дослідження:
2020 — «Давньоруське Поросся: система заселення», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий керівник — к. і. н. А. П. Томашевський.

Освіта:
2008‒2012 — аспірантура ІА НАН України;
2006‒2008 — Національний університет «Києво–Могилянська академія», магістерська програма «Археологія та давня історія України», спеціальність «історія», кваліфікація «магістр»;
2002‒2006 — Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, історико‒філософсько‒юридичний факультет, спеціальність «Історія України», кваліфікація «бакалавр».

Категорія: Співробітники  

Олександр Миколайович Казимір

 

Молодший науковий співробітник

Відділ давньоруської та середньовічної археології
вул. Володимирська 3
Київ - 01001

Тел. роб.: +380 (44) 278 44 05

E-mail:

ORCID:

 Казимір 

Профіль

Наукові інтереси:
давньоруська та середньовічної археологія України; міжнародне право та законодавство України у сфері наукових археологічних досліджень; матеріальна культура середньовічних поселень передмість Києва, функціонування археологічних пам’яток у сучасному соціокультурному середовищі, популяризація культурної спадщини серед широкого загалу; організація пам’яткоохоронної діяльності; експериментальна археологія.

Поточні дослідження й проекти:
«Матеріальна основа ранньоукраїнської цивілізації: археологічна карта другої половини ХІІІ — початку XVIII ст.», підрозділ «Археологічні пам’ятки Київщини. Наукові і правові аспекти дослідження та охорони».

Експедиційна діяльність:
2010 ‒ до теперішнього часу — керівник Борщагівського загону Північної постійнодіючої експедиції ІА НАН України;
2001 ‒ до теперішнього часу — участь у роботі Північної постійнодіючої експедиції ІА НАН України (розкопки міст Чернігів, Вишгород, селищ між Ходосівкаю та Лісниками, Ходосівка‒Вечірній ліс, Ходосівка‒Козаків яр, Ходосівка‒Рославське, Софіївська Борщагівка, Дмитровичі, розвідки та наукові археологічні експертизи у Києво‒Святошинському районі, паспортизація пам’яток Києво‒Святошинського району.

Дисертаційне дослідження:
«Організаційно‒методичні та правові засади наукової діяльності у сфері археології»; дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий керівник — член–кореспондент НАН України, д.і.н. О. П. Моця.

Освіта:
2005‒2009 — Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, спеціальність «Правознавство», кваліфікація «магістр права»;
2004‒2005 — Чернігівський державний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка, історичний факультет, спеціальність «Педагогіка і методика середньої освіти. Історія. Соціальна педагогіка», кваліфікація «вчитель історії, соціальний педагог»;
2000‒2004 — Чернігівський державний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка, історичний факультет, спеціальність «Педагогічна освіта», кваліфікація «бакалавр педагогічної освіти, вчитель історії».

Категорія: Співробітники  

Володимир Миколайович Мисак

 

Лаборант 1-ї категорії

Відділ давньоруської та середньовічної археології
вул. Володимирська 3
Київ - 01001

Тел. роб.: +380 (44) 278 44 05

E-mail:

ORCID:

 Мисак 

Профіль

Наукові інтереси:
просторова археологія; застосування геоінформаційних методів в археологічних дослідженнях; давньоруська археологія; зберігання археологічних даних.

Поточні дослідження й проекти:
 

Експедиційна діяльність:
2013 — участь у роботі спільної експедиції ІА НАН України та Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф Державного агенства України з управління зоною відчудження під керівництвом А. П. Томашевського та С. В. Переверзєва (рятувальні розкопки на поселенні в ур. Баранівка біля с. Ласки Народицького району Житомирської області);
2013‒2014 — участь у роботі Овруцької (Східно‒Волинської) археологічної експедиції ІА НАН України під керівництвом А. П. Томашевського та С. В. Павленка (розвідки на території Житомирської області, дослідження пам'яток індустрії пірофілітового сланцю);
2008 — участь у роботі Білгородської археологічної експедиції ІА НАН України під керівництвом В. Ю. Непомящих;
2009 — участь у роботі археологічної експедиція НАУКМа під керіництвом Л. Л. Залізняка (розкопки палеолітичних стоянок Лікареве та Троянове);
2005 — участь у роботі археологічної експедиція під керіництвом С. О. Біляєвої (розкопки Аккерманської фортеці у м. Білгород–Дністровський)

Наукові організації й товариства:
Спілка археологів України

Дисертаційне дослідження:
 

Освіта:
2009‒2011 — Національний університет «Києво–Могилянська академія», магістерська програма «Археологія та давня історія України», спеціальність «історія», кваліфікація «магістр»;
2003‒2007 — Національний університет «Києво–Могилянська академія», факультет інформатики, кваліфікація «бакалавр».

Категорія: Співробітники  

В’ячеслав Миколайович Скороход

 

Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник

Відділ давньоруської та середньовічної археології
вул. Володимирська, 3
Київ - 01001

Тел. роб.: +380 (44) 278 44 05

Факс: +380 (44) 418 33 06 (приймальня)

E-mail:

ORCID: 0000-0001-5317-0896

 Skorokhod
 

Профіль

Наукові інтереси:
Історія та археологія давньоруського часу ІХ–ХІІІ ст. Археологія Середнього Подніпров’я. Археологія Давньоруських міст, городищ та селищ Подесення. Археологія епохи вікінгів. Новітні методи в археології. Торгівельні шляхи часів Киїівської Русі.

Поточні дослідження й проекти:
"Матеріальна основа ранньоукраїнської цивілізації: археологічна карта другої половини ХІІІ — початку XVIII ст.";
"Населені пункти України-Руси за археологічними даними";
"Виповзів на Десні Х ст".;
"Ранньодержавні центри Подесення: Виповзів та Шестовиця".

Програми міжнародної співпраці:
2022 — Керівник Чернігівської групи Моніторингової археологічної експедиції в рамках виконання грантового проєкту "Ukrainian archeological heritage, threatened bywar: saving and protection" (Deutsches Archaologisches Institut).

Стипендії та гранти:
2018 — Подесення в історії України: історико-археологічний аспект 01.06.2018 по 31.12.2018 р., (№ Ф77/12-2018) Державного фонду фундаментальних досліджень МОН України від 02.04.2018 р.);
2016 – 2018 — Відповідальний виконавець бюджетної теми МОН України № 1–2016: Батурин: гетьманська столиця доби раннього модерну з 02.01.2016 по 31.12.2018 р.;
2017 — Подесення в історії України: історико-археологічний аспект з 01.06.2017 по 31.12.2017 р., (№ ф77/83-2017) Державного фонду фундаментальних досліджень МОН України.

Експедиційна діяльність:
2021–2023 — Лівобережна археологічна експедиція, дослідження на території середньовічного Чернігова (кер. О. П. Моця, В. М. Скороход);
2020 — Лівобережна археологічна експедиція, дослідження Чернігівського Третьяка, Передгороддя, Застриження (кер. О. П. Моця);
2019–2020 — Зарічненська археологічна експедиція (кер. В. С. Жигола);
2018 — Лівобережна археологічна експедиція, дослідження Чернігівського Передгороддя (кер. О.П. Моця);
2017–2019 — Седнівська археологічна експедиція (кер. В. М. Скороход);
2017–2018 — Морівська археологічна експедиція (кер. В. М. Скороход);
2015–2016 — Седнівська археологічна експедиція (кер. О. П. Моця);
2012, 2018, 2019 — Шестовицька археологічна експедиція (кер. В. М. Скороход);
2009–2021 — Виповзівська археологічна експедиція (кер. В. М. Скороход);
2009 — Любецька археологічна експедиція (кер. О. М. Веремейчик);
2006 — Чигиринська археологічна експедиція (кер. Г. А. Мудрицький);
2006 — Лівобережна археологічна експедиція, дослідження Чернігівського Дитинця (кер. О. П. Моця);
2004–2020 — Батуринська Українсько-Канадська археологічна експедиція (кер. Ю. М. Ситий);
2002–2011 — Шестовицька археологічна експедиція (кер. О. П. Моця).

Дисертаційне дослідження:
2012 — "Просторова структура Шестовицького археологічного комплексу в урочищі Коровель кінця ІХ — початку ХІ ст."

Освіта:
2007 – 2011 — аспірантура Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка.
2006 — магістратура, історичний факультет Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, спеціальність "Історія".

Категорія: Відділ давньоруської та середньовічної археології  

Категорія: Відділ археології кам’яної доби  

Категорія: Відділ давньоруської та середньовічної археології  

- Дослідження укріплених поселень давньоруського часу

- Дослідження сільських поселень давньоруського часу

- Дослідження давньоруської економіки

- Дослідження систем заселення окремих територій давньоруського часу

- Дослідження памяток післямонгольського й козацького часу

- Дослідження кочівницьких середньовічних пам’яток

- Експериментальна археологія

- Дослідження поховальних памяток

Категорія: Відділ давньоруської та середньовічної археології  

2017–2021 рр. 
«Матеріальна основа ранньоукраїнської цивілізації: археологічна карта другої половини ХІІІ — початку XVIII ст.»

Керівник: член–кореспондент НАН України, д.і.н. О. П. Моця.
Резюме: Метою й змістом роботи є збір, реєстрація у базі даних, картографування та систематизація усіх пам’яток післямонгольських та козацьких часів в межах території сучасної України; створення деталізованої, методично й технічно виконаної сучасної карти й бази даних по пам’яткам другої половини ХІІІ — початку XVIІІ ст., яка у перспективі стане фундаментальним базисом для розгляду, реконструкції та оцінки усіх основних аспектів історичного процесу як у пізньосередньовічні часи, так і у часи раннього модерну: соціально–економічних, демографічних, етнокультурних, військово–політичних та інших.
Результатом виконання запропонованої теми стане спеціально розроблена і складена археологічна карта археологічних пам’яток післямонгольського та козацького часу на території України і відповідна їй інформаційна база даних. Таке зведення максимально повної інформації по усіх відомих в науці пам’ятках часів пізнього середньовіччя і раннього модерну здійснюється вперше на основі опрацювання всього обсягу наявних наукових публікацій, архівних матеріалів та введення до наукового обігу матеріалів сучасних авторських польових досліджень.
Планується проведення археологічних досліджень та введення до наукового обігу численних археологічних матеріалів, отриманих в ході археологічних досліджень археологічних пам’яток другої половини ХІІІ — початку XVIІІ ст. Крім польових досліджень планується написання кількох узагальнюючих праць (індивідуальних та колективних монографій) та низки публікацій і статей, з актуальних питань зазначеного напрямку досліджень.
Дана тема є логічним продовженням попередньої теми виконуваної цим же колективом авторів протягом 2012-2016 рр.: «Матеріальна основа давньоруської цивілізації: археологічна карта південно–руських земель ІХ–ХІІІ ст.».

2012–2016 рр.
«Матеріальна основа давньоруської цивілізації: історико–археологічна карта»

Керівники: член–кореспондент НАН України, д.і.н. О. П. Моця.
Резюме: Результатом виконання теми стала спеціально розроблена і складена археологічна карта давньоруських пам’яток на території сучасної України та відповідна їй інформаційна база даних. В ході дослідження аналізувався світовий досвід й залучалися найбільш ефективні елементи подібних систем. На сьогодні база даних нараховує 5 000 археологічних пам’яток Х — І половини ХІІІ ст. Тим самим, отримано принципово нову якісно–кількісну картину і детальну карту розповсюдження всіх типів давньоруських археологічних пам’яток. Виконання теми стало можливим завдяки збору та обробці безпрецедентно великих за обсягом та складністю масивів даних: опублікованих джерел, архівних та фондових документів, пам’яткоохоронної документації. Реєстрація, систематизація та аналіз зібраного матеріалу спонукали до розробки і вдосконалення структури опису та фіксації інформації про археологічні пам’ятки і вдосконаленню методик й процедур аналізу археологічної інформації.
В ході реалізації теми виконавці проводили польові дослідження з метою поповнення джерельної бази та перевірки інформації про вже відомі пам’ятки. Здобуто і введено до наукового обігу значний обсяг нових археологічних джерел. Виконавцями осмислювалися й узагальнювалися різноманітні аспекти наукової теми, присвячені проблемам культурних і цивілізаційних взаємодій суспільств середньовіччя, виникнення та розвитку міст і сіл, формування матеріальної культури і способів господарювання, складання етнокультурних та соціально–майнових основ давньоруської цивілізації. Ці питання знайшли відображення у підготовлених й надрукованих виконавцями наукових працях: 11 індивідуальних та 3 колективні монографії, 8 розділів у 3–х колективних монографіях, 4 збірки наукових праць, 204 наукові публікації.
Отримана в результаті виконання НДР база даних може стати основою програми по обліку та збереженню історико–культурного національного надбання і охороні археологічних пам’яток України. Монографії та статті, підготовлені й видані відповідальними виконавцями за час виконання теми можуть бути використані при підготовці фундаментальних праць з історії Русі–України, розділів підручників для середніх шкіл та вищих навчальних закладів, підготовки експозицій музеїв.

2007–2011 рр.
«Пам’ятки середньовічної України: історико–археологічні дослідження»

Керівник: член–кореспондент НАН України, д.і.н. О. П. Моця.
Резюме: В результаті виконання теми було зібрано, систематизовано та проаналізовано значний обсяг середньовічних археологічних пам’яток території України, відкритих і досліджених протягом останнього десятиліття.
Комплексне вивчення середньовічних археологічних пам’яток різних регіонів України узагальнює результати проведених виконавцями польових досліджень із залученням даних спеціальних палеоекологічних та історико–технологічних аналізів, експериментального моделювання та спеціального вивчення всього комплексу писемних джерел в руслі обраної тематики. Отримані результати є важливою джерельною базою для з’ясування шляхів виникнення, ранніх етапів становлення та подальшого розвитку давньоруського та середньовічного населення України.
Дослідження малих міст, стольних градів, городищ, поселень та могильників суттєво доповнює та змінює існуючі уявлення про матеріальну та духовну культуру міського і сільського населення стародавньої України в цілому. Дослідження особливостей і закономірностей заселення в окремих регіонах є науковою основою для реконструкції господарсько–побутового укладу, культури та світогляду давнього населення України–Русі.
Наукові здобутки, отримані в результаті виконання теми, дозволяють окреслити напрямки майбутніх досліджень у розробці проблем виникнення давньоруської та середньовічної української державності, генезису та розвитку середньовічної матеріальної культури населення України–Русі.

2002–2006 рр.
«Археологічні дослідження середньовічних міст України VIII–XVII ст.»

Керівник: д.і.н. О. В. Сухобоков, член–кореспондент НАН України, д.і.н. О. П. Моця.
Резюме: Проблематика досліджень даної теми охоплювала широке коло проблемних питань, пов’язаних з вивченням процесів утворення міст, типології міських та укріплених населених пунктів, їх ролі та значення в регіональних та загальних системах заселення. Вивчалися проблеми матеріальної культури міст різного рівня, особливостей культури міського мешкання, окремі аспекти ремісничої діяльності міського населення. Дослідження матеріальної культури і ремесла міст та городищ велося у порівнянні з особливостями хронологічно-синхронного ремесла та побуту мешканців тогочасного села. Спеціальні дослідження присвячувалися маловивченим складним особливостям міської фортифікації, планування міської території, особливостям забудови. Окремо вивчалися роль та значення укріплених міських населених пунктів у загальній системі заселення і їх зв’язок з сільською округою та відповідними поховальними пам’ятками.

1998–2002 рр.
«Село Київської Русі (за матеріалами південноруських земель)»

Керівник: д.і.н. О. П. Моця.
Резюме: Історія селянства — одна з головних тем в дослідженні епохи феодалізму, оскільки воно демографічно домінувало і складало головну частку виробничого потенціалу тогочасного суспільства. Під вільним сільським населенням феодального суспільства розуміється маса дрібних сільських безпосередніх виробників, котрі вели індивідуальне господарство власними силами і засобами виробництва та ще не потрапили в приватну залежність, а лише в державну.
Село лише іноді згадується на сторінках письмових джерел. Тому важливе значення для дослідження сільської проблематики мають археологічні матеріали і дані суміжних дисциплін. Роботи останніх часів дозволили у дослідженні цього питання вийти на новий рівень накопичення інформації, що, в свою чергу, поставило нове завдання — підготувати узагальнюючу працю, в якій би були висвітлені основні аспекти сільського тогочасного життя: необхідно розкрити такі важливі проблеми як встановлення в загальних рисах системи заселення в давньоруський період, історії населення південноруських земель, рівень розвитку землеробства, скотарства, промислів, ремесла та торгівлі. Важливими є питання реконструкції забудови поселень, дослідження суспільних відносин, встановлення рівня культурного розвитку на селі та деякі інші аспекти життя більшості люду в ті часи.
Найважливішим і найвагомішим результатом закінченої планової теми є підготована виконавцями до друку колективна монографія «Село Київської Русі (за матеріалами південноруських земель)», обсягом 29 др. арк. Колективна монографія вводить до наукового обігу новітні дуже важливі і оригінальні авторські археологічні матеріали і визначається низкою наукових новацій та особливостей. Новим у даній праці є реалізований тут комплексний підхід до вивчення давньоруського села, який означує якісно новий наступний етап у дослідженні давньоруського села.

1997–2001 рр.
«Укріплені поселення середньовіччя на Україні (Середньовічні городища Центральної України VIII–XVII ст.)»

Керівник: д.і.н. О. В. Сухобоков.
Резюме: 

1993–1997/8 рр.
«Південноруське село (зведення археологічних, антропологічних та палеоботанічних матеріалів)»

Керівник: д.і.н. О. П. Моця.
Резюме: 

Планові теми Сектору давньоруської археології (1986–1996)

На момент створення сектору давньоруської та середньовічної археології у 1986 р. співробітниками виконувалась тема «Південна Русь та її сусіди в IX–XIV ст.» («Южная Русь и ее соседи в IX–XIV вв.»). В подальшому співробітниками сектору в межах планових наукових тем розроблялась декілька наукових напрямків:

— дослідження давньоруського села, планові теми:

• Історико–археологічне вивчення південно–руського села (Південноруське село IX–XIV ст.) (1988–1990, керівник – д.і.н. О. П. Моця);
• Матеріальна культура давньоруського села IX–XIІІ ст. (Нові археологічні дослідження південноруського села IX–XIІІ ст.) (1991–1992, керівник – д.і.н. О. П. Моця);
• Південноруське село (зведення археологічних, антропологічних та палеоботанічних матеріалів) (1993–1997/8, керівник – д.і.н. О. П. Моця);

— дослідження середньовічних укріплень, планові теми:

• Змієві вали Середнього Подніпров’я (закінчена 1988 р., керівник – д.і.н. М. П. Кучера);
• Троянові вали Середнього Подністров’я (1988–1990, керівник – д.і.н. М. П. Кучера);

— дослідження літописних міст та городищ України, планові теми:

• Укріплені поселення IX–XVІІ ст. на території України (1991–1993, керівник – д.і.н. М. П. Кучера);
• Дослідження укріплених поселень VIII–XVII ст. на території України (1994–1996, керівник – д.і.н. М. П. Кучера).

Значна увага приділялася також південно–руським поховальним пам’яткам (О. П. Моця) та створенню «Зводу пам’яток історії та культури» (М. П. Кучера, О. В. Сухобоков).

Категорія: Відділ давньоруської та середньовічної археології  
давньоруський_заставка

Середньовічна археологія в довоєнній академічній науці
давньоруський_заставка

Академічна середньовічна археологія в 1944–1996 рр.
давньоруський_заставка

Відділ давньоруської та середньовічної археології на сучасному етапі

 

Категорія: Наукові фонди  

Зібрання археологічних матеріалів, які стали основою фондової збірки, було започатковане у 1919 р. Комісією зі складання археологічної карти України. У 1920-х - на початку 1930-х рр. воно поповнювалося завдяки діяльності Археологічного комітету ВУАН, а з 1934 р. — Інститутом історії матеріальної культури (від 1938 р. — Інститут археології).

Під час Другої світової війни значна частина археологічних колекцій була втрачена, інша частина потрапила до Державного історичного музею УРСР у Києві. Тож у повоєнні роки нагромадження археологічних матеріалів в Інституті археології розпочалося майже наново. Тривалий час матеріали з розкопок зберігались у відділах і камеральних лабораторіях. Перше сховище для знахідок було обладнане в приміщенні Інституту археології на вул. Кірова, 4 (нині Грушевського) лише на початку 1970-х рр. Упорядкування колекцій тоді провадила О. В. Цвек.

1974 р. фонди увійшли до складу відділу польових досліджень. Початок цього етапу співпав з переїздом Інституту до приміщень Видубицького монастиря. Там колекції спочатку розміщувалися в будівлях Трапезної церкви та дзвіниці, а на початку 1980-х рр. через значне зростання обсягу матеріалів було обладнане сховище в Георгіївському соборі. Під керівництвом завідувача фондів А. Л. Нечитайло матеріали було впорядковано, систематизовано та укомплектовано до 716 колекцій, що охоплювали час від кам’яної доби до середньовіччя.

Результатом цієї попередньої систематизації наприкінці 1970-х рр. було складання «Списку археологічних колекцій» — покажчика (каталога) фондів відповідно до номерів колекцій. Паралельно оброблялися матеріали старих колекцій, на них складалися колекційні описи й картотеки. У 1970-і рр. до фондів щорічно надходило понад 40 тис. од. зберігання, про що інформувалося в квартальнику «Археологія».

У 1987 р. наукові фонди, очолювані Н. О. Сон, увійшли до складу сектора джерелознавства, очолюваним С. О. Біляєвою. Відтоді в роботі підрозділу, крім головного завдання — зберігання та обліку джерел, значна увага приділяється науково-дослідній тематиці в галузі археологічного джерелознавства та впровадженню нових розробок у практику впорядкування та зберігання артефактів. Подальша систематизація матеріалів спрямовувалася на створення бази даних, яка могла стати основою для швидкого пошуку необхідної інформації. На першому етапі завдання полягало в розробці методичних і науково-практичних засад інформаційної системи археологічних джерел, для чого вивчався та використовувався досвід систематизації джерел в Україні та за кордоном. Було розроблено модель інформаційно-пошукової системи «Археолог», попередню структуру опису деяких груп джерел, підготовано електронний каталог колекцій скіфської доби, античності та новобудовних експедицій, введений до автоматичної інформаційної системи. 1991 р. вийшло перше друковане видання
каталога з переліком колекцій розділу первісної археології (препринт у двох частинах), які зберігалися на той час у фондах (Бурдо, Константинеску, Ляшко 1991).

1996 р. фонди стали окремим науково-допоміжним підрозділом Інституту. В межах науково-дослідницьких планових тем цього підрозділу співробітники фондів створили методичні розробки з систематизації, зберігання, обліку та опису археологічних джерел. Практична діяльність спрямовувалася на розробку та впровадження нової структури наукових фондів, їх реорганізацію відповідно до існуючих вимог джерелознавства та інформаційних технологій. Колекції були згруповані за розділами згідно з хронологічним і тематичним принципами.

Особливо важкий і складний період у роботі фондів пов’язаний з багаторазовою зміною приміщень фондосховища наприкінці ХХ ст. Новий етап у розбудові фондів розпочався з будівництва та обладнання спеціального приміщення для фондосховища (2001–2004). Достатні для розміщення колекцій площі нового приміщення було обладнано необхідним устаткуванням для зберігання матеріалів. Це уможливило впорядкування й систематику перевезених колекції за шістьма розділами відповідно до вимог археологічного джерелознавства.

Упродовж 1998–2001 рр. співробітники фондів розробили й втілили в науково-дослідницьку практику якісно новий, сучасний вид обліково-наукової документації — електронні та мультимедійні каталоги. Документація, створена за новими стандартами, дозволяє накопичувати інформацію на електронних носіях з використанням ПК. До каталогів введено науково довідковий апарат та ілюстрації, які демонструють не тільки матеріали колекцій, але й супровідний археологічний контекст. Таким чином досягається мета поєднання в єдину систему матеріалів фондів, архіву та наукових розробок співробітників фондів.

За останнє десятиліття в ході виконання планових тем співробітники фондів набули досвіду в створенні електронної науково-облікової документації, зокрема каталогів. Інформація, розміщена в них, користується значним попитом і необхідна не лише для систематизації археологічних джерел працівниками фондів, а й значного полегшення роботи науковців з матеріалами колекцій.

Принципи інформатизації та систематизації археологічних колекцій Інституту впроваджуються під час створення електронних форм науково-облікової документації: каталогів, колекційних описів, актів прийому та передачі матеріалів, наукових і реставраційних паспортів. Розроблені принципи електронних форм довідкової та науково облікової інформації з археологічної спадщини можуть бути корисними для будь-яких установ, де зберігаються масові колекції рухомих археологічних пам’яток.

Робота з каталогізації археологічних матеріалів — головне завдання співробітників під час опрацювання фондових колекцій, і вона здійснюється постійно згідно з науково-дослідними плановими темами. Метою таких досліджень є створення генеральної електронної бази даних археологічних джерел наукових фондів та Археологічного музею Інституту. Систематизація та впорядкування археологічних матеріалів триває постійно і через значні накопичення минулих років, і через нові щорічні надходження. Складається документація на безпаспортні колекції.

Від 2003 р. робота з колекціями археологічних матеріалів у Наукових фондах здійснюється у тому числі і за програмою НАН України зі збереження наукових об’єктів національного надбання «Скарби давньої історії України». Програма надає можливість публікувати результати досліджень з археологічного джерелознавства та удосконалювати матеріально-технічне та інформаційне забезпечення фондів, підтримувати його на рівні, що корелюється з сучасними вимогами до такого типу фондосховищ у розвинених країнах.

Категорія: Відділ біоархеології  

- Етнічна антропологія

- Фізична антропологія

- Палеопатологія

- Вивчення маркерів окупаційного стресу

- Вивчення кремацій

- Впорядкування та каталогізація антропологічних колекцій Інституту археології

Категорія: Відділ біоархеології  
Історія антропологічної науки на теренах України є непростою, а місцями трагічною. Фундатором української антропологічної школи вважається Ф.К. Вовк (1847-1918), який доклав багато зусиль для організації антропологічних досліджень на території України. Першою антропологічною інституцією при Всеукраїнській академії наук був Кабінет (а пізніше Музей) антропології та етнології імені Ф.К. Вовка, заснований 29 березня 1921 р. в Києві. Увага його співробітників А. Носова, М. Мушкет та В. Ткача зосереджувалися на антропологічних дослідженнях українців різних територій, кримських татар, поляків та ін. У другій половині 20-х років Кабінет завдяки М.Я. Рудинському розгорнув активну археологічну діяльність. Коли на початку 30-х років Ф. Вовк був офіційно оголошений українським буржуазним націоналістом, науковий осередок, який носив його ім’я та продовжував традиції його школи, було закрито, а його останній керівник, академік ВУАК С.Л. Рудницький, був репресований. Тоді ж були ліквідовані і антропологічні осередки у Харкові, Одесі, Дніпропетровську. По суті антропологічна наука в УРСР була знищена.

Категорія: Наукові фонди  

Адреса: проспект Володимира Івасюка (колишній Героїв Сталінграда) 12, Київ–04210, Україна

Е-mail: 

 

Як дістатися:

Від ст. м. Оболонь:
1. Пішки 15 хв.
2. Автобусом - № 73 або 102 до зупинки "Інститут гідробіології"

way

Категорія: Відділ античної археології  

Адреса: проспект Володимира Івасюка (колишній проспект Героїв Сталінграда) 12, Київ–04210, Україна, 
12 поверх.

 

Як дістатися:

Від ст. м. Оболонь:
1. Пішки 15 хв.
2. Автобусом - № 73 або 102 до зупинки "Інститут гідробіології"

way

Категорія: Відділ археології Криму та Пн.-Зх. Причорномор'я  

Адреса: проспект Володимира Івасюка (колишній проспект Героїв Сталінграда) 12, Київ–04210, Україна

 

Як дістатися:

Від ст. м. Оболонь:
1. Пішки 15 хв.
2. Автобусом - № 73 або 102 до зупинки "Інститут гідробіології"

way

Категорія: Польовий комітет  

Адреса: проспект Володимира Івасюка (колишній проспект Героїв Сталінграда) 12, Київ–04210, Україна

Е-mail: 

 

Як дістатися:

Від ст. м. Оболонь:
1. Пішки 15 хв.
2. Автобусом - № 73 або 102 до зупинки "Інститут гідробіології"

way

Категорія: Відділ біоархеології  

2020—2024 рр.
«Актуальні проблеми історичної антропології та біоархеології України» 

Керівник: к. і. н. І. Д. Потєхіна

Фундаментальна тема.
Науково-дослідний проект спрямований на розробку актуальних проблем історичної антропології України на основі здобутих раніше і нових антропологічних матеріалів з пам’яток широкого хронологічного діапазону (Х тис. до н. е. — XVIII ст. н. е.) із залученням новітніх методик антропологічних досліджень. У ході виконання проекту буде збагачено джерельну базу шляхом системного збору та опрацювання антропологічних колекцій, введено до наукового обігу значний масив нових антропологічних даних. Їх аналіз сприятиме висвітленню актуальних питань формування давньої людності території України у різні історичні епохи в контексті історії населення Східної Європи. Передбачається визначення археогенетичної та палеодемографічної структури давніх культур на теренах України, проведення біоархеологічних реконструкцій історичних популяцій, вивчення особливостей їх адаптації до природних і соціальних умов середовища від епохи мезоліту до пізнього середньовіччя. Комплексний характер дослідження забезпечується використанням широкого спектру сучасних антропологічних методик краніологічного, остеологічного, палеодемографічного, палеопатологічного, палеодієтного та археогенетичного аналізів.

Індивідуальні розділи:

І. Д. Потєхіна. Населення території України X—III тис. до н.е. за даними антропології.

Т. О. Рудич. Слов’яни на території України. Антропологічний аспект: витоки, генетичні зв’язки, динаміка фізичного типу.

О. Д. Козак. Дитячі поховання І-ІІ тисячоліття н.е. як джерело до вивчення історичної антропології України.

Т. О. Назарова. Населення Криму та Північної Таврики у I тис. до н. е. — I тис. н. е.

О. М. Петрашенко. Методична та консультативна допомога по створенню бази даних та проведенню статистичної обробки антропологічних матеріалів.

Т. І. Слободян. Поховальний обряд населення України в латенський та римський час (за матеріалами тілопальних поховань).

Ю. В. Долженко. Населення Чернігово-Сіверщини за даними краніології (VII—VI ст. до н. е. — ХVІІІ ст. н. е.).

Ю. В. Ушкова. Населення території України за доби бронзи: антропологічний склад та спосіб життя

2015—2019 рр.
«Формування давньої людності на території України за даними антропології та біоархеології» 

Керівник: к. і. н. І. Д. Потєхіна

Фундаментальна тема.
Запропонований проект спрямований на розробку актуальних проблем історичної антропології України. Його виконання дозволить простежити генетичні витоки та антропологічний склад носіїв давніх культур, визначити демографічну структуру та провести біоархеологічні реконструкції давніх популяцій території України від епохи мезоліту до пізнього середньовіччя. Дослідження носитиме комплексний характер, на основі сучасних антропологічних методик та статистичних програм планується проведення краніологічного, остеологічного, палеодемографічного, палеопатологічного, палеодієтного та археогенетичного аналізів антропологічних матеріалів з поховальних пам’яток широкого хронологічного діапазону, від VII тис. до н. е. до XVIII ст. н. е., що були досліджені на території України. Планується публікація низки монографій, наукових збірок та статей.

Індивідуальні розділи:

І. Д. Потєхіна. Формування племен кам’яної та мідної доби України (краніологія, археогенетика, аналіз стабільних ізотопів).

О. Д. Козак. Реконструкція фізичних навантажень та професійної діяльності представників давнього населення на основі маркерів окупаційного стресу за кістковими рештками з поховань території України.

Л. В. Литвинова. Населення скіфської культури Північного Причорномор’я (за антропологічними матеріалами могильника Мамай-Гора).

Т. О. Рудич.  Населення України І—ІІ тис. н.е. (за антропологічними матеріалами могильників черняхівської культури, давньоруської доби та пізнього середньовіччя).

Т. О. Назарова. Населення Криму (III ст. до н.е. — XIII ст.н.е.) за антропологічними даними.

О. М. Петрашенко. Методична та консультативна допомога по створенню бази даних та проведенню статистичної обробки антропологічних матеріалів.

Ю. В. Долженко. Походження, антропологічний склад та генетичні зв’язки населення давньоруського Чернігова та округи.

Т. І. Слободян. Кремації як джерело вивчення давнього населення України

Ю. В. Ушкова. Антропологія та палеопатологія населення Північного Причорномор’я за доби бронзи.

2010—2014  рр.
«Давнє населення території України. Антропологічний склад, походження, біоархеологічні реконструкції»

Керівник: к. і. н. І. Д. Потєхіна

Фундаментальна тема.
Систематизовано та проаналізовано антропологічні матеріали з поховань Х тис. до н. е. — ІІ тис. н. е., що відкриті на території України не лише протягом останніх років, а і в попередній час. В науковий обіг введений великий джерельний матеріал, аналіз якого дав змогу простежити важливі  етапи антропологічної історії давнього та середньовічного населення  України та дослідити ступінь його морфологічної однорідності і основні напрями антропологічних зв’язків в етногенетичних процесах,  висвітлити особливості демографічної структури палеопопуляцій. Запропоновано біоархеологічні реконструкції окремих аспектів історії населення за результатами палеодієтологічних та палеопатологічних досліджень.

Індивідуальні розділи:

І. Д. Потєхіна. Біоархеологічні реконструкції населення мезоліту — раннього енеоліту.

О. Д. Козак. Проблеми та перспективи реконструкції фізичних навантажень та професійної діяльності у давніх популяціях.

Л. В. Литвинова. Населення доби пізньої бронзи та раннього заліза лісової та лісостепової зони України.

Т. О. Назарова. Населення Криму доби еллінізму – пізнього середньовіччя.

Т. О. Рудич.  Населення лісостепової та лісової зони України римського часу та доби середньовіччя.

Ю. В. Долженко. Населення давньоруського Чернігова за антропологічними даними.

О. М. Петрашенко. Розробка методик використання програмного забезпечення для створення бази даних та статистичної обробки антропологічних матеріалів.

2005—2009  рр.
«Палеоантропологія України. Етногенез, демографія та екологія» 

 

Керівник: к. і. н. І. Д. Потєхіна

Фундаментальна тема.
Проаналізовано і систематизовано антропологічні матеріали з поховань Х тис. до н. е. — ІІ тис. н. е., що відкриті на території України не лише протягом останніх років, а і в попередній час. В науковий обіг введений великий джерельний матеріал, аналіз якого дав змогу простежити важливі етапи антропологічної історії давнього та середньовічного населення  України та дослідити ступінь його морфологічної однорідності і основні напрями антропологічних зв’язків в етногенетичних процесах,  висвітлити особливості демографічної структури палеопопуляцій. Запропоновано реконструкцію окремих палеоекологічних аспектів історії населення за результатами палеодієтологічних та палеопатологічних досліджень.

Індивідуальні розділи:

І. Д. Потєхіна. Палеоекологія населення Подніпров’я доби мезоліту-енеоліту.

О. Д. Козак. Інфекційні захворювання та демографія в екологічному контексті Давньої Русі .

Л. В. Литвинова. Антропологічні та демографічні характеристики скіфського і середньовічного населення Північного Причорномор’я.

Т. О. Назарова. Населення Північного Причорномор’я у І—ІІ тис.н.е. (антропологія, демографія, палеопатологія).

Т. О. Рудич. Антропологічний склад населення Середнього Подніпров’я І—ІІ тис. н. е..

Ю. В. Долженко. Населення давньоруського Чернігова за антропологічними даними.

О. М. Петрашенко. Розробка методик використання програмного забезпечення для створення бази даних та статистичної обробки антропологічних матеріалів.

Категорія: Відділ біоархеології  

Адреса: проспект Володимира Івасюка (колишній проспект Героїв Сталінграда) 12, Київ–04210, Україна
13 поверх

 

Як дістатися:

Від ст. м. Оболонь:
1. Пішки 15 хв.
2. Автобусом № 73 або 102  до зупинки "Інститут гідробіології"

way

Категорія: Відділ археології ранніх слов’ян та регіональних польових досліджень  

Адреса: проспект Володимира Івасюка (колишній проспект Героїв Сталінграда) 12, Київ–04210, Україна,
14 поверх.

 

Як дістатися:

Від ст. м. Оболонь:
1. Пішки 15 хв.
2. Автобусом № 73 або 102  до зупинки "Інститут гідробіології"

way